Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Винесення Марени (пол. Jare Święto, Jare Gody, Topienie Marzanny; чеськ. Vítání jara, Vynášení smrti; словац. Vynášanie Moreny) — у слов'янській культурі кількаденний обрядовий цикл, пов'язаний із завершенням зими та початком весняної пори.
Період звичаїв та обрядів, відомих ще з дохристиянської народної культури слов'ян, розпочинав процес підготовки до символічних проводів зими, що полягав у потопленні або спаленні солом'яного опудала — Марени. Зазвичай це відбувалося ближче до весняного рівнодення, яке припадає на 21 березня. Дійство супроводжується вправами з нагайкою, помахами брязкалом, співами та грою на музичних інструментах.
Наступний цикл обрядів присвячений зустрічі весни, він міг тривати до першої повні весняного рівнодення. Для пришвидшення приходу весни та сонячних днів на пагорбах розпалювали вогнища. Молоді люди відправлялися на луки та у ліси на пошуки гілок верби та ліщини, з яких потім робили віники. Для того, щоби видворити зло, яке давно «засіло» в хаті, її очищували та провітрювали, а одяг прали та розкладали. У кожному закутку домогосподарства розкладали зілля. Також випікали калачі. Найважливішим праслов'янським звичаєм було фарбування яєць — це мало принести в оселю енергію та радість життя, а також забезпечити врожай та успіх на весь весняний вегетаційний період.
Кульмінаційними подіями зазвичай були урочистості, під час яких організовували ігрища зі співами й танцями, а також дарували одне одному крашанки. Наступний день розпочинався з обливання святою водою. Також виконувався ритуал, що полягає у символічному битті одне одного віниками, на яких уже є зелене листя (пол. Śmigus). Пізніше обидва ритуали, пов'язані з обливанням та «побиттям» віниками та які мають на меті очищення та набуття сили й здоров'я, об'єдналися у нині відомий Поливаний понеділок (пол. Śmigus Dyngus). Увечері відвідували могили пращурів, на яких залишали їжу та згадували про померлих.
У Чехії та Словаччині свято починається у п'яту неділю Великого посту — Смертну неділю (чеськ. Smrtná neděle).
Особливості головного обряду
Зазвичай Марена мала жіночий вигляд; готували її, наряджали та носили по селу дівчата. У деяких районах Чехії, Словаччини та півдня Польщі разом з жіночим робили й чоловіче опудало, яке, в свою чергу, носили хлопці; воно мало ряд назв — Маржак (чеськ. Mařak), Смртяк (чеськ. Smrťák), Дедко (словац. Dedko) та ін. У чеській Сілезії його наряджали у кожух та шапку з баранячого хутра, клали на коліна мітлу та возили по селу на візку.
У Польщі група хлопців обходила подвір'я із солом'яним опудалом Смерті, після чого до села начебто заходив Христос. Жителі гірських та передгірських районів при цьому співали: пол. Szła smiertoczka z miasta, pan Jezus do miasta.
В Україні на День Євдокії носять по селах опудало, вдягнене у жіночу сукню, яке має назву Марена або Мара. Його проводжає натовп дітей, хлопців, дівчат та молодиць, при цьому голосно співаючи. Мареною в Україні називали також купальське дерево, прикрашене вінками, квітами, намистом та стрічками. Біля нього ставили солом'яну ляльку, одягнену в жіночу сорочку, — Купало. Коли дівчата співали та стрибали через вогнище, хлопці викрадали в них Марену, після чого шматували її та розкидали або топили у воді. Фрагменти розірваної Марени дівчата відносили на город для підвищення родючості.
Див. також
Примітки
- Zadrożyńska, 1985.
- Moszyński, 1929.
- Zíbrt, 2006, с. 246.
- Агапкина, 2004, с. 646.
- Терещенко, 1999.
- Валенцова, 2004, с. 180.
Джерела
- Anna Zadrożyńska: Powtarzać czas początku. Warszawa: 1985 (пол.)
- Kazimierz Moszyński: Kultura ludowa Słowian. Kraków: 1929 (пол.)
- Пасха / Т. А. Агапкина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепёлка). — С. 641–646 (рос.)
- Марена / Валенцова М. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепёлка). — С. 180–182 (рос.)
- Терещенко А. В. Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. — М.: Русская книга, 1999 (рос.)
- Majling Vojtech, U nás taká obyèaj. Slovenské ľudové tradície — Computer Press, Praha, 2008 (чеськ.)
- Zíbrt, Čeněk. Veselé chvilky v životě lidu českého. — Praha: Vyšehrad, 2006 (чеськ.)
Посилання
- Początek wiosny w kulturze ludowej — сайт NaLudowo.pl (пол.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinesennya Mareni pol Jare Swieto Jare Gody Topienie Marzanny chesk Vitani jara Vynaseni smrti slovac Vynasanie Moreny u slov yanskij kulturi kilkadennij obryadovij cikl pov yazanij iz zavershennyam zimi ta pochatkom vesnyanoyi pori Spalennya Mareni Slovacka marka prisvyachena Vinesennyu Mareni Simvolichne vignannya zimi Moraviya 1887 Period zvichayiv ta obryadiv vidomih she z dohristiyanskoyi narodnoyi kulturi slov yan rozpochinav proces pidgotovki do simvolichnih provodiv zimi sho polyagav u potoplenni abo spalenni solom yanogo opudala Mareni Zazvichaj ce vidbuvalosya blizhche do vesnyanogo rivnodennya yake pripadaye na 21 bereznya Dijstvo suprovodzhuyetsya vpravami z nagajkoyu pomahami bryazkalom spivami ta groyu na muzichnih instrumentah Nastupnij cikl obryadiv prisvyachenij zustrichi vesni vin mig trivati do pershoyi povni vesnyanogo rivnodennya Dlya prishvidshennya prihodu vesni ta sonyachnih dniv na pagorbah rozpalyuvali vognisha Molodi lyudi vidpravlyalisya na luki ta u lisi na poshuki gilok verbi ta lishini z yakih potim robili viniki Dlya togo shobi vidvoriti zlo yake davno zasilo v hati yiyi ochishuvali ta provitryuvali a odyag prali ta rozkladali U kozhnomu zakutku domogospodarstva rozkladali zillya Takozh vipikali kalachi Najvazhlivishim praslov yanskim zvichayem bulo farbuvannya yayec ce malo prinesti v oselyu energiyu ta radist zhittya a takozh zabezpechiti vrozhaj ta uspih na ves vesnyanij vegetacijnij period Kulminacijnimi podiyami zazvichaj buli urochistosti pid chas yakih organizovuvali igrisha zi spivami j tancyami a takozh daruvali odne odnomu krashanki Nastupnij den rozpochinavsya z oblivannya svyatoyu vodoyu Takozh vikonuvavsya ritual sho polyagaye u simvolichnomu bitti odne odnogo vinikami na yakih uzhe ye zelene listya pol Smigus Piznishe obidva rituali pov yazani z oblivannyam ta pobittyam vinikami ta yaki mayut na meti ochishennya ta nabuttya sili j zdorov ya ob yednalisya u nini vidomij Polivanij ponedilok pol Smigus Dyngus Uvecheri vidviduvali mogili prashuriv na yakih zalishali yizhu ta zgaduvali pro pomerlih U Chehiyi ta Slovachchini svyato pochinayetsya u p yatu nedilyu Velikogo postu Smertnu nedilyu chesk Smrtna nedele Osoblivosti golovnogo obryaduZazvichaj Marena mala zhinochij viglyad gotuvali yiyi naryadzhali ta nosili po selu divchata U deyakih rajonah Chehiyi Slovachchini ta pivdnya Polshi razom z zhinochim robili j choloviche opudalo yake v svoyu chergu nosili hlopci vono malo ryad nazv Marzhak chesk Marak Smrtyak chesk Smrtak Dedko slovac Dedko ta in U cheskij Sileziyi jogo naryadzhali u kozhuh ta shapku z baranyachogo hutra klali na kolina mitlu ta vozili po selu na vizku U Polshi grupa hlopciv obhodila podvir ya iz solom yanim opudalom Smerti pislya chogo do sela nachebto zahodiv Hristos Zhiteli girskih ta peredgirskih rajoniv pri comu spivali pol Szla smiertoczka z miasta pan Jezus do miasta V Ukrayini na Den Yevdokiyi nosyat po selah opudalo vdyagnene u zhinochu suknyu yake maye nazvu Marena abo Mara Jogo provodzhaye natovp ditej hlopciv divchat ta molodic pri comu golosno spivayuchi Marenoyu v Ukrayini nazivali takozh kupalske derevo prikrashene vinkami kvitami namistom ta strichkami Bilya nogo stavili solom yanu lyalku odyagnenu v zhinochu sorochku Kupalo Koli divchata spivali ta stribali cherez vognishe hlopci vikradali v nih Marenu pislya chogo shmatuvali yiyi ta rozkidali abo topili u vodi Fragmenti rozirvanoyi Mareni divchata vidnosili na gorod dlya pidvishennya rodyuchosti Div takozhMara Masnicya Svyato Kupala ShmelcovnaPrimitkiZadrozynska 1985 Moszynski 1929 Zibrt 2006 s 246 Agapkina 2004 s 646 Tereshenko 1999 Valencova 2004 s 180 DzherelaAnna Zadrozynska Powtarzac czas poczatku Warszawa 1985 pol Kazimierz Moszynski Kultura ludowa Slowian Krakow 1929 pol Pasha T A Agapkina Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepyolka S 641 646 ros Marena Valencova M M Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t pod obsh red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhd otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepyolka S 180 182 ros Tereshenko A V Byt russkogo naroda zabavy igry horovody M Russkaya kniga 1999 ros Majling Vojtech U nas taka obyeaj Slovenske ľudove tradicie Computer Press Praha 2008 chesk Zibrt Cenek Vesele chvilky v zivote lidu ceskeho Praha Vysehrad 2006 chesk PosilannyaPoczatek wiosny w kulturze ludowej sajt NaLudowo pl pol 4 bereznya 2016 u Wayback Machine