Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вартикі́вці — село в Україні, у Кельменецькій селищній громаді Дністровського району Чернівецької області.
| село Вартиківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Кельменецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA73040030070078962 |
| Основні дані | |
| Населення | 1457 |
| Поштовий індекс | 60130 |
| Телефонний код | +380 3732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°26′11″ пн. ш. 26°47′28″ сх. д. / 48.43639° пн. ш. 26.79111° сх. д.Координати: 48°26′11″ пн. ш. 26°47′28″ сх. д. / 48.43639° пн. ш. 26.79111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 230 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60130, Чернівецька обл., с.Вартиківці, вул.Шевченка, 27 |
| Карта | |
  Вартиківці | |
 Вартиківці | |
| Мапа | |
Географія
Через село пролягає автошлях регіонального значення Р63 Чернівці—Сокиряни. Селом тече річка Ларга.
Історія
Давня історія села
Місцевість нинішнього села заселялася здавна. У свій час — в пору раннього заліза місцевість входила до скіфських земель. Десь у ІІ-му ст. через ці землі пройшли германські племена сполів і готів, які імовірно витіснили скіфів (але достеменно це не відомо). де який час жили в Подністров'ї, а згодом вони, а за ними і готи пішли до низу Дунаю. Це десь ІІІ-V сторіччя н. е. В VI сторіччі Північна Бессарабія входила до ареалу проживання західних антів.
У Х-ХІІ ст.. територія, де стоїть село входило до складу Київської Русі. У середині ХІІ ст.. територія міжріччя Дністра та Пруту була відрізана від Русі половцями. Русічі, що жили по Дністру (нащадки уличів і тиверців) пішли в ліси кодрової зони Молдови і Хотинської лісової зони . У ХІІ-ХІІІ ст. територія нинішнього села перебувала майже на самому кордоні Галицько-Волинського князівства. Кордон проходив у хутора Галиця (нині — Сокирянський район) і чи входила територія, яку на цей час займає село, у Галицько-Волинське князівство — не відомо, як не відомо і те, чи взагалі існувало саме в ті часи поселення на місці Вартиківців. Галицько-Волинське князівство згодом підпало під владу Золотої Орди. В 1345 р., коли угорські війська здолали татар і вигнали їх з правобережжя Дністра, територія відійшла до Угорщини, з середини XIV ст. — до складу Молдовської держави.
У 1768 році спалахнула чергова російсько-турецька війна, яка тривала до 1774 року. Територію від турків у 1769-му році звільняла російська армія під командуванням генерал-фельдмаршала князя А. А. Прозоровського. Безпосередньо в селі та поряд з ним боїв не було. Бойові зіткнення відбувалися на території сучасного Кельменецького району. Достеменно відомо, що 16 квітня 1769 року значна частина армії разом з князем зупинялася на постой в селі Романківці. 17 квітня армія перейшла в табір під селом Новоселиця, а ввечері перейшла під село Нелипівці. О 6-й год. ранку 18 квітня князь отримав рапорт від підполковника Жандра, що неприятель на 30-ти конях наближається до форпостів, а за півмилі ще видко деяку кількість ворогів. Підполковник Жандра свої полки донських козаків поставив під горою і оманливо відступаючи фланкерами, заманив супротивника, яка згодом відрізала сотня козаків. Але їм заважало болото, через яке перебралося лише декілька козаків. Попри це, ці декілька воїнів напали на турків, відразу вбили трьох, решта османів почали тікати. Прапорщик Ставицкий гнав їх до основних турецьких сил, вбив ще п'ять турецьких вояків. Турки ретирувалися до Хотина. З російського боку було поранено 2 козаків і 1 кінь.
Того ж дня російська армія розташувалася правим флангом до с. Вартиківці. Саме там відбулася одна з битв з турецьким військом під командуванням Алі-Паши. По флангах російського війська розташувалися козаки підполковника Жандри і отамана Поздєєва. По центру — гусари. Війська ще витягувалися по фронту, коли був помічений неприятель: турки — до десяти тисяч вояків йшли по хотинскій дорозі до Дністра без будь-якого строю. Турки атакували першими в бік гусар, прямо так — кучами. Козаки отамана Поздєєва мали їх атакувати, але вони зупинилися і почали відступати, не зважаючи на присутність князя. Але як раз підійшли п'ять ескадронів Угорських і Ахтирських гусар, та князь атакував ними ворога. В той самий час, в іншу наступаючу кучу турків на лівому фланзі з одинорогів вистрілили гранатами та турки трохи розсіялися. Отаман Поздєєв атакував неприятеля. Гусари бригадира Текелія за підтримки полковника Чорби з тремя харковськими ескадронами та з тремя Ахтырскими ескадронами розігнали обидві кучи і ті почали втікати по дорозі до Хотина побежали. Козаки з 11-тью ескадронами гусар кололи, рубали і гнали їх з півтори милі аж за село Мошанець. Острогожський полк і Чорний ескадрон під командою полковника Сатіна прикрывал з правого боку цю атаку. На лівому фланзі прикриття здійснювали бригадир Текели з Сербським полком. За ними йшли декілька гармат з єгерями. У неприятеля було відбито чотири прапори, два бубни (цей значний символ турецької армії), вбито більш як 300 вояків, відбито 200 коней.
Російські війська понесли значно менші втрати. Були вбиті: 3 гусари, полковник козачий Пушкарьов, 1 осавул, 13 козаків, 4 коней. Поранені: 1 вахмістр, 1 капрал, 1 трубач, 7 гусар, полковник козачий Федотов, який на другій день від рани помер, 4 осавулів, 5 хорунжих, 1 сотник, 1 п'ятидесятник, 19 козаків.
Після завершення цієї війни Вартиківці (як і вся Бессарабія) входять до складу Російської імперії. Точніше, формально на той час це була нейтральна територія, яка не підлягала заселенню ні турецькою ні російською сторонами, але фактично вона перебувала під контролем Росії.
М. І.Кутузов, який був призначений головнокомандуючим Дунайської армії, у квітні 1811 року запропонував тим, хто побажає оселитися у Бессарабії, вільні землі, які вони самі оберуть, пообіцяв захист від місцевих поміщиків, звільнення на декілька років від податей та повинностей. Щоправда, це більше стосувалося іноземних переселенців, наприклад болгар, німців, греків. Після того, до 1812 р. кількість переселенців у Бессарабію зросла з 4 тис. у 1809 р. до 25 тис. Але з від'їздом Кутузова з Бессарабії через війну з Наполеоном, управління у краї стало здійснюватися за місцевими законами і звичаями. Переселенців позбавили прав на особливе становище і відновили його лише у 1818-му році, коли про порушення узнав імператор Олександр І.
По Бухарестському мирному договору 1812 р., укладеному між Туреччиною і Росією ця територія остаточно була приєднана до Росії. Село стало волосним центром Хотинського повіту Бесарабської губернії. Адміністративним центром губернії став Кишинів — колишнє монастирське володіння.
Перша половина ХХ-го сторіччя (до 1944 р.)
Наприкінці лютого 1918 р. австро-німецькі війська увійшли до Вартиківців. Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 року село загарбала Румунія. Розпочалися кривавий терор, нещадне пограбування, примусові реквізиції. Спалахнуло Хотинське повстання.
Тривалий час з початку румунської окупації на території всього Хотинського повіту діяла гайдамацька група Поліщука і Буди, які зухвало грабували поміщиків, представників румунської влади і євреїв, які прислуговувалися окупантам. Майже все награбоване Поліщук і Буда роздавали селянам. Про них народ складав легенди, та навіть пісню молдовською мовою. Поліщук — колишній унтер-офіцер царської армії, грамотна людина. Буда був неграмотним селянином, але не менш відчайдушним. Владам декілька разів вдавалося заарештовувати гайдамаків, але вони весь час тікали і продовжували свою боротьбу. Але все ж, через деякий час, жандарми у черговий раз піймали Поліщука і щоб позбутись, спровокували йому втечу, та під час цей спроби застрелили. Буда сидів у тюрмі, був звільнений радянськими військами, воював і героїчно загинув на фронті.
Боротьба трудового селянства проти румуно-боярського гніту, за возз'єднання з Радянською Україною, не припинялася аж до 28 червня 1940 року.
За радянських часів
У березні 1944 р. війська 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії Конєва І. С. (який тільки прийняв командування фронтом після загибелі генерала армії Ватутіна М. Ф.), у взаємодії з військами 1-го Українського фронту (під командуванням маршала Жукова Г. К.), провели одну з найважчих військових операцій цієї війни — Умансько-Ботошанську наступальну операцію. Радянським військам протистояла німецька група армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна. У смузі 2-го Українського фронту оборонялися німецькі 8-ма армія (під командуванням генерала піхоти Отто Велера) і частина сил 6-й армії (під командуванням генерал-полковника Карла Холлідта), які налічували 20 дивізій, у тому числі 4 танкові и 2 моторизовані. Війська 2-го Українського фронту розгромили німецьку 8-му армію и частину сил 6-ї танкової армії, розсікли смугу оборони німецької групи армій «Південь», звільнили значну частину Правобережної України і Молдовської РСР, увійшли на територію Румунії.
Підтримку військам з повітря надавала 5-та повітряна армія (командувач генерал-лейтенант авіації Горюнов С. К.). Радянська 40-ва армія під командуванням генерал-лейтенанта Ф. Ф. Жмаченка, отримала наказ, рухаючись вздовж Дністра, відрізати шлях до відступу 1-ї танковій армії німців, якою командував генерал-полковник .
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1516 осіб, з яких 679 чоловіків та 837 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1457 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,74 % |
| російська | 1,30 % |
| молдовська | 0,89 % |
| білоруська | 0,07 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vartiki vci selo v Ukrayini u Kelmeneckij selishnij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo VartikivciKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Kelmenecka selishna gromadaKod KATOTTG UA73040030070078962Osnovni daniNaselennya 1457Poshtovij indeks 60130Telefonnij kod 380 3732Geografichni daniGeografichni koordinati 48 26 11 pn sh 26 47 28 sh d 48 43639 pn sh 26 79111 sh d 48 43639 26 79111 Koordinati 48 26 11 pn sh 26 47 28 sh d 48 43639 pn sh 26 79111 sh d 48 43639 26 79111Serednya visota nad rivnem morya 230 mMisceva vladaAdresa radi 60130 Chernivecka obl s Vartikivci vul Shevchenka 27KartaVartikivciVartikivciMapaGeografiyaCherez selo prolyagaye avtoshlyah regionalnogo znachennya R63 Chernivci Sokiryani Selom teche richka Larga IstoriyaDavnya istoriya sela Miscevist ninishnogo sela zaselyalasya zdavna U svij chas v poru rannogo zaliza miscevist vhodila do skifskih zemel Des u II mu st cherez ci zemli projshli germanski plemena spoliv i gotiv yaki imovirno vitisnili skifiv ale dostemenno ce ne vidomo de yakij chas zhili v Podnistrov yi a zgodom voni a za nimi i goti pishli do nizu Dunayu Ce des III V storichchya n e V VI storichchi Pivnichna Bessarabiya vhodila do arealu prozhivannya zahidnih antiv U H HII st teritoriya de stoyit selo vhodilo do skladu Kiyivskoyi Rusi U seredini HII st teritoriya mizhrichchya Dnistra ta Prutu bula vidrizana vid Rusi polovcyami Rusichi sho zhili po Dnistru nashadki ulichiv i tiverciv pishli v lisi kodrovoyi zoni Moldovi i Hotinskoyi lisovoyi zoni U HII HIII st teritoriya ninishnogo sela perebuvala majzhe na samomu kordoni Galicko Volinskogo knyazivstva Kordon prohodiv u hutora Galicya nini Sokiryanskij rajon i chi vhodila teritoriya yaku na cej chas zajmaye selo u Galicko Volinske knyazivstvo ne vidomo yak ne vidomo i te chi vzagali isnuvalo same v ti chasi poselennya na misci Vartikivciv Galicko Volinske knyazivstvo zgodom pidpalo pid vladu Zolotoyi Ordi V 1345 r koli ugorski vijska zdolali tatar i vignali yih z pravoberezhzhya Dnistra teritoriya vidijshla do Ugorshini z seredini XIV st do skladu Moldovskoyi derzhavi U 1768 roci spalahnula chergova rosijsko turecka vijna yaka trivala do 1774 roku Teritoriyu vid turkiv u 1769 mu roci zvilnyala rosijska armiya pid komanduvannyam general feldmarshala knyazya A A Prozorovskogo Bezposeredno v seli ta poryad z nim boyiv ne bulo Bojovi zitknennya vidbuvalisya na teritoriyi suchasnogo Kelmeneckogo rajonu Dostemenno vidomo sho 16 kvitnya 1769 roku znachna chastina armiyi razom z knyazem zupinyalasya na postoj v seli Romankivci 17 kvitnya armiya perejshla v tabir pid selom Novoselicya a vvecheri perejshla pid selo Nelipivci O 6 j god ranku 18 kvitnya knyaz otrimav raport vid pidpolkovnika Zhandra sho nepriyatel na 30 ti konyah nablizhayetsya do forpostiv a za pivmili she vidko deyaku kilkist vorogiv Pidpolkovnik Zhandra svoyi polki donskih kozakiv postaviv pid goroyu i omanlivo vidstupayuchi flankerami zamaniv suprotivnika yaka zgodom vidrizala sotnya kozakiv Ale yim zavazhalo boloto cherez yake perebralosya lishe dekilka kozakiv Popri ce ci dekilka voyiniv napali na turkiv vidrazu vbili troh reshta osmaniv pochali tikati Praporshik Stavickij gnav yih do osnovnih tureckih sil vbiv she p yat tureckih voyakiv Turki retiruvalisya do Hotina Z rosijskogo boku bulo poraneno 2 kozakiv i 1 kin Togo zh dnya rosijska armiya roztashuvalasya pravim flangom do s Vartikivci Same tam vidbulasya odna z bitv z tureckim vijskom pid komanduvannyam Ali Pashi Po flangah rosijskogo vijska roztashuvalisya kozaki pidpolkovnika Zhandri i otamana Pozdyeyeva Po centru gusari Vijska she vityaguvalisya po frontu koli buv pomichenij nepriyatel turki do desyati tisyach voyakiv jshli po hotinskij dorozi do Dnistra bez bud yakogo stroyu Turki atakuvali pershimi v bik gusar pryamo tak kuchami Kozaki otamana Pozdyeyeva mali yih atakuvati ale voni zupinilisya i pochali vidstupati ne zvazhayuchi na prisutnist knyazya Ale yak raz pidijshli p yat eskadroniv Ugorskih i Ahtirskih gusar ta knyaz atakuvav nimi voroga V toj samij chas v inshu nastupayuchu kuchu turkiv na livomu flanzi z odinorogiv vistrilili granatami ta turki trohi rozsiyalisya Otaman Pozdyeyev atakuvav nepriyatelya Gusari brigadira Tekeliya za pidtrimki polkovnika Chorbi z tremya harkovskimi eskadronami ta z tremya Ahtyrskimi eskadronami rozignali obidvi kuchi i ti pochali vtikati po dorozi do Hotina pobezhali Kozaki z 11 tyu eskadronami gusar kololi rubali i gnali yih z pivtori mili azh za selo Moshanec Ostrogozhskij polk i Chornij eskadron pid komandoyu polkovnika Satina prikryval z pravogo boku cyu ataku Na livomu flanzi prikrittya zdijsnyuvali brigadir Tekeli z Serbskim polkom Za nimi jshli dekilka garmat z yegeryami U nepriyatelya bulo vidbito chotiri prapori dva bubni cej znachnij simvol tureckoyi armiyi vbito bilsh yak 300 voyakiv vidbito 200 konej Rosijski vijska ponesli znachno menshi vtrati Buli vbiti 3 gusari polkovnik kozachij Pushkarov 1 osavul 13 kozakiv 4 konej Poraneni 1 vahmistr 1 kapral 1 trubach 7 gusar polkovnik kozachij Fedotov yakij na drugij den vid rani pomer 4 osavuliv 5 horunzhih 1 sotnik 1 p yatidesyatnik 19 kozakiv Pislya zavershennya ciyeyi vijni Vartikivci yak i vsya Bessarabiya vhodyat do skladu Rosijskoyi imperiyi Tochnishe formalno na toj chas ce bula nejtralna teritoriya yaka ne pidlyagala zaselennyu ni tureckoyu ni rosijskoyu storonami ale faktichno vona perebuvala pid kontrolem Rosiyi M I Kutuzov yakij buv priznachenij golovnokomanduyuchim Dunajskoyi armiyi u kvitni 1811 roku zaproponuvav tim hto pobazhaye oselitisya u Bessarabiyi vilni zemli yaki voni sami oberut poobicyav zahist vid miscevih pomishikiv zvilnennya na dekilka rokiv vid podatej ta povinnostej Shopravda ce bilshe stosuvalosya inozemnih pereselenciv napriklad bolgar nimciv grekiv Pislya togo do 1812 r kilkist pereselenciv u Bessarabiyu zrosla z 4 tis u 1809 r do 25 tis Ale z vid yizdom Kutuzova z Bessarabiyi cherez vijnu z Napoleonom upravlinnya u krayi stalo zdijsnyuvatisya za miscevimi zakonami i zvichayami Pereselenciv pozbavili prav na osoblive stanovishe i vidnovili jogo lishe u 1818 mu roci koli pro porushennya uznav imperator Oleksandr I Po Buharestskomu mirnomu dogovoru 1812 r ukladenomu mizh Turechchinoyu i Rosiyeyu cya teritoriya ostatochno bula priyednana do Rosiyi Selo stalo volosnim centrom Hotinskogo povitu Besarabskoyi guberniyi Administrativnim centrom guberniyi stav Kishiniv kolishnye monastirske volodinnya Persha polovina HH go storichchya do 1944 r Naprikinci lyutogo 1918 r avstro nimecki vijska uvijshli do Vartikivciv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini u listopadi 1918 roku selo zagarbala Rumuniya Rozpochalisya krivavij teror neshadne pograbuvannya primusovi rekviziciyi Spalahnulo Hotinske povstannya Trivalij chas z pochatku rumunskoyi okupaciyi na teritoriyi vsogo Hotinskogo povitu diyala gajdamacka grupa Polishuka i Budi yaki zuhvalo grabuvali pomishikiv predstavnikiv rumunskoyi vladi i yevreyiv yaki prislugovuvalisya okupantam Majzhe vse nagrabovane Polishuk i Buda rozdavali selyanam Pro nih narod skladav legendi ta navit pisnyu moldovskoyu movoyu Polishuk kolishnij unter oficer carskoyi armiyi gramotna lyudina Buda buv negramotnim selyaninom ale ne mensh vidchajdushnim Vladam dekilka raziv vdavalosya zaareshtovuvati gajdamakiv ale voni ves chas tikali i prodovzhuvali svoyu borotbu Ale vse zh cherez deyakij chas zhandarmi u chergovij raz pijmali Polishuka i shob pozbutis sprovokuvali jomu vtechu ta pid chas cej sprobi zastrelili Buda sidiv u tyurmi buv zvilnenij radyanskimi vijskami voyuvav i geroyichno zaginuv na fronti Borotba trudovogo selyanstva proti rumuno boyarskogo gnitu za vozz yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu ne pripinyalasya azh do 28 chervnya 1940 roku Za radyanskih chasiv U berezni 1944 r vijska 2 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam generala armiyi Konyeva I S yakij tilki prijnyav komanduvannya frontom pislya zagibeli generala armiyi Vatutina M F u vzayemodiyi z vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam marshala Zhukova G K proveli odnu z najvazhchih vijskovih operacij ciyeyi vijni Umansko Botoshansku nastupalnu operaciyu Radyanskim vijskam protistoyala nimecka grupa armij Pivden pid komanduvannyam general feldmarshala Eriha fon Manshtejna U smuzi 2 go Ukrayinskogo frontu oboronyalisya nimecki 8 ma armiya pid komanduvannyam generala pihoti Otto Velera i chastina sil 6 j armiyi pid komanduvannyam general polkovnika Karla Hollidta yaki nalichuvali 20 divizij u tomu chisli 4 tankovi i 2 motorizovani Vijska 2 go Ukrayinskogo frontu rozgromili nimecku 8 mu armiyu i chastinu sil 6 yi tankovoyi armiyi rozsikli smugu oboroni nimeckoyi grupi armij Pivden zvilnili znachnu chastinu Pravoberezhnoyi Ukrayini i Moldovskoyi RSR uvijshli na teritoriyu Rumuniyi Pidtrimku vijskam z povitrya nadavala 5 ta povitryana armiya komanduvach general lejtenant aviaciyi Goryunov S K Radyanska 40 va armiya pid komanduvannyam general lejtenanta F F Zhmachenka otrimala nakaz ruhayuchis vzdovzh Dnistra vidrizati shlyah do vidstupu 1 yi tankovij armiyi nimciv yakoyu komanduvav general polkovnik NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1516 osib z yakih 679 cholovikiv ta 837 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1457 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 74 rosijska 1 30 moldovska 0 89 biloruska 0 07 PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi