Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вашингтон Букер Таліафер або Тальяферро Вашингтон англ Booker Talia

Букер Вашингтон

Букер Вашингтон
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вашингтон.

Букер Таліафер (або Тальяферро) Вашингтон (англ. Booker Taliaferro Washington; 5 квітня 1856, Вірджинія — 14 листопада 1915, Таскігі, Алабама) — один з найвидатніших просвітителів та борців за освіту афроамериканців, оратор, політик, письменник.

Букер Таліафер Вашингтон
англ. Booker Taliaferro Washington
image
Фото 1903 року
Ім'я при народженні англ. Booker Taliaferro Washington
Народився 5 квітня 1856(1856-04-05)
, Вірджинія
Помер 14 листопада 1915(1915-11-14) (59 років)
Таскігі, Алабама
·серцево-судинні захворювання
Поховання d
Громадянство image США
Національність афроамериканець
Діяльність борець за права афроамериканців
Alma mater d
Знання мов англійська[1][2]
Заклад Університет Таскігі
Членство d
Суспільний стан раб
Посада d
Партія Республіканська партія США
Мати d
Брати, сестри d і d
У шлюбі з d, d і d
Діти d, d і d
Автограф image

Життя

Букер Вашингтон народився на одній з плантацій в штаті Вірджинія 5 квітня 1856 року. Він був сином чорної рабині та невідомої йому білої людини. Його мати працювала куховаркою в будинку плантатора. У дитинстві, як й інші раби, не мав прізвища, а після закінчення Громадянської війни 1861–1865 років в США, яка принесла визволення чорношкірим рабам, Букер вибрав собі прізвище першого Президента США Джорджа Вашингтона.

Після того як Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів, що поклала кінець експлуатації негрів та надала їм свободу від своїх колишніх господарів, мати Букера залишила плантацію. Разом зі своїми дітьми вона перебралася в місто , штат Західна Вірджинія, поряд із столицею штату Чарлстон. Там маленький Букер самостійно вивчився читанню, а потім закінчив недільну школу, відкриту для дітей негрів.

Щоб хоч якось підтримувати свою сім'ю та допомогти матері, вранці перед школою він підробляв, перекидаючи вугілля в кочегарці. Працював на солеварні, у вугільних шахтах, але продовжував займатися самоосвітою.

1872 року, в сімнадцять років, він вступив до Гемптонського загального сільськогосподарського інституту для студентів з чорним кольором шкіри у Віргінії, де негрів навчали за програмами середньої недільної школи. Там він навчався протягом трьох років. Закінчивши його, став учителем у негритянських школах Півдня та навіть короткий час працював секретарем генерала Самуеля Армстронга, ректора Гемптонського інституту.

Потім Букер Вашингтон переїхав у Вашингтон, де продовжив освіту. 1879 року отримав диплом вчителя і став викладати в Гемптонському інституті, куди була прийнята перша партія учнів-індіанців.

Літературна діяльність

Букер Вашингтон написав кілька книг. Найвідоміша називається .

Політична діяльність

Букер Вашингтон був чудовим оратором, одним з видатних просвітителів та борців за освіту негрів. У вересні 1895 року при відкритті торгово-промислової виставки в місті в Атланті (штат Джорджія) виголосив промову, виклавши свою соціально-політичну концепцію, складається в расовому та класовому світі та тісній співпраці білого та кольорового населення Сполучених Штатів. Він став першою в історії Америки чорною людиною, яка виступила перед білою аудиторією.

У своїй промові Букер Вашингтон просив рівноправності лише в двох сферах: в отриманні роботи і в підприємництві. Його мова за 10 хвилин сформувала расову політику на півдні та зробила Букера Вашингтона вождем негритянського народу.

Букер Вашингтон вмів привернути до себе уваги слухачів, і незабаром його публічні виступи стали приносити матеріальні плоди для інституту Таскігі.

Президент Теодор Рузвельт радився з ним щодо призначень на державні посади чорних та навіть білих жителів півдня.

1896 року Букер здійснив подорож по Європі (Антверпен, Гаага, Париж та Лондон). Під час подорожі Вашингтон познайомився з Марком Твеном, був прийнятий королевою Вікторією. Повернувшись до США, Вашингтон став визнаним лідером тієї частини чорношкірого населення Америки, які вважали за необхідне мирне вирішення расової проблеми.

Таскігі

Генерал рекомендував Букера Вашингтона як організатора навчального процесу в щойно відкритий Індустріальний педагогічний інститут для людей з чорним кольором шкіри в Таскігі, штат Алабама. 1881 року Букер Вашингтон став директором інституту для учнів-негрів в Таскігі. інститут в Таскігі давав середню освіту з ухилом для роботи в промисловості.

Цьому навчальному закладу катастрофічно не вистачало коштів, грошей не було навіть для того, щоб докупити достатньо землі та побудувати на ній навчальні корпуси. Коли на початку першого навчального року в Таскігі зібралися студенти, то лекції їм довелося слухати на підлозі розваленої будівлі старої церкви.

У Таскігі Букер Вашингтон створював умови для нормального навчання своїх студентів та одночасно вів викладацьку діяльність. Вашингтон розширив навчальну базу інституту й запровадив вивчення сільськогосподарських предметів та ремесел. З року в рік він роз'їжджав по країні, коли в невеликому візку, а коли верхи на мулі, збираючи гроші для свого інституту. При цьому рівень його інституту був такий, що переймати досвід та особливо досвід агрономічної школи приїжджали з Європи, Китаю та Японії.

За життя Вашингтона інститут Таскігі продовжував рости та розвиватися. Університетський комплекс та студентське містечко складалися вже з більш ніж сотні нових будівель, а число студентів досягло 1600 осіб.

Інститут Таскігі є найкращим пам'ятником діяльності Букера Вашингтона.

Вислови та афоризми

  • Великі люди розвивають в собі любов, і лише дрібна душа плекає дух ненависті.
  • Жодна людина, яка привносить щось в матеріальний, інтелектуальний та моральний добробут того суспільства, в якому вона мешкає, ніколи не залишається довгий час ненагородженою.
  • Існує два способи прикладання сили: штовхати вниз і тягнути вгору.
  • Коли ми торкаємося іншої людини, ми або допомагаємо їй, або заважаємо. Третього не дано: ми або тягнемо людину вниз, або піднімаємо її вгору.
  • Зіштовхнути вниз слабку людину, що намагається встати на ноги, — це дуже легко, для цього потрібно не так вже багато розуму, щедрості та організаторських здібностей. Це може зробити будь-хто. А справжня велич, щедрість та державний розум проявляються у постійному заохоченні кожної людини до того, щоб вона перетворилася на самого корисного, інтелігентного та патріотичного громадянина.
  • Колиска особистого успіху в житті — це збереження дружби, довіри та поваги з боку найближчого вашого сусіда.
  • Я зрозумів, що успіх повинен вимірюватися не стільки становищем, якого людина досягла у своєму житті, скільки тими перешкодами, які їй довелося подолати на шляху до успіху.
  • У тій мірі, в якій людина витрачає себе заради великої мети, в тій же самій мірі вона знаходить в своїй роботі найвище щастя.
  • Найвищий критерій цивілізації тієї чи іншої раси — це її готовність протягнути руку допомоги менш щасливим народам.
  • Якщо ти хочеш піднестися, допоможи піднятися комусь іншому.
  • Життя, гідне свого імені, — це присвята себе благу інших людей.
  • Я переконаний, що життя будь-якої людини має бути наповнене постійними та несподіваними стимулами, які будуть спонукати її триматися кожний день на найвищому рівні.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Посилання

  • Стаття на сайті «Видатні особистості» [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.];
  • Стаття на сайті «Афоризми, висловлювання, цитати, вислови. Мудрість тисячоліть» [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.].


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashington Buker Taliafer abo Talyaferro Vashington angl Booker Taliaferro Washington 5 kvitnya 1856 Virdzhiniya 14 listopada 1915 Taskigi Alabama odin z najvidatnishih prosvititeliv ta borciv za osvitu afroamerikanciv orator politik pismennik Buker Taliafer Vashingtonangl Booker Taliaferro WashingtonFoto 1903 rokuIm ya pri narodzhenni angl Booker Taliaferro WashingtonNarodivsya 5 kvitnya 1856 1856 04 05 VirdzhiniyaPomer 14 listopada 1915 1915 11 14 59 rokiv Taskigi Alabama sercevo sudinni zahvoryuvannyaPohovannya dGromadyanstvo SShANacionalnist afroamerikanecDiyalnist borec za prava afroamerikancivAlma mater dZnannya mov anglijska 1 2 Zaklad Universitet TaskigiChlenstvo dSuspilnij stan rabPosada dPartiya Respublikanska partiya SShAMati dBrati sestri d i dU shlyubi z d d i dDiti d d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyaBuker Vashington narodivsya na odnij z plantacij v shtati Virdzhiniya 5 kvitnya 1856 roku Vin buv sinom chornoyi rabini ta nevidomoyi jomu biloyi lyudini Jogo mati pracyuvala kuhovarkoyu v budinku plantatora U ditinstvi yak j inshi rabi ne mav prizvisha a pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni 1861 1865 rokiv v SShA yaka prinesla vizvolennya chornoshkirim rabam Buker vibrav sobi prizvishe pershogo Prezidenta SShA Dzhordzha Vashingtona Pislya togo yak Avraam Linkoln pidpisav Proklamaciyu pro zvilnennya rabiv sho poklala kinec ekspluataciyi negriv ta nadala yim svobodu vid svoyih kolishnih gospodariv mati Bukera zalishila plantaciyu Razom zi svoyimi ditmi vona perebralasya v misto shtat Zahidna Virdzhiniya poryad iz stoliceyu shtatu Charlston Tam malenkij Buker samostijno vivchivsya chitannyu a potim zakinchiv nedilnu shkolu vidkritu dlya ditej negriv Shob hoch yakos pidtrimuvati svoyu sim yu ta dopomogti materi vranci pered shkoloyu vin pidroblyav perekidayuchi vugillya v kochegarci Pracyuvav na solevarni u vugilnih shahtah ale prodovzhuvav zajmatisya samoosvitoyu 1872 roku v simnadcyat rokiv vin vstupiv do Gemptonskogo zagalnogo silskogospodarskogo institutu dlya studentiv z chornim kolorom shkiri u Virginiyi de negriv navchali za programami serednoyi nedilnoyi shkoli Tam vin navchavsya protyagom troh rokiv Zakinchivshi jogo stav uchitelem u negrityanskih shkolah Pivdnya ta navit korotkij chas pracyuvav sekretarem generala Samuelya Armstronga rektora Gemptonskogo institutu Potim Buker Vashington pereyihav u Vashington de prodovzhiv osvitu 1879 roku otrimav diplom vchitelya i stav vikladati v Gemptonskomu instituti kudi bula prijnyata persha partiya uchniv indianciv Literaturna diyalnistBuker Vashington napisav kilka knig Najvidomisha nazivayetsya Politichna diyalnistBuker Vashington buv chudovim oratorom odnim z vidatnih prosvititeliv ta borciv za osvitu negriv U veresni 1895 roku pri vidkritti torgovo promislovoyi vistavki v misti v Atlanti shtat Dzhordzhiya vigolosiv promovu viklavshi svoyu socialno politichnu koncepciyu skladayetsya v rasovomu ta klasovomu sviti ta tisnij spivpraci bilogo ta kolorovogo naselennya Spoluchenih Shtativ Vin stav pershoyu v istoriyi Ameriki chornoyu lyudinoyu yaka vistupila pered biloyu auditoriyeyu U svoyij promovi Buker Vashington prosiv rivnopravnosti lishe v dvoh sferah v otrimanni roboti i v pidpriyemnictvi Jogo mova za 10 hvilin sformuvala rasovu politiku na pivdni ta zrobila Bukera Vashingtona vozhdem negrityanskogo narodu Buker Vashington vmiv privernuti do sebe uvagi sluhachiv i nezabarom jogo publichni vistupi stali prinositi materialni plodi dlya institutu Taskigi Prezident Teodor Ruzvelt radivsya z nim shodo priznachen na derzhavni posadi chornih ta navit bilih zhiteliv pivdnya 1896 roku Buker zdijsniv podorozh po Yevropi Antverpen Gaaga Parizh ta London Pid chas podorozhi Vashington poznajomivsya z Markom Tvenom buv prijnyatij korolevoyu Viktoriyeyu Povernuvshis do SShA Vashington stav viznanim liderom tiyeyi chastini chornoshkirogo naselennya Ameriki yaki vvazhali za neobhidne mirne virishennya rasovoyi problemi TaskigiGeneral rekomenduvav Bukera Vashingtona yak organizatora navchalnogo procesu v shojno vidkritij Industrialnij pedagogichnij institut dlya lyudej z chornim kolorom shkiri v Taskigi shtat Alabama 1881 roku Buker Vashington stav direktorom institutu dlya uchniv negriv v Taskigi institut v Taskigi davav serednyu osvitu z uhilom dlya roboti v promislovosti Comu navchalnomu zakladu katastrofichno ne vistachalo koshtiv groshej ne bulo navit dlya togo shob dokupiti dostatno zemli ta pobuduvati na nij navchalni korpusi Koli na pochatku pershogo navchalnogo roku v Taskigi zibralisya studenti to lekciyi yim dovelosya sluhati na pidlozi rozvalenoyi budivli staroyi cerkvi U Taskigi Buker Vashington stvoryuvav umovi dlya normalnogo navchannya svoyih studentiv ta odnochasno viv vikladacku diyalnist Vashington rozshiriv navchalnu bazu institutu j zaprovadiv vivchennya silskogospodarskih predmetiv ta remesel Z roku v rik vin roz yizhdzhav po krayini koli v nevelikomu vizku a koli verhi na muli zbirayuchi groshi dlya svogo institutu Pri comu riven jogo institutu buv takij sho perejmati dosvid ta osoblivo dosvid agronomichnoyi shkoli priyizhdzhali z Yevropi Kitayu ta Yaponiyi Za zhittya Vashingtona institut Taskigi prodovzhuvav rosti ta rozvivatisya Universitetskij kompleks ta studentske mistechko skladalisya vzhe z bilsh nizh sotni novih budivel a chislo studentiv dosyaglo 1600 osib Institut Taskigi ye najkrashim pam yatnikom diyalnosti Bukera Vashingtona Vislovi ta aforizmiVeliki lyudi rozvivayut v sobi lyubov i lishe dribna dusha plekaye duh nenavisti Zhodna lyudina yaka privnosit shos v materialnij intelektualnij ta moralnij dobrobut togo suspilstva v yakomu vona meshkaye nikoli ne zalishayetsya dovgij chas nenagorodzhenoyu Isnuye dva sposobi prikladannya sili shtovhati vniz i tyagnuti vgoru Koli mi torkayemosya inshoyi lyudini mi abo dopomagayemo yij abo zavazhayemo Tretogo ne dano mi abo tyagnemo lyudinu vniz abo pidnimayemo yiyi vgoru Zishtovhnuti vniz slabku lyudinu sho namagayetsya vstati na nogi ce duzhe legko dlya cogo potribno ne tak vzhe bagato rozumu shedrosti ta organizatorskih zdibnostej Ce mozhe zrobiti bud hto A spravzhnya velich shedrist ta derzhavnij rozum proyavlyayutsya u postijnomu zaohochenni kozhnoyi lyudini do togo shob vona peretvorilasya na samogo korisnogo inteligentnogo ta patriotichnogo gromadyanina Koliska osobistogo uspihu v zhitti ce zberezhennya druzhbi doviri ta povagi z boku najblizhchogo vashogo susida Ya zrozumiv sho uspih povinen vimiryuvatisya ne stilki stanovishem yakogo lyudina dosyagla u svoyemu zhitti skilki timi pereshkodami yaki yij dovelosya podolati na shlyahu do uspihu U tij miri v yakij lyudina vitrachaye sebe zaradi velikoyi meti v tij zhe samij miri vona znahodit v svoyij roboti najvishe shastya Najvishij kriterij civilizaciyi tiyeyi chi inshoyi rasi ce yiyi gotovnist protyagnuti ruku dopomogi mensh shaslivim narodam Yaksho ti hochesh pidnestisya dopomozhi pidnyatisya komus inshomu Zhittya gidne svogo imeni ce prisvyata sebe blagu inshih lyudej Ya perekonanij sho zhittya bud yakoyi lyudini maye buti napovnene postijnimi ta nespodivanimi stimulami yaki budut sponukati yiyi trimatisya kozhnij den na najvishomu rivni PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaStattya na sajti Vidatni osobistosti 3 listopada 2013 u Wayback Machine Stattya na sajti Aforizmi vislovlyuvannya citati vislovi Mudrist tisyacholit 13 bereznya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ