Вишнів (пол. Wiszniów) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 434 особи (2021).
Село Колишня церква Координати 50°34′ пн. ш. 23°54′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.900° сх. д.Координати: 50°34′ пн. ш. 23°54′ сх. д. / 50.567° пн. ш. 23.900° сх. д.
Вишнів у Вікісховищі |
Історія
Перші записи про Вішнюв походять з 1396 року. У 1426—1435 роках село належало Миколаю Мнічу. У 1436 р. У Вішнюві була відзначена каплиця, а її капеланом — Ян Міколай Гронбец. У 1472 р. У Вішневі було 15 ріллі та православна церква. У 1482 році село з братом було передано Яну Макосею Молодшому гербу Правда. Потім село перейшло у володіння його синів: Миколая та Яна Вішнювських. Реєстрація з 1531 року. У Вішнюві він відзначив три поля орної землі та порожню церкву. У 1564 році власником села був Мацей Макосій. Того року в селі було 5 львів (84 га) орної землі. Потім село за невідомих обставин перейшло до королівських рук і було включене до старості Белза.
За королівською люстрацією 1589 р. Вишнів — село округи Тишівців Белзького воєводства у володінні Макосія, налічувалось 5 ланів оброблюваної землі, 5 загородників, 1 ремісник і 4 коморники.
За невідомих обставин Вішнюв перейшов у приватні руки — наприкінці XVII століття село належало Станіславу Нагорському з герба Остоя. Після нього Вішнюв успадкувала його дочка Катажина, яка привезла майно в якості дружини Миколі Юзефу Коцу, герб Дамброва. Село, ймовірно, перейшло в руки Юзефа Станіслава Радецького через весілля з дочкою Міколая Коца — Анною. Після Юзефа Радецького Вішнюв успадкував його син Міхал Радецький. У 1780 р. Було відзначено двох власників села: Міхала Радецького та Францішка Свєжавського, які заснували нову дерев'яну церкву. Францішек Свєжавський був власником Вішнюва в 1799 році, після нього власність перебрав його син Матеуш Свєжавський, одружений з Пракседою Драмінською. Другу частину Вішнюва після родини Радецьких придбав Ян Грабовський. У 1822 році село успадкувало від Яна Грабовського його син Олександр Грабовський, який продав власність у 1834 році за 111 750 злотих Марцину та Маріанні, уродженій Павловському, Студзінські. У 1827 році у Вішневі було 78 будинків, а в селі проживало 393 жителі.
Друга частина Вішнюва належала Іполіту та Едварду Свєжавським, а згодом Яну Свєжавському, який помер у 1840. В першій половині XIX століття Свєжавські продали Вішнюв Кельчевським. З початку XIX століття Келчевські жили у садибі модрини. Келчевських успадкували їх сини Тадеуш та Юзеф, які збудували два особняки, розташовані неподалік. Вішнюв також належав сину Северина Келчевського — Владиславу Келчевському. Під час Першої світової війни Вішнюв був серйозно пошкоджений. Садиба та господарські будівлі були повністю зруйновані.
У 1669 р. в селі вже була церква. До місцевої парафії належали також філії в Радостові й Верешині. В 1850 р. українська греко-католицька громада збудувала нову церкву св. Івана Хрестителя, яка належала до Тишовецького деканату Холмської єпархії і яку в 1875 р. відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві. Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. забрали церкву під костел.
У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки. У 1929 році 273 га землі належала Зофії Ярошинській, 69 га — Єжи Плантовському,430 га орендувала Марія Пятковська. Останніми роками, до закінчення Другої світової війни, Вацлав Банашкевич був орендарем Вішнюва. Після 1947 року шляхетське майно було парцельовано, а на його місці створено радгосп.
У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 217 осіб.
1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 2 українців. У селі залишилося 74 поляки. Ще 2 невиселених українців підлягали виселенню.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
- карта з 1876 року
- карта з 1915 року
- карта 1929 року
- карта 1941 року
Резиденція Келчевських
Прямокутна будівля мала один поверх і значний кам'яний фундамент. Будинок мав незаштукатурені зовнішні стіни та досить високий дах. До головного входу в нього з під'їзду передував ганок з дахом. Вздовж усієї сторони саду було ганок, також покритий розсувним дахом. Будинок містив близько 10 кімнат. Більшість із них мали стильний старовинний пристрій, виготовлений переважно з червоного дерева. Стіни прикрашали картини, переважно у вигляді сімейних портретів. Деякі інші твори мистецтва та бібліотека також були зібрані в садибі. Все це згоріло в 1920 році. Широкий проспект, засаджений листяними деревами, вів до садиби, оточеної старим садом. На його початку була вхідна брама в неоготичному стилі.
- Садиба Кєлчевських
- Історичні ворота
Церква
Найдавніші згадки походять з 1472 р. В податковому реєстрі 1532 р. зазначено, що церква опущена. В книзі записів присяг новопосвячених священиків, заведеній єпископом Атанасієм Пакостою у 1620 р., під 1621 р. є єдиний запис присяг дяків до церков, між якими є і дяк Григорій, призначений до вишнівської церкви св. Кузьми і Дем'яна: "Дъгак Грєгорий… до церкви Отих Бєзсрєкник Козми и Дєлшіанл ежє в сєл^ Еиснєви. " 13 квітня 1669 р. ериґував парафію Усічення Голови св. Івана Хрестителя і збудував нову церкву власник села Дмитро Юрій Вишневецький. В часі візитації 1775 р. була дерев'яною, з однією маленькою маківкою, критою бляхою, і дзвіницею над бабинцем. У 1780 р. зведено нову дерев'яну церкву коштом дідичів Михайла Радецького і Франциска Свіжавського посвячену Різдву Пр. Богородиці. Документ 1828 р. описує її як будівлю, подібну до костелу. Вхідні двері були влаштовані з заходу, по обидві сторони вівтаря розташовувалися ризниці. Дах церкви вінчала маківка. Цю будівлю замінила у 1869 р. нова дерев'яна церква в неоросійському казенному стилі. З 1875 р. — православна. У 1922 р. перетворена на костел св. Станіслава єпископа, тоді ж перебудована з втратою стильових ознак. Ремонтована у 1960 р.
Дерев'яна зрубна будівля. Складається з ширшої прямокутної в плані нави, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний в плані вівтар з захристією з півночі, а з заходу — теж вужчий квадратовий бабинець. До західної стіни бабинця прилягає присінок з двома приміщеннями по боках (сходами на хори і складом). Нава вкрита чотирибічним пірамідальним дахом, тепер увінчаним ве-жечкою з сиґнатуркою, завершеною шпилем. До ремонту 1954 р. над навою здіймався восьмерик, завершений шпилем, ймовірно, встановленим у 1920-х рр. при заміні церкви на костел замість первісної цибулястої бані. Рівновисокі вівтар і бабинець накриті двосхилими дахами. До 1954 р. присінок завершувала вежа-дзвіниця, замінена тепер низьким двосхилим дахом з гребенем, перпендикулярним до осі храму. Стіни церкви шальовані вертикально дошками і лиштва-ми. Всередині — пласкі стелі, у наві її підтримують чотири колони. В бабинці влаштовані хори. Внутрішній вистрій втрачений.
- Церква Усічення голови св. Івана Хрестителя
-
-
-
- 1980
Стара школа
У 1897 р. У Вішнюві була побудована однокласна дерев'яна школа. Під час Першої світової війни заняття в школі були припинені. У 1918 році Кобус, невідомий по імені, почав викладати польською мовою. У 1939 р. Лише українських дітей навчали рідною мовою. Школа знову почала функціонувати у 1947 році. Це була 5-класна, а потім 6-класна школа. Першим його керівником був Тадеуш Фебровський, якого в 1955 році замінив Ян Польський. Через рік школу розширили до 7-класної. Нова школа була побудована в 1973 році. Будівля старої школи донині залишається порожньою.
Православне кладовище
Православне кладовище закрито. Там є окремі могили, кам'яні та дерев'яні. Силами українських волонтерів очищено й відновлено надмогильні пам'ятники на кладовищах сіл Модринь, Ласків та Вишнів.
- православне кладовище
-
-
-
-
-
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 622 мешканці, з них:
- 290 чоловіків та 332 жінки;
- 422 православні, 108 римо-католиків, 27 юдеїв, 64 християни інших конфесій, 1 особа іншої релігії;
- 451 українець, 163 поляки, 8 євреїв.
Демографічна структура станом на 2021 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 213 | 35 | 146 | 32 |
Жінки | 221 | 29 | 118 | 74 |
Разом | 434 | 64 | 264 | 106 |
Особистості
Народилися
- Олександр Рисак (1939—2003) — український літературознавець, поет.
- (1904-?) — український хірург, головний лікар УПА-Північ.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Wieś Wiszniów (lubelskie) » mapy, GUS, nieruchomości, regon, kod pocztowy, atrakcje, edukacja, kierunkowy, demografia, zabytki, tabele, statystyki, drogi publiczne, liczba ludności. Polska w liczbach (пол.). Процитовано 22 серпня 2023.
- J. Niedźwiedź, E. Niedźwiedź, E. Prusicka- Kołcon, M. Kołcon, L. Szopiński, Dzieje miejscowości gminy Mircze, powiat hrubieszowski, Mircze — Zamość 2008, s. 114—115, 141—142
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 лютого 2018.
- Wiadomości Diecezjalne Lubelskie 1919 r. str. 216.
- . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- https://pejzazewiszniowa.blogspot.com/2019/06/w-swojej-monumentalnej-monografii.html
- R. Aftanazy, "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bełskie. Ziemia chełmska województwa ruskiego, t. 6, Wrocław 1995, s. 269—270.
- Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. — Rzeszów, 1997. — S. 348.
- Źródła dziejowe. Tom XVIII. — Warszawa, 1902. — S. 241.
- ЦДІА, фонд 201, опис 4б, справа 205, аркуш 192.
- Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церквей Вишневского прихода Люблинской губернии Грубешовского уезда. // ХВЕВ, 1888. № 4. — С. 61-64.
- Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.
- Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церквей Вишневского прихода Люблинской губернии Грубешовского уезда. // ХВЕВ, 1888. № 5. — С. 83-101.
- Там само.
- ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.
- KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. — Warszawa, 1964. — S. 68.
- Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. — Warszawa, 1991. — S. 62.
- Слободян В. Церкви Холмської єпархії. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 120—121.
- https://www.pslava.info/VyshnivS_CerkRizdvaBogorodyci_2005CerkvyXolmskojiJeparxiji,100976.html
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volinska-tragediya-70-rokiv-potomu/ [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- https://vidomosti-ua.com/volyn/31242
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- . Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2020.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 581. — (Літопис УПА. Бібліотека) — .
Література
- Wiszniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 624. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишнів (Польща)
- Файли православної парафії у Вішневі Archiwum Państwowe w Zamościu, nr zespołu: 748/0 [1]
- Кладовище у Вишнюві https://www.flickr.com/photos/133118327@N08/albums/72157656192683222
- Церква https://pl.wikipedia.org/wiki/Cerkiew_%C5%9Aci%C4%99cia_G%C5%82owy_%C5%9Bw._Jana_Chrzciciela_w_Wiszniowie [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Церква http://ewa.lisieccy.pl/index.php?/category/229 [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- https://polona.pl/item/kazimierz-ksiaze-mazowiecki-nadaje-mikolajowi-de-grampcz-z-grabiec-marszalkowi-swego,NTgwMjEyNjM/0/#info:metadata [ 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- http://biblioteka.teatrnn.pl/dlibra/Content/8806/Slownik_historyczny_miejscowosci_wojewodztwa_zamojskiego.pdf [ 14 червня 2016 у Wayback Machine.]
- https://pamiec.pl/pa/biblioteka-cyfrowa/publikacje/12487,quotKresowa-ksiega-sprawiedliwych-19391945quot-w-formatach-pdf-epub-i-mobi.html [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vishniv pol Wiszniow selo v Polshi u gmini Mirche Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 434 osobi 2021 Selo Vishniv pol Wiszniow Kolishnya cerkva Koordinati 50 34 pn sh 23 54 sh d 50 567 pn sh 23 900 sh d 50 567 23 900 Koordinati 50 34 pn sh 23 54 sh d 50 567 pn sh 23 900 sh d 50 567 23 900 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Grubeshivskij povitGmina MirchePersha zgadka 1396Naselennya 434 osobi 2021 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Poshtovij indeks 22 530Avtomobilnij kod LHRSIMC 0895362GeoNames 755550OSM 2690998 R Gmina Mirche VishnivVishniv Polsha VishnivVishniv Lyublinske voyevodstvo Vishniv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vishniv IstoriyaPershi zapisi pro Vishnyuv pohodyat z 1396 roku U 1426 1435 rokah selo nalezhalo Mikolayu Mnichu U 1436 r U Vishnyuvi bula vidznachena kaplicya a yiyi kapelanom Yan Mikolaj Gronbec U 1472 r U Vishnevi bulo 15 rilli ta pravoslavna cerkva U 1482 roci selo z bratom bulo peredano Yanu Makoseyu Molodshomu gerbu Pravda Potim selo perejshlo u volodinnya jogo siniv Mikolaya ta Yana Vishnyuvskih Reyestraciya z 1531 roku U Vishnyuvi vin vidznachiv tri polya ornoyi zemli ta porozhnyu cerkvu U 1564 roci vlasnikom sela buv Macej Makosij Togo roku v seli bulo 5 lviv 84 ga ornoyi zemli Potim selo za nevidomih obstavin perejshlo do korolivskih ruk i bulo vklyuchene do starosti Belza Za korolivskoyu lyustraciyeyu 1589 r Vishniv selo okrugi Tishivciv Belzkogo voyevodstva u volodinni Makosiya nalichuvalos 5 laniv obroblyuvanoyi zemli 5 zagorodnikiv 1 remisnik i 4 komorniki Za nevidomih obstavin Vishnyuv perejshov u privatni ruki naprikinci XVII stolittya selo nalezhalo Stanislavu Nagorskomu z gerba Ostoya Pislya nogo Vishnyuv uspadkuvala jogo dochka Katazhina yaka privezla majno v yakosti druzhini Mikoli Yuzefu Kocu gerb Dambrova Selo jmovirno perejshlo v ruki Yuzefa Stanislava Radeckogo cherez vesillya z dochkoyu Mikolaya Koca Annoyu Pislya Yuzefa Radeckogo Vishnyuv uspadkuvav jogo sin Mihal Radeckij U 1780 r Bulo vidznacheno dvoh vlasnikiv sela Mihala Radeckogo ta Francishka Svyezhavskogo yaki zasnuvali novu derev yanu cerkvu Francishek Svyezhavskij buv vlasnikom Vishnyuva v 1799 roci pislya nogo vlasnist perebrav jogo sin Mateush Svyezhavskij odruzhenij z Praksedoyu Draminskoyu Drugu chastinu Vishnyuva pislya rodini Radeckih pridbav Yan Grabovskij U 1822 roci selo uspadkuvalo vid Yana Grabovskogo jogo sin Oleksandr Grabovskij yakij prodav vlasnist u 1834 roci za 111 750 zlotih Marcinu ta Marianni urodzhenij Pavlovskomu Studzinski U 1827 roci u Vishnevi bulo 78 budinkiv a v seli prozhivalo 393 zhiteli Druga chastina Vishnyuva nalezhala Ipolitu ta Edvardu Svyezhavskim a zgodom Yanu Svyezhavskomu yakij pomer u 1840 V pershij polovini XIX stolittya Svyezhavski prodali Vishnyuv Kelchevskim Z pochatku XIX stolittya Kelchevski zhili u sadibi modrini Kelchevskih uspadkuvali yih sini Tadeush ta Yuzef yaki zbuduvali dva osobnyaki roztashovani nepodalik Vishnyuv takozh nalezhav sinu Severina Kelchevskogo Vladislavu Kelchevskomu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vishnyuv buv serjozno poshkodzhenij Sadiba ta gospodarski budivli buli povnistyu zrujnovani U 1669 r v seli vzhe bula cerkva Do miscevoyi parafiyi nalezhali takozh filiyi v Radostovi j Vereshini V 1850 r ukrayinska greko katolicka gromada zbuduvala novu cerkvu sv Ivana Hrestitelya yaka nalezhala do Tishoveckogo dekanatu Holmskoyi yeparhiyi i yaku v 1875 r vidibrala rosijska vlada i viddala Rosijskij pravoslavnij cerkvi Polyaki pislya okupaciyi Holmshini v 1919 r zabrali cerkvu pid kostel U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Mirche Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki U 1929 roci 273 ga zemli nalezhala Zofiyi Yaroshinskij 69 ga Yezhi Plantovskomu 430 ga orenduvala Mariya Pyatkovska Ostannimi rokami do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Vaclav Banashkevich buv orendarem Vishnyuva Pislya 1947 roku shlyahetske majno bulo parcelovano a na jogo misci stvoreno radgosp U serpni 1944 roku miscevi meshkanci bezuspishno zvertalisya do golovi uryadu URSR Mikiti Hrushova z prohannyam vklyuchiti selo do skladu URSR zvernennya pidpisalo 217 osib 1 5 lipnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila zi sela na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 2 ukrayinciv U seli zalishilosya 74 polyaki She 2 neviselenih ukrayinciv pidlyagali viselennyu U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva karta z 1876 roku karta z 1915 roku karta 1929 roku karta 1941 rokuRezidenciya KelchevskihPryamokutna budivlya mala odin poverh i znachnij kam yanij fundament Budinok mav nezashtukatureni zovnishni stini ta dosit visokij dah Do golovnogo vhodu v nogo z pid yizdu pereduvav ganok z dahom Vzdovzh usiyeyi storoni sadu bulo ganok takozh pokritij rozsuvnim dahom Budinok mistiv blizko 10 kimnat Bilshist iz nih mali stilnij starovinnij pristrij vigotovlenij perevazhno z chervonogo dereva Stini prikrashali kartini perevazhno u viglyadi simejnih portretiv Deyaki inshi tvori mistectva ta biblioteka takozh buli zibrani v sadibi Vse ce zgorilo v 1920 roci Shirokij prospekt zasadzhenij listyanimi derevami viv do sadibi otochenoyi starim sadom Na jogo pochatku bula vhidna brama v neogotichnomu stili Sadiba Kyelchevskih Istorichni vorotaCerkvaNajdavnishi zgadki pohodyat z 1472 r V podatkovomu reyestri 1532 r zaznacheno sho cerkva opushena V knizi zapisiv prisyag novoposvyachenih svyashenikiv zavedenij yepiskopom Atanasiyem Pakostoyu u 1620 r pid 1621 r ye yedinij zapis prisyag dyakiv do cerkov mizh yakimi ye i dyak Grigorij priznachenij do vishnivskoyi cerkvi sv Kuzmi i Dem yana Dgak Gryegorij do cerkvi Otih Byezsryeknik Kozmi i Dyelshianl ezhye v syel Eisnyevi 13 kvitnya 1669 r eriguvav parafiyu Usichennya Golovi sv Ivana Hrestitelya i zbuduvav novu cerkvu vlasnik sela Dmitro Yurij Vishneveckij V chasi vizitaciyi 1775 r bula derev yanoyu z odniyeyu malenkoyu makivkoyu kritoyu blyahoyu i dzviniceyu nad babincem U 1780 r zvedeno novu derev yanu cerkvu koshtom didichiv Mihajla Radeckogo i Franciska Svizhavskogo posvyachenu Rizdvu Pr Bogorodici Dokument 1828 r opisuye yiyi yak budivlyu podibnu do kostelu Vhidni dveri buli vlashtovani z zahodu po obidvi storoni vivtarya roztashovuvalisya riznici Dah cerkvi vinchala makivka Cyu budivlyu zaminila u 1869 r nova derev yana cerkva v neorosijskomu kazennomu stili Z 1875 r pravoslavna U 1922 r peretvorena na kostel sv Stanislava yepiskopa todi zh perebudovana z vtratoyu stilovih oznak Remontovana u 1960 r Derev yana zrubna budivlya Skladayetsya z shirshoyi pryamokutnoyi v plani navi do yakoyi zi shodu prilyagaye vuzhchij pryamokutnij v plani vivtar z zahristiyeyu z pivnochi a z zahodu tezh vuzhchij kvadratovij babinec Do zahidnoyi stini babincya prilyagaye prisinok z dvoma primishennyami po bokah shodami na hori i skladom Nava vkrita chotiribichnim piramidalnim dahom teper uvinchanim ve zhechkoyu z signaturkoyu zavershenoyu shpilem Do remontu 1954 r nad navoyu zdijmavsya vosmerik zavershenij shpilem jmovirno vstanovlenim u 1920 h rr pri zamini cerkvi na kostel zamist pervisnoyi cibulyastoyi bani Rivnovisoki vivtar i babinec nakriti dvoshilimi dahami Do 1954 r prisinok zavershuvala vezha dzvinicya zaminena teper nizkim dvoshilim dahom z grebenem perpendikulyarnim do osi hramu Stini cerkvi shalovani vertikalno doshkami i lishtva mi Vseredini plaski steli u navi yiyi pidtrimuyut chotiri koloni V babinci vlashtovani hori Vnutrishnij vistrij vtrachenij Cerkva Usichennya golovi sv Ivana Hrestitelya 1980Stara shkolaStara shkola U 1897 r U Vishnyuvi bula pobudovana odnoklasna derev yana shkola Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zanyattya v shkoli buli pripineni U 1918 roci Kobus nevidomij po imeni pochav vikladati polskoyu movoyu U 1939 r Lishe ukrayinskih ditej navchali ridnoyu movoyu Shkola znovu pochala funkcionuvati u 1947 roci Ce bula 5 klasna a potim 6 klasna shkola Pershim jogo kerivnikom buv Tadeush Febrovskij yakogo v 1955 roci zaminiv Yan Polskij Cherez rik shkolu rozshirili do 7 klasnoyi Nova shkola bula pobudovana v 1973 roci Budivlya staroyi shkoli donini zalishayetsya porozhnoyu Pravoslavne kladovishePravoslavne kladovishe zakrito Tam ye okremi mogili kam yani ta derev yani Silami ukrayinskih volonteriv ochisheno j vidnovleno nadmogilni pam yatniki na kladovishah sil Modrin Laskiv ta Vishniv pravoslavne kladovisheNaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu Za danimi perepisu naselennya Polshi 1921 roku v seli nalichuvalosya 106 budinkiv ta 622 meshkanci z nih 290 cholovikiv ta 332 zhinki 422 pravoslavni 108 rimo katolikiv 27 yudeyiv 64 hristiyani inshih konfesij 1 osoba inshoyi religiyi 451 ukrayinec 163 polyaki 8 yevreyiv Demografichna struktura stanom na 2021 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 213 35 146 32 Zhinki 221 29 118 74 Razom 434 64 264 106OsobistostiNarodilisya Oleksandr Risak 1939 2003 ukrayinskij literaturoznavec poet 1904 ukrayinskij hirurg golovnij likar UPA Pivnich PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Wies Wiszniow lubelskie mapy GUS nieruchomosci regon kod pocztowy atrakcje edukacja kierunkowy demografia zabytki tabele statystyki drogi publiczne liczba ludnosci Polska w liczbach pol Procitovano 22 serpnya 2023 J Niedzwiedz E Niedzwiedz E Prusicka Kolcon M Kolcon L Szopinski Dzieje miejscowosci gminy Mircze powiat hrubieszowski Mircze Zamosc 2008 s 114 115 141 142 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 11 lyutogo 2018 Wiadomosci Diecezjalne Lubelskie 1919 r str 216 T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 33 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 pol Deportaciyi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr rr Dokumenti materiali spogadi Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 1996 T 1 1939 1945 rr S 280 281 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 422 pol https pejzazewiszniowa blogspot com 2019 06 w swojej monumentalnej monografii html R Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej Wojewodztwo belskie Ziemia chelmska wojewodztwa ruskiego t 6 Wroclaw 1995 s 269 270 Seniuk V Cerkwie w regionie Lubelskim Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku Rzeszow 1997 S 348 Zrodla dziejowe Tom XVIII Warszawa 1902 S 241 CDIA fond 201 opis 4b sprava 205 arkush 192 Shajdeckij V Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej Vishnevskogo prihoda Lyublinskoj gubernii Grubeshovskogo uezda HVEV 1888 4 S 61 64 Archiwum Panstwowy w Lublinie Zespol Konsystorz Grecko Katolicki w Chelmie sygn 774 Shajdeckij V Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej Vishnevskogo prihoda Lyublinskoj gubernii Grubeshovskogo uezda HVEV 1888 5 S 83 101 Tam samo CDIA fond 693 opis 1 sprava 585 KZSzP Z 6 Powiat Hrubieszowski Warszawa 1964 S 68 Zabytki architektury i budownictwa w Polsce Wojewodztwo Zamojske 48 Osrodek dokumentacji zabytkow Warszawa 1991 S 62 Slobodyan V Cerkvi Holmskoyi yeparhiyi Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka 2005 r s 120 121 https www pslava info VyshnivS CerkRizdvaBogorodyci 2005CerkvyXolmskojiJeparxiji 100976 html Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https ukurier gov ua uk articles volinska tragediya 70 rokiv potomu 28 veresnya 2020 u Wayback Machine https vidomosti ua com volyn 31242 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref Polska w liczbach pol Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2020 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Antonyuk Ya Ukrayinskij vizvolnij ruh u postatyah kerivnikiv Volinska ta Brestska oblasti 1930 1955 Lviv Toronto Litopis UPA 2014 T 13 S 581 Litopis UPA Biblioteka ISBN 978 966 2105 56 8 LiteraturaWiszniow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 624 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vishniv Polsha Fajli pravoslavnoyi parafiyi u Vishnevi Archiwum Panstwowe w Zamosciu nr zespolu 748 0 1 Kladovishe u Vishnyuvi https www flickr com photos 133118327 N08 albums 72157656192683222 Cerkva https pl wikipedia org wiki Cerkiew C5 9Aci C4 99cia G C5 82owy C5 9Bw Jana Chrzciciela w Wiszniowie Arhivovano 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine Cerkva http ewa lisieccy pl index php category 229 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine https polona pl item kazimierz ksiaze mazowiecki nadaje mikolajowi de grampcz z grabiec marszalkowi swego NTgwMjEyNjM 0 info metadata 8 grudnya 2018 u Wayback Machine http biblioteka teatrnn pl dlibra Content 8806 Slownik historyczny miejscowosci wojewodztwa zamojskiego pdf 14 chervnya 2016 u Wayback Machine https pamiec pl pa biblioteka cyfrowa publikacje 12487 quotKresowa ksiega sprawiedliwych 19391945quot w formatach pdf epub i mobi html 20 kvitnya 2019 u Wayback Machine