Ка́рл IV Люксембурзький (нім. Karl IV, чеськ. Karel IV.; 14 травня 1316, Прага — 29 листопада 1378, Прага) — імператор Священної Римської імперії з 1346 року; з 26 серпня 1346 року король Богемії Карл I, (коронація відбулась 2 вересня 1347 року).
Карл IV Люксембурзький чеськ. Karel IV. | |
---|---|
Divina favente clementia Romanorum Imperator semper Augustus et Boemiæ rex | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1355-1378 |
Коронація | 5 квітня 1355 |
Попередник | Людовик IV Баварський |
Наступник | Сигізмунд I Люксембург |
Інші титули | Король Богемії Король Німеччини Король Італії Граф Люксембургу |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 14 травня 1316 Прага |
Смерть | 29 листопада 1378 (62 роки) Прага пневмонія |
Поховання | Собор святого Віта, Прага, Чехія |
Дружина | Бланка Валуа |
Другий шлюб | |
Третій шлюб | Анна Свідницька |
Четвертий шлюб | Єлизавета Померанська |
Діти | Сигізмунд, Вацлав, Маргарита I, Катерина, Єлизавета, Анна, Маргарита II |
Династія | Люксембурги |
Батько | Ян I Сліпий |
Мати | Єлизавета Богемська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Карл був старшим сином і спадкоємцем короля Яна I Сліпого і принцеси Єлизавети, дочки короля Вацлава ІІ з династії Пржемисловичів. Він є найвидатнішим чеським королем та одним із найвизначніших імператорів. Свою освіту Карл здобув у Франції, вільно розмовляв п'ятьма мовами, мав надзвичайні здібності у політиці, дипломатії, управлінні та військовій справі. Прямий нащадок Великих Князів Київських.
Карл був першим чеським королем, коронованим у Празі чеським архієпископом. Це відбулося у 1347 році, хоча де-факто він став королем роком раніше. Заснувавши Нове місто (Прага), перетворив Прагу на найбільше місто Центральної Європи. 1348 року Карл заснував Празький університет, розпочав будівництво нового кам'яного мосту через Влтаву. а також збудував замок Карлштейн, готичну перлину на південь від Праги. Його міжнародна політика зміцнила незалежність Чеського королівства та розширила його кордони. У той же час спроба короля створити громадянське законодавство (Maiestas Carolina) була відкинута чеською аристократією. За результатами загального громадського опитування Карла IV було визнано найвеличнішим чехом в історії.
Справжня заслуга Карла IV перед імперією — заснування союзів земського миру.
Двічі здійснював походи в Італію: в 1354 році, щоб коронуватися в Мілані королем та в Римі імператором (1355), вдруге — в інтересах папи, для війни з міланськими Вісконті. Але про розвиток свого родового володіння, Чехії, піклувався більше, ніж про імперію.
Дав багато пільг дворянству в містах. Заохочував розвиток гірництва та землеробства, зробив Влтаву до Ельби судноплавною, побудував у Празі «нове місто» (Празький град), Градчани та знаменитий празький Карлів міст, заснував там архієпископство й у 1348 році перший в імперії університет (за зразком паризького), привернув до Праги велику кількість художників та ремісників.
Біографія
При народженні отримав ім'я Вацлав. Виховувався в Парижі.
У 15-річному віці (1331) був призначений намісником у створеному його батьком королівстві в Північній Італії і зіткнувся там з опором та інтригами. У 18 років (1334) став намісником батька в Чехії. Внаслідок вигнання його брата Йоганна з Тіролю і тимчасового управління Карлом цією країною, на яку мав види Баварський дім, виник глибокий конфлікт між Віттельсбахами і Люксембургами, який призвів до ряду воєн.
З ім'ям Карла пов'язана «золота доба» Чехії. Він добре знав чеську мову, дбав про розвиток міст і багато уваги приділяв сільському господарству. Карл ввіз до Чехії виноградну лозу з Бургундії і сливові дерева з Лотарингії, влаштував водоймища для розведення риб: так з'явилися знамениті чеські коропи.
Карл залишився в історії як автор першої в середньовічній Європі світської автобіографії та ініціатор складання нової історичної хроніки.
Обрання королем
Ще за життя імператора Людовика IV Баварського, Карл, за допомогою папи Климента VI, домігся обрання п'ятьма курфюрстами німецьким королем. При цьому він пішов на підписання обмежувальних умов, у виконанні яких примушений був принести клятву папі в Авіньйоні. Тим не менше, після смерті імператора (1347) Карлу не вдалося відразу зійти на імперський трон. За почином Віттельсбахів королем було обрано Едуарда III Англійського, коли ж той відмовився — мейсенського маркграфа Фрідріха II, потім графа Гюнтера Шварцбурзького, який незабаром важко захворів, погодився відректися за гроші й помер.
25 липня 1349 року Карл IV повторно коронувався в Аахені. З Віттельсбахами Карл IV примирився одруженням з Анною, дочкою пфальцського курфюрста, і обіцянкою підтримки їх у Браденбурзі де він сам, тим часом, протегував Лже-Вальдемару.
Карл IV пішов на великі поступки князям. В Золотій буллі 1356 року курфюрсти отримали майже суверенні права у своїх князівствах. Впорядкування обрання на престол усунуло втручання папи при виборах, що викликало розлад з авіньйонським двором. Конфлікт з папою було залагоджено даруванням десятини та виданням так званої каролінзької булли для захисту пільг духовенства.
Значною заслугою Карла IV стало заснування спілок земського світу.
Походи до Італії
Двічі Карл IV здійснював походи в Італію: в 1354 році, щоб коронуватися в Мілані королем і в Римі імператором (1355), вдруге — в інтересах папи, для війни з міланськими Вісконті. Але про розвиток свого спадкового володіння, Чехії, Карл дбав більше, ніж про імперію.
Посланий Карлом як полонений в Авіньйон, Кола ді Рієнцо примирився з Іннокентієм VI, і повернувся до Італії восени 1353 року як представник понтифіка, щоб співпрацювати з іспанським кардиналом, але зміг лише набути ганебну смерть на сходах Капітолія. Гіббон писав про це: «Капітолій стояв тепер на крові Рієнцо, коли Карл IV спустився з Альп, щоб коронуватися короною Італії та Імперії». Франческо Петрарка вірив у Карла IV, але потім глибоко в ньому розчарувався. Карл був коронований в Римі кардиналом Остії в пасхальний день 1355 року, а потім повернувся до Праги, як писав поет: «з короною, яку він отримав без єдиного удару меча, з кошелем, повним монет, який він привіз порожнім; але з малою славою за добрі справи, і з великою ганьбою за приниження імператорської величі. О! якщо б твій прадід і дід зустріли тебе на альпійському перевалі, щоб вони сказали, ти подумав? Імператор римлян по імені, по правді ти всього лише король богемський».
Правління в Німеччині
Дворянству в містах він дав багато пільг; в 1350 році видав нове укладення, яке, однак, пізніше змушений був скасувати. Заохочував горнозаводство і землеробство, зробив Влтаву до Ельби судноплавною, побудував у Празі «нове місто» (Нове-Мєсто), Градчани, і знаменитий празький Карлів міст, заснував там архієпископію і в 1348 році перший в імперії університет (за зразком паризького), привернув до Праги велику кількість художників і ремісників.
Через першу свою дружину, за згодою Віттельсбахів, забезпечив собі більшу частину Верхнього Пфальца; через другу дружину, Анну Яворську, отримав сілезькі князівства Яворське і Свідницьке (1368); роком раніше він купив Лужицьку землю.
Майстерно скориставшись розбратами в родині Віттельсбахів, Карл зумів домогтися заповіту собі Бранденбурзької марки маркграфами Людовиком і Оттоном (1368), а незабаром після того, в 1373 році, за винагороду, повинен був відмовитися від марки на користь Оттона.
За великі суми грошей і після довгих зусиль Карл IV домігся обрання свого сина Венцеля своїм наступником (1376). Великі витрати Карла IV змушували його обкладати важкими податками і закладати імперські міста, що повело до заснування Швабського союзу міст (1376).
Вмираючи в Празі, Карл залишив Чехію, Сілезію і римську корону Венцелю, Бранденбург — Сигізмунду, Лужицькі землі — , третьому зі своїх синів.
Після смерті Карла IV його тіло було виставлено для прощання в на Малій Страні в Празі, після чого він був похований в крипті Собору Святого Віта.
Родовід
Об'єкти, названі на честь Карла IV
- Карлштейн
- Карлів міст
- Карлів університет у Празі (Karlova Univerzita)
- Карлові Вари
- Карлова площа
- Монтекарло
Див. також
Джерела
Rick Fawn, Jiří Hochman, Historical Dictionary of the Czech State, 2nd edition, Lanham: Scarecraw Press, 2010. — , (англ.)
Попередник Людовик IV Баварський | Імператор Священної Римської імперії 1355-1378 | Наступник Сигізмунд I Люксембург |
Попередник Ян I Сліпий | Король Богемії 1346-1378 | Наступник Вацлав IV |
Попередник Людовик IV Баварський | Король Німеччини 1346-1378 | Наступник Венцель |
Попередник Іоанн I Люксембурзький | Граф Люксембургу 1346-1353 | Наступник Венцель I Люксембурзький |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej zi shozhim imenem Karl IV Ka rl IV Lyuksemburzkij nim Karl IV chesk Karel IV 14 travnya 1316 Praga 29 listopada 1378 Praga imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1346 roku z 26 serpnya 1346 roku korol Bogemiyi Karl I koronaciya vidbulas 2 veresnya 1347 roku Karl IV Lyuksemburzkij chesk Karel IV Divina favente clementia Romanorum Imperator semper Augustus et Boemiae rexImperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1355 1378Koronaciya5 kvitnya 1355PoperednikLyudovik IV BavarskijNastupnikSigizmund I LyuksemburgInshi tituliKorol Bogemiyi Korol Nimechchini Korol Italiyi Graf LyuksemburguBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya14 travnya 1316 1316 05 14 PragaSmert29 listopada 1378 1378 11 29 62 roki Praga pnevmoniyaPohovannyaSobor svyatogo Vita Praga ChehiyaDruzhinaBlanka ValuaDrugij shlyubTretij shlyubAnna SvidnickaChetvertij shlyubYelizaveta PomeranskaDitiSigizmund Vaclav Margarita I Katerina Yelizaveta Anna Margarita IIDinastiyaLyuksemburgiBatkoYan I SlipijMatiYelizaveta Bogemska Mediafajli u Vikishovishi Karl buv starshim sinom i spadkoyemcem korolya Yana I Slipogo i princesi Yelizaveti dochki korolya Vaclava II z dinastiyi Przhemislovichiv Vin ye najvidatnishim cheskim korolem ta odnim iz najviznachnishih imperatoriv Svoyu osvitu Karl zdobuv u Franciyi vilno rozmovlyav p yatma movami mav nadzvichajni zdibnosti u politici diplomatiyi upravlinni ta vijskovij spravi Pryamij nashadok Velikih Knyaziv Kiyivskih Karl buv pershim cheskim korolem koronovanim u Prazi cheskim arhiyepiskopom Ce vidbulosya u 1347 roci hocha de fakto vin stav korolem rokom ranishe Zasnuvavshi Nove misto Praga peretvoriv Pragu na najbilshe misto Centralnoyi Yevropi 1348 roku Karl zasnuvav Prazkij universitet rozpochav budivnictvo novogo kam yanogo mostu cherez Vltavu a takozh zbuduvav zamok Karlshtejn gotichnu perlinu na pivden vid Pragi Jogo mizhnarodna politika zmicnila nezalezhnist Cheskogo korolivstva ta rozshirila jogo kordoni U toj zhe chas sproba korolya stvoriti gromadyanske zakonodavstvo Maiestas Carolina bula vidkinuta cheskoyu aristokratiyeyu Za rezultatami zagalnogo gromadskogo opituvannya Karla IV bulo viznano najvelichnishim chehom v istoriyi Spravzhnya zasluga Karla IV pered imperiyeyu zasnuvannya soyuziv zemskogo miru Dvichi zdijsnyuvav pohodi v Italiyu v 1354 roci shob koronuvatisya v Milani korolem ta v Rimi imperatorom 1355 vdruge v interesah papi dlya vijni z milanskimi Viskonti Ale pro rozvitok svogo rodovogo volodinnya Chehiyi pikluvavsya bilshe nizh pro imperiyu Dav bagato pilg dvoryanstvu v mistah Zaohochuvav rozvitok girnictva ta zemlerobstva zrobiv Vltavu do Elbi sudnoplavnoyu pobuduvav u Prazi nove misto Prazkij grad Gradchani ta znamenitij prazkij Karliv mist zasnuvav tam arhiyepiskopstvo j u 1348 roci pershij v imperiyi universitet za zrazkom parizkogo privernuv do Pragi veliku kilkist hudozhnikiv ta remisnikiv BiografiyaPam yatnik Karlu IV bilya Karlovogo mostu v Prazi Pri narodzhenni otrimav im ya Vaclav Vihovuvavsya v Parizhi U 15 richnomu vici 1331 buv priznachenij namisnikom u stvorenomu jogo batkom korolivstvi v Pivnichnij Italiyi i zitknuvsya tam z oporom ta intrigami U 18 rokiv 1334 stav namisnikom batka v Chehiyi Vnaslidok vignannya jogo brata Joganna z Tirolyu i timchasovogo upravlinnya Karlom ciyeyu krayinoyu na yaku mav vidi Bavarskij dim vinik glibokij konflikt mizh Vittelsbahami i Lyuksemburgami yakij prizviv do ryadu voyen Z im yam Karla pov yazana zolota doba Chehiyi Vin dobre znav chesku movu dbav pro rozvitok mist i bagato uvagi pridilyav silskomu gospodarstvu Karl vviz do Chehiyi vinogradnu lozu z Burgundiyi i slivovi dereva z Lotaringiyi vlashtuvav vodojmisha dlya rozvedennya rib tak z yavilisya znameniti cheski koropi Karl zalishivsya v istoriyi yak avtor pershoyi v serednovichnij Yevropi svitskoyi avtobiografiyi ta iniciator skladannya novoyi istorichnoyi hroniki Obrannya korolem Karl IV She za zhittya imperatora Lyudovika IV Bavarskogo Karl za dopomogoyu papi Klimenta VI domigsya obrannya p yatma kurfyurstami nimeckim korolem Pri comu vin pishov na pidpisannya obmezhuvalnih umov u vikonanni yakih primushenij buv prinesti klyatvu papi v Avinjoni Tim ne menshe pislya smerti imperatora 1347 Karlu ne vdalosya vidrazu zijti na imperskij tron Za pochinom Vittelsbahiv korolem bulo obrano Eduarda III Anglijskogo koli zh toj vidmovivsya mejsenskogo markgrafa Fridriha II potim grafa Gyuntera Shvarcburzkogo yakij nezabarom vazhko zahvoriv pogodivsya vidrektisya za groshi j pomer Zolota bulla 1356 25 lipnya 1349 roku Karl IV povtorno koronuvavsya v Aaheni Z Vittelsbahami Karl IV primirivsya odruzhennyam z Annoyu dochkoyu pfalcskogo kurfyursta i obicyankoyu pidtrimki yih u Bradenburzi de vin sam tim chasom proteguvav Lzhe Valdemaru Karl IV pishov na veliki postupki knyazyam V Zolotij bulli 1356 roku kurfyursti otrimali majzhe suverenni prava u svoyih knyazivstvah Vporyadkuvannya obrannya na prestol usunulo vtruchannya papi pri viborah sho viklikalo rozlad z avinjonskim dvorom Konflikt z papoyu bulo zalagodzheno daruvannyam desyatini ta vidannyam tak zvanoyi karolinzkoyi bulli dlya zahistu pilg duhovenstva Znachnoyu zaslugoyu Karla IV stalo zasnuvannya spilok zemskogo svitu Pohodi do Italiyi Dvichi Karl IV zdijsnyuvav pohodi v Italiyu v 1354 roci shob koronuvatisya v Milani korolem i v Rimi imperatorom 1355 vdruge v interesah papi dlya vijni z milanskimi Viskonti Ale pro rozvitok svogo spadkovogo volodinnya Chehiyi Karl dbav bilshe nizh pro imperiyu Pobudovanij Karlom zamok Karlshtejn Byust Karla IV v sobori Sv Vita 1370 Poslanij Karlom yak polonenij v Avinjon Kola di Riyenco primirivsya z Innokentiyem VI i povernuvsya do Italiyi voseni 1353 roku yak predstavnik pontifika shob spivpracyuvati z ispanskim kardinalom ale zmig lishe nabuti ganebnu smert na shodah Kapitoliya Gibbon pisav pro ce Kapitolij stoyav teper na krovi Riyenco koli Karl IV spustivsya z Alp shob koronuvatisya koronoyu Italiyi ta Imperiyi Franchesko Petrarka viriv u Karla IV ale potim gliboko v nomu rozcharuvavsya Karl buv koronovanij v Rimi kardinalom Ostiyi v pashalnij den 1355 roku a potim povernuvsya do Pragi yak pisav poet z koronoyu yaku vin otrimav bez yedinogo udaru mecha z koshelem povnim monet yakij vin priviz porozhnim ale z maloyu slavoyu za dobri spravi i z velikoyu ganboyu za prinizhennya imperatorskoyi velichi O yaksho b tvij pradid i did zustrili tebe na alpijskomu perevali shob voni skazali ti podumav Imperator rimlyan po imeni po pravdi ti vsogo lishe korol bogemskij Pravlinnya v Nimechchini Bogemske korolivstvo v period pravlinnya Karla IV Dvoryanstvu v mistah vin dav bagato pilg v 1350 roci vidav nove ukladennya yake odnak piznishe zmushenij buv skasuvati Zaohochuvav gornozavodstvo i zemlerobstvo zrobiv Vltavu do Elbi sudnoplavnoyu pobuduvav u Prazi nove misto Nove Myesto Gradchani i znamenitij prazkij Karliv mist zasnuvav tam arhiyepiskopiyu i v 1348 roci pershij v imperiyi universitet za zrazkom parizkogo privernuv do Pragi veliku kilkist hudozhnikiv i remisnikiv Cherez pershu svoyu druzhinu za zgodoyu Vittelsbahiv zabezpechiv sobi bilshu chastinu Verhnogo Pfalca cherez drugu druzhinu Annu Yavorsku otrimav silezki knyazivstva Yavorske i Svidnicke 1368 rokom ranishe vin kupiv Luzhicku zemlyu Karl i jogo persha druzhina Blanka Valua Majsterno skoristavshis rozbratami v rodini Vittelsbahiv Karl zumiv domogtisya zapovitu sobi Brandenburzkoyi marki markgrafami Lyudovikom i Ottonom 1368 a nezabarom pislya togo v 1373 roci za vinagorodu povinen buv vidmovitisya vid marki na korist Ottona Za veliki sumi groshej i pislya dovgih zusil Karl IV domigsya obrannya svogo sina Vencelya svoyim nastupnikom 1376 Veliki vitrati Karla IV zmushuvali jogo obkladati vazhkimi podatkami i zakladati imperski mista sho povelo do zasnuvannya Shvabskogo soyuzu mist 1376 Vmirayuchi v Prazi Karl zalishiv Chehiyu Sileziyu i rimsku koronu Vencelyu Brandenburg Sigizmundu Luzhicki zemli tretomu zi svoyih siniv Pislya smerti Karla IV jogo tilo bulo vistavleno dlya proshannya v na Malij Strani v Prazi pislya chogo vin buv pohovanij v kripti Soboru Svyatogo Vita Rodovid Genrih VI Lyuksemburzkij Genrih VII en Yan I Slipij Zhan I Brabantskij Margarita Brabantska koroleva Nimechchini en Karl IV Otokar II Vaclav II Kunegunda Rostislavna Yelizaveta Bogemska Rudolf I Gabsburg Yudita Gabsburg Gertruda Gogenberzka Ob yekti nazvani na chest Karla IVKarlshtejn Karliv mist Karliv universitet u Prazi Karlova Univerzita Karlovi Vari Karlova plosha MontekarloDiv takozhCheski volodariDzherelaRick Fawn Jiri Hochman Historical Dictionary of the Czech State 2nd edition Lanham Scarecraw Press 2010 ISBN 978 0 8108 5648 6 ISBN 978 0 8108 7074 1 angl Poperednik Lyudovik IV Bavarskij Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1355 1378 Nastupnik Sigizmund I Lyuksemburg Poperednik Yan I Slipij Korol Bogemiyi 1346 1378 Nastupnik Vaclav IV Poperednik Lyudovik IV Bavarskij Korol Nimechchini 1346 1378 Nastupnik Vencel Poperednik Ioann I Lyuksemburzkij Graf Lyuksemburgu 1346 1353 Nastupnik Vencel I Lyuksemburzkij