Братисла́ва (словац. Bratislava (до 1919 р. — Prešporok, Прешпорок, Prešporek, Пре́шпорек, нім. Pressburg, Пре́сбург, угор. Pozsony, По́жонь) — столиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, у період з 1536 до 1784 роки — столиця Угорщини.
Населення міста близько 415 589 осіб (2012). Місто примітне також тим, що є єдиною столицею світу, яка безпосередньо має кордони з двома іншими державами, — Австрією й Угорщиною. Братиславська вулиця Копчанська переходить у вулицю Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзее. А до 1936 року з Братислави до Відня можна було дістатися міським трамваєм.
Географія
Братислава розташована по обидва береги Дунаю, у передгір'ї Малих Карпат. Місто безпосередньо примикає до кордону з Австрією (до 21 грудня 2007 року існували прикордонні переходи - і Яровці-) і Угорщини (до 21 грудня 2007 року існував прикордонний перехід Русовце-Райка).
Площа міста — 368 км².
Клімат
Братислава розташована у помірному кліматичному поясі. Клімат — континентальний (Cfb/Dfb за класифікацією Кеппена), середня річна температура 10,5 °C, середня кількість сонячних годин на рік — 2038,1, середня річна кількість опадів — 565 мм. Середня температура січня — приблизно −0,4 °C, а середня температура липня — приблизно 21,3 °C. Зимовий період холодний і вологий з сніжним покривом. Літо тепле, часто з сильними вітрами.
Клімат Братислави (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 19,8 | 19,1 | 25,0 | 30,3 | 33,4 | 36,3 | 38,2 | 39,3 | 34,0 | 30,0 | 21,3 | 17,9 | 39,3 |
Середній максимум, °C | 2,7 | 5,1 | 10,3 | 16,7 | 21,8 | 24,9 | 27,5 | 27,0 | 21,7 | 15,6 | 8,2 | 3,3 | 15,4 |
Середня температура, °C | −0,4 | 1,2 | 5,5 | 11,0 | 16,0 | 19,1 | 21,3 | 20,7 | 15,9 | 10,4 | 4,9 | 0,7 | 10,5 |
Середній мінімум, °C | −3,4 | −2,3 | 1,3 | 5,4 | 10,2 | 13,4 | 15,4 | 15,0 | 11,0 | 6,1 | 1,8 | −1,9 | 6,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −24,6 | −20 | −15,1 | −4,4 | −2 | 3,0 | 7,0 | 5,0 | −2 | −8 | −12 | −20 | −24,6 |
Годин сонячного сяйва | 65,1 | 81,9 | 151,9 | 204,0 | 263,5 | 270,0 | 275,9 | 269,7 | 207,0 | 142,6 | 60,0 | 46,5 | 2038,1 |
Норма опадів, мм | 39 | 37 | 38 | 34 | 55 | 57 | 53 | 59 | 55 | 38 | 54 | 46 | 565 |
Вологість повітря, % | 83 | 78 | 71 | 64 | 67 | 66 | 64 | 65 | 73 | 78 | 83 | 85 | 73 |
Джерело: |
Історія
- 25—15 млн років тому — ареал проживання пліопітеків.
- 14—10 млн років тому — ареал проживання грифопітеків.
- Палеоліт — гострі кам'яні леза, та інші кам'яні інструменти людини гайдельберзької і неандертальців.
- Перше постійне поселення належить до епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки).
- 400—50 рр. до н. е. — кельтське поселення, зруйноване близько 50 року даками на чолі з Буребистою.
- Близько 50 року до н. е. — проникнення німецьких племен на територію Братислави.
- Близько 50 року до н. е. — перша поява римських легіонів на території Братислави.
- Близько 70 року — римське поселення Герулата.
- I—V ст. н. е. — межа Римської імперії проходить Дунаєм, безліч римських і німецьких поселень.
- 375 р. — римляни покидають територію.
- V століття — прихід слов'ян.
- 560 р. — прихід аварів.
- 623—658 рр. — князівство Само.
- Кінець VIII століття — 833 р. — Нітранське князівство.
- 805/807 — Авентінус згадує моравського князя Уратіславуса (тобто Вратислав), який заснував на місці колишньої римської фортеці Пісоніум, місто, назване на його честь.
- 833—907 рр. — частина Великої Моравії.
- 907 — перша згадка про Братиславу в хроніках (Brezalauspurc)
- 907—1918 (з невеликими перервами) — частина Угорщини.
- 1291 (2 грудня) — угорський король Андрій III, видав Братиславі широкі міські привілеї, чим підтвердив її зарахування до королівських міст.
- 1436 — Сигізмунд Люксембург надав Братиславі право користуватися гербом.
- 1464 — Матвій Корвін підтвердив всі старі привілеї Братислави .
- 1468 — Матвій Корвін надав місту право меча.
- 1536—1784 рр. — (після захоплення Буди турками) упродовж двох століть столиця Угорщини. У братиславській кафедрі св. Мартина коронували кільканадцять угорських королів. Братислава була улюбленим містом австрійської цісарівни Марії-Терезії, яка половину свого часу проводила у братиславському замку. За її правління Пресбург процвітав, зокрема Марія-Терезія доручила створити на правому березі Дунаю перший у Європі публічний парк — сад Янка Краля.
- 1542—1848 — місце збору угорського парламенту.
- 1543—1820 — резиденція естергомського єпископа.
- 1563—1830 — місце коронації угорських королів.
- З XVIII сторіччя — центр словацького національного відродження.
- 1711 — епідемія чуми, загинуло 3860 осіб.
- 1741, 25 червня — Марія-Терезія коронована угорською королевою.
- 1741 — Марія-Терезія наказала знищити міський мур, аби сприяти розвитку міста.
- 1783 — Йосиф II наказав перевести центральний уряд в Буду, а коштовності корони — до Відня.
- 26 грудня 1805 року — укладення мирного договору між Францією і Австрією в Пресбурзі після розгрому Австрії і Росії в Битві під Аустерліцом і повної поразки Австрії у війні Третьої коаліції (Пресбурзький мир).
- 1809 — місто взято в облогу військами Наполеона.
- 1811 — згорів замок Братислави.
- 1840 — перша конка між Братиславою і .
- 1843 — рішення про кодифікацію центральнословацької мови Людовитом Штуром.
- 1891 — відкриття першого мосту через Дунай (попередник ).
- 1895 — у Братиславі запрацював перший трамвай.
- 1909 — у Братиславі запрацював перший тролейбус.
- 1909, 10 жовтня — створено , яка мала вплив на Братиславу та її околиці.
- 1918, 31 грудня — окупація міста легіонерами Празького уряду.
- 1919—1939 рр. — частина Чехословаччини; зміна офіційної назви на Братислава замість Prešporek/Pressburg/Pozsony
- 1939—1945 рр. столиця Першої словацької республіки, задунайська частина (сучасний район Братислава V анексована Німеччиною).
- 1945—1992 рр. — частина Чехословаччини.
- 1946 — утворення так званої «Великої Братислави» приєднанням до міста муніципалітетів , Дубравка, , , Рача і .
- 1971 — до міста додані муніципалітети Чуново, , , , , і .
- 1969—1992 рр. — столиця Словацької соціалістичної республіки (з 1990 року — Словацької республіки) в складі Чехословаччини.
- 1988 — відбулась Демонстрація зі свічками.
- З 1993 р. — столиця Словаччини.
- Братислава в 16 сторіччі
- Братислава в 17 сторіччі
- Братислава в 18 сторіччі
- Вигляд фортеці над Дунаєм в 18 сторіччі
Пам'ятки культури
Замки та палаци
- Братиславський замок (словац. Bratislavský hrad)
- Девінська фортеця- замок (словац. Devínsky hrad)
- Грасалковичів або Президентський палац (словац. Grassalkovichov palác, Prezidentský palác)
- Мірбахів палац
- Літній архієпископів палац (словац. Letný arcibiskupský palác)
- Прімаціальний палац (словац. Primaciálny palác)
- Палац Ердеді (словац. Erdődyho palác)
- Палац Леопольда де Паулі
- Палац Зічи/Зічиго палац (словац. Zichyho palác)
Храми
- Собор св. Мартина (словац. Dóm svätého Martina) — місце коронацій угорських королів
- Костел францисканців з монастирем з XIII ст.
- Костел кларисок з XIV ст.
- Єзуїтський костел найсвятішого спасителя
- Костел св. Кирила і Мефодія (редемпдористи)
- Костел св. Стефана (капуцини)
- Костел св. Ладислава
- Костел найсвятійшої трійці
- Костел св. Алжбети (словац. Kostol svätej Alžbety, Modrý kostolík)
- Блументал
- лютеранські кірхи
- Греко-католицька церква
- Православна церква
- Церква Святої Єлизавети
Музеї
- Словацький національний музей
- Словацька національна галерея
- Братиславський міський музей (словац. Mestské múzeum v Bratislave)
- Музей транспорту
- Фармацевтичний музей
- Музей годинників (словац. Múzeum hodín)
- Музей зброї (словац. Múzeum zbraní) у Михалській брамі (словац. Michalská brána)
- Музей кораблів (словац. Lodné múzeum)
- Музей Янка Єсенського (словац. Múzeum Janka Jesenského)
- Музей Мілана Добеша (словац. Múzeum Milana Dobeša)
- Музей єврейської культури
- Музей культури карпатських німців
- Музей культури угорців у Словаччині
- Музей модерного мистецтва
- Археологічний музей
- Мавзолей Хатама Шофера (словац. Mauzóleum Chatama Sófera)
- Галерея міста Братислава (словац. Galéria Mesta Bratislavy)
- Галерея «Danubiana»
- Галерея «Ardan» (словац. Ardan Galéria)
- Галерея «Art Café Soirée»
- Галерея «Komart»
- Галерея «З» (словац. Z Galéria)
Театри, оркестри, концертні зали
- Словацький національний театр (словац. Slovenské národné divadlo)
- Театр «Нова сцена»
- Театр «Astorka Korzo '90»
- «GUnaGU»
- «West»
- Театр «A4 — nultý priestor» (словац. A4 - nultý priestor)
- Братиславський ляльковий театр (словац. Bratislavské bábkové divadlo)
- Театр «a.ha»
- Театр «Арена»
- Театр «F7»
- Театр «Ívery»- студентський театр
- Театр «Ludus»
- «Teátro Wustenrot»
- Студія «L&S»
- Театр «Капличка» (словац. Divadlo Kaplnka)
- Танцювальний театр «Брален» (словац. Tanečné divadlo Bralen)
- Братиславський театр танцю (словац. Bratislavské divadlo tanca)
- Радошинський «наївний» театр (словац. Radošinské naivné divadlo)
- Словацька філармонія
- Словацький філармонічний оркестр (словац. Slovenská filharmónia)
Інші пам'ятки культури
- Стара ратуша (словац. Stará radnica)
- Будівля Universitas Istropolitana/Academia Istropolitana
- Будівля Словацького радіо (словац. Budova Slovenského rozhlasu)
- Телевізійна вежа на горі Камзік (словац. Televízna veža na Kamzíku)
- Фонтан Ганімед (словац. Ganymedova fontána)
- Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі (словац. Vysoká škola múzických umení v Bratislave)
Освіта
Панорама
Населення
Завдяки своєму розташуванню Братислава, приблизно, з 13 сторіччя, до, приблизно, 1870-х років було містом з переважно німецькомовним населенням. Згідно з офіційною статистикою підведеною в 1850—1851 роках в Братиславі було 42 238 мешканців, з яких 31 509 (74,59 %) німців, 7586 (17,9 %) словаків і 3154 (7,4 %) угорців. Багато євреїв було записано як німців чи угорців.
У 1890 році відбувся ще один перепис населення, на якому було видно значний вплив мадяризації (обугорщення). У місті проживав 52 441 мешканець, серед них 31 404 німців, 10 433 угорців і 8709 словаків.
У 1907 році в місті проживало вже близько 70 000 мешканців, серед яких третину складали угорці, половину німці, сьому частину словаки, також проживали в меншій кількості хорвати, серби, болгари, румуни та інші народності.
Наприкінці Другої світової війни більша частин німців була евакуйована рейхом у більш безпечні частини Німеччини. Частина з них після війни повернулася. У період між 1945—1946 роками багато німців було вигнано, а більша частина угорців евакуйована в рамках обміну населенням між Чехословаччиною і Угорщиною.
Національний склад населення Словаччини станом на 31 грудня 2008 року (разом: 5 412 254)
- словаки — 91,39 %
- угорці — 3,84 %
- чехи — 1,86 %
- німці — 0,28 %
- молдовани — 0,15 %
- українці — 0,22 %
- цигани (роми) — 0,10 %
- поляки — 0,08 %
Склад населення за приналежністю до релігії:
- римо-католики — 56,70 %,
- протестанти — 5,96 %,
- греко-католики — 0,74 %,
- православні — 0,38 %
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної церкви — 34,39 %
Спорт
- футбольний клуб СК «Слован» Братислава виступає у найвищій лізі — Чемпіонаті Словаччини, футбольний стадіон «Тегелне поле» вміщує 30 000 глядачів, ведеться реконструкція
- хокейний клуб ХК «Слован» Братислава виступав у Словацькій екстралізі, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, Словнафт-Арена — вміщує 10 110 глядачів
- баскетбольний клуб — виступає у найвищій лізі (стадіон «Inter Hala Pasienky» вміщує максимум 6100 глядачів)
- Національний тенісний центр «Sibamac Arena», вміщує 4500 глядачів
- гандбольний клуб — чоловіча і жіноча команди виступають у найвищій словацькій лізі
- волейбол — чоловіча команда і жіноча команда виступають у найвищій словацькій лізі
- плавання — 50-м басейн у плавальному комплексі «Pasienky»
Адміністративний поділ
Територія Братислави поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони):
- Братислава I (округ) — Старе Место
- Братислава II (округ) — Подунайске Біскупіце, Ружинов, Вракуня
- Братислава III (округ) — Нове место, Рача, Вайнори
- Братислава IV (округ) — Девін (Дєвін), Девінська Нова Вес (Дєвінска Нова Вес), Дубравка, Карлова Вес, Ламач,
- Братислава V (округ) — Чуново, Яровце, , Русовце
Міста-побратими
- Австрія — Відень (нім. Wien),
- Вірменія — Єреван (вірм. Երևան),
- Україна — Київ,
- США — Клівленд (англ. Cleveland), Огайо,
- Польща — Краків (пол. Kraków),
- Словенія — Любляна (словен. Ljubljana),
- Італія — Перуджа (італ. Perugia),
- Чехія — Прага (Praha), Чехія,
- Нідерланди — Роттердам (нід. Rotterdam),
- Німеччина — Ульм (нім. Ulm),
- Фінляндія — Турку (фін. Turku, швед. Åbo).
Уродженці
(20.07.1946) - словацька актриса.
Див. також
- 4018 Братислава — астероїд, названий на честь міста.
- Братиславський зоопарк
Примітки
- Чисельність населення Словаччини на 31.12.2015 на Statdat.statistics.sk (англ.)
- Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
- Zákon o krajském zřízení // Sbírka zákonů — 1948. — ISSN 1211-1244
- https://slovnik.juls.savba.sk/?w=Bratislav%C4%8Dan&s=exact&c=pfac&cs=&d=kssj4&d=psp&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=hssjV&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskcs&d=psken#
- https://slovnik.juls.savba.sk/?w=Bratislav%C4%8Danka&s=exact&c=i2e5&cs=&d=kssj4&d=psp&d=sssj&d=orter&d=scs&d=sss&d=peciar&d=hssjV&d=bernolak&d=noundb&d=orient&d=locutio&d=obce&d=priezviska&d=un&d=pskcs&d=psken#
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- https://zastupitelstvo.bratislava.sk/data/att/11916.pdf
- http://www.bratislava-city.sk/bratislava-twin-towns
- Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- Bratislava. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- Іноді — Братіслава; див.: УРЕ. — Т. 2. — С. 22.
- . Pogodaiklimat.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 20 March 2014.
- . Climatemps. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 2013.
- Korunovačné slávnosti Bratislava 1563
1830, Štefan Holčík, 1986, TATRAN, 4296. publikácia - Obsadzovanie sa začalo Slamenou búdou
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Братислава |
- Братислава [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Фотополювання. Братислава [ 16 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Братислава. Від давньої переправи до сучасної столиці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bratisla va slovac Bratislava do 1919 r Presporok Preshporok Presporek Pre shporek nim Pressburg Pre sburg ugor Pozsony Po zhon stolicya Slovackoyi respubliki misto v centralnij Yevropi u period z 1536 do 1784 roki stolicya Ugorshini Misto Bratislava slovac Bratislava k np zasnovani 907 k np zasnovani 907 Gerb Bratislavi Osnovni dani48 08 41 pn sh 17 06 46 sh d H G O Krayina SlovachchinaKraj Bratislavskij krajOkres Bratislava I II III IV V SPARQL Stolicya dlya Slovachchina Ugorske korolivstvo Bratislavskij kraj komitat Pozhon Slovacka SR Ugorske korolivstvo 1526 1867 d Slovacka respublika Zahidno Slovacka oblast d dPersha zgadka 907Zasnovano 907Podil Stare Misto Bratislava Nove Mesto Bratislava Karlova Ves Ruzhinov d Dubravka Devin Bratislava IV Devinska Nova Ves Zagorska Bistricya Lamach Racha Bratislava Vajnori Vrakunya Podunajske Biskupice Yarovche Rusovce Chunovo Bratislava Klimat teplij vologij kontinentalnij klimat Dfb Vodojma Dunaj richka mizhnarodna richka Visota nad r m 152 m 4 Plosha 367 6 km 5 Naselennya 437 723 osib 1 01 2019 Nazva meshkanciv slovac Bratislavcan 6 slovac Bratislavcanka 7 esp bratislavano fr Bratislavien 8 fr Bratislavienne 8 ugor pozsonyi i ital PresburghesiMista pobratimi Kiyiv 3 kvitnya 1969 9 10 Telefonnij kod 421 0 2Avtomob nom BA BL i BTPoshtovij indeks 8XX XXMisceva vlada Adresa Magistrat hlavneho mesta SR Primacialne namestie 1 814 99 BratislavaVebstorinka bratislava skGolova dIdentifikatori i posilannya kod LAU NUTS SK582000OpenStreetMap r1702499 RGeoNames 3060972Transport vidstani Transport avtoshlyah E65Do krajovogo centru Do Bratislavi fizichna 0 km Karta Dzherela Naukova enciklopediya Otto d Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i YefronaYevrejska enciklopediya Brokgauz EfrondddEnciklopedichnij slovnik GranatVelika radyanska enciklopediya 1926 1947 d dEnciklopediya NuttallaBritanska enciklopediyadShablon d Bratislava u Vikishovishi Naselennya mista blizko 415 589 osib 2012 Misto primitne takozh tim sho ye yedinoyu stoliceyu svitu yaka bezposeredno maye kordoni z dvoma inshimi derzhavami Avstriyeyu j Ugorshinoyu Bratislavska vulicya Kopchanska perehodit u vulicyu Pressburgershtrasse susidnogo avstrijskogo sela Kittzee A do 1936 roku z Bratislavi do Vidnya mozhna bulo distatisya miskim tramvayem GeografiyaBratislava roztashovana po obidva beregi Dunayu u peredgir yi Malih Karpat Misto bezposeredno primikaye do kordonu z Avstriyeyu do 21 grudnya 2007 roku isnuvali prikordonni perehodi i Yarovci i Ugorshini do 21 grudnya 2007 roku isnuvav prikordonnij perehid Rusovce Rajka Plosha mista 368 km Klimat Bratislava roztashovana u pomirnomu klimatichnomu poyasi Klimat kontinentalnij Cfb Dfb za klasifikaciyeyu Keppena serednya richna temperatura 10 5 C serednya kilkist sonyachnih godin na rik 2038 1 serednya richna kilkist opadiv 565 mm Serednya temperatura sichnya priblizno 0 4 C a serednya temperatura lipnya priblizno 21 3 C Zimovij period holodnij i vologij z snizhnim pokrivom Lito teple chasto z silnimi vitrami Klimat Bratislavi 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 19 8 19 1 25 0 30 3 33 4 36 3 38 2 39 3 34 0 30 0 21 3 17 9 39 3 Serednij maksimum C 2 7 5 1 10 3 16 7 21 8 24 9 27 5 27 0 21 7 15 6 8 2 3 3 15 4 Serednya temperatura C 0 4 1 2 5 5 11 0 16 0 19 1 21 3 20 7 15 9 10 4 4 9 0 7 10 5 Serednij minimum C 3 4 2 3 1 3 5 4 10 2 13 4 15 4 15 0 11 0 6 1 1 8 1 9 6 0 Absolyutnij minimum C 24 6 20 15 1 4 4 2 3 0 7 0 5 0 2 8 12 20 24 6 Godin sonyachnogo syajva 65 1 81 9 151 9 204 0 263 5 270 0 275 9 269 7 207 0 142 6 60 0 46 5 2038 1 Norma opadiv mm 39 37 38 34 55 57 53 59 55 38 54 46 565 Vologist povitrya 83 78 71 64 67 66 64 65 73 78 83 85 73 Dzherelo IstoriyaDokladnishe Istoriya Bratislavi 25 15 mln rokiv tomu areal prozhivannya pliopitekiv 14 10 mln rokiv tomu areal prozhivannya grifopitekiv Paleolit gostri kam yani leza ta inshi kam yani instrumenti lyudini gajdelberzkoyi i neandertalciv Pershe postijne poselennya nalezhit do epohi neolitu kultura linijno strichkovoyi keramiki 400 50 rr do n e keltske poselennya zrujnovane blizko 50 roku dakami na choli z Burebistoyu Blizko 50 roku do n e proniknennya nimeckih plemen na teritoriyu Bratislavi Blizko 50 roku do n e persha poyava rimskih legioniv na teritoriyi Bratislavi Blizko 70 roku rimske poselennya Gerulata I V st n e mezha Rimskoyi imperiyi prohodit Dunayem bezlich rimskih i nimeckih poselen 375 r rimlyani pokidayut teritoriyu V stolittya prihid slov yan 560 r prihid avariv 623 658 rr knyazivstvo Samo Kinec VIII stolittya 833 r Nitranske knyazivstvo 805 807 Aventinus zgaduye moravskogo knyazya Uratislavusa tobto Vratislav yakij zasnuvav na misci kolishnoyi rimskoyi forteci Pisonium misto nazvane na jogo chest 833 907 rr chastina Velikoyi Moraviyi 907 persha zgadka pro Bratislavu v hronikah Brezalauspurc 907 1918 z nevelikimi perervami chastina Ugorshini 1291 2 grudnya ugorskij korol Andrij III vidav Bratislavi shiroki miski privileyi chim pidtverdiv yiyi zarahuvannya do korolivskih mist 1436 Sigizmund Lyuksemburg nadav Bratislavi pravo koristuvatisya gerbom 1464 Matvij Korvin pidtverdiv vsi stari privileyi Bratislavi 1468 Matvij Korvin nadav mistu pravo mecha 1536 1784 rr pislya zahoplennya Budi turkami uprodovzh dvoh stolit stolicya Ugorshini U bratislavskij kafedri sv Martina koronuvali kilkanadcyat ugorskih koroliv Bratislava bula ulyublenim mistom avstrijskoyi cisarivni Mariyi Tereziyi yaka polovinu svogo chasu provodila u bratislavskomu zamku Za yiyi pravlinnya Presburg procvitav zokrema Mariya Tereziya doruchila stvoriti na pravomu berezi Dunayu pershij u Yevropi publichnij park sad Yanka Kralya 1542 1848 misce zboru ugorskogo parlamentu 1543 1820 rezidenciya estergomskogo yepiskopa 1563 1830 misce koronaciyi ugorskih koroliv Z XVIII storichchya centr slovackogo nacionalnogo vidrodzhennya 1711 epidemiya chumi zaginulo 3860 osib 1741 25 chervnya Mariya Tereziya koronovana ugorskoyu korolevoyu 1741 Mariya Tereziya nakazala znishiti miskij mur abi spriyati rozvitku mista 1783 Josif II nakazav perevesti centralnij uryad v Budu a koshtovnosti koroni do Vidnya 26 grudnya 1805 roku ukladennya mirnogo dogovoru mizh Franciyeyu i Avstriyeyu v Presburzi pislya rozgromu Avstriyi i Rosiyi v Bitvi pid Austerlicom i povnoyi porazki Avstriyi u vijni Tretoyi koaliciyi Presburzkij mir 1809 misto vzyato v oblogu vijskami Napoleona 1811 zgoriv zamok Bratislavi 1840 persha konka mizh Bratislavoyu i 1843 rishennya pro kodifikaciyu centralnoslovackoyi movi Lyudovitom Shturom 1891 vidkrittya pershogo mostu cherez Dunaj poperednik 1895 u Bratislavi zapracyuvav pershij tramvaj 1909 u Bratislavi zapracyuvav pershij trolejbus 1909 10 zhovtnya stvoreno yaka mala vpliv na Bratislavu ta yiyi okolici 1918 31 grudnya okupaciya mista legionerami Prazkogo uryadu 1919 1939 rr chastina Chehoslovachchini zmina oficijnoyi nazvi na Bratislava zamist Presporek Pressburg Pozsony 1939 1945 rr stolicya Pershoyi slovackoyi respubliki zadunajska chastina suchasnij rajon Bratislava V aneksovana Nimechchinoyu 1945 1992 rr chastina Chehoslovachchini 1946 utvorennya tak zvanoyi Velikoyi Bratislavi priyednannyam do mista municipalitetiv Dubravka Racha i 1971 do mista dodani municipaliteti Chunovo i 1969 1992 rr stolicya Slovackoyi socialistichnoyi respubliki z 1990 roku Slovackoyi respubliki v skladi Chehoslovachchini 1988 vidbulas Demonstraciya zi svichkami Z 1993 r stolicya Slovachchini Bratislava v 16 storichchi Bratislava v 17 storichchi Bratislava v 18 storichchi Viglyad forteci nad Dunayem v 18 storichchiPam yatki kulturiBratislavskij zamok Grasalkovichiv abo Prezidentskij palac z kancelyariyeyu prezidenta Sobor sv Martina Slovackij nacionalnij teatr opera stara budivlya Slovackij nacionalnij teatr nova budivlya Fontan Ganimed Zamki ta palaci Bratislavskij zamok slovac Bratislavsky hrad Devinska fortecya zamok slovac Devinsky hrad Grasalkovichiv abo Prezidentskij palac slovac Grassalkovichov palac Prezidentsky palac Mirbahiv palac Litnij arhiyepiskopiv palac slovac Letny arcibiskupsky palac Primacialnij palac slovac Primacialny palac Palac Erdedi slovac Erdodyho palac Palac Leopolda de Pauli Palac Zichi Zichigo palac slovac Zichyho palac Hrami Sobor sv Martina slovac Dom svateho Martina misce koronacij ugorskih koroliv Kostel franciskanciv z monastirem z XIII st Kostel klarisok z XIV st Yezuyitskij kostel najsvyatishogo spasitelya Kostel sv Kirila i Mefodiya redempdoristi Kostel sv Stefana kapucini Kostel sv Ladislava Kostel najsvyatijshoyi trijci Kostel sv Alzhbeti slovac Kostol svatej Alzbety Modry kostolik Blumental lyuteranski kirhi Greko katolicka cerkva Pravoslavna cerkva Cerkva Svyatoyi Yelizaveti Muzeyi Slovackij nacionalnij muzej Slovacka nacionalna galereya Bratislavskij miskij muzej slovac Mestske muzeum v Bratislave Muzej transportu Farmacevtichnij muzej Muzej godinnikiv slovac Muzeum hodin Muzej zbroyi slovac Muzeum zbrani u Mihalskij brami slovac Michalska brana Muzej korabliv slovac Lodne muzeum Muzej Yanka Yesenskogo slovac Muzeum Janka Jesenskeho Muzej Milana Dobesha slovac Muzeum Milana Dobesa Muzej yevrejskoyi kulturi Muzej kulturi karpatskih nimciv Muzej kulturi ugorciv u Slovachchini Muzej modernogo mistectva Arheologichnij muzej Mavzolej Hatama Shofera slovac Mauzoleum Chatama Sofera Galereya mista Bratislava slovac Galeria Mesta Bratislavy Galereya Danubiana Galereya Ardan slovac Ardan Galeria Galereya Art Cafe Soiree Galereya Komart Galereya Z slovac Z Galeria Teatri orkestri koncertni zali Slovackij nacionalnij teatr slovac Slovenske narodne divadlo Teatr Nova scena Teatr Astorka Korzo 90 GUnaGU West Teatr A4 nulty priestor slovac A4 nulty priestor Bratislavskij lyalkovij teatr slovac Bratislavske babkove divadlo Teatr a ha Teatr Arena Teatr F7 Teatr Ivery studentskij teatr Teatr Ludus Teatro Wustenrot Studiya L amp S Teatr Kaplichka slovac Divadlo Kaplnka Tancyuvalnij teatr Bralen slovac Tanecne divadlo Bralen Bratislavskij teatr tancyu slovac Bratislavske divadlo tanca Radoshinskij nayivnij teatr slovac Radosinske naivne divadlo Slovacka filarmoniya Slovackij filarmonichnij orkestr slovac Slovenska filharmonia Inshi pam yatki kulturi Stara ratusha slovac Stara radnica Budivlya Universitas Istropolitana Academia Istropolitana Budivlya Slovackogo radio slovac Budova Slovenskeho rozhlasu Televizijna vezha na gori Kamzik slovac Televizna veza na Kamziku Fontan Ganimed slovac Ganymedova fontana Visha shkola vikonavskih mistectv u Bratislavi slovac Vysoka skola muzickych umeni v Bratislave OsvitaBratislavska konservatoriya Visha shkola vikonavskih mistectv u Bratislavi Istropolitanska Akademiya Slovackij medichnij universitet Universitet KomenskogoPanoramaPanorama Bratislavi Panorama BratislaviNaselennyaZavdyaki svoyemu roztashuvannyu Bratislava priblizno z 13 storichchya do priblizno 1870 h rokiv bulo mistom z perevazhno nimeckomovnim naselennyam Zgidno z oficijnoyu statistikoyu pidvedenoyu v 1850 1851 rokah v Bratislavi bulo 42 238 meshkanciv z yakih 31 509 74 59 nimciv 7586 17 9 slovakiv i 3154 7 4 ugorciv Bagato yevreyiv bulo zapisano yak nimciv chi ugorciv U 1890 roci vidbuvsya she odin perepis naselennya na yakomu bulo vidno znachnij vpliv madyarizaciyi obugorshennya U misti prozhivav 52 441 meshkanec sered nih 31 404 nimciv 10 433 ugorciv i 8709 slovakiv U 1907 roci v misti prozhivalo vzhe blizko 70 000 meshkanciv sered yakih tretinu skladali ugorci polovinu nimci somu chastinu slovaki takozh prozhivali v menshij kilkosti horvati serbi bolgari rumuni ta inshi narodnosti Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni bilsha chastin nimciv bula evakujovana rejhom u bilsh bezpechni chastini Nimechchini Chastina z nih pislya vijni povernulasya U period mizh 1945 1946 rokami bagato nimciv bulo vignano a bilsha chastina ugorciv evakujovana v ramkah obminu naselennyam mizh Chehoslovachchinoyu i Ugorshinoyu Nacionalnij sklad naselennya Slovachchini stanom na 31 grudnya 2008 roku razom 5 412 254 slovaki 91 39 ugorci 3 84 chehi 1 86 nimci 0 28 moldovani 0 15 ukrayinci 0 22 cigani romi 0 10 polyaki 0 08 Sklad naselennya za prinalezhnistyu do religiyi rimo katoliki 56 70 protestanti 5 96 greko katoliki 0 74 pravoslavni 0 38 ne vvazhayut sebe viruyuchimi abo ne nalezhat do zhodnoyi cerkvi 34 39 SportSamsung Arena de vidbuvsya ChS z hokeyu 2011 futbolnij klub SK Slovan Bratislava vistupaye u najvishij lizi Chempionati Slovachchini futbolnij stadion Tegelne pole vmishuye 30 000 glyadachiv vedetsya rekonstrukciya hokejnij klub HK Slovan Bratislava vistupav u Slovackij ekstralizi z 2012 roku vistupaye v Kontinentalnij hokejnij lizi Slovnaft Arena vmishuye 10 110 glyadachiv basketbolnij klub vistupaye u najvishij lizi stadion Inter Hala Pasienky vmishuye maksimum 6100 glyadachiv Nacionalnij tenisnij centr Sibamac Arena vmishuye 4500 glyadachiv gandbolnij klub cholovicha i zhinocha komandi vistupayut u najvishij slovackij lizi volejbol cholovicha komanda i zhinocha komanda vistupayut u najvishij slovackij lizi plavannya 50 m basejn u plavalnomu kompleksi Pasienky Administrativnij podilBratislava Teritoriya Bratislavi podilyayetsya na okrugi ta na miski chastini kvartali rajoni Bratislava I okrug Stare Mesto Bratislava II okrug Podunajske Biskupice Ruzhinov Vrakunya Bratislava III okrug Nove mesto Racha Vajnori Bratislava IV okrug Devin Dyevin Devinska Nova Ves Dyevinska Nova Ves Dubravka Karlova Ves Lamach Bratislava V okrug Chunovo Yarovce RusovceMista pobratimi Avstriya Viden nim Wien Virmeniya Yerevan virm Երևան Ukrayina Kiyiv SShA Klivlend angl Cleveland Ogajo Polsha Krakiv pol Krakow Sloveniya Lyublyana sloven Ljubljana Italiya Perudzha ital Perugia Chehiya Praga Praha Chehiya Niderlandi Rotterdam nid Rotterdam Nimechchina Ulm nim Ulm Finlyandiya Turku fin Turku shved Abo Urodzhenci 20 07 1946 slovacka aktrisa Div takozh4018 Bratislava asteroyid nazvanij na chest mista Bratislavskij zooparkPrimitkiChiselnist naselennya Slovachchini na 31 12 2015 na Statdat statistics sk angl Perepis naselennya Slovachchini 2021 Bratislava Statisticky urad Slovenskej republiky d Track Q110227967d Track Q1780d Track Q13371586 Zakon o krajskem zrizeni Sbirka zakonu 1948 ISSN 1211 1244 d Track Q56260357d Track Q12051047 https slovnik juls savba sk w Bratislav C4 8Dan amp s exact amp c pfac amp cs amp d kssj4 amp d psp amp d sssj amp d orter amp d scs amp d sss amp d peciar amp d hssjV amp d bernolak amp d noundb amp d orient amp d locutio amp d obce amp d priezviska amp d un amp d pskcs amp d psken https slovnik juls savba sk w Bratislav C4 8Danka amp s exact amp c i2e5 amp cs amp d kssj4 amp d psp amp d sssj amp d orter amp d scs amp d sss amp d peciar amp d hssjV amp d bernolak amp d noundb amp d orient amp d locutio amp d obce amp d priezviska amp d un amp d pskcs amp d psken http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https zastupitelstvo bratislava sk data att 11916 pdf http www bratislava city sk bratislava twin towns Ostanni vibori do organiv miscevogo vryaduvannya Slovachchini vidbulisya 11 listopada 2018 roku Dani pro golovu miscevogo uryadu mozhut buti neaktualnimi Bratislava SU SR sodbtn sk slovac detalni statistichni dani Inodi Bratislava div URE T 2 S 22 Pogodaiklimat ru Arhiv originalu za 2 kvitnya 2014 Procitovano 20 March 2014 Climatemps Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 2013 Korunovacne slavnosti Bratislava 1563 1830 Stefan Holcik 1986 TATRAN 4296 publikacia Obsadzovanie sa zacalo Slamenou budou Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 16 grudnya 2018 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bratislava Bratislava 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine Fotopolyuvannya Bratislava 16 sichnya 2012 u Wayback Machine Bratislava Vid davnoyi perepravi do suchasnoyi stolici