Вендійська мова — мова африканського народу (венда). Одна з офіційних мов ПАР. Поширена на північному сході ПАР, переважно на півночі провінції Лімпопо, а також на півдні Зімбабве (на кордоні з ПАР). Загальне число носіїв 1,152 млн осіб, з них у ПАР 1022 тисячі чол. (2001, перепис), в Зімбабве 130 тис. чол.
Вендійська мова | |
---|---|
TshiVenḓa | |
Поширена в | ПАР, Зімбабве |
Регіон | У ПАР - головним чином провінція Лімпопо |
Носії | Близько 1 022 000 в ПАР (2001, перепис), близько 130 000 у Зімбабве |
Писемність | латиниця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | ПАР |
Регулює | Pan South African Language Board |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ve |
ISO 639-2 | ven |
ISO 639-3 | ven |
Венда — одна з мов банту. За класифікацією М. Гасрі (1948, 1967-71), уточненої в 1978 І.Бастен, відноситься до зони S, групи венда (S.20) і має індекс S.21. Найбільші діалекти: Пхан, тавхацінді, ілафурі, мбедзі, манда, гувху, лембету.
Лад типово бантуський — аглютинативна — синтетична з елементами флективності.
До фонетичних особливостей відноситься багатий консонантизм, для якого характерна наявність фонем з подвійною артикуляцією, серед яких аспіровані лабіоальвеолярні, проривні, а також лабіопалатальні.
У Венда існує протиставлення губно-губних і губно-зубних приголосних у всіх класах : губно-губні p, b, fh, vh протиставлені губно-зубним pf, bv, f, v.
Тон має смислорозрізнювальне значення. Повно представлена система іменних (погоджувальних) класів (17 класів і 2 підкласи), що включає в тому числі оціночні диминутивний і аугментативний класи, а також слабо представлені локативні класи (див. ).
Дієслово характеризується розгалуженою системою - темпоральних категорій, а також багатою системою деривативних суфіксальних форм, що включає, зокрема, , каузатив, , , , .
Венда була офіційною мовою бантустану Венда.
Писемність
Писемність (створена в кінці XIX століття) на латинській графічній основі. Літери C, J і Q використовуються тільки в іноземних запозиченнях.
Алфавіт венда | |||||||
A a | B b | (C c) | D d | Ḓ ḓ | E e | F f | |
G g | H h | I i | (J j) | K k | L l | Ḽ ḽ | |
M m | N n | Ṋ ṋ | Ṅ ṅ | O o | P p | (Q q) | |
R r | S s | T t | Ṱ ṱ | U u | V v | W w | |
X x | Y y | Z z |
Література
- Ziervogel D. A Handbook of the Venda language. Pretoria, 1961
- Poulos G. A Linguistic Analysis of VendaPretoria, 1990.
Посилання
- Мова венда на сайті Ethnologue: Venda. A language of South Africa (англ.)
- Мова венда на сайті Glottolog 3.0: Language: Venda [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова венда на сайті WALS Online: Language Venda [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Venda Vendijska mova mova afrikanskogo narodu venda Odna z oficijnih mov PAR Poshirena na pivnichnomu shodi PAR perevazhno na pivnochi provinciyi Limpopo a takozh na pivdni Zimbabve na kordoni z PAR Zagalne chislo nosiyiv 1 152 mln osib z nih u PAR 1022 tisyachi chol 2001 perepis v Zimbabve 130 tis chol Vendijska movaTshiVenḓaPoshirena v PAR ZimbabveRegion U PAR golovnim chinom provinciya LimpopoNosiyi Blizko 1 022 000 v PAR 2001 perepis blizko 130 000 u ZimbabvePisemnist latinicyaKlasifikaciya Nigero kongolezka makrosim ya Benue kongolezka sim yaBantoyidna gilkaGrupa bantuZona S dd dd dd Oficijnij statusOficijna PARRegulyuye Pan South African Language BoardKodi moviISO 639 1 veISO 639 2 venISO 639 3 ven Venda odna z mov bantu Za klasifikaciyeyu M Gasri 1948 1967 71 utochnenoyi v 1978 I Basten vidnositsya do zoni S grupi venda S 20 i maye indeks S 21 Najbilshi dialekti Phan tavhacindi ilafuri mbedzi manda guvhu lembetu Lad tipovo bantuskij aglyutinativna sintetichna z elementami flektivnosti Do fonetichnih osoblivostej vidnositsya bagatij konsonantizm dlya yakogo harakterna nayavnist fonem z podvijnoyu artikulyaciyeyu sered yakih aspirovani labioalveolyarni prorivni a takozh labiopalatalni U Venda isnuye protistavlennya gubno gubnih i gubno zubnih prigolosnih u vsih klasah gubno gubni p b fh vh protistavleni gubno zubnim pf bv f v Ton maye smislorozriznyuvalne znachennya Povno predstavlena sistema imennih pogodzhuvalnih klasiv 17 klasiv i 2 pidklasi sho vklyuchaye v tomu chisli ocinochni diminutivnij i augmentativnij klasi a takozh slabo predstavleni lokativni klasi div Diyeslovo harakterizuyetsya rozgaluzhenoyu sistemoyu temporalnih kategorij a takozh bagatoyu sistemoyu derivativnih sufiksalnih form sho vklyuchaye zokrema kauzativ Venda bula oficijnoyu movoyu bantustanu Venda PisemnistPisemnist stvorena v kinci XIX stolittya na latinskij grafichnij osnovi Literi C J i Q vikoristovuyutsya tilki v inozemnih zapozichennyah Alfavit venda A a B b C c D d Ḓ ḓ E e F f G g H h I i J j K k L l Ḽ ḽ M m N n Ṋ ṋ Ṅ ṅ O o P p Q q R r S s T t Ṱ ṱ U u V v W w X x Y y Z zLiteraturaZiervogel D A Handbook of the Venda language Pretoria 1961 Poulos G A Linguistic Analysis of VendaPretoria 1990 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu venda Hayani Mova venda na sajti Ethnologue Venda A language of South Africa angl Mova venda na sajti Glottolog 3 0 Language Venda 14 listopada 2017 u Wayback Machine angl Mova venda na sajti WALS Online Language Venda 14 listopada 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi