Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Наза́рович Боже́нко (1867/1869/1871, с. Бережинка, нині Кропивницький район — 19 серпня 1919, Славута або 21 серпня 1919, Житомир) — більшовицький червоний польовий командир та український радянський військовий діяч часів війни 1917—1921 років, українофоб, колаборант, посібник російських більшовиків.
| Василь Назарович Боженко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1871 Хутір Бережинка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська Імперія |
| Помер | 21 серпня 1919[1] м. Славута, Заславський повіт, земля Погорина, УНР |
| Поховання | Житомир |
| Діяльність | революціонер |
| Учасник | Російсько-японська війна, Громадянська війна в Росії і Радянсько-українська війна (1917—1921) |
| Військове звання | командир бригади |
| Наступник | |
| Партія | РСДРП |
| Родичі | Боженко Назар |
| У шлюбі з | Боженко Феодосія Мартинівна |
| |
Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію.
Життєпис
До революції
Народився 1871 (за іншими даними — 1867 або 1869) року в сім'ї бідняка у селі Бережинка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна). Українець. З 12 років йому довелось піти на заробітки. В березні 1904 за поширення листівок Одеського комітету РСДРП був вперше заарештований. Учасник російсько-японської війни. Повернувшись з війни, продовжував революційну роботу в масах на Єлисаветградщині, за що у 1907 був позбавлений волі на три роки.
З 1915 по 1917 — столяр у Київських механічних майстернях, один із керівників профспілкового руху: голова профспілки деревообробників. 3 березня 1917 на зборах представників заводів та майстерень Боженко обирається до Тимчасового виконавчого комітету по організації Київської ради робітничих депутатів, тоді ж вступає у більшовицьку партію.
Після революції
Під час Київського січневого збройного повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Української Центральної ради. З березня 1918 року після зайняття Києва німецькими військами — на Донбасі. У травні того ж року на чолі невеликого загону виходить з України в . Як свідчить очевидець, на початку вересня В. Н. Боженко з титулом «командуючого всіма повстанськими силами» у селі Юринівка (на той час — Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії) займається організацією повстанських загонів, очолює повітовий військово-революційний комітет. Результатом його роботи стає злиття щонайменше 30 загонів у три з'єднання, командирами яких було призначено його самого, та Черняка.
Наприкінці вересня 1918 призначений командиром 2-го батальйону, а в листопаді — командиром Таращанського полку, пізніше — командиром , що входила до складу 1-ї української радянської дивізії, згодом — 44-ї стрілецької дивізії, якою командував Микола Щорс. Таращанський полк, разом з Богунським, брав участь у бойових діях проти Директорії і захопленні Києва 5 лютого 1919, за що був нагороджений Червоним прапором, а командир Боженко — іменною золотою зброєю. За життя нагороду Боженкові так і не було вручено.
Смерть
Помер (за однією з версій був отруєний ЧК в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії), за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі, за іншими — на станції Славута 19 серпня 1919. Похований у Житомирі, могила не збереглася.
Родина
Дружина Боженка — Феодосія Мартинівна — загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита ЧК) у 1919 році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном Богунського полку, брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського.
Пам'ять
- Вулиця Боженка — у багатьох містах України (близько 70-ти) та Росії періоду більшовизму. В процесі декомунізації в Україні назва вулиці Боженка залишилася тільки в Луцьку та окупованому Луганську.
Примітки
- Боженко Василий Назарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 11 лютого 2019.
- Шушківський А. І. Боженко Василь Назарович [ 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]… — С. 172.
- Згідно з «канонічним» за радянських часів виданням «Історії Великого Жовтня», у Тимчасовому комітеті Боженко був єдиним більшовиком поміж решти членів комітету: трьох есерів та трьох меншовиків.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- Див. , Замлинський В. А., Немятый В. Н. Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны. — К. : Політвидав України, 1980.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів» [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Шушківський А. І. Боженко Василь Назарович [ 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 172. — .
- Аралов С. И. Ленин вел нас к победе. Воспоминания. — М. : Госполитиздат, 1989. (рос.)
- История Великого Октября. В 3-х томах. — 2-е изд. / И. И. Минц ; АН СССР ; Науч. Сов. по компл. пробл. Вел. Октябр. Соц. револ. ; Ин-т Истории. — т. 1: Свержение самодержавия. — М. : Наука, 1977. — С. 673.
Посилання
- Вулиця Боженка [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.].
- Історія Бережинки[недоступне посилання з червня 2019].
- Інститут історії України. Боженко Василь Назарович [ 26 серпня 2020 у Wayback Machine.].
- Юрій Митрофаненко (16 березня 2018). . http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Naza rovich Bozhe nko 1867 1869 1871 s Berezhinka nini Kropivnickij rajon 19 serpnya 1919 Slavuta abo 21 serpnya 1919 Zhitomir bilshovickij chervonij polovij komandir ta ukrayinskij radyanskij vijskovij diyach chasiv vijni 1917 1921 rokiv ukrayinofob kolaborant posibnik rosijskih bilshovikiv Vasil Nazarovich BozhenkoNarodivsya1871 Hutir Berezhinka Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska ImperiyaPomer21 serpnya 1919 1919 08 21 1 m Slavuta Zaslavskij povit zemlya Pogorina UNRPohovannyaZhitomirDiyalnistrevolyucionerUchasnikRosijsko yaponska vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Radyansko ukrayinska vijna 1917 1921 Vijskove zvannyakomandir brigadiNastupnikPartiyaRSDRPRodichiBozhenko NazarU shlyubi zBozhenko Feodosiya Martinivna Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bozhenko Vhodit do chisla postatej yaki pidpadayut pid zakon pro dekomunizaciyu ZhittyepisDo revolyuciyi Narodivsya 1871 za inshimi danimi 1867 abo 1869 roku v sim yi bidnyaka u seli Berezhinka Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini Kropivnickij rajon Kirovogradska oblast Ukrayina Ukrayinec Z 12 rokiv jomu dovelos piti na zarobitki V berezni 1904 za poshirennya listivok Odeskogo komitetu RSDRP buv vpershe zaareshtovanij Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni Povernuvshis z vijni prodovzhuvav revolyucijnu robotu v masah na Yelisavetgradshini za sho u 1907 buv pozbavlenij voli na tri roki Z 1915 po 1917 stolyar u Kiyivskih mehanichnih majsternyah odin iz kerivnikiv profspilkovogo ruhu golova profspilki derevoobrobnikiv 3 bereznya 1917 na zborah predstavnikiv zavodiv ta majsteren Bozhenko obirayetsya do Timchasovogo vikonavchogo komitetu po organizaciyi Kiyivskoyi radi robitnichih deputativ todi zh vstupaye u bilshovicku partiyu Pislya revolyuciyiPid chas Kiyivskogo sichnevogo zbrojnogo povstannya 1918 roku na choli Demiyivskogo chervonogvardijskogo zagonu brav uchast u boyah proti Ukrayinskoyi Centralnoyi radi Z bereznya 1918 roku pislya zajnyattya Kiyeva nimeckimi vijskami na Donbasi U travni togo zh roku na choli nevelikogo zagonu vihodit z Ukrayini v Yak svidchit ochevidec na pochatku veresnya V N Bozhenko z titulom komanduyuchogo vsima povstanskimi silami u seli Yurinivka na toj chas Novgorod Siverskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi zajmayetsya organizaciyeyu povstanskih zagoniv ocholyuye povitovij vijskovo revolyucijnij komitet Rezultatom jogo roboti staye zlittya shonajmenshe 30 zagoniv u tri z yednannya komandirami yakih bulo priznacheno jogo samogo ta Chernyaka Nadgrobna plita u Zhitomiri Pam yatnik u Kiyevi bulo zrujnovano u 2015 roci Naprikinci veresnya 1918 priznachenij komandirom 2 go bataljonu a v listopadi komandirom Tarashanskogo polku piznishe komandirom sho vhodila do skladu 1 yi ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi zgodom 44 yi strileckoyi diviziyi yakoyu komanduvav Mikola Shors Tarashanskij polk razom z Bogunskim brav uchast u bojovih diyah proti Direktoriyi i zahoplenni Kiyeva 5 lyutogo 1919 za sho buv nagorodzhenij Chervonim praporom a komandir Bozhenko imennoyu zolotoyu zbroyeyu Za zhittya nagorodu Bozhenkovi tak i ne bulo vrucheno SmertPomer za odniyeyu z versij buv otruyenij ChK v procesi likvidaciyi partizanshini v Chervonij Armiyi za odnimi danimi 21 serpnya 1919 roku v Zhitomiri za inshimi na stanciyi Slavuta 19 serpnya 1919 Pohovanij u Zhitomiri mogila ne zbereglasya RodinaDruzhina Bozhenka Feodosiya Martinivna zaginula pri zagadkovih obstavinah za odniyeyu z versij bula vbita ChK u 1919 roci Jmovirno pohovana v Kiyevi Brat Mihajlo za chasiv gromadyanskoyi vijni komanduvav eskadronom Bogunskogo polku brav uchast u nimecko radyanskij vijni buv komandirom zagonu narodnogo opolchennya Dniprovskogo metalurgijnogo zavodu im Dzerzhinskogo Pam yatVulicya Bozhenka u bagatoh mistah Ukrayini blizko 70 ti ta Rosiyi periodu bilshovizmu V procesi dekomunizaciyi v Ukrayini nazva vulici Bozhenka zalishilasya tilki v Lucku ta okupovanomu Lugansku PrimitkiBozhenko Vasilij Nazarovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 www memory gov ua Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 11 lyutogo 2019 Shushkivskij A I Bozhenko Vasil Nazarovich 3 listopada 2016 u Wayback Machine S 172 Zgidno z kanonichnim za radyanskih chasiv vidannyam Istoriyi Velikogo Zhovtnya u Timchasovomu komiteti Bozhenko buv yedinim bilshovikom pomizh reshti chleniv komitetu troh eseriv ta troh menshovikiv Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 Div Zamlinskij V A Nemyatyj V N Kommunisticheskaya partiya Ukrainy v gody Velikoj Otechestvennoj vojny K Politvidav Ukrayini 1980 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitrofanenko Yu Bozhenko Shors ta inshi Tragediya chervonih otamaniv 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Shushkivskij A I Bozhenko Vasil Nazarovich 3 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya S 172 ISBN 966 02 2682 9 Aralov S I Lenin vel nas k pobede Vospominaniya M Gospolitizdat 1989 ros Istoriya Velikogo Oktyabrya V 3 h tomah 2 e izd I I Minc AN SSSR Nauch Sov po kompl probl Vel Oktyabr Soc revol In t Istorii t 1 Sverzhenie samoderzhaviya M Nauka 1977 S 673 PosilannyaVulicya Bozhenka 7 bereznya 2022 u Wayback Machine Istoriya Berezhinki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Institut istoriyi Ukrayini Bozhenko Vasil Nazarovich 26 serpnya 2020 u Wayback Machine Yurij Mitrofanenko 16 bereznya 2018 http www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018