Григо́рій Опана́сович Вержби́цький (25 січня (6 лютого) 1875, Летичів Подільської губернії — 20 грудня 1942 (за іншими даними, 1941), Тяньцзінь, Китай) — генерал-лейтенант (1919), значний діяч Білого руху в Сибіру.
Вержбицький Григорій Опанасович | |
---|---|
Народження | 25 січня (6 лютого) 1875[1] Летичів, Подільська губернія, Російська імперія |
Смерть | 20 грудня 1942[1] (67 років) Тяньцзінь, d, Республіка Китай (1912—1949) |
Країна | Російська імперія |
Освіта | Одеське військове училище |
Член | Q4101498? |
Звання | полковник і генерал-лейтенант |
Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Нагороди |
Біографія
Походить з міщан Летичева тодішньої Подільської губернії Російської імперії.
Військова служба
Службу в Російській армії почав у 1893 році як доброволець у 45-му піхотному Азовському полку, з 1894 — унтер-офіцер. Закінчив Одеське військове училище (1897), служив у 30-му піхотному Полтавському полку. Учасник російсько-японської війни, командир роти 11-го Сибірського Семипалатинського полку, з 1905 — штабс-капітан. За бойові заслуги був нагороджений орденами Св. Анни 4-го ступеню з написом «За хоробрість», орденом Св. Станіслава 3-го ступеню з мечами і бантом.
З 1913 — капітан. За власним бажанням увійшов до складу експедиційного загону, відправленого 12 липня 1913 року до Монголії для охорони комунікацій під час заворушень. Командуючи загоном, 31 серпня 1913 року зайняв китайську фортецю Шарасуме.
Брав участь у Першій світовій війні, в ході якої був підвищений у званні до рангу підполковника.
У роки Громадянської війни воював на боці Білого руху в Сибіру. За взяття міста Тюмень був підвищений до звання генерал-майор. У 1920 році був командувачем Далекосхідною армією. У жовтні 1921 — червні 1922 був керуючим Військово-морським відомством з правами військового міністра Тимчасового Приамурского уряду. 1 червня 1922 передав командування військами генерал-лейтенанту М. К. Дітеріхсу, 8 серпня 1922 призначений помічником воєводи Земської раті, яким був проголошений Дітеріхс.
Життя в еміграції
Після поразки Земської раті в кінці жовтня 1922 емігрував до Китаю, перейшовши до частини білих кордон в районі Хуньчуня. Був інтернований і поміщений в табір в місті Гирин. У травні 1923 року звільнений, мешкав у Харбіні, де заробляв на життя як власник дамської капелюшної майстерні. З 1928 року — голова Російської національної громади, змінив на цій посаді А. А. Орлова, колишнього генерального консула в Урзі.
У 1930 році був призначений на пост помічника начальника Далекосхідного відділу Російського Загальновійськового Союзу (РЗВС). З 1931 року був головою комітету старшин Російського національного клубу. Після окупації Маньчжурії японськими військами за відмову очолити формування російської дивізії для японської армії був висланий у 1934 році владою Японії в Тяньцзінь (Китай). Жив на території англійської концесії, очолював місцеве відділення РЗВС.
Після окупації Північного Китаю японськими військами у 1937—1938 роках перебував під безперервною загрозою арешту окупаційною владою за відмову брати участь у формуванні російських військових частин для японської армії.
Похований у Тяньцзіні в російській частині міжнародного кладовища.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Тяньцзиньская ветвь эмиграции-2
Посилання
- Біографія
- Біографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Opana sovich Verzhbi ckij 25 sichnya 6 lyutogo 1875 Letichiv Podilskoyi guberniyi 20 grudnya 1942 za inshimi danimi 1941 Tyanczin Kitaj general lejtenant 1919 znachnij diyach Bilogo ruhu v Sibiru Verzhbickij Grigorij OpanasovichNarodzhennya25 sichnya 6 lyutogo 1875 1 Letichiv Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert20 grudnya 1942 1942 12 20 1 67 rokiv Tyanczin d Respublika Kitaj 1912 1949 Krayina Rosijska imperiyaOsvitaOdeske vijskove uchilisheChlenQ4101498 Zvannyapolkovnik i general lejtenantVijni bitviRosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Verzhbickij BiografiyaPohodit z mishan Leticheva todishnoyi Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Vijskova sluzhba Sluzhbu v Rosijskij armiyi pochav u 1893 roci yak dobrovolec u 45 mu pihotnomu Azovskomu polku z 1894 unter oficer Zakinchiv Odeske vijskove uchilishe 1897 sluzhiv u 30 mu pihotnomu Poltavskomu polku Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni komandir roti 11 go Sibirskogo Semipalatinskogo polku z 1905 shtabs kapitan Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenami Sv Anni 4 go stupenyu z napisom Za horobrist ordenom Sv Stanislava 3 go stupenyu z mechami i bantom Z 1913 kapitan Za vlasnim bazhannyam uvijshov do skladu ekspedicijnogo zagonu vidpravlenogo 12 lipnya 1913 roku do Mongoliyi dlya ohoroni komunikacij pid chas zavorushen Komanduyuchi zagonom 31 serpnya 1913 roku zajnyav kitajsku fortecyu Sharasume Brav uchast u Pershij svitovij vijni v hodi yakoyi buv pidvishenij u zvanni do rangu pidpolkovnika U roki Gromadyanskoyi vijni voyuvav na boci Bilogo ruhu v Sibiru Za vzyattya mista Tyumen buv pidvishenij do zvannya general major U 1920 roci buv komanduvachem Dalekoshidnoyu armiyeyu U zhovtni 1921 chervni 1922 buv keruyuchim Vijskovo morskim vidomstvom z pravami vijskovogo ministra Timchasovogo Priamurskogo uryadu 1 chervnya 1922 peredav komanduvannya vijskami general lejtenantu M K Diterihsu 8 serpnya 1922 priznachenij pomichnikom voyevodi Zemskoyi rati yakim buv progoloshenij Diterihs Zhittya v emigraciyi Pislya porazki Zemskoyi rati v kinci zhovtnya 1922 emigruvav do Kitayu perejshovshi do chastini bilih kordon v rajoni Hunchunya Buv internovanij i pomishenij v tabir v misti Girin U travni 1923 roku zvilnenij meshkav u Harbini de zaroblyav na zhittya yak vlasnik damskoyi kapelyushnoyi majsterni Z 1928 roku golova Rosijskoyi nacionalnoyi gromadi zminiv na cij posadi A A Orlova kolishnogo generalnogo konsula v Urzi U 1930 roci buv priznachenij na post pomichnika nachalnika Dalekoshidnogo viddilu Rosijskogo Zagalnovijskovogo Soyuzu RZVS Z 1931 roku buv golovoyu komitetu starshin Rosijskogo nacionalnogo klubu Pislya okupaciyi Manchzhuriyi yaponskimi vijskami za vidmovu ocholiti formuvannya rosijskoyi diviziyi dlya yaponskoyi armiyi buv vislanij u 1934 roci vladoyu Yaponiyi v Tyanczin Kitaj Zhiv na teritoriyi anglijskoyi koncesiyi ocholyuvav misceve viddilennya RZVS Pislya okupaciyi Pivnichnogo Kitayu yaponskimi vijskami u 1937 1938 rokah perebuvav pid bezperervnoyu zagrozoyu areshtu okupacijnoyu vladoyu za vidmovu brati uchast u formuvanni rosijskih vijskovih chastin dlya yaponskoyi armiyi Pohovanij u Tyanczini v rosijskij chastini mizhnarodnogo kladovisha PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Tyanczinskaya vetv emigracii 2PosilannyaBiografiya Biografiya