Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волинський похід — завойовницька кампанія польсько-угорського війська під керівництвом Людовика Угорського на Волинь і Поділля який відбувся у 1377 році. Був складовою боротьби сусідніх держав за спадщину Галицько-Волинської держави Романовичів.
Передумови
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Східна Європа у 1370-80-х рр., показано похід Людовіка. Карта М. Темушева |
Після смерті польського короля Казимира ІІІ восени 1370 року новим польським королем стає король Людовик, який на той час вже був правителем Угорщини. Скориставшись моментом, волинський князь Любарт-Дмитро захопив Володимир, який належав Олександрові Коріятовичу як васалу Казимира. В цей ж час фактично незалежним правителем став холмський та белзький князь, Юрій Наримунтович, який був особистим васалом Казимира ІІІ, а не польської корони.
1376 року відбувся великий похід русько-литовського війська під керівництвом князів Любарта-Дмитра, Кейстута та Юрія Наримунтовича на Малопольські землі в ході якого вони спустошили околиці Сандомира і Тарнова та взяли великий полон. Ці дії руських князів розгнівали польську знать та змусили Людовіка звернути увагу на проблеми на своїх північних кордонах. Останній організував коаліцію проти своїх противників до якої крім угорського і польського королівств увійшли також і тевтонські лицарі, які напали на Жемайтію і зв'язали там сили Кейстута.
Перебіг військових дій
На думку М. Грушевського у поході Людовік використав незначні сили та неохоче його проводив, в основному щоб заспокоїти польську знать. Зібравши військо, до якого, крім угорських воїнів, увійшли й лицарі з Краківської, Сандомирської, Серадзької та інших земель Людовик влітку 1377 року виступив на Волинь і спрямував основний свій удар на Белз, у той час, як полки з польських земель обложили Холм. Ймовірно, якась частина війська була вислана і в центральну Волинь, проти Любарта. Холм швидко був взятий поляками і вони вирушили під Белз, який вперто оборонявся, оскільки Юрій Наримунтович добре підготував місто до війни. Облога тривала сім тижнів — від липня до вересня 1377 року. Однак Юрій Наримунтович, так і не отримавши підмоги від своїх союзників, змушений був здатися.
За посередництвом Кейстута Людовик та русько-литовські князі уклали мирну угоду. Згідно з нею, Холмську й Белзьку землі віддали під управління Володислава Опольського, а Юрій Наримунтович одержував від короля Любачів у володіння та річну пенсію в 100 гривень з прибутків . Любарт утримав більшу частину своїх земель, за винятком Кременця, Олеська і Лопатина, які також були приєднані до Галицької землі, а також змушений був скласти Людовику homagium, тобто став його васалом. Також на вірність Людовику присягнули подільські князі Олександр і Коріятовичі, хоч у джерелах і не сказано про те, що між ними і Людовиком велися воєнні дії.
Результати
Внаслідок успішних воєнних дій проти литовсько-руських князів Південно-Західної Русі Людовіку Угорському вдалось значно розширити межі своїх володінь, приєднавши до них Холмську і Белзьку землі. Завдяки новим васалам в обличчі Любарта-Дмитра та подільських Коріятовичів його держава тепер простягалась до Полісся, Поросся і середньої течії Південного Бугу. Також Людовіку вдалось на деякий час убезпечити польські землі від литовських нападів. Хоча на думку Грушевського «Результат [походу] при такім великім розмаху був не особливий».
Однак не всі його здобутки були довговічними. Вже 1382 року, після смерті Людовіка. Любарт-Дмитро викупив в угорських воєвод частину своїх земель, а саме Кременець і Олесько з околицями. Галицька Русь до 1387 р. належала угорцям, і була зрештою приєднана до Польського королівства внаслідок успішного походу дочки Людовіка, Ядвіги. Подільські князі залишались угорськими васалами ще майже два десятиліття, поки Поділля не було завойоване зусиллями литовських князів Ягайла та Вітовта у 1390-х роках.
Див. також
Примітки
- Грушевський М. Історія України-Руси [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]. — Т. IV. — Розд. I. — С. 4.
- Козубовський Г. А. Про Белзьке князівство Юрія Наримунтовича (1352—1377) // Археологія. — 2014. — № 3. — С. 60.
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том IV. Розділ I. Стор. 4. [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Література та джерела
Джерела
- Rocznik Kujawski. MPH. Tomus 3. — Lwow. — 1878.
- Jan Długosz Roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego. Annales seu Cronice incliti Regni Polonie
- Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziejów układu krewskiego // Miesięcznik heraldyczny. R. 14. № 7-8. Warszawa, 1935. S. 102—103, nota 28
Література
- Грушевський М. Історія України-Руси. — К.,1993. — Т. IV.
- Книш Я. Б. Белзьке князівство [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2003. — 688 с.: іл.
- Козубовський Г. А. Про Белзьке князівство Юрія Наримунтовича (1352—1377) / Г. А. Козубовський // Археологія, 2014. № 3. — С. 57—67
- Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К. : «Дієз-продукт», 2010 . — № 4. — С. 4—15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volinskij pohid zavojovnicka kampaniya polsko ugorskogo vijska pid kerivnictvom Lyudovika Ugorskogo na Volin i Podillya yakij vidbuvsya u 1377 roci Buv skladovoyu borotbi susidnih derzhav za spadshinu Galicko Volinskoyi derzhavi Romanovichiv Lyudovik Ugorskij malyunok HIH st PeredumoviZovnishni zobrazhennya Shidna Yevropa u 1370 80 h rr pokazano pohid Lyudovika Karta M Temusheva Pislya smerti polskogo korolya Kazimira III voseni 1370 roku novim polskim korolem staye korol Lyudovik yakij na toj chas vzhe buv pravitelem Ugorshini Skoristavshis momentom volinskij knyaz Lyubart Dmitro zahopiv Volodimir yakij nalezhav Oleksandrovi Koriyatovichu yak vasalu Kazimira V cej zh chas faktichno nezalezhnim pravitelem stav holmskij ta belzkij knyaz Yurij Narimuntovich yakij buv osobistim vasalom Kazimira III a ne polskoyi koroni 1376 roku vidbuvsya velikij pohid rusko litovskogo vijska pid kerivnictvom knyaziv Lyubarta Dmitra Kejstuta ta Yuriya Narimuntovicha na Malopolski zemli v hodi yakogo voni spustoshili okolici Sandomira i Tarnova ta vzyali velikij polon Ci diyi ruskih knyaziv rozgnivali polsku znat ta zmusili Lyudovika zvernuti uvagu na problemi na svoyih pivnichnih kordonah Ostannij organizuvav koaliciyu proti svoyih protivnikiv do yakoyi krim ugorskogo i polskogo korolivstv uvijshli takozh i tevtonski licari yaki napali na Zhemajtiyu i zv yazali tam sili Kejstuta Perebig vijskovih dijBelzke knyazivstvo u kinci XIV st Na dumku M Grushevskogo u pohodi Lyudovik vikoristav neznachni sili ta neohoche jogo provodiv v osnovnomu shob zaspokoyiti polsku znat Zibravshi vijsko do yakogo krim ugorskih voyiniv uvijshli j licari z Krakivskoyi Sandomirskoyi Seradzkoyi ta inshih zemel Lyudovik vlitku 1377 roku vistupiv na Volin i spryamuvav osnovnij svij udar na Belz u toj chas yak polki z polskih zemel oblozhili Holm Jmovirno yakas chastina vijska bula vislana i v centralnu Volin proti Lyubarta Holm shvidko buv vzyatij polyakami i voni virushili pid Belz yakij vperto oboronyavsya oskilki Yurij Narimuntovich dobre pidgotuvav misto do vijni Obloga trivala sim tizhniv vid lipnya do veresnya 1377 roku Odnak Yurij Narimuntovich tak i ne otrimavshi pidmogi vid svoyih soyuznikiv zmushenij buv zdatisya Za poserednictvom Kejstuta Lyudovik ta rusko litovski knyazi uklali mirnu ugodu Zgidno z neyu Holmsku j Belzku zemli viddali pid upravlinnya Volodislava Opolskogo a Yurij Narimuntovich oderzhuvav vid korolya Lyubachiv u volodinnya ta richnu pen siyu v 100 griven z pributkiv Lyubart utrimav bilshu chastinu svoyih zemel za vinyatkom Kremencya Oleska i Lopatina yaki takozh buli priyednani do Galickoyi zemli a takozh zmushenij buv sklasti Lyudoviku homagium tobto stav jogo vasalom Takozh na virnist Lyudoviku prisyagnuli podilski knyazi Oleksandr i Koriyatovichi hoch u dzherelah i ne skazano pro te sho mizh nimi i Lyudovikom velisya voyenni diyi RezultatiVolodinnya Lyudovika naperedodni jogo smerti Vnaslidok uspishnih voyennih dij proti litovsko ruskih knyaziv Pivdenno Zahidnoyi Rusi Lyudoviku Ugorskomu vdalos znachno rozshiriti mezhi svoyih volodin priyednavshi do nih Holmsku i Belzku zemli Zavdyaki novim vasalam v oblichchi Lyubarta Dmitra ta podilskih Koriyatovichiv jogo derzhava teper prostyagalas do Polissya Porossya i serednoyi techiyi Pivdennogo Bugu Takozh Lyudoviku vdalos na deyakij chas ubezpechiti polski zemli vid litovskih napadiv Hocha na dumku Grushevskogo Rezultat pohodu pri takim velikim rozmahu buv ne osoblivij Odnak ne vsi jogo zdobutki buli dovgovichnimi Vzhe 1382 roku pislya smerti Lyudovika Lyubart Dmitro vikupiv v ugorskih voyevod chastinu svoyih zemel a same Kremenec i Olesko z okolicyami Galicka Rus do 1387 r nalezhala ugorcyam i bula zreshtoyu priyednana do Polskogo korolivstva vnaslidok uspishnogo pohodu dochki Lyudovika Yadvigi Podilski knyazi zalishalis ugorskimi vasalami she majzhe dva desyatilittya poki Podillya ne bulo zavojovane zusillyami litovskih knyaziv Yagajla ta Vitovta u 1390 h rokah Div takozhVijna za galicko volinsku spadshinu Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1381 1384 Galickij pohid Yadvigi 1387 PrimitkiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine T IV Rozd I S 4 Kozubovskij G A Pro Belzke knyazivstvo Yuriya Narimuntovicha 1352 1377 Arheologiya 2014 3 S 60 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom IV Rozdil I Stor 4 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine Literatura ta dzherelaDzherela Rocznik Kujawski MPH Tomus 3 Lwow 1878 Jan Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego Annales seu Cronice incliti Regni Polonie Halecki O Przyczynki genealogiczne do dziejow ukladu krewskiego Miesiecznik heraldyczny R 14 7 8 Warszawa 1935 S 102 103 nota 28 Literatura Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi K 1993 T IV Knish Ya B Belzke knyazivstvo 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2003 688 s il Kozubovskij G A Pro Belzke knyazivstvo Yuriya Narimuntovicha 1352 1377 G A Kozubovskij Arheologiya 2014 3 S 57 67 Mihajlovskij V Vasalni stosunki knyaziv Koriatovichiv iz Kazimirom III ta Lyudovikom Ugorskim Ukrayinskij istorichnij zhurnal K Diyez produkt 2010 4 S 4 15