Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василій Дорошкевич в миру Володимир Олексійович Дорошкевич пол Włodzimierz Doroszkiewicz народився 15 березня 1914 в сел

Василій(Дорошкевич)

Василій(Дорошкевич)

Василій Дорошкевич (в миру Володимир Олексійович Дорошкевич; пол. Włodzimierz Doroszkiewicz; народився 15 березня 1914 в селі Тиси— помер 11 лютого 1998, Варшава). Предстоятель Польської Православної Церкви 1970-1998 рр.

Дорошкевич Василій
image
Митрополит Варшавський і всієї Польщі
1 березня 1970 — 11 лютого 1998
Церква: Польська Православна Церква
Попередник: Стефан (Рудик)
Наступник: Сава (Грицуняк)
Архієпископ Вроцлавський і Щецинський
5 травня 1961 – 24 січня 1970
Церква: Польська Православна Церква
Попередник: Стефан Рудик
Наступник: Олексій Ярошук
 
Альма-матер: Віленська духовна семінарія
Науковий ступінь: d
Діяльність: священник
Народження: 15 березня 1914(1914-03-15)
Циси, Ґміна Нарев, Гайнівський повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 11 лютого 1998(1998-02-11) (83 роки)
Варшава, Республіка Польща
Похований: Православне кладовище у Варшаві
Дияконство: 1937 рік
Священство: 1938 рік
Чернецтво: 30 грудня 1959 року
Єп. хіротонія: 25 березня 1960 року
Хто висвятив у єпископа Макарій Оксіюк, Стефан Рудик, Георгій (Кореністов)

Нагороди:

image image image image image

image Василій у Вікісховищі

Біографія

Освіта й священство

Майбутній предстоятель народився в невеличкому селі Циси, підпорядкованому парафії Воздвиження Хреста Господнього в Нареві, тодішнього Гайновського повіту, в селянській родині Олексія та Марії Дорошкевичів, був один із шести дітей.

У 1927–1936 роках навчався у духовній семінарії у Вільно. Закінчивши семінарію, він подав заяву про вступ на факультет православного богослов'я Варшавського університету. Його кандидатуру відхилили через заяву про білоруську національність в опитуванні. Потім він поїхав до Гродно, де єпископ Антоній (Марценко) скерував його працювати псаломщиком у православній парафії у Свіслочі. 6 вересня 1937 будучи одруженим,отримав від єпископа Сави (Совєтова) дияконські свячення.Той самий священнослужитель рекомендував йому навчатися в школі православної теології у Варшаві, завдяки чому цього разу Володимир Дорошкевич був прийнятий.

17 квітня 1938 року висвячений на священика.

Під час Другої світової війни був репресований як радянською, так і німецькою владою. Після закінчення військових дій позитивно ставився до запровадженого в Польщі соціалістичного ладу.

З 1946 по 1960 рік, керував роботами зі зведення парафіяльного храму. У 1957—1960 роках поєднував пастирське служіння з роботою викладача православної духовної семінарії у Варшаві.

З дружиною Маргаритою мав дочок Іраїду та Мирославу та сина Георгія(Єжи). Однак у 1959 році він вирішив розлучитися зі своєю дружиною і прийняти релігійні обітниці. За його власними спогадами, мотивом такого рішення було, окрім чернечого покликання, важке матеріальне становище родини.

Єпископ

30 грудня 1959 р. Володимир Дорошкевич, у монастирі св. Онуфрія в Яблечній прийняв чернечий постриг, й прийняв ім’я Василій. 11 січня 1960 року йому надано сан архімандрита. 25 березня 1960 року в соборі св. Марії Магдалини у Варшаві, прийняв єпископський сан і був призначений вікарієм Варшавсько-Більської єпархії з титулом єпископа Більського.

5 травня 1961 року єпископ Василій був переведений до Вроцлавсько-Щецинської єпархії. У новій єпархії він значно сприяв створенню її катедрального собору — собору Різдва Пресвятої Богородиці , влаштованого в колишньому храмі. У 1962 році на основі дисертації, присвяченої римо-католицькій маріології першої половини 20-го століття, він отримав ступінь магістра теології, завершивши таким чином навчання, розпочате ще до Другої світової війни.

Того ж року, після обрання архієпископа Тимофія митрополитом Варшави і всієї Польщі, єпископ Василій протестував проти цього рішення Собору Єпископів, оскільки воно суперечило положенням Статуту Церкви (за його словами,настоятель має обиратися місцевою радою). У 1962 році в записці управління у справах релігії єпископ Василій був описаний як «недалека» людина з невеликим політичним досвідом, пов’язана з «найвідданішими» колами Церкви. Чотири роки тому священика завербували до співпраці з СБ у Білостоці.

У Вроцлавсько-Щецинській єпархії єпископ Василій організував церковне життя серед людей, які були переселені на західні терени Польщі внаслідок операції «Вісла» та репатріації зі східних окраїн. Він створив 42 нові парафії. Також надсилав листи до управління у справах релігії, в яких наголошував на проблемах укомплектування парафій єпархії, низькому рівні освіти духовенства та пропонував організувати у Вроцлаві дворічні курси священичих свячень, а також надалі богословські студії в Християнської богословської академії. Владика Василій припустив, що курси могли б підготувати духовенство, яке вживає (диригує) польську мову для роботи в єпархії, що мало принести користь як Церкві, так і державі. Владика був прихильником полонізації своєї єпархії і неохоче ставився до українців, які проживали на її території. Він вважав, що в їхній громаді може відродитися український націоналізм, який потім призведе до внутрішніх конфліктів у Церкві, перешкоджаючи її нормальному функціонуванню.

Єпископ Василій (Дорошкевич) працював над створенням православної єпархії на території Підкарпаття, яка мала стати базою для місіонерської діяльності серед греко-католиків - українців і лемків.

Митрополит Варшавський і всієї Польщі

24 січня 1970 році владику Василія було обрано предстоятелем Православної Церкви в Польщі. Державна влада підтримала кандидатуру владики Василя як ново предстоятеля Польської Православної Церкви через зміст поданих ним раніше меморандумів із позиціями щодо перетворень у Церкві ,та нової національної політики ПАПЦ.

Інтронізація нового Глави Церкви відбувалися 1 березня 1970 року в соборі Святої Марії Магдалини у Варшаві під проводом Грузинського Патріарха Єфрема II. Також за участі делегацій Константинопольського патріархату, Румунського патріархату, Сербського, Болгарського, Грузинського, Грецького , Московського патріархатів, Церкви Чеських земель і Словаччини.

12 жовтня 1970 року митрополит заснував у Вроцлаві польськомовну парафію святих Кирила і Мефодія, на той час єдину душпастирську установу такого роду в Польщі. Він був переконаний, що лише полонізація душпастирства в єпархії запобіжить розвитку міжнаціональних конфліктів на її території, а також припинить відхід вірних до Католицької Церкви.

У рік обрання митрополита Василія на предстоятельство, за його участю було завершено роботу над новим внутрішнім статутом Польської Автокефальної Православної Церкви, та статутом парафії. Того ж року Собор єпископів під керівництвом митрополита також реорганізував школи, якими керувала Церква, зокрема духовну семінарію у Варшаві.

Як голова ПАПЦ Василій (Дорошкевич) сприяв відновленню Благовіщенського монастиря в Супраслі та заснуванню монастирів у Войнові , Білостоці-Дойлідах та Вуйковичах ,а також сприяв будівництву понад 100 церков і каплиць по всій країні. Крім того, під час своєї каденції митрополита Варшави і всієї Польщі було засновано дві нові єпархії: Перемишсько-Новосанчівську (після багаторічних зусиль митрополита вона нарешті була заснована в 1983 р.) і Люблінсько-Холмську (у 1989 р.).

У 1994 році розпочав свою діяльність Православний Ординаріат Війська Польського, який діяв на правах єпархії. Митрополит Василій також прийняв до юрисдикції ПAПЦ автономну Португальську Православну Церкву та дві парафії в Італії.

У 1994 р. канонізував о. Максима Сандовича (відтоді відомий як святий Максим Горлицький), що стало першою подібною подією в Церкві.

Митрополит Василій розвинув широку співпрацю з іншими помісними Православними Церквами. За час перебування на посаді він відвідав Константинопольську Православну Церкву, Грецьку Православну Церкву, Болгарську Православну Церкву, Румунську Православну Церкву, Православну Церкву Чеських земель і Словаччини, Православну Церкву в Америці, автономну Фінську Православну Церкву та московський патріархат.

Він також був учасником екуменічного руху: брав участь у роботі Християнської мирної конференції та був віце-президентом Польської екуменічної ради. Митрополит розвивав благодійну та громадську діяльність Польської Православної Церкви.

У 1991 році ініціював створення на парафії св. Михаїла Архистратига Вищої іконографічної студії, а в 1996 р. — Студії псаломщиків і диригентів православних церков у Гайнівці. Також сприяв створенню нових організацій, що об’єднували мирян Церкви, зокрема Братства православної молоді.

Помер у Варшаві внаслідок інсульту. В останній місяць життя, коли він перебував у лікарні, він не міг виконувати свої митрополичі обов’язки. Чин похорону відбувся 13 лютого 1998 року в кафедральному соборі у Варшаві в присутності представників Константинопольського Патріархату (митрополита Паризького Єремії) та московського патріархату (митрополита Волоколамського Питирима (Нєчаєва) ), представників державної влади та інших християнських Церков, що діють у Польщі. Похований на православному цвинтарі у Волі.

Антоній Миронович високо оцінює період керівництва Митрополита Василія в Польській Православній Церкві, наголошуючи на всебічному розвитку Церкви в той час. Він також зазначає, що на цей процес також вплинули політичні зміни, які відбуваються в Польщі. На думку Пйотра Ґерента період коли Василій (Дорошкевич) керував Церквою, був важливим і важким, у якому було розпочато низку ініціатив, важливих для її розвитку.

Джерела

  1. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 5.
  2. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 13-14.
  3. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 18.
  4. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 19.
  5. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 25-28.
  6. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 29.
  7. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 5-6.
  8. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 6.
  9. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 31.
  10. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 6-7.
  11. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 7.
  12. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 9 i 52.
  13. Mogę spokojnie umierać. Bazyli prawosławny metropolita Warszawski i całej Polski 1914 – 1998. Białystok: Orthdruk, 1998, s. 8.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasilij Doroshkevich v miru Volodimir Oleksijovich Doroshkevich pol Wlodzimierz Doroszkiewicz narodivsya 15 bereznya 1914 v seli Tisi pomer 11 lyutogo 1998 Varshava Predstoyatel Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 1970 1998 rr Doroshkevich Vasilij Mitropolit Varshavskij i vsiyeyi Polshi 1 bereznya 1970 11 lyutogo 1998 Cerkva Polska Pravoslavna Cerkva Poperednik Stefan Rudik Nastupnik Sava Gricunyak Arhiyepiskop Vroclavskij i Shecinskij 5 travnya 1961 24 sichnya 1970 Cerkva Polska Pravoslavna Cerkva Poperednik Stefan Rudik Nastupnik Oleksij Yaroshuk Alma mater Vilenska duhovna seminariya Naukovij stupin d Diyalnist svyashennik Narodzhennya 15 bereznya 1914 1914 03 15 Cisi Gmina Narev Gajnivskij povit Pidlyaske voyevodstvo Respublika Polsha Smert 11 lyutogo 1998 1998 02 11 83 roki Varshava Respublika Polsha Pohovanij Pravoslavne kladovishe u Varshavi Diyakonstvo 1937 rik Svyashenstvo 1938 rik Chernectvo 30 grudnya 1959 roku Yep hirotoniya 25 bereznya 1960 roku Hto visvyativ u yepiskopa Makarij Oksiyuk Stefan Rudik Georgij Korenistov Nagorodi Vasilij u VikishovishiBiografiyaOsvita j svyashenstvo Majbutnij predstoyatel narodivsya v nevelichkomu seli Cisi pidporyadkovanomu parafiyi Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo v Narevi todishnogo Gajnovskogo povitu v selyanskij rodini Oleksiya ta Mariyi Doroshkevichiv buv odin iz shesti ditej U 1927 1936 rokah navchavsya u duhovnij seminariyi u Vilno Zakinchivshi seminariyu vin podav zayavu pro vstup na fakultet pravoslavnogo bogoslov ya Varshavskogo universitetu Jogo kandidaturu vidhilili cherez zayavu pro bilorusku nacionalnist v opituvanni Potim vin poyihav do Grodno de yepiskop Antonij Marcenko skeruvav jogo pracyuvati psalomshikom u pravoslavnij parafiyi u Svislochi 6 veresnya 1937 buduchi odruzhenim otrimav vid yepiskopa Savi Sovyetova diyakonski svyachennya Toj samij svyashennosluzhitel rekomenduvav jomu navchatisya v shkoli pravoslavnoyi teologiyi u Varshavi zavdyaki chomu cogo razu Volodimir Doroshkevich buv prijnyatij 17 kvitnya 1938 roku visvyachenij na svyashenika Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv represovanij yak radyanskoyu tak i nimeckoyu vladoyu Pislya zakinchennya vijskovih dij pozitivno stavivsya do zaprovadzhenogo v Polshi socialistichnogo ladu Z 1946 po 1960 rik keruvav robotami zi zvedennya parafiyalnogo hramu U 1957 1960 rokah poyednuvav pastirske sluzhinnya z robotoyu vikladacha pravoslavnoyi duhovnoyi seminariyi u Varshavi Z druzhinoyu Margaritoyu mav dochok Irayidu ta Miroslavu ta sina Georgiya Yezhi Odnak u 1959 roci vin virishiv rozluchitisya zi svoyeyu druzhinoyu i prijnyati religijni obitnici Za jogo vlasnimi spogadami motivom takogo rishennya bulo okrim chernechogo poklikannya vazhke materialne stanovishe rodini Yepiskop 30 grudnya 1959 r Volodimir Doroshkevich u monastiri sv Onufriya v Yablechnij prijnyav chernechij postrig j prijnyav im ya Vasilij 11 sichnya 1960 roku jomu nadano san arhimandrita 25 bereznya 1960 roku v sobori sv Mariyi Magdalini u Varshavi prijnyav yepiskopskij san i buv priznachenij vikariyem Varshavsko Bilskoyi yeparhiyi z titulom yepiskopa Bilskogo 5 travnya 1961 roku yepiskop Vasilij buv perevedenij do Vroclavsko Shecinskoyi yeparhiyi U novij yeparhiyi vin znachno spriyav stvorennyu yiyi katedralnogo soboru soboru Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vlashtovanogo v kolishnomu hrami U 1962 roci na osnovi disertaciyi prisvyachenoyi rimo katolickij mariologiyi pershoyi polovini 20 go stolittya vin otrimav stupin magistra teologiyi zavershivshi takim chinom navchannya rozpochate she do Drugoyi svitovoyi vijni Togo zh roku pislya obrannya arhiyepiskopa Timofiya mitropolitom Varshavi i vsiyeyi Polshi yepiskop Vasilij protestuvav proti cogo rishennya Soboru Yepiskopiv oskilki vono superechilo polozhennyam Statutu Cerkvi za jogo slovami nastoyatel maye obiratisya miscevoyu radoyu U 1962 roci v zapisci upravlinnya u spravah religiyi yepiskop Vasilij buv opisanij yak nedaleka lyudina z nevelikim politichnim dosvidom pov yazana z najviddanishimi kolami Cerkvi Chotiri roki tomu svyashenika zaverbuvali do spivpraci z SB u Bilostoci U Vroclavsko Shecinskij yeparhiyi yepiskop Vasilij organizuvav cerkovne zhittya sered lyudej yaki buli pereseleni na zahidni tereni Polshi vnaslidok operaciyi Visla ta repatriaciyi zi shidnih okrayin Vin stvoriv 42 novi parafiyi Takozh nadsilav listi do upravlinnya u spravah religiyi v yakih nagoloshuvav na problemah ukomplektuvannya parafij yeparhiyi nizkomu rivni osviti duhovenstva ta proponuvav organizuvati u Vroclavi dvorichni kursi svyashenichih svyachen a takozh nadali bogoslovski studiyi v Hristiyanskoyi bogoslovskoyi akademiyi Vladika Vasilij pripustiv sho kursi mogli b pidgotuvati duhovenstvo yake vzhivaye diriguye polsku movu dlya roboti v yeparhiyi sho malo prinesti korist yak Cerkvi tak i derzhavi Vladika buv prihilnikom polonizaciyi svoyeyi yeparhiyi i neohoche stavivsya do ukrayinciv yaki prozhivali na yiyi teritoriyi Vin vvazhav sho v yihnij gromadi mozhe vidroditisya ukrayinskij nacionalizm yakij potim prizvede do vnutrishnih konfliktiv u Cerkvi pereshkodzhayuchi yiyi normalnomu funkcionuvannyu Yepiskop Vasilij Doroshkevich pracyuvav nad stvorennyam pravoslavnoyi yeparhiyi na teritoriyi Pidkarpattya yaka mala stati bazoyu dlya misionerskoyi diyalnosti sered greko katolikiv ukrayinciv i lemkiv Mitropolit Varshavskij i vsiyeyi Polshi 24 sichnya 1970 roci vladiku Vasiliya bulo obrano predstoyatelem Pravoslavnoyi Cerkvi v Polshi Derzhavna vlada pidtrimala kandidaturu vladiki Vasilya yak novo predstoyatelya Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi cherez zmist podanih nim ranishe memorandumiv iz poziciyami shodo peretvoren u Cerkvi ta novoyi nacionalnoyi politiki PAPC Intronizaciya novogo Glavi Cerkvi vidbuvalisya 1 bereznya 1970 roku v sobori Svyatoyi Mariyi Magdalini u Varshavi pid provodom Gruzinskogo Patriarha Yefrema II Takozh za uchasti delegacij Konstantinopolskogo patriarhatu Rumunskogo patriarhatu Serbskogo Bolgarskogo Gruzinskogo Greckogo Moskovskogo patriarhativ Cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini 12 zhovtnya 1970 roku mitropolit zasnuvav u Vroclavi polskomovnu parafiyu svyatih Kirila i Mefodiya na toj chas yedinu dushpastirsku ustanovu takogo rodu v Polshi Vin buv perekonanij sho lishe polonizaciya dushpastirstva v yeparhiyi zapobizhit rozvitku mizhnacionalnih konfliktiv na yiyi teritoriyi a takozh pripinit vidhid virnih do Katolickoyi Cerkvi U rik obrannya mitropolita Vasiliya na predstoyatelstvo za jogo uchastyu bulo zaversheno robotu nad novim vnutrishnim statutom Polskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi ta statutom parafiyi Togo zh roku Sobor yepiskopiv pid kerivnictvom mitropolita takozh reorganizuvav shkoli yakimi keruvala Cerkva zokrema duhovnu seminariyu u Varshavi Yak golova PAPC Vasilij Doroshkevich spriyav vidnovlennyu Blagovishenskogo monastirya v Suprasli ta zasnuvannyu monastiriv u Vojnovi Bilostoci Dojlidah ta Vujkovichah a takozh spriyav budivnictvu ponad 100 cerkov i kaplic po vsij krayini Krim togo pid chas svoyeyi kadenciyi mitropolita Varshavi i vsiyeyi Polshi bulo zasnovano dvi novi yeparhiyi Peremishsko Novosanchivsku pislya bagatorichnih zusil mitropolita vona nareshti bula zasnovana v 1983 r i Lyublinsko Holmsku u 1989 r U 1994 roci rozpochav svoyu diyalnist Pravoslavnij Ordinariat Vijska Polskogo yakij diyav na pravah yeparhiyi Mitropolit Vasilij takozh prijnyav do yurisdikciyi PAPC avtonomnu Portugalsku Pravoslavnu Cerkvu ta dvi parafiyi v Italiyi U 1994 r kanonizuvav o Maksima Sandovicha vidtodi vidomij yak svyatij Maksim Gorlickij sho stalo pershoyu podibnoyu podiyeyu v Cerkvi Mitropolit Vasilij rozvinuv shiroku spivpracyu z inshimi pomisnimi Pravoslavnimi Cerkvami Za chas perebuvannya na posadi vin vidvidav Konstantinopolsku Pravoslavnu Cerkvu Grecku Pravoslavnu Cerkvu Bolgarsku Pravoslavnu Cerkvu Rumunsku Pravoslavnu Cerkvu Pravoslavnu Cerkvu Cheskih zemel i Slovachchini Pravoslavnu Cerkvu v Americi avtonomnu Finsku Pravoslavnu Cerkvu ta moskovskij patriarhat Vin takozh buv uchasnikom ekumenichnogo ruhu brav uchast u roboti Hristiyanskoyi mirnoyi konferenciyi ta buv vice prezidentom Polskoyi ekumenichnoyi radi Mitropolit rozvivav blagodijnu ta gromadsku diyalnist Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi U 1991 roci iniciyuvav stvorennya na parafiyi sv Mihayila Arhistratiga Vishoyi ikonografichnoyi studiyi a v 1996 r Studiyi psalomshikiv i dirigentiv pravoslavnih cerkov u Gajnivci Takozh spriyav stvorennyu novih organizacij sho ob yednuvali miryan Cerkvi zokrema Bratstva pravoslavnoyi molodi Pomer u Varshavi vnaslidok insultu V ostannij misyac zhittya koli vin perebuvav u likarni vin ne mig vikonuvati svoyi mitropolichi obov yazki Chin pohoronu vidbuvsya 13 lyutogo 1998 roku v kafedralnomu sobori u Varshavi v prisutnosti predstavnikiv Konstantinopolskogo Patriarhatu mitropolita Parizkogo Yeremiyi ta moskovskogo patriarhatu mitropolita Volokolamskogo Pitirima Nyechayeva predstavnikiv derzhavnoyi vladi ta inshih hristiyanskih Cerkov sho diyut u Polshi Pohovanij na pravoslavnomu cvintari u Voli Antonij Mironovich visoko ocinyuye period kerivnictva Mitropolita Vasiliya v Polskij Pravoslavnij Cerkvi nagoloshuyuchi na vsebichnomu rozvitku Cerkvi v toj chas Vin takozh zaznachaye sho na cej proces takozh vplinuli politichni zmini yaki vidbuvayutsya v Polshi Na dumku Pjotra Gerenta period koli Vasilij Doroshkevich keruvav Cerkvoyu buv vazhlivim i vazhkim u yakomu bulo rozpochato nizku iniciativ vazhlivih dlya yiyi rozvitku DzherelaMoge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 5 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 13 14 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 18 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 19 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 25 28 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 29 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 5 6 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 6 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 31 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 6 7 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 7 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 9 i 52 Moge spokojnie umierac Bazyli prawoslawny metropolita Warszawski i calej Polski 1914 1998 Bialystok Orthdruk 1998 s 8

Дата публікації:
Топ