Похід Ядвіги на Галичину — військова кампанія польської королеви Ядвіги (базована на її династичних претензіях) на терени Галицької Русі, якою у той час правила її сестра, Марія, чи чоловік останньої, Сигізмунд Люксембург. Похід відбувся в 1387 році, а його результатом стало приєднання Галичини до Польської Корони.
Передумови
До 1340 року Галицька земля була частиною Галицько-Волинської держави Романовичів. Після смерті Юрія ІІ Болеслава Тройденовича за Галицько-Волинське князівство розпочалась тривала боротьба між обраним боярством волинським князем Любартом-Дмитром Гедиміновичем та польським королем Казимиром ІІІ. На першому етапі успіхи Казимира були незначними, Галицька земля до 1349 року зберегла відносну самостійність під управлінням старости Дмитра Детька, однак після його смерті Казимиру вдалось захопити її.
Після смерті Казимира у 1370 році Галицька земля разом з усією Польщею перейшла до угорського короля Людовіка Анжу, який зберіг автономію краю, призначивши туди старостою Владислава Опольського. У 1382 році Людовік помер, заповівши свою об'єднану державу старшій доньці, Марії. Однак, польські магнати були незадоволені таким кроком та проголосили королевою молодшу доньку Людовіка — Ядвігу. В той самий час Галицька земля залишилась під управлінням угорців, хоча й боротьба за владу між різними фракціями в самій Угорщині відсунула проблему цього краю на другорядне місце.
Водночас у 1385 році була укладена Кревська унія за якою чоловік Ядвіги, великий князь литовський Ягайло ставав польським королем, а Польське королівство і Велике князівство Литовське об'єднувались під рукою одного монарха. Укріпившись у Польщі та подолавши своїх суперників у Литві, Ягайло уже мав змогу розпочати активну зовнішню політику, першим кроком у якій стало повернення Галичини.
Похід
Наприкінці 1386 року Владислав II Ягайло повернувся до Великого князівства Литовського. Польські пани дочекались цього моменту та почали організацію галицької кампанії. Володар Галицької Землі, Владислав Опольчик 6 лютого 1387 року, дізнавшись про підготовку Ядвіги до кампанії, видав грамоту, у якій гарантував недоторканість володінь галицької шляхти та пропонував звернутись до третейського судді у справі приналежності Королівства Русі одній із дочок Людовіка І Анжу — Марії чи Ядвізі. Цим кроком Владислав намагався показати свою вірність сюзерену, Королеві Марії, з одного боку та своє небажання проводити активні воєнні дії — з іншого.
Похід розпочався в лютому 1387 року. Вже 18 лютого Ядвіга прибула до Ярослава, де, титулуючись спадкоємицею Русі, видала грамоту, якою гарантувала попередні права та привілеї населенню Перемишльської землі. З Перемшильщини Ядвіга вирушила у Львівську землю — вже 1 березня вона була під Городком, де кілька днів польські шляхтичі проводили переговори з львівськими міщанами та шляхтою, які, зрештою, завершились успішно для обох сторін. 8 березня Ядвіга з військом була у Львові, де знову гарантувала старі права та привілеї місцевого населення.
Зі Львова польські війська Ядвіги вирушили на південь, до Галича. Однак, галицький воєвода, угорець Бенедикт знав про підхід польського війська, не планував здаватися так легко тому підготувався до облоги. Не відомо чи війська Ядвіги намагались взяти Галич штурмом, чи тримали в облозі, однак так чи інакше, вони були змушені звернутись по допомогу до короля Ягайла. Останній вислав до Галича кілька литовських та руських князів з Вітовтом на чолі: Юрія Наримунтовича, Федора Ратненського, Федора Любартовича, , Юрія Слуцького та Семена Степанського. Проте навіть з допомогою русько-литовських князів поляки не змогли взяти Галича, тому вдались до переговорів з воєводою Бенедиктом. 11 серпня литовські князі видали Бенедикту охоронну грамоту від імені Ягайла, у якій Бенедикту та угорському гарнізону гарантувалась недоторканість та вільний прохід в Угорщину.
Сам Ягайло, вирішивши проблеми у Великому князівстві, прибув до Галичини лише у жовтні 1387 року. У Львові він видав низку грамот, зокрема гарантував земельні володіння Бенедикта, а також усі попередньо надані права і привілеї львівським міщанам та шляхті.
Цей похід фактично став останніми бойовими діями довгої війни за спадщину Королівства Русі. В Угорщині в цей час точилась боротьба за владу між різними партіями. Сама королева Марія з липня 1386 року перебувала в тюрмі, тому не зуміла здійснити якихось кроків щоб захистити свої володіння на Русі. Однак пізніше для остаточного вияснення питання належності Галичини її чоловік Сигізмунд організовував різні комісії, які, проте, так нічого і не дали та край залишився в складі Польської Корони.
Наслідки
Результатом короткого та ефективного походу поляків у 1387 році було повторне завоювання Галичини Польським Королівством, у складі якого вона відтоді перебувала аж до 1772 року, коли була долучена до володінь Австрійських Габсбургів. Також ця кампанія поклала край півстолітній боротьбі за Галицько-Волинську спадщину між литовсько-руськими князями, польським та угорським королівствами.
До проблеми Галицького спадку угорська сторона поверталась в угодах з Польщею 1412, 1415, 1423 рр., спираючись на свої права, визнані польською стороною. Угорщина зберегла тільки титул королів «Галіції і Лодомерії». А в 1440 році польським та угорським королем став син Владислава II Ягайла, Владислав III Варненчик, що відсунуло галицьке питання на задній план. Надалі ж в умовах наростання турецької загрози угорцям було зовсім не до Галичини — вони перейшли від активних зовнішніх завоювань до захисту власних кордонів від загарбника.
Див. також
Примітки
- Марія від 25 липня 1386 року знаходилась у в'язниці в Загребі, куди її кинули повсталі хорвати. З полону королева була звільнена лише в червні 1387 року Сигізмундом, який напередодні, 31 березня 1387 року, був коронований у Секешфегерварі.
- Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка. — Т. 4. — 1993. — C. 120
- Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка. — Т. 4. — 1993. — C. 121
- Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376—1430. — S. 13
- Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка. — Т. 4. — 1993. — C. 122
Література та джерела
- Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376—1430.
- Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка. — Т. 4. — 1993. — 544 с. — -7.
- Мандзяк В. Битви української середньовічної та ранньомодерної історії: Довідник. — Львів: Літопис, 2011. — С. 81. — .
- Федорук А. Облога Галича 1387 року у світлі вітчизняної історіографії / Андрій Федорук / Галич: збірник наукових праць / [за ред. М. Волощука], Івано-Франківськ, 2017, Вип. 2 : До 650-ї річниці магдебурзького права в Галичі, С. 194—206.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohid Yadvigi na Galichinu vijskova kampaniya polskoyi korolevi Yadvigi bazovana na yiyi dinastichnih pretenziyah na tereni Galickoyi Rusi yakoyu u toj chas pravila yiyi sestra Mariya chi cholovik ostannoyi Sigizmund Lyuksemburg Pohid vidbuvsya v 1387 roci a jogo rezultatom stalo priyednannya Galichini do Polskoyi Koroni Koroleva YadvigaPeredumoviDo 1340 roku Galicka zemlya bula chastinoyu Galicko Volinskoyi derzhavi Romanovichiv Pislya smerti Yuriya II Boleslava Trojdenovicha za Galicko Volinske knyazivstvo rozpochalas trivala borotba mizh obranim boyarstvom volinskim knyazem Lyubartom Dmitrom Gediminovichem ta polskim korolem Kazimirom III Na pershomu etapi uspihi Kazimira buli neznachnimi Galicka zemlya do 1349 roku zberegla vidnosnu samostijnist pid upravlinnyam starosti Dmitra Detka odnak pislya jogo smerti Kazimiru vdalos zahopiti yiyi Pislya smerti Kazimira u 1370 roci Galicka zemlya razom z usiyeyu Polsheyu perejshla do ugorskogo korolya Lyudovika Anzhu yakij zberig avtonomiyu krayu priznachivshi tudi starostoyu Vladislava Opolskogo U 1382 roci Lyudovik pomer zapovivshi svoyu ob yednanu derzhavu starshij donci Mariyi Odnak polski magnati buli nezadovoleni takim krokom ta progolosili korolevoyu molodshu donku Lyudovika Yadvigu V toj samij chas Galicka zemlya zalishilas pid upravlinnyam ugorciv hocha j borotba za vladu mizh riznimi frakciyami v samij Ugorshini vidsunula problemu cogo krayu na drugoryadne misce Polskij korol Vladislav II Yagajlo Kartina Yana Matejko Vodnochas u 1385 roci bula ukladena Krevska uniya za yakoyu cholovik Yadvigi velikij knyaz litovskij Yagajlo stavav polskim korolem a Polske korolivstvo i Velike knyazivstvo Litovske ob yednuvalis pid rukoyu odnogo monarha Ukripivshis u Polshi ta podolavshi svoyih supernikiv u Litvi Yagajlo uzhe mav zmogu rozpochati aktivnu zovnishnyu politiku pershim krokom u yakij stalo povernennya Galichini PohidNaprikinci 1386 roku Vladislav II Yagajlo povernuvsya do Velikogo knyazivstva Litovskogo Polski pani dochekalis cogo momentu ta pochali organizaciyu galickoyi kampaniyi Volodar Galickoyi Zemli Vladislav Opolchik 6 lyutogo 1387 roku diznavshis pro pidgotovku Yadvigi do kampaniyi vidav gramotu u yakij garantuvav nedotorkanist volodin galickoyi shlyahti ta proponuvav zvernutis do tretejskogo suddi u spravi prinalezhnosti Korolivstva Rusi odnij iz dochok Lyudovika I Anzhu Mariyi chi Yadvizi Cim krokom Vladislav namagavsya pokazati svoyu virnist syuzerenu Korolevi Mariyi z odnogo boku ta svoye nebazhannya provoditi aktivni voyenni diyi z inshogo Pohid rozpochavsya v lyutomu 1387 roku Vzhe 18 lyutogo Yadviga pribula do Yaroslava de tituluyuchis spadkoyemiceyu Rusi vidala gramotu yakoyu garantuvala poperedni prava ta privileyi naselennyu Peremishlskoyi zemli Z Peremshilshini Yadviga virushila u Lvivsku zemlyu vzhe 1 bereznya vona bula pid Gorodkom de kilka dniv polski shlyahtichi provodili peregovori z lvivskimi mishanami ta shlyahtoyu yaki zreshtoyu zavershilis uspishno dlya oboh storin 8 bereznya Yadviga z vijskom bula u Lvovi de znovu garantuvala stari prava ta privileyi miscevogo naselennya Starostinskij zamok u Galichi Suchasnij viglyad Zi Lvova polski vijska Yadvigi virushili na pivden do Galicha Odnak galickij voyevoda ugorec Benedikt znav pro pidhid polskogo vijska ne planuvav zdavatisya tak legko tomu pidgotuvavsya do oblogi Ne vidomo chi vijska Yadvigi namagalis vzyati Galich shturmom chi trimali v oblozi odnak tak chi inakshe voni buli zmusheni zvernutis po dopomogu do korolya Yagajla Ostannij vislav do Galicha kilka litovskih ta ruskih knyaziv z Vitovtom na choli Yuriya Narimuntovicha Fedora Ratnenskogo Fedora Lyubartovicha Yuriya Sluckogo ta Semena Stepanskogo Prote navit z dopomogoyu rusko litovskih knyaziv polyaki ne zmogli vzyati Galicha tomu vdalis do peregovoriv z voyevodoyu Benediktom 11 serpnya litovski knyazi vidali Benediktu ohoronnu gramotu vid imeni Yagajla u yakij Benediktu ta ugorskomu garnizonu garantuvalas nedotorkanist ta vilnij prohid v Ugorshinu Sam Yagajlo virishivshi problemi u Velikomu knyazivstvi pribuv do Galichini lishe u zhovtni 1387 roku U Lvovi vin vidav nizku gramot zokrema garantuvav zemelni volodinnya Benedikta a takozh usi poperedno nadani prava i privileyi lvivskim mishanam ta shlyahti Cej pohid faktichno stav ostannimi bojovimi diyami dovgoyi vijni za spadshinu Korolivstva Rusi V Ugorshini v cej chas tochilas borotba za vladu mizh riznimi partiyami Sama koroleva Mariya z lipnya 1386 roku perebuvala v tyurmi tomu ne zumila zdijsniti yakihos krokiv shob zahistiti svoyi volodinnya na Rusi Odnak piznishe dlya ostatochnogo viyasnennya pitannya nalezhnosti Galichini yiyi cholovik Sigizmund organizovuvav rizni komisiyi yaki prote tak nichogo i ne dali ta kraj zalishivsya v skladi Polskoyi Koroni NaslidkiRezultatom korotkogo ta efektivnogo pohodu polyakiv u 1387 roci bulo povtorne zavoyuvannya Galichini Polskim Korolivstvom u skladi yakogo vona vidtodi perebuvala azh do 1772 roku koli bula doluchena do volodin Avstrijskih Gabsburgiv Takozh cya kampaniya poklala kraj pivstolitnij borotbi za Galicko Volinsku spadshinu mizh litovsko ruskimi knyazyami polskim ta ugorskim korolivstvami Do problemi Galickogo spadku ugorska storona povertalas v ugodah z Polsheyu 1412 1415 1423 rr spirayuchis na svoyi prava viznani polskoyu storonoyu Ugorshina zberegla tilki titul koroliv Galiciyi i Lodomeriyi A v 1440 roci polskim ta ugorskim korolem stav sin Vladislava II Yagajla Vladislav III Varnenchik sho vidsunulo galicke pitannya na zadnij plan Nadali zh v umovah narostannya tureckoyi zagrozi ugorcyam bulo zovsim ne do Galichini voni perejshli vid aktivnih zovnishnih zavoyuvan do zahistu vlasnih kordoniv vid zagarbnika Div takozhVolinskij pohid Lyudovika Ugorskogo Krevska uniya Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1389 1392 PrimitkiMariya vid 25 lipnya 1386 roku znahodilas u v yaznici v Zagrebi kudi yiyi kinuli povstali horvati Z polonu koroleva bula zvilnena lishe v chervni 1387 roku Sigizmundom yakij naperedodni 31 bereznya 1387 roku buv koronovanij u Sekeshfegervari Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn Redkol P S Sohan golova ta in K Nauk dumka T 4 1993 C 120 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn Redkol P S Sohan golova ta in K Nauk dumka T 4 1993 C 121 Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376 1430 S 13 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn Redkol P S Sohan golova ta in K Nauk dumka T 4 1993 C 122Literatura ta dzherelaCodex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376 1430 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn Redkol P S Sohan golova ta in K Nauk dumka T 4 1993 544 s ISBN 5 12 0030208 7 Mandzyak V Bitvi ukrayinskoyi serednovichnoyi ta rannomodernoyi istoriyi Dovidnik Lviv Litopis 2011 S 81 ISBN 978 966 8853 08 1 Fedoruk A Obloga Galicha 1387 roku u svitli vitchiznyanoyi istoriografiyi Andrij Fedoruk Galich zbirnik naukovih prac za red M Voloshuka Ivano Frankivsk 2017 Vip 2 Do 650 yi richnici magdeburzkogo prava v Galichi S 194 206