Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк Бунакен (Taman Nasional Bunaken) — морський парк на північ від острова Сулавесі, Індонезія. Парк розташований майже в центрі "Коралового трикутника" і надає притулок 390 видам коралів, а також багатьом видам риб, молюсків, рептилій та морських ссавців. Парк є представником індонезійських екосистем тропічних вод, які складаються з рівнин морської трави, коралових рифів та берегових екосистем.
 Вид на острів Бунакен з острова Манадо Туа | |
| 1°40′ пн. ш. 124°39′ сх. д. / 1.667° пн. ш. 124.650° сх. д.Координати: 1°40′ пн. ш. 124°39′ сх. д. / 1.667° пн. ш. 124.650° сх. д. | |
| Країна |  Індонезія |
|---|---|
| Розташування | Північне Сулавесі, Індонезія |
| Найближче місто | Манадо |
| Площа | 890 км² |
| Засновано | 1991 |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього середовища та лісництва Індонезії |
| Число відвідувачів | бл.35 000 на рік |
| Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
  | |
  Бунакен (національний парк) (Індонезія) | |
 Бунакен у Вікісховищі | |
Заснований 1991 року, він став першим морським національним парком Індонезії. Парк охоплює територію 890,65 км², 97 % з якої є морем. Решта складається з суші — островів Бунакен, Манадо Туа, Мантехаге, Тайн та Сіладен, а також частину узбережжя Танджун Келапа (на півдні парку).
Геологія
Північне Сулавесі вважається 'молодою' формацією, віком 5-24 млн.років. У регіоні спостерігався масштабний вулканізм 1,5-5 млн років тому, внаслідок якого місцева топографія характеризується вулканічним туфом. Острів Манадо Туа — це неактивний вулкан, який у формі класичного конуса здіймається на 600 м.н.м., що є найвищою точкою парку. Острів Бунакен також має вулканічне походження зі значною кількістю піднятого викопного коралу. Острів Найн також має форму купола, з найвищою точкою 139 м.н.м. Острів Мантехаге відносно плаский та ймовірно занурюється у море; на ньому розташовані великі рівнини мангрових лісів, частково розділені каналами солоної води. Острів Сіладен — невисокий острів з коралового піску без значущої топографії. Аракан-Вавонтулап і Молас-Ворі на березі Північного Сулавесі також відносно пласкі території у підніжжя вулканічних пагорбів. Відсутній континентальний шельф дозволяє прибережним акваторіям парку прямо падати у континентальний схил; глибина моря у парку коливається між 200 та 1 840 метрами.
Флора та фауна
Майже на всій території національного парку розташована дуже багата коралова екосистема, в якій домінують корали облямівкового та бар'єрного рифів. Всього у водах парку зафіксовано 390 видів коралу. Вартою уваги рисою є вертикальний корал висотою 25-50 метрів, населений 13 родами коралу. Морські водорості, які тут можна побачити, включають види , і , а домінуючими морськими травами, особливо на островах Монтехаге та Найн, є , і . У парку також є велика кількість видів риби, морських тварин та рептилій, птахів, молюсків та мангрів.
У водах парку живе бл. 90 видів риб, серед них риба-янгол імператорська, , , , і . Види молюсків включають тридакну велетенську, , Nautilus pompilius та асцидії.
Вважається, що у парку всемеро більше видів коралів ніж на Гаваях, та більше 70 % всіх відомих видів риб Індо-Західної частини Тихого океану.
На суші острови багаті на види пальм, саго, вока, сілар і кокосових пальм. На березі та в глибині живуть такі тварини, як Macaca nigra, Rusa timorensis, . Мангровий ліс парку, серед інших, включає види Rhizophora and . Також у цих лісах зустрічається багато видів крабів, лобстерів, молюсків та водних птахів (чайки, чаплі, морські голуби та лелеки).
Місцеві мешканці та туризм
На території парку розташовано 22 селища з загальним населенням бл. 35 тисяч осіб. Більшість мешканців займаються риболовлею або фермерством — вирощуванням кокосів, батату, бананів або морських водоростей на експорт; невелика частина зайнята у туризмі — як гіди у підводних турах, оператори човнів та працівники готельних котеджів. Туризм розвинений досить сильно, від хатин для бекпекерів до 5-ти зіркових готелів; річна кількість туристів у парку становить бл. 40 тис., з яких чверть — іноземці.
Збереження та загрози
Національний парк Бунакен був офіційно заснований 1991 року та став одним з перших морських парків Індонезії. 2005 року Індонезія подала заявку до ЮНЕСКО на включення його до списку Світової спадщини, однак поки що його туди не включено.
Незважаючи на статус національного парку і суттєве фінансування, у ньому відбувається повільна, але постійна деградація природного середовища під дією низки загроз, серед яких незаконний видобуток коралів, шкода від якорів, вилов риби з динамітом, вилов риби для акваріумів за допомогою цианіду натрію та сміття. Всесвітній фонд дикої природи надає підтримку з консервації у парку в рамках програми «Sulu Sulawesi Marine Eco-region Action Plan», яка включає участь у патрулюванні та засудженні порушників, що сприяло значному зниженню стихійного риболовства.
Примітки
- , retrieved 14-December-2009
- Indonesia Ministry of Forestry: Bunaken National Park [ 10 лютого 2010 у Wayback Machine.], retrieved 14-December-2009
- UNESCO: Bunaken NP [ 10 листопада 2009 у Wayback Machine.], retrieved 14-December-2009
- E. Turak and L. DeVantie: Reef-building corals of Bunaken National Park: Rapid ecological assessment of biodiversity and status [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.], retrieved 15-December-2009
- . Official Website of the North Sulawesi Tourism Promotion Board. Архів оригіналу за 11 квітня 2011.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() - . Dive The World. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 26 листопада 2017.
- WWF: Bunaken NP fact sheet [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.], retrieved 15-December-2009
- Management Advisory Board [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.], retrieved 14-December-2009
- WWF: Bunaken [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.], retrieved 14-December-2009
Посилання
- Bunaken National Park — Management Advisory Board [ 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- by Seacology
![image]()
Бунакен (національний парк) у Вікімандрах
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бунакен (національний парк)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Bunaken Taman Nasional Bunaken morskij park na pivnich vid ostrova Sulavesi Indoneziya Park roztashovanij majzhe v centri Koralovogo trikutnika i nadaye pritulok 390 vidam koraliv a takozh bagatom vidam rib molyuskiv reptilij ta morskih ssavciv Park ye predstavnikom indonezijskih ekosistem tropichnih vod yaki skladayutsya z rivnin morskoyi travi koralovih rifiv ta beregovih ekosistem Nacionalnij park BunakenVid na ostriv Bunaken z ostrova Manado TuaVid na ostriv Bunaken z ostrova Manado Tua1 40 pn sh 124 39 sh d 1 667 pn sh 124 650 sh d 1 667 124 650 Koordinati 1 40 pn sh 124 39 sh d 1 667 pn sh 124 650 sh d 1 667 124 650Krayina IndoneziyaRoztashuvannya Pivnichne Sulavesi IndoneziyaNajblizhche misto ManadoPlosha 890 km Zasnovano 1991Operator Ministerstvo ohoroni navkolishnogo seredovisha ta lisnictva IndoneziyiChislo vidviduvachiv bl 35 000 na rikStatus Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Bunaken nacionalnij park Indoneziya Bunaken u Vikishovishi Zasnovanij 1991 roku vin stav pershim morskim nacionalnim parkom Indoneziyi Park ohoplyuye teritoriyu 890 65 km 97 z yakoyi ye morem Reshta skladayetsya z sushi ostroviv Bunaken Manado Tua Mantehage Tajn ta Siladen a takozh chastinu uzberezhzhya Tandzhun Kelapa na pivdni parku GeologiyaPivnichne Sulavesi vvazhayetsya molodoyu formaciyeyu vikom 5 24 mln rokiv U regioni sposterigavsya masshtabnij vulkanizm 1 5 5 mln rokiv tomu vnaslidok yakogo misceva topografiya harakterizuyetsya vulkanichnim tufom Ostriv Manado Tua ce neaktivnij vulkan yakij u formi klasichnogo konusa zdijmayetsya na 600 m n m sho ye najvishoyu tochkoyu parku Ostriv Bunaken takozh maye vulkanichne pohodzhennya zi znachnoyu kilkistyu pidnyatogo vikopnogo koralu Ostriv Najn takozh maye formu kupola z najvishoyu tochkoyu 139 m n m Ostriv Mantehage vidnosno plaskij ta jmovirno zanuryuyetsya u more na nomu roztashovani veliki rivnini mangrovih lisiv chastkovo rozdileni kanalami solonoyi vodi Ostriv Siladen nevisokij ostriv z koralovogo pisku bez znachushoyi topografiyi Arakan Vavontulap i Molas Vori na berezi Pivnichnogo Sulavesi takozh vidnosno plaski teritoriyi u pidnizhzhya vulkanichnih pagorbiv Vidsutnij kontinentalnij shelf dozvolyaye priberezhnim akvatoriyam parku pryamo padati u kontinentalnij shil glibina morya u parku kolivayetsya mizh 200 ta 1 840 metrami Flora ta faunaNacionalnij morskij park Bunaken Manado Majzhe na vsij teritoriyi nacionalnogo parku roztashovana duzhe bagata koralova ekosistema v yakij dominuyut korali oblyamivkovogo ta bar yernogo rifiv Vsogo u vodah parku zafiksovano 390 vidiv koralu Vartoyu uvagi risoyu ye vertikalnij koral visotoyu 25 50 metriv naselenij 13 rodami koralu Morski vodorosti yaki tut mozhna pobachiti vklyuchayut vidi i a dominuyuchimi morskimi travami osoblivo na ostrovah Montehage ta Najn ye i U parku takozh ye velika kilkist vidiv ribi morskih tvarin ta reptilij ptahiv molyuskiv ta mangriv U vodah parku zhive bl 90 vidiv rib sered nih riba yangol imperatorska i Vidi molyuskiv vklyuchayut tridaknu veletensku Nautilus pompilius ta ascidiyi Vvazhayetsya sho u parku vsemero bilshe vidiv koraliv nizh na Gavayah ta bilshe 70 vsih vidomih vidiv rib Indo Zahidnoyi chastini Tihogo okeanu Na sushi ostrovi bagati na vidi palm sago voka silar i kokosovih palm Na berezi ta v glibini zhivut taki tvarini yak Macaca nigra Rusa timorensis Mangrovij lis parku sered inshih vklyuchaye vidi Rhizophora and Takozh u cih lisah zustrichayetsya bagato vidiv krabiv lobsteriv molyuskiv ta vodnih ptahiv chajki chapli morski golubi ta leleki Miscevi meshkanci ta turizmGolozyabrovij molyusk Nembrotha cristata u vodah parku Bunaken Na teritoriyi parku roztashovano 22 selisha z zagalnim naselennyam bl 35 tisyach osib Bilshist meshkanciv zajmayutsya ribolovleyu abo fermerstvom viroshuvannyam kokosiv batatu bananiv abo morskih vodorostej na eksport nevelika chastina zajnyata u turizmi yak gidi u pidvodnih turah operatori chovniv ta pracivniki gotelnih kotedzhiv Turizm rozvinenij dosit silno vid hatin dlya bekpekeriv do 5 ti zirkovih goteliv richna kilkist turistiv u parku stanovit bl 40 tis z yakih chvert inozemci Zberezhennya ta zagroziNacionalnij park Bunaken buv oficijno zasnovanij 1991 roku ta stav odnim z pershih morskih parkiv Indoneziyi 2005 roku Indoneziya podala zayavku do YuNESKO na vklyuchennya jogo do spisku Svitovoyi spadshini odnak poki sho jogo tudi ne vklyucheno Nezvazhayuchi na status nacionalnogo parku i suttyeve finansuvannya u nomu vidbuvayetsya povilna ale postijna degradaciya prirodnogo seredovisha pid diyeyu nizki zagroz sered yakih nezakonnij vidobutok koraliv shkoda vid yakoriv vilov ribi z dinamitom vilov ribi dlya akvariumiv za dopomogoyu cianidu natriyu ta smittya Vsesvitnij fond dikoyi prirodi nadaye pidtrimku z konservaciyi u parku v ramkah programi Sulu Sulawesi Marine Eco region Action Plan yaka vklyuchaye uchast u patrulyuvanni ta zasudzhenni porushnikiv sho spriyalo znachnomu znizhennyu stihijnogo ribolovstva Primitki retrieved 14 December 2009 Indonesia Ministry of Forestry Bunaken National Park 10 lyutogo 2010 u Wayback Machine retrieved 14 December 2009 UNESCO Bunaken NP 10 listopada 2009 u Wayback Machine retrieved 14 December 2009 E Turak and L DeVantie Reef building corals of Bunaken National Park Rapid ecological assessment of biodiversity and status 13 travnya 2014 u Wayback Machine retrieved 15 December 2009 Official Website of the North Sulawesi Tourism Promotion Board Arhiv originalu za 11 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Dive The World Arhiv originalu za 3 kvitnya 2014 Procitovano 26 listopada 2017 WWF Bunaken NP fact sheet 27 lipnya 2011 u Wayback Machine retrieved 15 December 2009 Management Advisory Board 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine retrieved 14 December 2009 WWF Bunaken 2 sichnya 2010 u Wayback Machine retrieved 14 December 2009PosilannyaBunaken National Park Management Advisory Board 5 veresnya 2014 u Wayback Machine by Seacology Bunaken nacionalnij park u Vikimandrah Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bunaken nacionalnij park