Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розстріл у Вііпурі — це вбивство приблизно від 360 до 420 росіян у місті Вііпурі під час Громадянської війни у Фінляндії у квітні-травні 1918 року. Масове вбивство відбулося під час і після битви за Вііпурі, коли білогвардійці захопили місто у червоногвардійців. Щонайменше половину жертв становили російські солдати та військовослужбовці. Вбиті були переважно чоловіками та молодими хлопцями: дев'ять з десяти були чоловіками, придатними до військової служби. Білогвардійці «зачищали» місто від червоногвардійців, однак лише незначна меншість вбитих росіян була пов'язана з фінським робітничим рухом.
| Виборзська різанина | |
|---|---|
| Частина Громадянська війна у Фінляндії | |
 Страчені росіяни у фортеці Анненкроне | |
| Місце атаки | Виборг, Фінляндія |
| Координати | 60°43′ пн. ш. 28°46′ сх. д. / 60.717° пн. ш. 28.767° сх. д.Координати: 60°43′ пн. ш. 28°46′ сх. д. / 60.717° пн. ш. 28.767° сх. д. |
| Мета атаки | , Російські чоловіки |
| Дата | 28 Квітня 1918 — 3 травня 1918 |
| Спосіб атаки | , |
| Загиблі | 360—420 росіян та пов'язаних з ними етнічних груп |
| Організатори | |
Передісторія
Вііпурі було другим за величиною містом Фінляндії з населенням 49 000 мешканців і одним з найрізноманітніших. У 1910 році у Вііпурі мешкали меншини шведів (5 000) і росіян (3 200-4 000), а також менші етнічні групи німців, євреїв та ісламських татар.
Історик Теему Кескісар'я вважає, що іскрою, яка спричинила вбивства, стала новина про те, що банда п'яних червоногвардійців на чолі з Хялмаром Кайпіайненом (сам Кайпіайнен був схоплений і страчений 23 травня 1918 року) проникла до повітової в'язниці Виборга під час битви за Вііпурі і вбила 30 білогвардійських в'язнів. Однак деякі фінські історики вважають, що метою білогвардійців не було знищення всього російського населення міста, оскільки їхньою мішенню були лише чоловіки призовного віку та підозрілі елементи. Інші етнічні групи були вбиті лише тому, що їх просто вважали росіянами.
Вбивства
Масове вбивство почалося 28 квітня під час битви під Вііпурі, загострившись наступного, останнього дня битви. Вестерлунд звертає увагу на описи єгерів Нурміо і Гранделла про складність ідентифікації червоних, оскільки вони ховалися серед населення. Вуличні бої та снайперські перестрілки забарвили останній день битви. Найбільші масові розстріли були здійснені в укріпленні Анненкроне на західній стороні міста і у дворі замку Виборг, але в основному вбивства відбувалися випадково на вулицях і у дворах. Деяким вдалося вижити, оскільки їх переховували фінські або шведські мешканці.
Розстріли були здійснені полками Вааса і Каяані, які входили до складу Східної армії білогвардійців на чолі з генерал-майором Ернстом Лефстремом. Полк «Вааса» очолював шведський військовий авантюрист Мартін Екстрьом, який згодом став лідером шведської нацистської організації «Націонал-соціалістичний блок». Обидва полки були заповнені людьми з інших частин Фінляндії, які не були вихідцями з району Вііпурі. Місцеві білогвардійці не брали безпосередньої участі у вбивствах.
Після того, як Маннергейм дізнався про масові вбивства 2 травня, він наказав провести розслідування і покарати винних. Наступного дня, 3 травня, Рудольф Вальден надіслав з Міккелі наступну телеграму Г. А. Фінне, новому коменданту міста: «Вжити найрішучіших заходів, щоб запобігти насильству над невинними поляками, українцями і росіянами. Розслідуйте кожен випадок». Навіть після цього група єгерів, що прибула з Німеччини, мала намір вбити все єврейське населення Вііпурі, але цей план був зупинений начальником місцевої поліції К. Н. Рантакарі.
Накази про проведення розстрілів віддавали переважно офіцери єгерського руху. Наприклад, єгерський майор Гаральд Охквіст визнав, що його рота розстріляла близько 150 «червоних росіян», але не згадав, хто віддав наказ. Після війни генерала Карла Фредріка Вілкаму вважали відповідальним за масове вбивство, але ні його, ні будь-кого іншого так і не було засуджено або навіть звинувачено в судовому порядку. Сам Вілкама описав різанину як «маленький нещасний випадок».
10 травня Левстрем надіслав телеграму до штабу з проханням дозволити розподілити допомогу, особливо грошову, серед росіян, які постраждали і були позбавлені особистого майна. Пізніше було надано більше допомоги. Вестерлунд каже, що неможливо підрахувати повну суму за збереженими записами, але стверджує, що остаточна сума була значною.
Вбивство цивільних
Протягом багатьох років існували різні оцінки загальної кількості вбитих. Сойкканен приблизно оцінював кількість у 200 осіб, Тансканен — у 100, Аптон — у 50+, Віхавайнен у 500—600, Рустаніус і Юні Еерола — у 200, і, нарешті, Яру і Юні Еерола — у 350—550 осіб, повідомляє російська преса. Вестерлунд оцінює кількість у 360—420. Теему Кескісар'я оцінює їх приблизно в 400.
37 вбитих були представниками інших етнічних груп, що проживали у Вііпурі, в тому числі 23 польські солдати Імперської російської армії, кілька українців, естонців, євреїв і татар, два італійці і один прибалтійський німець. Щонайменше половина вбитих росіян були пов'язані з армією. Прикметно, що вони не воювали з червоними, а були здебільшого беззбройними. Лише деякі з жертв мали якісь зв'язки з червоногвардійцями, більшість з них навіть підтримували білих і вітали їх як визволителів. [Жертви належали до всіх соціальних класів. Більшість вбитих російських цивільних осіб були робітниками, а також адміністраторами, які працювали на місто Вііпурі, купцями, бізнесменами або ремісниками, також було страчено кілька дворян. Наймолодшими жертвами були лише 12-13-річні школярі. Двоє вбитих підлітків були 13- і 15-річними синами підполковника Георгія Булацеля, одного з найвищих російських офіцерів, що воювали на боці червоних. Він був страчений після битви під Тампере 28 квітня. Серед вбитих росіян було щонайменше три жінки. Не всі спіймані росіяни були вбиті, оскільки в протоколах комітету є численні згадки про росіян, яких помилували.
Цитати
- Примітки
- Бібліографія
- Westerlund, Lars (2004). Me odotimme teitä vapauttajina ja te toitte kuolemaa – Viipurin valloituksen yhteydessä teloitetut venäläiset. Venäläissurmat Suomessa 1914–22: Osa 2.2. Sotatapahtumat 1918–22. Prime Minister's Office of Finland. ISBN .
- Sana, Elina (1 жовтня 2012). Kuoleman laiva s/s Hohenhörn: Juutalaispakolaisten kohtalo Suomessa (фін.). Suomen E-painos Oy. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozstril u Viipuri ce vbivstvo priblizno vid 360 do 420 rosiyan u misti Viipuri pid chas Gromadyanskoyi vijni u Finlyandiyi u kvitni travni 1918 roku Masove vbivstvo vidbulosya pid chas i pislya bitvi za Viipuri koli bilogvardijci zahopili misto u chervonogvardijciv Shonajmenshe polovinu zhertv stanovili rosijski soldati ta vijskovosluzhbovci Vbiti buli perevazhno cholovikami ta molodimi hlopcyami dev yat z desyati buli cholovikami pridatnimi do vijskovoyi sluzhbi Bilogvardijci zachishali misto vid chervonogvardijciv odnak lishe neznachna menshist vbitih rosiyan bula pov yazana z finskim robitnichim ruhom Viborzska rizaninaChastina Gromadyanska vijna u FinlyandiyiStracheni rosiyani u forteci AnnenkroneMisce atakiViborg FinlyandiyaKoordinati60 43 pn sh 28 46 sh d 60 717 pn sh 28 767 sh d 60 717 28 767 Koordinati 60 43 pn sh 28 46 sh d 60 717 pn sh 28 767 sh d 60 717 28 767Meta ataki Rosijski cholovikiData28 Kvitnya 1918 3 travnya 1918Sposib ataki Zagibli360 420 rosiyan ta pov yazanih z nimi etnichnih grupOrganizatoriPeredistoriyaChervonij teror u kvitni 1918 roku rizanina u v yaznici povitu Viipuri de bulo vbito 30 bilih v yazniv Viipuri bulo drugim za velichinoyu mistom Finlyandiyi z naselennyam 49 000 meshkanciv i odnim z najriznomanitnishih U 1910 roci u Viipuri meshkali menshini shvediv 5 000 i rosiyan 3 200 4 000 a takozh menshi etnichni grupi nimciv yevreyiv ta islamskih tatar Istorik Teemu Keskisar ya vvazhaye sho iskroyu yaka sprichinila vbivstva stala novina pro te sho banda p yanih chervonogvardijciv na choli z Hyalmarom Kajpiajnenom sam Kajpiajnen buv shoplenij i strachenij 23 travnya 1918 roku pronikla do povitovoyi v yaznici Viborga pid chas bitvi za Viipuri i vbila 30 bilogvardijskih v yazniv Odnak deyaki finski istoriki vvazhayut sho metoyu bilogvardijciv ne bulo znishennya vsogo rosijskogo naselennya mista oskilki yihnoyu mishennyu buli lishe choloviki prizovnogo viku ta pidozrili elementi Inshi etnichni grupi buli vbiti lishe tomu sho yih prosto vvazhali rosiyanami VbivstvaMasove vbivstvo pochalosya 28 kvitnya pid chas bitvi pid Viipuri zagostrivshis nastupnogo ostannogo dnya bitvi Vesterlund zvertaye uvagu na opisi yegeriv Nurmio i Grandella pro skladnist identifikaciyi chervonih oskilki voni hovalisya sered naselennya Vulichni boyi ta snajperski perestrilki zabarvili ostannij den bitvi Najbilshi masovi rozstrili buli zdijsneni v ukriplenni Annenkrone na zahidnij storoni mista i u dvori zamku Viborg ale v osnovnomu vbivstva vidbuvalisya vipadkovo na vulicyah i u dvorah Deyakim vdalosya vizhiti oskilki yih perehovuvali finski abo shvedski meshkanci Rozstrili buli zdijsneni polkami Vaasa i Kayaani yaki vhodili do skladu Shidnoyi armiyi bilogvardijciv na choli z general majorom Ernstom Lefstremom Polk Vaasa ocholyuvav shvedskij vijskovij avantyurist Martin Ekstrom yakij zgodom stav liderom shvedskoyi nacistskoyi organizaciyi Nacional socialistichnij blok Obidva polki buli zapovneni lyudmi z inshih chastin Finlyandiyi yaki ne buli vihidcyami z rajonu Viipuri Miscevi bilogvardijci ne brali bezposerednoyi uchasti u vbivstvah Pislya togo yak Mannergejm diznavsya pro masovi vbivstva 2 travnya vin nakazav provesti rozsliduvannya i pokarati vinnih Nastupnogo dnya 3 travnya Rudolf Valden nadislav z Mikkeli nastupnu telegramu G A Finne novomu komendantu mista Vzhiti najrishuchishih zahodiv shob zapobigti nasilstvu nad nevinnimi polyakami ukrayincyami i rosiyanami Rozslidujte kozhen vipadok Navit pislya cogo grupa yegeriv sho pribula z Nimechchini mala namir vbiti vse yevrejske naselennya Viipuri ale cej plan buv zupinenij nachalnikom miscevoyi policiyi K N Rantakari Nakazi pro provedennya rozstriliv viddavali perevazhno oficeri yegerskogo ruhu Napriklad yegerskij major Garald Ohkvist viznav sho jogo rota rozstrilyala blizko 150 chervonih rosiyan ale ne zgadav hto viddav nakaz Pislya vijni generala Karla Fredrika Vilkamu vvazhali vidpovidalnim za masove vbivstvo ale ni jogo ni bud kogo inshogo tak i ne bulo zasudzheno abo navit zvinuvacheno v sudovomu poryadku Sam Vilkama opisav rizaninu yak malenkij neshasnij vipadok 10 travnya Levstrem nadislav telegramu do shtabu z prohannyam dozvoliti rozpodiliti dopomogu osoblivo groshovu sered rosiyan yaki postrazhdali i buli pozbavleni osobistogo majna Piznishe bulo nadano bilshe dopomogi Vesterlund kazhe sho nemozhlivo pidrahuvati povnu sumu za zberezhenimi zapisami ale stverdzhuye sho ostatochna suma bula znachnoyu Vbivstvo civilnihZhertvi masovogo vbivstva u forteci Annenkron Protyagom bagatoh rokiv isnuvali rizni ocinki zagalnoyi kilkosti vbitih Sojkkanen priblizno ocinyuvav kilkist u 200 osib Tanskanen u 100 Apton u 50 Vihavajnen u 500 600 Rustanius i Yuni Eerola u 200 i nareshti Yaru i Yuni Eerola u 350 550 osib povidomlyaye rosijska presa Vesterlund ocinyuye kilkist u 360 420 Teemu Keskisar ya ocinyuye yih priblizno v 400 37 vbitih buli predstavnikami inshih etnichnih grup sho prozhivali u Viipuri v tomu chisli 23 polski soldati Imperskoyi rosijskoyi armiyi kilka ukrayinciv estonciv yevreyiv i tatar dva italijci i odin pribaltijskij nimec Shonajmenshe polovina vbitih rosiyan buli pov yazani z armiyeyu Prikmetno sho voni ne voyuvali z chervonimi a buli zdebilshogo bezzbrojnimi Lishe deyaki z zhertv mali yakis zv yazki z chervonogvardijcyami bilshist z nih navit pidtrimuvali bilih i vitali yih yak vizvoliteliv Zhertvi nalezhali do vsih socialnih klasiv Bilshist vbitih rosijskih civilnih osib buli robitnikami a takozh administratorami yaki pracyuvali na misto Viipuri kupcyami biznesmenami abo remisnikami takozh bulo stracheno kilka dvoryan Najmolodshimi zhertvami buli lishe 12 13 richni shkolyari Dvoye vbitih pidlitkiv buli 13 i 15 richnimi sinami pidpolkovnika Georgiya Bulacelya odnogo z najvishih rosijskih oficeriv sho voyuvali na boci chervonih Vin buv strachenij pislya bitvi pid Tampere 28 kvitnya Sered vbitih rosiyan bulo shonajmenshe tri zhinki Ne vsi spijmani rosiyani buli vbiti oskilki v protokolah komitetu ye chislenni zgadki pro rosiyan yakih pomiluvali CitatiPrimitki Bibliografiya Westerlund Lars 2004 Me odotimme teita vapauttajina ja te toitte kuolemaa Viipurin valloituksen yhteydessa teloitetut venalaiset Venalaissurmat Suomessa 1914 22 Osa 2 2 Sotatapahtumat 1918 22 Prime Minister s Office of Finland ISBN 952 5354 45 8 Sana Elina 1 zhovtnya 2012 Kuoleman laiva s s Hohenhorn Juutalaispakolaisten kohtalo Suomessa fin Suomen E painos Oy ISBN 978 952 6613 12 3