Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Венессенське графство або Комта-Венессен (фр. Comtat Venaissin, фр. вимова: [kɔ̃ta.vənɛsɛ̃], окс. Coumtat Venessin, лат. Pagus Vendascinus) — європейське феодальне володіння в складі Священної Римської імперії, згодом частина Папської Держави (1274‒1791) в сучасному регіоні Франції Прованс-Альпи-Лазурний Берег. Назва графства походить від його першої столиці — міста Венаск (фр. Venasque).
| Венессенське графство (Комта Венессен) фр. Comtat Venaissin окс. Comtat Venessin лат. Pagus Vendascinus/ Venuxini Comitatus | |||||||||||
| анклав Папської держави | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Венаск (1274—1320) Карпантра (1320—1791) | ||||||||||
| Релігії | католицизм | ||||||||||
| Форма правління | феодальна теократична виборна абсолютна монархія | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя, нова історія | ||||||||||
| - Засновано | 1274 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 1791 | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною | Франція | ||||||||||
| |||||||||||
Належний папству Комта-Венессен був анклавом, зусебіч оточеним Французьким королівством. Його територія складалось з двох частин: великої території навколо міста Авіньйон (що саме завжди було окремим графством), приблизно в трикутнику між річкою Рона, її притокою Дюранс і горним масивом Мон-Ванту, і невеликого ексклаву, розташованого північніше навколо міста Вальреас, придбаного папою Іваном XXII в 1317 році для забезпечення поставок місцевого вина. В свою чергу, територія графства практично оточувала невеличке Оранське князівство зі столицею в місті Оранж.
Цей регіон і дотепер неофіційно відомий як Венессенське графство (Комта Венесен), хоча ця назва вже не несе жодного політичного значення.
Історія
У 1096 році Венессенське графство входило до Прованського маркізату, який успадкував Раймонд IV, граф Тулузький, від Вільгельма Бертрана. Комтат став папською територією в 1274 році. Регіон був названий на честь першої столиці Венаска, який в 1320 році поступився столичними функціями Карпантрі.
У XIII столітті графство, що перебувало у складі Священної Римської імперії належало Жанні Тулузькій та її чоловікові Альфонсо, графу Пуатевінському. Оскільки на той час в Священної Римської імперії був період міжцарів'я і не було імператора, який би міг захистити права Жанни після смерті Альфонсо, він заповів ці володіння на користь Святого Престолу і після його смерті в 1271 році Венессенське графство стало Папською територією.
У березні 1309 року папський двір після чотирирічного перебування в Пуатьє переїхав до Авіньйона, міста, яке на той час належало неаполітанському королю. У 1348 році Джованна I, королева Неаполя і графиня Прованська продала папству Авіньйонське графство, після чого обидва графства були об’єднані і утворили єдиний папський анклав Комт-Венессен (хоча продовжували зберігати свою політичну ідентичність як окремі графства).
Мешканці анклаву не платили податків і не несли військової повинності, тому життя в графстві було значно привабливішим, ніж на сусідніх територіяї, що знаходились під владою Французького королівства. Комта-Венессен став прихистком для французьких євреїв, які отримували краще ставлення під правлінням папи, ніж в решті Франції. Найстаріша синагога у Франції, побудована в XIV столітті, знаходиться в Карпантрі і до Французької революції тут збереглась характерна .
Низка французьких королів прагнула приєднати регіон до Франції. У 1663, 1668 та 1768—1774 роках французькі війська вторгалися до регіону під час суперечок між французькою короною та церквою. Він також зазнав торгових та митних обмежень під час правління Людовика XIV та Людовіка XV.
Однак папський контроль зберігався до 1791 року, коли під тиском французьких революціонерів був проведений несанкціонований плебісцит і жителі проголосували за приєднання до Франції. Папський контроль тривав до 1791 року, референдум, і мешканці проголосували за анексію Францією. Кілька років по тому був створений департамент Воклюз на базі Комта Венесен, включаючи ексклав Вальреас та частину Люберона з південної половини. Папство формально не визнавало цього до 1814 року.
Адміністрація
За графів Тулузьких головою Комта Венесен був сенешаль.
З 1294 по 1791 рік головним керівником Комта Венесен був ректор, який призначався безпосередньо Папою Римським. Більшість чинних посадових осіб фактично були прелатами, або архієпископами, або єпископами, і тому настоятель мав право носити фіолетовий одяг, подібний до одягу Апостольського Камергера. Його офіційна резиденція була в Карпантрі. Однак він не мав повноважень над Авіньйоном, яким керував кардинал-легат або віце-легат, що також призначався безпосередньо Папою. Однак поступово влада віце-легата посягала на владу ректора, поки кардинал фактично не обійняв посаду губернатора, а ректор виконував функції судді. В обох випадках термін їх перебування був обмежений до трьох років, з правом продовження.
Ректор мав право прийняти феодальні клятви на вірність від усіх папських васалів. Він також мав право приймати присяги єпископів, які мали власність в силу своєї посади, що перебувала у феодальному володінні від Папи. Ректор призначав Нотаріусів Комтату. Він головував у переговорах та у виплаті доходів до Апостольської палати. Він головував у Верховному суді Комта Венесен, що мав як кримінальну, так і цивільну юрисдикцію першої інстанції, а також апеляційну юрисдикцію судів чергових суддів трьох судових округів.
Ректора заміняв проректор, званий також лейтенантом ректора, також папський призначенць. Він мав судові повноваження, подібні до повноважень ректора.
Управлінням Комтатом займались Стани Комтату, що складались з дворянства, єпископа Карпантри, єпископа Кавайона, єпископа Вайсона та вісімнадцяти представників трьох судових округів, на які Комтат був розділений. Стани проводили свої збори в Карпантрі.
Апостольська Камера (Скарбниця Священної Римської Церкви) мала постійний офіс у Карпантрі, маючи повну юрисдикцію у всіх фінансових питаннях, що стосуються прав Святого Престолу в Комтаті. Сюди входили зобов'язання єпископів та інших церковних осіб перед папством.
Див. також
Примітки
- Madaule, Jacques. The Albigensian Crusade. New York, Fordham University Press, 1967.
- Diana Wood (2002). Clement VI: The Pontificate and Ideas of an Avignon Pope. Cambridge University Press. с. 47—50. ISBN .
- Expilly, p. 91.
- Expilly, p. 92 column 1.
- A list of the Legates and Vice-Legates can be found in: Denis de Sainte-Marthe (1715). Gallia christiana, in provincias ecclesiasticas distributa (Latin) . Т. Tomus primus. Paris: Coignard. с. 841—850., and Roger Vallentin Du Cheylard (1890). Notes sur la chronologie des vice-légats d'Avignon au XVIe siècle: extrait des Mémoires de l'Académie de Vaucluse (French) . Seguin frères. [Extrait des Mémoires de l'Académie de Vaucluse 9 (1890) 200—213].
- Séguin de Pazzis, p. 19.
- Expilly, pp. 91–92.
- Séguin de Pazzis, p. 32.
- Expilly, p. 92 column 2.
Джерела
- André, J. F. (1847). Histoire du gouvernement des Recteurs pontificaux dans le Comtat-Venaissin: D'après les notes recueillies par Charles Cottier (французька) . Carpentras: Devillario. Архів оригіналу за 28 Січня 2019. Процитовано 13 Січня 2021.
- Arnaud, Eugène (1884). Histoire des protestants de Provence, comtat Venaissin et de la principauté d'Orange (французька) . Paris: Grassart. с. 140.
- Calmann, Marianne (1984). The carrière of Carpentras (англійська) . Published for the Littman Library by Oxford University Press. ISBN . [Єврейська громада Комта Венесен]
- Charpenne, Pierre (1886). Histoire des réunions temporaires d'Avignon et du Comtat Venaissin à la France (французька) . Paris: Calmann Lévy.
- Expilly, Jean-Joseph (1764). Dictionnaire géographique, historique et politique des Gaules et de la France (французька) . Т. Tome II. Amsterdam: Desaint et Saillant. [article 'Carpentras']
- Mouliérac-Lamoureux, Rose Leone (1977). Le Comtat Venaissin pontifical: 1229-1791 (французька) . Vedene: Comptoir Général du Livre Occitan.
- Moulinas, René (1992). Les juifs du Pape: Avignon et le Comtat Venaissin (французька) . Paris: Editions Albin Michel. ISBN .
- Séguin de Pazzis, Maxime (1808). Mémoire statistique sur le département de Vaucluse (французька) . Carpentras: Imprimerie de D.G. Quenin.
- Soullier, Charles (1844). Histoire de la révolution d'Avignon et du Comté-Venaissin, en 1789 & années suivantes (французька) . Paris: Seguin aîné.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venessenske grafstvo abo Komta Venessen fr Comtat Venaissin fr vimova kɔ ta venɛsɛ oks Coumtat Venessin lat Pagus Vendascinus yevropejske feodalne volodinnya v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zgodom chastina Papskoyi Derzhavi 1274 1791 v suchasnomu regioni Franciyi Provans Alpi Lazurnij Bereg Nazva grafstva pohodit vid jogo pershoyi stolici mista Venask fr Venasque Venessenske grafstvo Komta Venessen fr Comtat Venaissin oks Comtat Venessin lat Pagus Vendascinus Venuxini Comitatus anklav Papskoyi derzhavi 1274 1791 Prapor Gerb 1 istorichni kordoni na karti Stolicya Venask 1274 1320 Karpantra 1320 1791 Religiyi katolicizm Forma pravlinnya feodalna teokratichna viborna absolyutna monarhiya Istorichnij period Serednovichchya nova istoriya Zasnovano 1274 Likvidovano 1791 Poperednik Nastupnik Tuluzke grafstvo Avinjonskij polon pap Persha francuzka respublika Sogodni ye chastinoyu Franciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Venessenske grafstvo Nalezhnij papstvu Komta Venessen buv anklavom zusebich otochenim Francuzkim korolivstvom Jogo teritoriya skladalos z dvoh chastin velikoyi teritoriyi navkolo mista Avinjon sho same zavzhdi bulo okremim grafstvom priblizno v trikutniku mizh richkoyu Rona yiyi pritokoyu Dyurans i gornim masivom Mon Vantu i nevelikogo eksklavu roztashovanogo pivnichnishe navkolo mista Valreas pridbanogo papoyu Ivanom XXII v 1317 roci dlya zabezpechennya postavok miscevogo vina V svoyu chergu teritoriya grafstva praktichno otochuvala nevelichke Oranske knyazivstvo zi stoliceyu v misti Oranzh Cej region i doteper neoficijno vidomij yak Venessenske grafstvo Komta Venesen hocha cya nazva vzhe ne nese zhodnogo politichnogo znachennya IstoriyaKarta sho pokazuye Komta Venesen i Oranske knyazivstvo na 1547 rik U 1096 roci Venessenske grafstvo vhodilo do Provanskogo markizatu yakij uspadkuvav Rajmond IV graf Tuluzkij vid Vilgelma Bertrana Komtat stav papskoyu teritoriyeyu v 1274 roci Region buv nazvanij na chest pershoyi stolici Venaska yakij v 1320 roci postupivsya stolichnimi funkciyami Karpantri U XIII stolitti grafstvo sho perebuvalo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nalezhalo Zhanni Tuluzkij ta yiyi cholovikovi Alfonso grafu Puatevinskomu Oskilki na toj chas v Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buv period mizhcariv ya i ne bulo imperatora yakij bi mig zahistiti prava Zhanni pislya smerti Alfonso vin zapoviv ci volodinnya na korist Svyatogo Prestolu i pislya jogo smerti v 1271 roci Venessenske grafstvo stalo Papskoyu teritoriyeyu U berezni 1309 roku papskij dvir pislya chotiririchnogo perebuvannya v Puatye pereyihav do Avinjona mista yake na toj chas nalezhalo neapolitanskomu korolyu U 1348 roci Dzhovanna I koroleva Neapolya i grafinya Provanska prodala papstvu Avinjonske grafstvo pislya chogo obidva grafstva buli ob yednani i utvorili yedinij papskij anklav Komt Venessen hocha prodovzhuvali zberigati svoyu politichnu identichnist yak okremi grafstva Meshkanci anklavu ne platili podatkiv i ne nesli vijskovoyi povinnosti tomu zhittya v grafstvi bulo znachno privablivishim nizh na susidnih teritoriyayi sho znahodilis pid vladoyu Francuzkogo korolivstva Komta Venessen stav prihistkom dlya francuzkih yevreyiv yaki otrimuvali krashe stavlennya pid pravlinnyam papi nizh v reshti Franciyi Najstarisha sinagoga u Franciyi pobudovana v XIV stolitti znahoditsya v Karpantri i do Francuzkoyi revolyuciyi tut zbereglas harakterna Nizka francuzkih koroliv pragnula priyednati region do Franciyi U 1663 1668 ta 1768 1774 rokah francuzki vijska vtorgalisya do regionu pid chas superechok mizh francuzkoyu koronoyu ta cerkvoyu Vin takozh zaznav torgovih ta mitnih obmezhen pid chas pravlinnya Lyudovika XIV ta Lyudovika XV Odnak papskij kontrol zberigavsya do 1791 roku koli pid tiskom francuzkih revolyucioneriv buv provedenij nesankcionovanij plebiscit i zhiteli progolosuvali za priyednannya do Franciyi Papskij kontrol trivav do 1791 roku referendum i meshkanci progolosuvali za aneksiyu Franciyeyu Kilka rokiv po tomu buv stvorenij departament Voklyuz na bazi Komta Venesen vklyuchayuchi eksklav Valreas ta chastinu Lyuberona z pivdennoyi polovini Papstvo formalno ne viznavalo cogo do 1814 roku Administraciya Za grafiv Tuluzkih golovoyu Komta Venesen buv seneshal Z 1294 po 1791 rik golovnim kerivnikom Komta Venesen buv rektor yakij priznachavsya bezposeredno Papoyu Rimskim Bilshist chinnih posadovih osib faktichno buli prelatami abo arhiyepiskopami abo yepiskopami i tomu nastoyatel mav pravo nositi fioletovij odyag podibnij do odyagu Apostolskogo Kamergera Jogo oficijna rezidenciya bula v Karpantri Odnak vin ne mav povnovazhen nad Avinjonom yakim keruvav kardinal legat abo vice legat sho takozh priznachavsya bezposeredno Papoyu Odnak postupovo vlada vice legata posyagala na vladu rektora poki kardinal faktichno ne obijnyav posadu gubernatora a rektor vikonuvav funkciyi suddi V oboh vipadkah termin yih perebuvannya buv obmezhenij do troh rokiv z pravom prodovzhennya Rektor mav pravo prijnyati feodalni klyatvi na virnist vid usih papskih vasaliv Vin takozh mav pravo prijmati prisyagi yepiskopiv yaki mali vlasnist v silu svoyeyi posadi sho perebuvala u feodalnomu volodinni vid Papi Rektor priznachav Notariusiv Komtatu Vin golovuvav u peregovorah ta u viplati dohodiv do Apostolskoyi palati Vin golovuvav u Verhovnomu sudi Komta Venesen sho mav yak kriminalnu tak i civilnu yurisdikciyu pershoyi instanciyi a takozh apelyacijnu yurisdikciyu sudiv chergovih suddiv troh sudovih okrugiv Rektora zaminyav prorektor zvanij takozh lejtenantom rektora takozh papskij priznachenc Vin mav sudovi povnovazhennya podibni do povnovazhen rektora Upravlinnyam Komtatom zajmalis Stani Komtatu sho skladalis z dvoryanstva yepiskopa Karpantri yepiskopa Kavajona yepiskopa Vajsona ta visimnadcyati predstavnikiv troh sudovih okrugiv na yaki Komtat buv rozdilenij Stani provodili svoyi zbori v Karpantri Apostolska Kamera Skarbnicya Svyashennoyi Rimskoyi Cerkvi mala postijnij ofis u Karpantri mayuchi povnu yurisdikciyu u vsih finansovih pitannyah sho stosuyutsya prav Svyatogo Prestolu v Komtati Syudi vhodili zobov yazannya yepiskopiv ta inshih cerkovnih osib pered papstvom Div takozhAvinjonskij polon pap Avinjon ValreasPrimitkiMadaule Jacques The Albigensian Crusade New York Fordham University Press 1967 Diana Wood 2002 Clement VI The Pontificate and Ideas of an Avignon Pope Cambridge University Press s 47 50 ISBN 978 0 521 89411 1 Expilly p 91 Expilly p 92 column 1 A list of the Legates and Vice Legates can be found in Denis de Sainte Marthe 1715 Gallia christiana in provincias ecclesiasticas distributa Latin T Tomus primus Paris Coignard s 841 850 and Roger Vallentin Du Cheylard 1890 Notes sur la chronologie des vice legats d Avignon au XVIe siecle extrait des Memoires de l Academie de Vaucluse French Seguin freres Extrait des Memoires de l Academie de Vaucluse 9 1890 200 213 Seguin de Pazzis p 19 Expilly pp 91 92 Seguin de Pazzis p 32 Expilly p 92 column 2 DzherelaAndre J F 1847 Histoire du gouvernement des Recteurs pontificaux dans le Comtat Venaissin D apres les notes recueillies par Charles Cottier francuzka Carpentras Devillario Arhiv originalu za 28 Sichnya 2019 Procitovano 13 Sichnya 2021 Arnaud Eugene 1884 Histoire des protestants de Provence comtat Venaissin et de la principaute d Orange francuzka Paris Grassart s 140 Calmann Marianne 1984 The carriere of Carpentras anglijska Published for the Littman Library by Oxford University Press ISBN 978 0 19 710037 0 Yevrejska gromada Komta Venesen Charpenne Pierre 1886 Histoire des reunions temporaires d Avignon et du Comtat Venaissin a la France francuzka Paris Calmann Levy Expilly Jean Joseph 1764 Dictionnaire geographique historique et politique des Gaules et de la France francuzka T Tome II Amsterdam Desaint et Saillant article Carpentras Moulierac Lamoureux Rose Leone 1977 Le Comtat Venaissin pontifical 1229 1791 francuzka Vedene Comptoir General du Livre Occitan Moulinas Rene 1992 Les juifs du Pape Avignon et le Comtat Venaissin francuzka Paris Editions Albin Michel ISBN 978 2 226 05866 9 Seguin de Pazzis Maxime 1808 Memoire statistique sur le departement de Vaucluse francuzka Carpentras Imprimerie de D G Quenin Soullier Charles 1844 Histoire de la revolution d Avignon et du Comte Venaissin en 1789 amp annees suivantes francuzka Paris Seguin aine