Раймунд IV (1042 — 28 лютого 1105) — граф Тулузький, один з очільників Першого хрестового походу. Стосовно нумерації існують протиріччя: з огляду на дослідження кінця 1990-х років, що довели існування двох Раймундів 942—978 роках, то це Раймунд має бути VI.
Раймунд I окс. Ramon IV de Tolosa | |||
| |||
---|---|---|---|
1102 — 28 лютого 1105 | |||
(під іменем Раймунд I) | |||
Наступник: | Бертран І | ||
| |||
1094 — 28 лютого 1105 | |||
(під іменем Раймунд VI) | |||
Попередник: | Вільгельм IV | ||
Наступник: | Бертран І | ||
Народження: | 1040-ві Тулуза | ||
Смерть: | 22 червня 1105 або 28 лютого 1105[1] d, Триполі | ||
Країна: | Королівство Франція | ||
Релігія: | Християнство | ||
Рід: | d | ||
Батько: | Понс | ||
Мати: | d | ||
Шлюб: | d, d і d | ||
Діти: | Альфонс Журден і Бертран I | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Молоді роки
Походив з лангедокської династії Руергів. Народився у Тулузі. Був другим сином Понса, графа Тулузького, та Альмодіси де Ла Марш. Про дитинство немає відомостей.
При поділу батьківської спадщини у 1060 році отримав графство Ажан, частину віконста Нім, замок Тарраскон та графство Сен-Жиль. По назві останнього Раймунда часто називали де Сен-Жиль. В цьому ж році бере шлюб з донькою Бертрана I, графа Прованського. 1065 року після смерті Берти, двоюрідної сестри Раймунда, він разом з братом Вільгельмом IV заволодіває її спадком — графством . Тоді ж стає намісником герцогства Нарбон та маркізата Готія (область від Каркасона до Німа).
Розширення влади
У 1071 році здійснив паломництво до Єрусалиму, під час якого осліп на одне око. 1074 року Раймунд відмовився на заклик папи римського Григорія VII виступити проти норманів, які грабували південну Італію й загрожували Риму. На відплату папа римський двічі — у 1076 і 1078 роках — відлучав Раймунда від церкви під приводом, що той одружився з графинею Провансу, маючи з нею кровну спорідненість. Анафему було знято лише у 1180 році зі смертю дружини графа Сен-Жиля.
У 1070-х роках Раймунд де Сен-Жиль втрутився у протистояння всередині графства Прованс, майже повністю оволодівши цими землями. У 1085 за правом своєї дружини отримує частину спадка Бертрана I, графа Прованського — маркізат Прованс (територія південніше графства Прованс). 1093 року остаточно закріпив ці землі за собою після смерті Бертрана II, графа Провансу.
У 1087 році Раймунд де Сен-Жиль допомагав Баранґе Рамону ІІ, графу Барселонському, воювати проти мусульманських володарів Півренейського півострова. 1088 року брат залишив Раймунда намісником графства Тулузи та інших володінь.
1094 року після смерті брата Вільгельма IV стає графом Тулузьким. Ставши володарем майже всього Лангедоку, Раймунд намагається зміцниту свою фактично незалежну державу. Його політика основується на підтримці католицької церкви, встановленні добрих стосунків із сусідами, водночас посилення військової могутності, розвитку торгівлі.
Хрестовий похід
У 1095 році папа римський Урбан II виступив у Клермоні із закликом до походу щодо визволення Святої Землі від невірних. На заклик відгукнувся й Раймунд IV Тулузький. Він ретельно підготувався, зібравши значне військо й статки.
Раймунд рушив через південь Франції, північну Італію, Далмацію й Балкани. Прибувши у 1097 році до Константинополя, він єдиний відмовився давати васальну присягу візантійському імператору Олексію I Комніну, а лише пообіцяв захищати імператора. Після цього разом з іншими хрестоносцями перебрався через Босфор, брав активну участь у захоплені міста Нікеї. За цим разом з іншими хрестоносцями рушив до Сирії й Палестини.
У 1099 році брав участь у захоплені Єрусалима. Під час облоги намагається перехопити на себе загальне командування усіма військами хрестоносців, проте марно. З цього моменту шукає можливість створити незалежне князівство на Близькому сході. Бере участь у захопленні міста Аскалон. 1100 року вирушає до Константинополя з метою організувати похід до Анкари, яку захоплює у березні 1101 року, втім незабаром, 5 серпня, зазнав поразки від сельджуків й ледь врятувався, втікши до Константинополя.
У 1102 році захоплює місто Тортоса у південній Сирії. 1104 року починає облогу міста Триполі. Під час облоги зазнав важкого поранення й 28 лютого 1105 року помер (за іншими відомостями від отрути).
Родина
1. Дружина — Ерменгарда (д/н — 1080), донька Жоффруа I, графа Провансу
Діти:
- Бертран (1065–1112), граф Тулузи з 1105 до 1112 року
2. Дружина — Матільда Готвіль (д/н — 1094), донька Рожера I, графа Сицилії
Дітей не було
3. Дружина — Ельвіра (1080–1151), донька Альфонсо VI, короля Кастилії
Діти:
- Альфонс Журден (1103–1148), граф Тулузи з 1112 до 1148 року
Джерела
- René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p.
- Jean-Luc Dejean: Les comtes de Toulouse. 1979, 1988,
- Charles Lethbridge Kingsford, Il regno di Gerusalemme, 1099–1291, in «Storia del mondo medievale», vol. IV, 1999, pp. 757–782
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раймунд IV (граф Тулузький) |
- Encyclopædia Britannica
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajmund IV 1042 28 lyutogo 1105 graf Tuluzkij odin z ochilnikiv Pershogo hrestovogo pohodu Stosovno numeraciyi isnuyut protirichchya z oglyadu na doslidzhennya kincya 1990 h rokiv sho doveli isnuvannya dvoh Rajmundiv 942 978 rokah to ce Rajmund maye buti VI Rajmund I oks Ramon IV de TolosaRajmund I Prapor Graf Tripoli 1102 28 lyutogo 1105 pid imenem Rajmund I Nastupnik Bertran I Prapor Graf Tuluzi 1094 28 lyutogo 1105 pid imenem Rajmund VI Poperednik Vilgelm IV Nastupnik Bertran I Narodzhennya 1040 vi TuluzaSmert 22 chervnya 1105 abo 28 lyutogo 1105 1 d TripoliKrayina Korolivstvo FranciyaReligiya HristiyanstvoRid dBatko PonsMati dShlyub d d i dDiti Alfons Zhurden i Bertran I Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z langedokskoyi dinastiyi Ruergiv Narodivsya u Tuluzi Buv drugim sinom Ponsa grafa Tuluzkogo ta Almodisi de La Marsh Pro ditinstvo nemaye vidomostej Pri podilu batkivskoyi spadshini u 1060 roci otrimav grafstvo Azhan chastinu vikonsta Nim zamok Tarraskon ta grafstvo Sen Zhil Po nazvi ostannogo Rajmunda chasto nazivali de Sen Zhil V comu zh roci bere shlyub z donkoyu Bertrana I grafa Provanskogo 1065 roku pislya smerti Berti dvoyuridnoyi sestri Rajmunda vin razom z bratom Vilgelmom IV zavolodivaye yiyi spadkom grafstvom Todi zh staye namisnikom gercogstva Narbon ta markizata Gotiya oblast vid Karkasona do Nima Rozshirennya vladi U 1071 roci zdijsniv palomnictvo do Yerusalimu pid chas yakogo oslip na odne oko 1074 roku Rajmund vidmovivsya na zaklik papi rimskogo Grigoriya VII vistupiti proti normaniv yaki grabuvali pivdennu Italiyu j zagrozhuvali Rimu Na vidplatu papa rimskij dvichi u 1076 i 1078 rokah vidluchav Rajmunda vid cerkvi pid privodom sho toj odruzhivsya z grafineyu Provansu mayuchi z neyu krovnu sporidnenist Anafemu bulo znyato lishe u 1180 roci zi smertyu druzhini grafa Sen Zhilya U 1070 h rokah Rajmund de Sen Zhil vtrutivsya u protistoyannya vseredini grafstva Provans majzhe povnistyu ovolodivshi cimi zemlyami U 1085 za pravom svoyeyi druzhini otrimuye chastinu spadka Bertrana I grafa Provanskogo markizat Provans teritoriya pivdennishe grafstva Provans 1093 roku ostatochno zakripiv ci zemli za soboyu pislya smerti Bertrana II grafa Provansu Grafstvo Tuluzke za Rajmunda IV U 1087 roci Rajmund de Sen Zhil dopomagav Barange Ramonu II grafu Barselonskomu voyuvati proti musulmanskih volodariv Pivrenejskogo pivostrova 1088 roku brat zalishiv Rajmunda namisnikom grafstva Tuluzi ta inshih volodin 1094 roku pislya smerti brata Vilgelma IV staye grafom Tuluzkim Stavshi volodarem majzhe vsogo Langedoku Rajmund namagayetsya zmicnitu svoyu faktichno nezalezhnu derzhavu Jogo politika osnovuyetsya na pidtrimci katolickoyi cerkvi vstanovlenni dobrih stosunkiv iz susidami vodnochas posilennya vijskovoyi mogutnosti rozvitku torgivli Hrestovij pohid Pershij hrestovij pohid U 1095 roci papa rimskij Urban II vistupiv u Klermoni iz zaklikom do pohodu shodo vizvolennya Svyatoyi Zemli vid nevirnih Na zaklik vidguknuvsya j Rajmund IV Tuluzkij Vin retelno pidgotuvavsya zibravshi znachne vijsko j statki Rajmund rushiv cherez pivden Franciyi pivnichnu Italiyu Dalmaciyu j Balkani Pribuvshi u 1097 roci do Konstantinopolya vin yedinij vidmovivsya davati vasalnu prisyagu vizantijskomu imperatoru Oleksiyu I Komninu a lishe poobicyav zahishati imperatora Pislya cogo razom z inshimi hrestonoscyami perebravsya cherez Bosfor brav aktivnu uchast u zahopleni mista Nikeyi Za cim razom z inshimi hrestonoscyami rushiv do Siriyi j Palestini U 1099 roci brav uchast u zahopleni Yerusalima Pid chas oblogi namagayetsya perehopiti na sebe zagalne komanduvannya usima vijskami hrestonosciv prote marno Z cogo momentu shukaye mozhlivist stvoriti nezalezhne knyazivstvo na Blizkomu shodi Bere uchast u zahoplenni mista Askalon 1100 roku virushaye do Konstantinopolya z metoyu organizuvati pohid do Ankari yaku zahoplyuye u berezni 1101 roku vtim nezabarom 5 serpnya zaznav porazki vid seldzhukiv j led vryatuvavsya vtikshi do Konstantinopolya U 1102 roci zahoplyuye misto Tortosa u pivdennij Siriyi 1104 roku pochinaye oblogu mista Tripoli Pid chas oblogi zaznav vazhkogo poranennya j 28 lyutogo 1105 roku pomer za inshimi vidomostyami vid otruti Rodina1 Druzhina Ermengarda d n 1080 donka Zhoffrua I grafa Provansu Diti Bertran 1065 1112 graf Tuluzi z 1105 do 1112 roku 2 Druzhina Matilda Gotvil d n 1094 donka Rozhera I grafa Siciliyi Ditej ne bulo 3 Druzhina Elvira 1080 1151 donka Alfonso VI korolya Kastiliyi Diti Alfons Zhurden 1103 1148 graf Tuluzi z 1112 do 1148 rokuDzherelaRene Grousset L Empire du Levant Histoire de la Question d Orient Paris Payot coll Bibliotheque historique 1949 reimpr 1979 648 p Jean Luc Dejean Les comtes de Toulouse 1979 1988 ISBN 2 213 02188 0 Charles Lethbridge Kingsford Il regno di Gerusalemme 1099 1291 in Storia del mondo medievale vol IV 1999 pp 757 782 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rajmund IV graf Tuluzkij Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741