Вжесьненський шкільний бойкот — протест польських дітей у місті Вжесьня (пол. Września) проти введення німецької мови на уроці релігії в старших класах міської католицької школи. Цей протест тривав з квітня 1901 по листопад 1902 років і досяг своєї кульмінації 20 та 21 травня 1901 року, коли в місті почалися заворушення. Особливість та історична значимість події полягає в тому, що це був перше подібний опір проти онімечуванням школи в польських районах Пруссії.
Передісторія
Після трьох поділів Речі Посполитої в 1772, 1793 і 1795 роках Пруссія отримала дуже велику кількість польськомовних підданих. Під час об'єднання Німеччини в 1871 році з 24 млн жителів Пруссії 2,4 млн були поляками, що становило близько 10 % від загального числа. У масштабах всієї імперії з населенням 41 млн жителів поляки становили приблизно 6 % і багато хто з них жили саме в прусських провінціях Західна і Східна Пруссія, Сілезія і Познань. У цих провінціях проживало дуже багато німців, у деяких місцях більш 60 %, населення було досить змішаним.
Після великої гумбольдтовської реформи освіти в 20-х роках XIX століття прусські школи були розділені на два типи: початкові народні школи ([de]) і середні гімназії ([de]). Навчання в них велося до 1860-х років рідною мовою школярів, тобто у німецьких дітей німецькою, а у польських — польською мовою. Це було закріплено цілим рядом розпоряджень уряду, в тому числі і наказ міністра культури від 24 травня 1842 р.. Згідно з цим указом, німецька мова була для польських школярів лише одним з навчальних предметів.
Гімназії з 1842 року до утворення Імперії в 1871 році
В 1871 році в провінції Познань було 13 гімназій (3 католицьких, 5 євангелічних і 5 змішаних) та понад 2300 народних шкіл. Польські школярі ходили виключно в католицькі гімназії. Варто зауважити, що єврейські школярі без проблем ходили в християнські гімназії, де їх число було непропорційно великим.
Німецька мова викладання спочатку почала вводитися в католицьких гімназіях. Вищезгаданий наказ від 24 травня 1842 року визначив, що в старших класах всі уроки «за винятком релігії» повинні вестися німецькою мовою, тому поглиблювалося її вивчення у молодших класах. Подальші укази 1856 та 1860 років підтвердили таке становище. У 1863 році була закрита католицька гімназія в Тшемешно у зв'язку з участю учнів у польському січневому повстанні на території, що відійшла до Російської імперії. Ця гімназія була відкрита, лише завдяки заступництву Бісмарка, у 1872 році, на цей раз в Вонгровеці. В ній викладання в старших класах, за винятком релігії, велося німецькою.
Народні школи в 1860-ті роки
Ситуація в народних школах змінилася у жовтні 1865 року, коли в них указом міністра освіти було запроваджено викладання усіх предметів німецькою мовою. Польська могла застосовуватися лише для роз'яснення незрозумілих виразів. В цей час знання німецької у школярів перебувало на примітивному рівні, що частково було пов'язано з величезним переповненням класів і браком вчителів. Так в провінції Познань у 1882 році 48 % класів складалося з 81-150 учнів. Один провінційний радник пише в своїй доповіді від 10 червня 1858 року:
Уведення німецької мови після 1871 року
У жовтні 1872 року в гімназіях провінції Познань було введено викладання німецькою мовою тепер вже і уроків релігії. При цьому виникло протиріччя між церковним правом, яке говорило, що діти повинні отримувати релігійне виховання мовою їхніх батьків, і публічним правом.
У народних школах німецька стала мовою викладання всіх предметів, за винятком релігії і церковного співу, спершу у Верхній Сілезії (20.9.1872), потім в Західній та Східній Пруссії (24.7.1873), а також у Познані (27.10.1873). Польська ставала лише одним із навчальних предметів. Було сказано, що коли учні будуть достатньо розуміти німецьку, то її введуть і на уроці релігії. Згодом це зіграє важливу роль.
Наказом міністра культури від 7 вересня 1887 року уроки польської мови в школі скасували зовсім. Новим наказом від 11 квітня 1891 року дозволялось за спеціальним проханням проводити приватні уроки в приміщеннях школи. Однак ця ідея була відхилена вже в 1894 році, коли будь-які приватні уроки польської мови взагалі заборонили. Водночас, до шкільної програми увели вправи з основ польського письма і читання. Ці 1-2 годинні заняття призначалися тільки для тих учнів середніх і старших класів, які слухали урок релігії польською. Вийшла така прив'язка.
Введення німецької на уроці релігії в народних школах
В липні 1900 року німецькою мовою почалось викладання уроків релігії також і в середніх та старших класах в місті Познань (така можливість передбачалася ще наказами 1873 року, але вона не виконувалася). У відповідь на цей факт 12 учнів відмовилися відповідати на уроці. Після Познані німецькомовне викладання вводилося поступово у всій провінції. Це означало, що разом з цим зникала можливість вивчити польську мову в школі взагалі. Це призвело до того, що знову пожвавилися приватні уроки, заборонені в 1894 році, і держава стала переслідувати вчителів грошовими штрафами і в'язницею.
Вжесьненський шкільний бойкот 1901—1902 рр
4 березня 1901 року було прийнято рішення з початку навчального року обов'язкове викладання уроків релігії німецькою мовою в старших класах народних шкіл у місті Вжесьня (німецька назва — Врешен). Це місто знаходиться за 20 км на схід від Познані. У 1901 році в ньому налічувалося 5536 жителів, з них 70 % — поляки. У місті було 4 школи: одна католицька з 9 вчителями і 641 учнем, одна євангельська з трьома вчителями, одна єврейська з одним класом і ще одна середня школа, в якій релігія вже викладалася німецькою мовою. Старші класи католицької школи, єдиної, де планували ввести німецькомовне викладання, включали 110 учнів у віці від 12 до 14 років.
До початку нового навчального року 11 квітня нововведення трималося в таємниці. У перші ж дні семестру дітям видали німецькі підручники для уроку релігії. Після різних розмов тільки двоє відмовилися брати їх додому, за що їх покарали 2 травня шістьма ударами палицею. Таке покарання було на той час повсюдно поширене в школах різних держав, не тільки в Пруссії. Наступного дня деякі батьки повернули підручники до школи, а 4 травня були покарані чотирма ударами палицею ще двоє учнів, тому що вони висміювали тих, хто прийняв німецькі підручники. До 16 травня було покарано ще 20 учнів за те, що вони відмовилися відповідати німецькою мовою на уроках. Деяких покарали трьома ударами по руці, деяких залишили після занять сидіти ще деякий час у школі. Але до середини травня це все були окремі випадки і про організований бойкот мови поки не велось.
20 травня, в понеділок, 26 учнів були залишені в школі після занять за те, що вони відмовилися читати німецькою. До 12 години деякі були відпущені, а залишилися 14. Вони отримали від двох до чотирьох ударів «палицею» (1,5 см в діаметрі і 60 см в довжину). В результаті з'явились синці та опухли руки. Коли учнів відпустили додому, до школи увірвався натовп з криками, лайкою та погрозами, але вже скоро протестувальники покинули приміщення. На вулиці йшла злива, тому весь протест тривав не більше години. Потім у місті знову зібралося кілька сотень агресивно налаштованих осіб, до 17 години вони розійшлися. Ніяких сутичок не було. Лише одному вчителю в будинку розбили скло каменем. Наступного дня люди знову зібралися, посварилися і розійшлися. Обер-президент провінції писав 3 липня: «Всі ці події здаються мені досить безневинними».
Після цього бойкот тривав і ще більше розрісся, за що дітей знову карали і залишали після школи на 1-2 години. Через рік, у квітні 1902 року, декілька десятків дітей залишили на другий рік. Але до листопада 1902 року вони припинили бойкот і їх перевели до наступного класу. Крім цього знаменитого випадку були також невеликі бойкоти та демонстрації і в інших містах Мілославі, Ярачево та Гостині), в яких у квітні 1901 року також увели викладання німецькою мовою уроків релігії. Вжесьненський бойкот важливий тим, що він був першим опором онімечуванням школи.
Гнезнеський суд
У 1901—1902 роках відбулося ряд процесів, пов'язаних з національною боротьбою. Суди відбулися в містах Познань, Торунь, Гостинь. На них учні, що протестували, були засуджені до тюремних ув'язненнь терміном до 4 місяців. Хоча, на процесі у Гостині всі обвинувачені були виправдані.
У середині листопада 1901 року в Гнєзно пройшли два процеси над учасниками подій у Вжесьні 20-21 травня, в той час як бойкот ще тривав. Обвинуваченими були 25 осіб (6 жінок, 18 чоловіків та 2 підлітка). Пункти звинувачення були наступні:
- насильницьке проникнення в будинок;
- примус чиновника до невиконання його службових дій (щоб дітей не били);
- заколот;
- непослух керівництву;
- підбурювання до вчинення кримінального злочину;
- образа;
- грубе хуліганство.
Суд вирішив винести показове рішення і наклав на звинувачених неадекватно тяжкі покарання, про які говорили, як про «стрілянину з гармати по горобцях»:
- одна жінка (Непомуцена Пясецка) отримала 2,5 роки тюремного ув'язнення;
- дві людини — 2 роки;
- один чоловік — 1 рік і три місяці;
- п'ять осіб — 1 рік;
- шість осіб — 9 місяців;
- дві людини — 6 місяців;
- решта від 1 до 4 місяців;
- четверо були виправдані.
Наслідки
З цих подій польська патріотична преса підняла величезний галас про утиски поляків прусаками, так що в багатьох роботах навіть сучасних істориків вони спотворені. Польський фотограф зробив листівку із світлиною всіх 14 покараних 20 травня дітей і головною обвинуваченою (Непомуцена Пясецка, 41 рік), яка отримала термін у 2,5 роки, але втікла до австрійського тоді Львова разом з чоловіком і дітьми. Ця листівка швидко розійшлася по різних державах Європи. У той час взагалі було прийнято фотографувати страйкуючих на поштові листівки. У квітні 1902 року суд оштрафував цього фотографа (Симона Фурманека) на 200 марок і засудив його до 40 днів ув'язнення. Також відбулась демонстрація поляків проти прусаків в Галичині.
Крім нього була ще також оштрафована на 100 марок у вересні 1901 року відома соціал-демократка Роза Люксембург, якій тоді було 30 років, тому що вона у своїй брошурі «W obronie narodowości» звинувачувала міністра освіти у вихованні душевних інвалідів. В подальшому були оштрафовані ще кілька людей.
Відразу після гнезнеського суду в Познані утворився «Комітет допомоги засудженим», який став збирати грошові пожертви. До червня 1902 року до його каси надійшло 183 306 марок, з них більше 15 000 прибули з Америки, де в Чикаго була велика і міцна громада поляків. Грошей набрали так багато, що їх розподілили не тільки серед гнезнеських засуджених та їх сімей, але і багатьох інших, засуджених у подібних справах. Цікаво, що члени цього комітету теж були пізніше покарані, оскільки «допомагали злочинцям уникнути покарання».
Події у Вжесьне прославилися ще й тим, що знаменитий польський письменник Генрік Сенкевич (1846—1916) опублікував восени 1901 року в часописі «Czas» заклик до збору пожертвувань для засуджених, а письменниця Марія Конопницька (1842—1910) написала вірш «O Wrześni». Взагалі ж і на прусській, австрійській, польській та російській територіях піднявся величезний галас, демонстрації і безлад, пішли нові процеси. Про події писала преса всієї Європи і навіть Аргентини. Почався збір підписів на підтримку поляків.
Не стояли осторонь цих процесів і українців. у Галичині Зокрема, відомий український письменник та політичний діяч Іван Франко 5 січня 1902 року опублікував обширну статтю «Полаки на оба фронти або польська дволичність» у нюйоркській німецькій газеті «Зіннтаюс блатт дер Ню Йоркер Волксзеі». Він проаналізував «гнет поляків прусаками і пруським урядом», порівнюючи його «досадними словами гнет, якого допускаються в подібний спосіб поляки над русинами в Галичині…»
Загальний шкільна страйк 1906—1907 рр
Коли в 1906 році в 203 народних школах провінції Познань увели викладання релігії німецькою мовою, то в жовтні розпочався загальний шкільний страйк, в якому брало участь 46 886 учнів у 755 школах Познані та 14 290 учнів у 563 школах Західної Пруссії. Ця акція непокори тривала до кінця літніх канікул 1907 року. Уряд реагував на неї важкими грошовими штрафами, у деяких випадках місцеві інстанції навіть батьків позбавили батьківських прав за те, що вони вчили дітей непокори. Але ця крайня міра була незабаром визнана незаконною Верховним судом в Берліні і скасована.
Див. також
Примітки
- Wehler, стр. 229.
- текст напечатан у Baske стр. 242—245; о нём стр. 145; Korth, стр. 38.
- Baske, стр. 143—145, 164—165, 169.
- Baske, стр. 171—173.
- Baske, стр. 163—164.
- Baske, стр. 165—169.
- Baske, стр. 164.
- Balzer, стр. 153; об этом также Neugebauer, стр. 707—708; Baske, стр. 160—161; Korth, стр. 32-34.
- Balzer, стр. 152; Korth, стр. 40.
- Korth, стр. 97.
- Balzer, стр. 152—153; Korth, стр. 41-42.
- Korth, стр. 46-49.
- Korth, стр. 49.
- Korth, стр. 50-51, 60.
- весь абзац по Balzer, стр. 155.
- Balzer, стр. 166 и далее; Korth, стр. 63-65.
- Korth, стр. 65-70.
- подробно об этом Korth, стр. 72-82.
- Korth, стр. 84 и делее; Balzer, S. 166 и делее.
- статистические данные из Korth, стр. 84.
- об этом Gotthold Rhode в книге Korth, стр. XI.
- про эти события Korth, стр 89 и далее.
- Korth, стр 97.
- Korth, стр. 86-87, 92-93.
- Korth, стр. 82.
- об этом Korth, стр. 95-101.
- про це Gotthold Rhode в книзі Korth, стор. X и Korth, стр. 83.
- Korth, стр. 104.
- Korth, стр. 101—102.
- Часто Петро Вільне слово американської України. До 120-річчя «Свободи», україномовного видання Українського Народного Союзу, всегромадської газети українців США (1893—2013). — Ужгород, 2012. — С. 135—136
- Korth, стр. 102—103.
- Korth, стр. 103—105.
- Korth, стр. 106.
- Korth, стр. 106—108.
- Balzer, стр. 233 и 172—180.
- Korth, стр. 152—155; Balzer, стр. 177.
Література
- Balzer, Brigitte: Die preußische Polenpolitik 1894—1908 und die Haltung der deutschen konservativen und liberalen Parteien (unter besonderer Berücksichtigung der Provinz Posen), 1990.
- Baske, Siegfried: und Praxis Prinzipien der preußischen Polenpolitik vom Beginn der Reaktionszeit bis zur Gründung des Deutschen Reiches, in: Forschungen zur Osteuropäischen Geschichte 9 (1963), S. 7-268.
- Korth, Rudolf: Die preußische Schulpolitik und die polnischen Schulstreiks. Ein Beitrag zur Polenpolitik der Ära Bülow, Phil. Diss., Würzburg 1963.
- Neugebauer, Wolfgang: Das Bildungswesen in Preußen seit der Mitte des 17. Jh, in: Handbuch der preußischen Geschichte, hg. v. Otto Büsch, Bd. 2, 1992, S. 605—798.
- Wehler, H.-U.: Die Polenpolitik im deutschen Kaiserreich, 1871—1918, in: Politische Ideologien und nationalstaatliche Ordnung, Festschrift für Theodor Schieder, hg. v. K. Knixen und W. J. Mommsen, München 1968, S. 297—316.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vzhesnenskij shkilnij bojkot protest polskih ditej u misti Vzhesnya pol Wrzesnia proti vvedennya nimeckoyi movi na uroci religiyi v starshih klasah miskoyi katolickoyi shkoli Cej protest trivav z kvitnya 1901 po listopad 1902 rokiv i dosyag svoyeyi kulminaciyi 20 ta 21 travnya 1901 roku koli v misti pochalisya zavorushennya Osoblivist ta istorichna znachimist podiyi polyagaye v tomu sho ce buv pershe podibnij opir proti onimechuvannyam shkoli v polskih rajonah Prussiyi Diti shkoli VzhesniPeredistoriyaPislya troh podiliv Rechi Pospolitoyi v 1772 1793 i 1795 rokah Prussiya otrimala duzhe veliku kilkist polskomovnih piddanih Pid chas ob yednannya Nimechchini v 1871 roci z 24 mln zhiteliv Prussiyi 2 4 mln buli polyakami sho stanovilo blizko 10 vid zagalnogo chisla U masshtabah vsiyeyi imperiyi z naselennyam 41 mln zhiteliv polyaki stanovili priblizno 6 i bagato hto z nih zhili same v prusskih provinciyah Zahidna i Shidna Prussiya Sileziya i Poznan U cih provinciyah prozhivalo duzhe bagato nimciv u deyakih miscyah bilsh 60 naselennya bulo dosit zmishanim Pislya velikoyi gumboldtovskoyi reformi osviti v 20 h rokah XIX stolittya prusski shkoli buli rozdileni na dva tipi pochatkovi narodni shkoli de i seredni gimnaziyi de Navchannya v nih velosya do 1860 h rokiv ridnoyu movoyu shkolyariv tobto u nimeckih ditej nimeckoyu a u polskih polskoyu movoyu Ce bulo zakripleno cilim ryadom rozporyadzhen uryadu v tomu chisli i nakaz ministra kulturi vid 24 travnya 1842 r Zgidno z cim ukazom nimecka mova bula dlya polskih shkolyariv lishe odnim z navchalnih predmetiv Gimnaziyi z 1842 roku do utvorennya Imperiyi v 1871 roci V 1871 roci v provinciyi Poznan bulo 13 gimnazij 3 katolickih 5 yevangelichnih i 5 zmishanih ta ponad 2300 narodnih shkil Polski shkolyari hodili viklyuchno v katolicki gimnaziyi Varto zauvazhiti sho yevrejski shkolyari bez problem hodili v hristiyanski gimnaziyi de yih chislo bulo neproporcijno velikim Nimecka mova vikladannya spochatku pochala vvoditisya v katolickih gimnaziyah Vishezgadanij nakaz vid 24 travnya 1842 roku viznachiv sho v starshih klasah vsi uroki za vinyatkom religiyi povinni vestisya nimeckoyu movoyu tomu pogliblyuvalosya yiyi vivchennya u molodshih klasah Podalshi ukazi 1856 ta 1860 rokiv pidtverdili take stanovishe U 1863 roci bula zakrita katolicka gimnaziya v Tshemeshno u zv yazku z uchastyu uchniv u polskomu sichnevomu povstanni na teritoriyi sho vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Cya gimnaziya bula vidkrita lishe zavdyaki zastupnictvu Bismarka u 1872 roci na cej raz v Vongroveci V nij vikladannya v starshih klasah za vinyatkom religiyi velosya nimeckoyu Narodni shkoli v 1860 ti roki Situaciya v narodnih shkolah zminilasya u zhovtni 1865 roku koli v nih ukazom ministra osviti bulo zaprovadzheno vikladannya usih predmetiv nimeckoyu movoyu Polska mogla zastosovuvatisya lishe dlya roz yasnennya nezrozumilih viraziv V cej chas znannya nimeckoyi u shkolyariv perebuvalo na primitivnomu rivni sho chastkovo bulo pov yazano z velicheznim perepovnennyam klasiv i brakom vchiteliv Tak v provinciyi Poznan u 1882 roci 48 klasiv skladalosya z 81 150 uchniv Odin provincijnij radnik pishe v svoyij dopovidi vid 10 chervnya 1858 roku Uvedennya nimeckoyi movi pislya 1871 roku U zhovtni 1872 roku v gimnaziyah provinciyi Poznan bulo vvedeno vikladannya nimeckoyu movoyu teper vzhe i urokiv religiyi Pri comu viniklo protirichchya mizh cerkovnim pravom yake govorilo sho diti povinni otrimuvati religijne vihovannya movoyu yihnih batkiv i publichnim pravom U narodnih shkolah nimecka stala movoyu vikladannya vsih predmetiv za vinyatkom religiyi i cerkovnogo spivu spershu u Verhnij Sileziyi 20 9 1872 potim v Zahidnij ta Shidnij Prussiyi 24 7 1873 a takozh u Poznani 27 10 1873 Polska stavala lishe odnim iz navchalnih predmetiv Bulo skazano sho koli uchni budut dostatno rozumiti nimecku to yiyi vvedut i na uroci religiyi Zgodom ce zigraye vazhlivu rol Nakazom ministra kulturi vid 7 veresnya 1887 roku uroki polskoyi movi v shkoli skasuvali zovsim Novim nakazom vid 11 kvitnya 1891 roku dozvolyalos za specialnim prohannyam provoditi privatni uroki v primishennyah shkoli Odnak cya ideya bula vidhilena vzhe v 1894 roci koli bud yaki privatni uroki polskoyi movi vzagali zaboronili Vodnochas do shkilnoyi programi uveli vpravi z osnov polskogo pisma i chitannya Ci 1 2 godinni zanyattya priznachalisya tilki dlya tih uchniv serednih i starshih klasiv yaki sluhali urok religiyi polskoyu Vijshla taka priv yazka Vvedennya nimeckoyi na uroci religiyi v narodnih shkolah V lipni 1900 roku nimeckoyu movoyu pochalos vikladannya urokiv religiyi takozh i v serednih ta starshih klasah v misti Poznan taka mozhlivist peredbachalasya she nakazami 1873 roku ale vona ne vikonuvalasya U vidpovid na cej fakt 12 uchniv vidmovilisya vidpovidati na uroci Pislya Poznani nimeckomovne vikladannya vvodilosya postupovo u vsij provinciyi Ce oznachalo sho razom z cim znikala mozhlivist vivchiti polsku movu v shkoli vzagali Ce prizvelo do togo sho znovu pozhvavilisya privatni uroki zaboroneni v 1894 roci i derzhava stala peresliduvati vchiteliv groshovimi shtrafami i v yazniceyu Vzhesnenskij shkilnij bojkot 1901 1902 rrBudivlya shkoli v Vzhesni 4 bereznya 1901 roku bulo prijnyato rishennya z pochatku navchalnogo roku obov yazkove vikladannya urokiv religiyi nimeckoyu movoyu v starshih klasah narodnih shkil u misti Vzhesnya nimecka nazva Vreshen Ce misto znahoditsya za 20 km na shid vid Poznani U 1901 roci v nomu nalichuvalosya 5536 zhiteliv z nih 70 polyaki U misti bulo 4 shkoli odna katolicka z 9 vchitelyami i 641 uchnem odna yevangelska z troma vchitelyami odna yevrejska z odnim klasom i she odna serednya shkola v yakij religiya vzhe vikladalasya nimeckoyu movoyu Starshi klasi katolickoyi shkoli yedinoyi de planuvali vvesti nimeckomovne vikladannya vklyuchali 110 uchniv u vici vid 12 do 14 rokiv Do pochatku novogo navchalnogo roku 11 kvitnya novovvedennya trimalosya v tayemnici U pershi zh dni semestru dityam vidali nimecki pidruchniki dlya uroku religiyi Pislya riznih rozmov tilki dvoye vidmovilisya brati yih dodomu za sho yih pokarali 2 travnya shistma udarami paliceyu Take pokarannya bulo na toj chas povsyudno poshirene v shkolah riznih derzhav ne tilki v Prussiyi Nastupnogo dnya deyaki batki povernuli pidruchniki do shkoli a 4 travnya buli pokarani chotirma udarami paliceyu she dvoye uchniv tomu sho voni vismiyuvali tih hto prijnyav nimecki pidruchniki Do 16 travnya bulo pokarano she 20 uchniv za te sho voni vidmovilisya vidpovidati nimeckoyu movoyu na urokah Deyakih pokarali troma udarami po ruci deyakih zalishili pislya zanyat siditi she deyakij chas u shkoli Ale do seredini travnya ce vse buli okremi vipadki i pro organizovanij bojkot movi poki ne velos 20 travnya v ponedilok 26 uchniv buli zalisheni v shkoli pislya zanyat za te sho voni vidmovilisya chitati nimeckoyu Do 12 godini deyaki buli vidpusheni a zalishilisya 14 Voni otrimali vid dvoh do chotiroh udariv paliceyu 1 5 sm v diametri i 60 sm v dovzhinu V rezultati z yavilis sinci ta opuhli ruki Koli uchniv vidpustili dodomu do shkoli uvirvavsya natovp z krikami lajkoyu ta pogrozami ale vzhe skoro protestuvalniki pokinuli primishennya Na vulici jshla zliva tomu ves protest trivav ne bilshe godini Potim u misti znovu zibralosya kilka soten agresivno nalashtovanih osib do 17 godini voni rozijshlisya Niyakih sutichok ne bulo Lishe odnomu vchitelyu v budinku rozbili sklo kamenem Nastupnogo dnya lyudi znovu zibralisya posvarilisya i rozijshlisya Ober prezident provinciyi pisav 3 lipnya Vsi ci podiyi zdayutsya meni dosit beznevinnimi Pislya cogo bojkot trivav i she bilshe rozrissya za sho ditej znovu karali i zalishali pislya shkoli na 1 2 godini Cherez rik u kvitni 1902 roku dekilka desyatkiv ditej zalishili na drugij rik Ale do listopada 1902 roku voni pripinili bojkot i yih pereveli do nastupnogo klasu Krim cogo znamenitogo vipadku buli takozh neveliki bojkoti ta demonstraciyi i v inshih mistah Miloslavi Yarachevo ta Gostini v yakih u kvitni 1901 roku takozh uveli vikladannya nimeckoyu movoyu urokiv religiyi Vzhesnenskij bojkot vazhlivij tim sho vin buv pershim oporom onimechuvannyam shkoli Gnezneskij sud U 1901 1902 rokah vidbulosya ryad procesiv pov yazanih z nacionalnoyu borotboyu Sudi vidbulisya v mistah Poznan Torun Gostin Na nih uchni sho protestuvali buli zasudzheni do tyuremnih uv yaznenn terminom do 4 misyaciv Hocha na procesi u Gostini vsi obvinuvacheni buli vipravdani U seredini listopada 1901 roku v Gnyezno projshli dva procesi nad uchasnikami podij u Vzhesni 20 21 travnya v toj chas yak bojkot she trivav Obvinuvachenimi buli 25 osib 6 zhinok 18 cholovikiv ta 2 pidlitka Punkti zvinuvachennya buli nastupni nasilnicke proniknennya v budinok primus chinovnika do nevikonannya jogo sluzhbovih dij shob ditej ne bili zakolot neposluh kerivnictvu pidburyuvannya do vchinennya kriminalnogo zlochinu obraza grube huliganstvo Sud virishiv vinesti pokazove rishennya i naklav na zvinuvachenih neadekvatno tyazhki pokarannya pro yaki govorili yak pro strilyaninu z garmati po gorobcyah odna zhinka Nepomucena Pyasecka otrimala 2 5 roki tyuremnogo uv yaznennya dvi lyudini 2 roki odin cholovik 1 rik i tri misyaci p yat osib 1 rik shist osib 9 misyaciv dvi lyudini 6 misyaciv reshta vid 1 do 4 misyaciv chetvero buli vipravdani Naslidki Z cih podij polska patriotichna presa pidnyala velicheznij galas pro utiski polyakiv prusakami tak sho v bagatoh robotah navit suchasnih istorikiv voni spotvoreni Polskij fotograf zrobiv listivku iz svitlinoyu vsih 14 pokaranih 20 travnya ditej i golovnoyu obvinuvachenoyu Nepomucena Pyasecka 41 rik yaka otrimala termin u 2 5 roki ale vtikla do avstrijskogo todi Lvova razom z cholovikom i ditmi Cya listivka shvidko rozijshlasya po riznih derzhavah Yevropi U toj chas vzagali bulo prijnyato fotografuvati strajkuyuchih na poshtovi listivki U kvitni 1902 roku sud oshtrafuvav cogo fotografa Simona Furmaneka na 200 marok i zasudiv jogo do 40 dniv uv yaznennya Takozh vidbulas demonstraciya polyakiv proti prusakiv v Galichini Krim nogo bula she takozh oshtrafovana na 100 marok u veresni 1901 roku vidoma social demokratka Roza Lyuksemburg yakij todi bulo 30 rokiv tomu sho vona u svoyij broshuri W obronie narodowosci zvinuvachuvala ministra osviti u vihovanni dushevnih invalidiv V podalshomu buli oshtrafovani she kilka lyudej Vidrazu pislya gnezneskogo sudu v Poznani utvorivsya Komitet dopomogi zasudzhenim yakij stav zbirati groshovi pozhertvi Do chervnya 1902 roku do jogo kasi nadijshlo 183 306 marok z nih bilshe 15 000 pribuli z Ameriki de v Chikago bula velika i micna gromada polyakiv Groshej nabrali tak bagato sho yih rozpodilili ne tilki sered gnezneskih zasudzhenih ta yih simej ale i bagatoh inshih zasudzhenih u podibnih spravah Cikavo sho chleni cogo komitetu tezh buli piznishe pokarani oskilki dopomagali zlochincyam uniknuti pokarannya Podiyi u Vzhesne proslavilisya she j tim sho znamenitij polskij pismennik Genrik Senkevich 1846 1916 opublikuvav voseni 1901 roku v chasopisi Czas zaklik do zboru pozhertvuvan dlya zasudzhenih a pismennicya Mariya Konopnicka 1842 1910 napisala virsh O Wrzesni Vzagali zh i na prusskij avstrijskij polskij ta rosijskij teritoriyah pidnyavsya velicheznij galas demonstraciyi i bezlad pishli novi procesi Pro podiyi pisala presa vsiyeyi Yevropi i navit Argentini Pochavsya zbir pidpisiv na pidtrimku polyakiv Ne stoyali ostoron cih procesiv i ukrayinciv u Galichini Zokrema vidomij ukrayinskij pismennik ta politichnij diyach Ivan Franko 5 sichnya 1902 roku opublikuvav obshirnu stattyu Polaki na oba fronti abo polska dvolichnist u nyujorkskij nimeckij gazeti Zinntayus blatt der Nyu Jorker Volkszei Vin proanalizuvav gnet polyakiv prusakami i pruskim uryadom porivnyuyuchi jogo dosadnimi slovami gnet yakogo dopuskayutsya v podibnij sposib polyaki nad rusinami v Galichini Zagalnij shkilna strajk 1906 1907 rrKoli v 1906 roci v 203 narodnih shkolah provinciyi Poznan uveli vikladannya religiyi nimeckoyu movoyu to v zhovtni rozpochavsya zagalnij shkilnij strajk v yakomu bralo uchast 46 886 uchniv u 755 shkolah Poznani ta 14 290 uchniv u 563 shkolah Zahidnoyi Prussiyi Cya akciya nepokori trivala do kincya litnih kanikul 1907 roku Uryad reaguvav na neyi vazhkimi groshovimi shtrafami u deyakih vipadkah miscevi instanciyi navit batkiv pozbavili batkivskih prav za te sho voni vchili ditej nepokori Ale cya krajnya mira bula nezabarom viznana nezakonnoyu Verhovnim sudom v Berlini i skasovana Div takozhGermanizaciya Kulturkampf Pangermanizm PolonofobiyaPrimitkiWehler str 229 tekst napechatan u Baske str 242 245 o nyom str 145 Korth str 38 Baske str 143 145 164 165 169 Baske str 171 173 Baske str 163 164 Baske str 165 169 Baske str 164 Balzer str 153 ob etom takzhe Neugebauer str 707 708 Baske str 160 161 Korth str 32 34 Balzer str 152 Korth str 40 Korth str 97 Balzer str 152 153 Korth str 41 42 Korth str 46 49 Korth str 49 Korth str 50 51 60 ves abzac po Balzer str 155 Balzer str 166 i dalee Korth str 63 65 Korth str 65 70 podrobno ob etom Korth str 72 82 Korth str 84 i delee Balzer S 166 i delee statisticheskie dannye iz Korth str 84 ob etom Gotthold Rhode v knige Korth str XI pro eti sobytiya Korth str 89 i dalee Korth str 97 Korth str 86 87 92 93 Korth str 82 ob etom Korth str 95 101 pro ce Gotthold Rhode v knizi Korth stor X i Korth str 83 Korth str 104 Korth str 101 102 Chasto Petro Vilne slovo amerikanskoyi Ukrayini Do 120 richchya Svobodi ukrayinomovnogo vidannya Ukrayinskogo Narodnogo Soyuzu vsegromadskoyi gazeti ukrayinciv SShA 1893 2013 Uzhgorod 2012 S 135 136 Korth str 102 103 Korth str 103 105 Korth str 106 Korth str 106 108 Balzer str 233 i 172 180 Korth str 152 155 Balzer str 177 LiteraturaBalzer Brigitte Die preussische Polenpolitik 1894 1908 und die Haltung der deutschen konservativen und liberalen Parteien unter besonderer Berucksichtigung der Provinz Posen 1990 Baske Siegfried und Praxis Prinzipien der preussischen Polenpolitik vom Beginn der Reaktionszeit bis zur Grundung des Deutschen Reiches in Forschungen zur Osteuropaischen Geschichte 9 1963 S 7 268 Korth Rudolf Die preussische Schulpolitik und die polnischen Schulstreiks Ein Beitrag zur Polenpolitik der Ara Bulow Phil Diss Wurzburg 1963 Neugebauer Wolfgang Das Bildungswesen in Preussen seit der Mitte des 17 Jh in Handbuch der preussischen Geschichte hg v Otto Busch Bd 2 1992 S 605 798 Wehler H U Die Polenpolitik im deutschen Kaiserreich 1871 1918 in Politische Ideologien und nationalstaatliche Ordnung Festschrift fur Theodor Schieder hg v K Knixen und W J Mommsen Munchen 1968 S 297 316