Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Rusa timorensis | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Rusa timorensis (de Blainville, 1822) | ||||||||||||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Rusa timorensis (Руса яванська) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).
Опис
Самці більші за самиць. Самці зазвичай важать 152 кг, в той час як самиці важать близько 74 кг. Самець має ліроподібної форми з трьома відрогами ріг, який важить близько 2,5 кг.
Самці й самиці мають шорстку сірувато-коричневу шерсть, часто грубу за зовнішнім виглядом. Їхні вуха округлі й широкі. Тварини виглядають короткими і куценькими, бо вони мають відносно короткі ноги.
Поширення
Зустрічаються на більшості островів Південно-Східної Азії. Уродженець Індонезії (Балі, Ява; Введений: Борнео, Малих Зондські острови, Молуккські острови, Папуа, Сулавесі). Крім того введений у наступні країни: Австралія; Бразилія; Малайзія; Маврикій; Нова Каледонія; Нова Зеландія; Папуа-Нова Гвінея; Реюньйон; Таїланд; Східний Тимор. Населяє головним чином листяні ліси, плантації і пасовища, полюбляє узлісся.
Поведінка
Ведуть в основному нічний спосіб життя, але вони можуть пастися і протягом дня. Під час шлюбного сезону самці прикрашають свої роги травою і гілками, щоб привернути увагу самиць і залякувати конкурентів. Самці вкрай шумні і агресивні по відношенню один до одного. Самці і самиці живуть окремо більшу частину року, за винятком шлюбного сезону. Молоді телята залишаються зі своїми матерями, поки вони не досягають статевої зрілості. Вони товариські, як правило, знаходячись у стадах. Для комунікації використовують хімічні й візуальні сигнали і звуки. Живляться в першу чергу травою і листям. Вони навряд чи п'ють воду, бо отримують рідину з трави і листя. Їх основні хижаки: справжні крокодили, пітони, і комодський варан.
Життєвий цикл
Як інші види оленів, R. timorensis мають полігінійну систему спарювання, самці конкурують за доступ до сприйнятливих самиць. Період вагітності становить 8 місяців. Народжується 1 теля, рідко 2. Розмноження відбувається протягом усього року з піком липнем і вереснем. Новонароджені залишаються з матір'ю. Відгодовування молоком триває від 6 до 8 місяців. Ці олені досягають статевої зрілості у віці від 18 до 24 місяців. Живуть від 15 до 20 років в дикій природі і в неволі. Дуже рідко вони живуть більше 20 років.
Загрози та охорона
Дике корінне населення R. timorensis вбивають на продукти харчування, лікарські засоби та ремісничі вироби. Вид має сильно фрагментоване природне місце існування, яке зменшується протягом багатьох століть. Було створено багато природоохоронних територій під час голландського колоніального періоду, але від часу незалежності аж до 1970-х років вони були в значній мірі недофінансовані та знехтувані. Після проведення Всесвітньої конференції Парків у 1982 році, в Індонезії почалося більш структуроване природоохоронне планування, яке фінансується Світовим банком та іншими донорами. Вид зустрічається в кількох високопрофільних природоохоронних територіях на Яві. Вид повністю захищений індонезійським законодавством.
Галерея
-
![image]()
Стадо в Балуранському національному парку, східна Ява -
![image]()
Портрет -
![image]()
Зображення тварини на Індонезійській рупії
Джерела
- Reyes, E. 2002. "Rusa timorensis" (On-line), Animal Diversity Web [ 24 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusa timorensisOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Zhujni Ruminantia Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina CervinaeRid RusaVid R timorensisBinomialna nazvaRusa timorensis de Blainville 1822 ArealPosilannyaVikishovishe Cervus timorensisVikividi Rusa timorensisEOL 999298ITIS 898214MSOP 41789NCBI 1088130 Rusa timorensis Rusa yavanska vid ssavciv z rodini Olenevi Cervidae OpisSamci bilshi za samic Samci zazvichaj vazhat 152 kg v toj chas yak samici vazhat blizko 74 kg Samec maye liropodibnoyi formi z troma vidrogami rig yakij vazhit blizko 2 5 kg Samci j samici mayut shorstku siruvato korichnevu sherst chasto grubu za zovnishnim viglyadom Yihni vuha okrugli j shiroki Tvarini viglyadayut korotkimi i kucenkimi bo voni mayut vidnosno korotki nogi PoshirennyaZustrichayutsya na bilshosti ostroviv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Urodzhenec Indoneziyi Bali Yava Vvedenij Borneo Malih Zondski ostrovi Molukkski ostrovi Papua Sulavesi Krim togo vvedenij u nastupni krayini Avstraliya Braziliya Malajziya Mavrikij Nova Kaledoniya Nova Zelandiya Papua Nova Gvineya Reyunjon Tayiland Shidnij Timor Naselyaye golovnim chinom listyani lisi plantaciyi i pasovisha polyublyaye uzlissya PovedinkaVedut v osnovnomu nichnij sposib zhittya ale voni mozhut pastisya i protyagom dnya Pid chas shlyubnogo sezonu samci prikrashayut svoyi rogi travoyu i gilkami shob privernuti uvagu samic i zalyakuvati konkurentiv Samci vkraj shumni i agresivni po vidnoshennyu odin do odnogo Samci i samici zhivut okremo bilshu chastinu roku za vinyatkom shlyubnogo sezonu Molodi telyata zalishayutsya zi svoyimi materyami poki voni ne dosyagayut statevoyi zrilosti Voni tovariski yak pravilo znahodyachis u stadah Dlya komunikaciyi vikoristovuyut himichni j vizualni signali i zvuki Zhivlyatsya v pershu chergu travoyu i listyam Voni navryad chi p yut vodu bo otrimuyut ridinu z travi i listya Yih osnovni hizhaki spravzhni krokodili pitoni i komodskij varan Zhittyevij ciklYak inshi vidi oleniv R timorensis mayut poliginijnu sistemu sparyuvannya samci konkuruyut za dostup do sprijnyatlivih samic Period vagitnosti stanovit 8 misyaciv Narodzhuyetsya 1 telya ridko 2 Rozmnozhennya vidbuvayetsya protyagom usogo roku z pikom lipnem i veresnem Novonarodzheni zalishayutsya z matir yu Vidgodovuvannya molokom trivaye vid 6 do 8 misyaciv Ci oleni dosyagayut statevoyi zrilosti u vici vid 18 do 24 misyaciv Zhivut vid 15 do 20 rokiv v dikij prirodi i v nevoli Duzhe ridko voni zhivut bilshe 20 rokiv Zagrozi ta ohoronaDike korinne naselennya R timorensis vbivayut na produkti harchuvannya likarski zasobi ta remisnichi virobi Vid maye silno fragmentovane prirodne misce isnuvannya yake zmenshuyetsya protyagom bagatoh stolit Bulo stvoreno bagato prirodoohoronnih teritorij pid chas gollandskogo kolonialnogo periodu ale vid chasu nezalezhnosti azh do 1970 h rokiv voni buli v znachnij miri nedofinansovani ta znehtuvani Pislya provedennya Vsesvitnoyi konferenciyi Parkiv u 1982 roci v Indoneziyi pochalosya bilsh strukturovane prirodoohoronne planuvannya yake finansuyetsya Svitovim bankom ta inshimi donorami Vid zustrichayetsya v kilkoh visokoprofilnih prirodoohoronnih teritoriyah na Yavi Vid povnistyu zahishenij indonezijskim zakonodavstvom GalereyaStado v Baluranskomu nacionalnomu parku shidna Yava Portret Zobrazhennya tvarini na Indonezijskij rupiyiDzherelaReyes E 2002 Rusa timorensis On line Animal Diversity Web 24 serpnya 2016 u Wayback Machine angl angl