Яр, мн. яри́ (нім. Erosionsrinne, Gully, англ. gully, фр. ravine, пол. wąwóz, серб. вододерина) — флювіальні форми рельєфу; глибокі, широкі й достатньо протяжні крутосхилі долини V-подібної форми, які виникають внаслідок ерозії пухких гірських порід тимчасовими лінійними водотоками під час потужних опадів, танення снігу, льоду чи льодовиків. Залежно від місць формування, яри бувають донними (вкладеними, вторинними) чи бічними (первинними, вихідними).
Назва
Слово яр — запозичення з тюркських мов ( jar). Трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI—XIII ст.).
Глибокі яри називають яругами і крутоярами, яри з похилими схилами — балками, порослі лісом яри — байраками, невеликі яри — виярками, пере́ярками, при́ярками, вибалками. У діалектах яри відомі як звори (ізвори), дебри (дебрі).
Утворення ярів
Утворення ярів пов'язане з руйнуванням пластів пухких осадових порід (лесів, глин, вапняків та ін.) тимчасовими лінійними водотоками, що виникають на схилах крутизною понад 3-5 градусів внаслідок випадіння дощів, танення снігу, льоду чи льодовиків на суміжних теренах. Крім найближчих схилів, каналами надходження стічних вод до ярів є мережі інших ерозійних форм, що сполучаються з їхніми долинами: лощин, ерозійних борозен, ерозійних вимоїн (водориїв) та ін. Крім того, загальною умовою наявності текучих вод на земній поверхні є відповідна структура та рухи корінних кристалічних порід фундаменту території. Часто фундамент є розбитим численними розламами, що породжують появу тектонічних блоків між ними. Відтак, під час вертикальних переміщень цих блоків виникають суттєві перепади висот на поверхні. Рівнини набувають хвилястих обрисів, а по утворених схилах починається активний стік. Там, де крутизна схилів стає більшою за 3-5 градусів, площинний стік переходить у лінійний. Змив крихких гірських порід перетворюється у розмив. З'являється ерозія, а значить і відповідний генетичний ряд форм рельєфу: лощини — борозни — вимоїни — яри — балки — річкові долини. Яри припиняють свій ріст, а згодом й існування або досягаючи базису ерозій (рівня підземних вод, глибини залягання міцних кристалічних порід фундаменту, тальвегу сусідньої долини тощо), або внаслідок застосування проти них спеціальних технічних засобів (заліснення схилів, загортання ярів гравієм тощо), або внаслідок глобальних змін клімату у бік появи більш посушливих умов. У першому випадку вони перетворюються на річкові долини чи балки, у інших двох — старіють і заростають.
Сприятливі умови для утворення ярів
- відсутність або розріджений стан рослинності;
- наявність потужних пластів крихких гірських порід (лесів, суглинків, глин, пісковиків тощо.);
- наявність земель з деградованим ґрунтово-рослинним покривом (орні землі, пасовища, ґрунтові дороги, стежки тощо);
- раптові опади чи сніготанення;
- переважання в рослинному покриві трав'янистих форм над чагарниковими і деревними;
- відсутність природних перешкод для поверхневих водотоків у вигляді масивів чагарників, лісів, тощо. Чи штучних загород у формі лісосмуг, , чи ін. утворень.
Ідентифікаційні ознаки ярів
- від'ємна конфігурація у просторі;
- загальний ухил долин від вершин до гирлових частин;
- відсутність в тальвегах сталих водотоків;
- чітка зміна основних складових елементів: схилів і днищ; наявність виразних брівок;
- наявність на дні пролювіальних відкладів (часто, у формі шлейфів — видовжених залишків грязьових потоків);
- несприятливі умови для заростання рослинністю на ранніх стадіях розвитку (особливо, на схилах);
- легка заболоченість днищ у періоди випадіння опадів чи танення снігу;
- відслонення на схилах підґрунтових гірських порід;
- не слід ідентифікувати яри за назвами природних об'єктів, оскільки часто, те, що з точки зору геоморфології є яром, на побутовому рівні називають словами «балка», «круча», «урвище» і т. д.
Просторові параметри ярів
- глибина — кілька десятків метрів (пересічно 10 — 20 м, рідше — до 100 м);
- ширина — кілька десятків метрів (пересічно 20 — 50 м);
- протяжність — десятки і сотні метрів;
- профіль — V-подібний, на зрілих стадіях — коритоподібний;
- конфігурація — відкрита, лінійна або звивиста (часто, з утворенням дендритного (деревовидного) малюнку у плані).
Яружність
Яружність — статистичний показник території, що вимірюється в загальній довжині тальвегів ярів (м, км) на певній площі (га, км²) — м/га, м/км², км/км². Характеризує результат сучасного рельєфоутворювального процесу, що здійснюється тимчасовими русловими потоками дощових і талих вод, при якому утворюються лінійні ерозійні форми розчленування поверхні суші — яри.
Просторове поширення ярів
Яри, як і інші флювіальні форми рельєфу, широко розповсюджені у горах і на рівнинах, що перебувають в умовах достатнього атмосферного зволоження. Виразнішими вони є на рівнинах денудаційних, де кристалічні породи фундаменту близько підступають до денної поверхні, а розлами у них формують складну блокову структуру, що чітко віддзеркалюється в рельєфі. Яри мають деякі регіональні відмінності. Скажімо, яри Рівнинного Криму чи Подільської височини, де основними осадовими породами є малосипкі вапняки і гіпси, є переважно вузькими і глибокими. Яри Придніпровської височини — широкі, неглибокі й плоскодонні (близьке залягання кристалічних порід фундаменту (першочергово, гранітів) не дозволяє їм сильно врізатися).
В Україні яри найпоширеніші у лісостеповій і степовій ландшафтних смугах. — найбільший в Україні, завдовжки понад 8 км і завглибшки 70 м виник поблизу Канева (Черкаська область).
Наступна таблиця вказує на динаміку ярів в Україні (в 1000 га):
Зони | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1983 |
---|---|---|---|---|---|
Полісся | 20,7 | 13,8 | 9,3 | 8,6 | 8,2 |
Лісостеп | 137,3 | 118,5 | 98,4 | 85,1 | 79,4 |
Північний Степ | 82,7 | 77,6 | 78,8 | 73,8 | 73,0 |
Південний Степ | 70,0 | 82,2 | 82,5 | 80,7 | 79,9 |
Карпати | 13,4 | 12,5 | 14,6 | 19,7 | 18,5 |
Разом | 324,1 | 304,6 | 283,6 | 267,9 | 259,0 |
З 1965 року яружні площі в Україні зменшуються, особливо на Поліссі та в Лісостепу, натомість вони зростають у Південному Степу та в Карпатах.
Яри завдають шкоди сільському господарству. Для захисту перед дальшим поширенням ярів насаджують ліси, запроваджують протиерозійне землевпорядкування тощо. Приблизно 3/4 ярів в Україні заліснені, найбільше в Карпатах, у Криму і на Поліссі.
Відомі яри
- Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва, місце масових розстрілів населення України під час Другої Світової війни;
- Холодний яр — система ярів і балок на півдні Черкаської — півночі Кіровоградської областей, — місце перебігу низки видатних історичних подій української історії («Гайдамаччина», діяльність антибільшовицьких формувань «Холодноярської республіки» та ін.).
Див. також
Примітки
- Яр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 548—549. — .
- Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. .
- Яруга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Крутояр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Балка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Байрак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Виярок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Переярок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Приярок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Вибалок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Звір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Дебра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. с. 224.
Література
- Домаранський А. О. Основи геоморфології: тестові завдання. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2010. — 137 с.
- Стецюк В. В., Ковальчук І. П. Основи геоморфології: навч. посібник. — К.: Вища школа, 2005. — 495 с.
- Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии. — М.: УЧПЕДГИЗ, 1949. — 320 с.
- Эдельштейн Я. С. Основы геоморфологии. — М.:ГОСГЕОЛИЗДАТ, 1947. — 399 с.
- Щукин И. С. Общая геоморфология. — М.: Изд. Московского университета, Т. 1. — 1960. — 615 с.
Посилання
- Яр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Яр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yar mn yari nim Erosionsrinne Gully angl gully fr ravine pol wawoz serb vododerina flyuvialni formi relyefu gliboki shiroki j dostatno protyazhni krutoshili dolini V podibnoyi formi yaki vinikayut vnaslidok eroziyi puhkih girskih porid timchasovimi linijnimi vodotokami pid chas potuzhnih opadiv tanennya snigu lodu chi lodovikiv Zalezhno vid misc formuvannya yari buvayut donnimi vkladenimi vtorinnimi chi bichnimi pervinnimi vihidnimi Yar na terenah Pridniprovskoyi visochini Ukrayina Kirovogradska oblast Yar Braziliya shtat San Paulu municipalitet Avare Yar Ukrayina Harkivska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yar znachennya Starij Yar na SicheslavshiniNazvaSlovo yar zapozichennya z tyurkskih mov jar Traplyayetsya vzhe u periodi formuvannya davnoukrayinskoyi movi XI XIII st Gliboki yari nazivayut yarugami i krutoyarami yari z pohilimi shilami balkami porosli lisom yari bajrakami neveliki yari viyarkami pere yarkami pri yarkami vibalkami U dialektah yari vidomi yak zvori izvori debri debri Utvorennya yarivUtvorennya yariv pov yazane z rujnuvannyam plastiv puhkih osadovih porid lesiv glin vapnyakiv ta in timchasovimi linijnimi vodotokami sho vinikayut na shilah krutiznoyu ponad 3 5 gradusiv vnaslidok vipadinnya doshiv tanennya snigu lodu chi lodovikiv na sumizhnih terenah Krim najblizhchih shiliv kanalami nadhodzhennya stichnih vod do yariv ye merezhi inshih erozijnih form sho spoluchayutsya z yihnimi dolinami loshin erozijnih borozen erozijnih vimoyin vodoriyiv ta in Krim togo zagalnoyu umovoyu nayavnosti tekuchih vod na zemnij poverhni ye vidpovidna struktura ta ruhi korinnih kristalichnih porid fundamentu teritoriyi Chasto fundament ye rozbitim chislennimi rozlamami sho porodzhuyut poyavu tektonichnih blokiv mizh nimi Vidtak pid chas vertikalnih peremishen cih blokiv vinikayut suttyevi perepadi visot na poverhni Rivnini nabuvayut hvilyastih obrisiv a po utvorenih shilah pochinayetsya aktivnij stik Tam de krutizna shiliv staye bilshoyu za 3 5 gradusiv ploshinnij stik perehodit u linijnij Zmiv krihkih girskih porid peretvoryuyetsya u rozmiv Z yavlyayetsya eroziya a znachit i vidpovidnij genetichnij ryad form relyefu loshini borozni vimoyini yari balki richkovi dolini Yari pripinyayut svij rist a zgodom j isnuvannya abo dosyagayuchi bazisu erozij rivnya pidzemnih vod glibini zalyagannya micnih kristalichnih porid fundamentu talvegu susidnoyi dolini tosho abo vnaslidok zastosuvannya proti nih specialnih tehnichnih zasobiv zalisnennya shiliv zagortannya yariv graviyem tosho abo vnaslidok globalnih zmin klimatu u bik poyavi bilsh posushlivih umov U pershomu vipadku voni peretvoryuyutsya na richkovi dolini chi balki u inshih dvoh stariyut i zarostayut Spriyatlivi umovi dlya utvorennya yarivvidsutnist abo rozridzhenij stan roslinnosti nayavnist potuzhnih plastiv krihkih girskih porid lesiv suglinkiv glin piskovikiv tosho nayavnist zemel z degradovanim gruntovo roslinnim pokrivom orni zemli pasovisha gruntovi dorogi stezhki tosho raptovi opadi chi snigotanennya perevazhannya v roslinnomu pokrivi trav yanistih form nad chagarnikovimi i derevnimi vidsutnist prirodnih pereshkod dlya poverhnevih vodotokiv u viglyadi masiviv chagarnikiv lisiv tosho Chi shtuchnih zagorod u formi lisosmug chi in utvoren Identifikacijni oznaki yarivvid yemna konfiguraciya u prostori zagalnij uhil dolin vid vershin do girlovih chastin vidsutnist v talvegah stalih vodotokiv chitka zmina osnovnih skladovih elementiv shiliv i dnish nayavnist viraznih brivok nayavnist na dni prolyuvialnih vidkladiv chasto u formi shlejfiv vidovzhenih zalishkiv gryazovih potokiv nespriyatlivi umovi dlya zarostannya roslinnistyu na rannih stadiyah rozvitku osoblivo na shilah legka zabolochenist dnish u periodi vipadinnya opadiv chi tanennya snigu vidslonennya na shilah pidgruntovih girskih porid ne slid identifikuvati yari za nazvami prirodnih ob yektiv oskilki chasto te sho z tochki zoru geomorfologiyi ye yarom na pobutovomu rivni nazivayut slovami balka krucha urvishe i t d Prostorovi parametri yarivglibina kilka desyatkiv metriv peresichno 10 20 m ridshe do 100 m shirina kilka desyatkiv metriv peresichno 20 50 m protyazhnist desyatki i sotni metriv profil V podibnij na zrilih stadiyah koritopodibnij konfiguraciya vidkrita linijna abo zvivista chasto z utvorennyam dendritnogo derevovidnogo malyunku u plani Yar Balabanivska balka Ukrayina Harkivska oblast foto Vizu Lisovij Yar Polsha Novij Sonch foto PrzemekL Lisovij Yar v Karpatah masiv Nizki Beskidi Polsha YaruzhnistYaruzhnist statistichnij pokaznik teritoriyi sho vimiryuyetsya v zagalnij dovzhini talvegiv yariv m km na pevnij ploshi ga km m ga m km km km Harakterizuye rezultat suchasnogo relyefoutvoryuvalnogo procesu sho zdijsnyuyetsya timchasovimi ruslovimi potokami doshovih i talih vod pri yakomu utvoryuyutsya linijni erozijni formi rozchlenuvannya poverhni sushi yari Prostorove poshirennya yarivYari yak i inshi flyuvialni formi relyefu shiroko rozpovsyudzheni u gorah i na rivninah sho perebuvayut v umovah dostatnogo atmosfernogo zvolozhennya Viraznishimi voni ye na rivninah denudacijnih de kristalichni porodi fundamentu blizko pidstupayut do dennoyi poverhni a rozlami u nih formuyut skladnu blokovu strukturu sho chitko viddzerkalyuyetsya v relyefi Yari mayut deyaki regionalni vidminnosti Skazhimo yari Rivninnogo Krimu chi Podilskoyi visochini de osnovnimi osadovimi porodami ye malosipki vapnyaki i gipsi ye perevazhno vuzkimi i glibokimi Yari Pridniprovskoyi visochini shiroki negliboki j ploskodonni blizke zalyagannya kristalichnih porid fundamentu pershochergovo granitiv ne dozvolyaye yim silno vrizatisya V Ukrayini yari najposhirenishi u lisostepovij i stepovij landshaftnih smugah najbilshij v Ukrayini zavdovzhki ponad 8 km i zavglibshki 70 m vinik poblizu Kaneva Cherkaska oblast Nastupna tablicya vkazuye na dinamiku yariv v Ukrayini v 1000 ga Zoni 1965 1970 1975 1980 1983 Polissya 20 7 13 8 9 3 8 6 8 2 Lisostep 137 3 118 5 98 4 85 1 79 4 Pivnichnij Step 82 7 77 6 78 8 73 8 73 0 Pivdennij Step 70 0 82 2 82 5 80 7 79 9 Karpati 13 4 12 5 14 6 19 7 18 5 Razom 324 1 304 6 283 6 267 9 259 0 Z 1965 roku yaruzhni ploshi v Ukrayini zmenshuyutsya osoblivo na Polissi ta v Lisostepu natomist voni zrostayut u Pivdennomu Stepu ta v Karpatah Yari zavdayut shkodi silskomu gospodarstvu Dlya zahistu pered dalshim poshirennyam yariv nasadzhuyut lisi zaprovadzhuyut protierozijne zemlevporyadkuvannya tosho Priblizno 3 4 yariv v Ukrayini zalisneni najbilshe v Karpatah u Krimu i na Polissi Vidomi yariBabin Yar urochishe na pivnichno zahidnij okolici Kiyeva misce masovih rozstriliv naselennya Ukrayini pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Holodnij yar sistema yariv i balok na pivdni Cherkaskoyi pivnochi Kirovogradskoyi oblastej misce perebigu nizki vidatnih istorichnih podij ukrayinskoyi istoriyi Gajdamachchina diyalnist antibilshovickih formuvan Holodnoyarskoyi respubliki ta in Babin Yar Ukrayina Kiyiv 26 09 1943 aerofotozjomka Lyuftvaffe Babin Yar Ukrayina Kiyiv listopad 1943 r foto zakordonnogo zhurnalistaDiv takozhLoshina Erozijna borozna Balka Richkova terasa KrotovinaPrimitkiYar Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya S 548 549 ISBN 978 966 00 0197 8 Krizhanivska O I Pohodzhennya ukrayinskoyi movi ta osnovni etapi yiyi stanovlennya O I Krizhanivska Istoriya ukrayinskoyi movi Istorichna fonetika Istorichna gramatika navchalnij posibnik Kiyiv VC Akademiya 2010 S 20 ISBN 978 966 580 311 9 Yaruga Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Krutoyar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Balka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bajrak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Viyarok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pereyarok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Priyarok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vibalok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zvir Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Debra Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bulava L M Fizichna geografiya Ukrayini 8 klas Pidruchnik Harkiv Ranok 2008 s 224 ISBN 978 966 1598 02 6LiteraturaDomaranskij A O Osnovi geomorfologiyi testovi zavdannya Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2010 137 s Stecyuk V V Kovalchuk I P Osnovi geomorfologiyi navch posibnik K Visha shkola 2005 495 s Bondarchuk V G Osnovy geomorfologii M UChPEDGIZ 1949 320 s Edelshtejn Ya S Osnovy geomorfologii M GOSGEOLIZDAT 1947 399 s Shukin I S Obshaya geomorfologiya M Izd Moskovskogo universiteta T 1 1960 615 s PosilannyaYar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Yar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi