Визи рка село Визирської сільської громади в Одеському районі Одеської області Адміністративний центр Визирської сільськ

Визи́рка — село Визирської сільської громади в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Визирської сільської громади. Населення становить 1175 осіб.

село Визирка


Герб	Прапор

Будівля школи, збудовано у 2007 році

Визирська сільська громада

Код КАТОТТГ

UA51100110010062502

Основні дані

Засноване

1884

Колишня назва

Іванобузинівка (до 1936 р.)

Населення

1175

Площа

2,84 км²

Густота населення

413,73 осіб/км²

Поштовий індекс

67543

Телефонний код

+380 4855

Географічні дані

Географічні координати

46°41′12″ пн. ш. 31°00′09″ сх. д. / 46.68667° пн. ш. 31.00250° сх. д.Координати: 46°41′12″ пн. ш. 31°00′09″ сх. д. / 46.68667° пн. ш. 31.00250° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

31 м

Місцева влада

Адреса ради

67543, Одеська обл., Одеський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставницера, 56

Карта

Визирка

Визирка

Мапа

Визирка у Вікісховищі

Розташування

Село розташоване у верхів'ї Малого Аджалицького лиману за 18 км від районного центру Доброслав та за 20 км від залізничної станції Кремидівка у напрямку Одеса — Помічна. За 2 км від Визирки проходить автодорога М14.

Символіка

На синьому полі золоте колесо з шістьма спицями у вигляді колосків по середині якого якір з двома лапами, над якими вгорі срібна чайка з червоним дзьобом і лапами, що летить та внизу срібною шиповидною хвилею. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.

Колесо у вигляді сонця символізує південний край та сільське господарство. Чайка та якір — символ морської промисловості, розташованого в межах території с. Визирка підприємства ТОВ «Трансінвестсервіс», срібна хвилька нагадує води Малого Аджаликського лиману, біля якого розташоване село. Золотий, жовтий колір є символом багатства, благородства, достатку, срібний (білий) колір — чистоту, синій колір — гідність та добро.

Історія

Назва села Визирка походить від слова «визир». Корінні мешканці села походять з козацького роду і є нащадками чорноморських козаків, котрі були учасниками останньої російсько-турецької війни 1823—1829 років. До Другої світової війни визирчани носили козацький одяг, замість слів «село» і «вулиця» вживалися слова «слобода» і «ділянка». За свідченнями старожилів, вулиця Новозаградіївська називалась Новозаградіївська слобода, нинішня вулиця Перемоги — Полтавська слобода, центр села мав назву Новостроївська слобода, вулиці 51-ї Перекопської дивізії та Чапаєва — Білогорка.

Після дозволу Катерини II поселятись іноземцям на цих теренах, першими з поселенців стали німці. Крім того, до нового поселення прибули 112 сімей із сіл Заградівка, Мар'їне, Білогірка, Наталівка Херсонської губернії, які отримали по 5,5 десятин землі. З часом поселенці назвали свій населений пункт Новозаградіївка. І лише у 1820 році село знову почало називатися Визирка.

У 1920—1930 роках у селі було створено три колгоспи: «Червоний партизан», «Червона Визирка», «51-ї Перекопської дивізії». 1952 року вони об'єдналися в один колгосп ім. Чапаєва.

Населення

Спас-Преображенський ставропігійський храм

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1131 особа, з яких 513 чоловіків та 618 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1172 особи.

Персоналії

Анатолій Володимирович Березовський — учасник Радянсько-японської війни 1945 р., Почесний громадянин Визирської об'єднаної територіальної громади. Народився у Визирці.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	85,02 %
російська	11,49 %
румунська	2,55 %
гагаузька	0,34 %
білоруська	0,17 %
вірменська	0,09 %
румунська	0,09 %
інші	0,25 %

Примітки

Визирка отримає свій герб та прапор
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
В. Орлов. Анатолій Березовський – людина-легенда сходу Одеської області. // Одеські, 25.10.2022
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.

https://youtu.be/KfdwezXsKcc

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Визирка отримає свій герб та прапор

[населення_1989-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.

[населення_2001-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.

[4] В. Орлов. Анатолій Березовський – людина-легенда сходу Одеської області. // Одеські, 25.10.2022

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.