Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валерій Іванович Воронін (рос. Валерий Иванович Воронин; нар. 17 липня 1939 — пом. 22 травня 1984) — радянський футболіст. Півзахисник і захисник. Усю професіональну кар'єру провів у «Торпедо» (Москва). Провів 66 ігор (5 м'ячів) за збірну СРСР. Чемпіон Радянського Союзу 1960, 1965, володар Кубка Радянського Союзу 1960. Учасник чемпіонату світу 1962 (увійшов до символічної збірної за підсумками турніру), віце-чемпіон Європи 1964, півфіналіст чемпіонату світу 1966. Заслужений майстер спорту (1964). Футболіст року в СРСР 1964 і 1965 років.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Валерій Іванович Воронін | |
| Народження | 17 липня 1939 | |
 Москва | ||
| Смерть | 22 травня 1984 (44 роки) | |
| Москва | ||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |
| Зріст | 181 см | |
| Вага | 80 кг | |
| Громадянство |  СРСР | |
| Позиція | правий півзахисник, центральний захисник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 1952 1952—1954 1954—1955 | к-да заводу «Каучук» «Торпедо» ФШМ | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1958—1969 | «Торпедо» (Москва) | 219 (26) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1960—1968 | СРСР | 66 (5) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |    | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
 Валерій Воронін у Вікісховищі | ||
Один із символів московського «Торпедо» та найкращих гравців в історії радянського футболу, ввійшов до символічної збірної СРСР за 50 років, оприлюдненої 1967 року.
Життєпис
Почав грати у футбол 1952 у дитячій команді заводу «Каучук», з того ж року в московському «Торпедо». У 1954—1955 роках — у ФШМ (Москва).
За головну команді «Торпедо» (Москва) дебютував 1958 року.
У сезоні 1960, коли «Торпедо» вперше в історії стало чемпіоном країни, 21-річний Воронін уже був гравцем основного складу молодої команди під керівництвом Віктора Маслова, найстарший гравець якої мав лише 26 років. Того ж року автозаводський колектив здобув Кубок СРСР. У півзахисті сформувалася пара Воронін-Маношин, де перший вражав працездатністю та старанністю, а другий — віртуозністю роботи з м'ячем. Номінально Валерій був півзахисником, але коли команда оборонялася, він відходив назад, фактично на місце стопера, а під час атаки «пружина випрямлялася».
4 вересня 1960 року вперше вийшов у складі національної збірної — гра Австрія-СРСР завершилась поразкою гостей з рахунком 3:1. За підсумками сезону 1960 Валерій Воронін увійшов до списку 33 найкращих футболістів країни — № 2 на позиції правого півзахисника.
Учасник чемпіонату світу 1962 року в Чилі, де збірна Союзу вийшла з групи, але в 1/4 фіналу поступилася господарям з рахунком 1:2. Воронін провів усі 4 матчі, а яскрава гра дозволила йому ввійти до символічної збірної турніру.
Фінальний турнір чемпіонату Європи 1964 проходив в Іспанії: у півфіналі 17 червня СРСР розгромив Данію 3:0 (Воронін забив перший гол на 19 хв.), а 21 червня на «Сантьяго Бернабеу» в Мадриді за підтримки понад 79 тисяч уболівальників збірна Іспанії перемогла команду Радянського Союзу, що була тогочасним володарем трофею.
1964 року в складі збірної УЄФА зіграв поєдинки проти Скандинавії та Югославії.
1965 року «Торпедо» вдруге виграло чемпіонат Радянського Союзу, а Вороніна другий рік поспіль назвали найкращим футболістом СРСР за опитуванням тижневика «Футбол».
Тричі півзахисник «Торпедо» був серед претендентів на «Золотий м'яч» — 10-е місце в опитуванні 1964 року, 8-10-е (1965) і 11-12-е місця (1966).
На чемпіонаті світу 1966 року в Англії «сборная» досягла найвищого успіху в історії, дійшовши до півфіналу, а Воронін провів на полі 5 із шести поєдинків турніру. Наприклад, у матчі проти збірної Угорщини він вдало діяв у захисті проти форварда Флоріана Альберта, майбутнього володаря «Золотого м'яча» 1967. Деякі оглядачі знову назвали Вороніна серед 11 найкращих футболістів чемпіонату світу.
Універсальний футболіст, що міг діяти як у середині поля, так і в обороні чи атаці. Технічний гравець атлетичної статури, добре бачив поле, володів точним пасом і ударом, майстерно грав головою.
На думку нападника «Торпедо» тих років Валентина Іванова та журналіста Олександра Ніліна англійський чемпіонат світу став вершиною для Вороніна, після якої пішов постійний спад і дедалі більші проблеми з дисципліною та ігровою формою.
1968 року за чергове порушення дисципліни головний тренер збірної Михайло Якушин відрахував гравця з національної команди. Це було на тренувальних зборах перед фінальними іграми чемпіонату Європи 1968. Невдовзі сталася жахлива трагедія — чорна «Волга» футболіста, яку той придбав за преміальні від чемпіонату світу, на великій швидкості врізалася у вантажний автомобіль. Лікарі ледь урятували життя Вороніна, він пережив клінічну смерть. Попри численні травми, зокрема обличчя, 1969 року футболіст повернувся до основного складу «Торпедо». Того сезону він провів 8 ігор і забив 2 м'ячі, але наблизитися до колишнього високого рівня гри не зумів.
Після завершення футбольних виступів працював на Заводі імені Лихачова, однак продовжував страждати на алкоголізм. Упродовж 1970—1978 років тренував цехові футбольні команди ЗІЛа.
Загинув за загадкових обставин — його тіло знайшли біля Варшавських лазень 22 травня 1984. Похований на 23-й ділянці Даниловського кладовища в Москві, на надгробку датою смерті вказано 19 травня.
Особисте життя
Окрім футбольного таланту, Валерій Воронін відзначався також «зовнішністю кіногероя»: був «голівудським красенем» виразно південноукраїнського типу (сім'я Вороніних переїхала до Москви з Одеси). Відомий режисер Марлен Хуцієв мав бажання зняти Вороніна у головній ролі в фильмі «Июльский дождь», від чого той відмовився через напружений графік змагань і тренувань.
Воронін цікавився західним стилем життя, модою, розмовляв англійською мовою. Брав участь у вечорах творчої інтелігенції, став улюбленцем журналістів. Симпатичний і популярний футболіст мав популярність у жінок, його називали Аленом Делоном радянського футболу. Гравець часто порушував спортивний режим, міг гуляти у барах і ресторанах навіть перед відповідальними іграми, зловживав спиртним.
Був двічі одружений. Перша дружина — Валентина Птіцина, балерина з танцювального ансамблю «Берізка». Мали сина та доньку. Другою дружиною була Марія — робітниця ЗІЛа, де працював також Воронін після завершення футбольної кар'єри.
Статистика
Статистика виступів у складі «Торпедо» у класі «А» та в збірній СРСР.
| Рік | Чем- піонат | Кубок | Збірна | Євро- кубки | Зага- лом | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| М | Г | М | Г | М | Г | М | Г | М | Г | |
| 1958 | 2 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | 2 | 0 | |
| 1959 | 6 | 0 | 1 | 0 | — | — | 7 | 0 | ||
| 1960 | 29 | 4 | 3 | 0 | 1 | 0 | 33 | 4 | ||
| 1961 | 26 | 3 | 4 | 0 | 10 | 1 | 40 | 4 | ||
| 1962 | 11 | 0 | 1 | 0 | 7 | 0 | 18 | 0 | ||
| 1963 | 38 | 1 | 1 | 0 | 4 | 0 | 43 | 0 | ||
| 1964 | 33 | 5 | ? | 0 | 7 | 2 | 40 | 7 | ||
| 1965 | 30 | 7 | 0 | 0 | 11 | 1 | 41 | 8 | ||
| 1966 | 8 | 2 | 2 | 0 | 12 | 1 | 2 | 0 | 24 | 3 |
| 1967 | 24 | 1 | 2 | 0 | 10 | 0 | 4 | 1 | 40 | 2 |
| 1968 | 4 | 1 | ? | ? | 4 | 0 | 1 | 0 | 9 | 1 |
| 1969 | 8 | 2 | ? | ? | — | — | 0 | 0 | 8 | 2 |
| Сума | 219 | 26 | 14 | 0 | 66 | 5 | 7 | 1 | 306 | 32 |
Титули та досягнення
- Чемпіон Радянського Союзу (2): 1960, 1965;
- Кубок Радянського Союзу: 1960;
- Учасник чемпіонату світу 1962 (увійшов до символічної збірної за підсумками турніру), півфіналіст чемпіонату світу 1966 (деякі оглядачі включали його в символічну збірну турніру);
- Віце-чемпіон Європи: 1964
- Футболіст року в СРСР 1964 і 1965 років;
- У списках 33-х найкращих — 6 разів (усі на позиції правого півзахисника): 1960 — № 2, 1961 — № 1, 1963 — № 1, 1964 — № 1, 1965 — № 1, 1966 — № 2.
Примітки
- На надгробку вказано 19 травня
- Березовский, С. 44
- Березовский, С. 109
- FIFA World Cup Awards — All-Star Team [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1964 [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1965 [ 24 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1966 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- А вы видели, как танцуют Яшин и Нетто? Евгений Ловчев о судьбах великих советских футболистов (Советский спорт, 13.11.2010)[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- World Cup Dream Teams (англ.)
- Спортивний некрополь [ 3 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 288
- Березовский В. М. «Торпедо» (Москва). — Москва: Физкультура и спорт, 1974. — 144 с. (серия «Библиотечка футбольного болельщика»)
- Валерий Воронин (проэкт «МИГ И СУДЬБА» Василия Сарычева) [ 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Малов В. И. 100 великих футболистов. — Москва: Вече, 2004. — С. 186—189
- «Великие сборные» № 10, октябрь 2006 г. — С. 26-27
- Дані на сторінці збірної СРСР/Росії [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на footbook.ru (рос.)
- Жизнь и смерть Валерия Воронина (torpedo-archives.narod.ru) [ 20 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- («Советский спорт» № 27(266), 14.08.2009) (рос.)
- Раззаков Федор. Футбольный денди Валерий Воронин, «Торпедо», Москва. [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] (З книги «Футбол, который мы потеряли. Непродажные звезды эпохи СССР») (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valerij Ivanovich Voronin ros Valerij Ivanovich Voronin nar 17 lipnya 1939 19390717 pom 22 travnya 1984 radyanskij futbolist Pivzahisnik i zahisnik Usyu profesionalnu kar yeru proviv u Torpedo Moskva Proviv 66 igor 5 m yachiv za zbirnu SRSR Chempion Radyanskogo Soyuzu 1960 1965 volodar Kubka Radyanskogo Soyuzu 1960 Uchasnik chempionatu svitu 1962 uvijshov do simvolichnoyi zbirnoyi za pidsumkami turniru vice chempion Yevropi 1964 pivfinalist chempionatu svitu 1966 Zasluzhenij majster sportu 1964 Futbolist roku v SRSR 1964 i 1965 rokiv Valerij VoroninOsobisti daniPovne im ya Valerij Ivanovich VoroninNarodzhennya 17 lipnya 1939 1939 07 17 MoskvaSmert 22 travnya 1984 1984 05 22 44 roki MoskvaPohovannya Danilovskij cvintarZrist 181 smVaga 80 kgGromadyanstvo SRSRPoziciya pravij pivzahisnik centralnij zahisnikYunacki klubi1952 1952 1954 1954 1955 k da zavodu Kauchuk Torpedo FShMProfesionalni klubi Roki Klub I g 1958 1969 Torpedo Moskva 219 26 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1960 1968 SRSR 66 5 Zvannya nagorodiNagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Valerij Voronin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronin Odin iz simvoliv moskovskogo Torpedo ta najkrashih gravciv v istoriyi radyanskogo futbolu vvijshov do simvolichnoyi zbirnoyi SRSR za 50 rokiv oprilyudnenoyi 1967 roku ZhittyepisPochav grati u futbol 1952 u dityachij komandi zavodu Kauchuk z togo zh roku v moskovskomu Torpedo U 1954 1955 rokah u FShM Moskva Za golovnu komandi Torpedo Moskva debyutuvav 1958 roku U sezoni 1960 koli Torpedo vpershe v istoriyi stalo chempionom krayini 21 richnij Voronin uzhe buv gravcem osnovnogo skladu molodoyi komandi pid kerivnictvom Viktora Maslova najstarshij gravec yakoyi mav lishe 26 rokiv Togo zh roku avtozavodskij kolektiv zdobuv Kubok SRSR U pivzahisti sformuvalasya para Voronin Manoshin de pershij vrazhav pracezdatnistyu ta starannistyu a drugij virtuoznistyu roboti z m yachem Nominalno Valerij buv pivzahisnikom ale koli komanda oboronyalasya vin vidhodiv nazad faktichno na misce stopera a pid chas ataki pruzhina vipryamlyalasya 4 veresnya 1960 roku vpershe vijshov u skladi nacionalnoyi zbirnoyi gra Avstriya SRSR zavershilas porazkoyu gostej z rahunkom 3 1 Za pidsumkami sezonu 1960 Valerij Voronin uvijshov do spisku 33 najkrashih futbolistiv krayini 2 na poziciyi pravogo pivzahisnika Uchasnik chempionatu svitu 1962 roku v Chili de zbirna Soyuzu vijshla z grupi ale v 1 4 finalu postupilasya gospodaryam z rahunkom 1 2 Voronin proviv usi 4 matchi a yaskrava gra dozvolila jomu vvijti do simvolichnoyi zbirnoyi turniru Finalnij turnir chempionatu Yevropi 1964 prohodiv v Ispaniyi u pivfinali 17 chervnya SRSR rozgromiv Daniyu 3 0 Voronin zabiv pershij gol na 19 hv a 21 chervnya na Santyago Bernabeu v Madridi za pidtrimki ponad 79 tisyach ubolivalnikiv zbirna Ispaniyi peremogla komandu Radyanskogo Soyuzu sho bula togochasnim volodarem trofeyu 1964 roku v skladi zbirnoyi UYeFA zigrav poyedinki proti Skandinaviyi ta Yugoslaviyi 1965 roku Torpedo vdruge vigralo chempionat Radyanskogo Soyuzu a Voronina drugij rik pospil nazvali najkrashim futbolistom SRSR za opituvannyam tizhnevika Futbol Trichi pivzahisnik Torpedo buv sered pretendentiv na Zolotij m yach 10 e misce v opituvanni 1964 roku 8 10 e 1965 i 11 12 e miscya 1966 Na chempionati svitu 1966 roku v Angliyi sbornaya dosyagla najvishogo uspihu v istoriyi dijshovshi do pivfinalu a Voronin proviv na poli 5 iz shesti poyedinkiv turniru Napriklad u matchi proti zbirnoyi Ugorshini vin vdalo diyav u zahisti proti forvarda Floriana Alberta majbutnogo volodarya Zolotogo m yacha 1967 Deyaki oglyadachi znovu nazvali Voronina sered 11 najkrashih futbolistiv chempionatu svitu Universalnij futbolist sho mig diyati yak u seredini polya tak i v oboroni chi ataci Tehnichnij gravec atletichnoyi staturi dobre bachiv pole volodiv tochnim pasom i udarom majsterno grav golovoyu Na dumku napadnika Torpedo tih rokiv Valentina Ivanova ta zhurnalista Oleksandra Nilina anglijskij chempionat svitu stav vershinoyu dlya Voronina pislya yakoyi pishov postijnij spad i dedali bilshi problemi z disciplinoyu ta igrovoyu formoyu 1968 roku za chergove porushennya disciplini golovnij trener zbirnoyi Mihajlo Yakushin vidrahuvav gravcya z nacionalnoyi komandi Ce bulo na trenuvalnih zborah pered finalnimi igrami chempionatu Yevropi 1968 Nevdovzi stalasya zhahliva tragediya chorna Volga futbolista yaku toj pridbav za premialni vid chempionatu svitu na velikij shvidkosti vrizalasya u vantazhnij avtomobil Likari led uryatuvali zhittya Voronina vin perezhiv klinichnu smert Popri chislenni travmi zokrema oblichchya 1969 roku futbolist povernuvsya do osnovnogo skladu Torpedo Togo sezonu vin proviv 8 igor i zabiv 2 m yachi ale nablizitisya do kolishnogo visokogo rivnya gri ne zumiv Pislya zavershennya futbolnih vistupiv pracyuvav na Zavodi imeni Lihachova odnak prodovzhuvav strazhdati na alkogolizm Uprodovzh 1970 1978 rokiv trenuvav cehovi futbolni komandi ZILa Zaginuv za zagadkovih obstavin jogo tilo znajshli bilya Varshavskih lazen 22 travnya 1984 Pohovanij na 23 j dilyanci Danilovskogo kladovisha v Moskvi na nadgrobku datoyu smerti vkazano 19 travnya Osobiste zhittyaOkrim futbolnogo talantu Valerij Voronin vidznachavsya takozh zovnishnistyu kinogeroya buv golivudskim krasenem virazno pivdennoukrayinskogo tipu sim ya Voroninih pereyihala do Moskvi z Odesi Vidomij rezhiser Marlen Huciyev mav bazhannya znyati Voronina u golovnij roli v filmi Iyulskij dozhd vid chogo toj vidmovivsya cherez napruzhenij grafik zmagan i trenuvan Voronin cikavivsya zahidnim stilem zhittya modoyu rozmovlyav anglijskoyu movoyu Brav uchast u vechorah tvorchoyi inteligenciyi stav ulyublencem zhurnalistiv Simpatichnij i populyarnij futbolist mav populyarnist u zhinok jogo nazivali Alenom Delonom radyanskogo futbolu Gravec chasto porushuvav sportivnij rezhim mig gulyati u barah i restoranah navit pered vidpovidalnimi igrami zlovzhivav spirtnim Buv dvichi odruzhenij Persha druzhina Valentina Pticina balerina z tancyuvalnogo ansamblyu Berizka Mali sina ta donku Drugoyu druzhinoyu bula Mariya robitnicya ZILa de pracyuvav takozh Voronin pislya zavershennya futbolnoyi kar yeri StatistikaStatistika vistupiv u skladi Torpedo u klasi A ta v zbirnij SRSR Rik Chem pionat Kubok Zbirna Yevro kubki Zaga lomM G M G M G M G M G1958 2 0 0 0 2 01959 6 0 1 0 7 01960 29 4 3 0 1 0 33 41961 26 3 4 0 10 1 40 41962 11 0 1 0 7 0 18 01963 38 1 1 0 4 0 43 01964 33 5 0 7 2 40 71965 30 7 0 0 11 1 41 81966 8 2 2 0 12 1 2 0 24 31967 24 1 2 0 10 0 4 1 40 21968 4 1 4 0 1 0 9 11969 8 2 0 0 8 2Suma 219 26 14 0 66 5 7 1 306 32Tituli ta dosyagnennyaChempion Radyanskogo Soyuzu 2 1960 1965 Kubok Radyanskogo Soyuzu 1960 Uchasnik chempionatu svitu 1962 uvijshov do simvolichnoyi zbirnoyi za pidsumkami turniru pivfinalist chempionatu svitu 1966 deyaki oglyadachi vklyuchali jogo v simvolichnu zbirnu turniru Vice chempion Yevropi 1964 Futbolist roku v SRSR 1964 i 1965 rokiv U spiskah 33 h najkrashih 6 raziv usi na poziciyi pravogo pivzahisnika 1960 2 1961 1 1963 1 1964 1 1965 1 1966 2 PrimitkiNa nadgrobku vkazano 19 travnya Berezovskij S 44 Berezovskij S 109 FIFA World Cup Awards All Star Team 30 chervnya 2016 u Wayback Machine angl European Footballer of the Year Ballon d Or 1964 25 travnya 2019 u Wayback Machine angl European Footballer of the Year Ballon d Or 1965 24 travnya 2019 u Wayback Machine angl European Footballer of the Year Ballon d Or 1966 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl A vy videli kak tancuyut Yashin i Netto Evgenij Lovchev o sudbah velikih sovetskih futbolistov Sovetskij sport 13 11 2010 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros World Cup Dream Teams angl Sportivnij nekropol 3 serpnya 2010 u Wayback Machine ros DzherelaSoskin A Vsyo o futbole Strany Kluby Turniry Futbolisty Trenery Sudi Moskva Fizkultura i sport 1972 S 288 Berezovskij V M Torpedo Moskva Moskva Fizkultura i sport 1974 144 s seriya Bibliotechka futbolnogo bolelshika Valerij Voronin proekt MIG I SUDBA Vasiliya Sarycheva 17 listopada 2012 u Wayback Machine ros Malov V I 100 velikih futbolistov Moskva Veche 2004 S 186 189 Velikie sbornye 10 oktyabr 2006 g S 26 27 Dani na storinci zbirnoyi SRSR Rosiyi 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Statistika na footbook ru ros Zhizn i smert Valeriya Voronina torpedo archives narod ru 20 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros Sovetskij sport 27 266 14 08 2009 ros Razzakov Fedor Futbolnyj dendi Valerij Voronin Torpedo Moskva 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Z knigi Futbol kotoryj my poteryali Neprodazhnye zvezdy epohi SSSR ros