Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Владисла́вівка — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського районіу Рівненської області. Населення становить 540 осіб.
| село Владиславівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Громада | Млинівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Населення | 540 |
| Площа | 12,668 км² |
| Густота населення | 42,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35153 |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′19″ пн. ш. 25°44′27″ сх. д. / 50.53861° пн. ш. 25.74083° сх. д.Координати: 50°32′19″ пн. ш. 25°44′27″ сх. д. / 50.53861° пн. ш. 25.74083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 241 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
| Карта | |
  Владиславівка | |
 Владиславівка | |
| Мапа | |
| | |
Історія та сьогодення
Існує така легенда щодо походження назви села Владиславівка.
Давним-давно, ще за польських часів, жив у селі (нині Новоселівка) пан на ім'я Божко. І було у нього п'ятеро дітей: Іван, Владислав, Уляна, Софія та Олександр. Всіх своїх дітей пан Божко наділив землею назвав їхніми іменами. Ось так і виникли села: Іванівка, Улянівка, Владиславівка, Софіївка та Олександріївка. А за іншою версією тодішню колонію заснував чех Владислав, звідки і пішла назва села.
На рубежі V і IV тисячоліть до н.е. з’явилося землеробство. Найбільш розвинутою землеробською культурою була трипільська, що відноситься до часу між 3500 та 2700 років кам’яної доби в районі села Владиславівка та Гончариха. Про те, що ці поселення існували тут досить тривалий час, свідчить численні знахідки: кам’яні сокири двох типів (одна з них відполірована, з простим просвердленим отвором свідчить про високий рівень техніки обробітку каменю), наконечник стріли з кременю, фрагмент кам’яного полотна тощо.
Пізніші епохи – мідна і бронзова доба – слідів в цій окрузі не залишили, або їх ще не відшукали.
З VI-VII століть н.е. край був заселений людьми слов’янського кореня, людьми з літописного племені дулібів або волинян. З утворенням в ІХ столітті Київської Русі Волинь ввійшла до її складу. З занепадом Київської держави край перебував у складі Волинського, а потім Галицько-Волинського князівства.
В кінці XIV століття Волинь була зайнята Литовським князівством. Після об’єднання Литви з Польщею і утворення Речі Посполитої край підпав під владу поляків до 1795 року. Саме до цього часу відносяться перші письмові відомості про села округи. Проте є відомості участі селян у визвольній війні українського народу 1648-1657 років.
У 1795 року Волинь анексована до складу Російської імперії.
У 60-х роках ХІХ ст. виникає Владиславівка. В архівах збереглися ревізійні списки тих часів, а також акти на звільнення з кріпацтва в результаті селянської реформи 1861 року. На початку ХХ ст. села Волині обійшов етнограф, краєзнавець Олександр Цинкаловський, який у своїй книзі "Стара Волинь і Волинське Полісся" повідомляє про Владиславівку таке: – 25 домів, 192 жителі.
Учні з навколишніх сіл збиралися на навчання в початковій школі, яка була заснована в 1903 році в Божкевичах (нині Владиславівка).
Під час Першої світової війни Владиславівка знаходилася в близькому тилу австро-угорських військ. В результаті подій 1917-1920-х років село опинилося в складі польської держави, де й перебувало до вересня 1939 року.
Владиславівка згадується в другій книзі "Тихого Дону" Михайла Шолохова як пункт, у якому перебував Г. Мелехов в складі козацької сотні під час наступу російської армії на Радзивілов (Червоноармійськ).
Селяни в період польського панування перебували в нерівноправному становищі. Кращі землі належали польським поселенням (усаднікам), які користувалися привілеями. До війни тут також були досить численні колонії німців. З початком Другої світової війни німецькі окупаційні війська вже через тиждень захопили територію села і встановили свої порядки. Тут був призначений староста, гарнізонів військ не було. Під час війни в навколишніх лісах (Ужинецькому) діяли боївки УПА. В 1943 році в Ульянівці, неподалік Владиславівки, 2-3 дні перебував загін з’єднання С.А.Ковпака, яке проходило Волинню під час рейду в Карпати.
В роки окупації нацисти вбили в с. Владиславівка 20 чоловік, вивезли на примусові роботи до Німеччини 46 чоловік. На фронтах в складі імперської радянської армії билися 17 жителів села. А ось імена тих, хто поліг на фронтах Другої світової війни в період з 22 червня 1941 року по 9 вересня 1945 року: Бігун Ілля Петрович, Возний Митрофан Мойсейович, Гладиш Юрій Дмитрович, Жуковський Ілля Олексійович, Ігнацевич Онуфрій Федорович, Костюк Євдоким Іванович, Кочин В’ячеслав Олександрович, Мисько Іван Ірович, Панасюк Іван Андрійович, Цап Федір Михайлович, Юсипович Михайло Дмитрович. За бойові подвиги нагороджено 14 чоловік
2-4 лютого 1944 року Владиславівка була відвойована від німців, почалася масова примусова мобілізація в Червону армію та встановлення окупаційної радянської влади.
В кінці 40-х років знову починається примусова колективізація. Так, восени 1949 року у Владиславівці був створений колгосп ім. Фрунзе (голова – П.Кревський). У 1958 році його об’єднали з колгоспами «Гвардієць» (с. Ульянівка) та «Шлях до комунізму» ( с. Гончариха) в один – ім. Жданова (голова – Секела М.П.).
На початку 50-х років був збудований магазин, в 60-х роках – клуб. В приміщенні клубу також були розміщені бібліотека (тоді вона називалася хата-читальня) та сільська рада. У 1987 році було збудоване нове приміщення, де розмістились клуб та бібліотека.
На початку 90-х років були збудовані: лако-фарбовий цех, Свято-Покровська українська православна церква Київського патріархату (1992р.), теплиці КАВТО "Мир" (1992р.), школа (1993р.).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Географія
Клімат помірно-континентальний.
Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Грабовещина».
Органи влади
До 2016 у складі Владиславівської сільської ради. У її підпорядковані знаходилися села: Владиславівка, Іванівка, Улянівка, Новоселівка, Косарево, Гончариха.
Сільський голова: Олександр Васильович Луцюк (2015-2020)
Підприємства
- СФГ «Бджілка» - К.П.Радчук
- ПП «Еліта» - фермер С.В.Жуковський
Освіта
Культура
- Клуб села Владиславівка
- Бібліотека села Владиславівка
Після Другої світової війни в селі з’явились перша хата-читальня, де бібліотекарем працювала Анастасія Колесник. У листопаді 1984 року в експлуатацію було введено нове приміщення клубу с. Владиславівка. В новобудові виділили кімнати для бібліотеки, якою завідувала Алла Петрівна Удод.
З липня 1989 року завідувачкою бібліотеки є Тетяна Володимирівна Миштак (Мураненко).
У жовтні 2002 року було проведено реорганізацію бібліотечної системи: сільські бібліотеки були об’єднані із шкільними. У бібліотеці створений алфавітний каталог, картотека підручників.
Сьогодні бібліотека с. Владиславівка розташовується у приміщенні клубу та школи. Книжковий фон становить близько 7 тисяч примірників. Обслуговує 550 читачів, серед них 65 дітей.
Релігія
Свято-Покровська громада української православної автокефальної церкви Київського патріархату.
Медицина
Фельдшерсько-акушерський пункт села Владиславівка
Галерея
-
![image]()
Свято-Покровська церква с. Владиславівка -
![image]()
Знайомство з книгою! -
![image]()
Владиславівська ЗОШ І-ІІ ст.
Література
- Владиславівка// Історія міст і сіл УРСР. Рівненська область – Харків.: 1973. – с. 420
- Владиславівка//Цимбалюк Є.М. Млинівщина на межі тисячоліть. – Луцьк.: Волинські обереги. – с. 57
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20111216201726/http://weather.in.ua/ua/rovenskaja/4155 Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] Погода в селі Владиславівка]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vladisla vivka selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajoniu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 540 osib selo VladislavivkaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Mlinivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1856Naselennya 540Plosha 12 668 km Gustota naselennya 42 63 osib km Poshtovij indeks 35153Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 32 19 pn sh 25 44 27 sh d 50 53861 pn sh 25 74083 sh d 50 53861 25 74083 Koordinati 50 32 19 pn sh 25 44 27 sh d 50 53861 pn sh 25 74083 sh d 50 53861 25 74083Serednya visota nad rivnem morya 241 mMisceva vladaAdresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1KartaVladislavivkaVladislavivkaMapa Vladislavivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vladislavivka Istoriya ta sogodennyaIsnuye taka legenda shodo pohodzhennya nazvi sela Vladislavivka Davnim davno she za polskih chasiv zhiv u seli nini Novoselivka pan na im ya Bozhko I bulo u nogo p yatero ditej Ivan Vladislav Ulyana Sofiya ta Oleksandr Vsih svoyih ditej pan Bozhko nadiliv zemleyu nazvav yihnimi imenami Os tak i vinikli sela Ivanivka Ulyanivka Vladislavivka Sofiyivka ta Oleksandriyivka A za inshoyu versiyeyu todishnyu koloniyu zasnuvav cheh Vladislav zvidki i pishla nazva sela Na rubezhi V i IV tisyacholit do n e z yavilosya zemlerobstvo Najbilsh rozvinutoyu zemlerobskoyu kulturoyu bula tripilska sho vidnositsya do chasu mizh 3500 ta 2700 rokiv kam yanoyi dobi v rajoni sela Vladislavivka ta Gonchariha Pro te sho ci poselennya isnuvali tut dosit trivalij chas svidchit chislenni znahidki kam yani sokiri dvoh tipiv odna z nih vidpolirovana z prostim prosverdlenim otvorom svidchit pro visokij riven tehniki obrobitku kamenyu nakonechnik strili z kremenyu fragment kam yanogo polotna tosho Piznishi epohi midna i bronzova doba slidiv v cij okruzi ne zalishili abo yih she ne vidshukali Z VI VII stolit n e kraj buv zaselenij lyudmi slov yanskogo korenya lyudmi z litopisnogo plemeni dulibiv abo volinyan Z utvorennyam v IH stolitti Kiyivskoyi Rusi Volin vvijshla do yiyi skladu Z zanepadom Kiyivskoyi derzhavi kraj perebuvav u skladi Volinskogo a potim Galicko Volinskogo knyazivstva V kinci XIV stolittya Volin bula zajnyata Litovskim knyazivstvom Pislya ob yednannya Litvi z Polsheyu i utvorennya Rechi Pospolitoyi kraj pidpav pid vladu polyakiv do 1795 roku Same do cogo chasu vidnosyatsya pershi pismovi vidomosti pro sela okrugi Prote ye vidomosti uchasti selyan u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv U 1795 roku Volin aneksovana do skladu Rosijskoyi imperiyi U 60 h rokah HIH st vinikaye Vladislavivka V arhivah zbereglisya revizijni spiski tih chasiv a takozh akti na zvilnennya z kripactva v rezultati selyanskoyi reformi 1861 roku Na pochatku HH st sela Volini obijshov etnograf krayeznavec Oleksandr Cinkalovskij yakij u svoyij knizi Stara Volin i Volinske Polissya povidomlyaye pro Vladislavivku take 25 domiv 192 zhiteli Uchni z navkolishnih sil zbiralisya na navchannya v pochatkovij shkoli yaka bula zasnovana v 1903 roci v Bozhkevichah nini Vladislavivka Zhiteli Vladislavivskoyi silskoyi radi na sluzhbi v polskij armiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vladislavivka znahodilasya v blizkomu tilu avstro ugorskih vijsk V rezultati podij 1917 1920 h rokiv selo opinilosya v skladi polskoyi derzhavi de j perebuvalo do veresnya 1939 roku Vladislavivka zgaduyetsya v drugij knizi Tihogo Donu Mihajla Sholohova yak punkt u yakomu perebuvav G Melehov v skladi kozackoyi sotni pid chas nastupu rosijskoyi armiyi na Radzivilov Chervonoarmijsk Selyani v period polskogo panuvannya perebuvali v nerivnopravnomu stanovishi Krashi zemli nalezhali polskim poselennyam usadnikam yaki koristuvalisya privileyami Do vijni tut takozh buli dosit chislenni koloniyi nimciv Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni nimecki okupacijni vijska vzhe cherez tizhden zahopili teritoriyu sela i vstanovili svoyi poryadki Tut buv priznachenij starosta garnizoniv vijsk ne bulo Pid chas vijni v navkolishnih lisah Uzhineckomu diyali boyivki UPA V 1943 roci v Ulyanivci nepodalik Vladislavivki 2 3 dni perebuvav zagin z yednannya S A Kovpaka yake prohodilo Volinnyu pid chas rejdu v Karpati Veterani 1990 rik V roki okupaciyi nacisti vbili v s Vladislavivka 20 cholovik vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 46 cholovik Na frontah v skladi imperskoyi radyanskoyi armiyi bilisya 17 zhiteliv sela A os imena tih hto polig na frontah Drugoyi svitovoyi vijni v period z 22 chervnya 1941 roku po 9 veresnya 1945 roku Bigun Illya Petrovich Voznij Mitrofan Mojsejovich Gladish Yurij Dmitrovich Zhukovskij Illya Oleksijovich Ignacevich Onufrij Fedorovich Kostyuk Yevdokim Ivanovich Kochin V yacheslav Oleksandrovich Misko Ivan Irovich Panasyuk Ivan Andrijovich Cap Fedir Mihajlovich Yusipovich Mihajlo Dmitrovich Za bojovi podvigi nagorodzheno 14 cholovik 2 4 lyutogo 1944 roku Vladislavivka bula vidvojovana vid nimciv pochalasya masova primusova mobilizaciya v Chervonu armiyu ta vstanovlennya okupacijnoyi radyanskoyi vladi V kinci 40 h rokiv znovu pochinayetsya primusova kolektivizaciya Tak voseni 1949 roku u Vladislavivci buv stvorenij kolgosp im Frunze golova P Krevskij U 1958 roci jogo ob yednali z kolgospami Gvardiyec s Ulyanivka ta Shlyah do komunizmu s Gonchariha v odin im Zhdanova golova Sekela M P Na pochatku 50 h rokiv buv zbudovanij magazin v 60 h rokah klub V primishenni klubu takozh buli rozmisheni biblioteka todi vona nazivalasya hata chitalnya ta silska rada U 1987 roci bulo zbudovane nove primishennya de rozmistilis klub ta biblioteka Na pochatku 90 h rokiv buli zbudovani lako farbovij ceh Svyato Pokrovska ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu 1992r teplici KAVTO Mir 1992r shkola 1993r 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mlinivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mlinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dubenskogo rajonu GeografiyaKlimat pomirno kontinentalnij Poblizu sela roztashovanij botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Graboveshina Organi vladiDo 2016 u skladi Vladislavivskoyi silskoyi radi U yiyi pidporyadkovani znahodilisya sela Vladislavivka Ivanivka Ulyanivka Novoselivka Kosarevo Gonchariha Silskij golova Oleksandr Vasilovich Lucyuk 2015 2020 PidpriyemstvaSFG Bdzhilka K P Radchuk PP Elita fermer S V ZhukovskijOsvitaKulturaKlub sela Vladislavivka Biblioteka sela VladislavivkaZnajomstvo z novimi knigami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v seli z yavilis persha hata chitalnya de bibliotekarem pracyuvala Anastasiya Kolesnik U listopadi 1984 roku v ekspluataciyu bulo vvedeno nove primishennya klubu s Vladislavivka V novobudovi vidilili kimnati dlya biblioteki yakoyu zaviduvala Alla Petrivna Udod Z lipnya 1989 roku zaviduvachkoyu biblioteki ye Tetyana Volodimirivna Mishtak Muranenko U zhovtni 2002 roku bulo provedeno reorganizaciyu bibliotechnoyi sistemi silski biblioteki buli ob yednani iz shkilnimi U biblioteci stvorenij alfavitnij katalog kartoteka pidruchnikiv Sogodni biblioteka s Vladislavivka roztashovuyetsya u primishenni klubu ta shkoli Knizhkovij fon stanovit blizko 7 tisyach primirnikiv Obslugovuye 550 chitachiv sered nih 65 ditej ReligiyaSvyato Pokrovska gromada ukrayinskoyi pravoslavnoyi avtokefalnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu MedicinaFeldshersko akusherskij punkt sela VladislavivkaGalereyaSvyato Pokrovska cerkva s Vladislavivka Znajomstvo z knigoyu Vladislavivska ZOSh I II st LiteraturaVladislavivka Istoriya mist i sil URSR Rivnenska oblast Harkiv 1973 s 420 Vladislavivka Cimbalyuk Ye M Mlinivshina na mezhi tisyacholit Luck Volinski oberegi s 57Posilannya https web archive org web 20111216201726 http weather in ua ua rovenskaja 4155 Arhivovano16 grudnya 2011 u Wayback Machine Pogoda v seli Vladislavivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv