Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дятел кардинал великодзьобийОхоронний статусНа межі зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota

Білодзьобий дятел

Білодзьобий дятел
Дятел-кардинал великодзьобий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Дятел-кардинал (Campephilus)
Вид: Дятел-кардинал великодзьобий
Біноміальна назва
Campephilus principalis
(Linnaeus, 1758)
image
Імовірнний ареал виду
До 1860 року — суцільна лінія, після 1860 року — замальована область
Підвиди
  • C. p. principalis (Linnaeus, 1758)
  • C. p. bairdii Cassin, 1864
Синоніми
Picus principalis Linnaeus, 1758
Pampephilus principalis (Linnaeus, 1758)
Посилання
image Вікісховище: Campephilus principalis
image Віківиди: Campephilus principalis
image EOL: 45509789
image ITIS: 178264
image МСОП: 22681425
image NCBI: 386521
Fossilworks: 373650

Дя́тел-кардина́л великодзьо́бий або дя́тел білодзьо́бий (Campephilus principalis) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Офіційно вважається видом, якому загрожує вимирання; однак від кінця XX століття більшість орнітологів вважають його повністю вимерлим. Проте, у квітні 2005 року з'явилися повідомлення, що в 2004—2005 роках спочатку випадковий спостерігач, а потім і співробітники Корнелльської орнітологічної лабораторії спостерігали і навіть записали на відео, принаймні, одного самця в лісистій місцевості в американському штаті Арканзас. До цього моменту останні достовірні відомості про спостереження цих птахів у США належали до 1944 року, а підвид, що мешкає на Кубі, востаннє бачили 1986 року. Нині вчені ведуть активні пошуки цих птахів, для чого залучають навіть спеціальних роботів-спостерігачів.

Опис

Зовнішній вигляд

image
Малюнок голови самця (вгорі і посередині) і самиці (внизу)

Третій за величиною вид дятлових після близького йому (Campephilus imperialis) і великої торомби (Mulleripicus pulverulentus) із Південно-Східної Азії. Довжина птаха становить 48-53 см, розмах крил 76-80 см, а маса 450—570 г. Оперення більшості тіла блискучо-чорне в одних місцях або контрастно біле в інших. Білий колір виражений двома широкими білими смугами з боків від середини щік до середини спини, де вони змикаються, нижньою частиною спини і крил, за винятком зовнішнього краю трьох зовнішніх махових пір'їн першого порядку і плечових пір'їн. На потилиці є гострий чубчик, який у самців яскраво-червоний із чорною облямівкою зверху, а в самиць чорний. Райдужна оболонка ока білого або кремового кольору. Дзьоб широкий в основі, долотоподібний, злегка вигнутий на вершині, забарвлений у колір слонової кістки. Над ніздрями розвинені пучки білого пір'я. Ноги темні, свинцево-сірого кольору. Шия досить тонка і довга, тому голова з великим чубчиком виглядає непропорційно великою. За винятком різного кольору чубчика, самець і самиця мають однаковий вигляд. Молоді птахи схожі на дорослих особин, проте чубчик у них помітно коротший, чорне оперення має буріший відтінок, а райдужна оболонка очей кара.

Поведінка

Характер польоту дещо відрізняється від багатьох інших представників родини: тоді як в інших видів він хвилеподібний, у білодзьобого дятла політ потужніший і прямолінійний. Під час подорожі вони не перестрибують з гілки на гілку, а летять над верхівками дерев. Видає гучні носові звуки, схожі на трубні, щось на зразок «кент-кент-кент», які добре чути на великій відстані. Крім того, він відомий унікальним подвійним перестуком, яким він довбе дерево. Вчені вважають, що таким чином дятли попереджають про свою присутність.

Відмінності від близьких видів

На території Північної Америки зовні схожі і близькі за розміром із великодзьобим дятлом-кардиналом ще два види дятлових: так само рідкісний (якщо не вимерлий) мексиканський дятел-кардинал і жовна північна (Dryocopus pileatus). У північної жовни дзьоб дещо коротший і темніший; з боків голови, починаючи від основи наддзьобка, є поперечні білі смуги, а також білі смуги над очима. Нижня частина спини жовни повністю чорна, а чубчик повністю червоний, без чорної облямівки. Мексиканський дятел-кардинал більший від великодзьобого і має довший і тонший чубчик. Поздовжні білі смуги, добре помітні у великодзьобого дятла-кардинала, у мексиканського дятла-кардинала відсутні.

Поширення

Раніше мешкав у південно-східній частині США, вздовж північного узбережжя Мексиканської затоки, і на Кубі. Північна межа ареалу проходила через долини річок Міссісіпі і Міссурі, а також Північну Кароліну. Згідно із записами другої половини XIX століття відомого німецького натураліста Альфреда Брема, на території США зустрічався в Північній і Південній Кароліні, Джорджії, на півночі Флориди, в Алабамі, Луїзіані й Міссісіпі, на сході Техасу і в Арканзасі. Проживав у заболочених широколистих або соснових лісах із великою кількістю загиблих і трухлявих дерев, де дятли вели осілий спосіб життя. Деякі орнітологи припускають, що дятли кочували в пошуках корму і місця для житла. Трималися в глибині лісу, вибираючи найглухіші його ділянки, особливо в гніздовий період. Масова вирубка лісів і окультурення ландшафту стали основними причинами зникнення цього виду.

Розмноження

image
Самець і самиця біля гнізда в Міссісіпі. Знімок Сінгера Тракта 1935 року

Моногамні (тобто на одного самця припадає тільки одна самиця). Вважають, що пари зберігаються протягом усього життя і всюди тримаються разом. Дослідник із Корнелльського університету Джеймс Таннер (англ. James T. Tanner), що вивчав цих птахів у 1930-ті роки, зазначив, що територія гніздування становить близько 6 миль², тобто близько 10 км². Парування відбувається один раз на рік, у січні-травні. Дерево для гнізда вибирається мертве або таке, що гниє, в якому на висоті 8—15 м від землі видовбується дупло. Кладка складається з 1—5 (в середньому 3) білих яєць, у насиджуванні беруть участь обоє батьків. Пташенята вилуплюються голими і безпорадними; за ними доглядають і годують як самець, так і самиця; причому в нічний час відповідальність за пташенят бере на себе самець. Пташенята залишаються в гнізді протягом приблизно 5 тижнів, але ще протягом року і навіть довше залежать від батьків.

Живлення

Живиться переважно личинками великих комах-ксилофагів: вусачів, златок, короїдів, коваликів, [ru]. Меншою мірою вживає в їжу соковиті плоди рослин, ягоди і горіхи. За спостереженнями Джона Одюбона, які навів у своїй енциклопедії Брем, дятли підвішувалися до виноградної лози подібно до синиць. У пошуках корму він довбе мертві або майже мертві дерева, які ще стоять вертикально. Маючи дуже великий, порівняно з іншими дятлами, дзьоб, здатний одним ударом відривати шматки кори довжиною 15-18 см, і швидко зачистити значну ділянку.

Птах і людина

Екологічні проблеми

image
Фотографія 1948 року на Кубі. Знімок [en]

Умови проживання великодзьобого дятла-кардинала по-своєму унікальні, і їх втрата внаслідок людської діяльності стала головною причиною спочатку різкого падіння чисельності, а потім і зникнення цього виду. На початку заселення Америки європейцями на південному сході США існували величезні заболочені простори, заповнені незайманим лісом. Внаслідок великої вологості старі дерева підгнивали, і були хорошим місцем для поширення різних деревних комах. У цих умовах і мешкав дятел, знаходячи тут для себе найкраще місце для прогодування й облаштування гнізд. Після закінчення Громадянської війни у другій половині XIX століття території стали активно заселятися і облагороджуватися, тому площі, придатні для проживання цих птахів, значно зменшилися, а в багатьох місцях і зовсім зникли. Наприклад, у Арканзасі з 8 млн акрів низовинного лісу, що складається з твердих порід дерев, донині збереглося тільки 550 тис. акрів, що становить менше 10 % від початкової площі.

Крім змін ландшафту, зникненню дятла сприяло і їх масове винищення заради гарних пір'їн, індіанських військових прикрас або опудал. Багато джерел, і зокрема Альфред Брем, вказують на те, що індіанці здавна полювали на цих птахів, використовували їхні дзьоби як прикраси і навіть торгували цим товаром по всій Північній Америці. Стародавні знахідки черепів цих птахів далеко за межами їхнього природного ареалу доводять, що така торгівля велася ще задовго до появи європейців. Крім того, мандрівники скуповували голови птахів заради сувенірів на пам'ять. Внаслідок несприятливих умов дятли в США вже до 1880-х років стали рідкісним птахом, а в 1920-ті роки і зовсім зникли. Останній раз самотню самицю випадково побачили 1944 року, хоча на Кубі, де мешкав ще один підвид цього птаха, були окремі повідомлення про спостереження аж до 1986 року.

Пошуки дятла

Спроби відшукати великодзьобого дятла-кардинала в XX столітті робилися неодноразово. Останню достовірну світлину цих птахів зроблено 1948 року на Кубі, коли Джон Денніс (John V. Dennis) і Девіс Кромптон (Davis Crompton) знайшли птахів, які гніздилися в дуплі мертвої сосни в місці, далекому від описів попередніх дослідників. Надалі були лише окремі повідомлення про спостереження цих птахів, але жодного з них не підтверджено документально. 1994 року Міжнародний союз охорони природи визнав птицю вимерлою, однак після кількох достовірних тверджень про її спостереження на півдні США прийнято рішення підвищити статус до критичного.

З новою силою пошуки поновилися після того, як 1999 року студент-зоолог Дейвід Куліван (David Kulivan) повідомив, що бачив пару дятлів у долині річки [ru] у південно-східній Луїзіані. Університет штату Луїзіана взимку 2002 року організував пошукову експедицію в зазначене місце, проте візуальних доказів добути не зміг. Учасники експедиції все ж записали характерний для цього дятла стукіт, який пізніше ідентифікували як віддалений звук збройової стрільби.

Ще більшого резонансу набуло повідомлення 2004 року. Американець Джин Спарлінг (Gene Sparling), мандруючи на байдарці в заболочених лісах Арканзасу (територія [en], округ Монро), побачив незвичайного птаха, про що повідомив у журналі Корнелльського університету. Навесні організовано експедицію під керівництвом директора орнітологічної лабораторії цього університету Джона Фіцпатріка (John Fitzpatrick). Згідно зі звітом, опублікованим у журналі Science, учасникам експедиції після довгих пошуків все ж пощастило розшукати і зняти на відео самотнього самця. Хоча якість зйомки, датованої 25 квітня 2004 року, виявилася невисокою, після суперечок учені прийшли до висновку, що знято справді білодзьобого дятла. Про це свідчили, зокрема, загальні розміри, характерний малюнок крила у птаха, що летить і відпочиває, і біла ділянка оперення на спині.

Після появи статті федеральний уряд виділив додаткові кошти на пошуки птаха, проте будь-яких нових візуальних матеріалів надано не було, попри численні експедиції і розставлені . Найрезонанснішою публікацією після другої половини 2000-х років стала стаття співробітників Обернського (Алабама) і [en] (Онтаріо) університету в журналі Avian Conservation and Ecology. Керівники зведеної групи дослідників, орнітологи Джеффрі Гілл (Geoffrey E. Hill) і Деніел Менілл (Daniel Mennill) повідомили, що не менше 14 разів спостерігали дятлів на кипарисових болотах на північному заході Флориди. Вчені також записали близько 300 звукових файлів, які можна асоціювати із цим птахом. Орнітологічне товариство Флориди (Florida Ornithological Society) не підтвердило висновків учених, оскільки вони не надали біологічних, фото- або відеоматеріалів, які явно свідчать на користь існування дятла на території штату.

У вересні 2021 року Служба рибних ресурсів та дикої природи США визнала птаха вимерлим.

Примітка

  1. BirdLife International (2016). Campephilus principalis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. ᐈ Дятел білодзьобий (Campephilus principalis) | Discover.in.ua. Discover - пізнавальний журнал (укр.). Процитовано 9 грудня 2021.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2021.
  5. Иноземцев А. А. Отряд Дятлообразные (Piciformes) // Жизнь животных. Том 6. Птицы / под ред. , А. В. Михеева, гл. ред. . — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1986. — С. 354—355. — 527 с.
  6. Фишер Д., Саймон Н., Винсент Д. Красная книга. Дикая природа в опасности / пер. с англ., под ред. . — М.: Прогресс, 1976. — С. 349—352. — 478 с.
  7. Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. Фауна Мира: Птицы: Справочник / под ред. В. Д. Ильичева. — М.: Агропромиздат, 1991. — С. 202. — 311 с. —
  8. Fitzpatrick et al., 2005.
  9. Вместо орнитологов вымирающих дятлов будут искать роботы. Lenta.ru. 20 февраля 2007. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  10. Кошкина, Эльвира. (03 мая 2005). Белоклювый дятел, считавшийся вымершим, найден в Арканзасе. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  11. Jackson, 2002.
  12. Winkler et al., 1995, с. 354.
  13. Брем, 1893, с. 659.
  14. The Life of the Ivory-bill - Ecology and Behavior. The Cornell Lab of Ornitology, Cornell University. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  15. Campephilus principalis. The IUCN Red List of Threatened Species. Міжнародний союз охорони природи. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  16. Winkler et al., 1995, с. 355.
  17. Winkler & Christie, 2002, с. 534.
  18. Брем, 1893, с. 662.
  19. Bird of the Southern Wilderness. Habitat. The Cornell Lab of Ornitology, Cornell University. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  20. Eberhart, 2002, с. 253.
  21. Ivory-billed Woodpecker Searches, 1948-1971. The Cornell Lab of Ornitology, Cornell University. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  22. Mace, 1994, с. 54.
  23. Mayell, Hillary. (20 февраля 2002). "Extinct" Woodpecker Still Elusive, But Signs Are Good. National Geographic News. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  24. The ivory-billed woodpecker once ranged through the swampy forests of the southeastern U.S. The Nature Conservancy. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  25. Hill et al., 2006.
  26. Kratter, Andy. Fos Board Report (PDF). Florida Ornithological Society Records Committee. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
  27. США визнали вимерлими 23 види тварин. Серед них — знаменитий дятел «Господь бог» із дзьобом кольору слонової кістки | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 9 грудня 2021.
  28. Einhorn, Catrin (29 вересня 2021). Protected Too Late: U.S. Officials Report More Than 20 Extinctions. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 вересня 2021.

Література

  • Брем, Альфред. Жизнь животных. — Санкт-Петербург : Товарищество «Общественная польза», 1893. — Т. IV. Птицы.
  • Eberhart, George M. Mysterious Creatures: A Guide to Cryptozoology. — ABC-CLIO, 2002. — 722 p. — .
  • Fitzpatrick, John W.; Lammertink, Martjan; Luneau, M. David Jr.; Gallagher, Tim W.; Harrison, Bobby R.; Sparling, Gene M.; Rosenberg, Kenneth V.; Rohrbaugh, Ronald W.; Swarthout, Elliott C. H.; Wrege, Peter H.; Swarthout, Sara Barker; Dantzker, Marc S.; Charif, Russell A.; Barksdale, Timothy R.; Remsen, J. V. Jr; Simon, Scott D. & Zollner, Douglas. Ivory-billed woodpecker (Campephilus principalis) persists in continental North America // Science. — 2005. — Т. 308, № 5727 (7 липня). — С. 1460—1462. — DOI:10.1126/science.1114103.
  • Hill, Geoffrey E.; Mennill, Daniel J.; Rolek, Brian W.; Hicks, Tyler L. & Swiston, Kyle A. Evidence Suggesting that Ivory-billed Woodpeckers (Campephilus principalis) Exist in Florida // Avian Conservation and Ecology. — 2006. — Т. 1, № 3 (7 липня).
  • Jackson, Jerome A. Ivory-billed Woodpecker (Campephilus principalis) // The Birds of North America Online (A. Poole and F. Gill, eds.). — 2002. — № 711 (7 липня). — DOI:10.2173/bna.711.
  • Mace, Georgina M. 1994 IUCN Red List of Threatened Animals. — World Conservation Union, 1994. — 341 p. — .
  • Winkler, Hans; Christie, David; Nurney, David. Woodpeckers: An Identification Guide to the Woodpeckers of the World. — Houghton Mifflin, 1995. — .(англ.)
  • Winkler, Hans; Christie, David A. Family Picidae (Woodpeckers) / del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. — Handbook of the birds of the world. — Barcelona : Lynx Edicions, 2002. — Т. 7: Jacamars to Woodpeckers. — .(англ.)

Посилання

  • Біологія білодзьобого дятла (англ.)
  • Ідентифікація білодзьобого дятла(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dyatel kardinal velikodzobijOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dyatel kardinal Campephilus Vid Dyatel kardinal velikodzobijBinomialna nazvaCampephilus principalis Linnaeus 1758 Imovirnnij areal vidu Do 1860 roku sucilna liniya pislya 1860 roku zamalovana oblastPidvidiC p principalis Linnaeus 1758 C p bairdii Cassin 1864SinonimiPicus principalis Linnaeus 1758 Pampephilus principalis Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Campephilus principalisVikividi Campephilus principalisEOL 45509789ITIS 178264MSOP 22681425NCBI 386521Fossilworks 373650 Dya tel kardina l velikodzo bij abo dya tel bilodzo bij Campephilus principalis vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Oficijno vvazhayetsya vidom yakomu zagrozhuye vimirannya odnak vid kincya XX stolittya bilshist ornitologiv vvazhayut jogo povnistyu vimerlim Prote u kvitni 2005 roku z yavilisya povidomlennya sho v 2004 2005 rokah spochatku vipadkovij sposterigach a potim i spivrobitniki Kornellskoyi ornitologichnoyi laboratoriyi sposterigali i navit zapisali na video prinajmni odnogo samcya v lisistij miscevosti v amerikanskomu shtati Arkanzas Do cogo momentu ostanni dostovirni vidomosti pro sposterezhennya cih ptahiv u SShA nalezhali do 1944 roku a pidvid sho meshkaye na Kubi vostannye bachili 1986 roku Nini vcheni vedut aktivni poshuki cih ptahiv dlya chogo zaluchayut navit specialnih robotiv sposterigachiv OpisZovnishnij viglyad Malyunok golovi samcya vgori i poseredini i samici vnizu Tretij za velichinoyu vid dyatlovih pislya blizkogo jomu Campephilus imperialis i velikoyi torombi Mulleripicus pulverulentus iz Pivdenno Shidnoyi Aziyi Dovzhina ptaha stanovit 48 53 sm rozmah kril 76 80 sm a masa 450 570 g Operennya bilshosti tila bliskucho chorne v odnih miscyah abo kontrastno bile v inshih Bilij kolir virazhenij dvoma shirokimi bilimi smugami z bokiv vid seredini shik do seredini spini de voni zmikayutsya nizhnoyu chastinoyu spini i kril za vinyatkom zovnishnogo krayu troh zovnishnih mahovih pir yin pershogo poryadku i plechovih pir yin Na potilici ye gostrij chubchik yakij u samciv yaskravo chervonij iz chornoyu oblyamivkoyu zverhu a v samic chornij Rajduzhna obolonka oka bilogo abo kremovogo koloru Dzob shirokij v osnovi dolotopodibnij zlegka vignutij na vershini zabarvlenij u kolir slonovoyi kistki Nad nizdryami rozvineni puchki bilogo pir ya Nogi temni svincevo sirogo koloru Shiya dosit tonka i dovga tomu golova z velikim chubchikom viglyadaye neproporcijno velikoyu Za vinyatkom riznogo koloru chubchika samec i samicya mayut odnakovij viglyad Molodi ptahi shozhi na doroslih osobin prote chubchik u nih pomitno korotshij chorne operennya maye burishij vidtinok a rajduzhna obolonka ochej kara Povedinka Harakter polotu desho vidriznyayetsya vid bagatoh inshih predstavnikiv rodini todi yak v inshih vidiv vin hvilepodibnij u bilodzobogo dyatla polit potuzhnishij i pryamolinijnij Pid chas podorozhi voni ne perestribuyut z gilki na gilku a letyat nad verhivkami derev Vidaye guchni nosovi zvuki shozhi na trubni shos na zrazok kent kent kent yaki dobre chuti na velikij vidstani Krim togo vin vidomij unikalnim podvijnim perestukom yakim vin dovbe derevo Vcheni vvazhayut sho takim chinom dyatli poperedzhayut pro svoyu prisutnist Vidminnosti vid blizkih vidiv Na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki zovni shozhi i blizki za rozmirom iz velikodzobim dyatlom kardinalom she dva vidi dyatlovih tak samo ridkisnij yaksho ne vimerlij meksikanskij dyatel kardinal i zhovna pivnichna Dryocopus pileatus U pivnichnoyi zhovni dzob desho korotshij i temnishij z bokiv golovi pochinayuchi vid osnovi naddzobka ye poperechni bili smugi a takozh bili smugi nad ochima Nizhnya chastina spini zhovni povnistyu chorna a chubchik povnistyu chervonij bez chornoyi oblyamivki Meksikanskij dyatel kardinal bilshij vid velikodzobogo i maye dovshij i tonshij chubchik Pozdovzhni bili smugi dobre pomitni u velikodzobogo dyatla kardinala u meksikanskogo dyatla kardinala vidsutni PoshirennyaRanishe meshkav u pivdenno shidnij chastini SShA vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki i na Kubi Pivnichna mezha arealu prohodila cherez dolini richok Missisipi i Missuri a takozh Pivnichnu Karolinu Zgidno iz zapisami drugoyi polovini XIX stolittya vidomogo nimeckogo naturalista Alfreda Brema na teritoriyi SShA zustrichavsya v Pivnichnij i Pivdennij Karolini Dzhordzhiyi na pivnochi Floridi v Alabami Luyiziani j Missisipi na shodi Tehasu i v Arkanzasi Prozhivav u zabolochenih shirokolistih abo sosnovih lisah iz velikoyu kilkistyu zagiblih i truhlyavih derev de dyatli veli osilij sposib zhittya Deyaki ornitologi pripuskayut sho dyatli kochuvali v poshukah kormu i miscya dlya zhitla Trimalisya v glibini lisu vibirayuchi najgluhishi jogo dilyanki osoblivo v gnizdovij period Masova virubka lisiv i okulturennya landshaftu stali osnovnimi prichinami zniknennya cogo vidu RozmnozhennyaSamec i samicya bilya gnizda v Missisipi Znimok Singera Trakta 1935 roku Monogamni tobto na odnogo samcya pripadaye tilki odna samicya Vvazhayut sho pari zberigayutsya protyagom usogo zhittya i vsyudi trimayutsya razom Doslidnik iz Kornellskogo universitetu Dzhejms Tanner angl James T Tanner sho vivchav cih ptahiv u 1930 ti roki zaznachiv sho teritoriya gnizduvannya stanovit blizko 6 mil tobto blizko 10 km Paruvannya vidbuvayetsya odin raz na rik u sichni travni Derevo dlya gnizda vibirayetsya mertve abo take sho gniye v yakomu na visoti 8 15 m vid zemli vidovbuyetsya duplo Kladka skladayetsya z 1 5 v serednomu 3 bilih yayec u nasidzhuvanni berut uchast oboye batkiv Ptashenyata viluplyuyutsya golimi i bezporadnimi za nimi doglyadayut i goduyut yak samec tak i samicya prichomu v nichnij chas vidpovidalnist za ptashenyat bere na sebe samec Ptashenyata zalishayutsya v gnizdi protyagom priblizno 5 tizhniv ale she protyagom roku i navit dovshe zalezhat vid batkiv ZhivlennyaZhivitsya perevazhno lichinkami velikih komah ksilofagiv vusachiv zlatok koroyidiv kovalikiv ru Menshoyu miroyu vzhivaye v yizhu sokoviti plodi roslin yagodi i gorihi Za sposterezhennyami Dzhona Odyubona yaki naviv u svoyij enciklopediyi Brem dyatli pidvishuvalisya do vinogradnoyi lozi podibno do sinic U poshukah kormu vin dovbe mertvi abo majzhe mertvi dereva yaki she stoyat vertikalno Mayuchi duzhe velikij porivnyano z inshimi dyatlami dzob zdatnij odnim udarom vidrivati shmatki kori dovzhinoyu 15 18 sm i shvidko zachistiti znachnu dilyanku Ptah i lyudinaEkologichni problemi Fotografiya 1948 roku na Kubi Znimok en Umovi prozhivannya velikodzobogo dyatla kardinala po svoyemu unikalni i yih vtrata vnaslidok lyudskoyi diyalnosti stala golovnoyu prichinoyu spochatku rizkogo padinnya chiselnosti a potim i zniknennya cogo vidu Na pochatku zaselennya Ameriki yevropejcyami na pivdennomu shodi SShA isnuvali velichezni zabolocheni prostori zapovneni nezajmanim lisom Vnaslidok velikoyi vologosti stari dereva pidgnivali i buli horoshim miscem dlya poshirennya riznih derevnih komah U cih umovah i meshkav dyatel znahodyachi tut dlya sebe najkrashe misce dlya progoduvannya j oblashtuvannya gnizd Pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni u drugij polovini XIX stolittya teritoriyi stali aktivno zaselyatisya i oblagorodzhuvatisya tomu ploshi pridatni dlya prozhivannya cih ptahiv znachno zmenshilisya a v bagatoh miscyah i zovsim znikli Napriklad u Arkanzasi z 8 mln akriv nizovinnogo lisu sho skladayetsya z tverdih porid derev donini zbereglosya tilki 550 tis akriv sho stanovit menshe 10 vid pochatkovoyi ploshi Krim zmin landshaftu zniknennyu dyatla spriyalo i yih masove vinishennya zaradi garnih pir yin indianskih vijskovih prikras abo opudal Bagato dzherel i zokrema Alfred Brem vkazuyut na te sho indianci zdavna polyuvali na cih ptahiv vikoristovuvali yihni dzobi yak prikrasi i navit torguvali cim tovarom po vsij Pivnichnij Americi Starodavni znahidki cherepiv cih ptahiv daleko za mezhami yihnogo prirodnogo arealu dovodyat sho taka torgivlya velasya she zadovgo do poyavi yevropejciv Krim togo mandrivniki skupovuvali golovi ptahiv zaradi suveniriv na pam yat Vnaslidok nespriyatlivih umov dyatli v SShA vzhe do 1880 h rokiv stali ridkisnim ptahom a v 1920 ti roki i zovsim znikli Ostannij raz samotnyu samicyu vipadkovo pobachili 1944 roku hocha na Kubi de meshkav she odin pidvid cogo ptaha buli okremi povidomlennya pro sposterezhennya azh do 1986 roku Poshuki dyatla Sprobi vidshukati velikodzobogo dyatla kardinala v XX stolitti robilisya neodnorazovo Ostannyu dostovirnu svitlinu cih ptahiv zrobleno 1948 roku na Kubi koli Dzhon Dennis John V Dennis i Devis Krompton Davis Crompton znajshli ptahiv yaki gnizdilisya v dupli mertvoyi sosni v misci dalekomu vid opisiv poperednih doslidnikiv Nadali buli lishe okremi povidomlennya pro sposterezhennya cih ptahiv ale zhodnogo z nih ne pidtverdzheno dokumentalno 1994 roku Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi viznav pticyu vimerloyu odnak pislya kilkoh dostovirnih tverdzhen pro yiyi sposterezhennya na pivdni SShA prijnyato rishennya pidvishiti status do kritichnogo Z novoyu siloyu poshuki ponovilisya pislya togo yak 1999 roku student zoolog Dejvid Kulivan David Kulivan povidomiv sho bachiv paru dyatliv u dolini richki ru u pivdenno shidnij Luyiziani Universitet shtatu Luyiziana vzimku 2002 roku organizuvav poshukovu ekspediciyu v zaznachene misce prote vizualnih dokaziv dobuti ne zmig Uchasniki ekspediciyi vse zh zapisali harakternij dlya cogo dyatla stukit yakij piznishe identifikuvali yak viddalenij zvuk zbrojovoyi strilbi She bilshogo rezonansu nabulo povidomlennya 2004 roku Amerikanec Dzhin Sparling Gene Sparling mandruyuchi na bajdarci v zabolochenih lisah Arkanzasu teritoriya en okrug Monro pobachiv nezvichajnogo ptaha pro sho povidomiv u zhurnali Kornellskogo universitetu Navesni organizovano ekspediciyu pid kerivnictvom direktora ornitologichnoyi laboratoriyi cogo universitetu Dzhona Ficpatrika John Fitzpatrick Zgidno zi zvitom opublikovanim u zhurnali Science uchasnikam ekspediciyi pislya dovgih poshukiv vse zh poshastilo rozshukati i znyati na video samotnogo samcya Hocha yakist zjomki datovanoyi 25 kvitnya 2004 roku viyavilasya nevisokoyu pislya superechok ucheni prijshli do visnovku sho znyato spravdi bilodzobogo dyatla Pro ce svidchili zokrema zagalni rozmiri harakternij malyunok krila u ptaha sho letit i vidpochivaye i bila dilyanka operennya na spini Pislya poyavi statti federalnij uryad vidiliv dodatkovi koshti na poshuki ptaha prote bud yakih novih vizualnih materialiv nadano ne bulo popri chislenni ekspediciyi i rozstavleni Najrezonansnishoyu publikaciyeyu pislya drugoyi polovini 2000 h rokiv stala stattya spivrobitnikiv Obernskogo Alabama i en Ontario universitetu v zhurnali Avian Conservation and Ecology Kerivniki zvedenoyi grupi doslidnikiv ornitologi Dzheffri Gill Geoffrey E Hill i Deniel Menill Daniel Mennill povidomili sho ne menshe 14 raziv sposterigali dyatliv na kiparisovih bolotah na pivnichnomu zahodi Floridi Vcheni takozh zapisali blizko 300 zvukovih fajliv yaki mozhna asociyuvati iz cim ptahom Ornitologichne tovaristvo Floridi Florida Ornithological Society ne pidtverdilo visnovkiv uchenih oskilki voni ne nadali biologichnih foto abo videomaterialiv yaki yavno svidchat na korist isnuvannya dyatla na teritoriyi shtatu U veresni 2021 roku Sluzhba ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA viznala ptaha vimerlim PrimitkaBirdLife International 2016 Campephilus principalis Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 ᐈ Dyatel bilodzobij Campephilus principalis Discover in ua Discover piznavalnij zhurnal ukr Procitovano 9 grudnya 2021 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 Woodpeckers IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 zhovtnya 2021 Inozemcev A A Otryad Dyatloobraznye Piciformes Zhizn zhivotnyh Tom 6 Pticy pod red A V Miheeva gl red 2 e izd M Prosveshenie 1986 S 354 355 527 s Fisher D Sajmon N Vinsent D Krasnaya kniga Dikaya priroda v opasnosti per s angl pod red M Progress 1976 S 349 352 478 s Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr Fauna Mira Pticy Spravochnik pod red V D Ilicheva M Agropromizdat 1991 S 202 311 s ISBN 5 10 001229 3 Fitzpatrick et al 2005 Vmesto ornitologov vymirayushih dyatlov budut iskat roboty Lenta ru 20 fevralya 2007 Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 11 grudnya 2015 Koshkina Elvira 03 maya 2005 Beloklyuvyj dyatel schitavshijsya vymershim najden v Arkanzase Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 11 grudnya 2015 Jackson 2002 Winkler et al 1995 s 354 Brem 1893 s 659 The Life of the Ivory bill Ecology and Behavior The Cornell Lab of Ornitology Cornell University Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Campephilus principalis The IUCN Red List of Threatened Species Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Winkler et al 1995 s 355 Winkler amp Christie 2002 s 534 Brem 1893 s 662 Bird of the Southern Wilderness Habitat The Cornell Lab of Ornitology Cornell University Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Eberhart 2002 s 253 Ivory billed Woodpecker Searches 1948 1971 The Cornell Lab of Ornitology Cornell University Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 11 grudnya 2015 Mace 1994 s 54 Mayell Hillary 20 fevralya 2002 Extinct Woodpecker Still Elusive But Signs Are Good National Geographic News Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 The ivory billed woodpecker once ranged through the swampy forests of the southeastern U S The Nature Conservancy Arhiv originalu za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Hill et al 2006 Kratter Andy Fos Board Report PDF Florida Ornithological Society Records Committee Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 SShA viznali vimerlimi 23 vidi tvarin Sered nih znamenitij dyatel Gospod bog iz dzobom koloru slonovoyi kistki Gromadske telebachennya hromadske ua ukr Procitovano 9 grudnya 2021 Einhorn Catrin 29 veresnya 2021 Protected Too Late U S Officials Report More Than 20 Extinctions The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 29 veresnya 2021 LiteraturaBrem Alfred Zhizn zhivotnyh Sankt Peterburg Tovarishestvo Obshestvennaya polza 1893 T IV Pticy Eberhart George M Mysterious Creatures A Guide to Cryptozoology ABC CLIO 2002 722 p ISBN 979 1576072836 Fitzpatrick John W Lammertink Martjan Luneau M David Jr Gallagher Tim W Harrison Bobby R Sparling Gene M Rosenberg Kenneth V Rohrbaugh Ronald W Swarthout Elliott C H Wrege Peter H Swarthout Sara Barker Dantzker Marc S Charif Russell A Barksdale Timothy R Remsen J V Jr Simon Scott D amp Zollner Douglas Ivory billed woodpecker Campephilus principalis persists in continental North America Science 2005 T 308 5727 7 lipnya S 1460 1462 DOI 10 1126 science 1114103 Hill Geoffrey E Mennill Daniel J Rolek Brian W Hicks Tyler L amp Swiston Kyle A Evidence Suggesting that Ivory billed Woodpeckers Campephilus principalis Exist in Florida Avian Conservation and Ecology 2006 T 1 3 7 lipnya Jackson Jerome A Ivory billed Woodpecker Campephilus principalis The Birds of North America Online A Poole and F Gill eds 2002 711 7 lipnya DOI 10 2173 bna 711 Mace Georgina M 1994 IUCN Red List of Threatened Animals World Conservation Union 1994 341 p ISBN 978 2831701943 Winkler Hans Christie David Nurney David Woodpeckers An Identification Guide to the Woodpeckers of the World Houghton Mifflin 1995 ISBN 0395720435 angl Winkler Hans Christie David A Family Picidae Woodpeckers del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 2002 T 7 Jacamars to Woodpeckers ISBN 978 8487334375 angl PosilannyaBiologiya bilodzobogo dyatla angl Identifikaciya bilodzobogo dyatla angl

Дата публікації:
Топ