Ничи пір Никифор Іллі ч Бігане нко 23 червня 1914 Плескачівка 27 червня 1977 Київ радянський офіцер Герой Радянського Со

Біганенко Ничипір Ілліч

Ничи́пір (Никифор) Іллі́ч Бігане́нко (23 червня 1914, Плескачівка — 27 червня 1977, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни командир 124-го гвардійського артилерійського полку 52-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту, гвардії підполковник. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.

Ничипір Ілліч Біганенко

Народження

23 червня 1914
Плескачівка

Смерть

27 червня 1977 (63 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

Рід військ

артилерія

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе

Роки служби

Партія

Звання

Генерал-майор

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 23 червня 1914 року в селі Плескачівці (нині Смілянського району Черкаської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1942 року. У 1935 році закінчив робітфак. Вчився в Мелітопольському педагогічному училищі.

У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив Київське артилерійське училище. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Відзначився у Берлінській операції. За період боїв з 16 квітня по 2 травня 1945 року на підступах до Берліна й у самому місті полк знищив 6 танків, 11 штурмових гармат, 20 гарматг і мінометів, 5 реактивних установок, 14 дзотів і бліндажів, сотні солдатів і офіцерів противника, 425 було взято в полон. Був поранений, але продовжував керувати боєм.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове командування полком і проявлені при цьому особиста мужність і героїзм гвардії підполковнику Ничипору Іллічу Біганенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7378).

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1960 році закінчив курси при Військово-артилерійській командній академії, в 1965 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 3-го скликань. З 1970 року генерал-майор Н. І. Біганенко — у відставці.

Могила Ничипора Біганенка

Помер 27 червня 1977 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
За Отчизну, свободу и честь! Книга 4. Горький, 1975
Они отстояли мир. — Дніпропетровськ: Промінь, 1985
Біганенко Ничипір Ілліч. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nichi pir Nikifor Illi ch Bigane nko 23 chervnya 1914 Pleskachivka 27 chervnya 1977 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir 124 go gvardijskogo artilerijskogo polku 52 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 3 yi udarnoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu gvardiyi pidpolkovnik Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go sklikan Nichipir Illich BiganenkoNarodzhennya 23 chervnya 1914 1914 06 23 PleskachivkaSmert 27 chervnya 1977 1977 06 27 63 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Luk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk artileriyaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1935 1970Partiya KPRSZvannya General majorVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 23 chervnya 1914 roku v seli Pleskachivci nini Smilyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1942 roku U 1935 roci zakinchiv robitfak Vchivsya v Melitopolskomu pedagogichnomu uchilishi U 1935 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1937 roci zakinchiv Kiyivske artilerijske uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na 1 mu Biloruskomu fronti Vidznachivsya u Berlinskij operaciyi Za period boyiv z 16 kvitnya po 2 travnya 1945 roku na pidstupah do Berlina j u samomu misti polk znishiv 6 tankiv 11 shturmovih garmat 20 garmatg i minometiv 5 reaktivnih ustanovok 14 dzotiv i blindazhiv sotni soldativ i oficeriv protivnika 425 bulo vzyato v polon Buv poranenij ale prodovzhuvav keruvati boyem Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku za zrazkove komanduvannya polkom i proyavleni pri comu osobista muzhnist i geroyizm gvardiyi pidpolkovniku Nichiporu Illichu Biganenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7378 Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1960 roci zakinchiv kursi pri Vijskovo artilerijskij komandnij akademiyi v 1965 roci Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go i 3 go sklikan Z 1970 roku general major N I Biganenko u vidstavci Mogila Nichipora Biganenka Pomer 27 chervnya 1977 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 3 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya troma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Za Otchiznu svobodu i chest Kniga 4 Gorkij 1975 Oni otstoyali mir Dnipropetrovsk Promin 1985 Biganenko Nichipir Illich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації: Червень 26, 2024, 07:11 am