Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борис Миколайович Вишневський 13 червня 1891 1891 06 13 1891 або 13 25 липня 1891 Шяуляй Ковенська губернія 26 січня 196

Вишневський Борис Миколайович

Вишневський Борис Миколайович

Борис Миколайович Вишневський (13 червня 1891(1891-06-13), 1891 або 13 (25) липня 1891, Шяуляй, Ковенська губернія — 26 січня 1965(1965-01-26), Чернівці) — радянський антрополог, археолог, географ і етнограф. Доктор географічних наук, дослідник Російської Америки.

Вишневський Борис Миколайович
Народився13 червня 1891(1891-06-13), 1891[1] або 13 (25) липня 1891[2]
Шяуляй, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер26 січня 1965(1965-01-26)[2]
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Діяльністькраєзнавець, антрополог, археолог, географ, етнограф, професор
Alma materd
d
Галузьантропологія, археологія і географія
ЗакладКостромський державний університет імені М. О. Некрасова
Казанський державний університет
d
Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
d
Музей антропології і етнографії імені Петра Великого
Санкт-Петербурзький державний університет
d
d
d
Пермський державний університет
Інститут етнології та антропології РАН
ЧНУ імені Юрія Федьковича
Науковий ступіньдоктор географічних наук
ЧленствоРосійське географічне товариство
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневський.

Біографія

Народився у сім'ї службовця у місті Шавлі Ковенської губернії, дитинство провів у Пермі. Закінчив пермську гімназію.

У 1911 році вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Після закінчення університетського курсу 1916 року з дипломом I ступеня за спеціальністю «Географія та антропологія» був залишений при кафедрі географії для підготовки до професорського звання. Також відомий тим, що, будучи ще студентом, 1913 року зі своїми товаришами студентами-перм'яками організовував у Москві перше Пермське земляцтво. Був учнем Д. Н. Анучина. У 1918 році Вишневський залишив Москву і став займатися наукою та викладати у містах Надволжя. До 1919 року викладав у Костромському університеті, потім переїхав до Казані, де став професором та Казанського університету. У роки голоду був включений серед інших професорів до списку нужденних і отримував продовольчу допомогу місії Нансена (Міжнародного комітету допомоги Росії).

У 1923 році обійняв посаду вченого зберігача Музею антропології та етнографії (МАЕ) АН СРСР, пізніше очолив новостворений відділ антропології. У 1927 році при МАЕ з ініціативи Вишневського було створено Бюро з антропологічного вивчення груп крові народів СРСР і організовано перші експедиційні збори цих даних у Чувашії, Середній Азії, Білорусі.

Працював також секретарем Анатомо-антропологічного товариства і співробітником комісії з вивчення племінного складу населення Росії (КВПС). У 1926 році працював в експедиції ЯІ в Чуваській АО, очолював антропологічну секцію Середньоазіатської експедиції КВПС.

Одночасно розпочав викладацьку діяльність у Петрограді. Викладав у , Ленінградському педінституті ім. О. І. Герцена (з 1927 року), у 1929 році став професором Ленінградського державного університету. Він став одним із перших радянських учених, які почали викладати і популяризувати антропологію.

У цей же час Вишневський долучився до розвитку краєзнавчого руху, був постійним автором і рецензентом журналу «Краєзнавство».

У 1937 році збирався виступити на конференції з найдавнішої людини в США з доповіддю з антропології тунгусів, за якою він готував монографію. Академік відмовив йому в участі на конференції, оскільки висловив сумнів у відданості Вишневського радянській владі. Була й інша критика з боку колег за те, що Вишневський «пропагував у своїх роботах і виступах погляди буржуазних учених».

У 1935 році захистив дисертацію і здобув ступінь доктора географічних наук.

14 вересня 1937 року Вишневський був заарештований. Засуджений ВЗГ при НКВС СРСР 8 травня 1938 року за політичною статтею (стаття 58-10, 11 ) до 8 років виправно-трудових робіт, які відбував у Севвостлазі (Далекосхідний край, Магадан, 2-й ліспромгосп). Також він був позбавлений диплома доктора географічних наук, який знову відновив у 1949 році.

У 1946 році вийшов із табору і зміг відновити навчальну і наукову діяльність, хоча йому був заборонений в'їзд до Москви, Ленінграда і деяких інших великих міст. Жив у Марійській АРСР, потім у м. Кунгур Молотовської області, викладав у [ru] (м. Йошкар-Ола), [ru]та , Молотовському університеті. Став членом-засновником і головою Марійської філії Всесоюзного географічного товариства, у роботі якого брав і в наступні роки активну участь, а також у виданні «Известий» товариства. Тоді ж організував у м. Йошкар-Олі складання збірки «Природа Марійської АРСР», для якої написав низку розділів.

Після повної реабілітації 1954 року вступив професором у Пермський педагогічний інститут. З 1955 року став професором кафедри фізичної географії Пермського університету.

Намагався поновитися на роботі в АН СРСР і навіть домігся розпорядження про поновлення на посаді старшого наукового співробітника в Інституті етнографії АН СРСР, але працювати так і не зміг.

1961 року через конфлікт із колегами і завідувачем кафедри Вишневський залишив Пермський інститут і очолив кафедру економічної географії в Чернівецькому університеті, де вів експедиційні дослідження і займався пропагандою наукових знань.

Праці

Крім того, що під час наукових пошуків Вишневський багато займався музейною та архівною діяльністю, він також поповнював науковий матеріал у польових дослідженнях. Брав участь в експедиціях з вивчення населення і географії Західного Уралу, Пермської губернії (1914—1917), Середнього Поволжя (1920—1922), Середньої Азії (1925), Білоруського Полісся (1933), Марійської АРСР (1947—1948) та інших регіонів.

1959 року Вишневський виявив у Пермському архіві неопублікований опис Семена Ремезова, а в Петербурзі — його картографічні праці.

Б. М. Вишневський — автор понад 150 наукових праць, зокрема 10 монографій і брошур. Зробив значний внесок у вивчення історії Прикам'я, йому належать численні етнографічні праці. Деякі його статті та книги:

  • Антропологические данные о населении Пермского уезда. Перм, 1916.
  • Иньвенские пермяки. Перм, 1917.
  • К антропологии древнего населения Восточного Туркестана // КМВ. 1921. № 1/2. С. 88-102.
  • Музеи Пермского края и местное краеведение // Казанский музейный вестник. Казань, 1922. № 2.
  • Памяти Д. Н. Анучина // Краеведение. 1923. № 2. С. 89-92.
  • Литература по краеведению // Краеведение. 1923. № 2. С. 192—198.
  • Осборн, Генри Ф. Человек древнего каменного века. Среда, жизнь, искусство / Пер. с англ. яз. под ред. и с доп. антрополога АН Б. Н. Вишневского, с прил. статьи «Доисторический человек в России». Л., 1924.
  • Новейшие открытия в Египте // Наука и техника. 1924. № 18 (62). С. 10-11.
  • Новый способ расовой диагностики в применении к чувашам // Доклады АН СССР, серия А, октябрь. Л., 1925. С. 127—130.
  • Человек как производительная сила. Л., 1925.
  • Человечество в доисторические времена // Наука и техника. 1925. № 18 (110). С. 3-4.
  • Некоторые задачи антропологии в Пермском крае в связи с краеведением // Пермский краеведческий сборник. Перм, 1926. Вип.2.
  • Неандерталец в Галилее // Природа. 1926. № 1/2. С. 112.
  • Археологические открытия Третьей Монгольской экспедиции // НВ. 1926. № 12. С. 345—346.
  • Первобытный человек. Л., 1926.
  • Естественная история человека: (Очерк ист. развития антропологии). Л., 1928.
  • Материалы для изучения групп крови у народов СССР // Доклады АН СССР. Л., 1928. № 5.
  • Антропологическое изучение чуваш. К отчёту по исследованиям 1927 года // Чувашская республика. Сборник 1. Предварительные итоги работ Чувашской экспедиции Академии наук СССР по исследованиям 1927 г. / Материалы комиссии экспедиционных исследований. Л., 1929. Вип. 10. Серія чуваська.
  • Антропологический отдел: Кр. путеводитель. Л., 1931.
  • Анатомические коллекции Кунсткамеры: Путеводитель по выставке. Л., 1934 (спіл. з Є. В. Жировим).
  • Палеоантропологическая находка близ Эривани // СЭ. 1934. № 5. С. 40-47.
  • Происхождение человека: Путеводитель по антроп. коллекциям вводного отдела. М.; Л., 1937.
  • Этногония буртасов // Изв. ВГО. 1948. Т. 80, вип. 2. С. 183—184.
  • Древнейший человек на Лене // Природа. 1948. № 4. С. 85.
  • Разоблачение эоантропа // Природа. 1956. № 12. С. 106—109.
  • Из прошлого Перми // Звезда. 1957. 6 жов.
  • Путешественник . Перм, 1957.
  • Следы угров на Западном Урале // Учен. зап. Перм. ун-та. 1960. Т. 12, вип.1.
  • Географ-краевед . Перм, 1961.

Примітки

  1. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
    d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656
  2. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  3. Левченко С. О тернистом жизненном пути одного из основателей первого пермского землячества в Москве — профессора Бориса Николаевича Вишневского // Пермское землячество. 2017. № 1 [ 2019-08-19 у Wayback Machine.]. С. 30—33.
  4. Национальный архив Республики Татарстан, ф. Р-41, оп. 1, д. 63, л. 16 —- 16 об. Машинопись.
  5. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов-жертв политического террора в советский период. СПб. 2003

Джерела

  • Архив Российской Академии наук. Ф. 411, оп. 6, д. 584; оп. 48, д. 86.
  • Токмаков А. И., Игнатенко Н. Г., Бондаренко Я. И. и др. Памяти Б. Н. Вишневского // Віс. Всерад. геогр. тов. Т. 97, вип. 4. Л., 1965. С. 390—391.
  • Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 4. — М., 1960. — С. 107
  • Федоров С. В. Ученик Д. Н. Анучина // . 1971. 12 червня.
  • Спиров М. С., Залкинд Н. Г. Б. Н. Вишневский (1892—1965) // . 1967. Вип. 26.
  • Пермская этнография за 1917—1926 // Этнография. 1927. № 2. С. 372.
  • Левченко С. О тернистом жизненном пути одного из основателей первого пермского землячества в Москве — профессора Бориса Николаевича Вишневского // Пермское землячество. 2017. № 1. С. 30—33.
  • Станюкович Т. В. Этнографическая наука и музеи. Л., 1978. С. 173, 178, 180, 210.
  • Краснопольский А. В. Отечественные географы. 1917—1992. Т. 1. СПб., 1993. С. 163.
  • , М. Ю. Сорокіна (17 червня 2004). Вишневський Борис Миколайович (рос.). Процитовано 17 грудня 2014.
  • Чуваська енциклопедія. Вишневський Борис Миколайович
  • Пермская энциклопедия. Вишневский Борис Николаевич, антрополог, географ, этнограф

Література

  • Іваков А. В. Вишневский Борис Николаевич // Марийская биографическая энциклопедия / Авт.-упор. В. А. Мочаєв. — 2-ге вид. — Йошкар-Ола : Марійський біографічний центр, 2017. — С. 84. — 1500 прим. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Boris Mikolajovich Vishnevskij 13 chervnya 1891 1891 06 13 1891 abo 13 25 lipnya 1891 Shyaulyaj Kovenska guberniya 26 sichnya 1965 1965 01 26 Chernivci radyanskij antropolog arheolog geograf i etnograf Doktor geografichnih nauk doslidnik Rosijskoyi Ameriki Vishnevskij Boris MikolajovichNarodivsya13 chervnya 1891 1891 06 13 1891 1 abo 13 25 lipnya 1891 2 Shyaulyaj Kovenska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 sichnya 1965 1965 01 26 2 Chernivci Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistkrayeznavec antropolog arheolog geograf etnograf profesorAlma materd dGaluzantropologiya arheologiya i geografiyaZakladKostromskij derzhavnij universitet imeni M O Nekrasova Kazanskij derzhavnij universitet d Rosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I Gercena d Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet d d d Permskij derzhavnij universitet Institut etnologiyi ta antropologiyi RAN ChNU imeni Yuriya FedkovichaNaukovij stupindoktor geografichnih naukChlenstvoRosijske geografichne tovaristvo U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vishnevskij BiografiyaNarodivsya u sim yi sluzhbovcya u misti Shavli Kovenskoyi guberniyi ditinstvo proviv u Permi Zakinchiv permsku gimnaziyu U 1911 roci vstupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetskogo kursu 1916 roku z diplomom I stupenya za specialnistyu Geografiya ta antropologiya buv zalishenij pri kafedri geografiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Takozh vidomij tim sho buduchi she studentom 1913 roku zi svoyimi tovarishami studentami perm yakami organizovuvav u Moskvi pershe Permske zemlyactvo Buv uchnem D N Anuchina U 1918 roci Vishnevskij zalishiv Moskvu i stav zajmatisya naukoyu ta vikladati u mistah Nadvolzhya Do 1919 roku vikladav u Kostromskomu universiteti potim pereyihav do Kazani de stav profesorom ta Kazanskogo universitetu U roki golodu buv vklyuchenij sered inshih profesoriv do spisku nuzhdennih i otrimuvav prodovolchu dopomogu misiyi Nansena Mizhnarodnogo komitetu dopomogi Rosiyi U 1923 roci obijnyav posadu vchenogo zberigacha Muzeyu antropologiyi ta etnografiyi MAE AN SRSR piznishe ocholiv novostvorenij viddil antropologiyi U 1927 roci pri MAE z iniciativi Vishnevskogo bulo stvoreno Byuro z antropologichnogo vivchennya grup krovi narodiv SRSR i organizovano pershi ekspedicijni zbori cih danih u Chuvashiyi Serednij Aziyi Bilorusi Pracyuvav takozh sekretarem Anatomo antropologichnogo tovaristva i spivrobitnikom komisiyi z vivchennya pleminnogo skladu naselennya Rosiyi KVPS U 1926 roci pracyuvav v ekspediciyi YaI v Chuvaskij AO ocholyuvav antropologichnu sekciyu Serednoaziatskoyi ekspediciyi KVPS Odnochasno rozpochav vikladacku diyalnist u Petrogradi Vikladav u Leningradskomu pedinstituti im O I Gercena z 1927 roku u 1929 roci stav profesorom Leningradskogo derzhavnogo universitetu Vin stav odnim iz pershih radyanskih uchenih yaki pochali vikladati i populyarizuvati antropologiyu U cej zhe chas Vishnevskij doluchivsya do rozvitku krayeznavchogo ruhu buv postijnim avtorom i recenzentom zhurnalu Krayeznavstvo U 1937 roci zbiravsya vistupiti na konferenciyi z najdavnishoyi lyudini v SShA z dopoviddyu z antropologiyi tungusiv za yakoyu vin gotuvav monografiyu Akademik vidmoviv jomu v uchasti na konferenciyi oskilki visloviv sumniv u viddanosti Vishnevskogo radyanskij vladi Bula j insha kritika z boku koleg za te sho Vishnevskij propaguvav u svoyih robotah i vistupah poglyadi burzhuaznih uchenih U 1935 roci zahistiv disertaciyu i zdobuv stupin doktora geografichnih nauk 14 veresnya 1937 roku Vishnevskij buv zaareshtovanij Zasudzhenij VZG pri NKVS SRSR 8 travnya 1938 roku za politichnoyu statteyu stattya 58 10 11 do 8 rokiv vipravno trudovih robit yaki vidbuvav u Sevvostlazi Dalekoshidnij kraj Magadan 2 j lispromgosp Takozh vin buv pozbavlenij diploma doktora geografichnih nauk yakij znovu vidnoviv u 1949 roci U 1946 roci vijshov iz taboru i zmig vidnoviti navchalnu i naukovu diyalnist hocha jomu buv zaboronenij v yizd do Moskvi Leningrada i deyakih inshih velikih mist Zhiv u Marijskij ARSR potim u m Kungur Molotovskoyi oblasti vikladav u ru m Joshkar Ola ru ta Molotovskomu universiteti Stav chlenom zasnovnikom i golovoyu Marijskoyi filiyi Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva u roboti yakogo brav i v nastupni roki aktivnu uchast a takozh u vidanni Izvestij tovaristva Todi zh organizuvav u m Joshkar Oli skladannya zbirki Priroda Marijskoyi ARSR dlya yakoyi napisav nizku rozdiliv Pislya povnoyi reabilitaciyi 1954 roku vstupiv profesorom u Permskij pedagogichnij institut Z 1955 roku stav profesorom kafedri fizichnoyi geografiyi Permskogo universitetu Namagavsya ponovitisya na roboti v AN SRSR i navit domigsya rozporyadzhennya pro ponovlennya na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika v Instituti etnografiyi AN SRSR ale pracyuvati tak i ne zmig 1961 roku cherez konflikt iz kolegami i zaviduvachem kafedri Vishnevskij zalishiv Permskij institut i ocholiv kafedru ekonomichnoyi geografiyi v Cherniveckomu universiteti de viv ekspedicijni doslidzhennya i zajmavsya propagandoyu naukovih znan PraciKrim togo sho pid chas naukovih poshukiv Vishnevskij bagato zajmavsya muzejnoyu ta arhivnoyu diyalnistyu vin takozh popovnyuvav naukovij material u polovih doslidzhennyah Brav uchast v ekspediciyah z vivchennya naselennya i geografiyi Zahidnogo Uralu Permskoyi guberniyi 1914 1917 Serednogo Povolzhya 1920 1922 Serednoyi Aziyi 1925 Biloruskogo Polissya 1933 Marijskoyi ARSR 1947 1948 ta inshih regioniv 1959 roku Vishnevskij viyaviv u Permskomu arhivi neopublikovanij opis Semena Remezova a v Peterburzi jogo kartografichni praci B M Vishnevskij avtor ponad 150 naukovih prac zokrema 10 monografij i broshur Zrobiv znachnij vnesok u vivchennya istoriyi Prikam ya jomu nalezhat chislenni etnografichni praci Deyaki jogo statti ta knigi Antropologicheskie dannye o naselenii Permskogo uezda Perm 1916 Invenskie permyaki Perm 1917 K antropologii drevnego naseleniya Vostochnogo Turkestana KMV 1921 1 2 S 88 102 Muzei Permskogo kraya i mestnoe kraevedenie Kazanskij muzejnyj vestnik Kazan 1922 2 Pamyati D N Anuchina Kraevedenie 1923 2 S 89 92 Literatura po kraevedeniyu Kraevedenie 1923 2 S 192 198 Osborn Genri F Chelovek drevnego kamennogo veka Sreda zhizn iskusstvo Per s angl yaz pod red i s dop antropologa AN B N Vishnevskogo s pril stati Doistoricheskij chelovek v Rossii L 1924 Novejshie otkrytiya v Egipte Nauka i tehnika 1924 18 62 S 10 11 Novyj sposob rasovoj diagnostiki v primenenii k chuvasham Doklady AN SSSR seriya A oktyabr L 1925 S 127 130 Chelovek kak proizvoditelnaya sila L 1925 Chelovechestvo v doistoricheskie vremena Nauka i tehnika 1925 18 110 S 3 4 Nekotorye zadachi antropologii v Permskom krae v svyazi s kraevedeniem Permskij kraevedcheskij sbornik Perm 1926 Vip 2 Neandertalec v Galilee Priroda 1926 1 2 S 112 Arheologicheskie otkrytiya Tretej Mongolskoj ekspedicii NV 1926 12 S 345 346 Pervobytnyj chelovek L 1926 Estestvennaya istoriya cheloveka Ocherk ist razvitiya antropologii L 1928 Materialy dlya izucheniya grupp krovi u narodov SSSR Doklady AN SSSR L 1928 5 Antropologicheskoe izuchenie chuvash K otchyotu po issledovaniyam 1927 goda Chuvashskaya respublika Sbornik 1 Predvaritelnye itogi rabot Chuvashskoj ekspedicii Akademii nauk SSSR po issledovaniyam 1927 g Materialy komissii ekspedicionnyh issledovanij L 1929 Vip 10 Seriya chuvaska Antropologicheskij otdel Kr putevoditel L 1931 Anatomicheskie kollekcii Kunstkamery Putevoditel po vystavke L 1934 spil z Ye V Zhirovim Paleoantropologicheskaya nahodka bliz Erivani SE 1934 5 S 40 47 Proishozhdenie cheloveka Putevoditel po antrop kollekciyam vvodnogo otdela M L 1937 Etnogoniya burtasov Izv VGO 1948 T 80 vip 2 S 183 184 Drevnejshij chelovek na Lene Priroda 1948 4 S 85 Razoblachenie eoantropa Priroda 1956 12 S 106 109 Iz proshlogo Permi Zvezda 1957 6 zhov Puteshestvennik Perm 1957 Sledy ugrov na Zapadnom Urale Uchen zap Perm un ta 1960 T 12 vip 1 Geograf kraeved Perm 1961 PrimitkiLyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Levchenko S O ternistom zhiznennom puti odnogo iz osnovatelej pervogo permskogo zemlyachestva v Moskve professora Borisa Nikolaevicha Vishnevskogo Permskoe zemlyachestvo 2017 1 2019 08 19 u Wayback Machine S 30 33 Nacionalnyj arhiv Respubliki Tatarstan f R 41 op 1 d 63 l 16 16 ob Mashinopis Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period SPb 2003DzherelaArhiv Rossijskoj Akademii nauk F 411 op 6 d 584 op 48 d 86 Tokmakov A I Ignatenko N G Bondarenko Ya I i dr Pamyati B N Vishnevskogo Vis Vserad geogr tov T 97 vip 4 L 1965 S 390 391 Slovar psevdonimov russkih pisatelej uchenyh i obshestvennyh deyatelej V 4 t T 4 M 1960 S 107 Fedorov S V Uchenik D N Anuchina 1971 12 chervnya Spirov M S Zalkind N G B N Vishnevskij 1892 1965 1967 Vip 26 Permskaya etnografiya za 1917 1926 Etnografiya 1927 2 S 372 Levchenko S O ternistom zhiznennom puti odnogo iz osnovatelej pervogo permskogo zemlyachestva v Moskve professora Borisa Nikolaevicha Vishnevskogo Permskoe zemlyachestvo 2017 1 S 30 33 Stanyukovich T V Etnograficheskaya nauka i muzei L 1978 S 173 178 180 210 Krasnopolskij A V Otechestvennye geografy 1917 1992 T 1 SPb 1993 S 163 M Yu Sorokina 17 chervnya 2004 Vishnevskij Boris Mikolajovich ros Procitovano 17 grudnya 2014 Chuvaska enciklopediya Vishnevskij Boris Mikolajovich Permskaya enciklopediya Vishnevskij Boris Nikolaevich antropolog geograf etnografLiteraturaIvakov A V Vishnevskij Boris Nikolaevich Marijskaya biograficheskaya enciklopediya Avt upor V A Mochayev 2 ge vid Joshkar Ola Marijskij biografichnij centr 2017 S 84 1500 prim ISBN 978 5 905314 35 3

Дата публікації:
Топ