Варва рівка село в Україні у Чижівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області До 19

Варва́рівка — село в Україні, у Чижівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. До 1939 року — колонія. У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої Варварівської сільської ради. Кількість населення становить 583 особи (2001).

село Варварівка


Герб Варварівки	Прапор Варварівки

Чижівська сільська громада

Код КАТОТТГ

UA18080210030046899

Облікова картка

Варварівка

Основні дані

Засноване

XIX століття

Населення

583 (2001)

Площа

1,046 км²

Густота населення

557,36 осіб/км²

Поштовий індекс

11245

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

217 м

Найближча залізнична станція

Рихальська

Відстань до
залізничної станції

5 км

Місцева влада

Адреса ради

вул. Шевченка, 9, с. Чижівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11725

Карта

Варварівка

Варварівка

Мапа

Варварівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Варварівка.

Загальна інформація

Розміщене за 20 км південно-західніше від смт Ємільчине та 5 км від залізничної станції Рихальська. У межах села є став площею водного дзеркала 3,8 га.

Населення

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 621 особу, з них: православних — 537, юдеїв — 62, чоловіків — 313, жінок — 308.

Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 395 мешканців, дворів — 38, у 1906 році — 412 жителів, дворів — 58, у 1910 році — 390 осіб.

Станом на 1923 рік нараховувалося 88 дворів та 419 мешканців, у 1924 році — 420 осіб (з перевагою німецької національности), дворів — 83.

Станом на 1972 рік кількість населення становила 891 особу, дворів — 280.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 664 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 583 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,66 %
російська	0,34 %

Історія

Виникло наприкінці 19 століття. Колишнє лютеранське поселення на власницьких землях, належало до лютеранської парафії у Емільчині, був молитвений дім. За довідником 1885 року — колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 5 верст від Андрієвичів. Був молитовний дім.

Наприкінці 19 століття — колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту, за 25 верст (27 км) від Новограда-Волинського та 6 верст від волосного центру в Сербах. Колоністи — німці; був євангельський молитовний дім.

У 1906 році — колонія Сербівської волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 25 верст, до волосного центру, с. Серби — 9 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у містечку Емільчин.

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Варварівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Городницького району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради. Розміщувалася за 35 верст від районного центру, міст. Городниця. 22 лютого 1928 року, в складі сільської ради, передана до Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи. У 1939 році віднесена до категорії сіл.

У період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 45 мешканців колонії, з яких 33 чоловіки розстріляно. Всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані.

На фронтах німецько-радянської війни воювали 125 селян, з них 73 загинули, 56 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено пам'ятник на братській могилі.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба радгоспу, котрий обробляв 2,9 тис. га угідь, з них 1,7 га ріллі. Спеціалізувався на вирощуванні хмелю, мав розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

В селі були середня школа, дві бібліотеки, медпункт, відділення зв'язку, 5 магазинів.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Варварівської сільської ради включено до складу Чижівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області.

Примітки

Сост. В.Ф. Дизендорф. (PDF). Geschichte der Wolgadeutschen (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 83. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 24 лютого 2023.
Історія міст і сіл Української РСР. Варварівка, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 24 лютого 2023.
. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 14 березня 2023.
2.) Warwarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 680. (пол.)
3.) Barbarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 84. (пол.)
Цинкаловський О. Варварівка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 156.
(PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 лютого 2022.
(PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
(PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 лютого 2023.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 217. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.

Посилання

Погода в селі Варварівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[Варварівка-1] Сост. В.Ф. Дизендорф. (PDF). Geschichte der Wolgadeutschen (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 83. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 24 лютого 2023.

[ІМСУ-2] Історія міст і сіл Української РСР. Варварівка, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 24 лютого 2023.

[3] . Архів оригіналу за 21 грудня 2016.

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 14 березня 2023.

[SgKP_II-5] 2.) Warwarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 680. (пол.)

[SgKP_II-B-6] 3.) Barbarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 84. (пол.)

[СВ-7] Цинкаловський О. Варварівка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 156.

[Список-8] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 лютого 2022.

[Матеріали-9] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.

[Національні-10] (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.

[11] . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 лютого 2023.

[ukr-socialdata-mova-2001-12] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[ВВСЕР-13] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)

[Довідник-14] Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 217. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.

[15] . Архів оригіналу за 25 березня 2021.

[16] . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.