|
«Вихід» (англ. Exodus) — американський епічний драматичний фільм 1960 року, поставлений режисером Отто Премінґером за однойменним романом Леона Юріса 1958 року.
Фільм оповідає про події 1947 року — на кораблі «Exodus», а також про боротьбу євреїв за незалежність у підмандатній Палестині та створення Держави Ізраїль. У центрі сюжету — історія кохання американської медсестри і єврейського підпільника.
Сюжет
Квітень 1947 року. Кітті Фремонт (Ева Мері Сейнт), молода американська медсестра, яка нещодавно втратила чоловіка, військового кореспондента в Палестині, приїжджає туристкою на Кіпр. Вона приходить до старого друга чоловіка генерала Сазерленда (Ральф Річардсон), командувача британськими військами на острові. Бачачи, як вона страждає без діла, генерал пропонує їй влаштуватися на роботу до табору біженців-євреїв у Караолосі. Більшість цих людей зійшли з кораблів, що прямували в Палестину, й затриманих після догляду англійцями, які хочуть відправити всіх пасажирів назад до Німеччини. У таборі Кітті знайомиться з 14-річною Карен (Джилл Гейворт), прийомною донькою данської подружньої пари; Кітті хоче забрати її з собою в Америку. Тим часом Арі Бен Канаан (Пол Ньюман), активіст організації «Хаганна», що веде мирну боротьбу за утворення держави Ізраїль, таємно висаджується на острові та готує відправлення з табору до Палестину 600 євреїв, що нещодавно припливли на борту корабля «Зірка Давида». Він купує старе вантажне судно під назвою «Олімпія» у доктора Мандрії, кіпріота, що симпатизує євреям, і, назвавшись англійським сержантом, наказує навантажити людей на «Олімпію». Головна мета операції — розбурхати громадську думку напередодні голосування в ООН з приводу розділу Палестини і створення ізраїльської держави.
Генерал Сазерленд повідомляє людей на кораблі, що він перекрив усі виходи з порту. Він відправляє Кітті емісаром на борт «Олімпії», перейменованою у «Вихід». Емігранти прийняли рішення оголосити голодування. Кітті вступається за них перед генералом, який завжди прихильно ставився до євреїв. Він вирушає до Лондона, щоб викласти суть проблеми начальству, й подає у відставку. «Вихід» отримує добро на зняття з якоря. Карен не приймає пропозицію Кітті вирушити з нею до Америки (навпаки, вона хоче знайти в Палестині свого рідного батька); замість цього Кітті, яка раніше непросто ставилася до євреїв, тепер подорожує з ними. Ледве прибувши в Хайфу, Дов Ландау (Сел Мінео), один з молодих емігрантів, зв'язується з терористичною організацією «Ірґун», що веде боротьбу за вигнання англійців з Палестини. Він хоче вступити в організацію, але його заарештовують.
Частина емігрантів, що прибули на «Виході» в Галілею, супроводиться у невелике село Ган-Дафна, де народився Арі. Його батько Барак Бен Канаан (Лі Дж. Кобб) зустрічає нових поселенців промовою, в якій дякує другу дитинства Арі, батькові юного араба Тахі, за те, що той поступився цією територією євреям. У Хайфі відпускають на свободу Дова Ландау. Він знову зв'язується з «Ірґун» і розмовляє з керівником організації Акивой Бен Канааном, рідним братом Барака і дядьком Арії (Барак, втім, цілком і повністю засуджує його дії; Акива давно вже помер в його очах). Дов вимушений признатися, що в Освенциме співпрацював з фашистами, щоб вижити; після цього він приймає клятву вірності організації. Ари просить зустрічі з дядьком. «Хаганна» доручила йому налагодити контакт з «Ірґун» за умови, що остання відмовиться від терактів, які можуть пошкодити захисту єврейських інтересів в ООН. Акива не готовий відмовитися від бомбових атак, і зустріч закінчується нічим.
У Ган-Дафні Арі, закоханий в Кітті, знайомить її зі своєю родиною. Арі й Кітті приводять Карен до її батька, який знайшовся в Єрусалимі. Старий так важко пережив депортацію, що мовчить і не спілкується із зовнішнім світом. Як тільки Карен йде від батька, неподалік, в готелі «Цар Давид», лунає вибух; цей теракт, що забрав безліч життів, викликає в дівчини нервовий зрив. Бомбу заклав Дов. Він повертається до штабу організації та приймає поздоровлення від Аківи. Але англійські солдати вислідили його і вдираються у будівлю. Аківа заарештований, Дову вдається втекти. Аківа і його соратники засуджені до смерті й поміщені до в'язниці Акри, де Аківу відвідує брат. Брати бачаться вперше за десять років, і почуття заважають їм говорити. Арі готує напад на в'язницю. Він звертається до «Ірґун» з проханням, щоб Дов добровільно здався владі та виконав частину плану в стінах в'язниці. Операція проходить успішно; всі полонені звільнені. Арі й Аківа від'їжджають на машині, але дорогою натикаються на загородження, встановлене англійцями. Арі важко поранений, Аківа — смертельно. Арі роблять операцію і ховають його в рідному селі Тахі неподалік від Ган-Дафни. Єдиний лікар Ган-Дафни заарештований англійцями, тому Кітті рятує Арі, зробивши йому укол прямо в серце.
29 листопада 1947 ООН голосує за розділ Палестини на єврейську і арабську держави. Це величезна перемога для євреїв, але водночас — початок кровопролитних конфліктів з арабами. Колишній фашистський офіцер надає 80 своїх людей старійшині рідного села Тахи, щоб розправитися з навколишніми євреями. Таха попереджає про цей Арі, і той вночі евакуює дітей. Дов передає в село наказ: битися до останньої краплі крові. Він признається Карен, з якою познайомився на борту «Вихода», що хоче на ній одружитися. У арабському селі Арі виявляє повішеного Таху. Дружба з євреями довела його до ганебної смерті. Дов знаходить тіло Карен, убитою вночі арабами. Молодих людей ховають поруч. Цього дня обидві нації об'єднані болем; можливо, коли-небудь їх об'єднає мир. Арі, Дов та інші вирушають на бій.
У ролях
|
|
Знімальна група
- Автор сценарію — Далтон Трамбо (за романом Леона Юріса «Вихід», 1958)
- Режисер-постановник — Отто Премінґер
- Продюсер — Отто Премінґер
- Оператор — Сем Лівітт
- Композитор — Ернест Голд
- Монтаж — Луїс Р. Лоффлер
- Артдиректор — Річард Дей
Виробництво
Ідея «Виходу» належить Дорі Шері, високопоставленому чину студії «MGM»; саме він надихнув на працю Леона Юріса та замовив йому роботу над книгою, яка зобов'язана була стати бестселером. Потім «MGM» визнала занадто ризикованою затію з екранізацією (загроза бойкоту, і таке інше). За посередництва свого брата Інго, літературного агента, Преміндґер викупив права на книгу. Спочатку він попросив самого Юріса написати сценарій, але відкинув сценарій самого автора роману, невдоволений його роботою, особливо діалогами. Цей закид Премінґера став приводом для багаторічного конфлікту між Юрісом і режисером.
Отто Премінґер звернувся за написанням сценарію до , що був на той момент в «чорному списку Голлівуду». Проте, сценарій Мальца також не влаштував Премінґера через розмір — у сценарії було 400 сторінок при звичайному розмірі від 150 до 160-ти. Після невдачі з Мальцем Премінґер замовив сценарій іншому фігурантові «чорного списку» — Далтона Трамбо, клієнта свого брата.. Давши роботу Трамбо як сценаристові, Премінґер поклав край «чорному списку».
Фільм був знятий на місцях подій, «у божевільному і в той же час спокійному темпі»: 14 тижнів зйомок після піврічної інтенсивної підготовки, та став «найенергійнішим і найбезтурботнішим» фільмом в режисерській кар'єрі Премінгера.
Зв'язок з реальними подіями
Ряд подій і осіб, описаних у фільмі, існували в реальності, а герої фільму мали історичні прототипи. Зокрема, перша частина фільму заснована на реальній історії корабля «Exodus». У 1947 році дійсно стався масова втеча в'язнів з в'язниці в Акко. Бойовики Ірґуна насправді , де був розташований британський штаб. Прототипом Аківи став керівник Ірґун і майбутній прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін. Девід Опатошу, що зіграв Аківу, також грав роль Менахема Бегіна у фільмі «Рейд на Ентеббе».
Проте деякі історичні події викладені помилково. Так, Карен розповідає Дову про те, як король Данії Кристіан публічно носив жовту зірку в знак солідарності з данськими євреями під час нацистської окупації, повторюючи цю міську легенду з оригінального роману. Насправді ні данські євреї, ні король Крістіан не носили жовтих зірок. Легенда виникла після відвідування королем у 1942 році синагоги: у своїй промові він сказав, що «якщо євреїв Данії змусять носити символ, що відрізняє їх від інших співгромадян, то я і моя сім'я теж носитимемо цей символ».
Сел Мінео та [en], герої яких за сюжетом були закохані, продовжили зустрічатися після закінчення зйомок. Проте Сел Мінео був геєм і вони з Джил залишилися просто хорошими друзями.
Відгуки
Майк Каммінгс вважає фільм занадто поверхневим для серйозного проникнення в задум роману Л. Юріса та відмічає стрибки сюжету від одного персонажа до іншого. При цьому він вважає, що Сел Мінео прекрасно виконав роль полум'яного єврейського патріота і в'язня Освенцима Дова Ландау. Він пише, що низка інших акторів також добре зіграли свої ролі, але, на його думку, світле волосся й блакитні очі Пола Ньюмана знижують достовірність його образу як єврейського підпільника. Каммінгс упевнений, що фільм вартує витрачених на його перегляд часу і грошей та вважає його хорошим нагадуванням про основні історичні факти, пов'язані з народженням Ізраїлю як незалежної держави.
У огляді від редакції сайту FILM4 написано про труднощі втиснення епічного роману в кінематографічні рамки — як за часом, так і за смисловим наповненням. При цьому, на думку редакції, навіть незважаючи на збільшений формат у фільмі все одно спостерігається тривіалізація і одновимірність. Редакція називає фільм пихатим і вважає, що в ньому істотна доля пропаганди сіонізма.
Затягнутий сюжет став приводом для жарту-каламбура. 15 грудня 1960 року на прем'єрі фільму в США комік [en] вигукнув: «Отто, відпусти народ мій»! з натяком на втому публіки і знамениту біблійну фразу, яку у фільмі вимовляє на адресу уряду Великої Британії головний герой
Нагороди та номінації
Список нагород та номінацій | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінофестиваль/Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
Премія «Оскар» | 1961 | Найкраща музика до фільму | Ернест Ґолд | Перемога | |
Найкращий актор другого плану | Сел Мінео | Номінація | |||
Найкращий оператор (колір) | Сем Лівітт | Номінація | |||
Премія «Золотий глобус» | 1961 | Найкращий актор другого плану | Сел Мінео | Перемога | |
Найкраща оригінальна музика до фільму | Ернест Ґолд | Номінація | |||
Найкращий актор-новачок — Жінка | Джилл Гейворт | Номінація | |||
Премія «Греммі» | 1961 | Найкращий звуковий альбом або запис музичного матеріалу з кіно- або телефільму | Ернест Ґолд | Номінація | |
Премія «Лавр» | 1961 | «Золотий лавр» за акторську гру в ролі другого плану | Сел Мінео | Перемога | |
«Золотий лавр» за драматичну акторську гру | Пол Ньюман | Номінація | |||
«Золотий лавр» за акторську гру в ролі другого плану | Лі Дж. Кобб | Номінація |
Примітки
- Tino Balio, United Artists: The Company That Changed the Film Industry, University of Wisconsin Press, 1987 p. 133
- «All-time top film grossers», Variety January 8, 1964 p 37. Please note this figure is rentals accruing to film distributors not total money earned at the box office..
- Deborah L. Johnson. Exodus (1960). Exodus: Overview Article (англ.). Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 25 лютого 2011.
- Biography for Dalton Trumbo на сайті IMDb (англ.)
- Жак Лурселль, 2009.
- 0053804/trivia Trivia for Exodus(англ.) на сайті Internet Movie Database
- 0053804/goofs Goofs for Exodus
- A Star is Borne
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 4 червня 2022.
- Jill Haworth obituary (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 2013-5-21.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - AMG Review[недоступне посилання з грудня 2021]
- . Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 5 квітня 2018.
- Gal, 1996, с. 207.
- Нагороди та номінації фільму Вихід на сайті IMDb (англ.)
Література
- Allon Gal. Envisioning Israel: The Changing Ideals and Images of North American Jews. — Wayne State University Press, 1996. — 444 p. — (American Jewish civilization series) — .(англ.)
- Лурселль, Жак. Exodus / Исход // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 808—812. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
- Вихід на сайті IMDb (англ.) (станом на 5.04.2018)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Vihid Vihidangl ExodusOriginalnij poster do filmu source source source source ZhanrdramaRezhiserOtto PremingerProdyuserOtto PremingerScenaristDalton TramboNa osnovi Vihid Leona YurisaU golovnih rolyahPol Nyuman Eva Meri Sejnt Ralf Richardson Li Dzh Kobb Sel MineoOperatorSem LivittKompozitorErnest GoldHudozhnikRichard DejKinokompaniyaOtto Preminger FilmsDistrib yutorUnited ArtistsTrivalist208 hv MovaanglijskaKrayina SShARik1960Data vihodu6 grudnya 1960Koshtoris 4 5 mlnKasovi zbori 8 700 000 SShA Kanada 20 mln svit IMDbID 0053804RejtingIMDb Vihid u Vikishovishi Dodatkovi harakteristikiFormat plivki16 mm 35 mm 70 mmSpivvidnoshennya2 35 1 35 mm 2 20 1KolirkolorovijZvuk 4 Track Stereo 35 mm 6 Track Westrex Recording System 70 mm source source source source Trejler filmu Vihid angl Exodus amerikanskij epichnij dramatichnij film 1960 roku postavlenij rezhiserom Otto Premingerom za odnojmennim romanom Leona Yurisa 1958 roku Film opovidaye pro podiyi 1947 roku na korabli Exodus a takozh pro borotbu yevreyiv za nezalezhnist u pidmandatnij Palestini ta stvorennya Derzhavi Izrayil U centri syuzhetu istoriya kohannya amerikanskoyi medsestri i yevrejskogo pidpilnika SyuzhetKviten 1947 roku Kitti Fremont Eva Meri Sejnt moloda amerikanska medsestra yaka neshodavno vtratila cholovika vijskovogo korespondenta v Palestini priyizhdzhaye turistkoyu na Kipr Vona prihodit do starogo druga cholovika generala Sazerlenda Ralf Richardson komanduvacha britanskimi vijskami na ostrovi Bachachi yak vona strazhdaye bez dila general proponuye yij vlashtuvatisya na robotu do taboru bizhenciv yevreyiv u Karaolosi Bilshist cih lyudej zijshli z korabliv sho pryamuvali v Palestinu j zatrimanih pislya doglyadu anglijcyami yaki hochut vidpraviti vsih pasazhiriv nazad do Nimechchini U tabori Kitti znajomitsya z 14 richnoyu Karen Dzhill Gejvort prijomnoyu donkoyu danskoyi podruzhnoyi pari Kitti hoche zabrati yiyi z soboyu v Ameriku Tim chasom Ari Ben Kanaan Pol Nyuman aktivist organizaciyi Haganna sho vede mirnu borotbu za utvorennya derzhavi Izrayil tayemno visadzhuyetsya na ostrovi ta gotuye vidpravlennya z taboru do Palestinu 600 yevreyiv sho neshodavno priplivli na bortu korablya Zirka Davida Vin kupuye stare vantazhne sudno pid nazvoyu Olimpiya u doktora Mandriyi kipriota sho simpatizuye yevreyam i nazvavshis anglijskim serzhantom nakazuye navantazhiti lyudej na Olimpiyu Golovna meta operaciyi rozburhati gromadsku dumku naperedodni golosuvannya v OON z privodu rozdilu Palestini i stvorennya izrayilskoyi derzhavi General Sazerlend povidomlyaye lyudej na korabli sho vin perekriv usi vihodi z portu Vin vidpravlyaye Kitti emisarom na bort Olimpiyi perejmenovanoyu u Vihid Emigranti prijnyali rishennya ogolositi goloduvannya Kitti vstupayetsya za nih pered generalom yakij zavzhdi prihilno stavivsya do yevreyiv Vin virushaye do Londona shob viklasti sut problemi nachalstvu j podaye u vidstavku Vihid otrimuye dobro na znyattya z yakorya Karen ne prijmaye propoziciyu Kitti virushiti z neyu do Ameriki navpaki vona hoche znajti v Palestini svogo ridnogo batka zamist cogo Kitti yaka ranishe neprosto stavilasya do yevreyiv teper podorozhuye z nimi Ledve pribuvshi v Hajfu Dov Landau Sel Mineo odin z molodih emigrantiv zv yazuyetsya z teroristichnoyu organizaciyeyu Irgun sho vede borotbu za vignannya anglijciv z Palestini Vin hoche vstupiti v organizaciyu ale jogo zaareshtovuyut Chastina emigrantiv sho pribuli na Vihodi v Galileyu suprovoditsya u nevelike selo Gan Dafna de narodivsya Ari Jogo batko Barak Ben Kanaan Li Dzh Kobb zustrichaye novih poselenciv promovoyu v yakij dyakuye drugu ditinstva Ari batkovi yunogo araba Tahi za te sho toj postupivsya ciyeyu teritoriyeyu yevreyam U Hajfi vidpuskayut na svobodu Dova Landau Vin znovu zv yazuyetsya z Irgun i rozmovlyaye z kerivnikom organizaciyi Akivoj Ben Kanaanom ridnim bratom Baraka i dyadkom Ariyi Barak vtim cilkom i povnistyu zasudzhuye jogo diyi Akiva davno vzhe pomer v jogo ochah Dov vimushenij priznatisya sho v Osvencime spivpracyuvav z fashistami shob vizhiti pislya cogo vin prijmaye klyatvu virnosti organizaciyi Ari prosit zustrichi z dyadkom Haganna doruchila jomu nalagoditi kontakt z Irgun za umovi sho ostannya vidmovitsya vid teraktiv yaki mozhut poshkoditi zahistu yevrejskih interesiv v OON Akiva ne gotovij vidmovitisya vid bombovih atak i zustrich zakinchuyetsya nichim U Gan Dafni Ari zakohanij v Kitti znajomit yiyi zi svoyeyu rodinoyu Ari j Kitti privodyat Karen do yiyi batka yakij znajshovsya v Yerusalimi Starij tak vazhko perezhiv deportaciyu sho movchit i ne spilkuyetsya iz zovnishnim svitom Yak tilki Karen jde vid batka nepodalik v goteli Car David lunaye vibuh cej terakt sho zabrav bezlich zhittiv viklikaye v divchini nervovij zriv Bombu zaklav Dov Vin povertayetsya do shtabu organizaciyi ta prijmaye pozdorovlennya vid Akivi Ale anglijski soldati vislidili jogo i vdirayutsya u budivlyu Akiva zaareshtovanij Dovu vdayetsya vtekti Akiva i jogo soratniki zasudzheni do smerti j pomisheni do v yaznici Akri de Akivu vidviduye brat Brati bachatsya vpershe za desyat rokiv i pochuttya zavazhayut yim govoriti Ari gotuye napad na v yaznicyu Vin zvertayetsya do Irgun z prohannyam shob Dov dobrovilno zdavsya vladi ta vikonav chastinu planu v stinah v yaznici Operaciya prohodit uspishno vsi poloneni zvilneni Ari j Akiva vid yizhdzhayut na mashini ale dorogoyu natikayutsya na zagorodzhennya vstanovlene anglijcyami Ari vazhko poranenij Akiva smertelno Ari roblyat operaciyu i hovayut jogo v ridnomu seli Tahi nepodalik vid Gan Dafni Yedinij likar Gan Dafni zaareshtovanij anglijcyami tomu Kitti ryatuye Ari zrobivshi jomu ukol pryamo v serce 29 listopada 1947 OON golosuye za rozdil Palestini na yevrejsku i arabsku derzhavi Ce velichezna peremoga dlya yevreyiv ale vodnochas pochatok krovoprolitnih konfliktiv z arabami Kolishnij fashistskij oficer nadaye 80 svoyih lyudej starijshini ridnogo sela Tahi shob rozpravitisya z navkolishnimi yevreyami Taha poperedzhaye pro cej Ari i toj vnochi evakuyuye ditej Dov peredaye v selo nakaz bitisya do ostannoyi krapli krovi Vin priznayetsya Karen z yakoyu poznajomivsya na bortu Vihoda sho hoche na nij odruzhitisya U arabskomu seli Ari viyavlyaye povishenogo Tahu Druzhba z yevreyami dovela jogo do ganebnoyi smerti Dov znahodit tilo Karen ubitoyu vnochi arabami Molodih lyudej hovayut poruch Cogo dnya obidvi naciyi ob yednani bolem mozhlivo koli nebud yih ob yednaye mir Ari Dov ta inshi virushayut na bij U rolyah Pol Nyuman Ari Ben Kanaan Eva Meri Sejnt Kitti Fremont Ralf Richardson general Sazerlend major Kolduell Li Dzh Kobb Barak Ben Kanaan Sel Mineo Dov Landau Taha G yu Griffit Mandriya Gregori Ratoff Lakavich Feliks Ejlmer doktor Libermann Devid Opatoshu Akiva Ben Kanaan Dzhill Gejvort Karen Ganzen Marius Goring fon Shtorh Aleksandra Styuart Dzhordana Majkl Vejdzher David Martin Benson Mordehaj Martin Miller doktor Odengajm Dzhordzh Magaris Joav Dzhon Krouford kapitan Genk ShlozbergZnimalna grupaAvtor scenariyu Dalton Trambo za romanom Leona Yurisa Vihid 1958 Rezhiser postanovnik Otto Preminger Prodyuser Otto Preminger Operator Sem Livitt Kompozitor Ernest Gold Montazh Luyis R Loffler Artdirektor Richard DejVirobnictvoScenarist filmu Dalton Trambo Rezhiser filmu Otto Preminger Ideya Vihodu nalezhit Dori Sheri visokopostavlenomu chinu studiyi MGM same vin nadihnuv na pracyu Leona Yurisa ta zamoviv jomu robotu nad knigoyu yaka zobov yazana bula stati bestselerom Potim MGM viznala zanadto rizikovanoyu zatiyu z ekranizaciyeyu zagroza bojkotu i take inshe Za poserednictva svogo brata Ingo literaturnogo agenta Premindger vikupiv prava na knigu Spochatku vin poprosiv samogo Yurisa napisati scenarij ale vidkinuv scenarij samogo avtora romanu nevdovolenij jogo robotoyu osoblivo dialogami Cej zakid Premingera stav privodom dlya bagatorichnogo konfliktu mizh Yurisom i rezhiserom Otto Preminger zvernuvsya za napisannyam scenariyu do sho buv na toj moment v chornomu spisku Gollivudu Prote scenarij Malca takozh ne vlashtuvav Premingera cherez rozmir u scenariyi bulo 400 storinok pri zvichajnomu rozmiri vid 150 do 160 ti Pislya nevdachi z Malcem Preminger zamoviv scenarij inshomu figurantovi chornogo spisku Daltona Trambo kliyenta svogo brata Davshi robotu Trambo yak scenaristovi Preminger poklav kraj chornomu spisku Film buv znyatij na miscyah podij u bozhevilnomu i v toj zhe chas spokijnomu tempi 14 tizhniv zjomok pislya pivrichnoyi intensivnoyi pidgotovki ta stav najenergijnishim i najbezturbotnishim filmom v rezhiserskij kar yeri Premingera Zv yazok z realnimi podiyamiRyad podij i osib opisanih u filmi isnuvali v realnosti a geroyi filmu mali istorichni prototipi Zokrema persha chastina filmu zasnovana na realnij istoriyi korablya Exodus U 1947 roci dijsno stavsya masova vtecha v yazniv z v yaznici v Akko Bojoviki Irguna naspravdi de buv roztashovanij britanskij shtab Prototipom Akivi stav kerivnik Irgun i majbutnij prem yer ministr Izrayilyu Menahem Begin Devid Opatoshu sho zigrav Akivu takozh grav rol Menahema Begina u filmi Rejd na Entebbe Prote deyaki istorichni podiyi vikladeni pomilkovo Tak Karen rozpovidaye Dovu pro te yak korol Daniyi Kristian publichno nosiv zhovtu zirku v znak solidarnosti z danskimi yevreyami pid chas nacistskoyi okupaciyi povtoryuyuchi cyu misku legendu z originalnogo romanu Naspravdi ni danski yevreyi ni korol Kristian ne nosili zhovtih zirok Legenda vinikla pislya vidviduvannya korolem u 1942 roci sinagogi u svoyij promovi vin skazav sho yaksho yevreyiv Daniyi zmusyat nositi simvol sho vidriznyaye yih vid inshih spivgromadyan to ya i moya sim ya tezh nositimemo cej simvol Sel Mineo ta en geroyi yakih za syuzhetom buli zakohani prodovzhili zustrichatisya pislya zakinchennya zjomok Prote Sel Mineo buv geyem i voni z Dzhil zalishilisya prosto horoshimi druzyami VidgukiMajk Kammings vvazhaye film zanadto poverhnevim dlya serjoznogo proniknennya v zadum romanu L Yurisa ta vidmichaye stribki syuzhetu vid odnogo personazha do inshogo Pri comu vin vvazhaye sho Sel Mineo prekrasno vikonav rol polum yanogo yevrejskogo patriota i v yaznya Osvencima Dova Landau Vin pishe sho nizka inshih aktoriv takozh dobre zigrali svoyi roli ale na jogo dumku svitle volossya j blakitni ochi Pola Nyumana znizhuyut dostovirnist jogo obrazu yak yevrejskogo pidpilnika Kammings upevnenij sho film vartuye vitrachenih na jogo pereglyad chasu i groshej ta vvazhaye jogo horoshim nagaduvannyam pro osnovni istorichni fakti pov yazani z narodzhennyam Izrayilyu yak nezalezhnoyi derzhavi U oglyadi vid redakciyi sajtu FILM4 napisano pro trudnoshi vtisnennya epichnogo romanu v kinematografichni ramki yak za chasom tak i za smislovim napovnennyam Pri comu na dumku redakciyi navit nezvazhayuchi na zbilshenij format u filmi vse odno sposterigayetsya trivializaciya i odnovimirnist Redakciya nazivaye film pihatim i vvazhaye sho v nomu istotna dolya propagandi sionizma Zatyagnutij syuzhet stav privodom dlya zhartu kalambura 15 grudnya 1960 roku na prem yeri filmu v SShA komik en viguknuv Otto vidpusti narod mij z natyakom na vtomu publiki i znamenitu biblijnu frazu yaku u filmi vimovlyaye na adresu uryadu Velikoyi Britaniyi golovnij gerojNagorodi ta nominaciyiSpisok nagorod ta nominacij Kinofestival Kinopremiya Rik Kategoriya Nominant i Rezultat Dzh Premiya Oskar 1961 Najkrasha muzika do filmu Ernest Gold Peremoga Najkrashij aktor drugogo planu Sel Mineo Nominaciya Najkrashij operator kolir Sem Livitt Nominaciya Premiya Zolotij globus 1961 Najkrashij aktor drugogo planu Sel Mineo Peremoga Najkrasha originalna muzika do filmu Ernest Gold Nominaciya Najkrashij aktor novachok Zhinka Dzhill Gejvort Nominaciya Premiya Gremmi 1961 Najkrashij zvukovij albom abo zapis muzichnogo materialu z kino abo telefilmu Ernest Gold Nominaciya Premiya Lavr 1961 Zolotij lavr za aktorsku gru v roli drugogo planu Sel Mineo Peremoga Zolotij lavr za dramatichnu aktorsku gru Pol Nyuman Nominaciya Zolotij lavr za aktorsku gru v roli drugogo planu Li Dzh Kobb NominaciyaPrimitkiTino Balio United Artists The Company That Changed the Film Industry University of Wisconsin Press 1987 p 133 All time top film grossers Variety January 8 1964 p 37 Please note this figure is rentals accruing to film distributors not total money earned at the box office Deborah L Johnson Exodus 1960 Exodus Overview Article angl Turner Classic Movies Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2011 Biography for Dalton Trumbo na sajti IMDb angl Zhak Lursell 2009 0053804 trivia Trivia for Exodus angl na sajti Internet Movie Database 0053804 goofs Goofs for Exodus A Star is Borne Arhiv originalu za 2 lyutogo 2008 Procitovano 4 chervnya 2022 Jill Haworth obituary angl The Guardian Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 2013 5 21 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka AMG Review nedostupne posilannya z grudnya 2021 Arhiv originalu za 23 chervnya 2010 Procitovano 5 kvitnya 2018 Gal 1996 s 207 Nagorodi ta nominaciyi filmu Vihid na sajti IMDb angl LiteraturaAllon Gal Envisioning Israel The Changing Ideals and Images of North American Jews Wayne State University Press 1996 444 p American Jewish civilization series ISBN 9780814326305 angl Lursell Zhak Exodus Ishod Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 808 812 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaVihid na sajti IMDb angl stanom na 5 04 2018