Була́н (від тюрк. «лось, олень», пом. бл. 770, також Савриїл або Сабріель) — хозарський полководець, 1-й повновладний бек-мелех Хозарської держави у 766—770 рр., родоначальник династії хозарських царів (беків-мелехів) Буланідів, ініціатор переходу хозарів на юдаїзм.
Булан | |
---|---|
Металевий диск із розкопок на території Хозарського каганату | |
Бек-мелех, Хозарський каганат | |
Початок правління: | 740 |
Кінець правління: | бл. 770 |
Попередник: | |
Наступник: | Обадія |
Дата народження: | Початок VIII ст. |
Місце народження: | Ітиль |
Країна: | Хозарський каганат |
Дата смерті: | бл. 770 |
Місце смерті: | Ітиль |
Діти: | 1 син |
Династія: | Буланіди |
Життєпис
Хозарський полководець Булан, певно, був одним із найвпливовіших князів каганату. Походив зі знатного хозарського роду. Перша згадка про князя Булана відноситься до 730 року, коли він звитяжив у битві при Ардебілі проти арабів. У 732—737 роках брав участь у битвах з арабами в Дагестані.
У 737 році при обороні столиці Семендеру загинув каган-бек (на кшталт цивільного заступника кагана на час відсутності в столиці) . У 740 році Булан став новим каган-беком. Водночас зрозумів необхідність прийняття державної релігії для каганату як у сусідів. Втім, не бажав приймати християнства, оскільки б тоді каганат у релігійному плані опинився в залежності від Візантійської імперії. Прийняття ісламу виключалося з огляду на постійні військові конфлікти з Арабським халіфатом.
Прийнявши юдаїзм, Булан змінив ім'я і став Савриїлом (івр. סובריאל — Бог — моя надія, інший варіант — Сабріель). Ім'я звучить як тюркська ідіоматічна варіація імені «Гавриїл». Лист Шехтера з Єврейсько-хозарського листування дає Булану-Сабріелю принаймні часткове єврейське походження.
Л. Гумільов стверджував, что Булан — етнічний єврей. Є думка, что Булан — спадкоємець хорезмійського правителя, який втік у Хозарію. Не виключено, що він міг бути нащадком Алп-Ілутвера.
Булан багато зробив для допомоги каганам Біхару та Багатуру у відновленні потуги Хозарського каганату. Водночас зростала потуга його родини, яка також прийняла юдаїзм. До середини 760-х років значна частина хозарської знаті була юдеями.
У 766 році Булан-Савриїл скористався смертю кагана Багатура або відсторонив того від влади, отримавши повний контроль над каганатом. Сини Багатура були номінальними володарями, оскільки Булан не наважився позбавити трону впливовий рід Ашина. Сам титул каган-бек було змінено на бек-мелех (від арабського малік — володар, цар). Втім, уже близько 770 року Булан помер, справу завершив його онук Обадія.
Релігійна ситуація в Хозарському каганаті у VIII ст.
Щодо причин, які спонукали Булана до релігійної реформи, є багато припущень: від холодного розрахунку до тих, які пояснюють дії Булана впливом вищих Сил, тобто безпосередньо самого Бога. Ірландський історик Дж. Б. Б'юрі пише: «Не викликає сумнівів, що до прийняття юдаїзму правителя схилили політичні міркування. При переході в магометанство він потрапив би в духовну залежність від халіфів, які намагалися нав'язати хазарам свою релігію, а в християнстві полягала небезпека перетворитися в церковного васала Візантійської імперії. Юдаїзм був авторитетною релігією, священні книги якої шанували і християни, і мусульмани…».
Хозари від початку були язичниками. Хозарське язичництво було складною амальгамою культів різного змісту і походження. Про нього досить докладно розповідає Мовсес Каланкатваці, посилаючись на албанського єпископа Ісраеля. Відомо, що Хозарія виділялася як цивілізована та віротерпима країна, яка ще не схилилася до жодної з монотеїстичних релігій, і тому перетворилася на природний притулок для євреїв, які рятувалися від візантійських погромів й арабських гонінь, здавна жили в областях, які увійшли до складу Хазарського каганату, а їх переслідування, розпочаті у Візантії Іраклієм ще в 620-х роках, потім з особливою суворістю відновив Лев III Ісавр (717—741 рр.) на початку VIII ст., ще більше посилили єврейську присутність у каганаті.
В Арабському халіфаті фізичного знищення не було, але була дискримінація. Хлинули в Хозарію і - після підкорення Середньої Азії арабами і створення ними жвавого торгового шляху з Гурганджа на Волгу, тобто через хозарський Устюрт. Це єврейські купці, які захопили у свої руки монополію караванної торгівлі між Китаєм і Європою. Їхня торгівля була надзвичайно вигідна, тому що вони торгували тільки предметами розкоші. Те, що рахдоніти названі перським словом, вказує на те, що основу цієї торгової компанії складали вихідці з Вавилонської, тобто іранської общини.
Хозари з євреями жили мирно, але були деякі непорозуміння між самими юдеями. Вихідці з Візантії не могли злитися з місцевими общинами через ідеологічні розбіжності: хозарські юдеї сповідували щось на зразок караїмізму, який принесли в Хозарію сектанти з Багдадського халіфату — ананіти. Тому романіоти з підозрою ставилися до місцевих євреїв, проте все ж залишалися з ними єдиним суперетносом.
Хозарські хани в силу властивої степовикам релігійної терпимості вважали, що їх держава не може відмовитися від працьовитих інтелігентних підданих. І не помилилися. Багаті євреї стали підносити хозарським ханам і бекам розкішні подарунки, а єврейки — поповнювати ханські гареми. Юдеї почали займати важливі місця при дворах кагана і хозарських князів. Вони селилися в містах і відігравали велику роль в торгівлі, до чого самі хозари особливих здібностей не виявляли. Торгові інтереси єврейських купців не суперечили інтересам хозарського уряду, і вони спиралися на них в міжнародній політиці. Так склалася єврейсько-хозарська химера, як називає цю державу Л. Гумільов.
Треба сказати, що звертати в юдаїзм населення Хозарії через відсутність прозелітичних настроїв в юдаїзмі, ніхто і не збирався. Однак в цей час держава якраз стояла на порозі релігійно-ідеологічних змін. В умовах контактів з країнами, де панували монотеїстичні релігії (християнство, іслам),у VII ст.постало гостре питання про прийняття будь-якої з цих вір, так як вони більше відповідали і загальним умовам епохи, і інтересам ранньокласової Хозарської держави.
Перша спроба прийняти монотеїстичну релігію хозарами відноситься до 680-х років Алп-Ілутвера, гунського князя дагестанських гунів-болгар, які увійшли у склад хозар і потім злилися в один народ, християнізував католікос Албанії Еліазар. Була навіть заснована самостійна церква. Однак прийняття християнства Алп-Ілутвером вороже зустріла хозарська знать. Тому його спроба затвердити християнство закінчилася невдачею. Аж до 730-х років ніяких звісток про спроби змінити релігію у каганаті немає — очевидно, у цьому просто не було необхідності. Але з часом хозарів все більше з однаковим завзяттям почали схиляти на свій бік візантійці і араби, адже ті були бажаними союзникам для обох сторін. Зберегти незалежність Хозарія могла, лише уникнувши прийняття і християнства, і ісламу. Тому хозари «подивилися» в сторону юдаїзму.
Звернення до юдаїзму Булана-Савриїла (Сабріеля)
Ініціатором звернення до юдаїзму хозар став бек Булан. Це один з небагатьох випадків в історії прийняття юдаїзму на державному рівні країною, яка не мала єврейського походження. Подія мала важливе значення для тодішнього релігійного та політічного життя як самої Хозарії, так і сусідніх країн, а також для збереження єврейських общин Європи та Азії. Це питання — найбільш досліджуване і водночас найбільш дискусійне в хозарології.
Варіативність дат: 720-740 рр.
Дата прийняття юдаїзму Буланом спірна. Як офіційна, найчастіше фігурує 740-й рік. Хоча є точка зору, згідно з якою Булан став «царем» і відкрито звернувся до юдаїзму ще в 730—731 роках. Але ця версія не популярна. За даними Масуді, юдейська релігія стала головною в Хазарії з часу Харун-ар-Рашида (786—809 рр.).
У розлогій редакції листа царя Йосифа до Хасдая ібн Шапрута перехід хозарів на юдаїзм віднесено за 340 років до його часу, тобто не пізніше 621р, але ця дата неможлива, і скоріш за все вставлена в текст пізнішим переписувачем або відтворена ним помилково — замість 340 треба читати 240. Третю дату цієї ж події дає «Книга Хозара» Єгуди Галеві, що відносить звернення хозарів за 400 років до свого часу, тобто до першої половини VIII ст. Сперечаються вчені і про природу юдаїзму, прийнятого Буланом. Припускають, що Булан прийняв не раввиністичний юдаїзм, а караїзм, досить поширений тоді в Хозарії.
Обставини та свідчення про звернення в юдаїзм Булана неясні і часто суперечливі в надзвичайно важливих питаннях. Наприклад, у Кембриджському листі з Єврейсько-хозарського листування автор-анонім наполягає на тому, що хозари — євреї, одне з загублених колін Ізраїлю нащадки Шимона. А каган Йосиф у листі до Хасдая ібн Шапрута говорить, що його народ і він сам походить від Тогарми, онука Яфета. У загальному всі джерела сходяться.
«Хозарська» та «єврейська» версії
Про обставини прийняття хозарами юдейської релігії є кілька достовірних свідчень. Два з них у Єврейсько-хозарському листуванні, у відповідях на питання Хасдая ібн Шапрута Йосифу — одному з останніх хозарських каганів. Обидва ці свідоцтва незалежні одне від одного і представляють дві легендарні версії — офіційну хозарську і єврейську. Третя розповідь про прийняття хозарами юдейської релігії належить книзі іспанського єврея Єгуди Галеві «Сефер-ха-Кузарі». Її автор теж примикає до офіційної хозарської версії.
Оригінальність Єврейсько-хозарського листування 10 ст. довго викликала сумніви у вчених, але нині її всі визнають справжньою. Особливу ціннійсть має листування Хасдая ібн Шапрута, іспанського рабина, дипломата, філантропа з каганом Йосифом. Вперше Хасдай почув про існування незалежної єврейської країни від купців з перського Хорасану, але засумнівався в правдивості почутого. Тоді Хасдай вирішив послати до правителя Хозарії гінців з листом, яке містив список питань про хозарську державу, її народ, правління, військо і так далі, включаючи проблему приналежності хозар до якого-небудь з колін Ізраїля. Завдяки допитливості Хасдая ібн Шапрута маємо досить багато відомостей з перших вуст, від самого Йосифа (хоча є версія, що писав не сам каган, а хтось із наближених), який докладно розповів про юдаїзм у Хозарії.
Спочатку, повідомляв Йосиф, хозари були нечисленні, "вони вели війну з народами, які були більшим і сильнішим від їх, але за допомогою Бога прогнали їх і зайняли всю країну … Після того пройшли покоління, поки не з'явився у них один цар, ім'я якого було Булан. Про Булана Йосиф розповідає наступне: «… був муж мудрий, і богобоязливий, раб Господа, який сподівався всім серцем на свого Творця. Він вигнав з країни чаклунів та ідолопоклонників, і шукав захисту і заступництва у Бога.» Якось йому увісні явився Божий янгол, який сповістив про те, що хоче дати йому Закон. Булан злякався і попросив його з'явиться іншому, не названму по імені царю. Янгол виконав його прохання. Булан з тим царем і разом з іншими князями, рабами і всім народом звернулися в нову віру і "стали під заступництво Шхіни (букв. «перебування Боже»).
Після цього янгол з'явився ще раз і звелів Буланові побудувати храм. Цар відповів, що у нього немає коштів на це, але той наказав йому зібрати військо і йти на місто Ардебіль. «І Булан пішов і вів багато воєн і отримав багато перемог». Після повернення Булан побудував храм, точну копію скинії Мойсея, вибудував намет, ковчег, світильник та святі жертовники.
Візантію й Арабський халіфат особливо занепокоїв такий перебіг подій, тому кожна з держав послала до Булана мудреців, щоб схилити його в їх віру. Булан звелів привести також мудреців із євреїв, таким чином влаштувавши релігійний диспут. Є свідчення, що представником юдеїв був відомий рабин Ісаак ха-Сангарі. Булан, власне, і до цього був на боці юдаїзму, а довіру і прихильність присутніх хозар євреї отримали, завдяки успішно пройденому завданню по розтлумаченню невідомих сувоїв з печери Сеїр, які виявились Торою і Талмудом.
Усе ж, щоб остаточно переконатися, Булан пішов на невелику хитрість. Він по черзі поспілкувався зі священиком і кадієм, задавши одне и те ж питання, яка релігія їх супротивників ближча до істини. Обидва відповіли, что юдаїзм. После цього Булан здійснив гіюр, зробив над собою, своїми рабами і слугами і всім своїм народом обрізання, і послав і доставив з усіх місць єврейських мудреців, і ті стали пояснювати йому закон Мойсея і заповіді. "І стали приходити юдеї з Багдада (Вавилонії) і Хорасана і землі грецької (Візантії) і підтримали людей країни, і ті зміцнилися в Заповіті Отця…".
Є.Галеві у своїй книзі «Сефер-ха-Кузарі», яка, правда, має більше теологічний характер, ніж історичний (її цінність як історичного джерела забезпечують використані Галеві книги. Він посилається на якісь «літописні книги», «хозарський літопис», хоча і не вказує точно, що це таке. Цілком можливо, що це унікальні хозарські хроніки, які не дійшли до нашого часу і які принесли в Іспанію самі хозари, коли частина з них емігрувала туди після падіння каганату.
Галеві також говорить, що звернення хозарського царя сталося внаслідок пророчих сновидінь. Булан вирушив в пустельні гори Варсан зі своїм візиром, там знайшов печеру, у якій деякі з юдеїв святкували суботу, прийняв юдейський обряд і зробив обрізання. Повернувшись, Булан почав обережно вербувати прихильників нової релігії, поки їх не набралося багато. Тоді вони відкрито оголосили себе юдеями і змусили прийняти цю віру інших хозар. Деякі історики вважають, що Булан був одним з напівєвреїв-напівхозар, який у свій час прославився своєю хоробрістю на війні, за що був обраний хозарами воєначальником. І звернувся до ревного виконання юдейського закону під впливом дружини на ім'я Серах і тестя, правовірних юдеїв.
Закріпив положення нової релігії в каганаті його нащадок Овадія. Послідовниками юдаїзму були в основному представники вищих категорій населення, простий люд сповідував синкретичну релігію.
Джерела
- Хазария // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Еврейско-хазарская переписка X в. [ 8 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Очерк второй "Хазары. Хазарский каганат. Принятие иудаизма. Расцвет и гибель Хазарии"; опубликовано 07.05.2010 [ 9 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Плетнёва С. А. «Хозары». — М., 1976.
- J.Halevi Kuzari. Russian translation by G.LIPHS SECONF EDITION. — JERUSALEM 5750 (1990), copuright by «Shamir».
- Новосельцев А.П «Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа». — М.: Наука, 1990. — 266 с.
- Л. Н. Гумилев ЗИГЗАГ ИСТОРИИ. Опубликовано / М.: Экопрос, 1993. — 544 с. — 366 с.
- Артур Кестлер. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие. Пер. с англ. Кабалкина А. Ю. — СПб.: Изд. группа «Евразия», 2001. — 320 с.
- В. Кожинов «История Руси и русского Слова» (Специальный экскурс: история Хазарии). М., «Алгоритм», 1999. — 480 с.
- Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы X в. — М.-Иерусалим, 2000. (рос.)
- Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — СПб.: Кристалл, 2001. — 770 с. — (Вехи истории) — .
- Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006.
- The American center for Turkic and Jewish History in Russia and Ukraine. [ 21 грудня 1997 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Тортіка О. О. Хозаро-Єврейські документи X ст. як джерело з історії Північно-Західної Хазарії // Вісник ХДАК. — 2011. — Вип. 34.
- М. І. Артамонов. «Історія хозар». Л .: Вид-во Держ. Ермітажу, 1962. с. 276, 523.
- Артур Кестлер. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие. Пер. с англ. Кабалкина А. Ю. — СПб. : Издательская группа «Евразия», 2001. — 320 с.
- Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. — СПб. : Кристалл, 2001. — С. . — (Вехи истории) — .
- Юдаїзм був прийнятий Буланом близько 740 р. Це датування із «Сефер ha-Кузарі» обґрунтоване американським сходознавецем Д. М. Данлопом.
- У листі Йосифа згадується, що скинія була встановлена після хозарського походу на іранське місто Ардебіль. Згідно з арабськими джерелами, це сталося в 730 році.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bulan znachennya Bula n vid tyurk los olen pom bl 770 takozh Savriyil abo Sabriel hozarskij polkovodec 1 j povnovladnij bek meleh Hozarskoyi derzhavi u 766 770 rr rodonachalnik dinastiyi hozarskih cariv bekiv melehiv Bulanidiv iniciator perehodu hozariv na yudayizm BulanBulanMetalevij disk iz rozkopok na teritoriyi Hozarskogo kaganatuBek meleh Hozarskij kaganatPochatok pravlinnya 740Kinec pravlinnya bl 770Poperednik Nastupnik ObadiyaData narodzhennya Pochatok VIII st Misce narodzhennya ItilKrayina Hozarskij kaganatData smerti bl 770Misce smerti ItilDiti 1 sinDinastiya BulanidiZhittyepisHozarskij polkovodec Bulan pevno buv odnim iz najvplivovishih knyaziv kaganatu Pohodiv zi znatnogo hozarskogo rodu Persha zgadka pro knyazya Bulana vidnositsya do 730 roku koli vin zvityazhiv u bitvi pri Ardebili proti arabiv U 732 737 rokah brav uchast u bitvah z arabami v Dagestani U 737 roci pri oboroni stolici Semenderu zaginuv kagan bek na kshtalt civilnogo zastupnika kagana na chas vidsutnosti v stolici U 740 roci Bulan stav novim kagan bekom Vodnochas zrozumiv neobhidnist prijnyattya derzhavnoyi religiyi dlya kaganatu yak u susidiv Vtim ne bazhav prijmati hristiyanstva oskilki b todi kaganat u religijnomu plani opinivsya v zalezhnosti vid Vizantijskoyi imperiyi Prijnyattya islamu viklyuchalosya z oglyadu na postijni vijskovi konflikti z Arabskim halifatom Prijnyavshi yudayizm Bulan zminiv im ya i stav Savriyilom ivr סובריאל Bog moya nadiya inshij variant Sabriel Im ya zvuchit yak tyurkska idiomatichna variaciya imeni Gavriyil List Shehtera z Yevrejsko hozarskogo listuvannya daye Bulanu Sabrielyu prinajmni chastkove yevrejske pohodzhennya L Gumilov stverdzhuvav chto Bulan etnichnij yevrej Ye dumka chto Bulan spadkoyemec horezmijskogo pravitelya yakij vtik u Hozariyu Ne viklyucheno sho vin mig buti nashadkom Alp Ilutvera Bulan bagato zrobiv dlya dopomogi kaganam Biharu ta Bagaturu u vidnovlenni potugi Hozarskogo kaganatu Vodnochas zrostala potuga jogo rodini yaka takozh prijnyala yudayizm Do seredini 760 h rokiv znachna chastina hozarskoyi znati bula yudeyami U 766 roci Bulan Savriyil skoristavsya smertyu kagana Bagatura abo vidstoroniv togo vid vladi otrimavshi povnij kontrol nad kaganatom Sini Bagatura buli nominalnimi volodaryami oskilki Bulan ne navazhivsya pozbaviti tronu vplivovij rid Ashina Sam titul kagan bek bulo zmineno na bek meleh vid arabskogo malik volodar car Vtim uzhe blizko 770 roku Bulan pomer spravu zavershiv jogo onuk Obadiya Religijna situaciya v Hozarskomu kaganati u VIII st Rozvitok Hozarskogo kaganatu Shodo prichin yaki sponukali Bulana do religijnoyi reformi ye bagato pripushen vid holodnogo rozrahunku do tih yaki poyasnyuyut diyi Bulana vplivom vishih Sil tobto bezposeredno samogo Boga Irlandskij istorik Dzh B B yuri pishe Ne viklikaye sumniviv sho do prijnyattya yudayizmu pravitelya shilili politichni mirkuvannya Pri perehodi v magometanstvo vin potrapiv bi v duhovnu zalezhnist vid halifiv yaki namagalisya nav yazati hazaram svoyu religiyu a v hristiyanstvi polyagala nebezpeka peretvoritisya v cerkovnogo vasala Vizantijskoyi imperiyi Yudayizm buv avtoritetnoyu religiyeyu svyashenni knigi yakoyi shanuvali i hristiyani i musulmani Hozari vid pochatku buli yazichnikami Hozarske yazichnictvo bulo skladnoyu amalgamoyu kultiv riznogo zmistu i pohodzhennya Pro nogo dosit dokladno rozpovidaye Movses Kalankatvaci posilayuchis na albanskogo yepiskopa Israelya Vidomo sho Hozariya vidilyalasya yak civilizovana ta viroterpima krayina yaka she ne shililasya do zhodnoyi z monoteyistichnih religij i tomu peretvorilasya na prirodnij pritulok dlya yevreyiv yaki ryatuvalisya vid vizantijskih pogromiv j arabskih gonin zdavna zhili v oblastyah yaki uvijshli do skladu Hazarskogo kaganatu a yih peresliduvannya rozpochati u Vizantiyi Irakliyem she v 620 h rokah potim z osoblivoyu suvoristyu vidnoviv Lev III Isavr 717 741 rr na pochatku VIII st she bilshe posilili yevrejsku prisutnist u kaganati V Arabskomu halifati fizichnogo znishennya ne bulo ale bula diskriminaciya Hlinuli v Hozariyu i pislya pidkorennya Serednoyi Aziyi arabami i stvorennya nimi zhvavogo torgovogo shlyahu z Gurgandzha na Volgu tobto cherez hozarskij Ustyurt Ce yevrejski kupci yaki zahopili u svoyi ruki monopoliyu karavannoyi torgivli mizh Kitayem i Yevropoyu Yihnya torgivlya bula nadzvichajno vigidna tomu sho voni torguvali tilki predmetami rozkoshi Te sho rahdoniti nazvani perskim slovom vkazuye na te sho osnovu ciyeyi torgovoyi kompaniyi skladali vihidci z Vavilonskoyi tobto iranskoyi obshini Hozari z yevreyami zhili mirno ale buli deyaki neporozuminnya mizh samimi yudeyami Vihidci z Vizantiyi ne mogli zlitisya z miscevimi obshinami cherez ideologichni rozbizhnosti hozarski yudeyi spoviduvali shos na zrazok karayimizmu yakij prinesli v Hozariyu sektanti z Bagdadskogo halifatu ananiti Tomu romanioti z pidozroyu stavilisya do miscevih yevreyiv prote vse zh zalishalisya z nimi yedinim superetnosom Hozarski hani v silu vlastivoyi stepovikam religijnoyi terpimosti vvazhali sho yih derzhava ne mozhe vidmovitisya vid pracovitih inteligentnih piddanih I ne pomililisya Bagati yevreyi stali pidnositi hozarskim hanam i bekam rozkishni podarunki a yevrejki popovnyuvati hanski garemi Yudeyi pochali zajmati vazhlivi miscya pri dvorah kagana i hozarskih knyaziv Voni selilisya v mistah i vidigravali veliku rol v torgivli do chogo sami hozari osoblivih zdibnostej ne viyavlyali Torgovi interesi yevrejskih kupciv ne superechili interesam hozarskogo uryadu i voni spiralisya na nih v mizhnarodnij politici Tak sklalasya yevrejsko hozarska himera yak nazivaye cyu derzhavu L Gumilov Hoza rskij nadgobok VIII st Treba skazati sho zvertati v yudayizm naselennya Hozariyi cherez vidsutnist prozelitichnih nastroyiv v yudayizmi nihto i ne zbiravsya Odnak v cej chas derzhava yakraz stoyala na porozi religijno ideologichnih zmin V umovah kontaktiv z krayinami de panuvali monoteyistichni religiyi hristiyanstvo islam u VII st postalo gostre pitannya pro prijnyattya bud yakoyi z cih vir tak yak voni bilshe vidpovidali i zagalnim umovam epohi i interesam rannoklasovoyi Hozarskoyi derzhavi Persha sproba prijnyati monoteyistichnu religiyu hozarami vidnositsya do 680 h rokiv Alp Ilutvera gunskogo knyazya dagestanskih guniv bolgar yaki uvijshli u sklad hozar i potim zlilisya v odin narod hristiyanizuvav katolikos Albaniyi Eliazar Bula navit zasnovana samostijna cerkva Odnak prijnyattya hristiyanstva Alp Ilutverom vorozhe zustrila hozarska znat Tomu jogo sproba zatverditi hristiyanstvo zakinchilasya nevdacheyu Azh do 730 h rokiv niyakih zvistok pro sprobi zminiti religiyu u kaganati nemaye ochevidno u comu prosto ne bulo neobhidnosti Ale z chasom hozariv vse bilshe z odnakovim zavzyattyam pochali shilyati na svij bik vizantijci i arabi adzhe ti buli bazhanimi soyuznikam dlya oboh storin Zberegti nezalezhnist Hozariya mogla lishe uniknuvshi prijnyattya i hristiyanstva i islamu Tomu hozari podivilisya v storonu yudayizmu Zvernennya do yudayizmu Bulana Savriyila Sabrielya Iniciatorom zvernennya do yudayizmu hozar stav bek Bulan Ce odin z nebagatoh vipadkiv v istoriyi prijnyattya yudayizmu na derzhavnomu rivni krayinoyu yaka ne mala yevrejskogo pohodzhennya Podiya mala vazhlive znachennya dlya todishnogo religijnogo ta politichnogo zhittya yak samoyi Hozariyi tak i susidnih krayin a takozh dlya zberezhennya yevrejskih obshin Yevropi ta Aziyi Ce pitannya najbilsh doslidzhuvane i vodnochas najbilsh diskusijne v hozarologiyi Variativnist dat 720 740 rr Data prijnyattya yudayizmu Bulanom spirna Yak oficijna najchastishe figuruye 740 j rik Hocha ye tochka zoru zgidno z yakoyu Bulan stav carem i vidkrito zvernuvsya do yudayizmu she v 730 731 rokah Ale cya versiya ne populyarna Za danimi Masudi yudejska religiya stala golovnoyu v Hazariyi z chasu Harun ar Rashida 786 809 rr U rozlogij redakciyi lista carya Josifa do Hasdaya ibn Shapruta perehid hozariv na yudayizm vidneseno za 340 rokiv do jogo chasu tobto ne piznishe 621r ale cya data nemozhliva i skorish za vse vstavlena v tekst piznishim perepisuvachem abo vidtvorena nim pomilkovo zamist 340 treba chitati 240 Tretyu datu ciyeyi zh podiyi daye Kniga Hozara Yegudi Galevi sho vidnosit zvernennya hozariv za 400 rokiv do svogo chasu tobto do pershoyi polovini VIII st Sperechayutsya vcheni i pro prirodu yudayizmu prijnyatogo Bulanom Pripuskayut sho Bulan prijnyav ne ravvinistichnij yudayizm a karayizm dosit poshirenij todi v Hozariyi Obstavini ta svidchennya pro zvernennya v yudayizm Bulana neyasni i chasto superechlivi v nadzvichajno vazhlivih pitannyah Napriklad u Kembridzhskomu listi z Yevrejsko hozarskogo listuvannya avtor anonim napolyagaye na tomu sho hozari yevreyi odne z zagublenih kolin Izrayilyu nashadki Shimona A kagan Josif u listi do Hasdaya ibn Shapruta govorit sho jogo narod i vin sam pohodit vid Togarmi onuka Yafeta U zagalnomu vsi dzherela shodyatsya Hozarska ta yevrejska versiyi Pro obstavini prijnyattya hozarami yudejskoyi religiyi ye kilka dostovirnih svidchen Dva z nih u Yevrejsko hozarskomu listuvanni u vidpovidyah na pitannya Hasdaya ibn Shapruta Josifu odnomu z ostannih hozarskih kaganiv Obidva ci svidoctva nezalezhni odne vid odnogo i predstavlyayut dvi legendarni versiyi oficijnu hozarsku i yevrejsku Tretya rozpovid pro prijnyattya hozarami yudejskoyi religiyi nalezhit knizi ispanskogo yevreya Yegudi Galevi Sefer ha Kuzari Yiyi avtor tezh primikaye do oficijnoyi hozarskoyi versiyi Originalnist Yevrejsko hozarskogo listuvannya 10 st dovgo viklikala sumnivi u vchenih ale nini yiyi vsi viznayut spravzhnoyu Osoblivu cinnijst maye listuvannya Hasdaya ibn Shapruta ispanskogo rabina diplomata filantropa z kaganom Josifom Vpershe Hasdaj pochuv pro isnuvannya nezalezhnoyi yevrejskoyi krayini vid kupciv z perskogo Horasanu ale zasumnivavsya v pravdivosti pochutogo Todi Hasdaj virishiv poslati do pravitelya Hozariyi ginciv z listom yake mistiv spisok pitan pro hozarsku derzhavu yiyi narod pravlinnya vijsko i tak dali vklyuchayuchi problemu prinalezhnosti hozar do yakogo nebud z kolin Izrayilya Zavdyaki dopitlivosti Hasdaya ibn Shapruta mayemo dosit bagato vidomostej z pershih vust vid samogo Josifa hocha ye versiya sho pisav ne sam kagan a htos iz nablizhenih yakij dokladno rozpoviv pro yudayizm u Hozariyi Spochatku povidomlyav Josif hozari buli nechislenni voni veli vijnu z narodami yaki buli bilshim i silnishim vid yih ale za dopomogoyu Boga prognali yih i zajnyali vsyu krayinu Pislya togo projshli pokolinnya poki ne z yavivsya u nih odin car im ya yakogo bulo Bulan Pro Bulana Josif rozpovidaye nastupne buv muzh mudrij i bogoboyazlivij rab Gospoda yakij spodivavsya vsim sercem na svogo Tvorcya Vin vignav z krayini chakluniv ta idolopoklonnikiv i shukav zahistu i zastupnictva u Boga Yakos jomu uvisni yavivsya Bozhij yangol yakij spovistiv pro te sho hoche dati jomu Zakon Bulan zlyakavsya i poprosiv jogo z yavitsya inshomu ne nazvanmu po imeni caryu Yangol vikonav jogo prohannya Bulan z tim carem i razom z inshimi knyazyami rabami i vsim narodom zvernulisya v novu viru i stali pid zastupnictvo Shhini bukv perebuvannya Bozhe Pislya cogo yangol z yavivsya she raz i zveliv Bulanovi pobuduvati hram Car vidpoviv sho u nogo nemaye koshtiv na ce ale toj nakazav jomu zibrati vijsko i jti na misto Ardebil I Bulan pishov i viv bagato voyen i otrimav bagato peremog Pislya povernennya Bulan pobuduvav hram tochnu kopiyu skiniyi Mojseya vibuduvav namet kovcheg svitilnik ta svyati zhertovniki Vizantiyu j Arabskij halifat osoblivo zanepokoyiv takij perebig podij tomu kozhna z derzhav poslala do Bulana mudreciv shob shiliti jogo v yih viru Bulan zveliv privesti takozh mudreciv iz yevreyiv takim chinom vlashtuvavshi religijnij disput Ye svidchennya sho predstavnikom yudeyiv buv vidomij rabin Isaak ha Sangari Bulan vlasne i do cogo buv na boci yudayizmu a doviru i prihilnist prisutnih hozar yevreyi otrimali zavdyaki uspishno projdenomu zavdannyu po roztlumachennyu nevidomih suvoyiv z pecheri Seyir yaki viyavilis Toroyu i Talmudom Use zh shob ostatochno perekonatisya Bulan pishov na neveliku hitrist Vin po cherzi pospilkuvavsya zi svyashenikom i kadiyem zadavshi odne i te zh pitannya yaka religiya yih suprotivnikiv blizhcha do istini Obidva vidpovili chto yudayizm Posle cogo Bulan zdijsniv giyur zrobiv nad soboyu svoyimi rabami i slugami i vsim svoyim narodom obrizannya i poslav i dostaviv z usih misc yevrejskih mudreciv i ti stali poyasnyuvati jomu zakon Mojseya i zapovidi I stali prihoditi yudeyi z Bagdada Vaviloniyi i Horasana i zemli greckoyi Vizantiyi i pidtrimali lyudej krayini i ti zmicnilisya v Zapoviti Otcya Ye Galevi u svoyij knizi Sefer ha Kuzari yaka pravda maye bilshe teologichnij harakter nizh istorichnij yiyi cinnist yak istorichnogo dzherela zabezpechuyut vikoristani Galevi knigi Vin posilayetsya na yakis litopisni knigi hozarskij litopis hocha i ne vkazuye tochno sho ce take Cilkom mozhlivo sho ce unikalni hozarski hroniki yaki ne dijshli do nashogo chasu i yaki prinesli v Ispaniyu sami hozari koli chastina z nih emigruvala tudi pislya padinnya kaganatu Galevi takozh govorit sho zvernennya hozarskogo carya stalosya vnaslidok prorochih snovidin Bulan virushiv v pustelni gori Varsan zi svoyim vizirom tam znajshov pecheru u yakij deyaki z yudeyiv svyatkuvali subotu prijnyav yudejskij obryad i zrobiv obrizannya Povernuvshis Bulan pochav oberezhno verbuvati prihilnikiv novoyi religiyi poki yih ne nabralosya bagato Todi voni vidkrito ogolosili sebe yudeyami i zmusili prijnyati cyu viru inshih hozar Deyaki istoriki vvazhayut sho Bulan buv odnim z napivyevreyiv napivhozar yakij u svij chas proslavivsya svoyeyu horobristyu na vijni za sho buv obranij hozarami voyenachalnikom I zvernuvsya do revnogo vikonannya yudejskogo zakonu pid vplivom druzhini na im ya Serah i testya pravovirnih yudeyiv Zakripiv polozhennya novoyi religiyi v kaganati jogo nashadok Ovadiya Poslidovnikami yudayizmu buli v osnovnomu predstavniki vishih kategorij naselennya prostij lyud spoviduvav sinkretichnu religiyu DzherelaHazariya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrejsko hazarskaya perepiska X v 8 veresnya 2019 u Wayback Machine Ocherk vtoroj Hazary Hazarskij kaganat Prinyatie iudaizma Rascvet i gibel Hazarii opublikovano 07 05 2010 9 travnya 2020 u Wayback Machine Pletnyova S A Hozary M 1976 J Halevi Kuzari Russian translation by G LIPHS SECONF EDITION JERUSALEM 5750 1990 copuright by Shamir Novoselcev A P Hazarskoe gosudarstvo i ego rol v istorii Vostochnoj Evropy i Kavkaza M Nauka 1990 266 s L N Gumilev ZIGZAG ISTORII Opublikovano M Ekopros 1993 544 s 366 s Artur Kestler Trinadcatoe koleno Krushenie imperii hazar i ee nasledie Per s angl Kabalkina A Yu SPb Izd gruppa Evraziya 2001 320 s V Kozhinov Istoriya Rusi i russkogo Slova Specialnyj ekskurs istoriya Hazarii M Algoritm 1999 480 s Golb N Pricak O Hazarsko evrejskie dokumenty X v M Ierusalim 2000 ISBN 5 93273 126 5 ros Gumilev L N Drevnyaya Rus i Velikaya step SPb Kristall 2001 770 s Vehi istorii ISBN 5 306 00155 6 Kevin Alan Brook The Jews of Khazaria 2nd ed Rowman amp Littlefield Publishers Inc 2006 The American center for Turkic and Jewish History in Russia and Ukraine 21 grudnya 1997 u Wayback Machine Div takozhKembridzhskij dokument Hozarska movaPrimitkiTortika O O Hozaro Yevrejski dokumenti X st yak dzherelo z istoriyi Pivnichno Zahidnoyi Hazariyi Visnik HDAK 2011 Vip 34 M I Artamonov Istoriya hozar L Vid vo Derzh Ermitazhu 1962 s 276 523 Artur Kestler Trinadcatoe koleno Krushenie imperii hazar i ee nasledie Per s angl Kabalkina A Yu SPb Izdatelskaya gruppa Evraziya 2001 320 s Gumilev L N Drevnyaya Rus i Velikaya step SPb Kristall 2001 S Vehi istorii ISBN 5 306 00155 6 Yudayizm buv prijnyatij Bulanom blizko 740 r Ce datuvannya iz Sefer ha Kuzari obgruntovane amerikanskim shodoznavecem D M Danlopom U listi Josifa zgaduyetsya sho skiniya bula vstanovlena pislya hozarskogo pohodu na iranske misto Ardebil Zgidno z arabskimi dzherelami ce stalosya v 730 roci