Влахо Буковац (хорв. Vlaho Bukovac, ім'я при народженні — Б'яджо Фаджоні / італ. Biagio Faggioni; *4 липня 1855, Цавтат, тепер Хорватія — 23 квітня 1922, Прага, тепер Чехія) — хорватський художник кінця XIX — початку XX століття, що працював у стилях імпресіонізму та постімпресіонізму.
Влахо Буковац | ||||
---|---|---|---|---|
хорв. Vlaho Bukovac | ||||
| ||||
Автопортрет Влаха Буковаця | ||||
При народженні | італ. Biagio Faggioni | |||
Народження | 5 липня 1855[1], 4 липня 1855[2] або 4 серпня 1855[3] Цавтат, Австрійська імперія | |||
Смерть | 23 квітня 1922[4][5][…] (66 років) | |||
d, Прага, Чехословаччина[7] | ||||
Країна | Австро-Угорщина | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв | |||
Діяльність | художник, викладач університету, педагог | |||
Напрямок | імпресіонізм, пуантилізм | |||
Член | Сербська академія наук і мистецтв і d | |||
Твори | див. тут | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Галерея мистецтв Вокера, d, d, Музей образотворчих мистецтв, d, Сучасна галерея, Національна галерея і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Влахо Буковац у Вікісховищі |
Життєпис і творчість
Влахо Буковац народився у Цавтаті поблизу Дубровника. Його справжнє ім'я — Б'яджо Фаджоні (Biagio Faggioni), він походить зі смішаної хорвато-італійської сім'ї, його батько був італійським хорватом із Генуї, а мати — чисто хорватського походження.
Художню освіту Буковац здобував у Парижі (з 1877 року) коштом хорватського політика і письменника Медо Пучича. Навчався у Школі красних мистецтв у Александра Кабанеля. Виставлявся у Паризькому Салоні, де мав успіх у критиків. Під час навчання, а також пізніше Влахо Буковац багато мандрував, в тому числі на Чорне море, до Південної (Чилі і Перу) та Північної Америки.
Хоча Буковац отримав художню освіту в дусі академічної традиції, митець був також добре обізнаний з імпресіонізмом, і у власній творчості прийшов до техніки пуантилізма. На початку XX століття імпресіонізм і пуантилізм були провідним напрямком у живопису країн Західних Балкан: крім Буковаця, в цій манері писали словенські імпресіоністи та Надежла Петрович у Сербії.
З 1893 до 1897 року Буковац жив у Загребі, працюючи здебільшого над пейзажами. Одночасно він став центральною фігурою у мистецькому житті міста, заснував художню школу і брав участь в організації Художнього павільйону, однієї з найбільших хорватських галерей і виставкових зал. У 1893 році він організував першу виставку хорватського мистецтва у Палаці Академії.
Через конфлікти був змушений повернутися до Цавтата, де жив у 1898–1902 роках. Потім Влахо Буковац переїхав до Праги, де в 1903 році був призначений професором Академії витончених мистецтв. Празькому періоду творчості Буковаця притаманні переважно портрети. У Празі художник працював до своєї смерті в 1922 році.
У рідному місті художника Цавтаті в будинку, в якому він народився, відкрито Меморіальний музей. Роботи Буковця експонуються в ряді хорватських музеїв (наприклад, Сучасна галерея в Загребі), у цавтатських церкві святого Миколая і в церкві монастиря Діви Марії Сніжної. У 1994 році хорватський режисер Богдан Жижич зняв кінофільм «Влахо Буковац».
Галерея
- «Осінній пейзаж» (Jesenji pejzaž)
- «Гусляр» (Guslar)
- «Хай живе король» (Živio kralj)
- Портрет Александра I Карагеоргієвича
- Театральна завіса «Хорватське національне відродження» (Hrvatski preporod), Національний театр (Загреб)
Примітки
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Vlaho Bukovac
- SNAC — 2010.
- Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých u sv. Gottharda v Bubenči, sign. BBČ Z23, s. 23
- Igor Zidic, Vlaho Bukovac // газ. Večernji list (м. Загреб)
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 8 липня 2011.
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Влахо Буковац |
- Буковач // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Влахо Буковац, художник на www.croatianhistory.net [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bukovac, Vlaho. Moj Život. Zagreb: Književni Jug, 1918. (хор.)
- Kružić-Uchytil, Vera. Vlaho Bukovac: Život i Djelo. Zagreb: Matica Hrvatska, 1968. Expanded second edition: Zagreb: Nakladni Zavod Globus, 2005. (хор.)
- Kružić-Uchytil, Vera. «Prvi nastupi hrvatskih umjetnika na međunarodnoj umjetničkoj sceni od 1896 do 1903 godine.» Peristil 31 (1998): 193–198.
- Zidić, Igor. Vlaho Bukovac. Zagreb: Moderna Galerija, 2000. (хор.)
- Kapičić, Anđe. Bukovac i Crna Gora. Cetinje: Matica Crnogorska, 2002. (сербо-хорв.)
- Rossner, Rachel. ‘"The secessionists are the Croats. They've been given their own pavilion…" Vlaho Bukovac's Battle for Croatian Autonomy at the 1896 Millennial Exhibition in Budapest,' Nineteenth-Century Art Worldwide vol. 6, no.1 (2007) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlaho Bukovac horv Vlaho Bukovac im ya pri narodzhenni B yadzho Fadzhoni ital Biagio Faggioni 4 lipnya 1855 18550704 Cavtat teper Horvatiya 23 kvitnya 1922 Praga teper Chehiya horvatskij hudozhnik kincya XIX pochatku XX stolittya sho pracyuvav u stilyah impresionizmu ta postimpresionizmu Vlaho Bukovachorv Vlaho BukovacAvtoportret Vlaha BukovacyaPri narodzhenni ital Biagio FaggioniNarodzhennya 5 lipnya 1855 1855 07 05 1 4 lipnya 1855 1855 07 04 2 abo 4 serpnya 1855 1855 08 04 3 Cavtat Avstrijska imperiyaSmert 23 kvitnya 1922 1922 04 23 4 5 66 rokiv d Praga Chehoslovachchina 7 Krayina Avstro UgorshinaZhanr portretNavchannya Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik vikladach universitetu pedagogNapryamok impresionizm puantilizmChlen Serbska akademiya nauk i mistectv i dTvori div tutRoboti v kolekciyi galereya Belveder Galereya mistectv Vokera d d Muzej obrazotvorchih mistectv d Suchasna galereya Nacionalna galereya i dAvtograf Vlaho Bukovac u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bukovac Zhittyepis i tvorchistMalij B yadzho Fadzhoni Vlaho Bukovac narodivsya u Cavtati poblizu Dubrovnika Jogo spravzhnye im ya B yadzho Fadzhoni Biagio Faggioni vin pohodit zi smishanoyi horvato italijskoyi sim yi jogo batko buv italijskim horvatom iz Genuyi a mati chisto horvatskogo pohodzhennya Hudozhnyu osvitu Bukovac zdobuvav u Parizhi z 1877 roku koshtom horvatskogo politika i pismennika Medo Puchicha Navchavsya u Shkoli krasnih mistectv u Aleksandra Kabanelya Vistavlyavsya u Parizkomu Saloni de mav uspih u kritikiv Pid chas navchannya a takozh piznishe Vlaho Bukovac bagato mandruvav v tomu chisli na Chorne more do Pivdennoyi Chili i Peru ta Pivnichnoyi Ameriki Hocha Bukovac otrimav hudozhnyu osvitu v dusi akademichnoyi tradiciyi mitec buv takozh dobre obiznanij z impresionizmom i u vlasnij tvorchosti prijshov do tehniki puantilizma Na pochatku XX stolittya impresionizm i puantilizm buli providnim napryamkom u zhivopisu krayin Zahidnih Balkan krim Bukovacya v cij maneri pisali slovenski impresionisti ta Nadezhla Petrovich u Serbiyi Z 1893 do 1897 roku Bukovac zhiv u Zagrebi pracyuyuchi zdebilshogo nad pejzazhami Odnochasno vin stav centralnoyu figuroyu u misteckomu zhitti mista zasnuvav hudozhnyu shkolu i brav uchast v organizaciyi Hudozhnogo paviljonu odniyeyi z najbilshih horvatskih galerej i vistavkovih zal U 1893 roci vin organizuvav pershu vistavku horvatskogo mistectva u Palaci Akademiyi Cherez konflikti buv zmushenij povernutisya do Cavtata de zhiv u 1898 1902 rokah Potim Vlaho Bukovac pereyihav do Pragi de v 1903 roci buv priznachenij profesorom Akademiyi vitonchenih mistectv Prazkomu periodu tvorchosti Bukovacya pritamanni perevazhno portreti U Prazi hudozhnik pracyuvav do svoyeyi smerti v 1922 roci U ridnomu misti hudozhnika Cavtati v budinku v yakomu vin narodivsya vidkrito Memorialnij muzej Roboti Bukovcya eksponuyutsya v ryadi horvatskih muzeyiv napriklad Suchasna galereya v Zagrebi u cavtatskih cerkvi svyatogo Mikolaya i v cerkvi monastirya Divi Mariyi Snizhnoyi U 1994 roci horvatskij rezhiser Bogdan Zhizhich znyav kinofilm Vlaho Bukovac Galereya Osinnij pejzazh Jesenji pejzaz Guslyar Guslar Haj zhive korol Zivio kralj Portret Aleksandra I Karageorgiyevicha Teatralna zavisa Horvatske nacionalne vidrodzhennya Hrvatski preporod Nacionalnij teatr Zagreb PrimitkiYevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vlaho Bukovac d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archiv hl m Prahy Matrika zemrelych u sv Gottharda v Bubenci sign BBC Z23 s 23 d Track Q105319160 Igor Zidic Vlaho Bukovac gaz Vecernji list m Zagreb Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2011 Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vlaho Bukovac Bukovach Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vlaho Bukovac hudozhnik na www croatianhistory net 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Bukovac Vlaho Moj Zivot Zagreb Knjizevni Jug 1918 hor Kruzic Uchytil Vera Vlaho Bukovac Zivot i Djelo Zagreb Matica Hrvatska 1968 Expanded second edition Zagreb Nakladni Zavod Globus 2005 hor Kruzic Uchytil Vera Prvi nastupi hrvatskih umjetnika na međunarodnoj umjetnickoj sceni od 1896 do 1903 godine Peristil 31 1998 193 198 Zidic Igor Vlaho Bukovac Zagreb Moderna Galerija 2000 hor Kapicic Anđe Bukovac i Crna Gora Cetinje Matica Crnogorska 2002 serbo horv Rossner Rachel The secessionists are the Croats They ve been given their own pavilion Vlaho Bukovac s Battle for Croatian Autonomy at the 1896 Millennial Exhibition in Budapest Nineteenth Century Art Worldwide vol 6 no 1 2007 angl