Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цей розділ містить перелік посилань але походження тверджень у ньому залишається незрозумілим через практично повну відс

Войцех Жукровський

Войцех Жукровський
Цей розділ містить , але походження тверджень у ньому через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цей розділ, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті розділу.

Во́йцех Жукро́вський (14 квітня 1916(19160414), Краків, Польща — 26 серпня 2000, Варшава, Польща) — польський прозаїк, поет, репортер, есеїст, літературознавець, кіносценарист, народний депутат Польської Народної Республіки 6, 7, 8 і 9 скликаннь. Будівельник Польської Народної Республіки.

Войцех Жукровський
пол. Wojciech Żukrowski
image
Народився14 квітня 1916(1916-04-14)[1][2][…] або 14 травня 1916(1916-05-14)[4]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[5]
Помер26 серпня 2000(2000-08-26)[1][2][…] (84 роки)
Варшава, Республіка Польща
ПохованняВійськові Повонзки
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьсценарист, журналіст, письменник, літературний критик, поет
Alma materВроцлавський університет
Мова творівпольська
Членствоd, Спілка борців за свободу і демократію і d
Дітиd
Нагороди
image image image image image image image image image image
image
image
image Войцех Жукровський у Вікісховищі

Біографія

У 1936 році закінчив Прушківську гімназію Зана. Того ж року він дебютував у «Kuźni Młodych» як прозаїк і журналіст. Військову службу проходив у Володимирі. У 1937 році він розпочав навчання на , відповідно до побажань свого батька, юриста та економіста, але 1938 року перейшов на гуманітарний факультет Ягеллонського університету для вивчення полоністики. Після початку війни продовжив навчання в секретних класах. Після війни він закінчив польську філологію у Вроцлавському університеті. Він написав магістерську дисертацію під керівництвом професора Тадеуша Мікульського (назва дипломної роботи: «Спроба систематизувати побудову схем бойових образів»). Дебютував як поет у 1941 році в підпільній «Miesięcznik Literacki», яка видала його збірку віршів під назвою Rdza. Окрім романів, оповідань та поезій Войцех Жукровський також писав сценарії та діалоги до фільмів (наприклад, з «Вогнем і мечем» або «Потопом» Генрика Сенкевича).

Він був учасником вересневої кампанії. Був поранений у битві під 1939 року. Під час окупації належав до підпільної організації «Унія». Він був офіцером Армії Крайової — воював у групі «Жельбет» як командир. Культурний підпільник. У 1939—1945 роках працював на кар'єрах у Закшовеку в Кракові. Разом з Каролем Войтилою вони працювали в кар'єрі Солвей. Дружба з майбутнім папою тривала до смерті письменника. Войцех Жукровський був на вході Івана Павла II у Рим. Вони вели жваве листування. Останній лист Івана Павла II опублікований у спогадах про письменника, опублікованих у 2008 році: Войцех Жукровський у спогадах його дочки та друзів. Під час похорону у Повонзькому у Варшаві тодішній президент Петро Кунцевич прочитав телеграму, надіслану йому Папою Іваном Павлом ІІ.

У 1945—1947 роках, будучи офіцером Польської народної армії, він командував 4 -м незалежним моторним батальйоном — спеціальним підрозділом у розпорядженні катовіцького воєводи генерала Олександра Завадзького. Вигадану версію подій цього періоду представив Жукровський у своєму романі «Skąpani w ogniu» (1961). Після розкриття минулого Армії Крайової він був виключений з армії і понижений у посаді. 1947 року разом із дружиною, з якою одружився 1945 року, переїхав до Вроцлава. 1951 року він переїхав до Варшави, до Марієнштату, який був відновлений після війни. У 1953—1954 роках перебував у В'єтнамі та Китаї як військовий кореспондент.

У період 1953—1956 рр. Його книги входили до списку як католицькі та представляли буржуазні тенденції. «Викрадення в Тютютірлістані» та «Перо Фламінго» не було перевидано.

У 1956—1959 роках він працював радником у посольстві Польської Народної Республіки в Нью-Делі, Індія. Він виклав це перебування у вигаданій манері в політичному романі «Кам'яні скрижалі» та гумористичних оповіданнях «Блукаючи з моїм гуру». У 1961 році він був у Лаосі. Результатом перебування є звіт під назвою «У царстві мільйона слонів».

Він був давнім оглядачем щомісячника «Widnokręgi», рецензентом та коментатором двотижневика «Нові книги», він також публікувався у тижневику «Świat». Він був активістом Польського комітету миру, у 1982—1988 роках головою польської секції IBBY (Міжнародної ради книг для молоді). У 1986—1989 роках був президентом Спілки письменників Польщі, членом ПЕН-клубу.

У 1964 році він підписав лист польських письменників, які протестували проти листа 34, висловлюючи свій протест проти організованої кампанії у західній пресі та проти диверсійної радіостанції «Вільна Європа». У 1968 році член Національного комітету Фронту національної єдності та Почесного комітету святкування 500-річчя від дня народження Миколая Коперника.

У 1972—1989 роках він був депутатом Сейму від Хожувського виборчого округу (безпартійний). У 1983—1989 роках був головою Національної ради Товариства польсько-радянської дружби. Багаторічний член Вищої ради ветеранської організації ZBoWiD. У 1983 році він також став членом Національної ради PRON . У 1985 році він був призначений до Президії Вищої ради ZBoWiD. У 1988—1990 роках був членом Ради захисту пам'яті про боротьбу та мучеництво. Він також був членом Національного Грюнвальдського комітету (1986—1989), членом Соціального комітету з оновлення старого міста Замостя (1986—1988) та членом президії Громадської ради з питань спорудження пам'ятника лікарні польського центру здоров'я матері (1983—1988 рр.).

Він ніколи не мав роботи, за винятком короткого періоду в АЛ (що розмило його минуле в Армії Крайової і врятувало його від ув'язнення) та роботи в посольстві в Нью-Делі в 1956—1959 роках.

У 1981 році він однозначно та публічно підтримав генерала Войцеха Ярузельського та запровадження воєнного стану. У колах варшавської інтелігенції «Солідарність» були організовані акції протесту і його книги повернули Войцеху Жукровському.

Особисте життя

З вересня 1945 року був одружений з Марією, уродженою Вольтерсдорф. Його донькою є Катажина Жукровська — економіст, політолог, спеціаліст із міжнародних відносин. Його цікавили різні теми, починаючи від історії мистецтва, закінчуючи філософією, до есе, біографій, дивовижних історій, поезії, романів. Він з цікавістю читав про нові відкриття в науці, особливо в природничих та медичних науках. Його цікавили паранормальні явища. На запитання про його захоплення він зазвичай відповідав: подорожі, хороші фільми, книги.

Оточення друзів та людей, ідеологічно близьких до поглядів Войцеха Жукровського, закономірно змінилося з його переселенням.

У Вроцлаві Войцех Жукровський познайомився з новими людьми. Цікаво, що вилучення не завадили йому зберегти дружбу з людьми з міст, які він «покинув». Він багато разів повертався до цих міст, навіть оселившись на постійній основі у Варшаві, і підтримував тісні, хоча не завжди регулярні, контакти зі своїми друзями. Про це свідчить його листування, в якому він коментує поточні політичні події, нові книги або розповідає про те, над чим зараз працює. У Вроцлаві група друзів Жукровського поповнилася новими людьми.

Під час варшавського періоду він дружив з Едмундом Яном Османьчиком та його дружиною Йолантою Клімович-Османчик, Вітольдом Баліцьким та його дружиною Реною, Ришардом Фрелеком (з яким він познайомився як молодий журналіст в Індії), Яном Лісом та його дружиною Данутою, поетом Яном Твардовським, Яном Щепанським, живописцями та його дружиною Барбарою.

Він та його дружина поховані на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві. Він був пов'язаний з містами, в яких він жив: Краків, Вроцлав, Катовиці та Варшава, де він прожив найдовше.

Думки про письменника та його творчість

Леслав Бартельський у публікації «Жукровський» (1970) представляє найважливіші твори, повну бібліографію та переклади прози В.  Жукровського. Зігмунт Лічняк представляє літературу Жукровського в наступних монографіях «Obrachunki z Współczesności» (1955) та «Навколо Войтки» (1963). Казімеж Вика писав про Жукровського у своїй книзі «Прикордоння роману» (1948), а Р. Матушевський у «Літературі після війни» (1950).

Стефан Мелковський підготував портрет письменника, який потім був надрукований у серії «Портрети сучасних польських письменників» Войцех Жукровський (1985).

Влодзімеж Маціонг у польській народній літературі 1944—1964 (1973) пише: Можна сказати, що Жукровський — це натураліст, якому прищеплено почуття гріха, його світ пишний і прекрасний, але він містить зерна гріха, від яких людина захищається своїм моральним кодексом. Буква цього кодексу змінювалася з роками, вона може містити як військовий обов'язок, так і суто релігійний обов'язок, або нарешті ідеологічний та політичний. Це доводить, що суть написання Жукровського не в моралі, воно служить лише для піднесення чарівності життя, яке за своєю природою є аморальним, а отже, гріховним.

Згідно з долею репресованих письменників, Жукровський свідчив у суді за Мельхіора Ваньковича під час кампанії проти нього після повернення з -за кордону. Стефан Кисілевський писав про це у своєму алфавіті «Кисієла». Його пам'ятає його давній друг Ян Твардовський. Войцех Жукровський був першим читачем і рецензентом своїх віршів. Вони були знайомі з 1940 -х років, коли Ян Твардовський ще був у семінарії. У біографії Івана Павла II Тад Шульц згадує дружбу між Каролем Войтилою та Войцехом

Жукровським під час окупації, коли вони обидва були в Кракові, навчалися на таємних курсах і працювали в кар'єрі в Солвеї. Войцех Жукровський був на вході Кароля Войтили. Вони листувалися між собою і зустрілися під час візитів Папи Івана Павла II до Польщі.

Нагороди

  • Орден будівельників Народної Польщі (1976, нагороджений на честь шістдесятиріччя від дня народження письменника)
  • Орден Прапора Праці 1 -го ступеня (1964)
  • Орден Прапора Праці 2 -го ступеня (1955)
  • Офіцерський хрест ордена Республіки Полонія (1954)
  • Лицарський хрест ордена Полонії Реститути (1953)
  • Хрест доблесті (двічі)
  • Медаль 40-річчя Народної Польщі (1984)
  • Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955)
  • Орден Усмішки (1974, ідентифікаційний номер 110)
  • Ювілейна медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (СРСР, 1985)
  • 1953 — державна премія 3 -го класу за роман «Дні Клекі»
  • 1954 — нагорода міста Вроцлав
  • 1955 — літературна премія П'єтзак за книгу «Дім без стін»
  • 1961 — літературна премія 2 -го класу Міністра національної оборони за роман «Skąpani w ogniu»
  • 1965 — нагорода першокласної команди Міністра культури і мистецтва за сценарії до фільмів
  • 1967 — літературна премія П'єтзак за роман «Кам'яні скрижалі»
  • 1969 — нагорода Міністра культури і мистецтва 1 класу
  • 1969 — почесне членство в Товаристві польських студентів, Чикаго, штат Іллінойс
  • 1976 — нагорода міста Варшави
  • 1977 — премія прем'єр -міністра за твори для дітей та молоді
  • 1978 — нагрудний знак Державної премії І ступеня за досягнення у житті
  • 1988 — спеціальна нагорода Міністра національної оборони за життєві досягнення в літературі
  • 1996 — Літературна премія Владислав Реймонт за працю всього свого життя (нагорода, надана Польською асоціацією ремісників)

Створення

  • 1943 — Іржа
  • 1944 — М'яч агрусу
  • 1946 р. — Викрадення людей у ​​Тютюрлістані (для дітей; у 1976 р. Книгу було внесено до списку пошани IBBY)
  • 1946 — З країни тиші (оповідання)
  • 1947 — З пір'ям Фламінго, або збоченими історіями
  • 1948 — рука батька
  • 1948 — Вірші
  • 1951 — Мудрі трави
  • 1952 — Маленька дочка: (Розповіді про дітей та тварин)
  • 1952 — Сонячне літо
  • 1952 — Дні поразки
  • 1953 — Мисливці за скарбами
  • 1954 — У кар'єрі та інші оповідання
  • 1954 — Будинок без стін. Щоденник перебування у В'єтнамі
  • 1955 — багаття в джунглях. В'єтнамські казки та казки
  • 1955 — Висадка на Кам'яному острові
  • 1956 — Добірка оповідань
  • 1957 — Мій друг слон
  • 1957 — Кантата
  • 1957 — Казки з гострими відчуттями
  • 1958 — Крихти весільного торта
  • 1961 — Купався у вогні (роман)
  • 1961 — У царстві мільйона слонів (звіт про подорожі)
  • 1964 — Сором'язливий наречений
  • 1965 — Казки з Далекого Сходу
  • 1966 — Кам'яні таблички
  • 1967 — Щасливий (оповідання)
  • 1968 — Ночі Аріадни
  • 1969 — Лотна
  • 1970 — пункт призначення Берлін
  • 1972 — Добірка оповідань
  • 1973 — Карамбол
  • 1973 — У глибині дзеркала. Розповіді про письменників та книги
  • 1976 — Пляж на Стиксі
  • 1978 — Будьте обережні з Золотою Лисицею
  • 1979 — «Біле запрошення» та інші оповідання
  • 1980 — Запах собачого волосся (роман)
  • 1983 — Історії з війни
  • 1989 — Кам'яний пес. В'єтнамські казки
  • 1989 — Бесіди про книги
  • 1994 — Кам'яні столи (Muse) — перше видання без втручання цензури
  • 1995 — За завісою темряви. Peekaboo
  • 2000 — «Диявольський десяток»
  • 2007 — Викрадення в Тютюрлістані, аудіокнига у форматі mp3, книга EZ, читання та спів Єжи Трели
  • 2010 — Викрадення в Тютюрлістані, ілюстрації Павла Кладкевича
  • 2012 — Кам'яні столи, аудіокнига у форматі mp3, Художнє агентство MTJ, читання Романа Фельчинського
  • 2015 — Камінні скрижалі, Беллона * Альбатрос, перевидання
  • 2015 — Викрадення в Тютютірлістані, аудіокнига mp3, Беллона, Майстри сцени читають перлини молодіжної та дитячої літератури. Читання Маріан Опанії
  • 2016 — Кам'яні скрижалі, переклад Стефані Крафт, Видавництво: Paul Dry Books, Філадельфія

Фільмографія

Сценарії:

  • Лотна (1959)
  • Купався у вогні (1963)
  • Кольори бою (1964)
  • Напрямок — Берлін (1968)
  • Останні дні (1969)
  • Перемога (1974)
  • Потоп (1974)

Фільми за авторським романом:

  • Запах собачого волосся (1982)
  • Кам'яні таблички (1984)
  • Викрадення в Тютютірлістана (1986)


Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. Sejm Library — 1919.
    d:Track:Q9170870d:Track:Q22785d:Track:Q16565246
  6. Wojciech Żukrowski. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 5 квітня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  7. Fototeka. Fototeka (пол.). Процитовано 12 жовтня 2021.
  8. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cej rozdil mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nomu zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti rozdilu Vo jceh Zhukro vskij 14 kvitnya 1916 19160414 Krakiv Polsha 26 serpnya 2000 Varshava Polsha polskij prozayik poet reporter eseyist literaturoznavec kinoscenarist narodnij deputat Polskoyi Narodnoyi Respubliki 6 7 8 i 9 sklikann Budivelnik Polskoyi Narodnoyi Respubliki Vojceh Zhukrovskijpol Wojciech ZukrowskiNarodivsya14 kvitnya 1916 1916 04 14 1 2 abo 14 travnya 1916 1916 05 14 4 Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 5 Pomer26 serpnya 2000 2000 08 26 1 2 84 roki Varshava Respublika PolshaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaDiyalnistscenarist zhurnalist pismennik literaturnij kritik poetAlma materVroclavskij universitetMova tvorivpolskaChlenstvod Spilka borciv za svobodu i demokratiyu i dDitidNagorodi Vojceh Zhukrovskij u VikishovishiBiografiyaU 1936 roci zakinchiv Prushkivsku gimnaziyu Zana Togo zh roku vin debyutuvav u Kuzni Mlodych yak prozayik i zhurnalist Vijskovu sluzhbu prohodiv u Volodimiri U 1937 roci vin rozpochav navchannya na vidpovidno do pobazhan svogo batka yurista ta ekonomista ale 1938 roku perejshov na gumanitarnij fakultet Yagellonskogo universitetu dlya vivchennya polonistiki Pislya pochatku vijni prodovzhiv navchannya v sekretnih klasah Pislya vijni vin zakinchiv polsku filologiyu u Vroclavskomu universiteti Vin napisav magistersku disertaciyu pid kerivnictvom profesora Tadeusha Mikulskogo nazva diplomnoyi roboti Sproba sistematizuvati pobudovu shem bojovih obraziv Debyutuvav yak poet u 1941 roci v pidpilnij Miesiecznik Literacki yaka vidala jogo zbirku virshiv pid nazvoyu Rdza Okrim romaniv opovidan ta poezij Vojceh Zhukrovskij takozh pisav scenariyi ta dialogi do filmiv napriklad z Vognem i mechem abo Potopom Genrika Senkevicha Vin buv uchasnikom veresnevoyi kampaniyi Buv poranenij u bitvi pid 1939 roku Pid chas okupaciyi nalezhav do pidpilnoyi organizaciyi Uniya Vin buv oficerom Armiyi Krajovoyi voyuvav u grupi Zhelbet yak komandir Kulturnij pidpilnik U 1939 1945 rokah pracyuvav na kar yerah u Zakshoveku v Krakovi Razom z Karolem Vojtiloyu voni pracyuvali v kar yeri Solvej Druzhba z majbutnim papoyu trivala do smerti pismennika Vojceh Zhukrovskij buv na vhodi Ivana Pavla II u Rim Voni veli zhvave listuvannya Ostannij list Ivana Pavla II opublikovanij u spogadah pro pismennika opublikovanih u 2008 roci Vojceh Zhukrovskij u spogadah jogo dochki ta druziv Pid chas pohoronu u Povonzkomu u Varshavi todishnij prezident Petro Kuncevich prochitav telegramu nadislanu jomu Papoyu Ivanom Pavlom II U 1945 1947 rokah buduchi oficerom Polskoyi narodnoyi armiyi vin komanduvav 4 m nezalezhnim motornim bataljonom specialnim pidrozdilom u rozporyadzhenni katovickogo voyevodi generala Oleksandra Zavadzkogo Vigadanu versiyu podij cogo periodu predstaviv Zhukrovskij u svoyemu romani Skapani w ogniu 1961 Pislya rozkrittya minulogo Armiyi Krajovoyi vin buv viklyuchenij z armiyi i ponizhenij u posadi 1947 roku razom iz druzhinoyu z yakoyu odruzhivsya 1945 roku pereyihav do Vroclava 1951 roku vin pereyihav do Varshavi do Mariyenshtatu yakij buv vidnovlenij pislya vijni U 1953 1954 rokah perebuvav u V yetnami ta Kitayi yak vijskovij korespondent U period 1953 1956 rr Jogo knigi vhodili do spisku yak katolicki ta predstavlyali burzhuazni tendenciyi Vikradennya v Tyutyutirlistani ta Pero Flamingo ne bulo perevidano U 1956 1959 rokah vin pracyuvav radnikom u posolstvi Polskoyi Narodnoyi Respubliki v Nyu Deli Indiya Vin viklav ce perebuvannya u vigadanij maneri v politichnomu romani Kam yani skrizhali ta gumoristichnih opovidannyah Blukayuchi z moyim guru U 1961 roci vin buv u Laosi Rezultatom perebuvannya ye zvit pid nazvoyu U carstvi miljona sloniv Vin buv davnim oglyadachem shomisyachnika Widnokregi recenzentom ta komentatorom dvotizhnevika Novi knigi vin takozh publikuvavsya u tizhneviku Swiat Vin buv aktivistom Polskogo komitetu miru u 1982 1988 rokah golovoyu polskoyi sekciyi IBBY Mizhnarodnoyi radi knig dlya molodi U 1986 1989 rokah buv prezidentom Spilki pismennikiv Polshi chlenom PEN klubu U 1964 roci vin pidpisav list polskih pismennikiv yaki protestuvali proti lista 34 vislovlyuyuchi svij protest proti organizovanoyi kampaniyi u zahidnij presi ta proti diversijnoyi radiostanciyi Vilna Yevropa U 1968 roci chlen Nacionalnogo komitetu Frontu nacionalnoyi yednosti ta Pochesnogo komitetu svyatkuvannya 500 richchya vid dnya narodzhennya Mikolaya Kopernika U 1972 1989 rokah vin buv deputatom Sejmu vid Hozhuvskogo viborchogo okrugu bezpartijnij U 1983 1989 rokah buv golovoyu Nacionalnoyi radi Tovaristva polsko radyanskoyi druzhbi Bagatorichnij chlen Vishoyi radi veteranskoyi organizaciyi ZBoWiD U 1983 roci vin takozh stav chlenom Nacionalnoyi radi PRON U 1985 roci vin buv priznachenij do Prezidiyi Vishoyi radi ZBoWiD U 1988 1990 rokah buv chlenom Radi zahistu pam yati pro borotbu ta muchenictvo Vin takozh buv chlenom Nacionalnogo Gryunvaldskogo komitetu 1986 1989 chlenom Socialnogo komitetu z onovlennya starogo mista Zamostya 1986 1988 ta chlenom prezidiyi Gromadskoyi radi z pitan sporudzhennya pam yatnika likarni polskogo centru zdorov ya materi 1983 1988 rr Vin nikoli ne mav roboti za vinyatkom korotkogo periodu v AL sho rozmilo jogo minule v Armiyi Krajovoyi i vryatuvalo jogo vid uv yaznennya ta roboti v posolstvi v Nyu Deli v 1956 1959 rokah U 1981 roci vin odnoznachno ta publichno pidtrimav generala Vojceha Yaruzelskogo ta zaprovadzhennya voyennogo stanu U kolah varshavskoyi inteligenciyi Solidarnist buli organizovani akciyi protestu i jogo knigi povernuli Vojcehu Zhukrovskomu Osobiste zhittyaZ veresnya 1945 roku buv odruzhenij z Mariyeyu urodzhenoyu Voltersdorf Jogo donkoyu ye Katazhina Zhukrovska ekonomist politolog specialist iz mizhnarodnih vidnosin Jogo cikavili rizni temi pochinayuchi vid istoriyi mistectva zakinchuyuchi filosofiyeyu do ese biografij divovizhnih istorij poeziyi romaniv Vin z cikavistyu chitav pro novi vidkrittya v nauci osoblivo v prirodnichih ta medichnih naukah Jogo cikavili paranormalni yavisha Na zapitannya pro jogo zahoplennya vin zazvichaj vidpovidav podorozhi horoshi filmi knigi Otochennya druziv ta lyudej ideologichno blizkih do poglyadiv Vojceha Zhukrovskogo zakonomirno zminilosya z jogo pereselennyam U Vroclavi Vojceh Zhukrovskij poznajomivsya z novimi lyudmi Cikavo sho viluchennya ne zavadili jomu zberegti druzhbu z lyudmi z mist yaki vin pokinuv Vin bagato raziv povertavsya do cih mist navit oselivshis na postijnij osnovi u Varshavi i pidtrimuvav tisni hocha ne zavzhdi regulyarni kontakti zi svoyimi druzyami Pro ce svidchit jogo listuvannya v yakomu vin komentuye potochni politichni podiyi novi knigi abo rozpovidaye pro te nad chim zaraz pracyuye U Vroclavi grupa druziv Zhukrovskogo popovnilasya novimi lyudmi Pid chas varshavskogo periodu vin druzhiv z Edmundom Yanom Osmanchikom ta jogo druzhinoyu Jolantoyu Klimovich Osmanchik Vitoldom Balickim ta jogo druzhinoyu Renoyu Rishardom Frelekom z yakim vin poznajomivsya yak molodij zhurnalist v Indiyi Yanom Lisom ta jogo druzhinoyu Danutoyu poetom Yanom Tvardovskim Yanom Shepanskim zhivopiscyami ta jogo druzhinoyu Barbaroyu Vin ta jogo druzhina pohovani na cvintari Vijskovi Povonzki u Varshavi Vin buv pov yazanij z mistami v yakih vin zhiv Krakiv Vroclav Katovici ta Varshava de vin prozhiv najdovshe Dumki pro pismennika ta jogo tvorchistLeslav Bartelskij u publikaciyi Zhukrovskij 1970 predstavlyaye najvazhlivishi tvori povnu bibliografiyu ta perekladi prozi V Zhukrovskogo Zigmunt Lichnyak predstavlyaye literaturu Zhukrovskogo v nastupnih monografiyah Obrachunki z Wspolczesnosci 1955 ta Navkolo Vojtki 1963 Kazimezh Vika pisav pro Zhukrovskogo u svoyij knizi Prikordonnya romanu 1948 a R Matushevskij u Literaturi pislya vijni 1950 Stefan Melkovskij pidgotuvav portret pismennika yakij potim buv nadrukovanij u seriyi Portreti suchasnih polskih pismennikiv Vojceh Zhukrovskij 1985 Vlodzimezh Maciong u polskij narodnij literaturi 1944 1964 1973 pishe Mozhna skazati sho Zhukrovskij ce naturalist yakomu prishepleno pochuttya griha jogo svit pishnij i prekrasnij ale vin mistit zerna griha vid yakih lyudina zahishayetsya svoyim moralnim kodeksom Bukva cogo kodeksu zminyuvalasya z rokami vona mozhe mistiti yak vijskovij obov yazok tak i suto religijnij obov yazok abo nareshti ideologichnij ta politichnij Ce dovodit sho sut napisannya Zhukrovskogo ne v morali vono sluzhit lishe dlya pidnesennya charivnosti zhittya yake za svoyeyu prirodoyu ye amoralnim a otzhe grihovnim Zgidno z doleyu represovanih pismennikiv Zhukrovskij svidchiv u sudi za Melhiora Vankovicha pid chas kampaniyi proti nogo pislya povernennya z za kordonu Stefan Kisilevskij pisav pro ce u svoyemu alfaviti Kisiyela Jogo pam yataye jogo davnij drug Yan Tvardovskij Vojceh Zhukrovskij buv pershim chitachem i recenzentom svoyih virshiv Voni buli znajomi z 1940 h rokiv koli Yan Tvardovskij she buv u seminariyi U biografiyi Ivana Pavla II Tad Shulc zgaduye druzhbu mizh Karolem Vojtiloyu ta Vojcehom Zhukrovskim pid chas okupaciyi koli voni obidva buli v Krakovi navchalisya na tayemnih kursah i pracyuvali v kar yeri v Solveyi Vojceh Zhukrovskij buv na vhodi Karolya Vojtili Voni listuvalisya mizh soboyu i zustrilisya pid chas vizitiv Papi Ivana Pavla II do Polshi NagorodiOrden budivelnikiv Narodnoyi Polshi 1976 nagorodzhenij na chest shistdesyatirichchya vid dnya narodzhennya pismennika Orden Prapora Praci 1 go stupenya 1964 Orden Prapora Praci 2 go stupenya 1955 Oficerskij hrest ordena Respubliki Poloniya 1954 Licarskij hrest ordena Poloniyi Restituti 1953 Hrest doblesti dvichi Medal 40 richchya Narodnoyi Polshi 1984 Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi 1955 Orden Usmishki 1974 identifikacijnij nomer 110 Yuvilejna medal Sorok rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv SRSR 1985 1953 derzhavna premiya 3 go klasu za roman Dni Kleki 1954 nagoroda mista Vroclav 1955 literaturna premiya P yetzak za knigu Dim bez stin 1961 literaturna premiya 2 go klasu Ministra nacionalnoyi oboroni za roman Skapani w ogniu 1965 nagoroda pershoklasnoyi komandi Ministra kulturi i mistectva za scenariyi do filmiv 1967 literaturna premiya P yetzak za roman Kam yani skrizhali 1969 nagoroda Ministra kulturi i mistectva 1 klasu 1969 pochesne chlenstvo v Tovaristvi polskih studentiv Chikago shtat Illinojs 1976 nagoroda mista Varshavi 1977 premiya prem yer ministra za tvori dlya ditej ta molodi 1978 nagrudnij znak Derzhavnoyi premiyi I stupenya za dosyagnennya u zhitti 1988 specialna nagoroda Ministra nacionalnoyi oboroni za zhittyevi dosyagnennya v literaturi 1996 Literaturna premiya Vladislav Rejmont za pracyu vsogo svogo zhittya nagoroda nadana Polskoyu asociaciyeyu remisnikiv Stvorennya1943 Irzha 1944 M yach agrusu 1946 r Vikradennya lyudej u Tyutyurlistani dlya ditej u 1976 r Knigu bulo vneseno do spisku poshani IBBY 1946 Z krayini tishi opovidannya 1947 Z pir yam Flamingo abo zbochenimi istoriyami 1948 ruka batka 1948 Virshi 1951 Mudri travi 1952 Malenka dochka Rozpovidi pro ditej ta tvarin 1952 Sonyachne lito 1952 Dni porazki 1953 Mislivci za skarbami 1954 U kar yeri ta inshi opovidannya 1954 Budinok bez stin Shodennik perebuvannya u V yetnami 1955 bagattya v dzhunglyah V yetnamski kazki ta kazki 1955 Visadka na Kam yanomu ostrovi 1956 Dobirka opovidan 1957 Mij drug slon 1957 Kantata 1957 Kazki z gostrimi vidchuttyami 1958 Krihti vesilnogo torta 1961 Kupavsya u vogni roman 1961 U carstvi miljona sloniv zvit pro podorozhi 1964 Sorom yazlivij narechenij 1965 Kazki z Dalekogo Shodu 1966 Kam yani tablichki 1967 Shaslivij opovidannya 1968 Nochi Ariadni 1969 Lotna 1970 punkt priznachennya Berlin 1972 Dobirka opovidan 1973 Karambol 1973 U glibini dzerkala Rozpovidi pro pismennikiv ta knigi 1976 Plyazh na Stiksi 1978 Budte oberezhni z Zolotoyu Lisiceyu 1979 Bile zaproshennya ta inshi opovidannya 1980 Zapah sobachogo volossya roman 1983 Istoriyi z vijni 1989 Kam yanij pes V yetnamski kazki 1989 Besidi pro knigi 1994 Kam yani stoli Muse pershe vidannya bez vtruchannya cenzuri 1995 Za zavisoyu temryavi Peekaboo 2000 Diyavolskij desyatok 2007 Vikradennya v Tyutyurlistani audiokniga u formati mp3 kniga EZ chitannya ta spiv Yezhi Treli 2010 Vikradennya v Tyutyurlistani ilyustraciyi Pavla Kladkevicha 2012 Kam yani stoli audiokniga u formati mp3 Hudozhnye agentstvo MTJ chitannya Romana Felchinskogo 2015 Kaminni skrizhali Bellona Albatros perevidannya 2015 Vikradennya v Tyutyutirlistani audiokniga mp3 Bellona Majstri sceni chitayut perlini molodizhnoyi ta dityachoyi literaturi Chitannya Marian Opaniyi 2016 Kam yani skrizhali pereklad Stefani Kraft Vidavnictvo Paul Dry Books FiladelfiyaFilmografiyaScenariyi Lotna 1959 Kupavsya u vogni 1963 Kolori boyu 1964 Napryamok Berlin 1968 Ostanni dni 1969 Peremoga 1974 Potop 1974 Filmi za avtorskim romanom Zapah sobachogo volossya 1982 Kam yani tablichki 1984 Vikradennya v Tyutyutirlistana 1986 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Sejm Library 1919 d Track Q9170870d Track Q22785d Track Q16565246 Wojciech Zukrowski Wikipedia wolna encyklopedia pol 5 kvitnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2021 Fototeka Fototeka pol Procitovano 12 zhovtnya 2021 esu com ua Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 PosilannyaZhukrovskij Vojceh Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X

Дата публікації:
Топ