Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ван Чжунхуей (王寵惠, 1 грудня 1881 — 15 березня 1958) — політичний діяч, дипломат, правник, журналіст, перекладач часів Китайської республіки, суддя Постійної палати міжнародного правосуддя при Лізі Націй.
| Ван Чжунхуей | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 грудня 1881 м.Гонконг |
| Помер | 15 березня 1958 (76 років) м.Тайбей |
| Громадянство | Китайська республіка |
| Діяльність | політик, дипломат, правник |
| Галузь | міжнародне право[1] і політика[1] |
| Alma mater | d і Єльський університет |
| Знання мов | китайська[1] і англійська[1] |
| Членство | Академія Сініка |
| Посада | прем'єр-міністр |
| Термін | 1922 рік |
| Попередник | Янь Хуейцін |
| Наступник | |
| Партія | Гоміндан і Тунменхой |
| Конфесія | протестантизм |
| Рід | Ван |
| Діти | Ван Тахун |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з родини протестантського пастора. Народився в Гонконзі у 1881 році. Отримав двомовну освіту — китайську та англійську. У дитинстві відвідував коледж Святого Павла і королівський коледж, а також вивчав китайську класику з домашнім учителем.
У 1895 році Ван вступив на правничий факультет Бейянського університету в Тяньцзіні. Після закінчення його протягом року працював викладачем у Наньянському коледжі в Шанхаї, а в 1901 році виїхав до Японії вивчати правознавство. У Токіо брав участь у виданні антиманьчжурської газети «Гоміньбао», яка видавалася англійською мовою. Мета цього видання полягала в агітації революції у Китаї. Проте в Японії він залишався недовго і наприкінці 1902 року вирушив до США і Європи задля удосконалення знань в області юриспруденції.
Спочатку він поступив до Каліфорнійського університету, але незабаром перевівся до Єльського, де в 1903 році здобув ступінь магістра канонічного та цивільного права, а в 1905 році — ступінь магістра цивільного права. В цей час стає одним з співвидавців журналу Асоціації американських адвокатів. У США Ван зустрічався з Сунь Ятсеном, що приїхав до Нью-Йорку. Ван вступив до організації Тунменхуей (Об'єднаний союз) з перших днів його заснування. Він склав для Сунь Ятсена проект його першої публічної заяви про цілі китайської революції — «Правильне рішення китайського питання», допомагав в розробці плану антицінського повстання та звернення до іноземних держав, закликаючи їх відмовитися від підтримки цінського уряду.
У 1905 році перебирається до Європи, де продовжив адвокатську практику. У 1907 році Ван Чжунхуей став членом одного з адвокатських товариств в Лондоні. Незабаром він був призначений помічником міністра закордонних справ Китаю і спрямований у складі китайської делегації на Другу міжнародну конференцію в Гаазі.
Політична діяльність
Восени 1911 року повернувся до Китаю і під час Сіньхайської революції виконував роль радника Чень Цзімея, військового губернатора Шанхая. Того ж року як делегат від провінції Гуандун брав участь у роботі з'їзду, що відбувся в Нанкіні, де Сунь Ятсена 29 грудня було обрано тимчасовим президентом Китайської республіки. Вану було доручено вирушити до Шанхаю і офіційно інформувати Сунь Ятсена про його обрання. Ван Чжунхуей став міністром юстиції в першому республіканському кабінеті Тан Шаоі, але в червні 1912 року Тан пішов у відставку, Ван Чжунхуей також склав повноваження міністра.
Після цього переїхав до Шанхаю, де обійняв посаду головного редактора в «Чжунхуа бук компані» і посаду директора Фуданського університету. На деякий час Ван Чжунхуей відійшов від політичних справ.
Дипломатична, правницька і судова діяльність
Після смерті президента Юань Шикая знову повертається до державних справ. У 1917 році перебирається до Пекіна, де стає головою Комісії з кодифікації законів. У 1920 році його призначили головним суддею Верховного суду. У 1921 році Ван увійшов до складу делегації з 10 осіб, спрямованої для участі в роботі Комісії з перегляду Статуту Ліги націй. У листопаді того ж року він був посланий як один з головних представників Китаю на Вашингтонську конференцію, де виявив блискучі дипломатичні здібності в захисті суверенних прав своєї країни. Особливо активно під час цієї конференції Ван виступав за скасування принципу екстериторіальності, який все ще діяв у Китаї. 12 грудня на нараді членів створеного на конференції Далекосхідного комітету Ван Чжунхуей поставив питання про ліквідацію так званих сфер впливу (інтересів) інших держав на китайській території. Хоча повністю скасувати принцип екстериторіальності не вдалося, європейські країни, США та Японія вимушені були погодитися з деяким відновленням прав Китаю. Водночас завдяки діяв Вана антикитайський англо-японський союз був розпущений, а угоду Лансінг-Ісії, спрямована на обмеження інтересів Китаю) анульовано.
З середини грудня 1921 року обіймав посаду міністра юстиції в кабінеті Лян Шина, потім Янь Хуейціна. Наприкінці липня 1922 року виконував обов'язки прем'єр-міністра Китайської республіки.
У 1923 році Ван зайняв посаду помічника судді у Постійній палаті міжнародного правосуддя, куди був обраний в 1921 році. За рекомендацією міністра закордонних справ Лу Ченсяна представляв Китай на засіданні Генеральної Асамблеї Ліги Націй в вересні 1923 році. Свої обов'язки в Постійній палаті міжнародного правосуддя Ван виконував до 1925 року. Тоді став членом Комітету Ліги націй з проведення кодифікації міжнародних законів.
У 1925 році Ван представляв Китай на Митній конференції, що проходила у Пекіні. Основні розбіжності між представниками Китаю та іншими державами виникли стосовно скасування «ліцзіня», розміру підвищення тарифних ставок на товари і цілей їх використання. завдяки аргументації Вана Китайській республіці вдалося відновити свою тарифну автономію.
В 1928 році призначається головою юридичного «юаня» (департаменту) і був введений до складу Державної Ради. У 1928—1931 роках виконав великий обсяг роботи з удосконалення кримінального законодавства і створенню тимчасової конституції 1931 року. У 1930 році за дорученням китайського уряду Ван Чжунхуей провів з американським консулом Ф. Мейєром попереднє обговорення питання про скасування прав екстериторіальності. Водночас вів перемовини з англійськими представниками.
У 1931 році призначається суддею Постійної палати міжнародного правосуддя, водночас виконуючи дипломатичні доручення Чан Кайши. В лютому 1935 року вирушив до Японії як особистий представник президента Китайської республіки для обговорення питань китайсько-японського співробітництва. За результатами візиту Ван доповів Чан Кайши про збереження антикитайської спрямованості зовнішньої політики Японії.
У 1936 році склав повноваження судді й повернувся до Нанкіна. У лютому 1937 року брав активну участь у роботі III пленуму Гоміньдану, де йшлося про політику стосовно Японії. У маніфесті, складанням якого керував Ван Чжунхуей, Гоміньдан вперше висловився за опір Японії. Того ж року була проведена реорганізація нанкінського уряду і Ван, що був прихильником жорсткої політики щодо Японії, був призначений міністром закордонних справ.
Перемовини Ван Чжунхуея з японським послом Кавагое, що проходили в березні 1937 року, продемонстрували неминучість китайсько-японської війни. Тому Ван розпочав пошук союзників. Втім спроби укласти пакт з США та Австралією виявилися невдалими. Ван Чжунхуей після початку китайсько-японської війни посилив діяльність із укладання військових союзів з Великой Британією, Францією, США, але без значних успіхів. США та Велика Британія визнали оголошену Японією 5 вересня 1937 року морську блокаду Китаю. Італія відкрито висловилася за підтримку японських дій. Уряд Німеччини заявив про свій нейтралітет, заборону експорту військових матеріалів до Китаю і відкликання військових радників, незважаючи на протести Ван Чжунхуея. Тому останній звернувся до Радянського Союзу. 21 серпня 1937 року Ван підписав з радянським послом Д. Богомоловим договір про ненапад. Водночас продовжував намагання укласти союз із США. При цьому усіляко запобігав капітуляції Китаю перед Японією, до чого спонукали його уряди Франції та Великої Британії.
У 1941 році він пішов з посади міністра закордонних справ (замість нього міністром став Куо Тайчі) Того ж року призначається на посаду генерального секретаря Вищої Ради національної оборони. Ван продовжував стежити за міжнародною обстановкою, брати участь у вирішенні різних питань, публічно висловлювати свою думку, до якої прислухалися. У 1942 році супроводжував Чан Кайши в поїздці до Індії. Був членом китайської делегації на Каїрської конференції в листопаді 1943 року, де разом з Чан Кайши і Ф.Рузвельтом, президентом США, брав безпосередню участь у вирішенні таких важливих проблем, як участь Китаю в окупації Японії, укладення американо-китайської угоди про взаємну безпеку, про надання США військових баз на китайській території, про американську допомогу Китаю, про створення спільного військово-консультативного органу для співпраці між США і Китаєм на Далекому Сході після закінчення Другої світової війни.
У 1945 році Ван Чжунхуея було включено до складу китайської делегації, спрямованої на конференцію щодо створення Організації об'єднаних націй в Сан-Франциско. Після повернення до Китаю працював директором Далекосхідного відділення Комісії з розслідування жертв Тихоокеанської війни. У ці ж роки Ван брав участь у розробці конституції, яка була проголошена в 1947 році. Був членом першої Державної Ради, а в червні 1948 року, знову зайняв посаду голови юридичного юаня. У цьому ж році Ван став членом Китайської академії.
Останні роки
Після поразки Гоміньдану у громадянській війні у 1949 році виїхав разом з урядом Чан Кайши на Тайвань. У Тайбеї Ван Чжунхуея було обрано членом Центрального Комітету Гоміньдану і Центрального Дорадчого Комітету. Незважаючи на хронічну хворобу, він продовжував залишатися на посаді голови юридичного юаня до самої смерті 15 березня 1958 року.
Творчість
У 1905 році переклав англійською мовою цивільний кодекс Німеччини 1900 року, цей переклад було опубліковано в 1908 році. Займався підготовкою авторизованого англійського перекладу книги Чан Кайши «Долі Китаю», що вийшла друком в США в 1947 році.
Джерела
- Furuya Keiji. Chiang Kai-shek. His Life and Times. N.Y., 1981.
- Biographical Dictionary of Republican China. v.3, N.Y. — L., 1970.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ван Чжунхуей |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Van Chzhunhuej 王寵惠 1 grudnya 1881 15 bereznya 1958 politichnij diyach diplomat pravnik zhurnalist perekladach chasiv Kitajskoyi respubliki suddya Postijnoyi palati mizhnarodnogo pravosuddya pri Lizi Nacij Van ChzhunhuejNarodivsya1 grudnya 1881 1881 12 01 m GonkongPomer15 bereznya 1958 1958 03 15 76 rokiv m TajbejGromadyanstvoKitajska respublikaDiyalnistpolitik diplomat pravnikGaluzmizhnarodne pravo 1 i politika 1 Alma materd i Yelskij universitetZnannya movkitajska 1 i anglijska 1 ChlenstvoAkademiya SinikaPosadaprem yer ministrTermin1922 rikPoperednikYan HuejcinNastupnikPartiyaGomindan i TunmenhojKonfesiyaprotestantizmRidVanDitiVan Tahun Mediafajli u VikishovishiU comu kitajskomu imeni prizvishe Van stoyit pered osobovim im yam U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Van ZhittyepisMolodi roki Pohodiv z rodini protestantskogo pastora Narodivsya v Gonkonzi u 1881 roci Otrimav dvomovnu osvitu kitajsku ta anglijsku U ditinstvi vidviduvav koledzh Svyatogo Pavla i korolivskij koledzh a takozh vivchav kitajsku klasiku z domashnim uchitelem U 1895 roci Van vstupiv na pravnichij fakultet Bejyanskogo universitetu v Tyanczini Pislya zakinchennya jogo protyagom roku pracyuvav vikladachem u Nanyanskomu koledzhi v Shanhayi a v 1901 roci viyihav do Yaponiyi vivchati pravoznavstvo U Tokio brav uchast u vidanni antimanchzhurskoyi gazeti Gominbao yaka vidavalasya anglijskoyu movoyu Meta cogo vidannya polyagala v agitaciyi revolyuciyi u Kitayi Prote v Yaponiyi vin zalishavsya nedovgo i naprikinci 1902 roku virushiv do SShA i Yevropi zadlya udoskonalennya znan v oblasti yurisprudenciyi Spochatku vin postupiv do Kalifornijskogo universitetu ale nezabarom perevivsya do Yelskogo de v 1903 roci zdobuv stupin magistra kanonichnogo ta civilnogo prava a v 1905 roci stupin magistra civilnogo prava V cej chas staye odnim z spivvidavciv zhurnalu Asociaciyi amerikanskih advokativ U SShA Van zustrichavsya z Sun Yatsenom sho priyihav do Nyu Jorku Van vstupiv do organizaciyi Tunmenhuej Ob yednanij soyuz z pershih dniv jogo zasnuvannya Vin sklav dlya Sun Yatsena proekt jogo pershoyi publichnoyi zayavi pro cili kitajskoyi revolyuciyi Pravilne rishennya kitajskogo pitannya dopomagav v rozrobci planu anticinskogo povstannya ta zvernennya do inozemnih derzhav zaklikayuchi yih vidmovitisya vid pidtrimki cinskogo uryadu U 1905 roci perebirayetsya do Yevropi de prodovzhiv advokatsku praktiku U 1907 roci Van Chzhunhuej stav chlenom odnogo z advokatskih tovaristv v Londoni Nezabarom vin buv priznachenij pomichnikom ministra zakordonnih sprav Kitayu i spryamovanij u skladi kitajskoyi delegaciyi na Drugu mizhnarodnu konferenciyu v Gaazi Politichna diyalnist Voseni 1911 roku povernuvsya do Kitayu i pid chas Sinhajskoyi revolyuciyi vikonuvav rol radnika Chen Czimeya vijskovogo gubernatora Shanhaya Togo zh roku yak delegat vid provinciyi Guandun brav uchast u roboti z yizdu sho vidbuvsya v Nankini de Sun Yatsena 29 grudnya bulo obrano timchasovim prezidentom Kitajskoyi respubliki Vanu bulo dorucheno virushiti do Shanhayu i oficijno informuvati Sun Yatsena pro jogo obrannya Van Chzhunhuej stav ministrom yusticiyi v pershomu respublikanskomu kabineti Tan Shaoi ale v chervni 1912 roku Tan pishov u vidstavku Van Chzhunhuej takozh sklav povnovazhennya ministra Pislya cogo pereyihav do Shanhayu de obijnyav posadu golovnogo redaktora v Chzhunhua buk kompani i posadu direktora Fudanskogo universitetu Na deyakij chas Van Chzhunhuej vidijshov vid politichnih sprav Diplomatichna pravnicka i sudova diyalnist Pislya smerti prezidenta Yuan Shikaya znovu povertayetsya do derzhavnih sprav U 1917 roci perebirayetsya do Pekina de staye golovoyu Komisiyi z kodifikaciyi zakoniv U 1920 roci jogo priznachili golovnim suddeyu Verhovnogo sudu U 1921 roci Van uvijshov do skladu delegaciyi z 10 osib spryamovanoyi dlya uchasti v roboti Komisiyi z pereglyadu Statutu Ligi nacij U listopadi togo zh roku vin buv poslanij yak odin z golovnih predstavnikiv Kitayu na Vashingtonsku konferenciyu de viyaviv bliskuchi diplomatichni zdibnosti v zahisti suverennih prav svoyeyi krayini Osoblivo aktivno pid chas ciyeyi konferenciyi Van vistupav za skasuvannya principu eksteritorialnosti yakij vse she diyav u Kitayi 12 grudnya na naradi chleniv stvorenogo na konferenciyi Dalekoshidnogo komitetu Van Chzhunhuej postaviv pitannya pro likvidaciyu tak zvanih sfer vplivu interesiv inshih derzhav na kitajskij teritoriyi Hocha povnistyu skasuvati princip eksteritorialnosti ne vdalosya yevropejski krayini SShA ta Yaponiya vimusheni buli pogoditisya z deyakim vidnovlennyam prav Kitayu Vodnochas zavdyaki diyav Vana antikitajskij anglo yaponskij soyuz buv rozpushenij a ugodu Lansing Isiyi spryamovana na obmezhennya interesiv Kitayu anulovano Z seredini grudnya 1921 roku obijmav posadu ministra yusticiyi v kabineti Lyan Shina potim Yan Huejcina Naprikinci lipnya 1922 roku vikonuvav obov yazki prem yer ministra Kitajskoyi respubliki U 1923 roci Van zajnyav posadu pomichnika suddi u Postijnij palati mizhnarodnogo pravosuddya kudi buv obranij v 1921 roci Za rekomendaciyeyu ministra zakordonnih sprav Lu Chensyana predstavlyav Kitaj na zasidanni Generalnoyi Asambleyi Ligi Nacij v veresni 1923 roci Svoyi obov yazki v Postijnij palati mizhnarodnogo pravosuddya Van vikonuvav do 1925 roku Todi stav chlenom Komitetu Ligi nacij z provedennya kodifikaciyi mizhnarodnih zakoniv U 1925 roci Van predstavlyav Kitaj na Mitnij konferenciyi sho prohodila u Pekini Osnovni rozbizhnosti mizh predstavnikami Kitayu ta inshimi derzhavami vinikli stosovno skasuvannya liczinya rozmiru pidvishennya tarifnih stavok na tovari i cilej yih vikoristannya zavdyaki argumentaciyi Vana Kitajskij respublici vdalosya vidnoviti svoyu tarifnu avtonomiyu V 1928 roci priznachayetsya golovoyu yuridichnogo yuanya departamentu i buv vvedenij do skladu Derzhavnoyi Radi U 1928 1931 rokah vikonav velikij obsyag roboti z udoskonalennya kriminalnogo zakonodavstva i stvorennyu timchasovoyi konstituciyi 1931 roku U 1930 roci za doruchennyam kitajskogo uryadu Van Chzhunhuej proviv z amerikanskim konsulom F Mejyerom poperednye obgovorennya pitannya pro skasuvannya prav eksteritorialnosti Vodnochas viv peremovini z anglijskimi predstavnikami U 1931 roci priznachayetsya suddeyu Postijnoyi palati mizhnarodnogo pravosuddya vodnochas vikonuyuchi diplomatichni doruchennya Chan Kajshi V lyutomu 1935 roku virushiv do Yaponiyi yak osobistij predstavnik prezidenta Kitajskoyi respubliki dlya obgovorennya pitan kitajsko yaponskogo spivrobitnictva Za rezultatami vizitu Van dopoviv Chan Kajshi pro zberezhennya antikitajskoyi spryamovanosti zovnishnoyi politiki Yaponiyi U 1936 roci sklav povnovazhennya suddi j povernuvsya do Nankina U lyutomu 1937 roku brav aktivnu uchast u roboti III plenumu Gomindanu de jshlosya pro politiku stosovno Yaponiyi U manifesti skladannyam yakogo keruvav Van Chzhunhuej Gomindan vpershe vislovivsya za opir Yaponiyi Togo zh roku bula provedena reorganizaciya nankinskogo uryadu i Van sho buv prihilnikom zhorstkoyi politiki shodo Yaponiyi buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav Peremovini Van Chzhunhueya z yaponskim poslom Kavagoe sho prohodili v berezni 1937 roku prodemonstruvali neminuchist kitajsko yaponskoyi vijni Tomu Van rozpochav poshuk soyuznikiv Vtim sprobi uklasti pakt z SShA ta Avstraliyeyu viyavilisya nevdalimi Van Chzhunhuej pislya pochatku kitajsko yaponskoyi vijni posiliv diyalnist iz ukladannya vijskovih soyuziv z Velikoj Britaniyeyu Franciyeyu SShA ale bez znachnih uspihiv SShA ta Velika Britaniya viznali ogoloshenu Yaponiyeyu 5 veresnya 1937 roku morsku blokadu Kitayu Italiya vidkrito vislovilasya za pidtrimku yaponskih dij Uryad Nimechchini zayaviv pro svij nejtralitet zaboronu eksportu vijskovih materialiv do Kitayu i vidklikannya vijskovih radnikiv nezvazhayuchi na protesti Van Chzhunhueya Tomu ostannij zvernuvsya do Radyanskogo Soyuzu 21 serpnya 1937 roku Van pidpisav z radyanskim poslom D Bogomolovim dogovir pro nenapad Vodnochas prodovzhuvav namagannya uklasti soyuz iz SShA Pri comu usilyako zapobigav kapitulyaciyi Kitayu pered Yaponiyeyu do chogo sponukali jogo uryadi Franciyi ta Velikoyi Britaniyi U 1941 roci vin pishov z posadi ministra zakordonnih sprav zamist nogo ministrom stav Kuo Tajchi Togo zh roku priznachayetsya na posadu generalnogo sekretarya Vishoyi Radi nacionalnoyi oboroni Van prodovzhuvav stezhiti za mizhnarodnoyu obstanovkoyu brati uchast u virishenni riznih pitan publichno vislovlyuvati svoyu dumku do yakoyi prisluhalisya U 1942 roci suprovodzhuvav Chan Kajshi v poyizdci do Indiyi Buv chlenom kitajskoyi delegaciyi na Kayirskoyi konferenciyi v listopadi 1943 roku de razom z Chan Kajshi i F Ruzveltom prezidentom SShA brav bezposerednyu uchast u virishenni takih vazhlivih problem yak uchast Kitayu v okupaciyi Yaponiyi ukladennya amerikano kitajskoyi ugodi pro vzayemnu bezpeku pro nadannya SShA vijskovih baz na kitajskij teritoriyi pro amerikansku dopomogu Kitayu pro stvorennya spilnogo vijskovo konsultativnogo organu dlya spivpraci mizh SShA i Kitayem na Dalekomu Shodi pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni U 1945 roci Van Chzhunhueya bulo vklyucheno do skladu kitajskoyi delegaciyi spryamovanoyi na konferenciyu shodo stvorennya Organizaciyi ob yednanih nacij v San Francisko Pislya povernennya do Kitayu pracyuvav direktorom Dalekoshidnogo viddilennya Komisiyi z rozsliduvannya zhertv Tihookeanskoyi vijni U ci zh roki Van brav uchast u rozrobci konstituciyi yaka bula progoloshena v 1947 roci Buv chlenom pershoyi Derzhavnoyi Radi a v chervni 1948 roku znovu zajnyav posadu golovi yuridichnogo yuanya U comu zh roci Van stav chlenom Kitajskoyi akademiyi Ostanni roki Pislya porazki Gomindanu u gromadyanskij vijni u 1949 roci viyihav razom z uryadom Chan Kajshi na Tajvan U Tajbeyi Van Chzhunhueya bulo obrano chlenom Centralnogo Komitetu Gomindanu i Centralnogo Doradchogo Komitetu Nezvazhayuchi na hronichnu hvorobu vin prodovzhuvav zalishatisya na posadi golovi yuridichnogo yuanya do samoyi smerti 15 bereznya 1958 roku TvorchistU 1905 roci pereklav anglijskoyu movoyu civilnij kodeks Nimechchini 1900 roku cej pereklad bulo opublikovano v 1908 roci Zajmavsya pidgotovkoyu avtorizovanogo anglijskogo perekladu knigi Chan Kajshi Doli Kitayu sho vijshla drukom v SShA v 1947 roci DzherelaFuruya Keiji Chiang Kai shek His Life and Times N Y 1981 Biographical Dictionary of Republican China v 3 N Y L 1970 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Van ChzhunhuejCzech National Authority Database d Track Q13550863