Вели́ка Ви́ска — село в Україні, центр Мар'янівської сільської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Центр Великовисківської сільської ради.
село Велика Виска | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Кіровоградська область | ||||
Район | Новоукраїнський район | ||||
Громада | Мар'янівська сільська громада | ||||
Облікова картка | Велика Виска | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1754 | ||||
Колишня назва | Велика Виська | ||||
Населення | 2487 | ||||
Поштовий індекс | 26241 | ||||
Телефонний код | +380 5258 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 176 м | ||||
Водойми | р. Велика Вись | ||||
Відстань до обласного центру | 25 км | ||||
Відстань до районного центру | 25 км | ||||
Найближча залізнична станція | Шостаківка | ||||
Відстань до залізничної станції | 12 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 26241, с. Велика Виска, вул. Центральна, 59 | ||||
Сільський голова | Кудря Володимир Миколайович | ||||
Карта | |||||
Велика Виска | |||||
Велика Виска | |||||
Мапа | |||||
Велика Виска у Вікісховищі |
Розташоване в долині річки Велика Вись за 25 кілометрів від районного й обласного центрів та за 12 кілометрів від залізничної станції Шостаківка. Його площа — 946,73 гектар. Навколишні землі належать до Придніпровської височини і складаються з гнейсів і гранітів. На кристалічних породах залягають третинні відклади, які мають великий вплив на формування рельєфу. За будовою поверхні — це злегка хвиляста рівнина. Через село проходить автошлях Кропивницький — Умань. Зараз налічується понад 1000 дворів, населення близько 2500 чоловік.
Село з річковою назвою
Можливо, походження назви села пов'язане з його географічним розташуванням. Це місце знаходиться на Придніпровській височині, і є найвищим у цій місцевості. Звідси слово «вись», що означає «висота». Ця висота служить вододілом двох річок; які від назви місцевості були названі Велика Вись і Мала Вись. Та найімовірніше назва села походить від назви річки Велика Вись, на березі якої воно розташоване. Спочатку село так і називалось Велика Виська, а пізніше вимова дещо змінилась.
Річка Вись вперше згадується в «Літопису руському» за 1190 рік. Саме тут у кінці XV століття селяни Канівського і Черкаського старост, що належали польським магнатам, почали переходити Вись, аби стати вільними людьми — козаками. Назва річки походить від «виск» — вигук, свист. Саме в такий спосіб передавали один одному сигнали втікачі, переправляючись через річку. «Перейшов Вись — тільки п'ятами блись», — народилася в ті роки приказка. Але є й такі джерела, які стверджують що назва річки Вись походить з угорської мови. У перекладі з давньослов'янського «вись» означає вода, і це також багато хто пов'язує з походженням назви цієї річки. З топонімічної точки зору село має унікальну назву, що єдина в Україні. Цікавим фактом є те, що попередня назва — Вись — відродилась, перекочувавши річкою до іншого села. Цю назву носить село, що колись звалося Петрівкою. Про містечко Велика Виска писав у своїх подорожніх замітках Дмитро Яворницький, що бував тут.
Історія
Заселення території до виникнення населеного пункту
Місцевість навколо Великої Виски була заселена здавна. Про це свідчить розкопаний курган доби пізньої бронзи (II тисячоліття до н. е.) та половецька кам'яна баба. Можливо, колись цими краями проходили трипільці під час розселення територією України.
В дуже давні часи наш край заселяли кімерійці. У VII столітті до н. е. кімерійців витиснули північноіранські племена — скіфи. Вони зупинилися в степах і дійшли в своєму розвитку від військової демократії до державного утворення. Скіфи добре знали скотарство, займалися хліборобством. Вони вели жваву торгівлю з грецькими причорноморськими містами-колоніями, вивозили худобу, зерно, торгували рабами. На цьому скіфи нажили величезні багатства. У наших краях збереглися поховання у вигляді чотирьох курганів. Деяким з них по 5 тисяч років. Багато курганів залишили скіфи.
В V столітті до н. е. скіфів починають витискати іранські племена сарматів. Сарматський період історії проіснував у нашому краї майже десять століть аж до вторгнення східногерманських племен — готів, північнокитайських — гунів. За часів Київської Русі південними кордонами цієї держави в певні історичні моменти були течія річки Гнилий Тікич і вододіл між річками Вись та Тясмин, то ж ймовірно, на сучасній території села колись мешкали східні слов'яни, які утворювали великі племінні союзи. Одним з них були поляни.
У XIV столітті цими краями пролягав так званий Чорний шлях, його ще звали шляхом невільничих сліз. Саме ним у густозаселені райони вторгалися татари, монголи, гнали невільників, везли награбоване. З XIV до початку XVIII століття запорізькі козаки розміщували тут свої зимівники, які складалися з хат-бордюг (напівземлянок), сараїв, інших будівель. У зимівниках утримувалися коні, велика рогата худоба, вівці, кози, свині… Поблизу бордюг стояли сотні вуликів.
1644 року Конецпольський цією територією здійснив вдалий похід проти татар, які, перейшовши Дніпро, підійшли до Жовтих Вод, потім пройшли через верхів'я р. Саксагані, через річки Інгулець та Вись спустошили навколишні місцевості. Але 30 січня 1644 року вони були розгромлені біля Ахматова на р. Тікичі і відійшли звідти до Синюхи (Синіх Вод), а потім частково до Дніпра, частково Очакова, а частково до буджацьких степів.
Через цю територію проходив торговий шлях, що увійшов в історію як Шпаків. Розпочинався він біля Варшави, а вів на Люблін, Умань, Торговицю, звідси «в пределы вольностей запорожских казаков…, вдоль Малой Выси, на Великую Виську…» Торговим трактом йшли «разные купецкие люди в Крым, Очаков». Це були поляки, євреї, вірмени, греки. В часи війни з Річчю Посполитою, коли частина козацької і татарської кінноти на чолі з Хмельницьким оточила польську королівську армію в районі міста Зборова (нині райцентр Тернопільської області), 17 серпня 1649 року між ханом Іслам-Гіреєм III і королем Яном Казимиром розпочалися офіційні переговори і за досягнутою домовленістю Річ Посполита зобов'язувалася до сплати щорічних упоминків дворові Чингізидів, тобто хану, погоджувалася на випасання татарської худоби в нейтральній смузі понад річками Інгул і Велика Вись.
Виникнення села Велика Виска
Населений пункт виник близько середини XVIII століття під час заснування Нової Сербії. Є відомості, що Велика Виска має вік, початок якого губиться в козацьких часах і, ймовірно, заснована в 1741 році козаками, до яких у той час відійшли ці землі. Існування населеного пункту раніше малоймовірне, бо землі до того часу були під турецькою юрисдикцією.
Територія України на якій засновано село Велика Виска, була південною окраїною Росії, і татари часто робили набіги з метою пограбування населення. Треба було закріпити південні кордони Росії. Російська цариця вирішила створити військові поселення на південних окраїнах Росії. 24 грудня 1751 року вийшов указ імператриці Єлизавети Петрівни «О принятіи въ подданство Сербовъ, желающихъ поселиться въ Россіи и служить особыми полками, о назначеніи на границЂ со стороны Турецкой выгодныхъ местъ к поселенію; объ опредЂленіи жалованья по окладу Гусарскихъ полковъ коннымъ, а пЂшимъ оклада полковъ пЂхотныхъ, и о подчиненіи оныхъ полковъ Военной Коллегіи».
З цієї дати починається офіційна історія Нової Сербії — військово-землеробської колонії, територія якої тепер майже повністю знаходиться в Кіровоградській області. Створена для оборони півдня Росії від нападів турків і кримських татар, Нова Сербія становила собою ряд захищених земляними укріпленнями (шанцями) поселень. Для захисту новосербських поселень з півдня в 1754—1757 роках була побудована фортеця Святої Єлисавети, біля неї виникло місто, яке з 1775 року, після офіційного отримання міського статусу, стало називатися Єлисаветградом.
З 1754 року південніше фортеці почали виникати поселення українців, вимушених покинути місця свого проживання, відведені для іноземних переселенців Нової Сербії. Указом 14 травня 1754 року ці поселення стали сотенними слободами Слобідського козацького полку.
Починають виникати перші російські військові поселення: «Для него построены слободы также; и слободы, таким образом, вокруг крепости Св. Елисаветы, вдруг появились новыя, кроме тех разумеется, у коих жили поселяне, устраненные за черту Новой Сербии, когда оная сама существовать начинала. В 1756 году слобод около Елисаветграда наличных считалось уже 27, как видно из ведомостей по духовному управлению… В слободах сих, одни были солдатския слободы, другия мещанския. В тех и других считалось семей 3538, душ 4604, домов построенных 3383, недостроенных 155. И как в каждой слободе, где душ было свыше ста, предполагалась церковь: то вместе с слободами неотлагательно строились в них и церкви, из каковых многия, как совсем готовыя, в 1755 году и освящены.» В цьому документі назва слободи записана мовою оригіналу «Висска».
В 1754 році частина церковного майна Преображенської церкви села Петрів Острів була перенесена у слободу Вись. Сюди ж були переведені та призначені священики Захарій Іванов, Іоан Захарієв, вікарій.
До кінця 1750-х років поселень було 28. У 1759 році Слобідські козацькі поселення були приєднані до Нової Сербії, але в 1761 році вони відокремилися і після реформування Слобідский козацький полк складався з 20 сотень, серед яких у 1760 році значилася і сотенна слобода під назвою Виська, а вже в 1763 році — сотня Вись.
В 1764 році Нова Сербія і Слобідський козацький полк були скасовані, а їх території під назвою Єлисаветградської провінції ввійшли до складу утвореної указом 22 березня 1764 року Новоросійської губернії, губернська канцелярія якої до 26 березня 1765 року знаходилася у фортеці Святої Єлисавети, після — в Кременчуці.
Єлисаветинська провінція складалася з 70 округів: 16 рот Чорного гусарського полку /колишній новосербський гусарський полк/, 16 рот Жовтого гусарського полку /колишній новосербський пандурський полк/, 20 рот Єлисаветградського пікінерського полку /колишній Слобідський козацький полк/, 2 міських округів і 16 розкольницьких слобод.
У 1766 році Велика Виска входила до першої роти Єлисаветградського пікінерського полку. У 1772 році шанець Виський був другою ротою Молдавського гусарського полку. Наряду з військовими поселеннями за царським вердиктом передбачалося поселити і селян, які б освоювали вільні землі Півдня. Люди, які займалися переселенням, одержували від царської казни винагороду в розмірі 8-10 золотих карбованців за кожну переселену сім'ю. Поселення, яке потім почало називатися за назвою річки Велика Виска, поповнювалось населенням не з військово-поселенців. Людей, які займались переселенням, називали Осадчими. Вони мандрували Молдавією, південними землями Росії, які прилягали до України, землями Лівобережної України, і поверталися до поселення з обозом переселенців. Переселенці селилися за принципом земства і створили окремі не відділені від території поселення, мікрорайони. Ці мікрорайони діставали назву земств. Територія, де оселялися молдовани, називалися Бессарабією. Українці назвали свій мікрорайон Хохлаччиною, росіяни — Балановою і Битюком.
Військово-поселенці ділилися на взводи. За цим принципом кути називалися: 1-й взвод, 2-й взвод і т. д.
Єврейське населення селилося обабіч трактової дороги. Трактова дорога з Єлисаветграда до Новомиргорода відділяла від Великої Виски панське село Флорівку. Згодом село Велика Виска і Флорівка злилися.
У 1753—1761 роках тут налічувалося 166 душ чоловічої статі, з них 26 виборних козаків, 112 підпомічників, 17 підсусідків. З ліквідацією військово-поселенських полків жителі слободи стали казенними селянами. Наприкінці XVIII — початку XIX ст. тут було 125 дворів з населенням 556 чоловік.
Село Велика Виска швидко розросталося і вже до кінця 18-го століття за своїм розміром і населенням стало великим населеним пунктом. 1821 року Велику Виску було приписано до Новоросійського військового поселення. Відбуваючи військову службу, жителі слободи також обробляли 515 десятин орної землі. Після скасування військових поселень їх знову прирівняно до категорії державних селян.
За архівними даними в 1823 році стараннями парафіян у Великій Висці була побудована цегляна церква. У 1851 році добудована дзвіниця з дзвоном вагою 170 пудів (всього було 5 дзвонів).
За часів військових поселень, у середині 19 століття до села було переселено кілька родин із військового поселення Кищинці (суч. с. Кищенці Маньківського району Черкаської області) — зокрема, Яцули.
На 1859 рік у Великій Висці налічувалося 568 дворів з населенням 2857 чоловік. Жодного медичного закладу не було. Працювала початкова двокласна школа, збудована для кантоністів 1845 року. Із 790 дітей шкільного віку в ній навчалось лише 78 хлопчиків.
В списках населених місць Херсонської губернії за 1868 рік є село Флорівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, яка згодом була приєднаною до Великої Виски і стала її частиною.
З ліквідацією кріпосного права були ліквідовані і військові поселення. Село Велика Виска починає зростати ще швидше. Вже в 1883 році в селі було 966 дворів з населенням 5079 чоловік. За національним складом населення було не однорідним. В селі жило 2519 українців, 1619 молдован, 571 росіянин, 283 єврея і 16 осіб інших національностей. Всієї землі в селі було 8571 десятин, у тому числі 7811 десятин пропасних, понад 100 десятин землі належало церкві.
Згідно з указами 1866—1867 рр. за селянами Великої Виски закріпили 8571 десятину землі, всього 1444 наділи по 5,5 десятини на ревізьку душу. У той же час три поміщики володіли 12934 десятинами.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Великовисківської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 3314 осіб, налічувалось 745 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, 3 постоялих двори, відбувались базари щонеділі.
Наприкінці XIX століття в селі крім початкової була ще і церковнопарафіяльна школа, відкрита в 1887 році.
Церковнопарафіяльна школа була однокласною. 1896 року в ній навчалося 93 хлопчики і 13 дівчат. Школа працювала з жовтня по квітень у зв'язку з тим, що діти шкільного віку були зайняті на сільськогосподарських роботах. Повний курс цієї школи в 1898 році закінчили тільки два хлопчики. Останні діти вимушені були залишити навчання серед навчального року. Завідувачем школи був піп, а вчителями — дяк та псаломщик. Основним предметом для вивчення був закон божий. На утримання школи відпускалось 90 карбованців на рік.
В архіві збереглися тільки опис майна Преображенської церкви села та записи актів громадянського стану. На початку XX століття у Великій Висці земство відкрило дві бібліотеки — народну і шкільну.
Після 1905 року відбувся перерозподіл землі. Вкрай збіднілі господарства вимушені були продавати власну землю і ставати наймитами. Виділилась з общини невелика кількість господарств. У селі з'явилися заможні люди, які широко використовували найману працю. У результаті розшарування села з'являються вільні робочі руки з збезземелених та збіднілих селян. Значна частина їх іде на сезонну і постійну роботу до землевласників. Землі поміщиків Шев'якова, Безрадецького, Шатової, Гільдесгеймера, Тодурової, Кельповської тісним кільцем оточували клаптики селянських наділів. За роботу на панських землях найманці одержували низьку платню. За рік сільськогосподарський працівник-чоловік одержував у середньому 60 карбованців, жінка-робітниця — 30 карбованців, ще нижча оплата була підліткам. Напередодні першої світової війни у Великій Висці було відкрито медичну дільницю, у якій було 4 стаціонарні ліжка. Лікар, два фельдшери і акушерка мали обслуговувати хворих шести волостей. Практично населення залишалося без медичної допомоги. Безземелля, злиденність і безправ'я доповнювалися неосвіченістю.
З початком першої світової війни майже все чоловіче населення, здібне носити зброю, було мобілізоване. Важким тягарем впала війна на плечі бідніших мас селянства. З року в рік зростала кількість батраків, безземельних і малоземельних господарств, посилився процес занепаду селянських господарств. Селянські маси відчували гостру недостачу життєво необхідних товарів. Злидні і безправ'я, жорстока експлуатація, безпросвітне життя — характерні риси села того часу.
1912 року з населення 5991 чоловік письменними було 492, оскільки в селі працювало дві школи, де навчалося близько двохсот учнів. Основними культурними центрами були православна церква і єврейський молитовний дім. В ніч на 18 травня 1919 року григор'ївськими загонами у Великій Висці було вчинено погроми і пограбовано лавки, вбито багатьох жителів. У серпні в село вступили денікінці, а 8 січня 1920 року Велику Виску зайняли регулярні частини радянської армії. Відтоді тут було встановлено радянську владу.
Розвиток села за часів радянської влади
В 1920 році в селі було створено прокатну станцію сільськогосподарських машин і знаряддя, а в 1923 році організовано бурякову — «Орач», городницьку — «Культура» та сільськогосподарську — «Праця» артілі. З липня 1921 році Великовисківська волость входила до Єлисаветградського повіту в складі Плетено-Ташлицького району, у лютому 1922 року — Єлисаветградського району, а вже з березня 1923 року, після поділу Одеської губернії, Велика Виска стала центром Великовисківського району Єлисаветградської округи. В жовтні 1922 року в селі було юридично створено комсомольську організацію.
26 січня 1921 року у Великій Висці відбулися вибори до Ради. Головою виконкому став М. А. Макаренко. Великовисківська партійна організація разом із Радою, КНС та комітетом взаємодопомоги забезпечили посівним матеріалом сім'ї бідняків, посилили агропропаганду, роз'яснювали закон про єдиний сільськогосподарський податок тощо. В умовах нової економічної політики в селі значно активізувалося економічне життя. Працювали 2 млини — паровий і дизельний, 5 олієнь, 6 крупорушок, 4 вітряки. Діяли споживче та сільськогосподарське кредитне товариства. Було налагоджено переробку сільськогосподарської продукції, пожвавилася торгівля. 1923 року в селі відкрито нову школу, дитячі ясла на 35 місць і дитбудинок. У грудні 1923 року створено товариство друзів ліквідації неписьменності. Через рік тут діяли 2 школи лікнепу, клуб, хата-читальня, дитячий будинок, народний театр, що містився в колишній поміщицькій коморі.
Навесні 1928 року на Флорівці виникло товариство зі спільного обробітку землі, очолюване Кудрею Григорієм Михайловичем, яке обробляло 240 гектарів землі і до складу якого увійшло 19 господарств. Навесні 1930 року Великовисківським районним комітетом незаможних селян було проведено місячник колективізації, яка закінчилась у тому ж році. На цей час суцільну колективізацію було завершено: створено 8 колективних господарств: «Перебудова села», «Правдивий шлях», імені Карла Маркса, імені Газети «Правда», імені Кірова та інші. Допомогу молодим господарствам надавала Шостаківська МТС, створена в листопаді 1929 року. Станом на 5 липня 1931 року з 1682 господарств села було колективізовано 1630, з 9699 гектарів селянської землі колективно оброблялося 9514 га.
Колгосп ім. Кірова одним із перших у селі почав застосовувати передові методи агротехніки. Тут проводили глибоку оранку, вносили мінеральні добрива. На плантаціях цукрових буряків запровадили шестикратне мотиження, а також триразову підкормку. «Правдивий шлях» займався вирощуванням свиней та овець каракульської породи.
За офіційними даними, у січні 1930 року загальними зборами жителів села було ухвалено закрити церкву а дзвони передати для потреб індустріалізації країни. У 1933 році церкву було закрито, зібрано всі цінності, знято хрести, а згодом її приміщення було зовсім зруйноване радянською владою, а матеріали, з яких вона була побудована, були використані при будівництві автошляху в напрямку Кіровограда.
У 1931—1932 роках у селі було збудовано електростанцію потужністю 50 кВт. У будинках колгоспників з'явилося електроосвітлення, радіо. Поліпшилося постачання населення промисловими товарами: в селі працювали 10 крамниць. Велику увагу громадськість приділяла впорядкуванню села, озелененню вулиць. Тоді ж побудували сільський клуб на 250 місць, відкрили 4 колгоспні клуби.
Та на фоні «радянського прогресу» в 1932-33 роках великовищани, як і більшість селян в Україні, пережили сильний голодомор. Оскільки продукти всі були відібрані, залишалося їсти харчі, які традиційно входили до харчових заборон. Свідчення говорять про те, що із диких та домашніх тварин і птахів їли котів, собак, голубів, горобців, ворон, мишей, дохлих тварин, що здихали в колгоспах, напровесні земноводних плазунів, їжаків. Люди вмирали з голоду щодня. Облік померлих не проводився, а погосподарські книги тих років були знищені. З тих часів люди почали втікати до промислового міста, де можна було легше знайти засоби існування. Хоча і тут згодом була впроваджена «затримувальна» політика: для офіційного виїзду до міста необхідно було отримати паспорт, а це всілякими методами гальмувалося.
Попри це, в історичних нарисах, виданих за часів Радянського Союзу, розписано, як щасливо люди жили, яких результатів досягали у своїй нелегкій роботі, і які нагороди за це отримували. 1937 року в селі було споруджено пам'ятник В. І. Леніну і закладено парк, названий його іменем. У Великій Висці діяла лікарня на 50 ліжок, у якій працювали 6 лікарів. Відкрилися дитяча консультація, райсанстанція. В усіх колгоспах організовані пункти першої медичної допомоги. Була ліквідована неписьменність серед дорослих, всі 500 дітей шкільного віку навчалися в чотирьох школах.
Велика Виска в роки Другої Світової війни.
2 серпня 1941 року у Велику Виску увійшли німці. 29 серпня польова комендатура видала розпорядження про арешт чоловіків від 16 до 45 років, які не прописані в селі, та осіб, що не підкоряються «новому порядку». Згодом почалося масове насильне вигнання молоді на німецьку каторгу. За час окупації гітлерівці розстріляли 85 місцевих жителів.
На фронтах Німецько-радянської війни на боці СРСР воювали 778 жителів села, переважна більшість їх відзначена високими нагородами. 267 чоловік загинули в боях.
Ось спогади одного фронтовика, що під час війни побував у Великій Висці: «…Ледве живі над ранком ми добились до села, де були розташовані обози нашого полку. Частина з нашого транспорту, що була приділена до 6-го полку, остається тут. Зв'язкові розводять нас по сотенних обозах. Тут знову списування персоналій. Наша чота, себто новоприбула, залишається деякий час при обозі. Приміщені ми в декількох селянських хатах. Цивільного населення майже немає, а ті, що є, це переважно старі люди. Село, — здається, звалося воно Велика Виска, — було заповнене військом та різними механічними возами. Перебуваємо тут приблизно два тижні. Вдень перевишкіл на новій зброї — так званих „панцерфавстах“ („протипанцирних п'ястуках“ — поборювати танки) а вночі стійкова служба…»
В районі села Велика Виска друга група авіаполку 1-го штурмового авіакорпусу з дванадцятьма Іл-2 під керівництвом штурмана 820-го авіаполку майором І. П. Мельниковим сміливо атакувала автоколону і знищила 12 ворожих машин.
Під час Німецько-радянської війни прославився виходець села Велика Виска — лейтенант, командир ланки 273-го винищувального авіаційного полку 268-ї винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південно-Західного фронту Жердій Євген Миколайович, який вчинив 75 успішних бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 4 і в групі 4 літаки супротивника. Звання Героя Радянського Союзу Євгену Жердію було присвоєно посмертно.
В селі Велика Виска встановлена меморіальна дошка на його честь і названа вулиця, у місті Сніжне Донецькій області його ім'ям також названа вулиця.
Наприкінці березня 1945 року під м. Кюстрін (Німеччина) в чотирнадцятигодинному поєдинку з ворогом артилеристи батареї старшого лейтенанта Червоної Армії Олександра Гнатовича Орлова, який народився у Великій Висці, знищили 13 танків і близько 200 гітлерівських солдатів і офіцерів. За вміле керівництво боєм О. Г. Орлову комуністами було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
11 березня 1944 року у Велику Виску ввійшли війська 33-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту Червоної Армії. На честь дня «визволення» села одна з вулиць носить назву 11 Березня.
Німці так зруйнували село, що його важко було впізнати: знищено приміщення чотирьох шкіл, сільської лікарні, ферми, контори, клуб, інші колгоспні будівлі, тільки по вулиці Леніна — 40 найкращих будинків.
На честь воїнів Червоної Армії, загиблих у цій війні, біля братської могили в селі комуністами було збудовано обеліск слави.
Відбудова села в післявоєнний період
Переборюючи величезні труднощі, трудівники села приступили до відбудови зруйнованого господарства, 1944 року розпочали роботу лікарня, дитячі ясла, школи, бібліотеки, будинок культури, радіовузол, відділення зв'язку. Механізатори з пошкоджених машин і трофейної техніки складали трактори, з руїн піднімалися господарські будівлі. На кінець 1947 року всі колгоспи повністю освоїли довоєнні посівні площі, відбудували тваринницькі ферми. Середній врожай зернових культур тоді становив 116 пудів з гектара. Колгоспи виконали плани хлібозаготівель. В артілях ширився рух високоврожайних ланок і бригад. Так, ланки колгоспу ім. К. Маркса М. М. Салової та О. П. Сагайдак у 1947 році зібрали пшениці по 43 цнт. з гектара на площі 20 га. Славився передовиками і колгосп ім. Кірова. По 48 цнт. зерна з гектара одержали ланка Є. П. Макаренка й бригада, яку очолював Г. Ф. Жердій (колгосп ім. К. Маркса), — по 36,5 цнт з гектара.
У 1948 році за одержання високих врожаїв пшениці звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно 13 хліборобам. Орденами і медалями нагороджені 28 передовиків сільського господарства. Ордена Леніна удостоєні І. Л. Алексєєв та І. Т. Зубенко, ордена Трудового Червоного Прапора — Н.X. Жердій, Н. Л. Машнягуца та П. А. Салова. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 29 березня 1947 року за одержання високих урожаїв пшениці і жита при виконанні колгоспом обов'язкових поставок і натуроплати за роботу МТС у 1947 році і забезпеченості насінням зернових культур для весняної сівби 1948 року тринадцятьом робітникам було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот». Дальшому зміцненню економіки артілей сприяло їх об'єднання в 1950 році в дві — імені Жданова і «Росія». На той час у колгоспі імені Жданова трудилося 1055 чоловік і налічувалося 6870 га земельних угідь, у тому числі 5713 га орної землі. Артіль «Росія» користувалася 3870 га угідь (орної землі — 3299 га), колгоспників тут працювало 906. Основні сільськогосподарські роботи виконувала МТС.
Кожне господарство мало молочнотоварні ферми, свиноферми, птахоферми. Крім того, у колгоспі «Росія» вирощували овець. Господарства мали пасіки. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, у 1958 році уряд нагородив 15 трудівників села орденами. Орден Леніна одержали М. О. Кобець, О. В. Візір, орден Трудового Червоного Прапора — М. Г. Кириленко, М. П. Топало, С. П. Орлова. Орденом Жовтневої Революції нагороджені І. В. Русол та І. Г. Закриничний, орденом Трудового Червоного Прапора — А. К. Чайка і М. І. Нагорна.
За післявоєнні роки у Великій Висці збудовано цегельний завод. Він щороку випускав 2 млн штук цегли. Здано в експлуатацію промкомбінат, який освоїв виробництво електродів, оліфи, рідкого скла, консервних кришок тощо. Всі виробничі процеси були механізовані. У селі працювали цехи: борошномельний, олійний і безалкогольних напоїв. Потужність млина — 3250 тонн зерна на рік; маслоцеху — 2 тисячі тонн насіння соняшнику на рік. У селі було відкрито 3 дитсадки на 215 місць, збудовано і колгоспний дитсадок на 70 місць. Працював побутовий комбінат, що мав кравецьку й шевську майстерні, перукарню. Після війни збудовано 13 торговельних підприємств. В 1963 році у Великій Висці функціонували дві восьмирічні і середня школи. У них навчалися понад 700 учнів і працювали 67 учителів, серед яких М. В. Недзельський — заслужений учитель УРСР. За післявоєнний час випускників місцевих шкіл стали вчителями, лікарями, інженерами. Уродженець Великої Виски І. О. ІІІиш — Герой Соціалістичної Праці, очолював бригаду електрозварників механоскладального цеху Кіровоградського заводу «Червона зірка». О. М. Кишлян був членом Верховного Суду СРСР і головою Верховного Суду Молдавської РСР. О. Й. Єрган — генерал-майор, кандидат технічних наук, В. Л. Козирєв — нейрохірург, доктор медичних наук, професор. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 28 вересня 1958 року було ліквідовано Великовисківський район і відтоді село Велика Виска належить до Маловисківського району Кіровоградської області.
1971 року в селі було споруджено новий будинок культури на 400 місць. При ньому працювали хоровий, танцювальний, вокальний та інші гуртки художньої самодіяльності. Вокальний ансамбль «Струмочок» був переможцем обласного фестивалю.
Наприкінці 1979 року почалася війна в Афганістані. Жителі села Велика Виска, які в той час проходили військову службу, також брали участь у цій війні. Цибін Василь, Грачов Юрій, Граждан Микола, Сучіхін Віктор — всі вони служили в Афганістані разом з Юрієм Васильовичем Харьковцем, який не повернувся з цієї війни живим, загинув 5 жовтня 1983 року, був посмертно нагороджений орденом «Червона зірка» і посмертно йому присвоєно звання старшого сержанта.
В школі йому відведено окремий стенд, на якому присутнє його фото часів служби в армії та деякі особисті речі, серед яких диплом про середню освіту, повідомлення матері про смерть сина (похоронка). В постперебудовні часи припинив свою роботу, а пізніше й існування, побутовий комбінат, до складу якого входили: перукарня, майстерня з ремонту взуття, салон з пошиття та ремонту одягу. Перестали працювати дитячі садки, будинок піонерів, гуртки при будинку культури. Були зачинені майже всі магазини, а їх у селі було близько десяти. Зупинив роботу цегляний завод, який розпаювали та зовсім розібрали. Радгоспи були перетворені в КСП, а після розпаювання землі та майна — у СТОВи. Припинилося постачання води населенню мережею водогонів, яка стала безгосподарною. Як наслідок зростало безробіття серед населення.
Велика Виска в роки незалежної України
Оскільки село Велика Виска знаходиться на трасі державного значення, її населення одне з перших познайомилось з рухівцями, з ідеями про незалежність нашої держави. Кілька разів «Народний рух» зупинявся, проїжджаючи через наш населений пункт. Місцевим жителям розповідали, що за умови незалежності Україна стане заможнішою державою і життя в ній покращиться.
В дев'яностих роках було закладено фундамент під нову церкву, тривалий час служби відбувались у приміщенні колишнього магазину. 19 листопада 2017 року в селі урочисто освятили [ 21 листопада 2017 у Wayback Machine.] новозбудований Свято-Преображенський храм УПЦ (МП), зведений на місці того, котрий зруйнувала атеїстична влада. З переходом у нове тисячоліття село поступово відбудовується та розвивається.
При будинку культури відновили роботу вокальний та вокально-інструментальний гуртки, відкрито спортивний атлетичний зал. Працюють музична школа, сільська бібліотека. Великовисківська дільнична лікарня обслуговує населення Великої Виски та сусідніх сіл, що належать до Мар'янівської сільської ради.
Той факт, що через село проходить траса державного значення, є стимулом для активного розвитку торгівлі, тому на сьогоднішній день відновлено роботу майже всіх магазинів та побудовано й відкрито нові. Також при в'їзді в село була побудована АЗС.
В сільському господарстві працюють селянські (фермерські) господарства, на сьогоднішній день їх у селі дванадцять. Значного розвитку та популярності досягло бджільництво. В грудні 2004 році було відновлено роботу дошкільного навчального закладу «Барвінок» і тепер у ньому навчаються півсотні майбутніх громадян України. Оскільки життя села пов'язане з Преображенською церквою, місцевою владою визначено день Спаса 19 серпня як день щорічного відзначення заснування села Велика Виска. Сьогодні темпи розвитку села Велика Виска набирають обертів, поступово покращується його благоустрій та підвищується рівень життя селян. Але необхідно прикласти ще дуже багато зусиль, щоб люди в ньому могли жити на європейському рівні.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2725 осіб, з яких 1219 чоловіків та 1506 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2491 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,46 % |
російська | 2,45 % |
молдовська | 0,48 % |
білоруська | 0,40 % |
вірменська | 0,04 % |
грецька | 0,04 % |
Символіка
Герб
Щит зі срібною хвилястою главою розіп'ятий золотою пікою з червоним значком, облямованим золотом, на червоне та зелене поля. У першому полі — срібна голова бика, увінчана золотою короною, вгорі супроводжується золотою восьмипроменевою зіркою, у низу — золотим півмісяцем рогами догори. У другому полі — шість золотих стільників, розміщених у формі трикутника вершиною донизу.
Прапор
Квадратне полотнище, розділене навпіл на червону та зелену вертикальні смуги, зверху — хвиляста біла стрічка. У центрі прапора жовта восьмипроменева зірка.
Пояснення символіки
Основні кольори — червоний, що символізує хоробрість і мужність, та зелений — символ надії, радості і достатку. Хвиляста срібна глава — річка Велика Вись, на берегах якої розташоване село. Золота піка — це згадка про сотенну слободу Слобідського козацького полку, ротне поселення Єлисаветградського шкіперського полку, з якого виник населений пункт. Голова бика символізує сільське господарство, а також є згадкою про ротний шанець Молдавського гусарського полку як молдавський національний символ. Восьмипроменева зірка — символ творення та родючості. Півмісяць — символ безсмертя, чистоти та народження, а також нагадує про козаків, що боронили наші землі від нападів східних народів, на прапорах яких його зображення часто було присутнім. Стільники символізують розвинене та популярне серед населення села бджільництво.
Постаті
Див. також
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. 1886. Стор. 138
- Лучик В. В. Праслов'янські утворення // Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя: монографія / В. В. Лучик. — Кіровоград: КДПІ ім. В. Винниченка, 1996. — С. 24–29, 88.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розклад руху автобусів котрими можна потрапити до Велкої Виски можна знайти тут, а з Великої Виски до обласного центру — тут
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Vi ska selo v Ukrayini centr Mar yanivskoyi silskoyi gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Centr Velikoviskivskoyi silskoyi radi selo Velika Viska Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Mar yanivska silska gromada Oblikova kartka Velika Viska Osnovni dani Zasnovane 1754 Kolishnya nazva Velika Viska Naselennya 2487 Poshtovij indeks 26241 Telefonnij kod 380 5258 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 33 57 pn sh 31 50 59 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 176 m Vodojmi r Velika Vis Vidstan do oblasnogo centru 25 km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Shostakivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 26241 s Velika Viska vul Centralna 59 Silskij golova Kudrya Volodimir Mikolajovich Karta Velika Viska Velika Viska Mapa Velika Viska u Vikishovishi Roztashovane v dolini richki Velika Vis za 25 kilometriv vid rajonnogo j oblasnogo centriv ta za 12 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Shostakivka Jogo plosha 946 73 gektar Navkolishni zemli nalezhat do Pridniprovskoyi visochini i skladayutsya z gnejsiv i granitiv Na kristalichnih porodah zalyagayut tretinni vidkladi yaki mayut velikij vpliv na formuvannya relyefu Za budovoyu poverhni ce zlegka hvilyasta rivnina Cherez selo prohodit avtoshlyah Kropivnickij Uman Zaraz nalichuyetsya ponad 1000 dvoriv naselennya blizko 2500 cholovik Selo z richkovoyu nazvoyuMozhlivo pohodzhennya nazvi sela pov yazane z jogo geografichnim roztashuvannyam Ce misce znahoditsya na Pridniprovskij visochini i ye najvishim u cij miscevosti Zvidsi slovo vis sho oznachaye visota Cya visota sluzhit vododilom dvoh richok yaki vid nazvi miscevosti buli nazvani Velika Vis i Mala Vis Ta najimovirnishe nazva sela pohodit vid nazvi richki Velika Vis na berezi yakoyi vono roztashovane Spochatku selo tak i nazivalos Velika Viska a piznishe vimova desho zminilas Zalizobetonnij mist cherez Veliku Vis zbudovanij 1965 roku Richka Vis vpershe zgaduyetsya v Litopisu ruskomu za 1190 rik Same tut u kinci XV stolittya selyani Kanivskogo i Cherkaskogo starost sho nalezhali polskim magnatam pochali perehoditi Vis abi stati vilnimi lyudmi kozakami Nazva richki pohodit vid visk viguk svist Same v takij sposib peredavali odin odnomu signali vtikachi perepravlyayuchis cherez richku Perejshov Vis tilki p yatami blis narodilasya v ti roki prikazka Ale ye j taki dzherela yaki stverdzhuyut sho nazva richki Vis pohodit z ugorskoyi movi U perekladi z davnoslov yanskogo vis oznachaye voda i ce takozh bagato hto pov yazuye z pohodzhennyam nazvi ciyeyi richki Z toponimichnoyi tochki zoru selo maye unikalnu nazvu sho yedina v Ukrayini Cikavim faktom ye te sho poperednya nazva Vis vidrodilas perekochuvavshi richkoyu do inshogo sela Cyu nazvu nosit selo sho kolis zvalosya Petrivkoyu Pro mistechko Velika Viska pisav u svoyih podorozhnih zamitkah Dmitro Yavornickij sho buvav tut IstoriyaZaselennya teritoriyi do viniknennya naselenogo punktu Miscevist navkolo Velikoyi Viski bula zaselena zdavna Pro ce svidchit rozkopanij kurgan dobi piznoyi bronzi II tisyacholittya do n e ta polovecka kam yana baba Mozhlivo kolis cimi krayami prohodili tripilci pid chas rozselennya teritoriyeyu Ukrayini V duzhe davni chasi nash kraj zaselyali kimerijci U VII stolitti do n e kimerijciv vitisnuli pivnichnoiranski plemena skifi Voni zupinilisya v stepah i dijshli v svoyemu rozvitku vid vijskovoyi demokratiyi do derzhavnogo utvorennya Skifi dobre znali skotarstvo zajmalisya hliborobstvom Voni veli zhvavu torgivlyu z greckimi prichornomorskimi mistami koloniyami vivozili hudobu zerno torguvali rabami Na comu skifi nazhili velichezni bagatstva U nashih krayah zbereglisya pohovannya u viglyadi chotiroh kurganiv Deyakim z nih po 5 tisyach rokiv Bagato kurganiv zalishili skifi V V stolitti do n e skifiv pochinayut vitiskati iranski plemena sarmativ Sarmatskij period istoriyi proisnuvav u nashomu krayi majzhe desyat stolit azh do vtorgnennya shidnogermanskih plemen gotiv pivnichnokitajskih guniv Za chasiv Kiyivskoyi Rusi pivdennimi kordonami ciyeyi derzhavi v pevni istorichni momenti buli techiya richki Gnilij Tikich i vododil mizh richkami Vis ta Tyasmin to zh jmovirno na suchasnij teritoriyi sela kolis meshkali shidni slov yani yaki utvoryuvali veliki pleminni soyuzi Odnim z nih buli polyani U XIV stolitti cimi krayami prolyagav tak zvanij Chornij shlyah jogo she zvali shlyahom nevilnichih sliz Same nim u gustozaseleni rajoni vtorgalisya tatari mongoli gnali nevilnikiv vezli nagrabovane Z XIV do pochatku XVIII stolittya zaporizki kozaki rozmishuvali tut svoyi zimivniki yaki skladalisya z hat bordyug napivzemlyanok sarayiv inshih budivel U zimivnikah utrimuvalisya koni velika rogata hudoba vivci kozi svini Poblizu bordyug stoyali sotni vulikiv 1644 roku Konecpolskij ciyeyu teritoriyeyu zdijsniv vdalij pohid proti tatar yaki perejshovshi Dnipro pidijshli do Zhovtih Vod potim projshli cherez verhiv ya r Saksagani cherez richki Ingulec ta Vis spustoshili navkolishni miscevosti Ale 30 sichnya 1644 roku voni buli rozgromleni bilya Ahmatova na r Tikichi i vidijshli zvidti do Sinyuhi Sinih Vod a potim chastkovo do Dnipra chastkovo Ochakova a chastkovo do budzhackih stepiv Cherez cyu teritoriyu prohodiv torgovij shlyah sho uvijshov v istoriyu yak Shpakiv Rozpochinavsya vin bilya Varshavi a viv na Lyublin Uman Torgovicyu zvidsi v predely volnostej zaporozhskih kazakov vdol Maloj Vysi na Velikuyu Visku Torgovim traktom jshli raznye kupeckie lyudi v Krym Ochakov Ce buli polyaki yevreyi virmeni greki V chasi vijni z Richchyu Pospolitoyu koli chastina kozackoyi i tatarskoyi kinnoti na choli z Hmelnickim otochila polsku korolivsku armiyu v rajoni mista Zborova nini rajcentr Ternopilskoyi oblasti 17 serpnya 1649 roku mizh hanom Islam Gireyem III i korolem Yanom Kazimirom rozpochalisya oficijni peregovori i za dosyagnutoyu domovlenistyu Rich Pospolita zobov yazuvalasya do splati shorichnih upominkiv dvorovi Chingizidiv tobto hanu pogodzhuvalasya na vipasannya tatarskoyi hudobi v nejtralnij smuzi ponad richkami Ingul i Velika Vis Viniknennya sela Velika Viska Naselenij punkt vinik blizko seredini XVIII stolittya pid chas zasnuvannya Novoyi Serbiyi Ye vidomosti sho Velika Viska maye vik pochatok yakogo gubitsya v kozackih chasah i jmovirno zasnovana v 1741 roci kozakami do yakih u toj chas vidijshli ci zemli Isnuvannya naselenogo punktu ranishe malojmovirne bo zemli do togo chasu buli pid tureckoyu yurisdikciyeyu Teritoriya Ukrayini na yakij zasnovano selo Velika Viska bula pivdennoyu okrayinoyu Rosiyi i tatari chasto robili nabigi z metoyu pograbuvannya naselennya Treba bulo zakripiti pivdenni kordoni Rosiyi Rosijska caricya virishila stvoriti vijskovi poselennya na pivdennih okrayinah Rosiyi 24 grudnya 1751 roku vijshov ukaz imperatrici Yelizaveti Petrivni O prinyatii v poddanstvo Serbov zhelayushih poselitsya v Rossii i sluzhit osobymi polkami o naznachenii na granicЂ so storony Tureckoj vygodnyh mest k poseleniyu ob opredЂlenii zhalovanya po okladu Gusarskih polkov konnym a pЂshim oklada polkov pЂhotnyh i o podchinenii onyh polkov Voennoj Kollegii Z ciyeyi dati pochinayetsya oficijna istoriya Novoyi Serbiyi vijskovo zemlerobskoyi koloniyi teritoriya yakoyi teper majzhe povnistyu znahoditsya v Kirovogradskij oblasti Stvorena dlya oboroni pivdnya Rosiyi vid napadiv turkiv i krimskih tatar Nova Serbiya stanovila soboyu ryad zahishenih zemlyanimi ukriplennyami shancyami poselen Dlya zahistu novoserbskih poselen z pivdnya v 1754 1757 rokah bula pobudovana fortecya Svyatoyi Yelisaveti bilya neyi viniklo misto yake z 1775 roku pislya oficijnogo otrimannya miskogo statusu stalo nazivatisya Yelisavetgradom Z 1754 roku pivdennishe forteci pochali vinikati poselennya ukrayinciv vimushenih pokinuti miscya svogo prozhivannya vidvedeni dlya inozemnih pereselenciv Novoyi Serbiyi Ukazom 14 travnya 1754 roku ci poselennya stali sotennimi slobodami Slobidskogo kozackogo polku Pochinayut vinikati pershi rosijski vijskovi poselennya Dlya nego postroeny slobody takzhe i slobody takim obrazom vokrug kreposti Sv Elisavety vdrug poyavilis novyya krome teh razumeetsya u koih zhili poselyane ustranennye za chertu Novoj Serbii kogda onaya sama sushestvovat nachinala V 1756 godu slobod okolo Elisavetgrada nalichnyh schitalos uzhe 27 kak vidno iz vedomostej po duhovnomu upravleniyu V slobodah sih odni byli soldatskiya slobody drugiya meshanskiya V teh i drugih schitalos semej 3538 dush 4604 domov postroennyh 3383 nedostroennyh 155 I kak v kazhdoj slobode gde dush bylo svyshe sta predpolagalas cerkov to vmeste s slobodami neotlagatelno stroilis v nih i cerkvi iz kakovyh mnogiya kak sovsem gotovyya v 1755 godu i osvyasheny V comu dokumenti nazva slobodi zapisana movoyu originalu Visska V 1754 roci chastina cerkovnogo majna Preobrazhenskoyi cerkvi sela Petriv Ostriv bula perenesena u slobodu Vis Syudi zh buli perevedeni ta priznacheni svyasheniki Zaharij Ivanov Ioan Zahariyev vikarij Do kincya 1750 h rokiv poselen bulo 28 U 1759 roci Slobidski kozacki poselennya buli priyednani do Novoyi Serbiyi ale v 1761 roci voni vidokremilisya i pislya reformuvannya Slobidskij kozackij polk skladavsya z 20 soten sered yakih u 1760 roci znachilasya i sotenna sloboda pid nazvoyu Viska a vzhe v 1763 roci sotnya Vis V 1764 roci Nova Serbiya i Slobidskij kozackij polk buli skasovani a yih teritoriyi pid nazvoyu Yelisavetgradskoyi provinciyi vvijshli do skladu utvorenoyi ukazom 22 bereznya 1764 roku Novorosijskoyi guberniyi gubernska kancelyariya yakoyi do 26 bereznya 1765 roku znahodilasya u forteci Svyatoyi Yelisaveti pislya v Kremenchuci Yelisavetinska provinciya skladalasya z 70 okrugiv 16 rot Chornogo gusarskogo polku kolishnij novoserbskij gusarskij polk 16 rot Zhovtogo gusarskogo polku kolishnij novoserbskij pandurskij polk 20 rot Yelisavetgradskogo pikinerskogo polku kolishnij Slobidskij kozackij polk 2 miskih okrugiv i 16 rozkolnickih slobod U 1766 roci Velika Viska vhodila do pershoyi roti Yelisavetgradskogo pikinerskogo polku U 1772 roci shanec Viskij buv drugoyu rotoyu Moldavskogo gusarskogo polku Naryadu z vijskovimi poselennyami za carskim verdiktom peredbachalosya poseliti i selyan yaki b osvoyuvali vilni zemli Pivdnya Lyudi yaki zajmalisya pereselennyam oderzhuvali vid carskoyi kazni vinagorodu v rozmiri 8 10 zolotih karbovanciv za kozhnu pereselenu sim yu Poselennya yake potim pochalo nazivatisya za nazvoyu richki Velika Viska popovnyuvalos naselennyam ne z vijskovo poselenciv Lyudej yaki zajmalis pereselennyam nazivali Osadchimi Voni mandruvali Moldaviyeyu pivdennimi zemlyami Rosiyi yaki prilyagali do Ukrayini zemlyami Livoberezhnoyi Ukrayini i povertalisya do poselennya z obozom pereselenciv Pereselenci selilisya za principom zemstva i stvorili okremi ne viddileni vid teritoriyi poselennya mikrorajoni Ci mikrorajoni distavali nazvu zemstv Teritoriya de oselyalisya moldovani nazivalisya Bessarabiyeyu Ukrayinci nazvali svij mikrorajon Hohlachchinoyu rosiyani Balanovoyu i Bityukom Vijskovo poselenci dililisya na vzvodi Za cim principom kuti nazivalisya 1 j vzvod 2 j vzvod i t d Yevrejske naselennya selilosya obabich traktovoyi dorogi Traktova doroga z Yelisavetgrada do Novomirgoroda viddilyala vid Velikoyi Viski panske selo Florivku Zgodom selo Velika Viska i Florivka zlilisya U 1753 1761 rokah tut nalichuvalosya 166 dush cholovichoyi stati z nih 26 vibornih kozakiv 112 pidpomichnikiv 17 pidsusidkiv Z likvidaciyeyu vijskovo poselenskih polkiv zhiteli slobodi stali kazennimi selyanami Naprikinci XVIII pochatku XIX st tut bulo 125 dvoriv z naselennyam 556 cholovik Selo Velika Viska shvidko rozrostalosya i vzhe do kincya 18 go stolittya za svoyim rozmirom i naselennyam stalo velikim naselenim punktom 1821 roku Veliku Visku bulo pripisano do Novorosijskogo vijskovogo poselennya Vidbuvayuchi vijskovu sluzhbu zhiteli slobodi takozh obroblyali 515 desyatin ornoyi zemli Pislya skasuvannya vijskovih poselen yih znovu pririvnyano do kategoriyi derzhavnih selyan Za arhivnimi danimi v 1823 roci starannyami parafiyan u Velikij Visci bula pobudovana ceglyana cerkva U 1851 roci dobudovana dzvinicya z dzvonom vagoyu 170 pudiv vsogo bulo 5 dzvoniv Za chasiv vijskovih poselen u seredini 19 stolittya do sela bulo pereseleno kilka rodin iz vijskovogo poselennya Kishinci such s Kishenci Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti zokrema Yaculi Na 1859 rik u Velikij Visci nalichuvalosya 568 dvoriv z naselennyam 2857 cholovik Zhodnogo medichnogo zakladu ne bulo Pracyuvala pochatkova dvoklasna shkola zbudovana dlya kantonistiv 1845 roku Iz 790 ditej shkilnogo viku v nij navchalos lishe 78 hlopchikiv V spiskah naselenih misc Hersonskoyi guberniyi za 1868 rik ye selo Florivka Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi yaka zgodom bula priyednanoyu do Velikoyi Viski i stala yiyi chastinoyu Z likvidaciyeyu kriposnogo prava buli likvidovani i vijskovi poselennya Selo Velika Viska pochinaye zrostati she shvidshe Vzhe v 1883 roci v seli bulo 966 dvoriv z naselennyam 5079 cholovik Za nacionalnim skladom naselennya bulo ne odnoridnim V seli zhilo 2519 ukrayinciv 1619 moldovan 571 rosiyanin 283 yevreya i 16 osib inshih nacionalnostej Vsiyeyi zemli v seli bulo 8571 desyatin u tomu chisli 7811 desyatin propasnih ponad 100 desyatin zemli nalezhalo cerkvi Zgidno z ukazami 1866 1867 rr za selyanami Velikoyi Viski zakripili 8571 desyatinu zemli vsogo 1444 nadili po 5 5 desyatini na revizku dushu U toj zhe chas tri pomishiki volodili 12934 desyatinami Stanom na 1886 rik u seli centri Velikoviskivskoyi volosti Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 3314 osib nalichuvalos 745 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok 3 postoyalih dvori vidbuvalis bazari shonedili Naprikinci XIX stolittya v seli krim pochatkovoyi bula she i cerkovnoparafiyalna shkola vidkrita v 1887 roci Cerkovnoparafiyalna shkola bula odnoklasnoyu 1896 roku v nij navchalosya 93 hlopchiki i 13 divchat Shkola pracyuvala z zhovtnya po kviten u zv yazku z tim sho diti shkilnogo viku buli zajnyati na silskogospodarskih robotah Povnij kurs ciyeyi shkoli v 1898 roci zakinchili tilki dva hlopchiki Ostanni diti vimusheni buli zalishiti navchannya sered navchalnogo roku Zaviduvachem shkoli buv pip a vchitelyami dyak ta psalomshik Osnovnim predmetom dlya vivchennya buv zakon bozhij Na utrimannya shkoli vidpuskalos 90 karbovanciv na rik V arhivi zbereglisya tilki opis majna Preobrazhenskoyi cerkvi sela ta zapisi aktiv gromadyanskogo stanu Na pochatku XX stolittya u Velikij Visci zemstvo vidkrilo dvi biblioteki narodnu i shkilnu Pislya 1905 roku vidbuvsya pererozpodil zemli Vkraj zbidnili gospodarstva vimusheni buli prodavati vlasnu zemlyu i stavati najmitami Vidililas z obshini nevelika kilkist gospodarstv U seli z yavilisya zamozhni lyudi yaki shiroko vikoristovuvali najmanu pracyu U rezultati rozsharuvannya sela z yavlyayutsya vilni robochi ruki z zbezzemelenih ta zbidnilih selyan Znachna chastina yih ide na sezonnu i postijnu robotu do zemlevlasnikiv Zemli pomishikiv Shev yakova Bezradeckogo Shatovoyi Gildesgejmera Todurovoyi Kelpovskoyi tisnim kilcem otochuvali klaptiki selyanskih nadiliv Za robotu na panskih zemlyah najmanci oderzhuvali nizku platnyu Za rik silskogospodarskij pracivnik cholovik oderzhuvav u serednomu 60 karbovanciv zhinka robitnicya 30 karbovanciv she nizhcha oplata bula pidlitkam Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni u Velikij Visci bulo vidkrito medichnu dilnicyu u yakij bulo 4 stacionarni lizhka Likar dva feldsheri i akusherka mali obslugovuvati hvorih shesti volostej Praktichno naselennya zalishalosya bez medichnoyi dopomogi Bezzemellya zlidennist i bezprav ya dopovnyuvalisya neosvichenistyu Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni majzhe vse choloviche naselennya zdibne nositi zbroyu bulo mobilizovane Vazhkim tyagarem vpala vijna na plechi bidnishih mas selyanstva Z roku v rik zrostala kilkist batrakiv bezzemelnih i malozemelnih gospodarstv posilivsya proces zanepadu selyanskih gospodarstv Selyanski masi vidchuvali gostru nedostachu zhittyevo neobhidnih tovariv Zlidni i bezprav ya zhorstoka ekspluataciya bezprosvitne zhittya harakterni risi sela togo chasu 1912 roku z naselennya 5991 cholovik pismennimi bulo 492 oskilki v seli pracyuvalo dvi shkoli de navchalosya blizko dvohsot uchniv Osnovnimi kulturnimi centrami buli pravoslavna cerkva i yevrejskij molitovnij dim V nich na 18 travnya 1919 roku grigor yivskimi zagonami u Velikij Visci bulo vchineno pogromi i pograbovano lavki vbito bagatoh zhiteliv U serpni v selo vstupili denikinci a 8 sichnya 1920 roku Veliku Visku zajnyali regulyarni chastini radyanskoyi armiyi Vidtodi tut bulo vstanovleno radyansku vladu Rozvitok sela za chasiv radyanskoyi vladi V 1920 roci v seli bulo stvoreno prokatnu stanciyu silskogospodarskih mashin i znaryaddya a v 1923 roci organizovano buryakovu Orach gorodnicku Kultura ta silskogospodarsku Pracya artili Z lipnya 1921 roci Velikoviskivska volost vhodila do Yelisavetgradskogo povitu v skladi Pleteno Tashlickogo rajonu u lyutomu 1922 roku Yelisavetgradskogo rajonu a vzhe z bereznya 1923 roku pislya podilu Odeskoyi guberniyi Velika Viska stala centrom Velikoviskivskogo rajonu Yelisavetgradskoyi okrugi V zhovtni 1922 roku v seli bulo yuridichno stvoreno komsomolsku organizaciyu 26 sichnya 1921 roku u Velikij Visci vidbulisya vibori do Radi Golovoyu vikonkomu stav M A Makarenko Velikoviskivska partijna organizaciya razom iz Radoyu KNS ta komitetom vzayemodopomogi zabezpechili posivnim materialom sim yi bidnyakiv posilili agropropagandu roz yasnyuvali zakon pro yedinij silskogospodarskij podatok tosho V umovah novoyi ekonomichnoyi politiki v seli znachno aktivizuvalosya ekonomichne zhittya Pracyuvali 2 mlini parovij i dizelnij 5 oliyen 6 kruporushok 4 vitryaki Diyali spozhivche ta silskogospodarske kreditne tovaristva Bulo nalagodzheno pererobku silskogospodarskoyi produkciyi pozhvavilasya torgivlya 1923 roku v seli vidkrito novu shkolu dityachi yasla na 35 misc i ditbudinok U grudni 1923 roku stvoreno tovaristvo druziv likvidaciyi nepismennosti Cherez rik tut diyali 2 shkoli liknepu klub hata chitalnya dityachij budinok narodnij teatr sho mistivsya v kolishnij pomishickij komori Navesni 1928 roku na Florivci viniklo tovaristvo zi spilnogo obrobitku zemli ocholyuvane Kudreyu Grigoriyem Mihajlovichem yake obroblyalo 240 gektariv zemli i do skladu yakogo uvijshlo 19 gospodarstv Navesni 1930 roku Velikoviskivskim rajonnim komitetom nezamozhnih selyan bulo provedeno misyachnik kolektivizaciyi yaka zakinchilas u tomu zh roci Na cej chas sucilnu kolektivizaciyu bulo zaversheno stvoreno 8 kolektivnih gospodarstv Perebudova sela Pravdivij shlyah imeni Karla Marksa imeni Gazeti Pravda imeni Kirova ta inshi Dopomogu molodim gospodarstvam nadavala Shostakivska MTS stvorena v listopadi 1929 roku Stanom na 5 lipnya 1931 roku z 1682 gospodarstv sela bulo kolektivizovano 1630 z 9699 gektariv selyanskoyi zemli kolektivno obroblyalosya 9514 ga Kolgosp im Kirova odnim iz pershih u seli pochav zastosovuvati peredovi metodi agrotehniki Tut provodili gliboku oranku vnosili mineralni dobriva Na plantaciyah cukrovih buryakiv zaprovadili shestikratne motizhennya a takozh trirazovu pidkormku Pravdivij shlyah zajmavsya viroshuvannyam svinej ta ovec karakulskoyi porodi Za oficijnimi danimi u sichni 1930 roku zagalnimi zborami zhiteliv sela bulo uhvaleno zakriti cerkvu a dzvoni peredati dlya potreb industrializaciyi krayini U 1933 roci cerkvu bulo zakrito zibrano vsi cinnosti znyato hresti a zgodom yiyi primishennya bulo zovsim zrujnovane radyanskoyu vladoyu a materiali z yakih vona bula pobudovana buli vikoristani pri budivnictvi avtoshlyahu v napryamku Kirovograda U 1931 1932 rokah u seli bulo zbudovano elektrostanciyu potuzhnistyu 50 kVt U budinkah kolgospnikiv z yavilosya elektroosvitlennya radio Polipshilosya postachannya naselennya promislovimi tovarami v seli pracyuvali 10 kramnic Veliku uvagu gromadskist pridilyala vporyadkuvannyu sela ozelenennyu vulic Todi zh pobuduvali silskij klub na 250 misc vidkrili 4 kolgospni klubi Ta na foni radyanskogo progresu v 1932 33 rokah velikovishani yak i bilshist selyan v Ukrayini perezhili silnij golodomor Oskilki produkti vsi buli vidibrani zalishalosya yisti harchi yaki tradicijno vhodili do harchovih zaboron Svidchennya govoryat pro te sho iz dikih ta domashnih tvarin i ptahiv yili kotiv sobak golubiv gorobciv voron mishej dohlih tvarin sho zdihali v kolgospah naprovesni zemnovodnih plazuniv yizhakiv Lyudi vmirali z golodu shodnya Oblik pomerlih ne provodivsya a pogospodarski knigi tih rokiv buli znisheni Z tih chasiv lyudi pochali vtikati do promislovogo mista de mozhna bulo legshe znajti zasobi isnuvannya Hocha i tut zgodom bula vprovadzhena zatrimuvalna politika dlya oficijnogo viyizdu do mista neobhidno bulo otrimati pasport a ce vsilyakimi metodami galmuvalosya Popri ce v istorichnih narisah vidanih za chasiv Radyanskogo Soyuzu rozpisano yak shaslivo lyudi zhili yakih rezultativ dosyagali u svoyij nelegkij roboti i yaki nagorodi za ce otrimuvali 1937 roku v seli bulo sporudzheno pam yatnik V I Leninu i zakladeno park nazvanij jogo imenem U Velikij Visci diyala likarnya na 50 lizhok u yakij pracyuvali 6 likariv Vidkrilisya dityacha konsultaciya rajsanstanciya V usih kolgospah organizovani punkti pershoyi medichnoyi dopomogi Bula likvidovana nepismennist sered doroslih vsi 500 ditej shkilnogo viku navchalisya v chotiroh shkolah Velika Viska v roki Drugoyi Svitovoyi vijni 2 serpnya 1941 roku u Veliku Visku uvijshli nimci 29 serpnya polova komendatura vidala rozporyadzhennya pro aresht cholovikiv vid 16 do 45 rokiv yaki ne propisani v seli ta osib sho ne pidkoryayutsya novomu poryadku Zgodom pochalosya masove nasilne vignannya molodi na nimecku katorgu Za chas okupaciyi gitlerivci rozstrilyali 85 miscevih zhiteliv Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni na boci SRSR voyuvali 778 zhiteliv sela perevazhna bilshist yih vidznachena visokimi nagorodami 267 cholovik zaginuli v boyah Os spogadi odnogo frontovika sho pid chas vijni pobuvav u Velikij Visci Ledve zhivi nad rankom mi dobilis do sela de buli roztashovani obozi nashogo polku Chastina z nashogo transportu sho bula pridilena do 6 go polku ostayetsya tut Zv yazkovi rozvodyat nas po sotennih obozah Tut znovu spisuvannya personalij Nasha chota sebto novopribula zalishayetsya deyakij chas pri obozi Primisheni mi v dekilkoh selyanskih hatah Civilnogo naselennya majzhe nemaye a ti sho ye ce perevazhno stari lyudi Selo zdayetsya zvalosya vono Velika Viska bulo zapovnene vijskom ta riznimi mehanichnimi vozami Perebuvayemo tut priblizno dva tizhni Vden perevishkil na novij zbroyi tak zvanih pancerfavstah protipancirnih p yastukah poboryuvati tanki a vnochi stijkova sluzhba V rajoni sela Velika Viska druga grupa aviapolku 1 go shturmovogo aviakorpusu z dvanadcyatma Il 2 pid kerivnictvom shturmana 820 go aviapolku majorom I P Melnikovim smilivo atakuvala avtokolonu i znishila 12 vorozhih mashin Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni proslavivsya vihodec sela Velika Viska lejtenant komandir lanki 273 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 268 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 8 yi povitryanoyi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Zherdij Yevgen Mikolajovich yakij vchiniv 75 uspishnih bojovih vilotiv u povitryanih boyah zbiv osobisto 4 i v grupi 4 litaki suprotivnika Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Yevgenu Zherdiyu bulo prisvoyeno posmertno V seli Velika Viska vstanovlena memorialna doshka na jogo chest i nazvana vulicya u misti Snizhne Doneckij oblasti jogo im yam takozh nazvana vulicya Naprikinci bereznya 1945 roku pid m Kyustrin Nimechchina v chotirnadcyatigodinnomu poyedinku z vorogom artileristi batareyi starshogo lejtenanta Chervonoyi Armiyi Oleksandra Gnatovicha Orlova yakij narodivsya u Velikij Visci znishili 13 tankiv i blizko 200 gitlerivskih soldativ i oficeriv Za vmile kerivnictvo boyem O G Orlovu komunistami bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 11 bereznya 1944 roku u Veliku Visku vvijshli vijska 33 go gvardijskogo strileckogo korpusu 5 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Chervonoyi Armiyi Na chest dnya vizvolennya sela odna z vulic nosit nazvu 11 Bereznya Nimci tak zrujnuvali selo sho jogo vazhko bulo vpiznati znisheno primishennya chotiroh shkil silskoyi likarni fermi kontori klub inshi kolgospni budivli tilki po vulici Lenina 40 najkrashih budinkiv Na chest voyiniv Chervonoyi Armiyi zagiblih u cij vijni bilya bratskoyi mogili v seli komunistami bulo zbudovano obelisk slavi Vidbudova sela v pislyavoyennij period Pereboryuyuchi velichezni trudnoshi trudivniki sela pristupili do vidbudovi zrujnovanogo gospodarstva 1944 roku rozpochali robotu likarnya dityachi yasla shkoli biblioteki budinok kulturi radiovuzol viddilennya zv yazku Mehanizatori z poshkodzhenih mashin i trofejnoyi tehniki skladali traktori z ruyin pidnimalisya gospodarski budivli Na kinec 1947 roku vsi kolgospi povnistyu osvoyili dovoyenni posivni ploshi vidbuduvali tvarinnicki fermi Serednij vrozhaj zernovih kultur todi stanoviv 116 pudiv z gektara Kolgospi vikonali plani hlibozagotivel V artilyah shirivsya ruh visokovrozhajnih lanok i brigad Tak lanki kolgospu im K Marksa M M Salovoyi ta O P Sagajdak u 1947 roci zibrali pshenici po 43 cnt z gektara na ploshi 20 ga Slavivsya peredovikami i kolgosp im Kirova Po 48 cnt zerna z gektara oderzhali lanka Ye P Makarenka j brigada yaku ocholyuvav G F Zherdij kolgosp im K Marksa po 36 5 cnt z gektara U 1948 roci za oderzhannya visokih vrozhayiv pshenici zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci prisvoyeno 13 hliborobam Ordenami i medalyami nagorodzheni 28 peredovikiv silskogo gospodarstva Ordena Lenina udostoyeni I L Aleksyeyev ta I T Zubenko ordena Trudovogo Chervonogo Prapora N X Zherdij N L Mashnyaguca ta P A Salova Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 bereznya 1947 roku za oderzhannya visokih urozhayiv pshenici i zhita pri vikonanni kolgospom obov yazkovih postavok i naturoplati za robotu MTS u 1947 roci i zabezpechenosti nasinnyam zernovih kultur dlya vesnyanoyi sivbi 1948 roku trinadcyatom robitnikam bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i molot Dalshomu zmicnennyu ekonomiki artilej spriyalo yih ob yednannya v 1950 roci v dvi imeni Zhdanova i Rosiya Na toj chas u kolgospi imeni Zhdanova trudilosya 1055 cholovik i nalichuvalosya 6870 ga zemelnih ugid u tomu chisli 5713 ga ornoyi zemli Artil Rosiya koristuvalasya 3870 ga ugid ornoyi zemli 3299 ga kolgospnikiv tut pracyuvalo 906 Osnovni silskogospodarski roboti vikonuvala MTS Kozhne gospodarstvo malo molochnotovarni fermi svinofermi ptahofermi Krim togo u kolgospi Rosiya viroshuvali ovec Gospodarstva mali pasiki Za uspihi dosyagnuti v rozvitku silskogo gospodarstva u 1958 roci uryad nagorodiv 15 trudivnikiv sela ordenami Orden Lenina oderzhali M O Kobec O V Vizir orden Trudovogo Chervonogo Prapora M G Kirilenko M P Topalo S P Orlova Ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi nagorodzheni I V Rusol ta I G Zakrinichnij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora A K Chajka i M I Nagorna Za pislyavoyenni roki u Velikij Visci zbudovano cegelnij zavod Vin shoroku vipuskav 2 mln shtuk cegli Zdano v ekspluataciyu promkombinat yakij osvoyiv virobnictvo elektrodiv olifi ridkogo skla konservnih krishok tosho Vsi virobnichi procesi buli mehanizovani U seli pracyuvali cehi boroshnomelnij olijnij i bezalkogolnih napoyiv Potuzhnist mlina 3250 tonn zerna na rik maslocehu 2 tisyachi tonn nasinnya sonyashniku na rik U seli bulo vidkrito 3 ditsadki na 215 misc zbudovano i kolgospnij ditsadok na 70 misc Pracyuvav pobutovij kombinat sho mav kravecku j shevsku majsterni perukarnyu Pislya vijni zbudovano 13 torgovelnih pidpriyemstv V 1963 roci u Velikij Visci funkcionuvali dvi vosmirichni i serednya shkoli U nih navchalisya ponad 700 uchniv i pracyuvali 67 uchiteliv sered yakih M V Nedzelskij zasluzhenij uchitel URSR Za pislyavoyennij chas vipusknikiv miscevih shkil stali vchitelyami likaryami inzhenerami Urodzhenec Velikoyi Viski I O IIIish Geroj Socialistichnoyi Praci ocholyuvav brigadu elektrozvarnikiv mehanoskladalnogo cehu Kirovogradskogo zavodu Chervona zirka O M Kishlyan buv chlenom Verhovnogo Sudu SRSR i golovoyu Verhovnogo Sudu Moldavskoyi RSR O J Yergan general major kandidat tehnichnih nauk V L Koziryev nejrohirurg doktor medichnih nauk profesor Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 28 veresnya 1958 roku bulo likvidovano Velikoviskivskij rajon i vidtodi selo Velika Viska nalezhit do Maloviskivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti 1971 roku v seli bulo sporudzheno novij budinok kulturi na 400 misc Pri nomu pracyuvali horovij tancyuvalnij vokalnij ta inshi gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti Vokalnij ansambl Strumochok buv peremozhcem oblasnogo festivalyu Naprikinci 1979 roku pochalasya vijna v Afganistani Zhiteli sela Velika Viska yaki v toj chas prohodili vijskovu sluzhbu takozh brali uchast u cij vijni Cibin Vasil Grachov Yurij Grazhdan Mikola Suchihin Viktor vsi voni sluzhili v Afganistani razom z Yuriyem Vasilovichem Harkovcem yakij ne povernuvsya z ciyeyi vijni zhivim zaginuv 5 zhovtnya 1983 roku buv posmertno nagorodzhenij ordenom Chervona zirka i posmertno jomu prisvoyeno zvannya starshogo serzhanta V shkoli jomu vidvedeno okremij stend na yakomu prisutnye jogo foto chasiv sluzhbi v armiyi ta deyaki osobisti rechi sered yakih diplom pro serednyu osvitu povidomlennya materi pro smert sina pohoronka V postperebudovni chasi pripiniv svoyu robotu a piznishe j isnuvannya pobutovij kombinat do skladu yakogo vhodili perukarnya majsternya z remontu vzuttya salon z poshittya ta remontu odyagu Perestali pracyuvati dityachi sadki budinok pioneriv gurtki pri budinku kulturi Buli zachineni majzhe vsi magazini a yih u seli bulo blizko desyati Zupiniv robotu ceglyanij zavod yakij rozpayuvali ta zovsim rozibrali Radgospi buli peretvoreni v KSP a pislya rozpayuvannya zemli ta majna u STOVi Pripinilosya postachannya vodi naselennyu merezheyu vodogoniv yaka stala bezgospodarnoyu Yak naslidok zrostalo bezrobittya sered naselennya Velika Viska v roki nezalezhnoyi Ukrayini Oskilki selo Velika Viska znahoditsya na trasi derzhavnogo znachennya yiyi naselennya odne z pershih poznajomilos z ruhivcyami z ideyami pro nezalezhnist nashoyi derzhavi Kilka raziv Narodnij ruh zupinyavsya proyizhdzhayuchi cherez nash naselenij punkt Miscevim zhitelyam rozpovidali sho za umovi nezalezhnosti Ukrayina stane zamozhnishoyu derzhavoyu i zhittya v nij pokrashitsya V dev yanostih rokah bulo zakladeno fundament pid novu cerkvu trivalij chas sluzhbi vidbuvalis u primishenni kolishnogo magazinu 19 listopada 2017 roku v seli urochisto osvyatili 21 listopada 2017 u Wayback Machine novozbudovanij Svyato Preobrazhenskij hram UPC MP zvedenij na misci togo kotrij zrujnuvala ateyistichna vlada Z perehodom u nove tisyacholittya selo postupovo vidbudovuyetsya ta rozvivayetsya Pri budinku kulturi vidnovili robotu vokalnij ta vokalno instrumentalnij gurtki vidkrito sportivnij atletichnij zal Pracyuyut muzichna shkola silska biblioteka Velikoviskivska dilnichna likarnya obslugovuye naselennya Velikoyi Viski ta susidnih sil sho nalezhat do Mar yanivskoyi silskoyi radi Toj fakt sho cherez selo prohodit trasa derzhavnogo znachennya ye stimulom dlya aktivnogo rozvitku torgivli tomu na sogodnishnij den vidnovleno robotu majzhe vsih magaziniv ta pobudovano j vidkrito novi Takozh pri v yizdi v selo bula pobudovana AZS V silskomu gospodarstvi pracyuyut selyanski fermerski gospodarstva na sogodnishnij den yih u seli dvanadcyat Znachnogo rozvitku ta populyarnosti dosyaglo bdzhilnictvo V grudni 2004 roci bulo vidnovleno robotu doshkilnogo navchalnogo zakladu Barvinok i teper u nomu navchayutsya pivsotni majbutnih gromadyan Ukrayini Oskilki zhittya sela pov yazane z Preobrazhenskoyu cerkvoyu miscevoyu vladoyu viznacheno den Spasa 19 serpnya yak den shorichnogo vidznachennya zasnuvannya sela Velika Viska Sogodni tempi rozvitku sela Velika Viska nabirayut obertiv postupovo pokrashuyetsya jogo blagoustrij ta pidvishuyetsya riven zhittya selyan Ale neobhidno priklasti she duzhe bagato zusil shob lyudi v nomu mogli zhiti na yevropejskomu rivni NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2725 osib z yakih 1219 cholovikiv ta 1506 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 2491 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 46 rosijska 2 45 moldovska 0 48 biloruska 0 40 virmenska 0 04 grecka 0 04 SimvolikaGerb Shit zi sribnoyu hvilyastoyu glavoyu rozip yatij zolotoyu pikoyu z chervonim znachkom oblyamovanim zolotom na chervone ta zelene polya U pershomu poli sribna golova bika uvinchana zolotoyu koronoyu vgori suprovodzhuyetsya zolotoyu vosmipromenevoyu zirkoyu u nizu zolotim pivmisyacem rogami dogori U drugomu poli shist zolotih stilnikiv rozmishenih u formi trikutnika vershinoyu donizu Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene navpil na chervonu ta zelenu vertikalni smugi zverhu hvilyasta bila strichka U centri prapora zhovta vosmipromeneva zirka Poyasnennya simvoliki Osnovni kolori chervonij sho simvolizuye horobrist i muzhnist ta zelenij simvol nadiyi radosti i dostatku Hvilyasta sribna glava richka Velika Vis na beregah yakoyi roztashovane selo Zolota pika ce zgadka pro sotennu slobodu Slobidskogo kozackogo polku rotne poselennya Yelisavetgradskogo shkiperskogo polku z yakogo vinik naselenij punkt Golova bika simvolizuye silske gospodarstvo a takozh ye zgadkoyu pro rotnij shanec Moldavskogo gusarskogo polku yak moldavskij nacionalnij simvol Vosmipromeneva zirka simvol tvorennya ta rodyuchosti Pivmisyac simvol bezsmertya chistoti ta narodzhennya a takozh nagaduye pro kozakiv sho boronili nashi zemli vid napadiv shidnih narodiv na praporah yakih jogo zobrazhennya chasto bulo prisutnim Stilniki simvolizuyut rozvinene ta populyarne sered naselennya sela bdzhilnictvo PostatiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii 1886 Stor 138 Luchik V V Praslov yanski utvorennya Avtohtonni gidronimi Serednogo Dnipro Buzkogo mezhirichchya monografiya V V Luchik Kirovograd KDPI im V Vinnichenka 1996 S 24 29 88 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozklad ruhu avtobusiv kotrimi mozhna potrapiti do Velkoyi Viski mozhna znajti tut a z Velikoyi Viski do oblasnogo centru tut Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2011 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2018