Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вельвічія дивовижна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Welwitschia mirabilis Hook.f., | ||||||||||||||
 Карта ареалу виду | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Вельві́чія дивна або вельві́чія дивовижна (Welwitschia mirabilis) — багаторічне дерево-довгожитель, єдиний вид монотипного роду вельвічія. Деякі автори навіть відносять вид до сольного класу Welwitschiopsida B. Boivin, 1956.
Поширення
Росте тільки на малій території в пустелі Наміб уздовж узбережжя Атлантичного океану в Намібії та на півдні Анголи.
Зовнішній вигляд
Це дерево, хоча, на перший погляд, воно зовсім так не виглядає. Вся рослина складається зі стовбурового кореня і двох листків, що безперервно ростуть протягом усього життя. З часом довжина кожного з них сягає 2–4 м. Від контакту з розжареним ґрунтом їхні кінці поступово засихають, а самі листки під дією вітру розшарпуються на окремі смужки. Отже, рослина поступово починає нагадувати купу сміття. Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску.
Розмноження і розвиток
Протягом всього свого життя (навіть під час плодоношення) вельвічія має анатомічну будову, що відповідає стадії проростання, що у світі рослин є винятком. Вельвічія є дводомною рослиною, і тому для утворення насіння необхідні дві особини — чоловіча та жіноча. Замість квітів у неї розвиваються численні шишкоподібні органи (подібно до хвойних дерев або саговників), що виходять з пазух листів. Чоловічі органи мають темно-рудий колір, жіночі спочатку зелені, а потім набувають фіолетово-бурого кольору. Жіночі шишки після дозрівання розпадаються і звільняють велику кількість легкого білого насіння. Як запилення, так і розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру. Вік рослин може досягати 2000 років і більше.
Систематика
Філогенетично вельвічія належить до дуже давньої групи рослин — гнетових (Gnetopha), близьких родичів хвойних. До гнетових належать 3 дуже різні роди рослин: гнетум (Gnetum) — ліаноподібні рослини з великими цілокраїми листами, ефедра (Ephedra) — чагарники і тільки одна вельвічія.
Вельвічію названо на честь австрійського ботаніка Фрідріха Вельвіча (Friedrich Welwitsch), що відкрив її у 1860 році. Вона зображена на державному гербі Намібії.
До складу родини вельвічієвих, крім єдиного сучасного, належать також викопні види: , , .
Пристосування до умов життя
До екстремальних умов пустелі вельвічія відмінно адаптована. Ця рослина взагалі не залежить від опадів, їй цілком достатньо туманів, що приходять з океану. Поглинання атмосферної вологи відбувається через продихи, густота яких є рекордною в світі рослин — 20 тисяч на 1 кв. см.
Цікаві факти
- Тривалість життя від чотирьохсот до двох тисяч років.
- Складається з декількох довгих (до восьми метрів) м'ясистих листків.
- Зростає вельвічія в Намібії, тобто в тому місці, де дощі – це рідкісне явище. У зв'язку з чим вона може прожити без вологи близько п'яти років. За умови, що опускаються тумани, цей термін з легкістю збільшується.
Аборигени з великим задоволенням смажать листя на багатті і твердять, що це смачно.
Рекомендації щодо вирощування
Основною причиною невдач у вирощуванні вельвічії є саме надмірне поливання і подальше загнивання рослини. Тому насіння необхідно висаджувати у гравійно-піщаний субстрат (з розміром зерна 2–5 мм), щоб у субстраті не могла затримуватись надлишкова волога, що є єдиною перешкодою при вирощуванні. Поливати вельвічію потрібно дуже обережно, а краще лише оббризкувати водою. Насіння після змочування сходить протягом тижня. Рослину можна вирощувати на підвіконні південного вікна та обов'язково захищати від протягів. При її вирощуванні необхідно запастися терпінням, бо рослина росте дуже повільно.
Примітки
- Бажан М. П. (ред.). Українська радянська енциклопедія. — 1978. — Т. 2. — С. 174.
- (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
Література
- Жизнь растений. В 6-ти т. / Гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М.: Просвещение, 1978. — Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения. Под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — С. 299–309. — 447 с. — 300000 экз.
- Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. (ред. Григорьев Д. и др.) — Könemann, 2006 (русское издание). — С. 935. — .
- Bornman C. H. Welwitschia. Paradox of a Parched Paradise (Вельвичия. Парадокс опалённого рая). — C. Struik Publishers, Cape & Johannesburg, 1978. — .(англ.)
Посилання
- Welwitschia mirabilis на сайті PlantZAfrica.com (Сайт про рослини південної Африки та суміжні теми) [ 19 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/14300073 [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velvichiya divovizhnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klas GnetopsidaPoryadok Welwitschiales Skottsburg ex Reveal 1993Rodina Velvichiyevi Welwitschiaceae Caruel 1879Rid Velvichiya Welwitschia Hooker f 1862Vid Velvichiya divovizhnaBinomialna nazvaWelwitschia mirabilis Hook f Karta arealu viduPosilannyaVikishovishe Welwitschia mirabilisVikividi Welwitschia mirabilisEOL 1156352IPNI 383591 1ITIS 18060NCBI 3377The Plant List kew 339841 Velvi chiya divna abo velvi chiya divovizhna Welwitschia mirabilis bagatorichne derevo dovgozhitel yedinij vid monotipnogo rodu velvichiya Deyaki avtori navit vidnosyat vid do solnogo klasu Welwitschiopsida B Boivin 1956 PoshirennyaVelvichiya divovizhna Namibiya Zhinocha osobina zavvishki z lyudinu pribliznij vik 1 500 rokivZhinochi shishki velvichiyiWelwitschia mirabilis Tuluzkij muzej Roste tilki na malij teritoriyi v pusteli Namib uzdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu v Namibiyi ta na pivdni Angoli Zovnishnij viglyadCe derevo hocha na pershij poglyad vono zovsim tak ne viglyadaye Vsya roslina skladayetsya zi stovburovogo korenya i dvoh listkiv sho bezperervno rostut protyagom usogo zhittya Z chasom dovzhina kozhnogo z nih syagaye 2 4 m Vid kontaktu z rozzharenim gruntom yihni kinci postupovo zasihayut a sami listki pid diyeyu vitru rozsharpuyutsya na okremi smuzhki Otzhe roslina postupovo pochinaye nagaduvati kupu smittya Stovbur velvichiyi syagaye 1 5 m zavvishki i majzhe povnistyu zahovanij u pisku Rozmnozhennya i rozvitokProtyagom vsogo svogo zhittya navit pid chas plodonoshennya velvichiya maye anatomichnu budovu sho vidpovidaye stadiyi prorostannya sho u sviti roslin ye vinyatkom Velvichiya ye dvodomnoyu roslinoyu i tomu dlya utvorennya nasinnya neobhidni dvi osobini cholovicha ta zhinocha Zamist kvitiv u neyi rozvivayutsya chislenni shishkopodibni organi podibno do hvojnih derev abo sagovnikiv sho vihodyat z pazuh listiv Cholovichi organi mayut temno rudij kolir zhinochi spochatku zeleni a potim nabuvayut fioletovo burogo koloru Zhinochi shishki pislya dozrivannya rozpadayutsya i zvilnyayut veliku kilkist legkogo bilogo nasinnya Yak zapilennya tak i rozpovsyudzhennya nasinnya vidbuvayetsya za dopomogoyu vitru Vik roslin mozhe dosyagati 2000 rokiv i bilshe SistematikaFilogenetichno velvichiya nalezhit do duzhe davnoyi grupi roslin gnetovih Gnetopha blizkih rodichiv hvojnih Do gnetovih nalezhat 3 duzhe rizni rodi roslin gnetum Gnetum lianopodibni roslini z velikimi cilokrayimi listami efedra Ephedra chagarniki i tilki odna velvichiya Velvichiyu nazvano na chest avstrijskogo botanika Fridriha Velvicha Friedrich Welwitsch sho vidkriv yiyi u 1860 roci Vona zobrazhena na derzhavnomu gerbi Namibiyi Do skladu rodini velvichiyevih krim yedinogo suchasnogo nalezhat takozh vikopni vidi Pristosuvannya do umov zhittyaDo ekstremalnih umov pusteli velvichiya vidminno adaptovana Cya roslina vzagali ne zalezhit vid opadiv yij cilkom dostatno tumaniv sho prihodyat z okeanu Poglinannya atmosfernoyi vologi vidbuvayetsya cherez prodihi gustota yakih ye rekordnoyu v sviti roslin 20 tisyach na 1 kv sm Cikavi faktiTrivalist zhittya vid chotirohsot do dvoh tisyach rokiv Skladayetsya z dekilkoh dovgih do vosmi metriv m yasistih listkiv Zrostaye velvichiya v Namibiyi tobto v tomu misci de doshi ce ridkisne yavishe U zv yazku z chim vona mozhe prozhiti bez vologi blizko p yati rokiv Za umovi sho opuskayutsya tumani cej termin z legkistyu zbilshuyetsya Aborigeni z velikim zadovolennyam smazhat listya na bagatti i tverdyat sho ce smachno Rekomendaciyi shodo viroshuvannyaOsnovnoyu prichinoyu nevdach u viroshuvanni velvichiyi ye same nadmirne polivannya i podalshe zagnivannya roslini Tomu nasinnya neobhidno visadzhuvati u gravijno pishanij substrat z rozmirom zerna 2 5 mm shob u substrati ne mogla zatrimuvatis nadlishkova vologa sho ye yedinoyu pereshkodoyu pri viroshuvanni Polivati velvichiyu potribno duzhe oberezhno a krashe lishe obbrizkuvati vodoyu Nasinnya pislya zmochuvannya shodit protyagom tizhnya Roslinu mozhna viroshuvati na pidvikonni pivdennogo vikna ta obov yazkovo zahishati vid protyagiv Pri yiyi viroshuvanni neobhidno zapastisya terpinnyam bo roslina roste duzhe povilno PrimitkiBazhan M P red Ukrayinska radyanska enciklopediya 1978 T 2 S 174 ukr Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 1 lipnya 2019 LiteraturaZhizn rastenij V 6 ti t Gl red Al A Fyodorov M Prosveshenie 1978 T 4 Mhi Plauny Hvoshi Paporotniki Golosemennye rasteniya Pod red I V Grushvickogo i S G Zhilina S 299 309 447 s 300000 ekz Botanika Enciklopediya Vse rasteniya mira Per s angl red Grigorev D i dr Konemann 2006 russkoe izdanie S 935 ISBN 3 8331 1621 8 Bornman C H Welwitschia Paradox of a Parched Paradise Velvichiya Paradoks opalyonnogo raya C Struik Publishers Cape amp Johannesburg 1978 ISBN 0 86977 097 7 angl PosilannyaWelwitschia mirabilis na sajti PlantZAfrica com Sajt pro roslini pivdennoyi Afriki ta sumizhni temi 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl http www tropicos org Name 14300073 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl