Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́лахі́вка (в минулому — Дмитрівка) — село в Україні, у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Село є центром сільської ради. Розташоване в межиріччі Вовчої і Самари. Населення за переписом 2001 року становить 3 880 осіб.
| село Булахівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Павлоградський район |
| Рада | Булахівська сільська рада |
| Облікова картка | Булахівка |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Дмитрівка |
| Населення | 2 128 |
| Поштовий індекс | 51470 |
| Телефонний код | +380 5632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′00″ пн. ш. 35°39′59″ сх. д. / 48.60000° пн. ш. 35.66639° сх. д.Координати: 48°36′00″ пн. ш. 35°39′59″ сх. д. / 48.60000° пн. ш. 35.66639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 64 м |
| Водойми | р. Березнегувата, оз. Булахівський Лиман |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Булахівка, вул. Центральна, 16б |
| Карта | |
  Булахівка | |
 Булахівка | |
| Мапа | |
| | |
Після початку в Україні з 2014 р. децентралізації — передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей — органам місцевого самоврядування, Булахівка ввійшла до Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, утвореної 21 квітня 2017 року. До об'єднаної громади увійшли Булахівська, Карабинівська та Межиріцька сільські ради Павлоградського району з адміністративним центром в селі Межиріч.
Наступним кроком децентралізації стало утворення старостинських округів. Відповідно до Законів України («Про місцеве самоврядування в Україні» та ін), з метою забезпечення представництва інтересів жителів населених пунктів, що входять до об'єднаної територіальної громади, були утворені старостинські округи, в т ч Булахівський (що включає в себе село Червона Долина). В 2020 році були проведені вибори до Булахівського старостинського округу.
Географія
Село Булахівка розташоване на правому березі річки Березнегувата, яка через 2 км впадає в річку Вовча, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Карабинівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера, у тому числі озера Лиман і Довге. Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція за 5 км.
Історія
Територія, на якій розміщена нинішня Булахівка, була заселена ще в II тисячолітті до н. е. Про це свідчать кургани катакомбної культури епохи бронзи, досліджені тут в 1924 році академіком Д. І. Яворницьким. В курганах знайдено глиняний посуд, прикрашений шнуровим орнаментом, сокири, бронзові прикраси.
Природні багатства краю (наявність в річках риби, у лісах — бджіл, дичини, будівельного матеріалу) з давніх-давен привертали сюди людей. У XVI—XVIII ст. ці землі входили до складу Запорізької Січі. Виникнення населеного пункту пов'язане із заснуванням в 1776 році на річці Самарі військової слободи Дмитрівка, де була розміщена частина воїнів Луганського полку. Але оскільки під час повені територію слободи заливало, її перенесли на берег річки Вовчої. Однак і це місце виявилося невдалим. Довелося в третій раз переселятися — туди, де зараз розташоване село. Слободу перейменували в Новодмитрівка. Росла вона досить швидко. Цьому сприяв водний шлях від Дніпра до Азовського моря по річках Вовчій, Самарі і Міус.
Саме заселення цієї території в XVI столітті пов'язано з посиленням феодального гніту в Україні і появою козацтва.
Більшість населення Булахівка жило в будинках, критих соломою і очеретом. У селі були кілька млинів, олійниця і кузня.
У 1860 році в Булахівці (так вона була названа поміщиком Булаховим) проживало 1558 чоловік.
Згодом тут була заснована слобода Дмитрівка. Вже у 1782 році тут налічувалося 453 жителя.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Дмитрівської другої волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2037 осіб, налічувалось 345 дворів, існували православна церква, школа, лавка, винний склад. За 2 версти — винокурний завод.
В 1897 році тут мешкало 2541 чловік (до речі навіть більше ніж тепер). Здебільшого це були малоземельні та безземельні селяни. Булахівська біднота не мирилась зі своїм тяжким становищем. Вона брала участь у селянських повстаннях, що відбувалися у повіті наприкінці XIX і на початку XX століття. Під час одного з таких повстань у 1896 році група селян на чолі з братами Задуріними убила поміщика Куницького. Братам пощастило втекти. Налякані цим виступом спадкоємці Куницького в 1897 році назавжди залишили Булахівку, продавши землю поміщику Мизку, який частину земель залишив за собою. а іншу — продав, програв у карти німецьким колоністам. На околицях Булахівки вони заснували декілька колоній: Магрове, Даргіль, Береснювата, Водяна, у яких батракували малоземельні і безземельні селяни.
Медичне обслуговування в Булахівці проводив один фельдшер. Тут діяли церковно-приходська школа і два земських однокласних училища, але займатися в них мали можливість лише діти із заможних сімей. За даними на 1913 рік, тільки 15 % населення села вміли читати і писати. На всю Булахівку виписувалися чотири газети.
Становлення радянської окупації
Вже у травні 1917 року біднота села вирішила відібрати для громадських потреб сінокоси і випаси поміщика Мизка.
У часи Визвольних змагань село переходило від одної влади до іншої. Радянська окупація остаточно утворилася на селі тільки на початку 20-х років. У 1929 році на території села було створено два колгоспи. А вже у 1932 році на селі була повністю завершена колективізація.
Друга світова війна
У жовтні 1941 року село окупували гітлерівці. Окупанти спалили 283 будинки селян. З 15 жовтня по 15 грудня 1941 року партизани завдяки підтримці селян успішно провели декілька бойових операцій. 19 вересня 1943 року Червона армія визволила Булахівку. За часи війни в селі загинуло понад 300 чоловік.
На фронтах Великої Вітчизняної війни в боях з ворогом відзначилися булахівчани: Герої Радянського Союзу Дитюк К. К. і Косяк І. Р.
Дитюк К. К. удостоєний цього звання за подвиг, здійснений в боях при звільненні Латвії. В районі станції Ергли батальйон, яким командував майор Дитюк К. К., 21-22 серпня 1944 року вів запеклі бої проти переважаючих сил ворога, який кинув в бій танки, самохідні гармати і артилерію. Противник, залишивши на полі бою до 850 солдатів і офіцерів, багато техніки, успіху не добився. 16 днів батальйон діяв у ворожому тилу, а в ніч з 6 на 7 вересня воїни пробилися через вороже кільце і з'єдналися з частинами Червоної Армії.
У 1943 році батальйон, у якому служив Косяк І. Р., отримав наказ форсувати Дніпро, зайняти плацдарм на правому березі і тримати його до приходу основних сил. Укріплена група батальйону в числі перших форсувала Дніпро і, захопивши два ворожих кулемета, відкрила вогонь по противнику. Хоробро бився штурмовий батальйон, який відбив кілька контратак. Тим часом інший підрозділ радянських військ форсував Дніпро на іншій ділянці.
В Булахівці є меморіал, присвячений воїнам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.
-
![image]()
Братська могила радянських воїнів, які загинули при визволенні с. Булахівка 20 вересня 1943 р. -
![image]()
Меморіал "Скорботна матір"
Повоєнні часи
В серпні 1950 року три колгоспи буди об'єднані в один, який було названо «Україна». В 60-ті роки в Булахівці було побудовано Палац культури, і магазини. В 1966 році в селі діяла водна станція.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2376 осіб, з яких 1085 чоловіків та 1291 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2140 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,22 % |
| російська | 5,17 % |
| вірменська | 0,23 % |
| білоруська | 0,19 % |
| молдовська | 0,05 % |
Економіка
- «Україна», ПП.
- «Ісіда», ТОВ.
- «Авангард», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
![image]()
Булахівська ЗОШ І-ІІІ ст. 
![image]()
Будинок культури - Амбулаторія.
- Історико-краєзнавчий музей.
Козацька криниця
На околиці села знаходиться відома з давніх давен гідрологічна та історична пам'ятка природи «Козацька криниця». Колись, поблизу неї проходив Чумацький шлях. Подорожні втамували спрагу і відпочивали, а потім рушали Самарською паланкою до Чорного моря. Люди вірили, що вода в криниці цілюща, бо зникала втома та додавалося сили.
Серед місцевих жителів ходить легенда, що сам Богдан Хмельницький зупинявся біля цієї криниці, у корчмі, разом із полковником Самарської паланки Пшеничним та писарем Єршовим. Вже за наших часів жителі сіл Булахівка та Межиріч приїздили до криниці відпочити та набрати цілющої та смачної води. Розповідають про випадки зцілення людей із захворювання травної системи.
Навесні 2008 року учні під час екологічної експедиції по вивченню ранньоквітучих рослин побачили, у якому стані сьогодні перебуває криниця й вирішили її відродити. Метою проекту стало відродження історико — культурної та гідрологічної пам'ятки природи «Козацька криниця», розвиток «зеленого туризму», залучення до практичної роботи обдарованих дітей та дітей з девіантною поведінкою, підвищення рівня духовної культури та екологічної свідомості членів місцевої громади.
16 жовтня 2008 року урочисто завершився І етап проекту «Друге життя козацької криниці».
Природоохоронні території
Поблизу села розташований орнітологічний заказник загальнодержавного значення Булахівський Лиман та ландшафтний заказник місцевого значення Урочище Могила Баба.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Булахівка (Павлоградський район) |
- . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 9 березня 2011.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Література
- Бондар І.Х., Поставной В.Г. Булахі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.601-607
Посилання
- Булахівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
 | Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu lahi vka v minulomu Dmitrivka selo v Ukrayini u Pavlogradskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Selo ye centrom silskoyi radi Roztashovane v mezhirichchi Vovchoyi i Samari Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 3 880 osib selo Bulahivka Radiorelejna stanciyaRadiorelejna stanciya Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Pavlogradskij rajon Rada Bulahivska silska rada Oblikova kartka Bulahivka Osnovni dani Kolishnya nazva Dmitrivka Naselennya 2 128 Poshtovij indeks 51470 Telefonnij kod 380 5632 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 00 pn sh 35 39 59 sh d 48 60000 pn sh 35 66639 sh d 48 60000 35 66639 Koordinati 48 36 00 pn sh 35 39 59 sh d 48 60000 pn sh 35 66639 sh d 48 60000 35 66639 Serednya visota nad rivnem morya 64 m Vodojmi r Berezneguvata oz Bulahivskij Liman Misceva vlada Adresa radi s Bulahivka vul Centralna 16b Karta Bulahivka Bulahivka Mapa Bulahivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bulahivka Pislya pochatku v Ukrayini z 2014 r decentralizaciyi peredacha povnovazhen ta finansiv vid derzhavnoyi vladi yaknajblizhche do lyudej organam miscevogo samovryaduvannya Bulahivka vvijshla do Mezhirickoyi silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi utvorenoyi 21 kvitnya 2017 roku Do ob yednanoyi gromadi uvijshli Bulahivska Karabinivska ta Mezhiricka silski radi Pavlogradskogo rajonu z administrativnim centrom v seli Mezhirich Nastupnim krokom decentralizaciyi stalo utvorennya starostinskih okrugiv Vidpovidno do Zakoniv Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini ta in z metoyu zabezpechennya predstavnictva interesiv zhiteliv naselenih punktiv sho vhodyat do ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi buli utvoreni starostinski okrugi v t ch Bulahivskij sho vklyuchaye v sebe selo Chervona Dolina V 2020 roci buli provedeni vibori do Bulahivskogo starostinskogo okrugu GeografiyaSelo Bulahivka roztashovane na pravomu berezi richki Berezneguvata yaka cherez 2 km vpadaye v richku Vovcha vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Karabinivka Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera u tomu chisli ozera Liman i Dovge Poruch prohodyat avtomobilna doroga M04 E50 i zaliznicya stanciya za 5 km IstoriyaTeritoriya na yakij rozmishena ninishnya Bulahivka bula zaselena she v II tisyacholitti do n e Pro ce svidchat kurgani katakombnoyi kulturi epohi bronzi doslidzheni tut v 1924 roci akademikom D I Yavornickim V kurganah znajdeno glinyanij posud prikrashenij shnurovim ornamentom sokiri bronzovi prikrasi Prirodni bagatstva krayu nayavnist v richkah ribi u lisah bdzhil dichini budivelnogo materialu z davnih daven privertali syudi lyudej U XVI XVIII st ci zemli vhodili do skladu Zaporizkoyi Sichi Viniknennya naselenogo punktu pov yazane iz zasnuvannyam v 1776 roci na richci Samari vijskovoyi slobodi Dmitrivka de bula rozmishena chastina voyiniv Luganskogo polku Ale oskilki pid chas poveni teritoriyu slobodi zalivalo yiyi perenesli na bereg richki Vovchoyi Odnak i ce misce viyavilosya nevdalim Dovelosya v tretij raz pereselyatisya tudi de zaraz roztashovane selo Slobodu perejmenuvali v Novodmitrivka Rosla vona dosit shvidko Comu spriyav vodnij shlyah vid Dnipra do Azovskogo morya po richkah Vovchij Samari i Mius Same zaselennya ciyeyi teritoriyi v XVI stolitti pov yazano z posilennyam feodalnogo gnitu v Ukrayini i poyavoyu kozactva Bilshist naselennya Bulahivka zhilo v budinkah kritih solomoyu i ocheretom U seli buli kilka mliniv olijnicya i kuznya U Rosijskij imperiyi U 1860 roci v Bulahivci tak vona bula nazvana pomishikom Bulahovim prozhivalo 1558 cholovik Zgodom tut bula zasnovana sloboda Dmitrivka Vzhe u 1782 roci tut nalichuvalosya 453 zhitelya Stanom na 1886 rik u seli centri Dmitrivskoyi drugoyi volosti Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 2037 osib nalichuvalos 345 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola lavka vinnij sklad Za 2 versti vinokurnij zavod V 1897 roci tut meshkalo 2541 chlovik do rechi navit bilshe nizh teper Zdebilshogo ce buli malozemelni ta bezzemelni selyani Bulahivska bidnota ne mirilas zi svoyim tyazhkim stanovishem Vona brala uchast u selyanskih povstannyah sho vidbuvalisya u poviti naprikinci XIX i na pochatku XX stolittya Pid chas odnogo z takih povstan u 1896 roci grupa selyan na choli z bratami Zadurinimi ubila pomishika Kunickogo Bratam poshastilo vtekti Nalyakani cim vistupom spadkoyemci Kunickogo v 1897 roci nazavzhdi zalishili Bulahivku prodavshi zemlyu pomishiku Mizku yakij chastinu zemel zalishiv za soboyu a inshu prodav prograv u karti nimeckim kolonistam Na okolicyah Bulahivki voni zasnuvali dekilka kolonij Magrove Dargil Beresnyuvata Vodyana u yakih batrakuvali malozemelni i bezzemelni selyani Medichne obslugovuvannya v Bulahivci provodiv odin feldsher Tut diyali cerkovno prihodska shkola i dva zemskih odnoklasnih uchilisha ale zajmatisya v nih mali mozhlivist lishe diti iz zamozhnih simej Za danimi na 1913 rik tilki 15 naselennya sela vmili chitati i pisati Na vsyu Bulahivku vipisuvalisya chotiri gazeti Stanovlennya radyanskoyi okupaciyi Vzhe u travni 1917 roku bidnota sela virishila vidibrati dlya gromadskih potreb sinokosi i vipasi pomishika Mizka U chasi Vizvolnih zmagan selo perehodilo vid odnoyi vladi do inshoyi Radyanska okupaciya ostatochno utvorilasya na seli tilki na pochatku 20 h rokiv U 1929 roci na teritoriyi sela bulo stvoreno dva kolgospi A vzhe u 1932 roci na seli bula povnistyu zavershena kolektivizaciya Druga svitova vijna U zhovtni 1941 roku selo okupuvali gitlerivci Okupanti spalili 283 budinki selyan Z 15 zhovtnya po 15 grudnya 1941 roku partizani zavdyaki pidtrimci selyan uspishno proveli dekilka bojovih operacij 19 veresnya 1943 roku Chervona armiya vizvolila Bulahivku Za chasi vijni v seli zaginulo ponad 300 cholovik Na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v boyah z vorogom vidznachilisya bulahivchani Geroyi Radyanskogo Soyuzu Dityuk K K i Kosyak I R Dityuk K K udostoyenij cogo zvannya za podvig zdijsnenij v boyah pri zvilnenni Latviyi V rajoni stanciyi Ergli bataljon yakim komanduvav major Dityuk K K 21 22 serpnya 1944 roku viv zapekli boyi proti perevazhayuchih sil voroga yakij kinuv v bij tanki samohidni garmati i artileriyu Protivnik zalishivshi na poli boyu do 850 soldativ i oficeriv bagato tehniki uspihu ne dobivsya 16 dniv bataljon diyav u vorozhomu tilu a v nich z 6 na 7 veresnya voyini probilisya cherez vorozhe kilce i z yednalisya z chastinami Chervonoyi Armiyi U 1943 roci bataljon u yakomu sluzhiv Kosyak I R otrimav nakaz forsuvati Dnipro zajnyati placdarm na pravomu berezi i trimati jogo do prihodu osnovnih sil Ukriplena grupa bataljonu v chisli pershih forsuvala Dnipro i zahopivshi dva vorozhih kulemeta vidkrila vogon po protivniku Horobro bivsya shturmovij bataljon yakij vidbiv kilka kontratak Tim chasom inshij pidrozdil radyanskih vijsk forsuvav Dnipro na inshij dilyanci V Bulahivci ye memorial prisvyachenij voyinam zagiblim u Velikij Vitchiznyanij vijni Bratska mogila radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri vizvolenni s Bulahivka 20 veresnya 1943 r Memorial Skorbotna matir Mlin Povoyenni chasi V serpni 1950 roku tri kolgospi budi ob yednani v odin yakij bulo nazvano Ukrayina V 60 ti roki v Bulahivci bulo pobudovano Palac kulturi i magazini V 1966 roci v seli diyala vodna stanciya NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2376 osib z yakih 1085 cholovikiv ta 1291 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2140 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 22 rosijska 5 17 virmenska 0 23 biloruska 0 19 moldovska 0 05 Vesnyane cvitinnya vishen po vulici OsipenkaEkonomika Ukrayina PP Isida TOV Avangard TOV Ob yekti socialnoyi sferiShkola Bulahivska ZOSh I III st Budinok kulturi Ambulatoriya Istoriko krayeznavchij muzej Kozacka krinicyaNa okolici sela znahoditsya vidoma z davnih daven gidrologichna ta istorichna pam yatka prirodi Kozacka krinicya Kolis poblizu neyi prohodiv Chumackij shlyah Podorozhni vtamuvali spragu i vidpochivali a potim rushali Samarskoyu palankoyu do Chornogo morya Lyudi virili sho voda v krinici cilyusha bo znikala vtoma ta dodavalosya sili Kozacka krinicya Sered miscevih zhiteliv hodit legenda sho sam Bogdan Hmelnickij zupinyavsya bilya ciyeyi krinici u korchmi razom iz polkovnikom Samarskoyi palanki Pshenichnim ta pisarem Yershovim Vzhe za nashih chasiv zhiteli sil Bulahivka ta Mezhirich priyizdili do krinici vidpochiti ta nabrati cilyushoyi ta smachnoyi vodi Rozpovidayut pro vipadki zcilennya lyudej iz zahvoryuvannya travnoyi sistemi Navesni 2008 roku uchni pid chas ekologichnoyi ekspediciyi po vivchennyu rannokvituchih roslin pobachili u yakomu stani sogodni perebuvaye krinicya j virishili yiyi vidroditi Metoyu proektu stalo vidrodzhennya istoriko kulturnoyi ta gidrologichnoyi pam yatki prirodi Kozacka krinicya rozvitok zelenogo turizmu zaluchennya do praktichnoyi roboti obdarovanih ditej ta ditej z deviantnoyu povedinkoyu pidvishennya rivnya duhovnoyi kulturi ta ekologichnoyi svidomosti chleniv miscevoyi gromadi 16 zhovtnya 2008 roku urochisto zavershivsya I etap proektu Druge zhittya kozackoyi krinici Prirodoohoronni teritoriyiPoblizu sela roztashovanij ornitologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Bulahivskij Liman ta landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Mogila Baba Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bulahivka Pavlogradskij rajon Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 9 bereznya 2011 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 LiteraturaBondar I H Postavnoj V G Bulahi vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 601 607PosilannyaBulahivka Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi