У математиці вираз або математичний вираз — це скінченна комбінація математичних символів, сформована відповідно до певних правил. Математичні символи можуть позначати числа (константи), змінні, математичні оператори, функції, дужки, розділові знаки та групування, які допомагають визначити порядок операцій та інші аспекти [en]. Вираз — одне з фундаментальних математичних понять, яке лежить в основі мови математики. За допомогою математичних виразів записують розрахункові алгоритми, формулюють математичні аксіоми й теореми тощо.
Багато авторів розрізняють вирази й формули: вирази позначають математичні об'єкти, а формули — твердження про математичні об'єкти. Наприклад, — це вираз, а — це формула. Однак у сучасній математиці, зокрема в [en], формули розглядаються як вирази, які можна оцінити як істинні або хибні залежно від значень, які надаються змінним, що до них входять. Наприклад, набуває значення [en] (false), якщо x має значення менше −1, і значення істина (true) в іншому випадку.
Найпростішим випадком є числові алгебраїчні вирази, які можуть містити літерні параметри, наприклад (вираз для обрахування довжини окружності за відомого радіуса . Однак існують і узагальнення для інших математичних систем, необов'язково числових — логічні, текстові, матричні, векторні, тензорні, аналітичні, теоретико-множинні та інші типи виразів, кожен зі своїм набором операцій. У формулюваннях аксіом і теорем часто поєднуються кілька різних типів виразів — див., наприклад, в аксіоматиці дійсних чисел.
Приклади
Математичні вирази можуть бути різними — від найпростіших:
- (лінійний многочлен)
- (квадратний многочлен)
- (раціональний дріб)
до складних:
Змінні та обчислення
Багато математичних виразів містять змінні. Будь-яку змінну можна класифікувати як вільну або зв'язану. Для заданої комбінації значень вільних змінних можна обчислити вираз (хоча іноді значення виразу може бути невизначеним). Таким чином, вираз являє собою функцію, аргументами якої є значення, присвоєні вільним змінним, а результатом — власне, значення виразу.
Наприклад, якщо вираз обраховується при x = 10 та y = 5, то він набуває значення 2; це позначається
- .
Оцінка не визначена для y = 0.
Два вирази називаються еквівалентними, якщо для будь-якої комбінації значень незалежних змінних вони мають однаковий результат, тобто представляють ту саму функцію.
Наприклад, у виразі
змінна n залежна, а змінна x незалежна. Цей вираз еквівалентний простішому виразу 12x. Його значення для x = 3 дорівнює 36, що можна позначити так:
- .
Синтаксис і семантика
Синтаксис
Вираз — це [en] конструкція. Він повинен бути [en]: дозволені оператори повинні мати належну кількість входів у правильних місцях; символи, що входять до складу цих входів, повинні бути дійсними, мати чіткий порядок операцій тощо. Рядки символів, що порушують правила синтаксису, не є правильно оформленими і не є коректними математичними виразами. Наприклад, у звичайній арифметичному записі вираз 1 + 2 × 3 коректний, тоді як вираз ×4)x+,/y не є коректним.
Семантика
Семантика вивчає значення. Семантика логіки (формальна семантика) — це дисципліна, яка вивчає інтерпретацію формальних та природних мов шляхом їх формального опису в математичних термінах.
В алгебрі вираз можна використовувати для передання значення, яке визначається значеннями змінних, що зустрічаються в цьому виразі. Визначення цього значення залежить від семантики, яка приписується символам, з яких складається вираз. Вибір семантики залежить від контексту виразу. Той самий синтаксичний вираз 1 + 2 × 3 може мати різні значення — 7 або 9 — залежно від порядку виконання математичних операцій.
За семантичними правилами, певні вирази можуть не мати жодного значення (наприклад, коли вони передбачають ділення на 0); про такі вирази кажуть, що їхнє значення невизначене, але водночас вони є коректними математичними виразами. Загалом значення виразів не обмежується позначенням значень; наприклад, вираз може позначати умову або рівняння, яке потрібно розв'язати, або його можна розглядати як самостійний об'єкт, яким можна оперувати відповідно до певних правил. Деякі вирази, які позначають значення, одночасно виражають умову, що, як передбачається, виконується, — наприклад, вирази з оператором ⊕ для позначення внутрішньої прямої суми.
Формальні мови та лямбда-числення
Формальні мови дають змогу формалізувати поняття коректно сформульованих виразів.
У 1930-х роках Алонзо Черч і Стівен Кліні ввели новий тип виразів для формалізації функцій та їх оцінювання — (лямбда-вирази). Вони лягли в основу лямбда-числення — формальної системи, яка використовується в математичній логіці та теорії мов програмування.
Еквівалентність двох лямбда-виразів не є однозначною. Це також стосується виразів, які представляють дійсні числа, які побудовані з цілих чисел за допомогою арифметичних операцій, логарифма та експоненти ([en]).
Вирази в програмуванні
Оперування виразами в мовах програмування має свою специфіку.
- Позначення операцій у них відрізняються не тільки від загальноприйнятого математичного стандарту, а в різних мовах програмування вони, взагалі кажучи, можуть бути різними.
- Результати операцій можуть залежати від типу операндів та місця, яке вони займають у машинній пам'яті.
- Частина систем програмування допускає побічні ефекти, через що, наприклад, значення виразу залежить від порядку обчислень, створеного компілятором (якщо функція змінює значення свого аргументу .
Див. також
Посилання
- Redden, John (2011). «Elementary Algebra». Flat World Knowledge
Примітки
- 3.1: Математичні вирази. LibreTexts - Ukrayinska (англ.). 27 жовтня 2022. Процитовано 25 березня 2024.
- . web.archive.org. 15 листопада 2014. Процитовано 14 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U matematici viraz abo matematichnij viraz ce skinchenna kombinaciya matematichnih simvoliv sformovana vidpovidno do pevnih pravil Matematichni simvoli mozhut poznachati chisla konstanti zminni matematichni operatori funkciyi duzhki rozdilovi znaki ta grupuvannya yaki dopomagayut viznachiti poryadok operacij ta inshi aspekti en Viraz odne z fundamentalnih matematichnih ponyat yake lezhit v osnovi movi matematiki Za dopomogoyu matematichnih viraziv zapisuyut rozrahunkovi algoritmi formulyuyut matematichni aksiomi j teoremi tosho Bagato avtoriv rozriznyayut virazi j formuli virazi poznachayut matematichni ob yekti a formuli tverdzhennya pro matematichni ob yekti Napriklad 8x 5 displaystyle 8x 5 ce viraz a 8x 5 5x 8 displaystyle 8x 5 geq 5x 8 ce formula Odnak u suchasnij matematici zokrema v en formuli rozglyadayutsya yak virazi yaki mozhna ociniti yak istinni abo hibni zalezhno vid znachen yaki nadayutsya zminnim sho do nih vhodyat Napriklad 8x 5 5x 8 displaystyle 8x 5 geq 5x 8 nabuvaye znachennya en false yaksho x maye znachennya menshe 1 i znachennya istina true v inshomu vipadku Najprostishim vipadkom ye chislovi algebrayichni virazi yaki mozhut mistiti literni parametri napriklad 2 p R displaystyle 2 cdot pi cdot R viraz dlya obrahuvannya dovzhini okruzhnosti za vidomogo radiusa R displaystyle R Odnak isnuyut i uzagalnennya dlya inshih matematichnih sistem neobov yazkovo chislovih logichni tekstovi matrichni vektorni tenzorni analitichni teoretiko mnozhinni ta inshi tipi viraziv kozhen zi svoyim naborom operacij U formulyuvannyah aksiom i teorem chasto poyednuyutsya kilka riznih tipiv viraziv div napriklad v aksiomatici dijsnih chisel PrikladiMatematichni virazi mozhut buti riznimi vid najprostishih 3 8 displaystyle 3 8 8x 5 displaystyle 8x 5 linijnij mnogochlen 7x2 4x 10 displaystyle 7 x 2 4x 10 kvadratnij mnogochlen x 1x2 12 displaystyle frac x 1 x 2 12 racionalnij drib do skladnih f a k 1n1k dkdtk t 0f u t 01 1 t nn dn 1dtn 1f u t dt displaystyle f a sum k 1 n left frac 1 k frac d k dt k right t 0 f u t int 0 1 frac 1 t n n frac d n 1 dt n 1 f u t dt Zminni ta obchislennyaBagato matematichnih viraziv mistyat zminni Bud yaku zminnu mozhna klasifikuvati yak vilnu abo zv yazanu Dlya zadanoyi kombinaciyi znachen vilnih zminnih mozhna obchisliti viraz hocha inodi znachennya virazu mozhe buti neviznachenim Takim chinom viraz yavlyaye soboyu funkciyu argumentami yakoyi ye znachennya prisvoyeni vilnim zminnim a rezultatom vlasne znachennya virazu Napriklad yaksho viraz x y displaystyle x y obrahovuyetsya pri x 10 ta y 5 to vin nabuvaye znachennya 2 ce poznachayetsya xy x 10 y 5 2 displaystyle left frac x y right x 10 y 5 2 Ocinka ne viznachena dlya y 0 Dva virazi nazivayutsya ekvivalentnimi yaksho dlya bud yakoyi kombinaciyi znachen nezalezhnih zminnih voni mayut odnakovij rezultat tobto predstavlyayut tu samu funkciyu Napriklad u virazi n 13 2nx displaystyle sum n 1 3 2nx zminna n zalezhna a zminna x nezalezhna Cej viraz ekvivalentnij prostishomu virazu 12x Jogo znachennya dlya x 3 dorivnyuye 36 sho mozhna poznachiti tak n 13 2nx x 3 36 displaystyle sum n 1 3 2nx Biggr x 3 36 Sintaksis i semantikaSintaksis Viraz ce en konstrukciya Vin povinen buti en dozvoleni operatori povinni mati nalezhnu kilkist vhodiv u pravilnih miscyah simvoli sho vhodyat do skladu cih vhodiv povinni buti dijsnimi mati chitkij poryadok operacij tosho Ryadki simvoliv sho porushuyut pravila sintaksisu ne ye pravilno oformlenimi i ne ye korektnimi matematichnimi virazami Napriklad u zvichajnij arifmetichnomu zapisi viraz 1 2 3 korektnij todi yak viraz 4 x y ne ye korektnim Semantika Dokladnishe Semantika logiki Semantika vivchaye znachennya Semantika logiki formalna semantika ce disciplina yaka vivchaye interpretaciyu formalnih ta prirodnih mov shlyahom yih formalnogo opisu v matematichnih terminah V algebri viraz mozhna vikoristovuvati dlya peredannya znachennya yake viznachayetsya znachennyami zminnih sho zustrichayutsya v comu virazi Viznachennya cogo znachennya zalezhit vid semantiki yaka pripisuyetsya simvolam z yakih skladayetsya viraz Vibir semantiki zalezhit vid kontekstu virazu Toj samij sintaksichnij viraz 1 2 3 mozhe mati rizni znachennya 7 abo 9 zalezhno vid poryadku vikonannya matematichnih operacij Za semantichnimi pravilami pevni virazi mozhut ne mati zhodnogo znachennya napriklad koli voni peredbachayut dilennya na 0 pro taki virazi kazhut sho yihnye znachennya neviznachene ale vodnochas voni ye korektnimi matematichnimi virazami Zagalom znachennya viraziv ne obmezhuyetsya poznachennyam znachen napriklad viraz mozhe poznachati umovu abo rivnyannya yake potribno rozv yazati abo jogo mozhna rozglyadati yak samostijnij ob yekt yakim mozhna operuvati vidpovidno do pevnih pravil Deyaki virazi yaki poznachayut znachennya odnochasno virazhayut umovu sho yak peredbachayetsya vikonuyetsya napriklad virazi z operatorom dlya poznachennya vnutrishnoyi pryamoyi sumi Formalni movi ta lyambda chislennya Dokladnishe Formalna mova ta Lyambda chislennya Formalni movi dayut zmogu formalizuvati ponyattya korektno sformulovanih viraziv U 1930 h rokah Alonzo Cherch i Stiven Klini vveli novij tip viraziv dlya formalizaciyi funkcij ta yih ocinyuvannya lyambda virazi Voni lyagli v osnovu lyambda chislennya formalnoyi sistemi yaka vikoristovuyetsya v matematichnij logici ta teoriyi mov programuvannya Ekvivalentnist dvoh lyambda viraziv ne ye odnoznachnoyu Ce takozh stosuyetsya viraziv yaki predstavlyayut dijsni chisla yaki pobudovani z cilih chisel za dopomogoyu arifmetichnih operacij logarifma ta eksponenti en Virazi v programuvanniDokladnishe Viraz informatika Operuvannya virazami v movah programuvannya maye svoyu specifiku Poznachennya operacij u nih vidriznyayutsya ne tilki vid zagalnoprijnyatogo matematichnogo standartu a v riznih movah programuvannya voni vzagali kazhuchi mozhut buti riznimi Rezultati operacij mozhut zalezhati vid tipu operandiv ta miscya yake voni zajmayut u mashinnij pam yati Chastina sistem programuvannya dopuskaye pobichni efekti cherez sho napriklad znachennya virazu x f x displaystyle x f x zalezhit vid poryadku obchislen stvorenogo kompilyatorom yaksho funkciya f x displaystyle f x zminyuye znachennya svogo argumentu x displaystyle x Div takozhAlgebrayichnij viraz Bulevij viraz Viraz zamknenoyi formi Viraz programuvannya Funkcijne programuvannyaPosilannyaRedden John 2011 Elementary Algebra Flat World KnowledgePrimitki3 1 Matematichni virazi LibreTexts Ukrayinska angl 27 zhovtnya 2022 Procitovano 25 bereznya 2024 web archive org 15 listopada 2014 Procitovano 14 kvitnya 2024