Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Осипович Дюгамель (26 січня 1801 — 28 травня 1880) — генерал від інфантерії, Західно-Сибірський генерал-губернатор.
| Дюгамель Олександр Осипович | |
|---|---|
 | |
| Західно-Сибірський генерал-губернатор | |
| 13 січня 1861 — 28 жовтня 1866 | |
| Попередник | |
| Наступник | |
| Народився | 26 січня 1801[1] або 1801[2] Мітава, Російська імперія |
| Помер | 28 травня 1880, 1880[2] або 26 травня 1880[1] |
| Відомий як | дипломат |
| Підданство |  Росія |
| Alma mater | Пажеський корпус |
| Батько | d |
| Мати | Q115675444? |
| Звання | генерал від інфантерії |
| Нагороди |        |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 26 січня 1801, у Мітаві в сім'ї Ліфляндського віцегубернатора таємного радника походив із дворян Ліфляндської губернії.
Здобув блискучу домашню освіту, у 1820 році витримав іспит на чин при Пажеському корпусі.
Почав службу 27 січня 1820 року прапорщиком почту Його Величності по квартирмейстерській частині і призначений перебувати при канцелярії генерал-квартирмейстера Головного штабу. У 1820—1823 роках брав участь у тригонометричній зйомці Петербурзької губернії.
22 квітня 1823 року надане звання підпоручника і 12 грудня переведений до Гвардійського Генерального штабу, у якому отримав призначення до Військово-топографічного депо. У 1825—1826 роках перебував при полковнику під час його експедиції до Каспійського та Аральського морів, улітку 1826 року повернувся і в Москві представив імператору звіт про експедицію. 23 серпня 1826 року було надане звання поручника і відряджений до Константинополя, де перебував до жовтня наступного року, обіймаючи посаду 2-го секретаря при військовому відділенні російської місії, 29 липня 1827 року отримав орден св. Володимира 4-го ступеня та 22 серпня — чин штабскапітана.
Під час російсько-турецької війни 1828—1829 років. Дюгамель був призначений в Імператорську головну квартиру, після переправи через Дунай військ 3-го піхотного корпусу перебував в авангарді генерал-лейтенанта Ф. В. Рідигера і брав участь у боях під Констанцою та Шуменом, у червні 1828 р. за відзнаку при Кюстенджі отримав бант ордена св. Володимира 4-го ступеня, у жовтні 1828 р. спрямований у 2-й піхотний корпус під Сілістрію та за відмінність при облозі цієї фортеці був нагороджений орденом св. Анни 3-го ступеня з мечами та бантом. У кампанії 1829 р. Дюгамель отримав призначення в 6-й піхотний корпус генерала від інфантерії , 5 травня брав участь , був поранений у плече і взятий у полон, був утримуваним в Шумені до 3 липня. Після визволення прибув до Головної квартири армії в Ямболь і вже 8 серпня брав участь у захопленні Адріанополя; 4 вересня відправлений до Кавказької армії графа І. Ф. Паскевича під Ерзурум із звісткою про укладення миру. 14 жовтня 1829 р. за відмінність було надано звання капітана.
Потім у 1831 р. Дюгамель брав участь у походах проти поляків, відзначився і тут, особливо в битвах при Калушині, Ваврі та Грохові; за що був нагороджений 22 березня 1831 золотою шпагою з написом «За хоробрість». Після цього Дюгамель був у складі загону генерала від кавалерії , а потім при генерал-лейтенанті до приєднання останнього до головних сил у Пултуську. Після , за відмінність у якому Дюгамель 15 жовтня отримав орден св. Анни 2-го ступеня і було надано 25 грудня 1831 р. звання полковника, він був відряджений до Санкт-Петербурга і продовжував службу в Головному штабі, звідки був призначений перебувати при М. М. Муравйові, відправленому до Туреччини для виконання секретних доручень. Після прибуття до Константинополя Муравйов відправив Дюгамеля до Коньї для проведення переговорів з єгипетським командувачем Ібрагімом-пашею. Після повернення до турецької столиці у квітні 1833 року, Дюгамель займався упорядкуванням описів укріплень Дарданелл, а 13 травня був призначений перебувати при головнокомандувачі російським експедиційним корпусом графі О. Ф. Орлові, посланому на допомогу турецькому султану, який постав проти єгипетського паші . Після врегулювання турецьких негараздів Дюгамель був призначений 8 серпня в Каїр генеральним консулом; 12 серпня отримав орден св. Володимира 3-го ступеня; 23 жовтня 1836 р. був удостоєний ордена св. Станіслава 2-го ступеня із зіркою; 6 грудня 1836 р. надано звання генерал-майора; і, нарешті, 3 серпня 1837 року відкликаний до Росії.
Дипломатичні здібності Дюгамеля висунули його, і тому 30 квітня наступного року його було призначено повноважним міністром при тегеранському дворі, де змінив графа . У 1841 р. Дюгамель залишив посаду міністра в Персії, був зарахований до та призначений неодмінним членом ради Військової академії. Через рік йому було дані особливі дипломатичні доручення до князівства Молдавії та Валахії, виконані ним із великим успіхом. 1 грудня 1843 р. Дюгамель був призначений членом комітету, заснованого для накреслення загального плану водяних і сухопутних повідомлень в Імперії, після завершення робіт у комітеті в 1845 р. Дюгамель подав прохання про відставку «за вкрай розстроєними обставинами», але імператор, «маючи на меті дати йому найвище призначення», висловив побажання, щоб він не залишав служби. 25 грудня 1847 р. Дюгамель був призначений у свиту Його Величності і у квітні наступного року був направлений до Молдови та Валахії для запобігання революційним виступам. 3 квітня 1849 р. надано звання генерал-лейтенанта. Невдовзі він отримав орден св. Володимира 2-го ступеня (17 січня 1850 р.), а згодом і Білого орла (24 квітня 1851 р.) за відмінне виконання особливих доручень вдруге у князівствах Молдови та Валахії.
15 грудня 1851 р. Дюгамель був призначений сенатором і був присутній у межовому департаменті урядуючого сенату. Потім у наступні роки Дюгамель призначений присутнім, а з 1856 р. — першоприсутнім послідовно в різних департаментах сенату (як-от 1-й департамент, 3-й департамент, Департамент герольдії). У тому ж 1856 р., 26 серпня, Дюгамель отримав орден св. Олександра Невського, а за чотири роки, 30 серпня 1860 р. — алмазні знаки до цього ордена. З жовтня 1859 р. до липня 1860 р. Дюгамель ревізував Олонецьку губернію.
13 січня 1861 року пішов у відставку командир Окремого Сибірського корпусу та генерал-губернатор Західного Сибіру і Дюгамелю наймилостивіше наказано було зайняти звільнений пост, із залишенням у званні сенатора. Того ж року, 30 серпня, Дюгамелю було надане звання генерала від інфантерії, а 4 квітня 1865 р. нагороджений орденом св. Володимира 1-го ступеня з мечами і призначений командувачем військ Західно-Сибірського військового округу із залишенням генерал-губернатором Західного Сибіру та сенатором. 28 жовтня 1866 р., згідно з проханням, Дюгамель був звільнений із згаданих посад, але залишений у званні сенатора і призначений членом Державної Ради.
1870 року, з нагоди 50-річчя служби в офіцерських чинах, Дюгамель удостоїли Височайшого рескрипту і зарахували знову до Генерального штабу.
Серед інших нагород Дюгамель мав ордени Virtuti Militari 4-го ступеня (1832, за Польську кампанію 1831), св. Георгія 4-го ступеня (3 грудня 1839 р., за бездоганну вислугу 25 років в офіцерських чинах, № 5915 за Григоровича — Степанова), св. Станіслава 1-го ступеня (15 квітня 1841 р.), св. Анни 1-го ступеня (24 лютого 1842 р.).
Помер 28 травня 1880 р. у селі Носківці Вінницького повіту Подільської губернії, похований там же на цвинтарі при Молчанському костелі.
У «Русском архиве» за 1885 р., кн. I—III, надруковані великі та цінні «Записки» А. Й. Дюгамеля (випущені М. Н. Катковим окремим виданням у Москві того ж року). Також трапляються згадки на такі публікації Дюгамеля: «Порівняльний огляд державних доходів у Франції, в Австрії, у Пруссії та в Росії» (1844) та «Історія кредиту та державного боргу в Росії» (1845), проте точних бібліографічних даних на ці публікації знайти не вдалося. Крім зазначених робіт, Дюгамелем були написані такі значні праці (залишилися неопублікованими): «Історія війни проти Польських бунтівників у 1831 році» та «Критичний нарис операцій російської армії у Польщі 1831 р.».
Родина
Дюгамель був одружений Із 1838 року на Юлії Михайлівні Козловській (2.12.1812-1.08.1891), дочці командира Михайла Семеновича Козловського (1774—1853) і Софії Антонівни де Бальмен (пом. 1822); дітей у них не було, але в сім'ї виховувалась троюрідна племінниця дружини Юлія Степанівна Гаршина (1850—?), яка рано втратила батьків. Вона згодом вийшла заміж за ад'ютанта Дюгамеля капітана Міссорі-Торріані.
Нагороди
- Орден Святого Володимира 4 ст. (1827)
- Орден Святої Анни 4 ст. (1828)
- Золота зброя «За хоробрість» (1831)
- Орден Святої Анни 3 ст. (1831)
- Virtuti Militari 4 ст. (1832)
- Орден Святого Володимира 3 ст. (1833)
- Орден Святого Станіслава 2 ст. (1836)
- Орден Святого Георгія 4 ст. (1839)
- Орден Святого Станіслава 1 ст. (1841)
- Орден Святої Анни 1 ст. (1842)
- Орден Святого Володимира 2 ст. (1850)
- Орден Білого орла (1851)
- Орден Святого Олександра Невського (1856)
- Орден Святого Володимира 1 ст. (1865).
Джерела
- Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
- Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи. 1801—1906: Биобиблиографический справочник. — СПб., 2007.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Osipovich Dyugamel 26 sichnya 1801 18010126 28 travnya 1880 general vid infanteriyi Zahidno Sibirskij general gubernator Dyugamel Oleksandr OsipovichDyugamel Oleksandr OsipovichZahidno Sibirskij general gubernator13 sichnya 1861 28 zhovtnya 1866PoperednikNastupnikNarodivsya26 sichnya 1801 1801 01 26 1 abo 1801 2 Mitava Rosijska imperiyaPomer28 travnya 1880 1880 05 28 1880 2 abo 26 travnya 1880 1880 05 26 1 Vidomij yakdiplomatPiddanstvo RosiyaAlma materPazheskij korpusBatkodMatiQ115675444 Zvannyageneral vid infanteriyiNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 26 sichnya 1801 18010126 u Mitavi v sim yi Liflyandskogo vicegubernatora tayemnogo radnika pohodiv iz dvoryan Liflyandskoyi guberniyi Zdobuv bliskuchu domashnyu osvitu u 1820 roci vitrimav ispit na chin pri Pazheskomu korpusi Pochav sluzhbu 27 sichnya 1820 roku praporshikom pochtu Jogo Velichnosti po kvartirmejsterskij chastini i priznachenij perebuvati pri kancelyariyi general kvartirmejstera Golovnogo shtabu U 1820 1823 rokah brav uchast u trigonometrichnij zjomci Peterburzkoyi guberniyi 22 kvitnya 1823 roku nadane zvannya pidporuchnika i 12 grudnya perevedenij do Gvardijskogo Generalnogo shtabu u yakomu otrimav priznachennya do Vijskovo topografichnogo depo U 1825 1826 rokah perebuvav pri polkovniku pid chas jogo ekspediciyi do Kaspijskogo ta Aralskogo moriv ulitku 1826 roku povernuvsya i v Moskvi predstaviv imperatoru zvit pro ekspediciyu 23 serpnya 1826 roku bulo nadane zvannya poruchnika i vidryadzhenij do Konstantinopolya de perebuvav do zhovtnya nastupnogo roku obijmayuchi posadu 2 go sekretarya pri vijskovomu viddilenni rosijskoyi misiyi 29 lipnya 1827 roku otrimav orden sv Volodimira 4 go stupenya ta 22 serpnya chin shtabskapitana Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv Dyugamel buv priznachenij v Imperatorsku golovnu kvartiru pislya perepravi cherez Dunaj vijsk 3 go pihotnogo korpusu perebuvav v avangardi general lejtenanta F V Ridigera i brav uchast u boyah pid Konstancoyu ta Shumenom u chervni 1828 r za vidznaku pri Kyustendzhi otrimav bant ordena sv Volodimira 4 go stupenya u zhovtni 1828 r spryamovanij u 2 j pihotnij korpus pid Silistriyu ta za vidminnist pri oblozi ciyeyi forteci buv nagorodzhenij ordenom sv Anni 3 go stupenya z mechami ta bantom U kampaniyi 1829 r Dyugamel otrimav priznachennya v 6 j pihotnij korpus generala vid infanteriyi 5 travnya brav uchast buv poranenij u pleche i vzyatij u polon buv utrimuvanim v Shumeni do 3 lipnya Pislya vizvolennya pribuv do Golovnoyi kvartiri armiyi v Yambol i vzhe 8 serpnya brav uchast u zahoplenni Adrianopolya 4 veresnya vidpravlenij do Kavkazkoyi armiyi grafa I F Paskevicha pid Erzurum iz zvistkoyu pro ukladennya miru 14 zhovtnya 1829 r za vidminnist bulo nadano zvannya kapitana Potim u 1831 r Dyugamel brav uchast u pohodah proti polyakiv vidznachivsya i tut osoblivo v bitvah pri Kalushini Vavri ta Grohovi za sho buv nagorodzhenij 22 bereznya 1831 zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist Pislya cogo Dyugamel buv u skladi zagonu generala vid kavaleriyi a potim pri general lejtenanti do priyednannya ostannogo do golovnih sil u Pultusku Pislya za vidminnist u yakomu Dyugamel 15 zhovtnya otrimav orden sv Anni 2 go stupenya i bulo nadano 25 grudnya 1831 r zvannya polkovnika vin buv vidryadzhenij do Sankt Peterburga i prodovzhuvav sluzhbu v Golovnomu shtabi zvidki buv priznachenij perebuvati pri M M Muravjovi vidpravlenomu do Turechchini dlya vikonannya sekretnih doruchen Pislya pributtya do Konstantinopolya Muravjov vidpraviv Dyugamelya do Konyi dlya provedennya peregovoriv z yegipetskim komanduvachem Ibragimom pasheyu Pislya povernennya do tureckoyi stolici u kvitni 1833 roku Dyugamel zajmavsya uporyadkuvannyam opisiv ukriplen Dardanell a 13 travnya buv priznachenij perebuvati pri golovnokomanduvachi rosijskim ekspedicijnim korpusom grafi O F Orlovi poslanomu na dopomogu tureckomu sultanu yakij postav proti yegipetskogo pashi Pislya vregulyuvannya tureckih negarazdiv Dyugamel buv priznachenij 8 serpnya v Kayir generalnim konsulom 12 serpnya otrimav orden sv Volodimira 3 go stupenya 23 zhovtnya 1836 r buv udostoyenij ordena sv Stanislava 2 go stupenya iz zirkoyu 6 grudnya 1836 r nadano zvannya general majora i nareshti 3 serpnya 1837 roku vidklikanij do Rosiyi Diplomatichni zdibnosti Dyugamelya visunuli jogo i tomu 30 kvitnya nastupnogo roku jogo bulo priznacheno povnovazhnim ministrom pri tegeranskomu dvori de zminiv grafa U 1841 r Dyugamel zalishiv posadu ministra v Persiyi buv zarahovanij do ta priznachenij neodminnim chlenom radi Vijskovoyi akademiyi Cherez rik jomu bulo dani osoblivi diplomatichni doruchennya do knyazivstva Moldaviyi ta Valahiyi vikonani nim iz velikim uspihom 1 grudnya 1843 r Dyugamel buv priznachenij chlenom komitetu zasnovanogo dlya nakreslennya zagalnogo planu vodyanih i suhoputnih povidomlen v Imperiyi pislya zavershennya robit u komiteti v 1845 r Dyugamel podav prohannya pro vidstavku za vkraj rozstroyenimi obstavinami ale imperator mayuchi na meti dati jomu najvishe priznachennya visloviv pobazhannya shob vin ne zalishav sluzhbi 25 grudnya 1847 r Dyugamel buv priznachenij u svitu Jogo Velichnosti i u kvitni nastupnogo roku buv napravlenij do Moldovi ta Valahiyi dlya zapobigannya revolyucijnim vistupam 3 kvitnya 1849 r nadano zvannya general lejtenanta Nevdovzi vin otrimav orden sv Volodimira 2 go stupenya 17 sichnya 1850 r a zgodom i Bilogo orla 24 kvitnya 1851 r za vidminne vikonannya osoblivih doruchen vdruge u knyazivstvah Moldovi ta Valahiyi 15 grudnya 1851 r Dyugamel buv priznachenij senatorom i buv prisutnij u mezhovomu departamenti uryaduyuchogo senatu Potim u nastupni roki Dyugamel priznachenij prisutnim a z 1856 r pershoprisutnim poslidovno v riznih departamentah senatu yak ot 1 j departament 3 j departament Departament geroldiyi U tomu zh 1856 r 26 serpnya Dyugamel otrimav orden sv Oleksandra Nevskogo a za chotiri roki 30 serpnya 1860 r almazni znaki do cogo ordena Z zhovtnya 1859 r do lipnya 1860 r Dyugamel revizuvav Olonecku guberniyu 13 sichnya 1861 roku pishov u vidstavku komandir Okremogo Sibirskogo korpusu ta general gubernator Zahidnogo Sibiru i Dyugamelyu najmilostivishe nakazano bulo zajnyati zvilnenij post iz zalishennyam u zvanni senatora Togo zh roku 30 serpnya Dyugamelyu bulo nadane zvannya generala vid infanteriyi a 4 kvitnya 1865 r nagorodzhenij ordenom sv Volodimira 1 go stupenya z mechami i priznachenij komanduvachem vijsk Zahidno Sibirskogo vijskovogo okrugu iz zalishennyam general gubernatorom Zahidnogo Sibiru ta senatorom 28 zhovtnya 1866 r zgidno z prohannyam Dyugamel buv zvilnenij iz zgadanih posad ale zalishenij u zvanni senatora i priznachenij chlenom Derzhavnoyi Radi 1870 roku z nagodi 50 richchya sluzhbi v oficerskih chinah Dyugamel udostoyili Visochajshogo reskriptu i zarahuvali znovu do Generalnogo shtabu Sered inshih nagorod Dyugamel mav ordeni Virtuti Militari 4 go stupenya 1832 za Polsku kampaniyu 1831 sv Georgiya 4 go stupenya 3 grudnya 1839 r za bezdogannu vislugu 25 rokiv v oficerskih chinah 5915 za Grigorovicha Stepanova sv Stanislava 1 go stupenya 15 kvitnya 1841 r sv Anni 1 go stupenya 24 lyutogo 1842 r Pomer 28 travnya 1880 r u seli Noskivci Vinnickogo povitu Podilskoyi guberniyi pohovanij tam zhe na cvintari pri Molchanskomu kosteli U Russkom arhive za 1885 r kn I III nadrukovani veliki ta cinni Zapiski A J Dyugamelya vipusheni M N Katkovim okremim vidannyam u Moskvi togo zh roku Takozh traplyayutsya zgadki na taki publikaciyi Dyugamelya Porivnyalnij oglyad derzhavnih dohodiv u Franciyi v Avstriyi u Prussiyi ta v Rosiyi 1844 ta Istoriya kreditu ta derzhavnogo borgu v Rosiyi 1845 prote tochnih bibliografichnih danih na ci publikaciyi znajti ne vdalosya Krim zaznachenih robit Dyugamelem buli napisani taki znachni praci zalishilisya neopublikovanimi Istoriya vijni proti Polskih buntivnikiv u 1831 roci ta Kritichnij naris operacij rosijskoyi armiyi u Polshi 1831 r RodinaDyugamel buv odruzhenij Iz 1838 roku na Yuliyi Mihajlivni Kozlovskij 2 12 1812 1 08 1891 dochci komandira Mihajla Semenovicha Kozlovskogo 1774 1853 i Sofiyi Antonivni de Balmen pom 1822 ditej u nih ne bulo ale v sim yi vihovuvalas troyuridna pleminnicya druzhini Yuliya Stepanivna Garshina 1850 yaka rano vtratila batkiv Vona zgodom vijshla zamizh za ad yutanta Dyugamelya kapitana Missori Torriani NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 st 1827 Orden Svyatoyi Anni 4 st 1828 Zolota zbroya Za horobrist 1831 Orden Svyatoyi Anni 3 st 1831 Virtuti Militari 4 st 1832 Orden Svyatogo Volodimira 3 st 1833 Orden Svyatogo Stanislava 2 st 1836 Orden Svyatogo Georgiya 4 st 1839 Orden Svyatogo Stanislava 1 st 1841 Orden Svyatoyi Anni 1 st 1842 Orden Svyatogo Volodimira 2 st 1850 Orden Bilogo orla 1851 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1856 Orden Svyatogo Volodimira 1 st 1865 DzherelaRusskij biograficheskij slovar V 25 t pod nablyudeniem A A Polovcova 1896 1918 Shilov D N Kuzmin Yu A Chleny Gosudarstvennogo soveta Rossijskoj imperii 1801 1906 Biobibliograficheskij spravochnik SPb 2007 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 BBLD Baltisches biografisches Lexikon digital 2012 d Track Q18616550