Великий зенітний телескоп англ Large Zenith Telescope найбільший у світі рідкодзеркальний телескоп з діаметром дзеркала

Великий зенітний телескоп (англ. Large Zenith Telescope) — найбільший у світі рідкодзеркальний телескоп з діаметром дзеркала 6 метрів, що працював з 2003 по 2016 рік. Знаходився у Канаді, неподалік Ванкувера. В свій час він був третім за величиною оптичним телескопом у Північній Америці.

Великий зенітний телескоп
6-метрове рідке дзеркало Великого зенітного телескопа. (Для порівняння розмірів поруч стоїть дівчина)
Розташування	Канада
Координати	49°17′17″ пн. ш. 122°34′23″ зх. д. / 49.2881000° пн. ш. 122.5731000° зх. д. / 49.2881000; -122.5731000
Організація	Університет Британської Колумбії
Висота	395 м
Збудовано	2003
Стиль телескопа	оптичний телескоп, телескоп з рідким дзеркалом, зенітний телескоп
Діаметр	6 м
Фокусна відстань	10 м
Вебсайт	astro.ubc.ca/lmt/lzt/

Великий зенітний телескоп у Вікісховищі

Порівняння головних дзеркал деяких телескопів. Великий зенітний телескоп позначений рожевим колом.

Створення телескопа

Одним з основних факторів, що визначають потужність телескопа, є розмір та якість його головного дзеркала. У класичних конструкціях телескопів використовують сферичні, параболічні або гіперболічні дзеркала, кожне з яких може вносити свої дефекти — аберації. З перерахованих типів найбільш вигідно параболічне дзеркало, оскільки воно повністю позбавлене сферичної аберації в силу своєї геометрії — воно збирає всі промені, що прийшли на його поверхню, строго в одній точці — фокусі. Процес виготовлення дзеркала, поверхня якого відрізняється від ідеального параболоїда менше, ніж на чверть довжини хвилі (критерій Релея) є складною технічною задачею. Тим не менш, у неї існує витончене рішення — якщо чашу, наповнену рідиною, привести в обертання, рідка поверхня набуде параболічної форми. Саме ця ідея була реалізована під час створення Великого зенітного телескопа.

Будівництво розпочалося у 1994 році і було завершено до весни 2003 року. У ньому брали участь вчені Університету Британської Колумбії, якому належить телескоп, Університету Лаваля та Паризького астрофізичного інституту. Ключовою частиною конструкції телескопа є повітряна подушка, що підтримує тритонне головне дзеркало. За допомогою мотора воно рівномірно обертається зі швидкістю шість обертів за хвилину. Фокусування телескопа здійснюється за допомогою зміни положення дзеркала: шість опор, на яких воно закріплене, можуть змінювати свою висоту. Адаптивна система складається з набору електромагнітів, розташованих під дзеркалом та призначених для тонкого коригування його форми з метою виправлення збурень зображення атмосферою.

Особливості

Рідке дзеркало має ряд безперечних переваг перед твердотільними. Воно на порядок дешевше складних багатосегментних дзеркал, що використовуються у великих телескопах, оскільки не вимагає складної технічної обробки для надання йому правильної оптичної форми. Тверді дзеркала через свою величезну вагу піддаються деформації і тому мають обмеження на розмір, ртутне дзеркало може бути зроблено набагато більшим. Однак у нього є суттєві недоліки, чим і пояснюється той факт, що масового переходу до дешевих ідеально параболічних рідких дзеркал не відбувається. Вся справа в земній гравітації: якщо дзеркало відхилити від горизонтального положення, то гравітація спотворить його форму настільки, що астрономічні спостереження проводити буде не можна. Тому поле зору такого інструменту має бути спрямоване виключно в зеніт, що обмежує можливості спостереження. До того ж феромагнітна рідина на основі ртуті є високотоксичною речовиною, так що робота з телескопом вимагає підвищеної обережності.

Напрями досліджень

Основними науковими цілями проекту були вимірювання розподілу енергії у спектрах галактик та квазарів, їхніх червоних зміщень, пошук далеких наднових. Ці дані використовувались для побудови космологічних моделей, дослідження еволюції галактик і великомасштабної структури Всесвіту. Іншим напрямком досліджень телескопа було стеження за космічним сміттям.

Виведення з експлуатації

Великий зенітний телескоп був виведений з експлуатації влітку 2016 року Усю рідку ртуть було збережено для інших проектів.

Примітки

Большой зенитный телескоп // Телескопы с жидкими линзами: как это работает : [ 9 вересня 2018]. — Популярная механика. — 2015. — № 12 (грудень).
Мартынов Д. Я. Курс практической астрофизики. — М. : Наука, 1977.
Physics Footnotes: Liquid Mirror Telescopes.
Clery, Daniel (18 липня 2019). Could humanity's return to the moon spark a new age of lunar telescopes?. Science – AAAS (англ.). Процитовано 9 жовтня 2019.
telescope Великий зенітний телескоп. Atlas Obscura. Процитовано 17 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ().

Посилання

[1] Большой зенитный телескоп // Телескопы с жидкими линзами: как это работает : [ 9 вересня 2018]. — Популярная механика. — 2015. — № 12 (грудень).

[Martynov-2] Мартынов Д. Я. Курс практической астрофизики. — М. : Наука, 1977.

[3] Physics Footnotes: Liquid Mirror Telescopes.

[4] Clery, Daniel (18 липня 2019). Could humanity's return to the moon spark a new age of lunar telescopes?. Science – AAAS (англ.). Процитовано 9 жовтня 2019.

[5] telescope Великий зенітний телескоп. Atlas Obscura. Процитовано 17 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ().