Олекса́ндр Гна́тович Орло́в (26 травня 1918 — 26 березня 1994) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 8-ї батареї 132-го гвардійського стрілецького полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії (5-а ударна армія, Перший Білоруський фронт), гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
Олександр Гнатович Орлов | |
---|---|
Народження | 26 травня 1918 Велика Виска |
Смерть | 26 березня 1994 (75 років) Білгород |
Поховання | Бєлгород |
Країна | СРСР Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1938–1965 |
Звання | Полковник |
Формування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 26 травня 1918 року в селі Велика Виска, нині Маловисківський район Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Після здобуття середньої освіти працював бухгалтером, згодом — старшим бухгалтером Великовисківської контори зв'язку.
У лавах РСЧА з жовтня 1938 року. Член ВКП(б) з лютого 1941 року.
Учасник німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воював на Північно-Кавказькому, 3-у Українському й 1-у Білоруському фронтах. 1944 року закінчив артилерійське училище.
Особливо командир 8-ї батареї 132-го гвардійського артилерійського полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії старший лейтенант О. Г. Орлов відзначився під час боїв на Кюстрінському плацдармі. Батарея 76-мм гармат під його орудою з ходу форсувала річку Одер, закріпилась на його західному березі й вдало відбивала контратаки супротивника. 21 березня 1945 року батарея, виведена на пряме наведення, забезпечила прорив і наступ радянської піхоти, знищивши при цьому 2 ДЗОТи з протитанковими гарматами, 4 станкових кулемети з обслугою та спостережний пункт ворога. 27 березня ворог чисельністю до батальйону піхоти, при підтримці 34 танків і авіації намагався відкинути радянські війська й вклинився в бойові порядки піхоти. Батарея старшого лейтенанта Орлова з близької відстані відкрила вогонь по супротивнику, підпаливши 2 і підбивши 9 танків, а решту змусивши відступити. Після того, як 3 гармати вийшли з ладу, зібрав під своєю орудою зв'язківців і розвідників і повів їх у контратаку. При цьому було знищено близько 50 солдатів ворога, вісьмох старший лейтенант Орлов полонив особисто. Протягом наступних 32 годин батарея відбила 13 ворожих атак і втримала свої позиції.
Після війни продовжував військову службу. 1956 року успішно закінчив Військову артилерійську академію. 22 жовтня 1965 року полковник О. Г. Орлов вийшов у запас. Мешкав у Бєлгороді, працював начальником відділу кадрів обласного виробничого управління будівництва та експлуатації шляхів.
Помер 26 березня 1994 року, похований на цвинтарі Ячнєво.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшому лейтенанту Орлову Олександру Гнатовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6707).
Також був нагороджений орденом Червоного Прапора (24.05.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (08.03.1945, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки і медалями.
Примітки
- Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 січня 2015.
Література
- Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983. — С. 227—229. — (Герої Радянського Союзу).
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Orlov Oleksandr Oleksa ndr Gna tovich Orlo v 26 travnya 1918 19180526 26 bereznya 1994 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 8 yi batareyi 132 go gvardijskogo strileckogo polku 60 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 5 a udarna armiya Pershij Biloruskij front gvardiyi starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksandr Gnatovich OrlovNarodzhennya26 travnya 1918 1918 05 26 Velika ViskaSmert26 bereznya 1994 1994 03 26 75 rokiv BilgorodPohovannyaByelgorodKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1938 1965Zvannya PolkovnikFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Kavkazu ZhittyepisNarodivsya 26 travnya 1918 roku v seli Velika Viska nini Maloviskivskij rajon Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Pislya zdobuttya serednoyi osviti pracyuvav buhgalterom zgodom starshim buhgalterom Velikoviskivskoyi kontori zv yazku U lavah RSChA z zhovtnya 1938 roku Chlen VKP b z lyutogo 1941 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z travnya 1942 roku Voyuvav na Pivnichno Kavkazkomu 3 u Ukrayinskomu j 1 u Biloruskomu frontah 1944 roku zakinchiv artilerijske uchilishe Osoblivo komandir 8 yi batareyi 132 go gvardijskogo artilerijskogo polku 60 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi gvardiyi starshij lejtenant O G Orlov vidznachivsya pid chas boyiv na Kyustrinskomu placdarmi Batareya 76 mm garmat pid jogo orudoyu z hodu forsuvala richku Oder zakripilas na jogo zahidnomu berezi j vdalo vidbivala kontrataki suprotivnika 21 bereznya 1945 roku batareya vivedena na pryame navedennya zabezpechila proriv i nastup radyanskoyi pihoti znishivshi pri comu 2 DZOTi z protitankovimi garmatami 4 stankovih kulemeti z obslugoyu ta sposterezhnij punkt voroga 27 bereznya vorog chiselnistyu do bataljonu pihoti pri pidtrimci 34 tankiv i aviaciyi namagavsya vidkinuti radyanski vijska j vklinivsya v bojovi poryadki pihoti Batareya starshogo lejtenanta Orlova z blizkoyi vidstani vidkrila vogon po suprotivniku pidpalivshi 2 i pidbivshi 9 tankiv a reshtu zmusivshi vidstupiti Pislya togo yak 3 garmati vijshli z ladu zibrav pid svoyeyu orudoyu zv yazkivciv i rozvidnikiv i poviv yih u kontrataku Pri comu bulo znisheno blizko 50 soldativ voroga vismoh starshij lejtenant Orlov poloniv osobisto Protyagom nastupnih 32 godin batareya vidbila 13 vorozhih atak i vtrimala svoyi poziciyi Pislya vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu 1956 roku uspishno zakinchiv Vijskovu artilerijsku akademiyu 22 zhovtnya 1965 roku polkovnik O G Orlov vijshov u zapas Meshkav u Byelgorodi pracyuvav nachalnikom viddilu kadriv oblasnogo virobnichogo upravlinnya budivnictva ta ekspluataciyi shlyahiv Pomer 26 bereznya 1994 roku pohovanij na cvintari Yachnyevo NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi starshomu lejtenantu Orlovu Oleksandru Gnatovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6707 Takozh buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora 24 05 1945 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 08 03 1945 11 03 1985 ordenom Chervonoyi Zirki i medalyami PrimitkiPredstavlennya do prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 31 sichnya 2015 LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 S 227 229 Geroyi Radyanskogo Soyuzu Posilannya ros