Білово́дський районний краєзна́вчий музе́й — районний державний краєзнавчий музей у смт Біловодськ, який розкриває історію Біловодщини, що у Луганській області.
Біловодський районний краєзнавчий музей | |
---|---|
49°12′32″ пн. ш. 39°35′22″ сх. д. / 49.2088888900277723° пн. ш. 39.58972222002777386° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Луганська область, смт Біловодськ, (колишня Леніна), 154 |
Адреса | вул. Центральна, 154, Біловодськ, Луганська область, Україна |
Засновано | 1967 |
Директор | Друзюк Людмила Олександрівна |
Сайт | sites.google.com/a/belovodsk.info/belovodskij-muzej/ |
Біловодський районний краєзнавчий музей (Україна) | |
Історія музею
Ідея створення музею випливла з того, що місцевими органами влади прийнято рішення написати нарис з історії Біловодщини для 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР». Над цією темою розпочали роботу місцеві краєзнавці: М. Ф. Дятченко та В. І. Матлаєв. Письмових джерел не існувало, тому було проведено кропітку роботу в архівах бібліотеки Академії Наук України та архівах Міністерства оборони колишнього СРСР і опитано місцевих старожилів. В архівах бібліотеки імені Леніна знайдено книгу С. Косміна «Церковно-приходський літопис слободи Біловодськ». Це стало єдиним відомим письмовим джерелом з історії Біловодщини XIX — початку XX століття. Книга розповідала про будівництво місцевого храму, про життя і побут біловодчан, розвиток ремесел, сільського господарства, торгівлі, ниткарства. Тут згадується про низку пожеж, що виникали в період посухи, епідемії, вказується кількість жителів, їх національний і соціальний склад. В червні 1964 року, на основі історичних джерел, нарис було написано. Після цього, у 1965 році, на засіданні бюро райкому компартії України прийняли рішення про створення в Біловодську краєзнавчого музею, затверджено його раду. Головою ради музею призначено М. Ф. Дятченка.
5 листопада 1967 року рішенням музей засновано як історичний на громадських засадах. Статус «народного» музей отримав в грудні 1982 року внаслідок рішення колегії культури УРСР. Нову назву, профіль та статус — районний краєзнавчий музей державної мережі заклад отримав У 1990 році. Спочатку експонати музею розташовувались на першому поверсі колишнього купецького будинку, згодом — у колишній конторі райспоживспілки, спорудженій в 50-х роках XX ст. Для відвідувачів музей відкрито 05.11.1981 року. У 1989 році зроблено прибудову до існуючої споруди музею. У 1990 році відбулось відкриття експозиції. Рада музею, зокрема її голова, проводили активний збір матеріалу селами району. Місцеві жителі передавали пам'ятки на збереження в музей. Першим завідувачем новоствореного музею стала К. Ю. Шевченко. У 1978 році на цю посаду призначили Р. К. Парамєєву, в 1981 — П. А. Клименка, а з 1982 — М. Ф. Дятченка, який розширив фонди музею, листувався з архівами, дописуючи історію Біловодщини і працював на цій посаді до 1996 року. У 1993 році двотисячним тиражем вийшла з друку книга М. Ф. Дятченка «Біловодськ. Минуле й сучасне старовинного міста».
Експозиція музею
Музей має такі експозиційні зали: «Природа», «Екологія», «Археологія», «Етнографія», «Громадянська війна», «Друга світова війна», «Виставковий зал». Загальна площа музею — 400 м2. Фонди музею становлять понад 5600 одиниць зберігання в тому числі основного фонду — 4000, 1800 з яких експонується. В музеї зберігаються колекції — картин, нумізматики, етнографії, фотодокументів, археології.
Картинна галерея
З 1992 року в музеї розгорнуто картинну галерею, основу якої становлять картини художників-земляків П. П. Мірошниченко, М. А. Новікова, М. І. Шуліки, передані ними в дар. На картинах севастопольського живописця П. П. Мірошниченка зображена Кримська природа, промислові споруди Донбасу, Біловодські землі. Особливий інтерес у глядачів викликають його пейзажі, які написані в різний час і відтворюють багатогранний образ рідного краю: «Рідний дім», «Околиця села», «Рідні берега», «Біловодськ», «Річка Деркул», «Хліба дозрівають». Полотна Н. І. Шуліки відображають природу та історію Слобожанщини від заселення її швидкими селянами наприкінці XVII ст. і до наших днів, зокрема цікавими є картини: «Заселення Дикого поля», «У загін до Булавіна» і панорама «Біловодськ — повітовий центр кіннозаводського округу», де показані околиці Деркула та кінного заводу, розташованого тут. Крім того, на полотнах зображені трагічні сторінки краю. Одне з них розповідає про насильницьку колективізацію селянства, де господар двору прощається з конем, а господиня — з коровою на фоні голодного села 1933 року. На інших — тема Другої світової війни: «Втеча окупантів», «Звільнення».
Художник М. А. Новіков, який мешкає в Таганрозі, в 1989 році подарував краєзнавчому музею і музею хліба СПТУ № 115 30 своїх картин. Серед них полотна: «Портрет Героя Радянського Союзу А. А. Новікова», брата художника, а також пейзажі «Біловодськ», «Річка Деркул», «Будиночок Чехова», які викликаюсь інтерес відвідувачів. На військову тему ним написані полотна про оборону Криму в роки Другої світової війни — «Аджимушкай. Двоє», «Аджимушкайська Катюша».
У картинній галереї виставлені картини п'ятигорського художника В. І. Новкунського, які розповідають про подвиг земляка-альпініста А. В. Пастухова: «Ельбрус», «Казбек», «Дагестан», «Бештау», «Машук», «Обеліск на могилі Пастухова». В оформленні нової експозиції краєзнавчого музею взяв участь випускник Луганського художнього училища В. М. Кувічко. Ним створено діорами «Перші поселенці Біловодська», «Цілинний степ», живописні панно «Донські козаки» і «Воїн-сармат» та ін.
У краєзнавчому музеї представлені твори декоративно-прикладного мистецтва і анімалістичні роботи В. Ф. Євтушенко і А. В. Євтушенко, В. Л. Мірошниченка, К. І. Гребенника, І. А. Дреєва і Г. А. Кононенко.
Серед майстрів художньої вишивки виділяються роботи Біловодських народних умільців Ф. І. Полякової та її дочки Т. М. Чумак, а також колгоспниці Н. П. Рибалко із села Бараниківка. Майстринями килимових виробів стали А. X. Ковбаса із села Семикозівка і Т. А. Пінчук із села Литвинівка. У районі цінуються роботи самодіяльного майстра з виготовлення музичних інструментів Д. В. Сіпакова. Виготовлені ним скрипки використовує оркестр музичних інструментів села Бараниківка.
Сьогодення музею
Щорічно музей відвідують понад 4000 осіб, з яких 70 % відвідувачів це діти, підлітки, молодь. Відвідувачі мають можливість побачити понад 170 оглядових та тематичних екскурсій. Для учнів у музеї проводяться пізнавальні та виховні бесіди, тематичні уроки, усні журнали, зустрічі з цікавими людьми, дні відкритих дверей. Традиційно тут проводяться й шкільні виховні години, що стимулює інтерес молоді до історії свого краю. Експозиції музею постійно оновлюються. Проводиться робота по створенню фонотеки спогадів ветеранів Другої світової війни, а також свідків Голодомору та .
Музей є частиною обласного туристичного кільця, куди, крім музею, входять ландшафтний парк «Біловодський», , Деркульский, Лимарівський та кінні заводи. Закладом укладено договір з обласним туристичним бюро, що дає змогу приймати відвідувачів з інших областей України та іноземних туристів, які мають змогу здійснити екскурсію за 4 туристичними маршрутами: «Край степових ковилів та воронцових просторів», «Біловодськ туристичний», «Стежинами біловодського краю», «Старовинний Біловодськ» та маршрут вихідного дня. Цими маршрутами подорожували не тільки українці, а й делегації з Франції, Китаю, Росії, Польщі, Англії, Канади.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
Посилання
- Беловодский краеведческий музей [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ХУДОЖНИКИ БЕЛОВОДЧИНЫ [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilovo dskij rajonnij krayezna vchij muze j rajonnij derzhavnij krayeznavchij muzej u smt Bilovodsk yakij rozkrivaye istoriyu Bilovodshini sho u Luganskij oblasti Bilovodskij rajonnij krayeznavchij muzej49 12 32 pn sh 39 35 22 sh d 49 2088888900277723 pn sh 39 58972222002777386 sh d 49 2088888900277723 39 58972222002777386TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLuganska oblast smt Bilovodsk kolishnya Lenina 154Adresavul Centralna 154 Bilovodsk Luganska oblast UkrayinaZasnovano1967DirektorDruzyuk Lyudmila OleksandrivnaSajtsites google com a belovodsk info belovodskij muzej Bilovodskij rajonnij krayeznavchij muzej Ukrayina Istoriya muzeyuIdeya stvorennya muzeyu viplivla z togo sho miscevimi organami vladi prijnyato rishennya napisati naris z istoriyi Bilovodshini dlya 26 tomnoyi Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR Nad ciyeyu temoyu rozpochali robotu miscevi krayeznavci M F Dyatchenko ta V I Matlayev Pismovih dzherel ne isnuvalo tomu bulo provedeno kropitku robotu v arhivah biblioteki Akademiyi Nauk Ukrayini ta arhivah Ministerstva oboroni kolishnogo SRSR i opitano miscevih starozhiliv V arhivah biblioteki imeni Lenina znajdeno knigu S Kosmina Cerkovno prihodskij litopis slobodi Bilovodsk Ce stalo yedinim vidomim pismovim dzherelom z istoriyi Bilovodshini XIX pochatku XX stolittya Kniga rozpovidala pro budivnictvo miscevogo hramu pro zhittya i pobut bilovodchan rozvitok remesel silskogo gospodarstva torgivli nitkarstva Tut zgaduyetsya pro nizku pozhezh sho vinikali v period posuhi epidemiyi vkazuyetsya kilkist zhiteliv yih nacionalnij i socialnij sklad V chervni 1964 roku na osnovi istorichnih dzherel naris bulo napisano Pislya cogo u 1965 roci na zasidanni byuro rajkomu kompartiyi Ukrayini prijnyali rishennya pro stvorennya v Bilovodsku krayeznavchogo muzeyu zatverdzheno jogo radu Golovoyu radi muzeyu priznacheno M F Dyatchenka 5 listopada 1967 roku rishennyam muzej zasnovano yak istorichnij na gromadskih zasadah Status narodnogo muzej otrimav v grudni 1982 roku vnaslidok rishennya kolegiyi kulturi URSR Novu nazvu profil ta status rajonnij krayeznavchij muzej derzhavnoyi merezhi zaklad otrimav U 1990 roci Spochatku eksponati muzeyu roztashovuvalis na pershomu poversi kolishnogo kupeckogo budinku zgodom u kolishnij kontori rajspozhivspilki sporudzhenij v 50 h rokah XX st Dlya vidviduvachiv muzej vidkrito 05 11 1981 roku U 1989 roci zrobleno pribudovu do isnuyuchoyi sporudi muzeyu U 1990 roci vidbulos vidkrittya ekspoziciyi Rada muzeyu zokrema yiyi golova provodili aktivnij zbir materialu selami rajonu Miscevi zhiteli peredavali pam yatki na zberezhennya v muzej Pershim zaviduvachem novostvorenogo muzeyu stala K Yu Shevchenko U 1978 roci na cyu posadu priznachili R K Paramyeyevu v 1981 P A Klimenka a z 1982 M F Dyatchenka yakij rozshiriv fondi muzeyu listuvavsya z arhivami dopisuyuchi istoriyu Bilovodshini i pracyuvav na cij posadi do 1996 roku U 1993 roci dvotisyachnim tirazhem vijshla z druku kniga M F Dyatchenka Bilovodsk Minule j suchasne starovinnogo mista Ekspoziciya muzeyuFragment ekspoziciyi Bilovodskogo krayeznavchogo muzeyu v zali Arheologiya Muzej maye taki ekspozicijni zali Priroda Ekologiya Arheologiya Etnografiya Gromadyanska vijna Druga svitova vijna Vistavkovij zal Zagalna plosha muzeyu 400 m2 Fondi muzeyu stanovlyat ponad 5600 odinic zberigannya v tomu chisli osnovnogo fondu 4000 1800 z yakih eksponuyetsya V muzeyi zberigayutsya kolekciyi kartin numizmatiki etnografiyi fotodokumentiv arheologiyi Kartinna galereyaZ 1992 roku v muzeyi rozgornuto kartinnu galereyu osnovu yakoyi stanovlyat kartini hudozhnikiv zemlyakiv P P Miroshnichenko M A Novikova M I Shuliki peredani nimi v dar Na kartinah sevastopolskogo zhivopiscya P P Miroshnichenka zobrazhena Krimska priroda promislovi sporudi Donbasu Bilovodski zemli Osoblivij interes u glyadachiv viklikayut jogo pejzazhi yaki napisani v riznij chas i vidtvoryuyut bagatogrannij obraz ridnogo krayu Ridnij dim Okolicya sela Ridni berega Bilovodsk Richka Derkul Hliba dozrivayut Polotna N I Shuliki vidobrazhayut prirodu ta istoriyu Slobozhanshini vid zaselennya yiyi shvidkimi selyanami naprikinci XVII st i do nashih dniv zokrema cikavimi ye kartini Zaselennya Dikogo polya U zagin do Bulavina i panorama Bilovodsk povitovij centr kinnozavodskogo okrugu de pokazani okolici Derkula ta kinnogo zavodu roztashovanogo tut Krim togo na polotnah zobrazheni tragichni storinki krayu Odne z nih rozpovidaye pro nasilnicku kolektivizaciyu selyanstva de gospodar dvoru proshayetsya z konem a gospodinya z korovoyu na foni golodnogo sela 1933 roku Na inshih tema Drugoyi svitovoyi vijni Vtecha okupantiv Zvilnennya Hudozhnik M A Novikov yakij meshkaye v Taganrozi v 1989 roci podaruvav krayeznavchomu muzeyu i muzeyu hliba SPTU 115 30 svoyih kartin Sered nih polotna Portret Geroya Radyanskogo Soyuzu A A Novikova brata hudozhnika a takozh pejzazhi Bilovodsk Richka Derkul Budinochok Chehova yaki viklikayus interes vidviduvachiv Na vijskovu temu nim napisani polotna pro oboronu Krimu v roki Drugoyi svitovoyi vijni Adzhimushkaj Dvoye Adzhimushkajska Katyusha U kartinnij galereyi vistavleni kartini p yatigorskogo hudozhnika V I Novkunskogo yaki rozpovidayut pro podvig zemlyaka alpinista A V Pastuhova Elbrus Kazbek Dagestan Beshtau Mashuk Obelisk na mogili Pastuhova V oformlenni novoyi ekspoziciyi krayeznavchogo muzeyu vzyav uchast vipusknik Luganskogo hudozhnogo uchilisha V M Kuvichko Nim stvoreno diorami Pershi poselenci Bilovodska Cilinnij step zhivopisni panno Donski kozaki i Voyin sarmat ta in U krayeznavchomu muzeyi predstavleni tvori dekorativno prikladnogo mistectva i animalistichni roboti V F Yevtushenko i A V Yevtushenko V L Miroshnichenka K I Grebennika I A Dreyeva i G A Kononenko Sered majstriv hudozhnoyi vishivki vidilyayutsya roboti Bilovodskih narodnih umilciv F I Polyakovoyi ta yiyi dochki T M Chumak a takozh kolgospnici N P Ribalko iz sela Baranikivka Majstrinyami kilimovih virobiv stali A X Kovbasa iz sela Semikozivka i T A Pinchuk iz sela Litvinivka U rajoni cinuyutsya roboti samodiyalnogo majstra z vigotovlennya muzichnih instrumentiv D V Sipakova Vigotovleni nim skripki vikoristovuye orkestr muzichnih instrumentiv sela Baranikivka Sogodennya muzeyuShorichno muzej vidviduyut ponad 4000 osib z yakih 70 vidviduvachiv ce diti pidlitki molod Vidviduvachi mayut mozhlivist pobachiti ponad 170 oglyadovih ta tematichnih ekskursij Dlya uchniv u muzeyi provodyatsya piznavalni ta vihovni besidi tematichni uroki usni zhurnali zustrichi z cikavimi lyudmi dni vidkritih dverej Tradicijno tut provodyatsya j shkilni vihovni godini sho stimulyuye interes molodi do istoriyi svogo krayu Ekspoziciyi muzeyu postijno onovlyuyutsya Provoditsya robota po stvorennyu fonoteki spogadiv veteraniv Drugoyi svitovoyi vijni a takozh svidkiv Golodomoru ta Muzej ye chastinoyu oblasnogo turistichnogo kilcya kudi krim muzeyu vhodyat landshaftnij park Bilovodskij Derkulskij Limarivskij ta kinni zavodi Zakladom ukladeno dogovir z oblasnim turistichnim byuro sho daye zmogu prijmati vidviduvachiv z inshih oblastej Ukrayini ta inozemnih turistiv yaki mayut zmogu zdijsniti ekskursiyu za 4 turistichnimi marshrutami Kraj stepovih koviliv ta voroncovih prostoriv Bilovodsk turistichnij Stezhinami bilovodskogo krayu Starovinnij Bilovodsk ta marshrut vihidnogo dnya Cimi marshrutami podorozhuvali ne tilki ukrayinci a j delegaciyi z Franciyi Kitayu Rosiyi Polshi Angliyi Kanadi Primitki Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 20 serpnya 2013 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 20 serpnya 2013 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2013 PosilannyaPortal Muzeyi Belovodskij kraevedcheskij muzej 9 listopada 2014 u Wayback Machine HUDOZhNIKI BELOVODChINY 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine