Бе́нджамін Брі́ттен (англ. Benjamin Britten; 22 листопада 1913 — 4 грудня 1976) — британський композитор, диригент та піаніст, засновник англійської композиторської школи в ХХ ст.
Едвард Бенджамін Бріттен | |||
англ. Edward Benjamin Britten | |||
Бенджімін Бріттен, 1968 | |||
Дата народження: | 22 листопада 1913 | ||
Місце народження: | Лоустофт, Суффолк, Англія | ||
Дата смерті: | 4 грудня 1976 (63 роки) | ||
Місце смерті: | Олдборо, Суффолк, Англія | ||
Громадянство: | Велика Британія | ||
Професія | композитор, диригент, піаніст | ||
Інструмент(и) | фортепіано | ||
IMDb: | ID 0110123 | ||
---|---|---|---|
Нагороди | |||
| |||
Бенджамін Бріттен у Вікісховищі |
Біографія
З 1927 року брав приватні уроки музики у , потім у 1929–1933 роках займався в Королівському музичному коледжі у Джона Айрленда (композиція) і (фортепіано); від планів навчання в Відні під керівництвом Альбана Берга відмовився під тиском сім'ї та викладачів коледжу.
Вже ранні твори Бріттена — «Гімн діві» (англ. A Hymn to the Virgin; 1930), хоральні варіації «Немовля народилося» (англ. A Boy was Born; 1934) — привернули увагу музичної громадськості. У 1935–1942 роках Бріттен багато співпрацює з поетом Вістеном Х'ю Оденом: плодом цієї співпраці став ряд вокальних циклів на вірші Одена, в тому числі «Наші батьки, що полювали на пагорбах» (англ. Our Hunting Fathers), музичний радикалізм якого можна порівняти з політичною загостреністю текстів, і перша опера Бріттена на лібрето Одена «Пол Баньян» (англ. Paul Bunyan; 1941), створена після переїзду обох у США. У 1936 році починається співпраця Бріттена зі співаком Пітером Пірсом, який став і супутником життя композитора.
Після повернення Бріттена і Пірса з США в 1942 р. композитор найбільшою мірою присвятив себе опері: «Пітер Граймз» (англ. Peter Grimes; 1945, за Джорджем Краббом) і «Поворот гвинта» (англ. The Turn of the Screw; 1954, 1954, за мотивами однойменної повісті Генрі Джеймса) заклали основу нової англійської опери і, в цілому, були прийняті публікою з натхненням, проте опір частини британського музичного істеблішменту новаціям Бріттена підштовхнув композитора до створення власної (1947), що ставила переважно твори англійських композиторів і гастролювала з ними по всьому світу, в тому числі і в Радянському Союзі (1964). У 1948 р. Бріттен також заснував музичний фестиваль в Олдборо.
У 1957 році помітний вплив на творчість Бріттена справила азійська музика, з якою він познайомився під час спільного з Пірсом східного турне (Бріттен виступав як акомпаніатор). Цей вплив особливо позначився в балеті «Принц пагод» (англ. The Prince of the Pagodas; 1957). У 1960-і роках Бріттен знову звертається до церковної музики, створюючи, зокрема, трилогію музично-драматичних творів на межі опери та ораторії під загальною назвою «Притчі для церковного виконання»(англ. Parables for Church Performance); третя з них, «Блудний син» (англ. The Prodigal Son; 1968), присвячена Дмитру Шостаковичу, який, у свою чергу, присвятив Бріттену Чотирнадцяту симфонію. Особливий успіх випав на долю (англ. War Requiem; 1962), написаного Бріттеном для церемонії освячення кафедрального собору у повністю зруйнованому німецькими бомбардуваннями місті Ковентрі.
У 1970-х роках Бріттен втішався всесвітнім визнанням. У 1974 році він став першим лауреатом світової музичної премії Ернста Сіменса. У 1976 році, за кілька місяців до смерті, отримав титул барона Бріттена з Олдборо. Серед пізніх творів Бріттена виділяється опера «Смерть у Венеції» за однойменною новелою Томаса Манна.
Бріттен не приховував своєї гомосексуальності, та за його життя це не було темою публічного обговорення. Після смерті композитора його супутник життя Пітер Пірс, з яким Бріттен прожив 30 років, розповідаючи про друга і про їх щасливий шлюб, зізнавався: «Він любив мій голос і любив мене».
Твори
- Опери
- «Пол Баньян» (Paul Bunyan; 1941
- «Пітер Граймз» (Peter Grimes; 1945)
- «Збезчещена Лукреція» (The Rape of Lucretia; 1946)
- «Альберт Герінґ» (Albert Herring; 1947)
- «Жебрацька опера» (The Beggar's Opera; 1948)
- «Давайте ставити оперу» (Let's Make an Opera; 1949); для дітей
- «Ґлоріана» (Gloriana; 1953)
- «Поворот гвинта» (The Turn of the Screw; 1954)
- «Ноїв ковчег» (Noye's Fludde; 1958); для дітей
- «Сон літньої ночі» (A Midsummer Night's Dream; 1960)
- «Золота марнота» (The Golden Vanity; 1966); водевіль для хору хлопчиків та фортепіано на текст старої англійської балади; op. 78
- «Овен Вінґрейв» (Owen Wingrave; 1971); телеопера
- «Смерть у Венеції» (Death in Venice; 1973)
- Балети
- «Місто Плімут» (1931)
- «Принц пагод» (постановка 1957)
- Ораторії і кантати
- «Quatre Chansons Françaises», для сопрано і оркестру (1928)
- Наші Полювання батьків, для сопрано або тенора і оркестру (слова У. Х. Одена) (1936)
- Компанія Неба, для ораторів, солістів, хору і оркестру (1937, не виконується, поки 1989)
- Les Ілюмінація, для сопрано або тенора і струнного оркестру (слова Артура Рембо) (1939)
- Серенада для тенора, роги і струнних (1943)
- Святого Миколая, для тенора соліста, дитячого та мішаного хорів і оркестру (1948)
- Весняна симфонія, для сопрано, контральто, тенора і солістів, змішаного хору, хору хлопчиків і оркестру (1949)
- Ноктюрн, для тенора, 7 обов'язкових інструментів і струнних (1958)
- Ораторія «Військовий реквієм» (1962) для сопрано, тенора і баритона солістів, камерного ансамблю, хору хлопчиків, змішаного хору, і оркестру
- Кантата «Misericordium» для солістів тенора і баритона, хору, струнного квартету, струнного оркестру, фортепіано, арфи, литавр (1963)
- Кантата «Phaedra» для мецо-сопрано, віолончелі, клавесина, ударних та струнного оркестру (Роберт Лоуелл за Федра Жана Расіна, 1975)
- Хвала ми великі люди, для солістів, хору і оркестру (Едіт Сітуелл) (1976, завершена Колін Метьюс 1985)
- Морська симфонія, для солістів, хору і оркестру (нереалізована, 1976)
- Твори для оркестру
- Симфонієта, для камерного оркестру (1932)
- «Проста симфонія», для струнного оркестру (1934)
- «Музичні вечори», за Россіні (1936)
- Варіації на тему Ф. Бріджа, для струнного оркестру (1937)
- «Mont Juic», цикл каталонських танців,
- Канадський Карнавал (1939)
- Симфонія Реквієм (1940)
- Ранкові музичні вечори, за Россіні (1941)
- Американська увертюра (1941)
- Прелюдія і фуга для 18 струнних (1943)
- Чотири морські інтерлюдії і Пасакалія з опери «Пітер Граймс», для оркестру (1945)
- Керівництво до оркестру для молодої людини (1946)
- Увертюра на оказію (1946)
- Men of Goodwill — Варіації на тему колядки (1947)
- Варіації на тему Єлизаветі
- Симфонічна сюїта з Gloriana (1954)
- Сюїта англійських народних мелодій для камерного оркестру (1966/1974)
- Інструментальні концерти
- Подвійний концерт для скрипки і альта з оркестром (1932, incpt, реалізованих Колін Метьюс)
- Концерт для фортепіано з оркестром (1938, ред. 1945)
- Концерт для скрипки з оркестром (1939, ред. 1958)
- Молоді Аполлона, для фортепіано, струнного квартету та струнного оркестру (1939)
- Диверсії для фортепіано (лівої руки) з оркестром (1940 об. 1954)
- Шотландська балада, для двох фортепіано та оркестру (1941)
- Концерт для кларнета (неповна: тільки перший частина, 1942 / 3, ОРЧ Колін Метьюс.)
- Віолончельна симфонія (1963)
- Хорали
- «Гімн Діві» для хору і солістів (1930?)
- «Народився хлопчик» для високих голосів і хору (1933/55)
- «Te Deum in C» для хору, труби та органу (1934)
- «П'ятничні вечори» для дитячого голосу і фортепіано (1935)
- «A.M.D.G.» (Ad Majorem Dei Gloriam), сім налаштування Джерарда Менлі Хопкінса для мішаного хору без супроводу (1939)
- «Церемонія гімнів» (A Ceremony of Carols) для високих голосів і арфи (1942); альтернативний варіант для змішаних голосів і арфи (чи фортепіано)
- «Гімн Святій Сесілії» для хору а капела; вірші Одена (1942)
- «Rejoice in the Lamb» для 4 солістів, хору і органу; текст (1943)
- «Festival Te Deum in E» для хору та органу (1944)
- Весільний гімн «Amo Ergo Sum» для сопрано, хору тенорів та органу (1949)
- «П'ять пісень квітів» для мішаного хору (1950)
- «Гімн Св. Петра» для високого голосу, мішаного хору та органу (1955)
- «Антифон» для мішаного хору та органу, (1955)
- «Missa Brevis» для хлопчиків голосу і органу (1959)
- «Jubilate Deo in C» для хору та органу (1961)
- «Гімн святому Колумбу» для хору та органу (1962)
- «Золота суєта» для хлопчика 5 солістів, хору високого і фортепіано (1966)
- «Будівництво дому» для хору і органу або латуні й оркестру (1967)
- «Священне і мирське» (8 середньовічні пісень) для мішаного хору (1974-5)
Бібліографія
- Таурагис А. Бенджамин Бриттен (Очерк жизни и творчества) М.: Музыка, 1965.- 130 с., нот. ил.
- Холст И. Бенджамин Бриттен. Пер. с англ. М.: Музыка, 1968.-100 с., ил.
- Ковнацкая, Л. Г.. Бенджамин Бритен М.: Сов.композитор, 1974.-329 с., портр., нот, ил.
- Humphrey Carpenter. Benjamin Britten: a biography (London: Faber, 1992)
Див. також
- 4079 Бріттен — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки
- Headington, Christopher (1993) [1992]. Peter Pears: A Biography. London: Faber and Faber. ISBN .(англ.)
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Бріттен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Britten Be ndzhamin Bri tten angl Benjamin Britten 22 listopada 1913 4 grudnya 1976 britanskij kompozitor dirigent ta pianist zasnovnik anglijskoyi kompozitorskoyi shkoli v HH st Edvard Bendzhamin Brittenangl Edward Benjamin BrittenBendzhimin Britten 1968Data narodzhennya 22 listopada 1913 1913 11 22 Misce narodzhennya Loustoft Suffolk AngliyaData smerti 4 grudnya 1976 1976 12 04 63 roki Misce smerti Oldboro Suffolk AngliyaGromadyanstvo Velika BritaniyaProfesiya kompozitor dirigent pianistInstrument i fortepianoIMDb ID 0110123NagorodiOrden Za zaslugi Velikobritaniya Orden kavaleriv Chesti Velika Britaniya Bendzhamin Britten u VikishovishiBiografiyaKorolivskij muzichnij koledzh 2007 Z 1927 roku brav privatni uroki muziki u potim u 1929 1933 rokah zajmavsya v Korolivskomu muzichnomu koledzhi u Dzhona Ajrlenda kompoziciya i fortepiano vid planiv navchannya v Vidni pid kerivnictvom Albana Berga vidmovivsya pid tiskom sim yi ta vikladachiv koledzhu Vzhe ranni tvori Brittena Gimn divi angl A Hymn to the Virgin 1930 horalni variaciyi Nemovlya narodilosya angl A Boy was Born 1934 privernuli uvagu muzichnoyi gromadskosti U 1935 1942 rokah Britten bagato spivpracyuye z poetom Vistenom H yu Odenom plodom ciyeyi spivpraci stav ryad vokalnih cikliv na virshi Odena v tomu chisli Nashi batki sho polyuvali na pagorbah angl Our Hunting Fathers muzichnij radikalizm yakogo mozhna porivnyati z politichnoyu zagostrenistyu tekstiv i persha opera Brittena na libreto Odena Pol Banyan angl Paul Bunyan 1941 stvorena pislya pereyizdu oboh u SShA U 1936 roci pochinayetsya spivpracya Brittena zi spivakom Piterom Pirsom yakij stav i suputnikom zhittya kompozitora Pislya povernennya Brittena i Pirsa z SShA v 1942 r kompozitor najbilshoyu miroyu prisvyativ sebe operi Piter Grajmz angl Peter Grimes 1945 za Dzhordzhem Krabbom i Povorot gvinta angl The Turn of the Screw 1954 1954 za motivami odnojmennoyi povisti Genri Dzhejmsa zaklali osnovu novoyi anglijskoyi operi i v cilomu buli prijnyati publikoyu z nathnennyam prote opir chastini britanskogo muzichnogo isteblishmentu novaciyam Brittena pidshtovhnuv kompozitora do stvorennya vlasnoyi 1947 sho stavila perevazhno tvori anglijskih kompozitoriv i gastrolyuvala z nimi po vsomu svitu v tomu chisli i v Radyanskomu Soyuzi 1964 U 1948 r Britten takozh zasnuvav muzichnij festival v Oldboro U 1957 roci pomitnij vpliv na tvorchist Brittena spravila azijska muzika z yakoyu vin poznajomivsya pid chas spilnogo z Pirsom shidnogo turne Britten vistupav yak akompaniator Cej vpliv osoblivo poznachivsya v baleti Princ pagod angl The Prince of the Pagodas 1957 U 1960 i rokah Britten znovu zvertayetsya do cerkovnoyi muziki stvoryuyuchi zokrema trilogiyu muzichno dramatichnih tvoriv na mezhi operi ta oratoriyi pid zagalnoyu nazvoyu Pritchi dlya cerkovnogo vikonannya angl Parables for Church Performance tretya z nih Bludnij sin angl The Prodigal Son 1968 prisvyachena Dmitru Shostakovichu yakij u svoyu chergu prisvyativ Brittenu Chotirnadcyatu simfoniyu Osoblivij uspih vipav na dolyu angl War Requiem 1962 napisanogo Brittenom dlya ceremoniyi osvyachennya kafedralnogo soboru u povnistyu zrujnovanomu nimeckimi bombarduvannyami misti Koventri U 1970 h rokah Britten vtishavsya vsesvitnim viznannyam U 1974 roci vin stav pershim laureatom svitovoyi muzichnoyi premiyi Ernsta Simensa U 1976 roci za kilka misyaciv do smerti otrimav titul barona Brittena z Oldboro Sered piznih tvoriv Brittena vidilyayetsya opera Smert u Veneciyi za odnojmennoyu noveloyu Tomasa Manna Britten ne prihovuvav svoyeyi gomoseksualnosti ta za jogo zhittya ce ne bulo temoyu publichnogo obgovorennya Pislya smerti kompozitora jogo suputnik zhittya Piter Pirs z yakim Britten prozhiv 30 rokiv rozpovidayuchi pro druga i pro yih shaslivij shlyub ziznavavsya Vin lyubiv mij golos i lyubiv mene TvoriOperi Pol Banyan Paul Bunyan 1941 Piter Grajmz Peter Grimes 1945 Zbezcheshena Lukreciya The Rape of Lucretia 1946 Albert Gering Albert Herring 1947 Zhebracka opera The Beggar s Opera 1948 Davajte staviti operu Let s Make an Opera 1949 dlya ditej Gloriana Gloriana 1953 Povorot gvinta The Turn of the Screw 1954 Noyiv kovcheg Noye s Fludde 1958 dlya ditej Son litnoyi nochi A Midsummer Night s Dream 1960 Zolota marnota The Golden Vanity 1966 vodevil dlya horu hlopchikiv ta fortepiano na tekst staroyi anglijskoyi baladi op 78 Oven Vingrejv Owen Wingrave 1971 teleopera Smert u Veneciyi Death in Venice 1973 Baleti Misto Plimut 1931 Princ pagod postanovka 1957 Oratoriyi i kantati Quatre Chansons Francaises dlya soprano i orkestru 1928 Nashi Polyuvannya batkiv dlya soprano abo tenora i orkestru slova U H Odena 1936 Kompaniya Neba dlya oratoriv solistiv horu i orkestru 1937 ne vikonuyetsya poki 1989 Les Ilyuminaciya dlya soprano abo tenora i strunnogo orkestru slova Artura Rembo 1939 Serenada dlya tenora rogi i strunnih 1943 Svyatogo Mikolaya dlya tenora solista dityachogo ta mishanogo horiv i orkestru 1948 Vesnyana simfoniya dlya soprano kontralto tenora i solistiv zmishanogo horu horu hlopchikiv i orkestru 1949 Noktyurn dlya tenora 7 obov yazkovih instrumentiv i strunnih 1958 Oratoriya Vijskovij rekviyem 1962 dlya soprano tenora i baritona solistiv kamernogo ansamblyu horu hlopchikiv zmishanogo horu i orkestru Kantata Misericordium dlya solistiv tenora i baritona horu strunnogo kvartetu strunnogo orkestru fortepiano arfi litavr 1963 Kantata Phaedra dlya meco soprano violoncheli klavesina udarnih ta strunnogo orkestru Robert Louell za Fedra Zhana Rasina 1975 Hvala mi veliki lyudi dlya solistiv horu i orkestru Edit Situell 1976 zavershena Kolin Metyus 1985 Morska simfoniya dlya solistiv horu i orkestru nerealizovana 1976 Tvori dlya orkestruSimfoniyeta dlya kamernogo orkestru 1932 Prosta simfoniya dlya strunnogo orkestru 1934 Muzichni vechori za Rossini 1936 Variaciyi na temu F Bridzha dlya strunnogo orkestru 1937 Mont Juic cikl katalonskih tanciv Kanadskij Karnaval 1939 Simfoniya Rekviyem 1940 Rankovi muzichni vechori za Rossini 1941 Amerikanska uvertyura 1941 Prelyudiya i fuga dlya 18 strunnih 1943 Chotiri morski interlyudiyi i Pasakaliya z operi Piter Grajms dlya orkestru 1945 Kerivnictvo do orkestru dlya molodoyi lyudini 1946 Uvertyura na okaziyu 1946 Men of Goodwill Variaciyi na temu kolyadki 1947 Variaciyi na temu Yelizaveti Simfonichna syuyita z Gloriana 1954 Syuyita anglijskih narodnih melodij dlya kamernogo orkestru 1966 1974 Instrumentalni koncertiPodvijnij koncert dlya skripki i alta z orkestrom 1932 incpt realizovanih Kolin Metyus Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1938 red 1945 Koncert dlya skripki z orkestrom 1939 red 1958 Molodi Apollona dlya fortepiano strunnogo kvartetu ta strunnogo orkestru 1939 Diversiyi dlya fortepiano livoyi ruki z orkestrom 1940 ob 1954 Shotlandska balada dlya dvoh fortepiano ta orkestru 1941 Koncert dlya klarneta nepovna tilki pershij chastina 1942 3 ORCh Kolin Metyus Violonchelna simfoniya 1963 Horali Gimn Divi dlya horu i solistiv 1930 Narodivsya hlopchik dlya visokih golosiv i horu 1933 55 Te Deum in C dlya horu trubi ta organu 1934 P yatnichni vechori dlya dityachogo golosu i fortepiano 1935 A M D G Ad Majorem Dei Gloriam sim nalashtuvannya Dzherarda Menli Hopkinsa dlya mishanogo horu bez suprovodu 1939 Ceremoniya gimniv A Ceremony of Carols dlya visokih golosiv i arfi 1942 alternativnij variant dlya zmishanih golosiv i arfi chi fortepiano Gimn Svyatij Sesiliyi dlya horu a kapela virshi Odena 1942 Rejoice in the Lamb dlya 4 solistiv horu i organu tekst 1943 Festival Te Deum in E dlya horu ta organu 1944 Vesilnij gimn Amo Ergo Sum dlya soprano horu tenoriv ta organu 1949 P yat pisen kvitiv dlya mishanogo horu 1950 Gimn Sv Petra dlya visokogo golosu mishanogo horu ta organu 1955 Antifon dlya mishanogo horu ta organu 1955 Missa Brevis dlya hlopchikiv golosu i organu 1959 Jubilate Deo in C dlya horu ta organu 1961 Gimn svyatomu Kolumbu dlya horu ta organu 1962 Zolota suyeta dlya hlopchika 5 solistiv horu visokogo i fortepiano 1966 Budivnictvo domu dlya horu i organu abo latuni j orkestru 1967 Svyashenne i mirske 8 serednovichni pisen dlya mishanogo horu 1974 5 BibliografiyaTauragis A Bendzhamin Britten Ocherk zhizni i tvorchestva M Muzyka 1965 130 s not il Holst I Bendzhamin Britten Per s angl M Muzyka 1968 100 s il Kovnackaya L G Bendzhamin Briten M Sov kompozitor 1974 329 s portr not il Humphrey Carpenter Benjamin Britten a biography London Faber 1992 ISBN 0 571 14324 5Div takozh4079 Britten asteroyid nazvanij na chest kompozitora PrimitkiHeadington Christopher 1993 1992 Peter Pears A Biography London Faber and Faber ISBN 0571170722 angl Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaBritten Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006