Електровоз ВЛ19 до 1938 року ВЛ Володимир Ленін 19 навантаження від рушвійних осей на рейки в тс радянський магістральни

Електровоз ВЛ19 (до 1938 року — ВЛ — «Володимир Ленін», 19 — навантаження від рушвійних осей на рейки в тс) — радянський магістральний вантажопасажирський електровоз постійного струму, будувався з 1932 до 1938 рр. Перший, а серед серійних (до березня 1953 року) єдиний електровоз, конструкція якого була створена в СРСР.

ВЛ19
Перший електровоз серії
Основні дані
Головні конструктори	Е. С. Аватков и Х. Я. Бистріцкій
Роки будування	1932—1938
Країна будування	СРСР
Завод	Коломенський,
Разом побудовано	145
Країни експлуатації	СРСР
Ширина колії	1524 мм
Рід служби	вантажопасажирський
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	постійний, 3 кВ, 1,5/3 кВ, 1,5 кВ
Конструкційна швидкість	85 км/год, 75 км/год (№ 41), 90 км/год (ВЛ19^М)
Осьова формула	0-3_О-0+0-3_О-0
Довжина локомотива	16 018 мм (ВЛ19-01), 16 218 мм
Робоча маса	114—120 т
Навантаження від рушійних осей на рейки	19—20 тс
Система регулювання
Тип ТЕД	ДПЭ-340А, ДК-1А (№ 41), ДПЭ-400Б (ВЛ19^М)
Електричне гальмування	Рекуперативне (ВЛ19-01), Реостатне
Діаметр коліс	1200 мм
Годинна потужність ТЕД	6×340 кВт, 6×320 кВт (№ 41), 6×400 кВт (ВЛ19^М)
Сила тяги годинного режиму	20 000 кгс, 18 000 кгс (№ 41), 19 500 кгс (ВЛ19^М)
Швидкість годинного режиму	37 км/год, 39 км/год (№ 41), 43,5 км/год (ВЛ19^М)
Тривала потужність ТЕД	6×300 кВт, 6×277 кВт (№ 41), 6×310 кВт (ВЛ19^М)
Сила тяги тривалого режиму	17 000 кгс, 14 500 кгс (№ 41), 14 600 кгс (ВЛ19^М)
Швидкість тривалого режиму	38,5 км/год, 41 км/год (№ 41), 45,5 км/год (ВЛ19^М)
ВЛ19 у Вікісховищі

Примітки

Выпущенные в 1934—1938 гг. электровозы серий , СК и ОР22 так и остались опытными; электровозы серии ВЛ22 по конструкции являлись модернизацией электровозов серии С_р.

Джерела

В. А. Раков. Электровозы // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 423—425, 427—429.
В. А. Раков. Электровозы серии ВЛ19 // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 402—412.

Література

В. А. Раков, П. К. Пономаренко. Электровоз. — изд. 5-е, переработанное. — М. : Трансжелдориздат, 1956. — С. 628.(рос.)
В. А. Раков. Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — М. : ТТрансжелдориздат, 1995. — С. 564. — .(рос.)

[1] Выпущенные в 1934—1938 гг. электровозы серий , СК и ОР22 так и остались опытными; электровозы серии ВЛ22 по конструкции являлись модернизацией электровозов серии С_р.

[2] В. А. Раков. Электровозы // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 423—425, 427—429.

[ложд-3] В. А. Раков. Электровозы серии ВЛ19 // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 402—412.