Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Владислав Гжегож Браницький герба Корчак (пол. Władysław Grzegorz Branicki; 13 лютого (25 лютого) 1783, Санкт-Петербург, Російська імперія — 15 серпня (27 серпня) 1843, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія) — польський державний діяч, генерал від інфантерії російської служби. Син великого гетьмана коронного Францішека Ксаверія Браницького, онук каштеляна брацлавського Пйотра, правнук Юзефа — каштеляна галицького.
| Владислав Гжегож Браницький | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Władysław Grzegorz Branicki | ||||||||||
 Портрет В.-Г. Браницького (Ю. Олешкевич, 1819 рік) | ||||||||||
| Ім'я при народженні | Władysław-Grzegorz Branicki | |||||||||
| Псевдо | рос. Владислав-Григорий Ксаверьевич Браницкий | |||||||||
| Народився | 13 (25) лютого 1783 Санкт-Петербург | |||||||||
| Помер | 15 (27) серпня 1843 (60 років) Варшава | |||||||||
| Громадянство | Річ Посполита→ Російська імперія | |||||||||
| Національність | поляк | |||||||||
| Місце проживання | Париж; Біла Церква; Санкт-Петербург | |||||||||
| Діяльність | політик, військовослужбовець | |||||||||
| Учасник | Російсько-турецька війна 1806—1812, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції | |||||||||
| Титул | граф | |||||||||
| Військове звання | генерал від інфантерії | |||||||||
| Конфесія | католицизм | |||||||||
| Рід | Корчак | |||||||||
| Батько | Францішек Ксаверій Браницький | |||||||||
| Мати | Браницька Олександра Василівна | |||||||||
| Брати, сестри | Воронцова Єлизавета Ксаверівна, Зофія Браницька, Катерина Браницька і d | |||||||||
| У шлюбі з | Роза Потоцька | |||||||||
| Діти | Ксаверій, Олександр, Костянтин, Владислав-Михайло, Єлизавета, Зофья, Катерина | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Корчак | ||||||||||
| ||||||||||
Біографія
Владислав-Гжегож Браницький народився 13 лютого 1783 року в родині великого гетьмана коронного Францішека Ксаверія Браницького, який був генералом від інфантерії російської служби та Олександри Енгельгардт.
У день свого народження записаний прапорщиком у Преображенський лейб-гвардії полк. 1 січня 1791 року підвищений до звання підпоручника.
У 1799 році вступив на дійсну службу в чині поручника. У роки царювання імператора Павла І отримав орден Святого Іоанна Єрусалимського.
У 1807 році Браницький брав участь у російсько-турецькій війні з рухомим земським військом Київської губернії, під керівництвом генерал-фельдмаршала князя Олександра Прозоровського, і за цю кампанію нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеню з діамантовими прикрасами.
22 липня 1809 року йому був наданий чин флігель-ад'ютанта; 1 серпня того ж року був проведений у штабс-капітани, 1 листопада 1810 року — капітани, а 17 квітня 1812 року — в полковники.
Під час Вітчизняної війни 1812 року Браницький знаходився у свиті імператора Олександра I, а потім служив при штабі 1-й Західної армії. Брав участь у битвах — Смоленській, Бородінській, Тарутинській, під Малоярославцем та Красним. Нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня з бантом (за Бородінську битву) і золотою шпагою з написом «За хоробрість» (за бій під Красним).
1813 року Браницький брав участь у битвах Дрезденській, під Кульмом та Битва народів під Лейпцигом: за героїзм в останній битві нагороджений орденом Святого Володимира 3-го ступеню. Крім того, йому були подаровані ордена: австрійський орден Леопольда і прусський «За заслуги».
1814 році Браницький брав участь у битвах при Брієні (нагороджений баварським і віртемберзьким орденами), Ла-Ротьєрі, Арсі-сюр-Обе та у взятті Парижа. 27 березня 1814 року, за відзнаку при взятті Парижа, переведений у генерал-майори з призначенням до почту Його Величності. Під час кампанії 1815 року Браницький перебував при дворі російського імператора Олександра I.
1819 року коштом графа Владислава Браницького та його матері графині Олександри Браницької у передмісті Богуслава був збудований величний храм та освячений на честь святого Владислава, його патрона.
22 серпня 1826 року він був призначений єгермейстером Російського імператорського дому. 8 травня 1831 року нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеню. Найвищим Указом від того ж дня йому наказано бути присутнім у правлячому сенаті, зі збереженням у придворному званні. 28 січня 1832 року призначений бути присутнім у тимчасовому загальному зібранні Сенату, у Санкт-Петербурзі.
31 грудня 1837 року нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня. 2 квітня 1838 року отримав звання дійсного таємного радника, 23 квітня 1838 року призначений Обер-шенком російського імператорського двору. 18 липня 1839 року Браницькому надано графський титул, який затверджено відповідним положенням Комітету Міністрів. 15 квітня 1841 року нагороджений Орден Білого Орла.
Владислав-Гжегож Браницький помер передчасно, 27 серпня 1843 року в будинку своїх друзів у Варшаві.
Родина
Дружина (від 1813 року) — Роза Станіславівна Браницька з Потоцьких (1780—1862), дочка графа Станіслава Потоцького від другої його дружини Жозефіни Амалії Потоцької-Мнішек. У першому шлюбі (від 1799 року) була одружена з Антоном Потоцьким та мала трьох дітей. У 1812 році їх шлюбний союз розпався, оскільки, за словами Пилипа Вігеля, графиня Роза Станіславівна живила вічну ворожість до Росії. Браницький одружився з нею проти волі матері та поважна свекруха тривалий час не визнавала свою невістку. За заслуги чоловіка 30 квітня 1837 року їй було присвоєно чин кавалерственної дами та даровано Орден Святої Катерини (малий хрест). Овдовівши, виїхала до Франції, де у 1849 році для свого старшого сина в долині Луари придбала замок Монтрезор. Померла 30 жовтня 1862 року в Парижі, а тіло її було перевезено до Польщі і поховане в маєтку Потоцьких у Крешовицях. У шлюбі Браницький мав чотирьох синів і три доньки:
- Ксаверій (? 1814—1879) — видатний представник радикального крила польської еміграції в Парижі, під час Кримської війни намагався організувати польський легіон для боротьби з Росією.
- Олександр (1821—1877).
- Костянтин (1824—1884)
- Владислав-Михайло (1826—1884) — юнкер-камер, служив по виборах дворянства в Росії, помер в Парижі.
- Єлизавета (1820—1876), в першому шлюбі за графом Зигмунтом Красінським, в другому — за графом Людвігом Красінським;
- Софія (1821—1886), одружена з князем Одескальки;
- Катерина (1825—1907), одружена з графом Адамом Потоцьким.
Нагороди
- Орден Святого Георгія 4-а ст.
- Орден Святого Володимира 3-я ст. (08.10.1813) та 4-а ст. с бантом (26.08.1812).
- Орден Білого орла (15.04.1841).
- Орден Святої Анни 1-а ст. (08.05.1831) та 2-й ст. з діамантами (07.11.1807).
- Орден Святого Іоанна Єрусалимського, кавалер.
- золотою шпагою з написом «За хоробрість» (1812).
- Орден Леопольда (Австрія, 1813).
- Військовий орден Максиміліана Йозефа (Баварія, 1814).
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг, 1814).
- Орден Червоного орла та орден «Pour le Mérite» (Пруссія, 1813).
- Кульмський хрест (Пруссія, 1816).
- Орден Військових заслуг (Франція, 1814).
Примітки
- . faqukr.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2017.
- Богуслав. Костел Зіслання Святого Духа (1796—1812). Київська обл., Броварський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 7 березня 2016. оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 13 жовтня 2023.
- Вигель Ф. Ф. Записки / Под редакцией С. Я. Штрайха. — М.: Захаров, 2000. — 327 с. (рос.)
Посилання
- А. М. Горшман // Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг.» // Российский архив. — Т. VII. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — С. 324. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Branickij Vladislav Gzhegozh Branickij gerba Korchak pol Wladyslaw Grzegorz Branicki 13 lyutogo 25 lyutogo 1783 17830225 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 15 serpnya 27 serpnya 1843 18430827 Varshava Korolivstvo Polske Rosijska imperiya polskij derzhavnij diyach general vid infanteriyi rosijskoyi sluzhbi Sin velikogo getmana koronnogo Francisheka Ksaveriya Branickogo onuk kashtelyana braclavskogo Pjotra pravnuk Yuzefa kashtelyana galickogo Vladislav Gzhegozh Branickijpol Wladyslaw Grzegorz BranickiPortret V G Branickogo Yu Oleshkevich 1819 rik Im ya pri narodzhenniWladyslaw Grzegorz BranickiPsevdoros Vladislav Grigorij Ksaverevich BranickijNarodivsya13 25 lyutogo 1783 1783 02 25 Sankt PeterburgPomer15 27 serpnya 1843 1843 08 27 60 rokiv VarshavaGromadyanstvoRich Pospolita Rosijska imperiyaNacionalnistpolyakMisce prozhivannyaParizh Bila Cerkva Sankt PeterburgDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecUchasnikRosijsko turecka vijna 1806 1812 Francuzko rosijska vijna 1812 i Vijna shostoyi koaliciyiTitulgrafVijskove zvannyageneral vid infanteriyiKonfesiyakatolicizmRidKorchakBatkoFrancishek Ksaverij BranickijMatiBranicka Oleksandra VasilivnaBrati sestriVoroncova Yelizaveta Ksaverivna Zofiya Branicka Katerina Branicka i dU shlyubi zRoza PotockaDitiKsaverij Oleksandr Kostyantin Vladislav Mihajlo Yelizaveta Zofya KaterinaNagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira Orden Svyatoyi Anni Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Chervonogo orla Kavaler ordena Leopolda Avstriya Orden Bilogo Orla Orden Pour le Merite Prussiya Gerb Korchak Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVladislav Gzhegozh Branickij narodivsya 13 lyutogo 1783 roku v rodini velikogo getmana koronnogo Francisheka Ksaveriya Branickogo yakij buv generalom vid infanteriyi rosijskoyi sluzhbi ta Oleksandri Engelgardt U den svogo narodzhennya zapisanij praporshikom u Preobrazhenskij lejb gvardiyi polk 1 sichnya 1791 roku pidvishenij do zvannya pidporuchnika Palac V K Branickogo na Nevskomu prospekti U 1799 roci vstupiv na dijsnu sluzhbu v chini poruchnika U roki caryuvannya imperatora Pavla I otrimav orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo U 1807 roci Branickij brav uchast u rosijsko tureckij vijni z ruhomim zemskim vijskom Kiyivskoyi guberniyi pid kerivnictvom general feldmarshala knyazya Oleksandra Prozorovskogo i za cyu kampaniyu nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenyu z diamantovimi prikrasami 22 lipnya 1809 roku jomu buv nadanij chin fligel ad yutanta 1 serpnya togo zh roku buv provedenij u shtabs kapitani 1 listopada 1810 roku kapitani a 17 kvitnya 1812 roku v polkovniki Pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Branickij znahodivsya u sviti imperatora Oleksandra I a potim sluzhiv pri shtabi 1 j Zahidnoyi armiyi Brav uchast u bitvah Smolenskij Borodinskij Tarutinskij pid Maloyaroslavcem ta Krasnim Nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom za Borodinsku bitvu i zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist za bij pid Krasnim 1813 roku Branickij brav uchast u bitvah Drezdenskij pid Kulmom ta Bitva narodiv pid Lejpcigom za geroyizm v ostannij bitvi nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 3 go stupenyu Krim togo jomu buli podarovani ordena avstrijskij orden Leopolda i prusskij Za zaslugi 1814 roci Branickij brav uchast u bitvah pri Briyeni nagorodzhenij bavarskim i virtemberzkim ordenami La Rotyeri Arsi syur Obe ta u vzyatti Parizha 27 bereznya 1814 roku za vidznaku pri vzyatti Parizha perevedenij u general majori z priznachennyam do pochtu Jogo Velichnosti Pid chas kampaniyi 1815 roku Branickij perebuvav pri dvori rosijskogo imperatora Oleksandra I 1819 roku koshtom grafa Vladislava Branickogo ta jogo materi grafini Oleksandri Branickoyi u peredmisti Boguslava buv zbudovanij velichnij hram ta osvyachenij na chest svyatogo Vladislava jogo patrona 22 serpnya 1826 roku vin buv priznachenij yegermejsterom Rosijskogo imperatorskogo domu 8 travnya 1831 roku nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 1 go stupenyu Najvishim Ukazom vid togo zh dnya jomu nakazano buti prisutnim u pravlyachomu senati zi zberezhennyam u pridvornomu zvanni 28 sichnya 1832 roku priznachenij buti prisutnim u timchasovomu zagalnomu zibranni Senatu u Sankt Peterburzi 31 grudnya 1837 roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 2 kvitnya 1838 roku otrimav zvannya dijsnogo tayemnogo radnika 23 kvitnya 1838 roku priznachenij Ober shenkom rosijskogo imperatorskogo dvoru 18 lipnya 1839 roku Branickomu nadano grafskij titul yakij zatverdzheno vidpovidnim polozhennyam Komitetu Ministriv 15 kvitnya 1841 roku nagorodzhenij Orden Bilogo Orla Vladislav Gzhegozh Branickij pomer peredchasno 27 serpnya 1843 roku v budinku svoyih druziv u Varshavi RodinaRoza Stanislavivna Branicka Potocka Druzhina vid 1813 roku Roza Stanislavivna Branicka z Potockih 1780 1862 dochka grafa Stanislava Potockogo vid drugoyi jogo druzhini Zhozefini Amaliyi Potockoyi Mnishek U pershomu shlyubi vid 1799 roku bula odruzhena z Antonom Potockim ta mala troh ditej U 1812 roci yih shlyubnij soyuz rozpavsya oskilki za slovami Pilipa Vigelya grafinya Roza Stanislavivna zhivila vichnu vorozhist do Rosiyi Branickij odruzhivsya z neyu proti voli materi ta povazhna svekruha trivalij chas ne viznavala svoyu nevistku Za zaslugi cholovika 30 kvitnya 1837 roku yij bulo prisvoyeno chin kavalerstvennoyi dami ta darovano Orden Svyatoyi Katerini malij hrest Ovdovivshi viyihala do Franciyi de u 1849 roci dlya svogo starshogo sina v dolini Luari pridbala zamok Montrezor Pomerla 30 zhovtnya 1862 roku v Parizhi a tilo yiyi bulo perevezeno do Polshi i pohovane v mayetku Potockih u Kreshovicyah U shlyubi Branickij mav chotiroh siniv i tri donki Ksaverij 1814 1879 vidatnij predstavnik radikalnogo krila polskoyi emigraciyi v Parizhi pid chas Krimskoyi vijni namagavsya organizuvati polskij legion dlya borotbi z Rosiyeyu Oleksandr 1821 1877 Kostyantin 1824 1884 Vladislav Mihajlo 1826 1884 yunker kamer sluzhiv po viborah dvoryanstva v Rosiyi pomer v Parizhi Yelizaveta 1820 1876 v pershomu shlyubi za grafom Zigmuntom Krasinskim v drugomu za grafom Lyudvigom Krasinskim Sofiya 1821 1886 odruzhena z knyazem Odeskalki Katerina 1825 1907 odruzhena z grafom Adamom Potockim NagorodiOrden Svyatogo Georgiya 4 a st Orden Svyatogo Volodimira 3 ya st 08 10 1813 ta 4 a st s bantom 26 08 1812 Orden Bilogo orla 15 04 1841 Orden Svyatoyi Anni 1 a st 08 05 1831 ta 2 j st z diamantami 07 11 1807 Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo kavaler zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist 1812 Orden Leopolda Avstriya 1813 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Bavariya 1814 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg 1814 Orden Chervonogo orla ta orden Pour le Merite Prussiya 1813 Kulmskij hrest Prussiya 1816 Orden Vijskovih zaslug Franciya 1814 Primitki faqukr ru Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 21 travnya 2017 Boguslav Kostel Zislannya Svyatogo Duha 1796 1812 Kiyivska obl Brovarskij r n rkc in ua Kosteli i kaplici Ukrayini 7 bereznya 2016 originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2023 Vigel F F Zapiski Pod redakciej S Ya Shtrajha M Zaharov 2000 327 s ros PosilannyaA M Gorshman Slovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona Bonaparta v 1812 1815 gg Rossijskij arhiv T VII M studiya TRITE N Mihalkova 1996 S 324 ros