Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бі біков Сергі й Микола йович 1 14 вересня 1908 Севастополь Таврійська губернія 21 листопада 1988 1988 11 21 Київ україн

Бібіков Сергій Миколайович

Бібіков Сергій Миколайович

Бі́біков Сергі́й Микола́йович (1 (14) вересня 1908, Севастополь, Таврійська губернія — 21 листопада 1988(1988-11-21), Київ) — український археолог. Доктор історичних наук (1953).

Сергій Миколайович Бібіков
image
Народився1 (14) вересня 1908
Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія[1]
Помер21 листопада 1988(1988-11-21) (80 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьархеолог
Alma materЛенінградський університет
Галузьархеологія
ЗакладІнститут археології АН УРСР
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникБонч-Осмоловський Гліб Анатолійович
Відомі учніМиц Віктор Леонідович
ЧленствоНАН України
ПартіяКПРС
Нагороди
imageimage

image

Заслужений діяч наук УРСР (1975)
член-кореспондент АН УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бібиков.
image
Облікова картка лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
image
Меморіальна дошка Сергію Бібікову на будинку, де він жив (Київ, вул. Леоніда Первомайського, 3)

Член-кореспондент АН УРСР (з 1958). Член-кореспондент Центрального археологічного інституту в Берліні. Заслужений діяч науки УРСР (1975). Директор Інституту археології АН УРСР (1955—1968).

Біографія

Народився 1 (14) вересня 1908(19080914) року в Севастополі. Тут здобув середню освіту.

Наприкінці 1920-х років доля звела Сергія Бібікова з відомим археологом, фахівцем у галузі неоліту Глібом Бонч-Осмоловським. У його експедиціях Бібіков пройшов початкову школу археології. За порадою Гліба Анатолійовича він ступив до Ленінградського університету.

1931 року Бібіков закінчив університет. У 1934—1935 роках був науково-технічним співробітником Державної академії історії матеріальної культури (Ленінград). У 1935—1955 роках працював в Інституті історії матеріальної культури АН СРСР (Ленінград) як аспірант, учений секретар (1938—1941), заступник директора з наукової роботи (1941—1942), старший науковий співробітник (1942—1955).

1940 року Бібіков став членом ВКП(б).

1955 року Бібіков переїхав до Києва, де 33 роки працював в Інституті археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України): у 1955—1968 роках — директор, у 1968—1985 роках — завідувач відділу, від 1985 року — старший науковий співробітник, від 1986 року — головний науковий співробітник.

Великою заслугою Бібікова перед українською археологією є надання їй історичного спрямування. Його знаменитий заклик «за речами бачити людей, що їх породили» став фактично програмою роботи українських археологів.

Однодумцями Бібікова були провідні українські археологи Михайло Рудинський, Лазар Славін, Олексій Тереножкін, Василь Довженок, Юрій Захарук та інші.

За авторської участі та за редакцією Бібікова створено фундаментальні праці: «Нариси стародавньої історії УРСР» (1957), тритомна «Археологія Української РСР» (1971—1975). Йому належить також ідея написання багатотомної «Давньої історії України».

18 листопада 1958 року Бібікова обрано членом-кореспондентом АН УРСР (спеціальність — археологія).

Помер 21 листопада 1988 року в Києві на 81-му році життя.

Наукова діяльність

Теоретичні узагальнення Бібікова завжди мали широку джерелознавчу базу. Її складали, зокрема, результати здійснених ним розкопок у Криму, на Уралі, річках Дністер і Дніпро.

Надзвичайно вагомий внесок зробив Бібіков у вивчення трипільської культури, успішно продовживши справу Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського, Миколи Макаренка. На думку Петра Толочка, монографія Бібікова «Ранньотрипільське поселення Лука-Врубловецька на Дністрі» (1953) і досі є найкращою.

Приголомшливе враження на науковий світ справила монографія Бібікова «Найдавніший музичний комплекс із кісток мамута» (1981), у якій запропоновано безпрецедентну гіпотезу про музику в палеоліті. За сучасною класифікацією, мізинські кістки можна віднести до підгрупи музичних інструментів ударного типу. Експеримент музиканта підтвердив правильність висновку Бібікова. Це відкриття набуло широкого міжнародного розголосу, а книгу Бібікова перекладено багатьма мовами світу.

Усе творче життя Бібіков займався проблемою взаємин людини і природи. Їй присвячено низку ґрунтовних праць, у яких висвітлено питання кризи мисливського господарства в кам'яну добу, палеоекономіки та палеодемографії в мезоліті й неоліті України. Висновки, яких дійшов учений, багато в чому змінили традиційну марксистську схему лінійного поступового історичного розвитку первісного суспільствава.

Є всі підстави говорити про школу Бібікова, яка не обмежується лише Україною. Його учні й послідовники працюють у Росії, Молдові, Азербайджані та інших країнах.

Твори

Бібіков — автор низки праць, присвячених вивченню пам'яток ранньої трипільської культури, палеоліту і неоліту України і Південного Уралу.

  • Верхньопалеолітичні знаходища на Середньому Подністров'ї // Археологічні пам'ятки УРСР. — Т. 2. — К., 1949.
  • Предварительный отчет о работе Крымской экспедиции 1935 г. // СА. — 1936. — І;
  • Пещерные палеолитические местонахождения в нагорной полосе Южного Урала // СА. — 1950. — ХІІ;
  • Раннетрипольское поселение Лука–Врублевецкая на Днестре. — М.; Л., 1953 (МИА. — 38);
  • О первичном заселении Восточной Европы // КСИА АН УССР. — 1961. — 11;
  • О южных путях заселения Восточной Европы в эпоху древнего палеолита // Четвертичный период. — 1961. — 13/15;
  • Из истории каменных серпов на юго–­востоке Европы // СА. — 1962. — № 3;
  • Хозяйственноэкономический комплекс развитого Триполья (опыт изучения первобытной экономики) // СА. — 1965. — № 1;
  • Некоторые аспекты палеоэкономического моделирования палеолита // СА. — 1969. — № 4;
  • Перспективні теоретичні розробки в радянській археології // Вісник АН УРСР. — 1973. — № 4;
  • Эпоха палеолита // История Украинской ССР. — К., 1981. — Т. 1; Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта: Очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. — К., 1981;
  • Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. — Одесса, 1994 (у співавт.).

Премії, нагороди, звання

Вшанування пам'яті

В Києві на будинку по вулиці Леоніда Первомайського, 3, де в 1955—1988 роках жив Сергій Миколайович Бібіков встановлено меморіальну дошку.

Примітки

  1. Бибиков Сергей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Монографія «Археологія Української РСР» в трьох томах, опублікована в 1971-1975 роках [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.] // Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки.

Джерела

Бібіков Сергій Миколайович
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
  • Бібіков Сергій Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 437.
  • Бурдо Н. Б. Бібіков Сергій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 619.
  • Толочко П. П. Бібіков Сергій Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 257.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 129.
  • Пам'яті вчителя // Археологія. — 1989. — № 2. — С. 4—6.
  • Борисковський П. Й. Сергій Миколайович Бібіков і його час // Археологія. — 1990. — № 2. — С. 98—106.
  • Толочко П. П. С. М. Бібіков і українська археологія // Археологія. — 1996. — № 3. — С. 3—6.
  • До 90-річчя з дня народження Сергія Миколайовича Бібікова // Археологія. — 1998. — № 4. — С. 3—4.
  • Отт Марсель. С. М. Бібіков. Плідне натхнення // Археологія. — 1998. — № 4. — С. 4—8.
  • Кулаковська Л. В. Сергій Миколайович Бібіков: життя, віддане науці (до 100-річчя від дня народження) // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 115—117.
  • Будзей Олег. «За речами бачити людей»: Ювілеї // Подолянин. — 2008. — 12 вересня. — С. 9.
  • Мыц В. Л. К столетию со дня рождения Сергея Николаевича Бибикова. Штрихи к портрету: взгяд в прошлое // Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы: Материалы конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Сергея Николаевича Бибикова. — Археологический альманах, № 20. — Донецк: Донбасс, 2009. — С. 9—15.
  • Будзей Олег. Дослідник скарбів Луки-Врубловецької: Постаті // Подолянин. — 2012. — 17 серпня. — С. 8.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Bi bikov Sergi j Mikola jovich 1 14 veresnya 1908 Sevastopol Tavrijska guberniya 21 listopada 1988 1988 11 21 Kiyiv ukrayinskij arheolog Doktor istorichnih nauk 1953 Sergij Mikolajovich BibikovNarodivsya1 14 veresnya 1908 Sevastopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer21 listopada 1988 1988 11 21 80 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistarheologAlma materLeningradskij universitetGaluzarheologiyaZakladInstitut arheologiyi AN URSRNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikBonch Osmolovskij Glib AnatolijovichVidomi uchniMic Viktor LeonidovichChlenstvoNAN UkrayiniPartiyaKPRSNagorodiZasluzhenij diyach nauk URSR 1975 chlen korespondent AN URSRU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bibikov Oblikova kartka laureata Derzhavnoyi premiyi URSR u galuzi nauki i tehniki Memorialna doshka Sergiyu Bibikovu na budinku de vin zhiv Kiyiv vul Leonida Pervomajskogo 3 Chlen korespondent AN URSR z 1958 Chlen korespondent Centralnogo arheologichnogo institutu v Berlini Zasluzhenij diyach nauki URSR 1975 Direktor Institutu arheologiyi AN URSR 1955 1968 BiografiyaNarodivsya 1 14 veresnya 1908 19080914 roku v Sevastopoli Tut zdobuv serednyu osvitu Naprikinci 1920 h rokiv dolya zvela Sergiya Bibikova z vidomim arheologom fahivcem u galuzi neolitu Glibom Bonch Osmolovskim U jogo ekspediciyah Bibikov projshov pochatkovu shkolu arheologiyi Za poradoyu Gliba Anatolijovicha vin stupiv do Leningradskogo universitetu 1931 roku Bibikov zakinchiv universitet U 1934 1935 rokah buv naukovo tehnichnim spivrobitnikom Derzhavnoyi akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi Leningrad U 1935 1955 rokah pracyuvav v Instituti istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR Leningrad yak aspirant uchenij sekretar 1938 1941 zastupnik direktora z naukovoyi roboti 1941 1942 starshij naukovij spivrobitnik 1942 1955 1940 roku Bibikov stav chlenom VKP b 1955 roku Bibikov pereyihav do Kiyeva de 33 roki pracyuvav v Instituti arheologiyi AN URSR nini Institut arheologiyi NAN Ukrayini u 1955 1968 rokah direktor u 1968 1985 rokah zaviduvach viddilu vid 1985 roku starshij naukovij spivrobitnik vid 1986 roku golovnij naukovij spivrobitnik Velikoyu zaslugoyu Bibikova pered ukrayinskoyu arheologiyeyu ye nadannya yij istorichnogo spryamuvannya Jogo znamenitij zaklik za rechami bachiti lyudej sho yih porodili stav faktichno programoyu roboti ukrayinskih arheologiv Odnodumcyami Bibikova buli providni ukrayinski arheologi Mihajlo Rudinskij Lazar Slavin Oleksij Terenozhkin Vasil Dovzhenok Yurij Zaharuk ta inshi Za avtorskoyi uchasti ta za redakciyeyu Bibikova stvoreno fundamentalni praci Narisi starodavnoyi istoriyi URSR 1957 tritomna Arheologiya Ukrayinskoyi RSR 1971 1975 Jomu nalezhit takozh ideya napisannya bagatotomnoyi Davnoyi istoriyi Ukrayini 18 listopada 1958 roku Bibikova obrano chlenom korespondentom AN URSR specialnist arheologiya Pomer 21 listopada 1988 roku v Kiyevi na 81 mu roci zhittya Naukova diyalnistTeoretichni uzagalnennya Bibikova zavzhdi mali shiroku dzhereloznavchu bazu Yiyi skladali zokrema rezultati zdijsnenih nim rozkopok u Krimu na Urali richkah Dnister i Dnipro Nadzvichajno vagomij vnesok zrobiv Bibikov u vivchennya tripilskoyi kulturi uspishno prodovzhivshi spravu Vikentiya Hvojki Mikoli Bilyashivskogo Mikoli Makarenka Na dumku Petra Tolochka monografiya Bibikova Rannotripilske poselennya Luka Vrublovecka na Dnistri 1953 i dosi ye najkrashoyu Prigolomshlive vrazhennya na naukovij svit spravila monografiya Bibikova Najdavnishij muzichnij kompleks iz kistok mamuta 1981 u yakij zaproponovano bezprecedentnu gipotezu pro muziku v paleoliti Za suchasnoyu klasifikaciyeyu mizinski kistki mozhna vidnesti do pidgrupi muzichnih instrumentiv udarnogo tipu Eksperiment muzikanta pidtverdiv pravilnist visnovku Bibikova Ce vidkrittya nabulo shirokogo mizhnarodnogo rozgolosu a knigu Bibikova perekladeno bagatma movami svitu Use tvorche zhittya Bibikov zajmavsya problemoyu vzayemin lyudini i prirodi Yij prisvyacheno nizku gruntovnih prac u yakih visvitleno pitannya krizi mislivskogo gospodarstva v kam yanu dobu paleoekonomiki ta paleodemografiyi v mezoliti j neoliti Ukrayini Visnovki yakih dijshov uchenij bagato v chomu zminili tradicijnu marksistsku shemu linijnogo postupovogo istorichnogo rozvitku pervisnogo suspilstvava Ye vsi pidstavi govoriti pro shkolu Bibikova yaka ne obmezhuyetsya lishe Ukrayinoyu Jogo uchni j poslidovniki pracyuyut u Rosiyi Moldovi Azerbajdzhani ta inshih krayinah TvoriBibikov avtor nizki prac prisvyachenih vivchennyu pam yatok rannoyi tripilskoyi kulturi paleolitu i neolitu Ukrayini i Pivdennogo Uralu Verhnopaleolitichni znahodisha na Serednomu Podnistrov yi Arheologichni pam yatki URSR T 2 K 1949 Predvaritelnyj otchet o rabote Krymskoj ekspedicii 1935 g SA 1936 I Peshernye paleoliticheskie mestonahozhdeniya v nagornoj polose Yuzhnogo Urala SA 1950 HII Rannetripolskoe poselenie Luka Vrubleveckaya na Dnestre M L 1953 MIA 38 O pervichnom zaselenii Vostochnoj Evropy KSIA AN USSR 1961 11 O yuzhnyh putyah zaseleniya Vostochnoj Evropy v epohu drevnego paleolita Chetvertichnyj period 1961 13 15 Iz istorii kamennyh serpov na yugo vostoke Evropy SA 1962 3 Hozyajstvennoekonomicheskij kompleks razvitogo Tripolya opyt izucheniya pervobytnoj ekonomiki SA 1965 1 Nekotorye aspekty paleoekonomicheskogo modelirovaniya paleolita SA 1969 4 Perspektivni teoretichni rozrobki v radyanskij arheologiyi Visnik AN URSR 1973 4 Epoha paleolita Istoriya Ukrainskoj SSR K 1981 T 1 Drevnejshij muzykalnyj kompleks iz kostej mamonta Ocherk materialnoj i duhovnoj kultury paleoliticheskogo cheloveka K 1981 Finalnyj paleolit i mezolit Gornogo Kryma Odessa 1994 u spivavt Premiyi nagorodi zvannya1975 nadano zvannya Zasluzhenij diyach nauk URSR 13 grudnya 1977 Derzhavna premiya URSR u galuzi nauki i tehniki za monografiyu Arheologiya Ukrayinskoyi RSR v troh tomah opublikovanu v 1971 1975 rokah Razom iz Bibikovim kerivnikom roboti laureatami stali she 9 uchenih Lazar Slavin Vasil Dovzhenok Yurij Zaharuk Olimpiada Shaposhnikova Sofiya Berezanska Mihajlo Kuchera Varvara Illinska Oleksij Terenozhkin Dmitro Telegin Nagorodzheno ordenom Znak Poshani Vshanuvannya pam yatiV Kiyevi na budinku po vulici Leonida Pervomajskogo 3 de v 1955 1988 rokah zhiv Sergij Mikolajovich Bibikov vstanovleno memorialnu doshku PrimitkiBibikov Sergej Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Monografiya Arheologiya Ukrayinskoyi RSR v troh tomah opublikovana v 1971 1975 rokah 23 bereznya 2019 u Wayback Machine Komitet z derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki DzherelaBibikov Sergij Mikolajovich u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biografiyi Bibikov Sergij Mikolajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 437 Burdo N B Bibikov Sergij Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 619 Tolochko P P Bibikov Sergij Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 257 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 129 Pam yati vchitelya Arheologiya 1989 2 S 4 6 Boriskovskij P J Sergij Mikolajovich Bibikov i jogo chas Arheologiya 1990 2 S 98 106 Tolochko P P S M Bibikov i ukrayinska arheologiya Arheologiya 1996 3 S 3 6 Do 90 richchya z dnya narodzhennya Sergiya Mikolajovicha Bibikova Arheologiya 1998 4 S 3 4 Ott Marsel S M Bibikov Plidne nathnennya Arheologiya 1998 4 S 4 8 Kulakovska L V Sergij Mikolajovich Bibikov zhittya viddane nauci do 100 richchya vid dnya narodzhennya Arheologiya 2008 4 S 115 117 Budzej Oleg Za rechami bachiti lyudej Yuvileyi Podolyanin 2008 12 veresnya S 9 Myc V L K stoletiyu so dnya rozhdeniya Sergeya Nikolaevicha Bibikova Shtrihi k portretu vzgyad v proshloe Aktualnye problemy pervobytnoj arheologii Vostochnoj Evropy Materialy konferencii posvyashennoj 100 letiyu so dnya rozhdeniya Sergeya Nikolaevicha Bibikova Arheologicheskij almanah 20 Doneck Donbass 2009 S 9 15 Budzej Oleg Doslidnik skarbiv Luki Vrubloveckoyi Postati Podolyanin 2012 17 serpnya S 8 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ