Велика Зам'ятня («Велике Замішання») — у 1359—1381 роках серія міжусобних воєн у Золотій Орді, які призвели до її занепаду. Вони розкололи і суттєво ослабили центральну владу, прискоривши розпад держави. Причиною воєн стала невизначеність з престолонаслідуванням. Стара династія, після вбивства хана (царя) Бердибека, урвалася, і постало питання, хто з численних претендентів сяде на престол у Сараї. За старим законом Чингіза, нового хана Золотої Орди мала обирати рада з усіх представників роду. Але в цей час його нащадків вже було настільки багато і непорозуміння між ними настільки велике, що ця норма вже давно не виконувалась.
Велика зам'ятня | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Міжусобиці в Золотій орді | |||||||
Куликовська битва | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Золота орда За підтримки: | Золота орда За підтримки: | ||||||
Командувачі | |||||||
Мамай Ольгерд | Джучиди Тохтамиш Дмитро Донський |
Хронологія
- 1359 — вбивство хана Бердибека, останнього представника роду хана Батия. Це стало причиною появи різноманітних претендентів на ханський престол у Сараї з числа інших, східних гілок роду Джучі. Першим на престол на короткий термін вдалося сісти самозванцю Кульпі, який проголосив себе ханом і почав репресії проти частини воєначальників—емірів. У цих умовах один з них, темник Мамай, зять хана Бердибека і беклярбек, тобто правитель столичної області Сараю, не маючи змоги опиратись самозванцю, з вірними йому військами відійшов у західні області ханства, і через деякий час проголосив ханом Абдуллу, з роду Батия. Інші опальні еміри в цей час звертаються по допомогу до хана Чимтая, керівника удільної Білої Орди, який направив до Сараю свого брата Шейх—Орду, який, проте, був вбитий по дорозі до Сараю. Також в цей час, в 1359 році у Гюлістані у своєму війську проголосив себе ханом Хизир (або Кидир у староруських літописах).
- 1360
- Січень — хан Мухаммед Навруз, що називав себе сином Джанібека і братом Бердибека, захопив Сарай-город, вбив Кульпу і двох його синів.
- травень—червень — Хизир (Хизр або Кидир у староруських літописах), який проголосив себе ханом у Гюлістані ще в 1359 році, вступає з військом в уділ хана Навруза, в результаті зради частини старшини вбиває його, його дружину Тайдулу і вірних йому вельмож і сідає на престолі у Сарай—городі. Новий хан на невеликий період об'єднав під своєю владою великі території, активно втручався у справи руських князівств.
- 1361
- серпень — старший син хана Хизира, Ходжа—Тимур за підтримки старшини здійснює переворот, вбиває батька і молодшого брата і сідає на сарайський престол. У цей час у Білій Орді помирає хан Чимтай, до влади приходить його син, хан Урус, який проголошує повне її відділення від Сараю. Так само відмовилась визнавати залежність від Сараю і Синя Орда на чолі з ханом Пуладом, який правив у 1350—1370 роках.
- жовтень — після п'яти тижнів царювання, проти нового хана повстає ординська старшина на чолі з Мамаєм. Ходжа—Тимур тікає за Волгу, де його невдовзі вбивають, а ханом, за підтримки Мамая, стає нащадок Узбека Абдулла.
- 1362 — Битва на Синіх Водах. Литовсько-руське військо Ольгерда розбило татарське військо, звільнивши Україну від ординського панування.
- 1368 — Тросненська битва. Литовці перемогли московитів.
- 1370 — в Сараї вбивають або помирає хан Абдулла і на його місце Мамай намагається посадити хана Булака. В країні знову починаються міжусобиці.
- 1372 — Сарай захоплює хан Урус
- 1375
- січень — на короткий час хан Булак повертає Сарай
- червень — Сарай знову захоплює хан Урус
- липень — Сарай знову захоплює хан Булак
- грудень — Сарай захоплює хан Каганбек Гиясаддін
- Експедиція на чолі з Московією проти Твері (у союзі з Мамаєм, який дав Твері "ярлик" на Володимирський престол). Договір, нав'язаний Твері, за яким вона визнавала себе "молодшим братом" Москви.
- 2 серпня 1377 — [ru]. Мамай зненацька розбив війська Дмитра Костянтиновича у битві на річці П'яні, розграбував і спалив Нижній Новгород.
- 1377 — хан Каганбек помирає і ханом стає його син Арабшах Муззаффар (Арапша староруських літописів).
- 1380
- Мамай вбиває хан Булака. Тохтамиш захоплює престол у Сараї.
- Куликовська битва. Військо московського князя Дмитрія Донського розбиває ординсько-литовське військо Мамая. Війська Тохтамиша переслідують темника і позбавляють його останніх залишків впливу. Зростає роль Москви. Закінчення міжусобиць.
- 1381 — Битва на річці Калка (1381). темник Мамай вбитий у Криму. Тохтамиш стає беззаперечним ханом Золотої Орди і закінчує Велику Смуту.
- 1382 — Тохтамиш стає ханом та захоплює, спалює Москву. Димитрій Донський кидає Москву напризволяще і тікає на північ. Жителі Москви просять литовського князя Остея захистити місто. Князі Нижнього Новгорода-Суздаля обманом змушують москвичів здати місто, після чого війська Тохтамиша розграбовують Москву.
- 1390-і — вторгнення війська середньоазійського правителя Тимура Кульгавого, розгром і небувале спустошення Золотої Орди, початок її дезінтеграції на окремі держави.
Примітки
- Wilson, 2020, 4:57–5:08.
- Halperin, 1987, с. 74–75.
- Halperin, 1987, с. 73.
- Počekaev, 2010a, с. 149–151.
- Halperin, 1987, с. 73–75.
- Crummey, 2014, с. 57.
Джерела
- . Удар по Сходу [Архівовано 26 лютого 2014 у WebCite]. Українсько-литовське військо прогнало татар із України ще до Куликовської битви // Український тиждень, 31 жовтня 2008
- 1360-1381. Великая замятня [ 25 червня 2012 у Wayback Machine.] // Точка зрения — Новый Геродот. Русь и Орда
- Олексій Костюченко. Що позитивного залишила по собі Золота Орда? [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // «День», 24 січня 2013
- 1313-1359. Зенит. Исламская революция и смена доминанты [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Точка зрения — Новый Геродот. Русь и Орда: как это было?
- Crummey, Robert O. (2014). The Formation of Muscovy 1300 – 1613. Routledge. с. 52—62. ISBN . (вперше опублікований у 1987 році).
- Halperin, Charles J. (1987). Russia and the Golden Horde: The Mongol Impact on Medieval Russian History. с. 222. ISBN . (e-book).
- Počekaev, Roman Julianovich (2010a). Цари ордынские: биографии ханов и правителей Золотой Орды (Cari ordynskie: Biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy) [Tsars of the Horde: Biographies of the Khans and Rulers of the Golden Horde]. Saint Petersburg: Eurasia. с. 406. ISBN .
- Wilson, Jack; Gambar, Ilkin; Devin, Officially; Karimov, Nolan (19 березня 2020). Battle of Kulikovo 1380 – Rus-Mongol Wars Documentary. Kings and Generals. Процитовано 30 квітня 2023.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Zam yatnya Velike Zamishannya u 1359 1381 rokah seriya mizhusobnih voyen u Zolotij Ordi yaki prizveli do yiyi zanepadu Voni rozkololi i suttyevo oslabili centralnu vladu priskorivshi rozpad derzhavi Prichinoyu voyen stala neviznachenist z prestolonasliduvannyam Stara dinastiya pislya vbivstva hana carya Berdibeka urvalasya i postalo pitannya hto z chislennih pretendentiv syade na prestol u Sarayi Za starim zakonom Chingiza novogo hana Zolotoyi Ordi mala obirati rada z usih predstavnikiv rodu Ale v cej chas jogo nashadkiv vzhe bulo nastilki bagato i neporozuminnya mizh nimi nastilki velike sho cya norma vzhe davno ne vikonuvalas Velika zam yatnya Mizhusobici v Zolotij ordi Kulikovska bitva Kulikovska bitva Data 1359 1381 Misce Zolota Orda suchasna Rosiya Rezultat Porazka Mamaya Storoni Zolota orda Za pidtrimki Litva Rus Tver Zolota orda Za pidtrimki Timuridi Moskoviya vasal Ordi Komanduvachi Mamaj Olgerd Dzhuchidi Tohtamish Dmitro DonskijHronologiya1359 vbivstvo hana Berdibeka ostannogo predstavnika rodu hana Batiya Ce stalo prichinoyu poyavi riznomanitnih pretendentiv na hanskij prestol u Sarayi z chisla inshih shidnih gilok rodu Dzhuchi Pershim na prestol na korotkij termin vdalosya sisti samozvancyu Kulpi yakij progolosiv sebe hanom i pochav represiyi proti chastini voyenachalnikiv emiriv U cih umovah odin z nih temnik Mamaj zyat hana Berdibeka i beklyarbek tobto pravitel stolichnoyi oblasti Sarayu ne mayuchi zmogi opiratis samozvancyu z virnimi jomu vijskami vidijshov u zahidni oblasti hanstva i cherez deyakij chas progolosiv hanom Abdullu z rodu Batiya Inshi opalni emiri v cej chas zvertayutsya po dopomogu do hana Chimtaya kerivnika udilnoyi Biloyi Ordi yakij napraviv do Sarayu svogo brata Shejh Ordu yakij prote buv vbitij po dorozi do Sarayu Takozh v cej chas v 1359 roci u Gyulistani u svoyemu vijsku progolosiv sebe hanom Hizir abo Kidir u staroruskih litopisah 1360 Sichen han Muhammed Navruz sho nazivav sebe sinom Dzhanibeka i bratom Berdibeka zahopiv Saraj gorod vbiv Kulpu i dvoh jogo siniv traven cherven Hizir Hizr abo Kidir u staroruskih litopisah yakij progolosiv sebe hanom u Gyulistani she v 1359 roci vstupaye z vijskom v udil hana Navruza v rezultati zradi chastini starshini vbivaye jogo jogo druzhinu Tajdulu i virnih jomu velmozh i sidaye na prestoli u Saraj gorodi Novij han na nevelikij period ob yednav pid svoyeyu vladoyu veliki teritoriyi aktivno vtruchavsya u spravi ruskih knyazivstv 1361 serpen starshij sin hana Hizira Hodzha Timur za pidtrimki starshini zdijsnyuye perevorot vbivaye batka i molodshogo brata i sidaye na sarajskij prestol U cej chas u Bilij Ordi pomiraye han Chimtaj do vladi prihodit jogo sin han Urus yakij progoloshuye povne yiyi viddilennya vid Sarayu Tak samo vidmovilas viznavati zalezhnist vid Sarayu i Sinya Orda na choli z hanom Puladom yakij praviv u 1350 1370 rokah zhovten pislya p yati tizhniv caryuvannya proti novogo hana povstaye ordinska starshina na choli z Mamayem Hodzha Timur tikaye za Volgu de jogo nevdovzi vbivayut a hanom za pidtrimki Mamaya staye nashadok Uzbeka Abdulla Poshtova marka Ukrayini 2012 roku prisvyachena bitvi na Sinih Vodah Rozorennya Moskvi Tohtamishem malyunok Vasilya Sergijovicha Smirnova 19 stolittya Tohtamish hotiv zrobiti Moskvu prikladom togo sho stanetsya yaksho htos navazhitsya kinuti viklik mongolskij zverhnosti nad ruskimi knyazivstvami 1362 Bitva na Sinih Vodah Litovsko ruske vijsko Olgerda rozbilo tatarske vijsko zvilnivshi Ukrayinu vid ordinskogo panuvannya 1368 Trosnenska bitva Litovci peremogli moskovitiv 1370 v Sarayi vbivayut abo pomiraye han Abdulla i na jogo misce Mamaj namagayetsya posaditi hana Bulaka V krayini znovu pochinayutsya mizhusobici 1372 Saraj zahoplyuye han Urus 1375 sichen na korotkij chas han Bulak povertaye Saraj cherven Saraj znovu zahoplyuye han Urus lipen Saraj znovu zahoplyuye han Bulak gruden Saraj zahoplyuye han Kaganbek Giyasaddin Ekspediciya na choli z Moskoviyeyu proti Tveri u soyuzi z Mamayem yakij dav Tveri yarlik na Volodimirskij prestol Dogovir nav yazanij Tveri za yakim vona viznavala sebe molodshim bratom Moskvi 2 serpnya 1377 ru Mamaj znenacka rozbiv vijska Dmitra Kostyantinovicha u bitvi na richci P yani rozgrabuvav i spaliv Nizhnij Novgorod 1377 han Kaganbek pomiraye i hanom staye jogo sin Arabshah Muzzaffar Arapsha staroruskih litopisiv 1380 Mamaj vbivaye han Bulaka Tohtamish zahoplyuye prestol u Sarayi Kulikovska bitva Vijsko moskovskogo knyazya Dmitriya Donskogo rozbivaye ordinsko litovske vijsko Mamaya Vijska Tohtamisha peresliduyut temnika i pozbavlyayut jogo ostannih zalishkiv vplivu Zrostaye rol Moskvi Zakinchennya mizhusobic 1381 Bitva na richci Kalka 1381 temnik Mamaj vbitij u Krimu Tohtamish staye bezzaperechnim hanom Zolotoyi Ordi i zakinchuye Veliku Smutu 1382 Tohtamish staye hanom ta zahoplyuye spalyuye Moskvu Dimitrij Donskij kidaye Moskvu naprizvolyashe i tikaye na pivnich Zhiteli Moskvi prosyat litovskogo knyazya Osteya zahistiti misto Knyazi Nizhnogo Novgoroda Suzdalya obmanom zmushuyut moskvichiv zdati misto pislya chogo vijska Tohtamisha rozgrabovuyut Moskvu 1390 i vtorgnennya vijska serednoazijskogo pravitelya Timura Kulgavogo rozgrom i nebuvale spustoshennya Zolotoyi Ordi pochatok yiyi dezintegraciyi na okremi derzhavi PrimitkiWilson 2020 4 57 5 08 Halperin 1987 s 74 75 Halperin 1987 s 73 Pocekaev 2010a s 149 151 Halperin 1987 s 73 75 Crummey 2014 s 57 Dzherela Udar po Shodu Arhivovano 26 lyutogo 2014 u WebCite Ukrayinsko litovske vijsko prognalo tatar iz Ukrayini she do Kulikovskoyi bitvi Ukrayinskij tizhden 31 zhovtnya 2008 1360 1381 Velikaya zamyatnya 25 chervnya 2012 u Wayback Machine Tochka zreniya Novyj Gerodot Rus i Orda Oleksij Kostyuchenko Sho pozitivnogo zalishila po sobi Zolota Orda 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Den 24 sichnya 2013 1313 1359 Zenit Islamskaya revolyuciya i smena dominanty 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Tochka zreniya Novyj Gerodot Rus i Orda kak eto bylo Crummey Robert O 2014 The Formation of Muscovy 1300 1613 Routledge s 52 62 ISBN 9781317872009 vpershe opublikovanij u 1987 roci Halperin Charles J 1987 Russia and the Golden Horde The Mongol Impact on Medieval Russian History s 222 ISBN 9781850430575 e book Pocekaev Roman Julianovich 2010a Cari ordynskie biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy Cari ordynskie Biografii hanov i pravitelej Zolotoj Ordy Tsars of the Horde Biographies of the Khans and Rulers of the Golden Horde Saint Petersburg Eurasia s 406 ISBN 9785918520109 Wilson Jack Gambar Ilkin Devin Officially Karimov Nolan 19 bereznya 2020 Battle of Kulikovo 1380 Rus Mongol Wars Documentary Kings and Generals Procitovano 30 kvitnya 2023 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi