Віктор Войнаровський | |
---|---|
Народився | 8 листопада 1957 с. Пильгани Берестечківського (нині Горохівського) району Волинської області |
Помер | 26 листопада 2017 (60 років) |
Країна | УРСР Україна |
Національність | українець |
Діяльність | археолог |
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Галузь | археологія римського часу та раннього середньовіччя, археологія виробництв |
Заклад | Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України |
Посада | старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України |
Науковий ступінь | Доктор історичних наук |
Віктор Миколайович Войнаровський (8 листопада 1957, с. Пильгани Берестечківського (нині Горохівського) району Волинської області — 26 листопада 2017) — український історик, археолог, доктор історичних наук. Старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України
Життєпис
1980 року закінчив історичний факультет Чернівецького університету. 2002 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Давнє чинбарство на території України за археологічними даними».
З 1993 року працює молодшим науковим співробітником, зараз — старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Фахівець у галузях археології римського часу та раннього середньовіччя, археології виробництв.
У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Промисли та допоміжні ремесла в соціально-економічному розвитку населення півдня Східної Європи І-ХІІІ ст.». Похований у с. Журавники Горохівського району Волині.
Участь у експедиціях
- 1976, 1977 — Розкопки поселення празької культури V—VII ст. Кодин Глибоцького району Чернівецької області. Начальник розкопу.
- 1977, 1978 — Дослідженнях посаду городища Ревне Кіцманського району Чернівецької області (начальник експедиції — Л.Михайлина, консультанти — Б. О. Тимощук, І. П. Русанова,). Начальник розкопу.
- 1977—1979, 1983, 1984 — розкопки могильників черняхівської культури III—IV ст. н. е. біля сіл Оселівка Кельменецького, Романківці Сокирянського, Горошівці та Одая Заставнівського районів Чернівецької області (керівник експедиції — Г. Ф. Нікітіна,). Начальник розкопу.
- 1983—1985 рр. — розкопки поселення пізньої фази черняхівської культури (IV — перша половина V ст. н. е.) та раннього етапу культури Луки-Райковецької (кінець VII — перша половина ІХ ст.) Чорнівка-І біля с. Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області: 500 м²., 20 житлових та господарських споруд, 18 господарських та виробничих ям, літні печі тощо.
- 1985—1988, 1991—1993 — експедиція ЧКМ, чинбарський спеціалізований комплекс черняхівської культури IV ст. н. е. та поселення волино-подільської групи ІІ-ІІІ ст. н. е. (нижній шар) Добринівці І біля с. Добринівці Заставнівського району Чернівецької області, близько 2000 м²., 9 великих (45-108 м².) чинбарських майстерень черняхівської культури, житлова та дві господарських споруди поселення ранньоримського часу.
- 1986 — експедиція ЧКМ, поселення волино-подільської групи ІІ-ІІІ ст. н. е. Чорнівка ІІА на околиці с. Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області, 300 м²., дві житлові та виробнича споруди, дві господарські ями.
- 1986, 1987 р. — експедиція ЧКМ, розкопки могильника з підплитовим похованням ХІ-ХІІІ ст. біля с. Борівці Кіцманського району Чернівецької області. Досліджено три могили (6 поховань) під кам'яним закладом, плитами та в кромлесі.
- 1986 р. — експедиція ЧКМ, дослідження (перетин) валу (6 м висотою, т. зв. Траянів вал) біля с. Макарівка Кельменецького району Чернівецької області. Розкопано оригінальну дерев'яну конструкцію — кріпленя основи валу. Датовано пізнім середньовіччям (XIV ст.)
- 1988 — охоронні розкопки поселення трипільської культури біля с. Ленківці Сокирянського району Чернівецької області, поселень голіградської культури VIII—VII ст. до н. е. біля сіл Волока Глибоцького та Мошанець Кельменецького районів, в місцях виявлення бронзових скарбів.
- 1988—1990 — співавтор (разом з Г. Ф. Нікітіною) відкриття та дослідження могильника черняхівської культури Одая Заставнівського району Чернівецької області. Досліджено 32 інгумаційних поховання. Розкопки припинено через відсутність коштів, некрополь чекає подальшого дослідження (орієнтовно на могильнику є більше 300 поховань).
- 1989—1990 — охоронні археологічні розвідки та розкопки за «Зводом пам'яток історії та культури України». Чернівецька область (Новоселицький, Заставнівський, Кіцманський, Сокирянський райони).
- 1995—1997 — охоронні археологічні розвідки та розкопки по трасі нафтогону Одеса-термінал — Броди (Львівська, Тернопільська, Одеська обл., 206 км).
- 1996 — Розкопки багатошарового поселення біля с. Лукаші Бродівського району Львівської області. Досліджено унікальну кременеобробну майстерню та дві ями (чинбарські чани?) стжижовської культури XVIII—XVII ст. до н. е., 8 інгумаційних поховань на некрополі висоцької культури VIII—VII ст. до н. е. (разом з М. Філіпчуком).
- 1997 — розкопки чинбарського осередку кінця XV — початку XVI ст. в розкопі «Перун», Львів, площа Старий Ринок, Розкопано понад 500 м². на глибину 4,8 м, виявлено виробниче місце (двокамерний горн для випалу вапняку, негашений вапняк, ящик з гашеним вапном), великий (понад 50 м²), майданчик для дроблення (і гашення-?) вапняку, 4 дерев'яні зруби-чани для вапнування шкір, дві діжки з танідами — залишками дублених шкір. Знайдено десятки шкіряних виробів, сотні шматків шкіри, шари з вапна, волосу, шерсті — рештки вичинки шкіри. (разом з С. Терським та О. Овчінніковим).
- 1997 — розкопки поселення черняхівської культури біля с. Купіль Волочиського району Хмельницької області селища ХІ-ХІІІ ст. в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської обл. (периферія Успенського собору ХІІ ст., разом з Ю.Лукомським) (разом з Я.Онищуком та О.Овчинніковим).
- 1997, 1998 — дослідження поселення доби мезоліту, культур лійчастого посуду, тшцінецької, черепино-лагодівської, черняхівської та давньоруської біля м. Червонограда Львівської області.
- 2000 — охоронні археологічні розвідки та розкопки по автотрасі Львів-Краковець, що проектується (84 км).
- 2003 — розкопкипоселення тщцінецької культури XIII—XI ст. до н. е. біля с. Калинівка Яворівського району Львівської області: 450 кв.м., 9 споруд господарського і виробничого призначення, рухомий матеріал.
- 2004, 2005 — розкопки поселення черняхівської культури першої половини IV ст. н. е. на околиці с. Гряда Жовківського району Львівської області, 2004 р.: 840 кв.м, 6 споруд та 29 ям житлового та виробничого призначення (унікальний комплекс ям-печей для збагачення вапняку та гашення вапна), велика кількість окремих знахідок (залізне чересло плуга, умбон щита, вудила, фібула, кістяний 3-частний гребінь тощо).
Основні наукові праці
Монографії, автореферати
- Давнє чинбарство на території України за археологічними даними. Автореферат дис. канд. іст. наук. Львів, 2002. — 22 с.
- Промисли та допоміжні ресесла в соціально-економічному розвитку населення півдня Східної Європи І-ХІІІ ст. Автореферат дис. … докт. іст. наук. Львів, 2015. — 40 с.
Статті
- Землеробство чи тваринництво: до питання про основу господарства у населення Західної України І тис. н. е. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Зб. наукових праць. Чернівці: Прут, 2003. Том 2(16). С.120-131
- Лукаші. Багатошарова пам'ятка археології на Брідщині. Львів, 2005. 112 с. [співав. Конопля В., Филипчук М.]
- Сучасний стан та проблемність археологічного дослідження пам'яток римського часу Північної Буковини // МДАПВ. 9. Львів, 2005. С.174-193
- Черняхівське поселення Гряда біля Львова // Інформаційний бюлетень Інституту українознавства НАНУ в 2004 р. Львів, 2005. С.47-49/
- Охоронні археологічні роботи Чернівецького краєзнавчого музею на берегах Дністровського водосховища у 1980-х — на початку 90-х років // Музейний щорічник. 2004—2005.-Вип. 3-4. Чернівці: Золоті литаври, 2005. С.163-170.
- Поселення доби середньої бронзи Калинівка-ІІ на Яворівщині (Львівська область) // МДАПВ. Львів, 2006. Вип.10. С. 143—153.
- Wandalowie. Straznicybursztynowegoszlaku — Lublin-Warszawa, 2004. 376 s., ill. (рецензія) // МДАПВ. Вип.10. Львів, 2006. С.334-343.
- Вапнярсько-чинбарські осередки черняхівської культури Українського Прикарпаття // Carpatica — Карпатика. Вип. 34. Давня та середньовічна історія Карпато-Дунайського ареалу. Ужгород, 2006.С.148-162.
- Археологічна колекція знахідок із сіл Комарів та Волиця на Сокальщині (попередній огляд) // Белз і Белзьке земля. Вип. ІІ. Белз, 2006. С. 45-61 [співавт.: П.Бугай].
- Другий сезон розкопок виробничого осередку черняхівської культури Гряда І // Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України в 2005 р. Інформаційний бюлетень. — Львів, 2006. — С.50-51.
Література
- Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича Національної Академії Наук України: наукова діяльність, структура, працівники. — Львів, 2001. С. 152;
Посилання
- Біографія та бібліографія Віктора Войнаровського на сайті Інституту українознавства імені І. Крип'якевича[недоступне посилання з червня 2019]
- Помер львівський археолог Віктор Войнаровський [ 27 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vojnarovskij portret Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Viktor VojnarovskijNarodivsya 8 listopada 1957 1957 11 08 s Pilgani Berestechkivskogo nini Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblastiPomer 26 listopada 2017 2017 11 26 60 rokiv Krayina URSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist arheologAlma mater ChNU imeni Yuriya FedkovichaGaluz arheologiya rimskogo chasu ta rannogo serednovichchya arheologiya virobnictvZaklad Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN UkrayiniPosada starshij naukovij spivrobitnik viddilu arheologiyi Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN UkrayiniNaukovij stupin Doktor istorichnih nauk Viktor Mikolajovich Vojnarovskij 8 listopada 1957 s Pilgani Berestechkivskogo nini Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti 26 listopada 2017 ukrayinskij istorik arheolog doktor istorichnih nauk Starshij naukovij spivrobitnik viddilu arheologiyi Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN UkrayiniZhittyepis1980 roku zakinchiv istorichnij fakultet Cherniveckogo universitetu 2002 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Davnye chinbarstvo na teritoriyi Ukrayini za arheologichnimi danimi Z 1993 roku pracyuye molodshim naukovim spivrobitnikom zaraz starshim naukovim spivrobitnikom viddilu arheologiyi Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Fahivec u galuzyah arheologiyi rimskogo chasu ta rannogo serednovichchya arheologiyi virobnictv U 2015 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Promisli ta dopomizhni remesla v socialno ekonomichnomu rozvitku naselennya pivdnya Shidnoyi Yevropi I HIII st Pohovanij u s Zhuravniki Gorohivskogo rajonu Volini Uchast u ekspediciyah 1976 1977 Rozkopki poselennya prazkoyi kulturi V VII st Kodin Glibockogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Nachalnik rozkopu 1977 1978 Doslidzhennyah posadu gorodisha Revne Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti nachalnik ekspediciyi L Mihajlina konsultanti B O Timoshuk I P Rusanova Nachalnik rozkopu 1977 1979 1983 1984 rozkopki mogilnikiv chernyahivskoyi kulturi III IV st n e bilya sil Oselivka Kelmeneckogo Romankivci Sokiryanskogo Goroshivci ta Odaya Zastavnivskogo rajoniv Cherniveckoyi oblasti kerivnik ekspediciyi G F Nikitina Nachalnik rozkopu 1983 1985 rr rozkopki poselennya piznoyi fazi chernyahivskoyi kulturi IV persha polovina V st n e ta rannogo etapu kulturi Luki Rajkoveckoyi kinec VII persha polovina IH st Chornivka I bilya s Chornivka Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 500 m 20 zhitlovih ta gospodarskih sporud 18 gospodarskih ta virobnichih yam litni pechi tosho 1985 1988 1991 1993 ekspediciya ChKM chinbarskij specializovanij kompleks chernyahivskoyi kulturi IV st n e ta poselennya volino podilskoyi grupi II III st n e nizhnij shar Dobrinivci I bilya s Dobrinivci Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti blizko 2000 m 9 velikih 45 108 m chinbarskih majsteren chernyahivskoyi kulturi zhitlova ta dvi gospodarskih sporudi poselennya rannorimskogo chasu 1986 ekspediciya ChKM poselennya volino podilskoyi grupi II III st n e Chornivka IIA na okolici s Chornivka Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 300 m dvi zhitlovi ta virobnicha sporudi dvi gospodarski yami 1986 1987 r ekspediciya ChKM rozkopki mogilnika z pidplitovim pohovannyam HI HIII st bilya s Borivci Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Doslidzheno tri mogili 6 pohovan pid kam yanim zakladom plitami ta v kromlesi 1986 r ekspediciya ChKM doslidzhennya peretin valu 6 m visotoyu t zv Trayaniv val bilya s Makarivka Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Rozkopano originalnu derev yanu konstrukciyu kriplenya osnovi valu Datovano piznim serednovichchyam XIV st 1988 ohoronni rozkopki poselennya tripilskoyi kulturi bilya s Lenkivci Sokiryanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti poselen goligradskoyi kulturi VIII VII st do n e bilya sil Voloka Glibockogo ta Moshanec Kelmeneckogo rajoniv v miscyah viyavlennya bronzovih skarbiv 1988 1990 spivavtor razom z G F Nikitinoyu vidkrittya ta doslidzhennya mogilnika chernyahivskoyi kulturi Odaya Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Doslidzheno 32 ingumacijnih pohovannya Rozkopki pripineno cherez vidsutnist koshtiv nekropol chekaye podalshogo doslidzhennya oriyentovno na mogilniku ye bilshe 300 pohovan 1989 1990 ohoronni arheologichni rozvidki ta rozkopki za Zvodom pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Chernivecka oblast Novoselickij Zastavnivskij Kicmanskij Sokiryanskij rajoni 1995 1997 ohoronni arheologichni rozvidki ta rozkopki po trasi naftogonu Odesa terminal Brodi Lvivska Ternopilska Odeska obl 206 km 1996 Rozkopki bagatosharovogo poselennya bilya s Lukashi Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Doslidzheno unikalnu kremeneobrobnu majsternyu ta dvi yami chinbarski chani stzhizhovskoyi kulturi XVIII XVII st do n e 8 ingumacijnih pohovan na nekropoli visockoyi kulturi VIII VII st do n e razom z M Filipchukom 1997 rozkopki chinbarskogo oseredku kincya XV pochatku XVI st v rozkopi Perun Lviv plosha Starij Rinok Rozkopano ponad 500 m na glibinu 4 8 m viyavleno virobniche misce dvokamernij gorn dlya vipalu vapnyaku negashenij vapnyak yashik z gashenim vapnom velikij ponad 50 m majdanchik dlya droblennya i gashennya vapnyaku 4 derev yani zrubi chani dlya vapnuvannya shkir dvi dizhki z tanidami zalishkami dublenih shkir Znajdeno desyatki shkiryanih virobiv sotni shmatkiv shkiri shari z vapna volosu shersti reshtki vichinki shkiri razom z S Terskim ta O Ovchinnikovim 1997 rozkopki poselennya chernyahivskoyi kulturi bilya s Kupil Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selisha HI HIII st v s Krilos Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi obl periferiya Uspenskogo soboru HII st razom z Yu Lukomskim razom z Ya Onishukom ta O Ovchinnikovim 1997 1998 doslidzhennya poselennya dobi mezolitu kultur lijchastogo posudu tshcineckoyi cherepino lagodivskoyi chernyahivskoyi ta davnoruskoyi bilya m Chervonograda Lvivskoyi oblasti 2000 ohoronni arheologichni rozvidki ta rozkopki po avtotrasi Lviv Krakovec sho proektuyetsya 84 km 2003 rozkopkiposelennya tshcineckoyi kulturi XIII XI st do n e bilya s Kalinivka Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 450 kv m 9 sporud gospodarskogo i virobnichogo priznachennya ruhomij material 2004 2005 rozkopki poselennya chernyahivskoyi kulturi pershoyi polovini IV st n e na okolici s Gryada Zhovkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 2004 r 840 kv m 6 sporud ta 29 yam zhitlovogo ta virobnichogo priznachennya unikalnij kompleks yam pechej dlya zbagachennya vapnyaku ta gashennya vapna velika kilkist okremih znahidok zalizne chereslo pluga umbon shita vudila fibula kistyanij 3 chastnij grebin tosho Osnovni naukovi praciMonografiyi avtoreferati Davnye chinbarstvo na teritoriyi Ukrayini za arheologichnimi danimi Avtoreferat dis kand ist nauk Lviv 2002 22 s Promisli ta dopomizhni resesla v socialno ekonomichnomu rozvitku naselennya pivdnya Shidnoyi Yevropi I HIII st Avtoreferat dis dokt ist nauk Lviv 2015 40 s Statti Zemlerobstvo chi tvarinnictvo do pitannya pro osnovu gospodarstva u naselennya Zahidnoyi Ukrayini I tis n e Pitannya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi arheologiyi j etnologiyi Zb naukovih prac Chernivci Prut 2003 Tom 2 16 S 120 131 Lukashi Bagatosharova pam yatka arheologiyi na Bridshini Lviv 2005 112 s spivav Konoplya V Filipchuk M Suchasnij stan ta problemnist arheologichnogo doslidzhennya pam yatok rimskogo chasu Pivnichnoyi Bukovini MDAPV 9 Lviv 2005 S 174 193 Chernyahivske poselennya Gryada bilya Lvova Informacijnij byuleten Institutu ukrayinoznavstva NANU v 2004 r Lviv 2005 S 47 49 Ohoronni arheologichni roboti Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu na beregah Dnistrovskogo vodoshovisha u 1980 h na pochatku 90 h rokiv Muzejnij shorichnik 2004 2005 Vip 3 4 Chernivci Zoloti litavri 2005 S 163 170 Poselennya dobi serednoyi bronzi Kalinivka II na Yavorivshini Lvivska oblast MDAPV Lviv 2006 Vip 10 S 143 153 Wandalowie Straznicybursztynowegoszlaku Lublin Warszawa 2004 376 s ill recenziya MDAPV Vip 10 Lviv 2006 S 334 343 Vapnyarsko chinbarski oseredki chernyahivskoyi kulturi Ukrayinskogo Prikarpattya Carpatica Karpatika Vip 34 Davnya ta serednovichna istoriya Karpato Dunajskogo arealu Uzhgorod 2006 S 148 162 Arheologichna kolekciya znahidok iz sil Komariv ta Volicya na Sokalshini poperednij oglyad Belz i Belzke zemlya Vip II Belz 2006 S 45 61 spivavt P Bugaj Drugij sezon rozkopok virobnichogo oseredku chernyahivskoyi kulturi Gryada I Institut ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini v 2005 r Informacijnij byuleten Lviv 2006 S 50 51 LiteraturaInstitut ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini naukova diyalnist struktura pracivniki Lviv 2001 S 152 PosilannyaBiografiya ta bibliografiya Viktora Vojnarovskogo na sajti Institutu ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pomer lvivskij arheolog Viktor Vojnarovskij 27 listopada 2017 u Wayback Machine