Іва́н Архи́пович Бі́лик (26 листопада 1910, Опішня — 29 грудня 1999, Опішня) — український майстер народно-декоративного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Батько майстра В'ячеслава Білика.
Білик Іван Архипович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 13 (26) листопада 1910 Опішня, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 29 грудня 1999 (89 років) | |||
Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Україна | ||||
Поховання | Опішня | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Опішнянська гончарська школа | |||
Діяльність | гончар | |||
Відомі учні | Никитченко Володимир Васильович | |||
Працівник | Завод «Художній керамік» | |||
Діти | Білик В'ячеслав Іванович | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Роботи в колекції | Національний музей декоративного мистецтва України, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка і Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 13 [26] листопада 1910 року в містечку Опішні (селище Полтавського району Полтавської області України) в багатодітній селянській сім'ї. Протягом 1922—1923 років навчався гончарному ремеслу в Опішнянській навчально-показовій гончарній майстерні, далі, у середині 1920-х років — у свого дядька, гончара Якова Павловича Пічки у селі Хижняківці, та в кінці 1920-х років — в Опішнянській керамічній промисловій школі. Упродовж 1929—1933 та 1938—1941 років працював в артілі «Художній керамік».
1943 року призваний до Червоної армії. Брав участь у німецько-радянській війні: у боях за Дніпро, у Корсунь-Шевченківській битві. Отримав п'ять поранень, переніс понад 20 операцій, втрачав тимчасово зір, слух, здатність говорити. З грудня 1944 року дев'ять з половиною місяців перебував у Сочинському військовому госпіталі на лікуванні і реабілітації, отримав інвалідність. За участь у війні нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (1985), 8 медалями.
1945 року повернувся в Опішню. Спершу працював токарем — підточував денця посуду, згодом став майстром — виготовляв сувеніри, згодом почав працювати у творчій лабораторії й навчати новачків. 1984 року вийшов на пенсію, проте, майже до самої смерті ходив на завод. Мешкав в Опішні в будинку на вулиці Партизанській, № 140. Помер в Опішні 28 грудня 1999 року. Похований на місцевому кладовищі.
Творчість
Був майстром виготовлення гончарних виробів на всіх стадіях: і гончарював, і декорував, і ангобував, і поливав поливою. Переважно створював скульптури малих форм, також виготовляв вази з рельєфним орнаментом та декоративні тарелі. Серед робіт:
- посудини у вигляді тварин — «Лев» (1949), «Баран» (1962); «Кінь» (1965), «Іжачок» (1967); «Собачка», «Вовк», «Хор левів» (1970);
- скульптура малих форм — «Дикий кабан» (1955), «Баран» (1960);
- скульптури — «Лев на чатах» (1962—1963), «Лев» (1971, 1977, 1983), «Баран» (1976), «Бик» (1977);
- цикли — «Хор левів» (1930-ті), «Лев на чатах», «Зачарований лев», «Зелений лев» (1970-ті), «Космічний лев» (1980-ті), «Смугастий кінь», «Баран-красень» (1991), «Баран круторогий» (1992).
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках, зокрема Києві та Полтаві з 1949 року, Москві з 1951 року, Харкові у 1969 році, Вільнюсі у 1971 та 1975 роках. Його вироби експонувалися на міжнародних виставках: у Варшаві у 1954 році, Парижі у 1957 році, Брюсселі, Марселі та Софії у 1958 році, Остенде у 1960 році, в Угорщині та Німеччині у 1965 році, «Експо–67» у Монреалі, у Велико-Тирново у 1976 році, Канаді й Венесуелі у 1976 році, Лос-Анджелесі у 1977 році, Югославії у 1979 році, а також Японії, Норвегії тощо.
Роботи зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України та Національному музеї народної архітектури та побуту України у Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Полтавському краєзнавчому музеї, Полтавському художньому музеї, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, , Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Національному музеї-заповіднику Миколи Гоголя у селі Гоголевому, Волинському краєзнавчому музеї, в Санкт-Петербурзі.
Відзнаки
- Відмінник промкооперації (1939);
- Бронзова і срібна медалі ВДНГ, грамоти ВДНГ у Києві та Москві;
- Дипломи журналу «Декоративне мистецтво СРСР» («Декоративное искусство СССР») і Всесоюзної центральної ради професійних спілок (1970);
- Дипломом лауреата на міжнародному бієнале у Фаєнце (1971; за твір «Лев з вухами на проріз»);
- Заслужений майстер народної творчості УРСР (1971);
- Премія імені Данила Щербаківського (1995);
- Національна премія України імені Тараса Шевченка (1999; разом з Михайлом Китришем, Василем Омеляненком за цикли творів опішнянської кераміки).
Вшанування
- 2010 року, до 100-річчя від дня народження митця, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному на будинку, де мешкав майстер, розмістив меморіальну дошку на його честь, а в Гончарській Книгозбірні України була організована виставка публікацій про нього.
- 2010 року кіностудією «Відродження» було знято фільм про Івана Білика (див. «Іван Білик» (Опішне, 2010) на YouTube).
Примітки
- Велика українська енциклопедія, 2016.
- Жанна Чечель. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Іван Білик // Серія мистецтвознавча. — 2014. — № 5 (119). — ISSN 1028-5091.
- Білик Іван Архипович / Довідник членів Спідки художників України. Київ. 1998. С. 14.
- Указ Президента України від 4 березня 1999 року № 229/99 «Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року»
- Білик Іван Архипович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Виставка публікацій про Івана Білика в Гончарській Книгозбірні України[недоступне посилання з грудня 2021], сайт Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Процитовано 24 травня 2012 року.
Література
- Білик Іван Архипович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 25.;
- Білик Іван Архипович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Білик Іван Архипович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 69. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- О. О. Клименко. Білик Іван Архипович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 202—203. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Білик Іван Архипович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 62. — .;
- О. О. Клименко, В. М. Ханко. Білик Іван Архипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
- О. О. Клименко, В. М. Ханко. Білик, Іван Архипович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Bilik Iva n Arhi povich Bi lik 26 listopada 1910 Opishnya 29 grudnya 1999 Opishnya ukrayinskij majster narodno dekorativnogo mistectva chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1970 roku Batko majstra V yacheslava Bilika Bilik Ivan ArhipovichNarodzhennya 13 26 listopada 1910 Opishnya Zinkivskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 29 grudnya 1999 1999 12 29 89 rokiv Opishnya Zinkivskij rajon Poltavska oblast UkrayinaPohovannya OpishnyaKrayina SRSR UkrayinaNavchannya Opishnyanska goncharska shkolaDiyalnist goncharVidomi uchni Nikitchenko Volodimir VasilovichPracivnik Zavod Hudozhnij keramik Diti Bilik V yacheslav IvanovichUchasnik nimecko radyanska vijnaRoboti v kolekciyi Nacionalnij muzej dekorativnogo mistectva Ukrayini Poltavskij hudozhnij muzej galereya mistectv imeni Mikoli Yaroshenka i Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Nacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniNagorodiBiografiyaNarodivsya 13 26 listopada 1910 19101126 roku v mistechku Opishni selishe Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v bagatoditnij selyanskij sim yi Protyagom 1922 1923 rokiv navchavsya goncharnomu remeslu v Opishnyanskij navchalno pokazovij goncharnij majsterni dali u seredini 1920 h rokiv u svogo dyadka gonchara Yakova Pavlovicha Pichki u seli Hizhnyakivci ta v kinci 1920 h rokiv v Opishnyanskij keramichnij promislovij shkoli Uprodovzh 1929 1933 ta 1938 1941 rokiv pracyuvav v artili Hudozhnij keramik 1943 roku prizvanij do Chervonoyi armiyi Brav uchast u nimecko radyanskij vijni u boyah za Dnipro u Korsun Shevchenkivskij bitvi Otrimav p yat poranen perenis ponad 20 operacij vtrachav timchasovo zir sluh zdatnist govoriti Z grudnya 1944 roku dev yat z polovinoyu misyaciv perebuvav u Sochinskomu vijskovomu gospitali na likuvanni i reabilitaciyi otrimav invalidnist Za uchast u vijni nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1985 8 medalyami 1945 roku povernuvsya v Opishnyu Spershu pracyuvav tokarem pidtochuvav dencya posudu zgodom stav majstrom vigotovlyav suveniri zgodom pochav pracyuvati u tvorchij laboratoriyi j navchati novachkiv 1984 roku vijshov na pensiyu prote majzhe do samoyi smerti hodiv na zavod Meshkav v Opishni v budinku na vulici Partizanskij 140 Pomer v Opishni 28 grudnya 1999 roku Pohovanij na miscevomu kladovishi Tvorchist Lev Ivana Bilika Buv majstrom vigotovlennya goncharnih virobiv na vsih stadiyah i goncharyuvav i dekoruvav i angobuvav i polivav polivoyu Perevazhno stvoryuvav skulpturi malih form takozh vigotovlyav vazi z relyefnim ornamentom ta dekorativni tareli Sered robit posudini u viglyadi tvarin Lev 1949 Baran 1962 Kin 1965 Izhachok 1967 Sobachka Vovk Hor leviv 1970 skulptura malih form Dikij kaban 1955 Baran 1960 skulpturi Lev na chatah 1962 1963 Lev 1971 1977 1983 Baran 1976 Bik 1977 cikli Hor leviv 1930 ti Lev na chatah Zacharovanij lev Zelenij lev 1970 ti Kosmichnij lev 1980 ti Smugastij kin Baran krasen 1991 Baran krutorogij 1992 Brav uchast u respublikanskih ta vsesoyuznih vistavkah zokrema Kiyevi ta Poltavi z 1949 roku Moskvi z 1951 roku Harkovi u 1969 roci Vilnyusi u 1971 ta 1975 rokah Jogo virobi eksponuvalisya na mizhnarodnih vistavkah u Varshavi u 1954 roci Parizhi u 1957 roci Bryusseli Marseli ta Sofiyi u 1958 roci Ostende u 1960 roci v Ugorshini ta Nimechchini u 1965 roci Ekspo 67 u Monreali u Veliko Tirnovo u 1976 roci Kanadi j Venesueli u 1976 roci Los Andzhelesi u 1977 roci Yugoslaviyi u 1979 roci a takozh Yaponiyi Norvegiyi tosho Roboti zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi dekorativnogo mistectva Ukrayini ta Nacionalnomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini u Kiyevi Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu u Lvovi Poltavskomu krayeznavchomu muzeyi Poltavskomu hudozhnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi zapovidniku ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu Shevchenkivskomu nacionalnomu zapovidniku v Kanevi Kanivskomu muzeyi narodnogo dekorativnogo mistectva Nacionalnomu istoriko etnografichnomu zapovidniku Pereyaslav Nacionalnomu muzeyi zapovidniku Mikoli Gogolya u seli Gogolevomu Volinskomu krayeznavchomu muzeyi v Sankt Peterburzi VidznakiVidminnik promkooperaciyi 1939 Bronzova i sribna medali VDNG gramoti VDNG u Kiyevi ta Moskvi Diplomi zhurnalu Dekorativne mistectvo SRSR Dekorativnoe iskusstvo SSSR i Vsesoyuznoyi centralnoyi radi profesijnih spilok 1970 Diplomom laureata na mizhnarodnomu biyenale u Fayence 1971 za tvir Lev z vuhami na proriz Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR 1971 Premiya imeni Danila Sherbakivskogo 1995 Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1999 razom z Mihajlom Kitrishem Vasilem Omelyanenkom za cikli tvoriv opishnyanskoyi keramiki VshanuvannyaMemorialna doshka na stini goncharnoyi slavi v Opishni 2010 roku do 100 richchya vid dnya narodzhennya mitcya Nacionalnij muzej zapovidnik ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu na budinku de meshkav majster rozmistiv memorialnu doshku na jogo chest a v Goncharskij Knigozbirni Ukrayini bula organizovana vistavka publikacij pro nogo 2010 roku kinostudiyeyu Vidrodzhennya bulo znyato film pro Ivana Bilika div Ivan Bilik Opishne 2010 na YouTube PrimitkiVelika ukrayinska enciklopediya 2016 Zhanna Chechel Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Ivan Bilik Seriya mistectvoznavcha 2014 5 119 ISSN 1028 5091 Bilik Ivan Arhipovich Dovidnik chleniv Spidki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 14 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 bereznya 1999 roku 229 99 Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1999 roku Bilik Ivan Arhipovich Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Vistavka publikacij pro Ivana Bilika v Goncharskij Knigozbirni Ukrayini nedostupne posilannya z grudnya 2021 sajt Nacionalnogo muzeyu zapovidnika ukrayinskogo goncharstva v Opishnomu Procitovano 24 travnya 2012 roku LiteraturaBilik Ivan Arhipovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 25 Bilik Ivan Arhipovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Bilik Ivan Arhipovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 69 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 O O Klimenko Bilik Ivan Arhipovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 202 203 ISBN 5 88500 27 1 Bilik Ivan Arhipovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 62 ISBN 5 88500 071 9 O O Klimenko V M Hanko Bilik Ivan Arhipovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 O O Klimenko V M Hanko Bilik Ivan Arhipovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2