Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2018) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2018) |
Андрій Іванович Бродій (Brodi Andrej; Brodi Andreas) (* 2 липня 1895, с. Кив'яждь — † 7 грудня 1946, Ужгород, Українська РСР, СРСР) — вчитель, журналіст та політичний діяч москвофільської та мадярофільської політичних орієнтацій на Закарпатті.
| Андрій Іванович Бродій | |
|---|---|
| русин. Андрей Броды | |
 | |
 Прем'єр-міністр Карпатської України | |
| 11 жовтня1938 — 26 жовтня 1938 | |
| Наступник | Авґустин Волошин |
| | |
| Народився | 2 липня 1895 Кив'яждь, Березький комітат, Угорське королівство |
| Помер | 7 грудня 1946 (51 рік) Ужгород, Закарпатська область, Українська РСР |
| Похований | Ужгород |
| Відомий як | політик, журналіст, педагог |
| Країна | Угорщина і Перша Чехословацька Республіка |
| Національність | угорець |
| Політична партія | Автономно-землеробський союз |
| Релігія | греко-католик |
Життєпис
Народився у 1895 р. у с. Кив'яждь (нині с. Кам'янське Іршавського району на Закарпатті) в сім'ї заможного селянина, колишнього заробітчанина-емігранта, який перебував у США. Після закінчення Ужгородської учительської семінарії в 1914 р. працював учителем у с. Великий Бичків (нині смт Рахівського району Закарпатської області). У роки Першої світової війни воював на фронтах, був поранений, а після закінчення війни і проголошення Угорської Народної Республіки в листопаді 1918 р. сприяв утвердженню мадярської влади в Закарпатті. Автор низки п'єс та сатиричних творів.
Після входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки в 1919 р. влився в громадсько-політичне життя і незабаром визнаний лідером автономістського політичного руху та москвофільського національно-культурного напряму в краї. У 1920 р. став одним із засновників партії Підкарпатський землеробський союз (у 1923 р. перейменована в Автономно-землеробський союз (АЗС), протягом міжвоєнного періоду була однією з найбільш активних та впливових політичних партій в Закарпатті). Після смерті голови АЗС І. Куртяка у 1933 р. А. Бродій очолив партію і був її незмінним головою до 1944 р. Він же був і редактором партійної газети «Русскій вѣстникъ» (1923—1939), серед яких угорськомовного сатиричного журналу «Tyokodi pajtas» (1920) та щоденної політичної газети «Karpati futár» (1920—1924).
На відміну від більшості політичних партій у Закарпатті, АЗС був практично незалежним від численних чеських і словацьких організацій. Уся його діяльність була опозиційною до центрального уряду ЧСР. Він виник як селянсько-землеробська партія з досить реальною господарською програмою (негайне проведення земельної реформи на користь безземельних й малоземельних селян, уведення справедливої податкової системи та вільної торгівлі, будівництво сільських доріг, розвиток ремесел і тваринництва в Закарпатті тощо). З часом на передній план в діяльності АЗС висунулися політичні завдання, головним з яких було здобуття автономії для Закарпаття в рамках всіх історико-етнічних територій, де проживали «підкарпатські русини». У своїй статті «Ми, автономісти, будуємо нову вільну автономну Підкарпатську Русь», опублікованій в 1935 р., А. Бродій писав: «Коротко скажу, чого ми, автономісти, хочемо і за що боремося: Підкарпатська Русь у її етнографічних кордонах від Попраду до Тиси, як указано в Сен-Жерменському мирному договорі і Конституції Чехословацької Республіки: «Повинні ми знати те, що жити і утриматись у великій сім'ї народів вдасться нам тільки так, якщо в нашому краї, на своїй рідній землі володіти і господарювати будемо ми самі. За це ми боремося до цього дня. Сьогодні влада на нашій землі знаходиться не в наших руках, і ми бачимо і відчуваємо те, що наслідки нашої праці ми зберегти для себе не можемо. Тому ми боремось за автономію. Кожний знає, вже і відчуває, що так, як досі було, далі бути не може ні по-Божому, ні по-людському, ні по-природному праву».
Очолювана А. Бродієм партія зростала у кількісному відношенні, насамперед за рахунок сільського населення. Наприкінці 30-х рр. АЗС нараховував від 5 до 7 тис. членів. Партія активно використовувала у своїх цілях москвофільське товариство ім. О. Духновича. А. Бродій був членом президії цього впливового культурно-освітнього товариства. Керівництво АЗС тісно співпрацювало також з високими чинами греко-католицької єпархії. Греко-католицький єпископ Олександр Стойка допомагав матеріально і був посередником у фінансуванні АЗС.
А. Бродій користувався авторитетом навіть серед частини виключно українського населення гірських районів. Особливу активність Бродій і його партія проявляли перед виборами. Практично під час усіх виборів АЗС був у першій трійці партій за кількістю одержаних голосів. Під час виборів до чехословацького парламенту в 1924 р. АЗС мав понад 21 тис. голосів (8,4 % від усіх виборців), у 1925 р. — близько 28 тис. (11,6 %), у 1929 р. — 48,5 тис. голосів (18,2 %), у 1935 р. — 45 тис. голосів (13,9 %).
А. Бродій представляв партію в чехословацькому парламенті з 1933 до 1938 р. і був чи не найактивнішим депутатом від Закарпаття. Його численні й різкі виступи в парламенті з критикою чехословацької влади і на захист прав та інтересів Підкарпатської Русі та його населення викликали захоплення у прибічників в рідному краї і незадоволення в урядових і політичних колах ЧСР. Він вимагав надання Закарпаттю автономних прав. У виступі в чехословацькому парламенті 4 червня 1934 р. депутат А. Бродій нагадав, що до того часу ЧСР не виконала умови договору, згідно з яким Закарпаття було приєднано до республіки. 30 листопада того ж року, реагуючи на заяву Е. Бенеша про те, що закарпатці ще «не дозріли» до автономного управління, А. Бродій з парламентської трибуни заявив: «Якщо дозріла була Підкарпатська Русь приєднатися до республіки, так дозріла для того, щоб мала свої права. Це тільки відмовка, що карпаторуський народ незрілий».
У травні 1938 р. АЗС виступив ініціатором створення в Закарпатті блоку політичних партій москвофільського напряму для спільної боротьби за досягнення автономії, який очолив А. Бродій. Він же був ініціатором досягнення компромісу з лідерами партій українського напряму і створення на початку жовтня 1938 р. за їх участю Національної Ради Підкарпатської Русі. Вона й довела боротьбу закарпатців за автономію до переможного кінця. Призначення 11 жовтня 1938 р. А. Бродія прем'єр-міністром першого автономного уряду Підкарпатської Русі було закономірним і не стало несподіванкою як для закарпатців, так і для чехословацьких політиків.
Разом з тим москвофільські переконання і проугорська орієнтація А. Бродія, який ще до призначення прем'єром вів таємні переговори з угорським урядом про приєднання краю до Угорщини шляхом плебісциту, чітко виявилися в його практичній діяльності на посаді голови автономного уряду. Це викликало, з одного боку, незадоволення представників українського напряму в краї, а з іншого — рішучі дії офіційної Праги, яка вдалася до його арешту 26 жовтня 1938 р. за «державну зраду». Одразу після арешту А. Бродій розпочав голодування на знак протесту проти утримання його у в'язниці. 11 лютого 1939 р. його звільнили і після зустрічі з президентом ЧСР Е. Гахою направили на лікування в Татри, звідки він утік до Угорщини.
Після окупації у березні 1939 р. всього Закарпаття Угорщиною А. Бродій повернувся до Ужгорода. У травні його разом з деякими іншими діячами АЗС ввели (без виборів) до нижньої палати угорського парламенту, де до 1944 р. він очолював групу закарпатських депутатів, вимагаючи автономних прав для свого краю. Свої автономістські ідеї пропагував в газетах «Русская правда» (1939—1940) і «Русское слово» (1940—1944), що видавались ним в Закарпатті. Але за період Другої світової війни він істотно змінив своє ставлення до Угорщини: від захоплення до розчарування. Під час Словацького національного повстання восени 1944 р. А. Бродій безуспішно намагався встановити контакти з совіцькими спецслужбами. Коли совіцькі війська встановили власну окупацію Закарпаття, відмовився емігрувати до США, хоча на депутатів парламенту Угорщини чекав літак.
25 листопада 1945 р. А. Бродій був заарештований в Ужгороді органами НКВС. У травні 1946 р. засуджений до смертної кари за колабораціонізм з режимом Міклоша Горті. За неперевіреними даними, розстріляний 11 червня (за іншими джерелами — 7 грудня) 1946 р. Похований в Ужгороді. На підставі ст. 1 Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р. реабілітований за відсутністю складу злочину.
Джерела
- Стерчо П. Карпато-Українська держава. Торонто, 1965;
- Нариси історії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995.
- Вегеш Микола. Августин Волошин і Карпатська Україна. — Львів ЗУКЦ, 2004. — 414 с.
- Керівники урядів Карпатської України [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Життя закарпатського автономіста [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- БРОДІЙ Андрій Іванович
Посилання
- Бродій Андрій Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.48-49
| Попередник Посаду запроваджено |  | 1-й Голова Уряду Підкарпатської Русі (Карпатської України) 11 жовтня 1938 — 26 жовтня 1938 | | Наступник Авґустин Волошин |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2018 Andrij Ivanovich Brodij Brodi Andrej Brodi Andreas 2 lipnya 1895 s Kiv yazhd 7 grudnya 1946 Uzhgorod Ukrayinska RSR SRSR vchitel zhurnalist ta politichnij diyach moskvofilskoyi ta madyarofilskoyi politichnih oriyentacij na Zakarpatti Andrij Ivanovich Brodijrusin Andrej BrodyAndrij Ivanovich BrodijPrem yer ministr Karpatskoyi Ukrayini11 zhovtnya1938 26 zhovtnya 1938Nastupnik Avgustin VoloshinNarodivsya 2 lipnya 1895 1895 07 02 Kiv yazhd Berezkij komitat Ugorske korolivstvoPomer 7 grudnya 1946 1946 12 07 51 rik Uzhgorod Zakarpatska oblast Ukrayinska RSRPohovanij UzhgorodVidomij yak politik zhurnalist pedagogKrayina Ugorshina i Persha Chehoslovacka RespublikaNacionalnist ugorecPolitichna partiya Avtonomno zemlerobskij soyuzReligiya greko katolikZhittyepisNarodivsya u 1895 r u s Kiv yazhd nini s Kam yanske Irshavskogo rajonu na Zakarpatti v sim yi zamozhnogo selyanina kolishnogo zarobitchanina emigranta yakij perebuvav u SShA Pislya zakinchennya Uzhgorodskoyi uchitelskoyi seminariyi v 1914 r pracyuvav uchitelem u s Velikij Bichkiv nini smt Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti U roki Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav na frontah buv poranenij a pislya zakinchennya vijni i progoloshennya Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki v listopadi 1918 r spriyav utverdzhennyu madyarskoyi vladi v Zakarpatti Avtor nizki p yes ta satirichnih tvoriv Pislya vhodzhennya Zakarpattya do skladu Chehoslovackoyi Respubliki v 1919 r vlivsya v gromadsko politichne zhittya i nezabarom viznanij liderom avtonomistskogo politichnogo ruhu ta moskvofilskogo nacionalno kulturnogo napryamu v krayi U 1920 r stav odnim iz zasnovnikiv partiyi Pidkarpatskij zemlerobskij soyuz u 1923 r perejmenovana v Avtonomno zemlerobskij soyuz AZS protyagom mizhvoyennogo periodu bula odniyeyu z najbilsh aktivnih ta vplivovih politichnih partij v Zakarpatti Pislya smerti golovi AZS I Kurtyaka u 1933 r A Brodij ocholiv partiyu i buv yiyi nezminnim golovoyu do 1944 r Vin zhe buv i redaktorom partijnoyi gazeti Russkij vѣ stnik 1923 1939 sered yakih ugorskomovnogo satirichnogo zhurnalu Tyokodi pajtas 1920 ta shodennoyi politichnoyi gazeti Karpati futar 1920 1924 Na vidminu vid bilshosti politichnih partij u Zakarpatti AZS buv praktichno nezalezhnim vid chislennih cheskih i slovackih organizacij Usya jogo diyalnist bula opozicijnoyu do centralnogo uryadu ChSR Vin vinik yak selyansko zemlerobska partiya z dosit realnoyu gospodarskoyu programoyu negajne provedennya zemelnoyi reformi na korist bezzemelnih j malozemelnih selyan uvedennya spravedlivoyi podatkovoyi sistemi ta vilnoyi torgivli budivnictvo silskih dorig rozvitok remesel i tvarinnictva v Zakarpatti tosho Z chasom na perednij plan v diyalnosti AZS visunulisya politichni zavdannya golovnim z yakih bulo zdobuttya avtonomiyi dlya Zakarpattya v ramkah vsih istoriko etnichnih teritorij de prozhivali pidkarpatski rusini U svoyij statti Mi avtonomisti buduyemo novu vilnu avtonomnu Pidkarpatsku Rus opublikovanij v 1935 r A Brodij pisav Korotko skazhu chogo mi avtonomisti hochemo i za sho boremosya Pidkarpatska Rus u yiyi etnografichnih kordonah vid Popradu do Tisi yak ukazano v Sen Zhermenskomu mirnomu dogovori i Konstituciyi Chehoslovackoyi Respubliki Povinni mi znati te sho zhiti i utrimatis u velikij sim yi narodiv vdastsya nam tilki tak yaksho v nashomu krayi na svoyij ridnij zemli voloditi i gospodaryuvati budemo mi sami Za ce mi boremosya do cogo dnya Sogodni vlada na nashij zemli znahoditsya ne v nashih rukah i mi bachimo i vidchuvayemo te sho naslidki nashoyi praci mi zberegti dlya sebe ne mozhemo Tomu mi boremos za avtonomiyu Kozhnij znaye vzhe i vidchuvaye sho tak yak dosi bulo dali buti ne mozhe ni po Bozhomu ni po lyudskomu ni po prirodnomu pravu Ocholyuvana A Brodiyem partiya zrostala u kilkisnomu vidnoshenni nasampered za rahunok silskogo naselennya Naprikinci 30 h rr AZS narahovuvav vid 5 do 7 tis chleniv Partiya aktivno vikoristovuvala u svoyih cilyah moskvofilske tovaristvo im O Duhnovicha A Brodij buv chlenom prezidiyi cogo vplivovogo kulturno osvitnogo tovaristva Kerivnictvo AZS tisno spivpracyuvalo takozh z visokimi chinami greko katolickoyi yeparhiyi Greko katolickij yepiskop Oleksandr Stojka dopomagav materialno i buv poserednikom u finansuvanni AZS A Brodij koristuvavsya avtoritetom navit sered chastini viklyuchno ukrayinskogo naselennya girskih rajoniv Osoblivu aktivnist Brodij i jogo partiya proyavlyali pered viborami Praktichno pid chas usih viboriv AZS buv u pershij trijci partij za kilkistyu oderzhanih golosiv Pid chas viboriv do chehoslovackogo parlamentu v 1924 r AZS mav ponad 21 tis golosiv 8 4 vid usih viborciv u 1925 r blizko 28 tis 11 6 u 1929 r 48 5 tis golosiv 18 2 u 1935 r 45 tis golosiv 13 9 A Brodij predstavlyav partiyu v chehoslovackomu parlamenti z 1933 do 1938 r i buv chi ne najaktivnishim deputatom vid Zakarpattya Jogo chislenni j rizki vistupi v parlamenti z kritikoyu chehoslovackoyi vladi i na zahist prav ta interesiv Pidkarpatskoyi Rusi ta jogo naselennya viklikali zahoplennya u pribichnikiv v ridnomu krayi i nezadovolennya v uryadovih i politichnih kolah ChSR Vin vimagav nadannya Zakarpattyu avtonomnih prav U vistupi v chehoslovackomu parlamenti 4 chervnya 1934 r deputat A Brodij nagadav sho do togo chasu ChSR ne vikonala umovi dogovoru zgidno z yakim Zakarpattya bulo priyednano do respubliki 30 listopada togo zh roku reaguyuchi na zayavu E Benesha pro te sho zakarpatci she ne dozrili do avtonomnogo upravlinnya A Brodij z parlamentskoyi tribuni zayaviv Yaksho dozrila bula Pidkarpatska Rus priyednatisya do respubliki tak dozrila dlya togo shob mala svoyi prava Ce tilki vidmovka sho karpatoruskij narod nezrilij U travni 1938 r AZS vistupiv iniciatorom stvorennya v Zakarpatti bloku politichnih partij moskvofilskogo napryamu dlya spilnoyi borotbi za dosyagnennya avtonomiyi yakij ocholiv A Brodij Vin zhe buv iniciatorom dosyagnennya kompromisu z liderami partij ukrayinskogo napryamu i stvorennya na pochatku zhovtnya 1938 r za yih uchastyu Nacionalnoyi Radi Pidkarpatskoyi Rusi Vona j dovela borotbu zakarpatciv za avtonomiyu do peremozhnogo kincya Priznachennya 11 zhovtnya 1938 r A Brodiya prem yer ministrom pershogo avtonomnogo uryadu Pidkarpatskoyi Rusi bulo zakonomirnim i ne stalo nespodivankoyu yak dlya zakarpatciv tak i dlya chehoslovackih politikiv Razom z tim moskvofilski perekonannya i prougorska oriyentaciya A Brodiya yakij she do priznachennya prem yerom viv tayemni peregovori z ugorskim uryadom pro priyednannya krayu do Ugorshini shlyahom plebiscitu chitko viyavilisya v jogo praktichnij diyalnosti na posadi golovi avtonomnogo uryadu Ce viklikalo z odnogo boku nezadovolennya predstavnikiv ukrayinskogo napryamu v krayi a z inshogo rishuchi diyi oficijnoyi Pragi yaka vdalasya do jogo areshtu 26 zhovtnya 1938 r za derzhavnu zradu Odrazu pislya areshtu A Brodij rozpochav goloduvannya na znak protestu proti utrimannya jogo u v yaznici 11 lyutogo 1939 r jogo zvilnili i pislya zustrichi z prezidentom ChSR E Gahoyu napravili na likuvannya v Tatri zvidki vin utik do Ugorshini Pislya okupaciyi u berezni 1939 r vsogo Zakarpattya Ugorshinoyu A Brodij povernuvsya do Uzhgoroda U travni jogo razom z deyakimi inshimi diyachami AZS vveli bez viboriv do nizhnoyi palati ugorskogo parlamentu de do 1944 r vin ocholyuvav grupu zakarpatskih deputativ vimagayuchi avtonomnih prav dlya svogo krayu Svoyi avtonomistski ideyi propaguvav v gazetah Russkaya pravda 1939 1940 i Russkoe slovo 1940 1944 sho vidavalis nim v Zakarpatti Ale za period Drugoyi svitovoyi vijni vin istotno zminiv svoye stavlennya do Ugorshini vid zahoplennya do rozcharuvannya Pid chas Slovackogo nacionalnogo povstannya voseni 1944 r A Brodij bezuspishno namagavsya vstanoviti kontakti z sovickimi specsluzhbami Koli sovicki vijska vstanovili vlasnu okupaciyu Zakarpattya vidmovivsya emigruvati do SShA hocha na deputativ parlamentu Ugorshini chekav litak 25 listopada 1945 r A Brodij buv zaareshtovanij v Uzhgorodi organami NKVS U travni 1946 r zasudzhenij do smertnoyi kari za kolaboracionizm z rezhimom Miklosha Gorti Za neperevirenimi danimi rozstrilyanij 11 chervnya za inshimi dzherelami 7 grudnya 1946 r Pohovanij v Uzhgorodi Na pidstavi st 1 Zakonu Ukrayinskoyi RSR Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini vid 17 kvitnya 1991 r reabilitovanij za vidsutnistyu skladu zlochinu DzherelaStercho P Karpato Ukrayinska derzhava Toronto 1965 Narisi istoriyi Zakarpattya t 2 Uzhgorod 1995 Vegesh Mikola Avgustin Voloshin i Karpatska Ukrayina Lviv ZUKC 2004 414 s ISBN 966 8445 06 6 Kerivniki uryadiv Karpatskoyi Ukrayini 24 veresnya 2017 u Wayback Machine Zhittya zakarpatskogo avtonomista 5 bereznya 2016 u Wayback Machine BRODIJ Andrij IvanovichPosilannyaBrodij Andrij Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 48 49 Poperednik Posadu zaprovadzheno 1 j Golova Uryadu Pidkarpatskoyi Rusi Karpatskoyi Ukrayini 11 zhovtnya 1938 26 zhovtnya 1938 Nastupnik Avgustin Voloshin