Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біржан-сал Кожагул-вули (Кожагулов) (каз. Біржан сал Қожағұл-ұлы, 1834, сучасний район Біржан сал Акмолінської області Казахстану — 1897, там же) — казахський акин, композитор. Найбільш відомий завдяки айтису (поетичному змаганню) із .
| Біржан-сал | |
|---|---|
| каз. Біржан сал Қожағұл-ұлы | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1834 |
| Місце народження | Район Біржан-сала, Акмолинська область |
| Дата смерті | 1897 |
| Місце смерті | Район Біржан-сала, Акмолинська область |
| Професії | поет, композитор, акин |
| Інструменти | домбра |
Біографія
Походив із роду нурали групи аксари керей Середнього жузу.
Його найзнаменитіший айтис був із з племені найман роду матай. Біржан здобув широкої популярності в ранньому віці, як співак, що має видатні вокальні дані і майстерно акомпанує собі на домбрі, але незабаром перейшов від виконавства до створення оригінальних музично-поетичних творів. Роз'їжджаючи аулами, він брав участь у різних народних святах, в айтисах. Об'єднавши талановиту молодь, створив своєрідний мандрівний театр. Народ додав до його імені епітет «сал», сенс якого наближається до західноєвропейських понять: бард, .
Останні роки життя Біржан-сала були затьмарені міжродовими чварами, у які він був втягнутий не з власної волі. Переслідування та спричинена ними хвороба прискорили його смерть.
Родина
У Біржан-сала було чотири дружини, від яких мав одинадцять синів: від першої дружини Балкаш — Акил, Алтинбек, Адільбек, Макулбек; від другої дружини Лейли — Ахметжан, Ахметбек; від третьої дружини Айтбай — Ахметкалі, Айтжан, Айтмухаммед; від четвертої дружини Апіш — Теміртас, Калкен і дві дочки Асил та Акик.
Творчість
Чільне місце у творчості Біржан-сала займала тема кохання, їй присвячені пісні «Айтбай», «Ғашығым», «Ғашық жар», «Ләйлім-шырақ» та інші, що відрізняються непідробним ліризмом, щирістю та глибиною почуттів. Гордим скакунам, що обганяють вітер у безкрайньому степу, присвячені його пісні про улюблених коней «Телқоңыр», «Ақсеркеш» та інші. Вірну супутницю домбру Біржан-сал оспівує у пісні «Орынбор әні».
Будучи глашатаєм народу, Біржан-сал у своїх піснях також викривав свавілля степових керівників, таких, як волосні Жанбота та Азнабай (за чиїм наказом у Біржан-сала під час візиту до Степу генерал-губернатора Олександра Дюгамеля в 1865 зламали домбру за непідкорення). Гнів і зневага звучать у піснях «Жанбота», «Адасқақ» та інших. Печаткою трагізму позначені пісні останніх років життя «Жамбас сіпар», «Теміртас» та інші, пройняті безвихіддю та смутком. Завдяки учням і послідовникам Біржан-сала збереглося понад сорок його пісень, серед яких такі визнані шедеври, як «Біржан-сал», «Алтин балдақ», «Ақтентек», «Жаймашу-ақ», «Бұрилтай» та інші.
Пісня «Жамбас сіпар» стала основою «Казахської рапсодії» для народного оркестру композитора Зіновія Компанейця, широко використані пісні Біржана в операх , багато пісень Біржана оброблені для оркестрів та хорів. Пісні Біржана виконували всі відомі співаки Казахстану.
Біржан-сал був також неперевершеним майстром айтиса: класикою жанру стало його з , заради якого Біржан-сал у 1871 році спеціально приїхав у далеке Семиріччя. Айтис Біржана і Сари був записаний зі слів Сари хаджі Жусуп Шайх-Ісламули, вперше опублікований у 1898 році в Казані. У 1946 році композитор Мукан Тулебаєв на основі цього айтиса написав оперу , куди увійшли основні пісні Біржана. Автор та колектив виконавців (всього 7 осіб) удостоєні 2 ступеня 1949 року в розділі «Оперне мистецтво».
Пам'ять
- . «Солов'ї століть» (глава «Біржан-сал», 1963, Алма-Ата), (переклад російською мовою , 1967).
- 1991 року в Кокчетаві (зараз Кокшетау) відкрито пам'ятник Біржану-салу Кожагул-ули (зі зламаною домброю).
- У 2009 році в Казахстані було знято художній фільм «Біржан-сал» («Казахфільм», режисер і виконавець головної ролі , сценарій Таласбека Асемкулова.
- У грудні 2009 року «Қазпошта» випустила пам'ятну марку «175 років від дня народження Біржан сал Кожагул ули» номіналом 25 тенге.
- У вересні 2012 року у місті Степняк Акмолінської області відкрився меморіальний комплекс на честь великого акина.
- 13 грудня 2017 року указом президента Енбекшильдерського району було перейменовано в район Біржан сал.
Примітки
- Жолдасбекұлы М., Салғараұлы Қ., Сейдімбек А. Қожағұлұлы Біржан // Елтұтқа. Ел тарихының әйгілі тұлғалары. — Астана : KÜL TEGIN, 2001. — С. 214—216. — .
- Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. М. К. Козыбаев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — Т. 4. — С. 152. — 60000 прим.
- Адольф Арцишевский. (11 вересня 2009). Биржан-сал. Возрождение легенды. На экраны вышла киноверсия жизни любимого народом акына-певца. Central Asia Monitor. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 31 травня 2012.
- Джанибек Сулеев. (10 вересня 2009). В Казахстане наконец-то снят по-настоящему народный фильм?. Zonakz.net. Процитовано 31 травня 2012.
- Великому казахскому акыну возвели памятник. Tengrinews.kz. 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
- Назарбаев переименовал район в Акмолинской области. Tengrinews. 14 грудня 2017. оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Birzhan sal Kozhagul vuli Kozhagulov kaz Birzhan sal Қozhagul uly 1834 suchasnij rajon Birzhan sal Akmolinskoyi oblasti Kazahstanu 1897 tam zhe kazahskij akin kompozitor Najbilsh vidomij zavdyaki ajtisu poetichnomu zmagannyu iz Birzhan salkaz Birzhan sal Қozhagul ulyOsnovna informaciyaData narodzhennya1834Misce narodzhennyaRajon Birzhan sala Akmolinska oblastData smerti1897Misce smertiRajon Birzhan sala Akmolinska oblastProfesiyipoet kompozitor akinInstrumentidombraBiografiyaPohodiv iz rodu nurali grupi aksari kerej Serednogo zhuzu Jogo najznamenitishij ajtis buv iz z plemeni najman rodu mataj Birzhan zdobuv shirokoyi populyarnosti v rannomu vici yak spivak sho maye vidatni vokalni dani i majsterno akompanuye sobi na dombri ale nezabarom perejshov vid vikonavstva do stvorennya originalnih muzichno poetichnih tvoriv Roz yizhdzhayuchi aulami vin brav uchast u riznih narodnih svyatah v ajtisah Ob yednavshi talanovitu molod stvoriv svoyeridnij mandrivnij teatr Narod dodav do jogo imeni epitet sal sens yakogo nablizhayetsya do zahidnoyevropejskih ponyat bard Ostanni roki zhittya Birzhan sala buli zatmareni mizhrodovimi chvarami u yaki vin buv vtyagnutij ne z vlasnoyi voli Peresliduvannya ta sprichinena nimi hvoroba priskorili jogo smert RodinaU Birzhan sala bulo chotiri druzhini vid yakih mav odinadcyat siniv vid pershoyi druzhini Balkash Akil Altinbek Adilbek Makulbek vid drugoyi druzhini Lejli Ahmetzhan Ahmetbek vid tretoyi druzhini Ajtbaj Ahmetkali Ajtzhan Ajtmuhammed vid chetvertoyi druzhini Apish Temirtas Kalken i dvi dochki Asil ta Akik TvorchistChilne misce u tvorchosti Birzhan sala zajmala tema kohannya yij prisvyacheni pisni Ajtbaj Ғashygym Ғashyk zhar Lәjlim shyrak ta inshi sho vidriznyayutsya nepidrobnim lirizmom shiristyu ta glibinoyu pochuttiv Gordim skakunam sho obganyayut viter u bezkrajnomu stepu prisvyacheni jogo pisni pro ulyublenih konej Telkonyr Akserkesh ta inshi Virnu suputnicyu dombru Birzhan sal ospivuye u pisni Orynbor әni Buduchi glashatayem narodu Birzhan sal u svoyih pisnyah takozh vikrivav svavillya stepovih kerivnikiv takih yak volosni Zhanbota ta Aznabaj za chiyim nakazom u Birzhan sala pid chas vizitu do Stepu general gubernatora Oleksandra Dyugamelya v 1865 zlamali dombru za nepidkorennya Gniv i znevaga zvuchat u pisnyah Zhanbota Adaskak ta inshih Pechatkoyu tragizmu poznacheni pisni ostannih rokiv zhittya Zhambas sipar Temirtas ta inshi projnyati bezvihiddyu ta smutkom Zavdyaki uchnyam i poslidovnikam Birzhan sala zbereglosya ponad sorok jogo pisen sered yakih taki viznani shedevri yak Birzhan sal Altin baldak Aktentek Zhajmashu ak Buriltaj ta inshi Pisnya Zhambas sipar stala osnovoyu Kazahskoyi rapsodiyi dlya narodnogo orkestru kompozitora Zinoviya Kompanejcya shiroko vikoristani pisni Birzhana v operah bagato pisen Birzhana obrobleni dlya orkestriv ta horiv Pisni Birzhana vikonuvali vsi vidomi spivaki Kazahstanu Birzhan sal buv takozh neperevershenim majstrom ajtisa klasikoyu zhanru stalo jogo z zaradi yakogo Birzhan sal u 1871 roci specialno priyihav u daleke Semirichchya Ajtis Birzhana i Sari buv zapisanij zi sliv Sari hadzhi Zhusup Shajh Islamuli vpershe opublikovanij u 1898 roci v Kazani U 1946 roci kompozitor Mukan Tulebayev na osnovi cogo ajtisa napisav operu kudi uvijshli osnovni pisni Birzhana Avtor ta kolektiv vikonavciv vsogo 7 osib udostoyeni 2 stupenya 1949 roku v rozdili Operne mistectvo Pam yat Solov yi stolit glava Birzhan sal 1963 Alma Ata pereklad rosijskoyu movoyu 1967 1991 roku v Kokchetavi zaraz Kokshetau vidkrito pam yatnik Birzhanu salu Kozhagul uli zi zlamanoyu dombroyu U 2009 roci v Kazahstani bulo znyato hudozhnij film Birzhan sal Kazahfilm rezhiser i vikonavec golovnoyi roli scenarij Talasbeka Asemkulova U grudni 2009 roku Қazposhta vipustila pam yatnu marku 175 rokiv vid dnya narodzhennya Birzhan sal Kozhagul uli nominalom 25 tenge U veresni 2012 roku u misti Stepnyak Akmolinskoyi oblasti vidkrivsya memorialnij kompleks na chest velikogo akina 13 grudnya 2017 roku ukazom prezidenta Enbekshilderskogo rajonu bulo perejmenovano v rajon Birzhan sal PrimitkiZholdasbekuly M Salgarauly Қ Sejdimbek A Қozhagululy Birzhan Eltutka El tarihynyn әjgili tulgalary Astana KUL TEGIN 2001 S 214 216 ISBN 9965 441 26 X Alma Ata Enciklopediya Gl red M K Kozybaev Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1983 T 4 S 152 60000 prim Adolf Arcishevskij 11 veresnya 2009 Birzhan sal Vozrozhdenie legendy Na ekrany vyshla kinoversiya zhizni lyubimogo narodom akyna pevca Central Asia Monitor Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 31 travnya 2012 Dzhanibek Suleev 10 veresnya 2009 V Kazahstane nakonec to snyat po nastoyashemu narodnyj film Zonakz net Procitovano 31 travnya 2012 Velikomu kazahskomu akynu vozveli pamyatnik Tengrinews kz 14 veresnya 2012 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 14 veresnya 2012 Nazarbaev pereimenoval rajon v Akmolinskoj oblasti Tengrinews 14 grudnya 2017 originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 15 grudnya 2017