Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мозоли сте тіло лат corpus callosum широкий плаский пучок нервових волокон довжиною близько 10 см під корою головного мо

Валик (анатомія)

Валик (анатомія)

Мозоли́сте тіло (лат. corpus callosum) — широкий, плаский пучок нервових волокон довжиною близько 10 см під корою головного мозку у товщі (fissura longitudinalis). З'єднує ліву і праву півкулі головного мозку, забезпечує міжпівкульний зв'язок. Це найбільша структура білої речовини головного мозку, що складається з 200—250 млн контралатерально спрямованих (назустріч один одному, з обох сторін) аксонів кіркових нейронів.

Мозолисте тіло
image
Мозолисте тіло згори. (Передня частина вгорі.)
image
Медіанно-сагітальний розтин головного мозку. Мозолисте тіло по центру, світло-сірого кольору.
Деталі
Частиниколіно (лат. genu), стовбур (лат. trunkus), валок (лат. splenium)
Ідентифікатори
Анатомія Греяsubject #189
MeSHD003337
191
IDbirnlex_1087
TA98A14.1.09.241
TA25604
FMA86464
Анатомічна термінологія
[редагувати у Вікіданих]
image
Мозолисте тіло

Структура

Задня частина мозолистого тіла — валок (splenium); передня називається коліном (genu); між ними знаходиться стовбур мозолистого тіла. Частина між тілом і валком звужена й називається перешийком (isthmus). Ростральна платівка — частина мозолистого тіла, що знаходиться дозаду й донизу від найбільш передньої частини коліна мозолистого тіла, як показано на сагітальному зображенні мозку праворуч. Кінцеву її частину називають дзьобом (за схожість із пташиним дзьобом).

image
Мозолисте тіло

Волокна по обидві сторони мозолистого тіла отримали назву променистості, оскільки променеподібно  входять у білу речовину півкуль головного мозку й прямують до різних ділянок кори. Одні, згинаючись уперед від коліна, йдуть у лобову частку утворюють передні щипці, а другі, згинаючись назад у потиличній частці, утворюють задні щипці. Між цими двома частинами знаходиться основний стовбур мозолистого тіла, з якого волокна простягаються латерально в обидві сторони в скроневі частки, і покрівлю центральної частини бічного шлуночка.

Статеві відмінності

Мозолисте тіло й статеві відмінності його структури та функцій були предметом дискусій у наукових колах протягом більш як століття. Перші дослідження на початку 20-го століття показали відмінності в розмірах між чоловіками і жінками. Ці дослідження в свою чергу, викликали запитання, і в кінцевому підсумку, більш поліпшені методи візуалізації, які з'явилися останнім часом, спростували попередні уявлення. Однак, передові аналітичні методи комп'ютерної неврології, розроблені в 1990-х роках виявили, що статеві відмінності очевидні, але стосуються певних частин мозолистого тіла й корелюють з когнітивною продуктивністю в деяких тестах. Недавні дослідження з використанням магнітно-резонансної томографії (МРТ) виявили, що площа середньосагітального перерізу мозолистого тіла, в порівнянні з розміром мозку, в середньому, пропорційно більше у жінок.

З допомогою дифузійної МРТ також були знайдені статеві відмінності в морфології і мікроструктурі мозолистого тіла.

Морфометричний аналіз при вивченні конкретних тривимірних математичних моделей за допомогою МРТ, і знайшли ґрунтовні й статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками. Спеціальні алгоритми виявили значні відмінності між чоловіками і жінками більш ніж в 70 % випадків в одному дослідженні.

Інші кореляції

Передня частина мозолистого тіла, як виявилося, значно більше у музикантів, ніж немузикантів, Приблизно на 0,75 см2 , або на 11 % вона також більше у шульг і «оборуких» (осіб з амбідекстрією) людей, ніж у правшів. Ця різниця проявляється в передній і задній областях мозолистого тіла. Інші магнітно-резонансні морфометричні дослідження показали, що розмір мозолистого тіла позитивно корелює з вербальною пам'яттю і семантичною продуктивністю в тестах. Діти з дислексією, як правило, мають менш розвинене мозолисте тіло, ніж їх їхні однолітки без дислексії.

Навчання музиці підвищує пластичність мозолистого тіла під час розвитку. Наслідки збільшення координації рук, відмінності в структурі білої речовини та посилення пластичності моторних і слухових шляхів у подальшому допомагають кращому навчанню. Дослідження показало, що діти, які почали музичну освіту у віці до шести років (мінімум 15 місяців занять) мали збільшений обсяг мозолистого тіла, а ті, які почали таке навчання до 11 років, мали кращу, ніж однолітки, бімануальну координацію.

Клінічне значення

Епілепсія

image
Електроенцефалографія використовується для пошуку джерела електричної активності, яке спричинює напади.

Симптоми рефрактерної епілепсії можуть бути зменшені шляхом перерізання мозолистого тіла у рамках операції, відомої як калозотомія. Вона проводиться у випадках, коли складні або великі припадки починаються в епілептогенних вогнищах на одній стороні мозку розряди генералізуються й розповсюджуються на протилежну півкулю. Підготовка до такої операції передбачає електроенцефалографію, МРТ, ПЕТ сканування і консультації епілептолога, невролога, нейрохірурга, психіатра, і нейрорадіолога.

Вади розвитку

Агенезія мозолистого тіла (АМТ) — це рідкісна вроджена патологія, яка є одним з найбільш поширених вад розвитку мозку людини, при якій мозолисте тіло зменшене або повністю відсутнє. АМТ, як правило, діагностується протягом перших двох років життя, а може існувати безсимптомно й бути випадковою знахідкою. Початкові симптоми АМТ зазвичай включають в себе судоми, вслід за якими можуть проблеми з годуванням проблем і затримок у початку самостійного тримання голови, сидіння, стояння і ходи. Інші можливі симптоми можуть включати порушення психічного й фізичного розвитку, зорово-моторної координації, візуальної й слухової пам'яті. АМТ іноді супроводжується гідроцефалією. У легких випадках, такі симптоми, як судоми, ехолалія, або головний біль можуть не з'являтися роками. Відсутність мозолистого тіла є головним патологічним компонентом при синдромі Ейкарді.

АМТ зазвичай не смертельна. Лікування зазвичай симптоматичне, з приводу гідроцефалії і судом тощо. Хоча багато дітей з таким захворюванням можуть вести нормальний спосіб життя й мають середній інтелект, ретельне нейропсихологічне тестування виявляє тонкі відмінності у вищих коркових функціях порівняно з особами того ж віку та освіти, без АМТ. Дітям з АМТ, яка супроводжується затримкою розвитку та/або епілепсією, слід пройти обстеження на метаболічні порушення.

Окрім повної агенезії мозолистого тіла, існують схожі стани, але з неповним його ураженням: затримка розвитку (часткова), дисгенезія (неправильний розвиток), і гіпоплазія (недостатній розвиток, у тому числі й занадто тонке мозолисте тіло).

Недавні дослідження також пов'язують можливі взаємозв'язки між вадами розвитку мозолистого тіла й розладами аутистичного спектру.

Інші захворювання

Ураження передніх відділів мозолистого тіла може призвести до акінетичного мутизму або тактильної аномії. Пошкодження задніх відділів мозолистого тіла (валок, лат. splenium) можуть призвести до алексії (нездатність до читання) без аграфії.

Додаткові зображення

  • image
    Мозолисте тіло
  • image
    Мозолисте тіло
  • image
    Мозолисте тіло
  • image
    Вінцева Т2 МРТ головного мозку на рівні хвостатого ядра з підкресленням мозолистого тіла
  • image
    Мозолисте тіло на МРТ
  • Трактографія мозолистого тіла
  • image
    Шлуночки головного мозку та базальні ганглії.Вигляд згори. Горизонтальний ділянка.Глибокий розтин
  • image
    Глибокий розтин мозку

Посилання

  1. Caminiti, Roberto; Ghaziri, Hassan; Galuske, Ralf; Hof, Patrick R.; Innocenti, Giorgio M. (2009). Evolution amplified processing with temporally dispersed slow neuronal connectivity in primates. Proceedings of the National Academy of Sciences. 106 (46): 19551—6. Bibcode:2009PNAS..10619551C. doi:10.1073/pnas.0907655106. JSTOR 25593230. PMC 2770441. PMID 19875694.
  2. Hofer, Sabine; Frahm, Jens (2006). Topography of the human corpus callosum revisited—Comprehensive fiber tractography using diffusion tensor magnetic resonance imaging. NeuroImage. 32 (3): 989—94. doi:10.1016/j.neuroimage.2006.05.044. PMID 16854598.
  3. Davatzikos, C; Resnick, S. M. (1998). Sex differences in anatomic measures of interhemispheric connectivity: Correlations with cognition in women but not men. Cerebral Cortex. 8 (7): 635—40. doi:10.1093/cercor/8.7.635. PMID 9823484.
  4. Ardekani, B. A.; Figarsky, K.; Sidtis, J. J. (2012). Sexual Dimorphism in the Human Corpus Callosum: An MRI Study Using the OASIS Brain Database. Cerebral Cortex. 23 (10): 2514—20. doi:10.1093/cercor/bhs253. PMID 22891036.
  5. Dubb, Abraham; Gur, Ruben; Avants, Brian; Gee, James (2003). Characterization of sexual dimorphism in the human corpus callosum. NeuroImage. 20 (1): 512—9. doi:10.1016/S1053-8119(03)00313-6. PMID 14527611.
  6. Westerhausen, René; Kreuder, Frank; Sequeira, Sarah Dos Santos; Walter, Christof; Woerner, Wolfgang; Wittling, Ralf Arne; Schweiger, Elisabeth; Wittling, Werner (2004). Effects of handedness and gender on macro- and microstructure of the corpus callosum and its subregions: A combined high-resolution and diffusion-tensor MRI study. Cognitive Brain Research. 21 (3): 418—26. doi:10.1016/j.cogbrainres.2004.07.002. PMID 15511657.
  7. Shin, Yong-Wook; Jin Kim, Dae; Hyon Ha, Tae; Park, Hae-Jeong; Moon, Won-Jin; Chul Chung, Eun; Min Lee, Jong; Young Kim, In; Kim, Sun I. та ін. (2005). Sex differences in the human corpus callosum: Diffusion tensor imaging study. NeuroReport. 16 (8): 795—8. doi:10.1097/00001756-200505310-00003. PMID 15891572.
  8. Kontos, Despina; Megalooikonomou, Vasileios; Gee, James C. (2009). Morphometric analysis of brain images with reduced number of statistical tests: A study on the gender-related differentiation of the corpus callosum. Artificial Intelligence in Medicine. 47 (1): 75—86. doi:10.1016/j.artmed.2009.05.007. PMC 2732126. PMID 19559582.
  9. Spasojevic, Goran; Stojanovic, Zlatan; Suscevic, Dusan; Malobabic, Slobodan (2006). Sexual dimorphism of the human corpus callosum: Digital morphometric study. Vojnosanitetski pregled. 63 (11): 933. doi:10.2298/VSP0611933S.
  10. Yokota, Y.; Kawamura, Y.; Kameya, Y. (2005). Callosal Shapes at the Midsagittal Plane: MRI Differences of Normal Males, Normal Females, and GID. 2005 IEEE Engineering in Medicine and Biology 27th Annual Conference: 3055—8. doi:10.1109/IEMBS.2005.1617119. ISBN .
  11. Levitin, Daniel J. «This is Your Brain on Music», '
  12. Driesen, Naomi R.; Raz, Naftali (1995). The influence of sex, age, and handedness on corpus callosum morphology: A meta-analysis. Psychobiology. 23 (3): 240—7.
  13. Witelson, S. (1985). The brain connection: The corpus callosum is larger in left-handers. Science. 229 (4714): 665—8. Bibcode:1985Sci...229..665W. doi:10.1126/science.4023705. PMID 4023705.
  14. Kozlovskiy, S.A.; Vartanov, A.V.; Pyasik, M.M.; Nikonova, E.Y. (2012). Functional role of corpus callosum regions in human memory functioning. International Journal of Psychophysiology. 85 (3): 396—7. doi:10.1016/j.ijpsycho.2012.07.092.
  15. Hynd, G. W.; Hall, J.; Novey, E. S.; Eliopulos, D.; Black, K.; Gonzalez, J. J.; Edmonds, J. E.; Riccio, C.; Cohen, M. (1995). Dyslexia and Corpus Callosum Morphology. Archives of Neurology. 52 (1): 32—8. doi:10.1001/archneur.1995.00540250036010. PMID 7826273.
  16. Von Plessen, K; Lundervold, A; Duta, N; Heiervang, E; Klauschen, F; Smievoll, AI; Ersland, L; Hugdahl, K (2002). Less developed corpus callosum in dyslexic subjects—a structural MRI study. Neuropsychologia. 40 (7): 1035—44. doi:10.1016/S0028-3932(01)00143-9. PMID 11900755.
  17. Steele, C. J.; Bailey, J. A.; Zatorre, R. J.; Penhune, V. B. (2013). Early Musical Training and White-Matter Plasticity in the Corpus Callosum: Evidence for a Sensitive Period. Journal of Neuroscience. 33 (3): 1282—90. doi:10.1523/JNEUROSCI.3578-12.2013. PMID 23325263.
  18. Clarke, Dave F.; Wheless, James W.; Chacon, Monica M.; Breier, Joshua; Koenig, Mary-Kay; McManis, Mark; Castillo, Edward; Baumgartner, James E. (2007). Corpus callosotomy: A palliative therapeutic technique may help identify resectable epileptogenic foci. Seizure. 16 (6): 545—53. doi:10.1016/j.seizure.2007.04.004. PMID 17521926.
  19. . Web MD. 18 липня 2010. Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
  20. Dobyns, W. B. (1996). Absence makes the search grow longer. American Journal of Human Genetics. 58 (1): 7—16. PMC 1914936. PMID 8554070.
  21. . RightDiagnosis.com. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
  22. . Medical News Today. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 5 травня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mozoli ste tilo lat corpus callosum shirokij plaskij puchok nervovih volokon dovzhinoyu blizko 10 sm pid koroyu golovnogo mozku u tovshi fissura longitudinalis Z yednuye livu i pravu pivkuli golovnogo mozku zabezpechuye mizhpivkulnij zv yazok Ce najbilsha struktura biloyi rechovini golovnogo mozku sho skladayetsya z 200 250 mln kontralateralno spryamovanih nazustrich odin odnomu z oboh storin aksoniv kirkovih nejroniv Mozoliste tiloMozoliste tilo zgori Perednya chastina vgori Medianno sagitalnij roztin golovnogo mozku Mozoliste tilo po centru svitlo sirogo koloru DetaliChastinikolino lat genu stovbur lat trunkus valok lat splenium IdentifikatoriAnatomiya Greyasubject 189MeSHD003337191IDbirnlex 1087TA98A14 1 09 241TA25604FMA86464Anatomichna terminologiya redaguvati u Vikidanih Mozoliste tiloStrukturaZadnya chastina mozolistogo tila valok splenium perednya nazivayetsya kolinom genu mizh nimi znahoditsya stovbur mozolistogo tila Chastina mizh tilom i valkom zvuzhena j nazivayetsya pereshijkom isthmus Rostralna plativka chastina mozolistogo tila sho znahoditsya dozadu j donizu vid najbilsh perednoyi chastini kolina mozolistogo tila yak pokazano na sagitalnomu zobrazhenni mozku pravoruch Kincevu yiyi chastinu nazivayut dzobom za shozhist iz ptashinim dzobom Mozoliste tilo Volokna po obidvi storoni mozolistogo tila otrimali nazvu promenistosti oskilki promenepodibno vhodyat u bilu rechovinu pivkul golovnogo mozku j pryamuyut do riznih dilyanok kori Odni zginayuchis upered vid kolina jdut u lobovu chastku utvoryuyut peredni shipci a drugi zginayuchis nazad u potilichnij chastci utvoryuyut zadni shipci Mizh cimi dvoma chastinami znahoditsya osnovnij stovbur mozolistogo tila z yakogo volokna prostyagayutsya lateralno v obidvi storoni v skronevi chastki i pokrivlyu centralnoyi chastini bichnogo shlunochka Statevi vidminnosti Mozoliste tilo j statevi vidminnosti jogo strukturi ta funkcij buli predmetom diskusij u naukovih kolah protyagom bilsh yak stolittya Pershi doslidzhennya na pochatku 20 go stolittya pokazali vidminnosti v rozmirah mizh cholovikami i zhinkami Ci doslidzhennya v svoyu chergu viklikali zapitannya i v kincevomu pidsumku bilsh polipsheni metodi vizualizaciyi yaki z yavilisya ostannim chasom sprostuvali poperedni uyavlennya Odnak peredovi analitichni metodi komp yuternoyi nevrologiyi rozrobleni v 1990 h rokah viyavili sho statevi vidminnosti ochevidni ale stosuyutsya pevnih chastin mozolistogo tila j korelyuyut z kognitivnoyu produktivnistyu v deyakih testah Nedavni doslidzhennya z vikoristannyam magnitno rezonansnoyi tomografiyi MRT viyavili sho plosha serednosagitalnogo pererizu mozolistogo tila v porivnyanni z rozmirom mozku v serednomu proporcijno bilshe u zhinok Z dopomogoyu difuzijnoyi MRT takozh buli znajdeni statevi vidminnosti v morfologiyi i mikrostrukturi mozolistogo tila Morfometrichnij analiz pri vivchenni konkretnih trivimirnih matematichnih modelej za dopomogoyu MRT i znajshli gruntovni j statistichno znachushi vidminnosti mizh cholovikami i zhinkami Specialni algoritmi viyavili znachni vidminnosti mizh cholovikami i zhinkami bilsh nizh v 70 vipadkiv v odnomu doslidzhenni Inshi korelyaciyiPerednya chastina mozolistogo tila yak viyavilosya znachno bilshe u muzikantiv nizh nemuzikantiv Priblizno na 0 75 sm2 abo na 11 vona takozh bilshe u shulg i oborukih osib zambidekstriyeyu lyudej nizh u pravshiv Cya riznicya proyavlyayetsya v perednij i zadnij oblastyah mozolistogo tila Inshi magnitno rezonansni morfometrichni doslidzhennya pokazali sho rozmir mozolistogo tila pozitivno korelyuye z verbalnoyu pam yattyu i semantichnoyu produktivnistyu v testah Diti z disleksiyeyu yak pravilo mayut mensh rozvinene mozoliste tilo nizh yih yihni odnolitki bez disleksiyi Navchannya muzici pidvishuye plastichnist mozolistogo tila pid chas rozvitku Naslidki zbilshennya koordinaciyi ruk vidminnosti v strukturi biloyi rechovini ta posilennya plastichnosti motornih i sluhovih shlyahiv u podalshomu dopomagayut krashomu navchannyu Doslidzhennya pokazalo sho diti yaki pochali muzichnu osvitu u vici do shesti rokiv minimum 15 misyaciv zanyat mali zbilshenij obsyag mozolistogo tila a ti yaki pochali take navchannya do 11 rokiv mali krashu nizh odnolitki bimanualnu koordinaciyu Klinichne znachennyaEpilepsiya Elektroencefalografiya vikoristovuyetsya dlya poshuku dzherela elektrichnoyi aktivnosti yake sprichinyuye napadi Simptomi refrakternoyi epilepsiyi mozhut buti zmensheni shlyahom pererizannya mozolistogo tila u ramkah operaciyi vidomoyi yak kalozotomiya Vona provoditsya u vipadkah koli skladni abo veliki pripadki pochinayutsya v epileptogennih vognishah na odnij storoni mozku rozryadi generalizuyutsya j rozpovsyudzhuyutsya na protilezhnu pivkulyu Pidgotovka do takoyi operaciyi peredbachaye elektroencefalografiyu MRT PET skanuvannya i konsultaciyi epileptologa nevrologa nejrohirurga psihiatra i nejroradiologa Vadi rozvitku Ageneziya mozolistogo tila AMT ce ridkisna vrodzhena patologiya yaka ye odnim z najbilsh poshirenih vad rozvitku mozku lyudini pri yakij mozoliste tilo zmenshene abo povnistyu vidsutnye AMT yak pravilo diagnostuyetsya protyagom pershih dvoh rokiv zhittya a mozhe isnuvati bezsimptomno j buti vipadkovoyu znahidkoyu Pochatkovi simptomi AMT zazvichaj vklyuchayut v sebe sudomi vslid za yakimi mozhut problemi z goduvannyam problem i zatrimok u pochatku samostijnogo trimannya golovi sidinnya stoyannya i hodi Inshi mozhlivi simptomi mozhut vklyuchati porushennya psihichnogo j fizichnogo rozvitku zorovo motornoyi koordinaciyi vizualnoyi j sluhovoyi pam yati AMT inodi suprovodzhuyetsya gidrocefaliyeyu U legkih vipadkah taki simptomi yak sudomi eholaliya abo golovnij bil mozhut ne z yavlyatisya rokami Vidsutnist mozolistogo tila ye golovnim patologichnim komponentom pri sindromi Ejkardi AMT zazvichaj ne smertelna Likuvannya zazvichaj simptomatichne z privodu gidrocefaliyi i sudom tosho Hocha bagato ditej z takim zahvoryuvannyam mozhut vesti normalnij sposib zhittya j mayut serednij intelekt retelne nejropsihologichne testuvannya viyavlyaye tonki vidminnosti u vishih korkovih funkciyah porivnyano z osobami togo zh viku ta osviti bez AMT Dityam z AMT yaka suprovodzhuyetsya zatrimkoyu rozvitku ta abo epilepsiyeyu slid projti obstezhennya na metabolichni porushennya Okrim povnoyi ageneziyi mozolistogo tila isnuyut shozhi stani ale z nepovnim jogo urazhennyam zatrimka rozvitku chastkova disgeneziya nepravilnij rozvitok i gipoplaziya nedostatnij rozvitok u tomu chisli j zanadto tonke mozoliste tilo Nedavni doslidzhennya takozh pov yazuyut mozhlivi vzayemozv yazki mizh vadami rozvitku mozolistogo tila j rozladami autistichnogo spektru Inshi zahvoryuvannya Urazhennya perednih viddiliv mozolistogo tila mozhe prizvesti do akinetichnogo mutizmu abo taktilnoyi anomiyi Poshkodzhennya zadnih viddiliv mozolistogo tila valok lat splenium mozhut prizvesti do aleksiyi nezdatnist do chitannya bez agrafiyi Dodatkovi zobrazhennyaMozoliste tilo Mozoliste tilo Mozoliste tilo Vinceva T2 MRT golovnogo mozku na rivni hvostatogo yadra z pidkreslennyam mozolistogo tila Mozoliste tilo na MRT source source source source source source Traktografiya mozolistogo tila Shlunochki golovnogo mozku ta bazalni gangliyi Viglyad zgori Gorizontalnij dilyanka Glibokij roztin Glibokij roztin mozkuPosilannyaCaminiti Roberto Ghaziri Hassan Galuske Ralf Hof Patrick R Innocenti Giorgio M 2009 Evolution amplified processing with temporally dispersed slow neuronal connectivity in primates Proceedings of the National Academy of Sciences 106 46 19551 6 Bibcode 2009PNAS 10619551C doi 10 1073 pnas 0907655106 JSTOR 25593230 PMC 2770441 PMID 19875694 Hofer Sabine Frahm Jens 2006 Topography of the human corpus callosum revisited Comprehensive fiber tractography using diffusion tensor magnetic resonance imaging NeuroImage 32 3 989 94 doi 10 1016 j neuroimage 2006 05 044 PMID 16854598 Davatzikos C Resnick S M 1998 Sex differences in anatomic measures of interhemispheric connectivity Correlations with cognition in women but not men Cerebral Cortex 8 7 635 40 doi 10 1093 cercor 8 7 635 PMID 9823484 Ardekani B A Figarsky K Sidtis J J 2012 Sexual Dimorphism in the Human Corpus Callosum An MRI Study Using the OASIS Brain Database Cerebral Cortex 23 10 2514 20 doi 10 1093 cercor bhs253 PMID 22891036 Dubb Abraham Gur Ruben Avants Brian Gee James 2003 Characterization of sexual dimorphism in the human corpus callosum NeuroImage 20 1 512 9 doi 10 1016 S1053 8119 03 00313 6 PMID 14527611 Westerhausen Rene Kreuder Frank Sequeira Sarah Dos Santos Walter Christof Woerner Wolfgang Wittling Ralf Arne Schweiger Elisabeth Wittling Werner 2004 Effects of handedness and gender on macro and microstructure of the corpus callosum and its subregions A combined high resolution and diffusion tensor MRI study Cognitive Brain Research 21 3 418 26 doi 10 1016 j cogbrainres 2004 07 002 PMID 15511657 Shin Yong Wook Jin Kim Dae Hyon Ha Tae Park Hae Jeong Moon Won Jin Chul Chung Eun Min Lee Jong Young Kim In Kim Sun I ta in 2005 Sex differences in the human corpus callosum Diffusion tensor imaging study NeuroReport 16 8 795 8 doi 10 1097 00001756 200505310 00003 PMID 15891572 Kontos Despina Megalooikonomou Vasileios Gee James C 2009 Morphometric analysis of brain images with reduced number of statistical tests A study on the gender related differentiation of the corpus callosum Artificial Intelligence in Medicine 47 1 75 86 doi 10 1016 j artmed 2009 05 007 PMC 2732126 PMID 19559582 Spasojevic Goran Stojanovic Zlatan Suscevic Dusan Malobabic Slobodan 2006 Sexual dimorphism of the human corpus callosum Digital morphometric study Vojnosanitetski pregled 63 11 933 doi 10 2298 VSP0611933S Yokota Y Kawamura Y Kameya Y 2005 Callosal Shapes at the Midsagittal Plane MRI Differences of Normal Males Normal Females and GID 2005 IEEE Engineering in Medicine and Biology 27th Annual Conference 3055 8 doi 10 1109 IEMBS 2005 1617119 ISBN 0 7803 8741 4 Levitin Daniel J This is Your Brain on Music Driesen Naomi R Raz Naftali 1995 The influence of sex age and handedness on corpus callosum morphology A meta analysis Psychobiology 23 3 240 7 Witelson S 1985 The brain connection The corpus callosum is larger in left handers Science 229 4714 665 8 Bibcode 1985Sci 229 665W doi 10 1126 science 4023705 PMID 4023705 Kozlovskiy S A Vartanov A V Pyasik M M Nikonova E Y 2012 Functional role of corpus callosum regions in human memory functioning International Journal of Psychophysiology 85 3 396 7 doi 10 1016 j ijpsycho 2012 07 092 Hynd G W Hall J Novey E S Eliopulos D Black K Gonzalez J J Edmonds J E Riccio C Cohen M 1995 Dyslexia and Corpus Callosum Morphology Archives of Neurology 52 1 32 8 doi 10 1001 archneur 1995 00540250036010 PMID 7826273 Von Plessen K Lundervold A Duta N Heiervang E Klauschen F Smievoll AI Ersland L Hugdahl K 2002 Less developed corpus callosum in dyslexic subjects a structural MRI study Neuropsychologia 40 7 1035 44 doi 10 1016 S0028 3932 01 00143 9 PMID 11900755 Steele C J Bailey J A Zatorre R J Penhune V B 2013 Early Musical Training and White Matter Plasticity in the Corpus Callosum Evidence for a Sensitive Period Journal of Neuroscience 33 3 1282 90 doi 10 1523 JNEUROSCI 3578 12 2013 PMID 23325263 Clarke Dave F Wheless James W Chacon Monica M Breier Joshua Koenig Mary Kay McManis Mark Castillo Edward Baumgartner James E 2007 Corpus callosotomy A palliative therapeutic technique may help identify resectable epileptogenic foci Seizure 16 6 545 53 doi 10 1016 j seizure 2007 04 004 PMID 17521926 Web MD 18 lipnya 2010 Arhiv originalu za 2 lipnya 2010 Procitovano 18 lipnya 2010 Dobyns W B 1996 Absence makes the search grow longer American Journal of Human Genetics 58 1 7 16 PMC 1914936 PMID 8554070 RightDiagnosis com Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 30 serpnya 2011 Medical News Today Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2011 Procitovano 5 travnya 2017

Дата публікації:
Топ