Вир | |
---|---|
| |
51°08′59″ пн. ш. 34°18′32″ сх. д. / 51.14978730002777496° пн. ш. 34.30907960002777202° сх. д.Координати: 51°08′59″ пн. ш. 34°18′32″ сх. д. / 51.14978730002777496° пн. ш. 34.30907960002777202° сх. д. | |
Статус | Городище |
Статус спадщини | пам'ятка археології[d] |
Країна | Україна |
Розташування | Білопілля |
Засновано | 1113 |
Перша згадка | 1113 |
Стан | зруйнований |
Вир (археологічна пам'ятка) (Україна) | |
Вир у Вікісховищі |
Вир — археологічна пам'ятка, давнє місто на лівому березі річки Вир (приток Сейму, басейн Дніпра), у гирлі її притоки річки Крига. Нині тут лежить місто Білопілля.
Вперше Вир згадано в Іпатіївському літописі під 1113. Місто складалося з дитинця (1,5 га), що займав високий (15-18 м) мис лівого берега річки Крига, та «окольного міста» («острога»), до якого прилягав відкритий посад (7-10 га). Згадується в літописах під 1147, 1160, 1161 у зв'язку з боротьбою проти половців та феодальними усобицями на південних землях Русі як центр однойменної волості між верхів'ями річок Сула та Сейм (площа — понад 8 тис. км²), що у 12 столітті не раз переходила з рук в руки. У 1159-62 роках — столиця уділу Ізяслава Давидовича. Надалі разом з Курським Посейм'ям Вир входив до складу Новгород-Сіверського князівства. Відігравав важливу роль у системі оборони південно-східних кордонів Русі, контролюючи «степовий коридор» — прохід у половецький степ. Знищений 1239 року під час монголо-татарської навали.
У 16 столітті в руському дитинці завдяки наявності земляних укріплень та сприятливому рельєфу розташовувався опорний пункт путивельської прикордонної сторожі Московського князівства. Поблизу була переправа через річку Вир.
Локалізований богословом та істориком Філаретом (Гумілевським) у середині 19 століття. Його досліджували В. Богусевич (1958-59) та В. Приймак (1985-93); загалом в різних частинах городища розкопано близько 800 м². Виявлено рештки житлових та виробничо-господарських споруд, зафіксовано сліди залізоробного, ковальського, ювелірного, кісткорізального ремесел.
Література
- Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.-Л., 1962;
- Зайцев А. К. Черниговское княжество. В кн.: Древнерусские княжества X—XIII вв. М., 1975;
- Приймак В. В. Деякі підсумки вивчення давньоруського міста Вир і Вирівської волості. В кн.: Проблеми ранньослов'янської і давньоруської археології Посейм'я. Білопілля, 1994.
Джерела
- В. П. Коваленко. Вир [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Осадчий С. М. Пам'ятки військової історії Північно-Західної Слобожанщини XVII ст. Монографія. [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] — С. : Джерело, ФОП Литовченко Є. Б., 2011. — 346 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
plosha Vir51 08 59 pn sh 34 18 32 sh d 51 14978730002777496 pn sh 34 30907960002777202 sh d 51 14978730002777496 34 30907960002777202 Koordinati 51 08 59 pn sh 34 18 32 sh d 51 14978730002777496 pn sh 34 30907960002777202 sh d 51 14978730002777496 34 30907960002777202Status GorodisheStatus spadshini pam yatka arheologiyi d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya BilopillyaZasnovano 1113Persha zgadka 1113Stan zrujnovanijVir arheologichna pam yatka Ukrayina Vir u Vikishovishi Vir arheologichna pam yatka davnye misto na livomu berezi richki Vir pritok Sejmu basejn Dnipra u girli yiyi pritoki richki Kriga Nini tut lezhit misto Bilopillya Vpershe Vir zgadano v Ipatiyivskomu litopisi pid 1113 Misto skladalosya z ditincya 1 5 ga sho zajmav visokij 15 18 m mis livogo berega richki Kriga ta okolnogo mista ostroga do yakogo prilyagav vidkritij posad 7 10 ga Zgaduyetsya v litopisah pid 1147 1160 1161 u zv yazku z borotboyu proti polovciv ta feodalnimi usobicyami na pivdennih zemlyah Rusi yak centr odnojmennoyi volosti mizh verhiv yami richok Sula ta Sejm plosha ponad 8 tis km sho u 12 stolitti ne raz perehodila z ruk v ruki U 1159 62 rokah stolicya udilu Izyaslava Davidovicha Nadali razom z Kurskim Posejm yam Vir vhodiv do skladu Novgorod Siverskogo knyazivstva Vidigravav vazhlivu rol u sistemi oboroni pivdenno shidnih kordoniv Rusi kontrolyuyuchi stepovij koridor prohid u poloveckij step Znishenij 1239 roku pid chas mongolo tatarskoyi navali U 16 stolitti v ruskomu ditinci zavdyaki nayavnosti zemlyanih ukriplen ta spriyatlivomu relyefu roztashovuvavsya opornij punkt putivelskoyi prikordonnoyi storozhi Moskovskogo knyazivstva Poblizu bula pereprava cherez richku Vir Lokalizovanij bogoslovom ta istorikom Filaretom Gumilevskim u seredini 19 stolittya Jogo doslidzhuvali V Bogusevich 1958 59 ta V Prijmak 1985 93 zagalom v riznih chastinah gorodisha rozkopano blizko 800 m Viyavleno reshtki zhitlovih ta virobnicho gospodarskih sporud zafiksovano slidi zalizorobnogo kovalskogo yuvelirnogo kistkorizalnogo remesel LiteraturaIpatevskaya letopis V kn PSRL t 2 M L 1962 Zajcev A K Chernigovskoe knyazhestvo V kn Drevnerusskie knyazhestva X XIII vv M 1975 Prijmak V V Deyaki pidsumki vivchennya davnoruskogo mista Vir i Virivskoyi volosti V kn Problemi rannoslov yanskoyi i davnoruskoyi arheologiyi Posejm ya Bilopillya 1994 DzherelaV P Kovalenko Vir 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Osadchij S M Pam yatki vijskovoyi istoriyi Pivnichno Zahidnoyi Slobozhanshini XVII st Monografiya 2 grudnya 2016 u Wayback Machine S Dzherelo FOP Litovchenko Ye B 2011 346 s ISBN 978 966 8553 34 6